Минає все, любов лиш вічна
1-а ведуча.
Плаче розгублено скрипка
Здалеку десь, з висоти...
І ні початку не видко,
І до кінця не дійти...
Хто її струни тривожить знову і знов?
Це на печаль не схоже,
Схоже скоріш на любов...
2-а ведуча. Любов... Спробуй осягни її, коли вона, як світ, велика і давня. Спробуй опиши, коли люди вклали її в одне-однісіньке слово – люблю! Любов... Це пуп’янок, що вибився до сонця на молодій зеленій стеблині, і саме сонце – недосяжне у своїй високості і споконвіку клекотливе.
1-а ведуча. Любов... Це й невинна іскра, що спалахує дивовижною загравою, іскра-буревій, що гасить ту пожежу і запалює найдивовижнішу.
2-а ведуча.
Бо любов над усе терпелива,
Любов лагідніша за все,
Не заздрісна любов, не спесива,
І пихи вона не несе.
1-а ведуча.
Нечемною бути не може,
Останнє віддасть для людей,
Не мстить, не лютує вороже,
Любов незлобиво іде.
2-а ведуча. І де б не зупинялася людина, їй завжди світитиме, зігріватиме, допомагатиме перебороти незгоди берег кохання.
1-а ведуча. Як зароджується кохання? Що відчуває людина, коли кохає?
2-а ведуча. Кажуть, що кохання й талант приходять не до всіх, та що кохати не тільки насолоджуватись, упиватися своїм щастям, кохати – це віддавати тепло, ласку, доброту найдорожчій людині. Усі ми закохуємося, інколи розчаровуємося і знову кохаємо, бо світ тримається на любові.
1-й ведучий. Ось уже 120 років це свято є одним із найулюбленіших на Заході і в нашій країні. Його святкують дорослі і діти, сім’ями в колі друзів. А прийшло воно до нас з Італії, де святий Валентин є покровителем закоханих.
2-й ведучий. У III ст. нашої ери римський імператор Клавдій II проголосив указ, який забороняв одружуватись. Він вважав, що шлюб утримує чоловіків у домівках, а їх покликання бути хорошими солдатами і лицарськи захищати Рим.
1-й ведучий. Молодий християнський священик Валентин не послухав наказу й таємно вінчав юних закоханих. Довідавшись про «антидержавність» одруження, імператор повелів заточити порушника закону у в’язницю і потім стратити.
2-й ведучий. У в’язниці Валентин, не маючи священних книг, різноманітив своє дозвілля тим, що писав листи доньці тюремника. Листи були такі ж прекрасні, як і донька. Молоді люди кохали один одного.
1-й ведучий. Перед стратою, 14 лютого 270 року, він відправив дівчин і прощальну листівку з короткою фразою «Від Валентина».
2-й ведучий. Цей день був днем страти. Священик був схоронений в церкві Святої Праксиди в Римі, її ворота стали називатися «Вратами Валентина».
(Звучить пісня «Ніч яка місячна»).
1-а ведуча.
Плаче розгублено скрипка
Здалеку десь, з висоти...
І ні початку не видко,
І до кінця не дійти...
Хто її струни тривожить знову і знов?
Це на печаль не схоже,
Схоже скоріш на любов...
2-а ведуча. Любов... Спробуй осягни її, коли вона, як світ, велика і давня. Спробуй опиши, коли люди вклали її в одне-однісіньке слово – люблю! Любов... Це пуп’янок, що вибився до сонця на молодій зеленій стеблині, і саме сонце – недосяжне у своїй високості і споконвіку клекотливе.
1-а ведуча. Любов... Це й невинна іскра, що спалахує дивовижною загравою, іскра-буревій, що гасить ту пожежу і запалює найдивовижнішу.
2-а ведуча.
Бо любов над усе терпелива,
Любов лагідніша за все,
Не заздрісна любов, не спесива,
І пихи вона не несе.
1-а ведуча.
Нечемною бути не може,
Останнє віддасть для людей,
Не мстить, не лютує вороже,
Любов незлобиво іде.
2-а ведуча. І де б не зупинялася людина, їй завжди світитиме, зігріватиме, допомагатиме перебороти незгоди берег кохання.
1-а ведуча. Як зароджується кохання? Що відчуває людина, коли кохає?
2-а ведуча. Кажуть, що кохання й талант приходять не до всіх, та що кохати не тільки насолоджуватись, упиватися своїм щастям, кохати – це віддавати тепло, ласку, доброту найдорожчій людині. Усі ми закохуємося, інколи розчаровуємося і знову кохаємо, бо світ тримається на любові.
1-й ведучий. Ось уже 120 років це свято є одним із найулюбленіших на Заході і в нашій країні. Його святкують дорослі і діти, сім’ями в колі друзів. А прийшло воно до нас з Італії, де святий Валентин є покровителем закоханих.
2-й ведучий. У III ст. нашої ери римський імператор Клавдій II проголосив указ, який забороняв одружуватись. Він вважав, що шлюб утримує чоловіків у домівках, а їх покликання бути хорошими солдатами і лицарськи захищати Рим.
1-й ведучий. Молодий християнський священик Валентин не послухав наказу й таємно вінчав юних закоханих. Довідавшись про «антидержавність» одруження, імператор повелів заточити порушника закону у в’язницю і потім стратити.
2-й ведучий. У в’язниці Валентин, не маючи священних книг, різноманітив своє дозвілля тим, що писав листи доньці тюремника. Листи були такі ж прекрасні, як і донька. Молоді люди кохали один одного.
1-й ведучий. Перед стратою, 14 лютого 270 року, він відправив дівчин і прощальну листівку з короткою фразою «Від Валентина».
2-й ведучий. Цей день був днем страти. Священик був схоронений в церкві Святої Праксиди в Римі, її ворота стали називатися «Вратами Валентина».
(Звучить пісня «Ніч яка місячна»).