Урок 2 письмове приладдя. Правила сидіння за партою

Урок 2 (письмо)

Тема. Письмове приладдя. Правила сидіння за партою. Ознайомлення із зошитом для письма (прописи № 1, № 2). Урок-презентація

Мета: дати початкове поняття про предмети письмового приладдя; ознайомити із зошитом для письма, правилами сидіння за партою; вчити орієнтуватися на сторінці зошита; розвивати уяву, спостережливість, кмітливість, інтерес до навчання, дрібну моторику; формувати вміння аналізувати навчальний матеріал, працювати за зразком; учити ді­тей бути спостережливими, уважними, виробляти звичку до планування власних дій; вчити працювати спільно, формувати позитивне ставлення до навчання; виховувати бережливе ставлення до письмового приладдя; любов до школи.

Обладнання: аркуш паперу формату А4 із завданнями; корона; таблички з малюнками знака оклику, питання; малюнки про правильне та неправильне сидіння під час письма; чарівна скриня Бабака (картонна коробка, у якій лежать однакові ручки за кількістю учнів у класі, зошити-прописи), музичні уривки, магнітофон.

Хід уроку

I. Організаційний момент

На партах у дітей лежить лише аркуш паперу формату А4 із завдання­ми для творчої роботи.

— Ось і пролунав перший дзвоник. Відсьогодні ви — школярі. Ця радісна звістка облетіла все місто. Але ж у вас є друзі в інших містах чи селах нашої держави. Чи не так? Як же сповістити їм про цю новину? Так, можна зателефонувати і розповісти про свято Пер­шого дзвоника. А раптом у них не працює телефон? Що ж тоді ро­бити? (Відповіді дітей.)

— Справді, можна завітати до них у гості на вихідні і розпові­сти про свій святковий настрій, поділитися враженнями. А ще можна повідомити через Інтернет. А легше за все взяти і написати листа. Так роблять усі дорослі, бо вони вміють писати. А чи вмієте писати ви? (Ні.) Та нічого страшного в цьому немає, бо через пів­року ви вже самі зможете написати листа бабусі чи своєму найкра­щому другу і розповісти в ньому про свої успіхи у навчанні, про свої досягнення, перемоги. А я намагатимусь навчати вас писати так,

щоб вам було цікаво. І обіцяю, що через кілька місяців кожен з вас напише свого першого листа.

Кожен урок буде у нас незвичайним, бо на кожному уроці ви будете вчитися писати нову літеру. А ще ми будемо подорожувати різними країнами, цікавими містами, навіть планетами. От і сьо­годні ми перенесемося до іншої країни, яка називається Письмо­ляндією. Давайте заплющимо очі й уявимо, що ми — чарівні зіроч­ки і зараз полинемо у політ на пошуки цієї невеличкої, але гарної, квітучої, веселої, цікавої країни. Вона знаходиться недалеко, на відстані вашої фантазії.

Учні заплющують очі. Звучить музика. Учні, сидячи на місцях, іміту­ють рухи польоту зірки.

II. Основна частина

З’являється Королева країни Письмоляндії. Учитель одягає корону.

Королева. Які чарівні зірочки завітали до моєї країни! Я рада знайомству з вами. У моїй країні живе дуже багато різних мешкан­ців. І всі вони щасливі, бо вміють гарно писати.

А чи хочете ви стати жителями країни Письмоляндії? Для цьо­го вам слід навчитися читати і писати. Для початку я вам допомо­жу. Зараз я проведу чарівною паличкою — і кожен з вас стане ма­леньким чарівником-фантазериком.

Звучить музика. Королева проводить паличкою.

— Ось ви і стали маленькими чарівниками. Але не простими чарівниками, а чарівниками країни Письмоляндії. А кожен чарів­ник моєї країни повинен мати те, що необхідно для письма. А чи знаєте ви, що необхідно мати для уроків письма? (Учні дають від­повіді, учитель їм допомагає.)

— У самому центрі моєї країни є ча­рівне місце, де можна знайти все, що нам знадобиться на наших уроках. Але всі ці речі охороняє мудрий Бабак.

Якщо ви впораєтесь із завданнями охоронця,— станете повноцінними ча­рівниками країни Письмоляндії.

1 Відгадування загадок

• Не дерево, а з листочками, Не сніг, а білий, Не сорочка, а зшитий. (Зошит)

• Чорні, криві, Від роду німі, А стануть в ряд — Враз заговорять. (Літери)

Чи в лінійку, чи в клітинку Чистим був, а за хвилинку Мерехтить від цифр і літер. Здогадались, що це, діти? Кожному він каже: «Прошу». Це шкільний учнівський… (зошит). • Виводить букви і слова Ота цікава штучка, В руці виблискує здаля Нова, гарненька… (ручка). • Невеличка деревина, Із граніту середина. Всім потрібна, щоб писати, Щоб картинки малювати. (Олівець)

• У коробці спочивають Спритні хлопці молодці, Убрання барвисте мають Та загострені кінці. На папері слід лишають, А зовуться… (олівці). • Кожен з нас його шанує, Бо він пише і малює. Хто ж цей славний молодець? Здогадались?… (Олівець)! • У портфелі є хатинка — Ручки там живуть, резинка, Клей, лінійка, кутники — Школярів помічники. (Пенал)

1— Молодці! Ви відгадали всі загадки мудрого Бабака. І за це він вам подарує письмове приладдя — предмети, що необхідні на уро­ках письма.

Давайте зазирнемо у чарівну скриню Бабака. (Учитель дістає ручку.)

Ознайомлення з ручкою

2— Мабуть, кожний з вас знає цей предмет. Так, це — ручка. Вона нам знадобиться на уроках, а особливо на уроках письма. Це наша чарівна паличка. Бо ми — чарівники, а у кожного чарівника повинна бути чарівна паличка. (Учитель роздає дітям ручки.)

— Перш ніж почати виконувати наступне завдання, нам необ­хідно навчитися користуватися цим предметом. А для цього вико­наємо декілька нескладних практичних вправ.

3Правила тримання ручки

1) Візьміть ручку в руку і поставте цю руку на лікоть.

2) Тримайте ручку трьома пальцями (великим, середнім, вказів­ним) на відстані приблизно 1–1,5 см від кульки.

3) При цьому великий, середній і вказівний пальці зігнуті; безіменний та мізинець — напівзігнуті, лежать опорою для кисті, але не притиснуті до долоні.

4) Тримайте ручку пальцями на спеціальних насічках або гумці. Це необхідно, щоб пальці не посувалися донизу.

5) Верхній кінець ручки повинен дивитися у праве плече (якщо дитина пише правою рукою).

(Бажано, щоб учитель сам уклав ручку в руку кожному учневі.)

Вправа 1. Згинання й розгинання пальців при «письмі» прямих штрихів у повітрі.

Вправа 2. Коливання ручкою, утримуючи її вказівним і великим пальцями; вказівним і середнім та ін.

Вправа 3. Обертання ручки пальцями правої (або лівої, якщо вона є робочою) руки.

Вправа 4. Поставити ручку кулькою на парту, тримаючи за проти­лежний кінець, потім «спуститися» пальцями до кульки.

Вправа 5. Піднімання й обертання у повітрі ручки так, щоб куль­ка опинилася вгорі (при цьому пальці будуть біля кульки).

Вправа 6. Не випускаючи з рук, поставити ручку на парту вже протилежним від кульки кінцем і «спускатися» пальцями від куль­ки вниз (декілька разів).

Вправа 7. Тримаючи ручку великим та середнім пальцями, підні­мати вказівний.

Вправа 8. Колові оберти кистю.

Вправа 9. Покладіть ручку на парту і знову візьміть її.

— А ось і перше випробування від нашого мудрого Бабака.

Нам необхідно зачарувати прямокутники так, щоб вони пере­творилися на ручки. (Домальовування.)

— Молодці! Які гарні ручки у нас вийшли. Висловлюємо вели­ку подяку вашим чарівним паличкам. Без них ми б не змогли впо­ратися з цим завданням.

Презентація зошитів-прописів

— Давайте ще раз зазирнемо у скриню до мудрого Бабака.

Учитель дістає і роздає дітям зошити-прописи.

— Це — зошит.

— Як ви гадаєте, чому цей предмет назвали зошитом? (Відпо­віді учнів.)

— Зошит — це зшиті аркуші паперу. Зошит — зшитий.

Подивіться ще раз на зошит і скажіть, з чого він складається? (З аркушів паперу, які зшили разом.)

— Розгляньте свій зошит і скажіть, що зображено на обкла­динці?

— Перегорніть декілька сторінок. Що ви бачите?

— Як ви вважаєте, для чого нам потрібен зошит? (Щоб учитися в ньому писати.)

— Запам’ятайте! Зошит — це обличчя учня. Слідкуйте за тим, щоб він завжди був чистим, охайним. А щоб не забруднилася об­кладинка, треба його обов’язково обгорнути.

5 Історія зошита

— Зараз зошит — звичайна річ, його може мати кожна дитина. А сталося це тільки після того, як винайшли великі машини, що роблять папір. У кожній країні тепер є великі паперові фабрики, де всі операції виконують розумні машини. Вони беруться за діло з са­мого початку, коли ще в лісі ростуть ялинки та сосни.

Дерева спилюють електричною пилкою. Трактор-лісовоз везе деревину до річки. Потім поліна пливуть по річці. Коли вони до­пливають до фабрики, їх з води виловлює та складає на березі вели­ка машина-кран.

На фабриці за деревину беруться інші машини: на станку полі­на розпилюються на менші частини, інша машина знімає з них кору, рубильна машина рубає на шматки. Конвеєром ці шматки по­даються до котла, в якому деревина очищується та відбілюється. Далі ця сировина потрапляє до млина, який ще більш її роздрібнює і роздавлює в паперову кашу. Ця каша потрапляє до останньої ма­шини. Це дуже великий агрегат, який займає величезну кімнату і складається з кількох менших машин: перша — віджимає з папе­ру воду, друга — прасує папір, щоб той був гладенький і сухий, а потім накручує його на котушку у великі рулони. Далі ці котуш­ки відправляють на картонно-паперові комбінати, на яких цей па­пір ріжуть, лініють, зшивають у зошити.

Після цього ці зошити надходять у магазини, де ми можемо їх купити. І ось перед нами цей зошит.

Покладіть його перед собою.

— Як він називається?

— Так, це «Прописи». Його назва йде від слова «писати». У цьо­му зошиті ми будемо вчитися писати рукописними літерами.

— Роздивіться, будь ласка, сторінки в зошиті.

— Що ви помітили? Як написані букви? (Всі букви написані під нахилом.)

— Щоб так писати, треба покласти зошит під нахилом.

  Правила розташування зошита на парті

 • Сторінка зошита, на якій працюємо, лежить лівим нижнім ку­том проти середини грудей.

 • Похила лінія повинна бути перпендикуляром відносно краю стола.

 • Права рука тримається перпендикулярно до верхнього краю зо­шита.

 • Якщо ви малюєте, зошит чи альбом треба покласти рівно.

Положення сторінки зошита на парті

— Потренуйтеся покласти зошит для письма, для малювання.

6 Фізкультхвилинка

П’ять пальчиків ми маємо І так їх називаємо: Мізинчик — скромний, чемний, А поруч — безіменний. Середній — то найвищій, А вказівний — той нижчий.	Великий палець — п’ятий, Не можемо не знати. Всі пальчики ми знаємо, Їх пестим, доглядаємо. Вони ж потрібні нам таки — Найкращі з них помічники.
Розкажу вам зараз, діти, Дуже правила прості. Як за партою сидіти — Це потрібно у житті. Не сидіть, як знак питання,(Учитель показує малюнокзі знаком «?».)	Гарно плечі розведіть. Спинку рівною тримайте, Голову не нахиляйте, Як окличний знак сидіть!(Учитель показує малюнокзнака «!».)

— А тепер сядьте, як знак питання.

Хтось зібрав докупи плечі, Ще й зсутулився, як міг. А тим часом все страждає: Шлунок стиснувсь і болить, Ще й печінка набрякає, Селезінка аж пищить.

І не бачать добре очі, Серце дрібно стукотить. Кожен орган волі хоче І здоровим хоче жить. А тому запам’ятайте Дуже правила прості.

Спинку рівною тримайте — Це потрібно у житті. Буде гарною постава І красивою хода. Будь, дитино, вправна, жвава, Не спітка тебе біда.

Бережіть здоров`я власне, Поки є на це ще час. Бо життя таке прекрасне І одне воно у нас!

Вправи з орієнтування на сторінці

— А ось і наступне завдання.

Загадка

Він мій друг і помічник.

Я до нього дуже звик,

Бо він для мене залюбки

І ручки носить і книжки. (Портфель)

— Нам слід перетворити ці фігури так, щоб кожна з них стала «портфелем» та «зошитом».

— Що треба намалювати, щоб прямокутник став «зошитом»? (Прямі лінії)

— Давайте і ми проведемо рівні лінії, як у справжньому зошиті, на однаковій відстані одна від одної.

— Молодці! Ось які чудові порт­фелі і зошити ми намалювали.

III. Заключна частина

Підсумок уроку

— Ось і добігла кінця наша перша подорож до чарівної країни Письмоляндії. Давайте заплющимо очі й перенесемося назад до класу.

— Вам сподобалось мандрувати? Що було цікавого? Що було нового? З чим ви познайомилися на уроці? Чого навчились?

А зараз в альбомі кольоровими олівцями намалюйте те, що най­більше вам подобається. Не забувайте, як слід тримати ручку чи олівець, як правильно сидіти за партою під час роботи.

І ще запам’ятайте одне просте правило: зошит після уроку необ­хідно обов’язково покласти до папки, а ручки і олівці — до пенала.

— Дякую вам за роботу на уроці!