Урок № 3 Практичне ознайомлення з поняттям слово, речення

Урок 3 (читання)

Тема. Практичне ознайомлення з поняттями «слово», «речення». Бесіда на тему «Літ­ні розваги». Спосіб умовного позначення речень. Урок-змагання «Рятівники»

Мета: формувати практичне уявлення про номінативну роль слова і про речення як засіб вираження думки; учити порівнювати слово і речення; ознайомити зі способом умовного позначення слів і речень; учити добирати слова, близькі за значенням; розвивати організаційні, загальномовленнєві вміння і навички, мовлення дітей, збагачувати його новими словами; формувати дружні взаємини.

Обладнання: повітряні кульки із завданнями (якщо є змога, наповнити кульки гелем, зв’язати разом, підв’язати нижче корзинку з лялькою Петром П’яточкіним, якщо — ні, то намалювати плакат із зображенням хлопчика на повітряних кульках, а кульки надути окремо); карта змагань зі стовпчиками для балів кожного загону; спеціальні зошити у клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень із про­писаними вчителем зразками, предметні малюнки.

Хід уроку

I. Організаційний момент

— Починаємо урок навчання грамоти. Перевіряємо готовність до уроку: на парті в кожного є олівці; Букварі і зошити лежать за­криті на краю парти. Усе інше з парт потрібно прибрати. Дякую вам і вашим батькам за виготовлені закладки. Вони всі — на по­трібній для роботи сторінці (с. 4–5).

II. Основна частина уроку

1 Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми дізнаємося, за допомогою чого можемо виража­ти свої думки, продовжимо мандрівку до чарівного світу україн­ського слова, будемо вчитися працювати з Букварем.

2 Мотивація навчальної діяльності

— Чи знайомий вам невгамовний герой мультфільму Петро П’яточкін? Він опинився у скрутному становищі. Прочитавши книгу Миколи Носова «Пригоди Незнайка», Петрик вирішив теж здійснити подорож у повітрі, надув повітряні кульки і не може при­землитися. Справа в тому, що кожна кулька містить завдання, які хлопчик не в змозі виконати. Пропоную утворити команду рятів­ників 1-А класу і врятувати горе-мандрівника! Хто готовий ман­друвати і складні перешкоди долати? Наш клас об’єднуємо у три рятівні загони: 1, 2, 3 ряди. Будемо вчитися прислуховуватись до іншої думки й обґрунтовувати власну. Пам’ятаймо, що лише друж­ні дії врятують Петрика. Тож починаємо! (Учитель проколює куль­ку № 1 і дістає завдання.)

3 Гра «Додай слівце!»

— Перше завдання цікаве, але потребує дисципліни. Кожному загону-рятівнику по черзі пропонується загадка. Поспішати не можна, слово-відгадку не викрикувати, а додавати хором у кінці тексту. Якщо відгадку викрикує рятівник іншого загону, то він по­збавляється права виконати своє завдання і отримати бал.

Загадки

• Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша — солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься… (Україна).

Додаткове запитання для 1-го загону рятівників

Якими словами ще можна назвати Україну? (Батьківщина, Вітчизна)

• Хочеш плавать в океані,

Побувать на глибині,

Десь у джунглях, чи савані,

Чи в космічній вишині.

Бути пильним слідопитом

В хащах вікових —

Всі шляхи тобі відкрито

На сторінках… (книг).

Додаткове запитання для 2-го загону рятівників

Яка книжка вчора на уроці навчання грамоти виявилася меш­канцем казкового будиночка? Як її ще можна назвати іншим сло­вом? (Буквар, підручник)

• У коробці спочивають

Спритні хлопці молодці,

Убрання барвисте мають

І загострені кінці.

На папері слід лишають,

А зовуться… (олівці).

Додаткове запитання для 3-го загону рятівників

Назвіть ще слова, що є назвами предметів шкільного прилад­дя. (Ручка, альбом, зошит, лінійка, пенал, пензель, портфель, що­денник)

Підсумок. Усі загони правильно виконали завдання, зуміли дібра­ти потрібні слова. Зараз ви ростете, вчитеся ще краще висловлюва­ти свої думки, в школі дізнаватиметеся про все нові й нові слова. Усі їх треба вимовляти чітко, виразно, правильно.

А тепер попрацюємо в зошитах. Розгортаємо їх.

4 Ознайомлення з умовним позначенням слів

— Що ви бачите на сторінці зошита? (Горизонтальні лінії)

— Скільки клітинок підкреслює одна лінія? (Три)

— Таким чином ми будемо позначати слова, поки не вивчимо всі літери.

— Візьміть олівці й підпишіть під моїм зразком своє слово-відгадку.

Воно матиме довжину три клітинки. Під час письма сидіть рів­но. Відстань між партою і тулубом — ваша долонька. Коли пишемо олівцем, зошит на парті лежить рівно.

Учні записують одну риску під зразком учителя.

— А тепер я показуватиму різні предмети чи малюнки, стави­тиму запитання, а ви підніматимете руку і відповідатиме. (Учи­тель, вказуючи на предмети, що оточують учнів, або показуючи предметні малюнки, кожного разу запитує: що це? хто це?)

1-й загін: книжка, ручка, учень, малюнки із зображенням ко­тика, велосипеда, ляльки;

2-й загін: годинник, учениця, дошка, малюнки із зображенням м’яча, пташки, вітрильника.

3-й загін: вікно, інший учень, парта, малюнки із зображенням шахів, дівчинки, ракетки тощо.

— Можливо, хтось із вас здогадався, чому до одних назв пред­метів ставимо запитання хто?, а до інших що?

— Хто може одним словом сказати, що я зараз вам показувала? (Предмети)

— А ви що називали? (Слова)

— Так, ви називали слова, якими називаються ці предмети, — назви предметів.

Нас оточує безліч предметів, і кожний із них має свою назву.

За допомогою чого ми називаємо предмети? (За допомогою слів)

— А тепер пригадаємо, які запитання ми ставили до слів, що називають предмети. (Хто? що?)

Завдання кожному загону рятівників: назвіть предмети, які відповіда­ють на питання хто?, а потім — на питання що? Як ми умовно по­значимо їх на дошці? (Учні називають слова — назви предметів (істот/неістот), а вчитель на дошці позначає їх прямою лінією.)

— Запишіть ще по два слова в зошиті. Не забувайте про поставу під час письма.

Висновок. Усі виконали завдання правильно. Кожен загін одержує 1 бал. Учитель заповнює на дошці карту змагань:

Загони рятівників
1	2	3
1	1	1

5 Фізкультхвилинка

— А тепер відпочинемо. Підведіться, послухайте вірш і повто­ріть рухи за мною:

Україна, Рідний край, Поле, річка, Синій гай. Любо стежкою іти Тут живемо я і ти!

(Розводять руки в сторони.) (Піднімають руки догори.) (Повороти тулуба з розведеними в сторони руками.) (Присідають, руки на пояс.) (Ходьба на місці.) (Беруть одне одного за руки.)

6Формування загального уявлення про речення

1) Пояснення вчителя

— Починаємо виконувати завдання з другої повітряної кульки.

Досі ми називали тільки окремі слова. Та коли розмовляємо, про щось розповідаємо, то пов’язуємо їх так, щоб сказане нами було для кожного зрозумілим. Наприклад, якщо ми говоримо слово гра­ються, то всі розуміємо, що воно означає, але чи відомо нам, хто саме грається? (Ні) Тож треба назвати того, хто грається: діти гра­ються. Дівчатка й хлопчики граються. Звірятка граються. Це вже не окремі слова, а речення. (Учні повторюють: речення.)

— Речення складаються зі слів. Вони можуть складатися з одно­го, двох, трьох і більше слів. Щоб вийшло речення, маємо назвати когось або щось (людину, тварину, якийсь предмет) і сказати, що ця істота / цей предмет робить. Вийде коротеньке речення з двох слів.

— Отже, зробимо висновок: з чого складається речення? Речен­ня складається зі слів. (Учні повторюють хором, рядами, індивіду­ально.)

2) Робота з Букварем

— Завдання загонам рятівників: відкрийте букварі, розглянь­те малюнки на с. 4–5 Букваря і спробуйте скласти речення з двох і більше слів про розваги дітей улітку. Хлопчикам і дівчаткам до­бирайте імена. За кожне речення загін одержує бал. Речення повто­рювати не можна!

Орієнтовні відповіді учнів

Діти граються. Андрійко запускає змія. Петрик грається м’ячем. Дівчатка стрибають через резинку. У візочку лежить ляль­ка. Миша заховалася в портфелі.

— Тепер я вимовлятиму тільки частину речення, а ви його за­кінчуватимете (кожен загін по черзі).

Яскраво сяє… На траві блищить… Пташки голосно... Кіт заліз на... Голуб сидить на... Високо вгору здійнявся повітряний... Ляль­ка у візочку міцно...

(Кожне речення хтось із учнів повторює повністю або називає лише його частину, а решта його закінчують.)

7 Графічне позначення речень

1) Ознайомлення зі способом умовного позначення речень

— Поки ми ще не навчилися читати й писати, не знаємо всіх букв, будемо записувати речення так: початок його позначатимемо вертикальною рисочкою заввишки в одну клітинку, а решту слів — горизонтальними лініями. У кінці речення ставимо крапку. Після неї можна писати інше речення. Наприклад:

Діти граються.

Їм дуже весело.

— Якщо речення складається з трьох слів, то креслимо три лі­нії. Відстань між лініями (словами) — одна клітинка. Подивіться, як зображені речення з двох і трьох слів у Букварі (на с. 4).

— Запишіть ці речення у свої зошити.

Заучування фраз: «Речення складається зі слів. Речення служать для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка».

2) Фізкультхвилинка

А тепер час відпочити, Що вивчали, повторити.		(Підводяться і стрибають, як м’ячики.) (Крокують на місці.)
Слово до слова ми в речення склали, Рисками в зошиті їх позначали. Кожному ми залишаємо згадку: У кінці речення ставимо крапку.	(Руками роблять вправу«ножиці».) (Повороти тулуба вправо,вліво.) (Стрибають, як м’ячики.)

3) Складання речень

— Починаємо виконання третього завдання. Незабаром наш Петрик П’яточкін зможе повернутися на рідну землю.

За завданням учителя учні кожного загону складають речення з трьох і чотирьох слів за фрагментами ілюстрацій на с. 4–5. На­приклад, учитель пропонує скласти речення про хлопчика з м’ячем, про дівчинку, яка тримає резинку тощо. (Хлопчик грається м’ячем. Галинка тримає резинку. Андрійко взяв ракетку.) Речення з трьох слів зображаються кожним загоном на дошці й у зошитах.

Повторення фраз: «Речення складається зі слів. Речення виражає закінчену думку. У кінці речення ставиться крапка».

4) Ознайомлення зі словами, що служать для зв’язку слів у реченні.

— Ми навчилися поєднувати слова між собою, щоб скласти ре­чення. З’ясували, що слова щось означають: називають предмети, людей. Продовжуємо розглядати малюнки Букваря. (Учитель сам креслить на дошці моделі речень, позначаючи службові слова одні­єю клітинкою.)

— Де сидить голуб? (Голуб сидить на дереві.)

— Куди залізла кішка? (Кішка залізла на дах.)

— Де сховалася мишка? (Мишка сховалася в рюкзаку.)

— Де літає м’яч? (М’яч літає над землею.)

— Де спить лялька? (Лялька спить у візочку.)

— Хто тримає резинку? (Юля й Оля тримають резинку.)

— Зверніть увагу, як умовно позначені в схемах слова на, в, над, у, й? Як ви вважаєте, для чого служать ці слова в реченні?

Висновок. Слова на, в, над, у, й нічого не називають, але допомага­ють іншим словам поєднуватися в речення. Отже, вони служать для зв’язку слів у реченні. І таких слів в українській мові багато.

5) Гра «Живі слова»

До дошки виходять по три дитини з кожного загону рятівників. Вони виступають у ролі слів.

Решта дітей отримує завдання скласти речення, в якому стіль­ки слів, скільки дітей біля дошки. За запропонованим малюнком учні складають речення.

Наприклад. Їжак несе яблуко. Мама спекла пиріжки. Тато на­ловив риби. Учні, що знаходяться біля дошки, вибирають для себе слова з отриманого речення. З цими словами необхідно придумати нове речення. Учні, які виконують роль слів, по черзі називають кожний своє речення. (Яблуко несе їжак. Пиріжки спекла мама. Наловив риби тато.)

Учитель підбиває підсумки виконання третього завдання.

8 Лексичні вправи (четверте, останнє завдання)

1) Завдання для кожного загону рятівників: уважно послухайте тлумачення слова. Відгадайте його

• Гра на дошці, поділеній на світлі і темні клітини (поля), між світлими (переважно білими) і темними (чорними) фігурами за встановленими для них правилами пересування. Набір фігур для такої гри. (Шахи)

• Затягнутий сіточкою дерев’яний або металевий обруч овальної форми з держаком або лопаточка з ручкою для тенісу, бадмінто­ну, пінг-понгу. (Ракетка)

• Дво- і триколісна машина, що рухається силою м’язів людини, яка натискує ногами на педалі. (Велосипед)

2) Складіть із кожним словом речення

За кожне виконане завдання загони одержують по 1 балу.

III. Заключна частина

Підсумок уроку

Повідомивши, що сьогодні у класі перемогла дружба (а вчитель завжди має змогу це зробити, додавши бали за вихованість, оригінальність тощо), пе­дагог вертає ляльку на землю, до класу, проколовши останню п’яту кульку.

Пропонує учням розповісти хлопчикові про те, що нового вони дізна­лися на уроці.

— За допомогою чого ми називаємо предмети?

— Чому до одних предметів ми ставимо питання хто?, а до ін­ших — що?

— Як ми умовно позначаємо слова — назви предметів?

— З чого складаються речення?

— Чи можна записувати речення, якщо не вмієш читати і пи­сати?

— Як позначаємо перше слово в реченні?

— Що ми ставимо у кінці речення?

— Для чого служить речення?

— Яку роль у реченні виконують слова, що нічого не означають?

— Як вони позначаються в моделі речення?

Наочність для проведення уроку. Для переходу до наочності натисніть на посилання.
Малюнок дівчинка з ведмедиком, ракета, шахи
Малюнок літні розваги
Малюнок лялька, велосипед, котики
Малюнок м'яч, пташка, кораблик
Малюнок хлопчик з дівчинкою, буквар, олівці
Малюнок фізкультхвилинка з зайчиками
Малюнок хлопчик грається з котиком, дівчинка збирає квіти
Малюнок хлопчик грається з мамою, дівчинка катається на велосипеді
Малюнок хлопчик з рибальською вудкою, дівчинка зі скакалкою
Малюнок хлопчик з дівчинкою граються, хлопчик на морі
Малюнок хлопчик та повітряні кульки

презентація до уроку літні розваги