Визначні події в історії 22 травня.
1841 – в США запатентоване «крісло з відкидною спинкою» (шезлонг)
Чого тільки не вичаклує людська уява! То килим-літак, то шафу – портал в інший світ, а то – крісло в якому можна не лише сидіти, а й лежати. Оригінальна ідея поєднати крісло із ліжком належить американському мебляреві Генрі Кеннеді. Певно, дуже хотілося чоловікові, аби можна було лягти, не встаючи з крісла. Тому він і вигадав крісло, в якого відкидалася спинка. Один порух руки – і крісло перетворювалося на ліжко, на якому можна було вмоститися, на витрачаючи сил для того, щоб встати з крісла і лягти на диван. Можливо, винахідника надихнули римські сенатори, які мали звичку відпочивати напівлежачи на спеціальних кушетках. 1841 року Кеннеді отримав патент на свій винахід, що на той час навіть не мав офіційної назви – його називали просто «крісло з відкидною спинкою». Значно пізніше з’явилася назва «шезлонг» – «довгий стілець». Цей стілець полюбився американцям – в ньому було дуже зручно відпочивати надворі, на свіжому повітрі. А коли у ХХ столітті вчені довели цілющу дію сонячного проміння на людську шкіру, і в моду увійшла засмага – шезлонги перекочували на всі пляжі світу. До речі, цього ж дня 1849 року американський президент Авраам Лінкольн отримав патент на конструкцію плавучого сухого дока. На сьогодні він лишається єдиним американським президентом – власником патенту на винахід.
1892 – лікар Вашингтон Шеффілд винайшов тюбик для зубної пасти
Чим тільки не наповнюють сьогодні тюбики: кремами, приправами, фарбами, навіть їжею для космонавтів. Але найперше тюбики були вигадані саме для зубної пасти. До кінця XIX століття зуби чистили зубним порошком, який продавався в паперових пакетиках. Його купували, пересипали в спеціальну металеву коробочку, а під час чищення зубів насипали на зубну щітку. Зайве й казати, наскільки незручним був процес чищення. Трошки покращилася справа, коли нью-йоркський аптекар Колгейт винайшов пасту і почав упаковувати її в баночки. Однак баночки з пастою виявилися ще незручнішими за порошок. Люди мучилися, аж доки Вашингтон Шеффілд, дантист із Нью-Лондона, не побачив в одного художника фарби в олив’яних трубочках... І лікар Шеффілд зробив просте, але водночас геніальне відкриття – почав запаковувати зубну пасту в тюбики. Однак, як і більшість вчених мужів, Шеффілд був роззявою, тому не здогадався запатентувати свій винахід. Через рік звістка про тюбики з пастою дійшла до аптекаря Колгейта. А вже він не розгубився – налагодив виробництво тюбиків і оформив усі права на нього. І от замість незручних коробочок із порошком у ванних кімнатах з’явилися яскраві тюбики з ароматною пастою. В Україні ж зубна паста в тюбиках з’явилася лише в 1950-і роки. Нічого не поробиш – новини з-за океану довго доходять…
1859 – народився Артур Конан Дойль, англійський письменник, майстер
детективного жанру
Лише два слова – Шерлок Холмс. Ці два слова одразу ж характеризують Конан Дойля. Так, він – батько Шерлока Холмса, легендарного детектива, чиє ім’я асоціюється з детективом як із жанром взагалі. Цікаво, що автор захопливих детективів за професією був лікарем. Здавалося б – геть не детективна професія. Однак сам Конан Дойль згадував, що до написання детективів його підштовхнув один з викладачів медичного університету, де він вчився. Власне, не сам викладач, а його вміння поставити точний діагноз з першого погляду. Цей викладач і став прототипом детектива Холмса. Починаючи писати, Конан Дойль зовсім не прагнув кар’єри автора детективів. Він хотів писати історичні романи. Однак читачі, що встигли полюбити кмітливого детектива, вимагали від письменника продовження саги про Холмса. Конан Дойль бурчав, що мусить писати дурниці, які забирають у нього час, що можна було використати для написання «чогось вартісного». Врешті-решт він заявив редактору журналу, який публікував оповідання про Холмса, що вирішив «убити» свого героя. Що тут сталося! Сотні людей прийшли до редакції, зодягнені в траур. Вони тримали транспаранти із написами «Поверніть нам Холмса!». Редактор журналу і сам Конан Дойль отримували листи і дзвінки з проханнями, благаннями, погрозами. Письменник ще сяк-так кріпився, але коли до нього надійшов лист від англійської королеви – капітулював. У листі ЇЇ Величність висловлювала припущення, що смерть Холмса – то лише частина хитромудрого плану детектива, покликана ввести людей в оману. Конан Дойлю нічого не лишалося, як знову взятися за перо…
Вигаданий персонаж Шерлок Холмс став відомішим за багатьох живих діячів. Якщо ви спитаєте лондонця, як пройти до будинку Холмса – він майже завжди безпомильно вкаже адресу. Так, літературний персонаж Холмс має цілком реальну адресу – Бейкер-стріт, 221b. За цією адресою розташований будинок-музей іменитого детектива. Цікаво також, що сучасні кінокритики відзначили схожість між Шерлоком Холмсом і лікарем Хаусом. Найвідоміший у світі кіношний лікар так само цинічний і так само майстерно докопується до суті захворювання пацієнта, як і Шерлок Холмс докопується до істини в заплутаній детективній історії.
1841 – в США запатентоване «крісло з відкидною спинкою» (шезлонг)
Чого тільки не вичаклує людська уява! То килим-літак, то шафу – портал в інший світ, а то – крісло в якому можна не лише сидіти, а й лежати. Оригінальна ідея поєднати крісло із ліжком належить американському мебляреві Генрі Кеннеді. Певно, дуже хотілося чоловікові, аби можна було лягти, не встаючи з крісла. Тому він і вигадав крісло, в якого відкидалася спинка. Один порух руки – і крісло перетворювалося на ліжко, на якому можна було вмоститися, на витрачаючи сил для того, щоб встати з крісла і лягти на диван. Можливо, винахідника надихнули римські сенатори, які мали звичку відпочивати напівлежачи на спеціальних кушетках. 1841 року Кеннеді отримав патент на свій винахід, що на той час навіть не мав офіційної назви – його називали просто «крісло з відкидною спинкою». Значно пізніше з’явилася назва «шезлонг» – «довгий стілець». Цей стілець полюбився американцям – в ньому було дуже зручно відпочивати надворі, на свіжому повітрі. А коли у ХХ столітті вчені довели цілющу дію сонячного проміння на людську шкіру, і в моду увійшла засмага – шезлонги перекочували на всі пляжі світу. До речі, цього ж дня 1849 року американський президент Авраам Лінкольн отримав патент на конструкцію плавучого сухого дока. На сьогодні він лишається єдиним американським президентом – власником патенту на винахід.
1892 – лікар Вашингтон Шеффілд винайшов тюбик для зубної пасти
Чим тільки не наповнюють сьогодні тюбики: кремами, приправами, фарбами, навіть їжею для космонавтів. Але найперше тюбики були вигадані саме для зубної пасти. До кінця XIX століття зуби чистили зубним порошком, який продавався в паперових пакетиках. Його купували, пересипали в спеціальну металеву коробочку, а під час чищення зубів насипали на зубну щітку. Зайве й казати, наскільки незручним був процес чищення. Трошки покращилася справа, коли нью-йоркський аптекар Колгейт винайшов пасту і почав упаковувати її в баночки. Однак баночки з пастою виявилися ще незручнішими за порошок. Люди мучилися, аж доки Вашингтон Шеффілд, дантист із Нью-Лондона, не побачив в одного художника фарби в олив’яних трубочках... І лікар Шеффілд зробив просте, але водночас геніальне відкриття – почав запаковувати зубну пасту в тюбики. Однак, як і більшість вчених мужів, Шеффілд був роззявою, тому не здогадався запатентувати свій винахід. Через рік звістка про тюбики з пастою дійшла до аптекаря Колгейта. А вже він не розгубився – налагодив виробництво тюбиків і оформив усі права на нього. І от замість незручних коробочок із порошком у ванних кімнатах з’явилися яскраві тюбики з ароматною пастою. В Україні ж зубна паста в тюбиках з’явилася лише в 1950-і роки. Нічого не поробиш – новини з-за океану довго доходять…
1859 – народився Артур Конан Дойль, англійський письменник, майстер
детективного жанру
Лише два слова – Шерлок Холмс. Ці два слова одразу ж характеризують Конан Дойля. Так, він – батько Шерлока Холмса, легендарного детектива, чиє ім’я асоціюється з детективом як із жанром взагалі. Цікаво, що автор захопливих детективів за професією був лікарем. Здавалося б – геть не детективна професія. Однак сам Конан Дойль згадував, що до написання детективів його підштовхнув один з викладачів медичного університету, де він вчився. Власне, не сам викладач, а його вміння поставити точний діагноз з першого погляду. Цей викладач і став прототипом детектива Холмса. Починаючи писати, Конан Дойль зовсім не прагнув кар’єри автора детективів. Він хотів писати історичні романи. Однак читачі, що встигли полюбити кмітливого детектива, вимагали від письменника продовження саги про Холмса. Конан Дойль бурчав, що мусить писати дурниці, які забирають у нього час, що можна було використати для написання «чогось вартісного». Врешті-решт він заявив редактору журналу, який публікував оповідання про Холмса, що вирішив «убити» свого героя. Що тут сталося! Сотні людей прийшли до редакції, зодягнені в траур. Вони тримали транспаранти із написами «Поверніть нам Холмса!». Редактор журналу і сам Конан Дойль отримували листи і дзвінки з проханнями, благаннями, погрозами. Письменник ще сяк-так кріпився, але коли до нього надійшов лист від англійської королеви – капітулював. У листі ЇЇ Величність висловлювала припущення, що смерть Холмса – то лише частина хитромудрого плану детектива, покликана ввести людей в оману. Конан Дойлю нічого не лишалося, як знову взятися за перо…
Вигаданий персонаж Шерлок Холмс став відомішим за багатьох живих діячів. Якщо ви спитаєте лондонця, як пройти до будинку Холмса – він майже завжди безпомильно вкаже адресу. Так, літературний персонаж Холмс має цілком реальну адресу – Бейкер-стріт, 221b. За цією адресою розташований будинок-музей іменитого детектива. Цікаво також, що сучасні кінокритики відзначили схожість між Шерлоком Холмсом і лікарем Хаусом. Найвідоміший у світі кіношний лікар так само цинічний і так само майстерно докопується до суті захворювання пацієнта, як і Шерлок Холмс докопується до істини в заплутаній детективній історії.
22 травня свої іменини святкують Микола та Сергій
Не забудьте привітати!
Немає коментарів:
Дописати коментар