понеділок, 3 вересня 2012 р.

Урок № 11 Ознайомлення учнів зі складовою будовою слів. Поділ слів на склади. Робота з дитячою книжкою. Т. Коломієць «Наймиліше слово». Слухання і розповідь вірша. Інтонування речень


Урок 11 (читання)
Тема. Ознайомлення учнів зі складовою будовою слів. Поділ слів на склади. Робота з дитячою книжкою. Т. Коломієць «Наймиліше слово». Слухання і розповідь вірша. Інтонування речень
Мета: дати учням первинне уявлення про склад як артикуляційно-вимовну одиницю, ознайомити з поділом на склади слів без збігу приголосних; учити слухати вірш, добирати потрібну за змістом речення інтонацію для висловлювання; розвивати фонематичний слух, виразність дитячого мовлення; вчити висловлювати свої почуття любові до матері.
Обладнання: зошити в клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; комплект книжок Т. Коломієць «Наймиліше слово» на кожну парту (з навчального комплекту «Читаю сам» для 1 класу, рекомендованого Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-467 від 10.02.2003)).
Хід уроку
I. Організаційний момент
— Сьогодні на уроці навчання грамоти у нас з’явилася ще одна нова книжка. Ми обов’язково з нею попрацюємо. Перевіряємо по­рядок на партах: олівці є, Буквар і зошит для читання лежать на краю парти. Нова книжка — в кожного на столі посередині.
II. Повідомлення теми і мети уроку
— Ми дізнаємося, яке значення може мати слово склад, будемо вчитися ділити слова на частини; слухати вірш; висловлюватися так, як цього вимагають умови спілкування.
III. Спостереження за мовними і мовленнєвими явищами.
Підготовка учнів до ознайомлення з поняттям «склад»
1 Бесіда з опорою на досвід дітей
— Що можуть називати слова? (Предмети, ознаки, дії)
— Пригадайте, як мама вимовляє слова, коли співає колиско­ву. (Протяжно, повільно, тихо, лагідно) Наведіть приклади.
Мати сина колисала,
Дня і ночі не доспала
Та думала — добрий буде,
Що він мене не забуде.
Мати сина годувала,
Всю надію покладала:
— Мій рідненький, і на старість
Буду мати з тебе радість.
— Я як гукають одне одного в лісі? (Протяжно, голосно) Уяві­мо, що ми перегукуємося в лісі. Погукаємо Олю, Юлю, Івана, Юру: «О-лю! Ю-лю! І-ва-не! Ю-ро!»
— А як вимовляються слова лічилки? (Чітко, ритмічно, неве­личкими частинками) Пригадаємо, як ми визначаємо квача лі­чилкою.
Раз, два, три, чо-ти-ри —
Ки-цю гра-мо-ти у-чи-ли:
Не чи-та-ти, не пи-са-ти,
А за ми-шка-ми га-ня-ти.
Висновок: слова можна ділити при вимові на частинки.
Учитель повідомляє, що частини слів називаються складами. Слова ді­лять на склади.
Учні повторюють: «Слова ділять на склади».
Модель цього речення записують у зошити. Ще раз повторюють.
Також не забувають про знання про речення, одержані на по­передніх уроках: «Речення складається зі слів. Речення служить для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка».
2 Спостереження учнів за поділом слів на склади
— Ось слова, що мають один склад: я, ти, ви, ми, ліс, сад, кіт, тин. Вимовляючи ці слова, ми відкриваємо рот один раз.
А тепер послухайте і скажіть, на скільки складів я ділю ці сло­ва: ма-ма, та-то, Ю-ля, О-ля, ді-ти, о-сінь.
Висновок. Слова бувають довгі й короткі. Це залежить від того, скільки в них складів.
3 Фізкультхвилинка (лічилка-присягалочка вимовляється зі складоподілом)
Повір-перепровір!
Якщо я неправду кажу,
То нехай вберуся в сажу.
Нехай стану кособока,
Кривов’яза, кривобока,
І гладка, лупата,
Ще й ніс як лопата!
А як брешеш, далебі,
То так буде і тобі!
IV. Закріплення одержаного уявлення
1 Спостереження між відмінністю за одно- і двоскладовими словами
— Щоб визначити кількість складів у слові, можна скористати­ся долонькою. Поставте її під підборіддя на відстані товщини вашої долоньки (1 см). Скільки разів підборіддя торкнеться долоньки під час промовляння слів, стільки складів у ньому і буде. Це поясню­ється тим, що на кожний склад ми широко відкриваємо рот. (Нада­ти змогу дітям зробити цей висновок самостійно.)
Дослідження
Учні ставлять долоньку під підборіддя і з’ясовують кількість складів у по­вторюваних за вчителем словах: віл, віз, око, село, дім, бак, урок, діло, овоч.
2 Гра на перетворення односкладових слів у двоскладові
Наприклад: мак — маки; дуб — дуби; сад — сади; віз — вози; кіт — коти тощо.
V. Робота з дитячою книжкою
1 Словникова робота
— Скажіть, будь ласка, чи знаєте ви, що означає слово фіран­ка? Це слово може вживатися в значенні занавіски, тюлю.
Отже, фіранка — це занавіска, тюль. (Учні повторюють хором, рядами, індивідуально.) Чи є у нас у класі фіранки? Скільки їх? А у вас удома?
2 Коротка підготовка учнів до сприйняття змісту вірша.Установка на слухання твору
— Сьогодні ви слухатимете вірш, який написала дитяча поетеса Тамара Коломієць. Послухайте і скажіть, про кого в ньому йдеться.
3 Читання учителем вірша вголос
Будівельники-бобри
Добре працювали —
У бору для дітвори
Школу будували.
І таку звели, що й ну! —
Подивитись варто:
І вікно на всю стіну,
І колоди-парти.
Дятел дзьобом-долотом
Потрудивсь на ганку.
Павуки усі гуртом
Виплели фіранку.
Приволік ведмідь старий
Стіл-пеньок високий.
— Ну, — сказав до дітвори,—
Почнемо уроки!
Повсідалась малишня
На колодах проти пня.


Сам ведмідь ступив на пень,
Лоб кошлатий витер
І промовив: — Добрий день! —
Візьмемось до літер!
Намалюю на пеньку,
Щоб завчить могли ми,
По боках — по стояку,
Гойдалку між ними.
Хто цю літеру не зна,
Вчіть обов’язково:
Це вона розпочина
Всім відоме слово.
Між словами усіма
Що найголовніше —
Кицька лапу підніма:
Це звичайно, миша!
Морква, квапиться зайча —
З грядки соковита,—
Ведмежа із-за плеча:
Мед, — бурчить сердито.
Білченя ж мале-мале
В лопушку-панамі,
Хоч соромилось, але
Вимовило: — Мама!
— Мама! — крикнули малі
Якнайголосніше —
На усій-усій землі
Слово наймиліше!
Засміявсь ведмідь: — Воно!
Вивчили, нівроку… —
От і все. Дзвенить дзвінок
З першого уроку.
У квача гайда гулять
Поміж стовбурами.
Світить сонце між гілляк.
Ждуть додому мами.
Після прослуховування вчитель повідомляє, що цей вірш має назву «Наймиліше слово». Учні повторюють хором за вчителем: «Наймиліше слово». Автор вірша Тамара Коломієць.
4 Колективне відтворення прослуханого. Бесіда
— Про кого йдеться у вірші?
— Де вчаться звірі?
— Хто будував лісову школу?
— Хто сплів фіранку?
— Яке наймиліше слово у кицьки?
— А у зайчати, ведмежати, білченяти?
— Чи погоджуєтесь ви з думкою білченяти?
— Чому мама — наймиліше слово?
5 Розглядування книжки
Учні детально розглядають книжку, працюючи в парі. Розріз­няють на ній ілюстрації, написи. Ті, хто вміє читати, прочитують назву казки.
Далі книжка розглядається посторінково, на кожній сторінці учні звертають увагу на те, хто зображений на ілюстрації, що там відбувається, який настрій у персонажів вірша.
Учитель перечитує фрагмент, де описана літера «ем». Учні від­гадують, яка це літера.
6 Фізкультхвилинка (імітація рухів під читання перших трьох строф вірша «Наймиліше слово»)
7 Рекомендації щодо діяльності протягом тижня
Підготувати в класному «Куточку читача» виставку «Мама — найми­ліше слово».
VI. Вправляння у практичному застосуванні набутих знань.
Робота за ілюстрацією Букваря (с. 11)
1 Групування слів: овочі, фрукти, соки
2 Називання слів — назв істот/неістот
3 Видокремлення ознак баклажана, моркви, цибулі за розміром, формою,кольором, смаком
4 Добирання речень до моделей на сторінці Букваря. Запис їх у зошити
5 Добирання слів — назв дій за запитаннями вчителя
— Що робить продавець?
— Що робить матуся?
— Що робить дівчинка?
VII. Підсумок уроку
Педагог продовжує вчити дітей робити репортаж з уроку.
— Увага, увага, починаємо репортаж з уроку навчання грамоти 1-А класу... Сьогодні першокласники вчилися ділити слова на склади, ознайомилися з книжкою Т. Коломієць «Наймиліше сло­во» і погодилися з ученицею лісової школи, що наймиліше слово на землі — це слово мама, тому що вона дарує нам життя, навчає бути щасливими, працьовитими й успішними.
Сумлінно працювали на уроці такі учні...
Бажаємо школярам успіхів на шляху до знань і чекаємо нових повідомлень. Дякую за увагу!


презентація до уроку

Немає коментарів:

Дописати коментар