Урок № 117 Закріплення знань про звук [г], букви Г, г («ге»)

Урок 117 (читання)

Тема. Закріплення знань про звук [г], букви Г, г («ге»)

Мета: закріплювати літературну вимову звука [г]; формувати навички читання з буквою «ге»; удосконалювати вміння робити звуковий та звуко-буквений аналіз слів, складати речення за поданою схемою, вміння складати казку за серією малюнків, вчити зна­ходити слова за ознаками; розширювати словниковий запас учнів; розвивати увагу, мовлення, фонематичний слух дітей, уміння давати правильні відповіді на поставлені питання; виховувати почуття взаємодопомоги, бережливе ставлення до природи та до жителів лісу.

Обладнання: каса букв, набірне полотно, звукові фішки, малюнки птахів, городини, грибів; серія малюнків до казки, картки з текстом казки «Братики — зайчики».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повторення вивченого

1 Закріплення знань про букви та звуки

— Яку букву ми вивчали на попередньому уроці? («ге»)

— Прочитаємо слова.

На дошці записана схема.

— У яких словах зустрічається звук [г]? (Гусеня, гусениця)

— Що спільного у цих словах? (У них однакові перші та другі склади.)

— Чи можна їх назвати «родичами»? (Ні. Означають назви різ­них істот.)

III. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи,

у основі яких лежать виучувані звуки

1 Виділення звука [г] зі скоромовки. Гра «Впіймай звук»

Грім гуркоче за горою,

Грім гуркоче за рікою.

Гуси з лугу йдуть додому.

Не бояться того грому.

Діти плескають в долоні, коли чують звук [г].

— Що ми знаємо про звук, який ми «впіймали»? (Він приголо­сний твердий.)

2 Вправи на розвиток окозору. Розпізнавання літер (гра «Сховалися слова»)

IV. Повідомлення теми та завдань уроку

На сьогоднішньому уроці ми будемо удосконалювати правиль­ну вимову звука [г], вправлятися у звуковому і звуко-буквеному аналізі слів, а також обачливо поводитись у лісі, щоб не завдавати шкоди природі.

V. Закріплення вивченого про звук [г]

1 Звуко-буквений аналіз слів

— Зробіть звуко-буквений аналіз слів гриб, гість. (Двоє учнів працюють біля дошки.)

— Який звук позначає буква «ге»? ([г])

— А коли з’являються гриби? (Восени)

— Чи можна зривати гриби у лісі? (Ні)

— Чому? (Їх потрібно зрізати, щоб грибниці залишилися у ґрунті.)

— А отруйні гриби можна збивати ногами чи палицями? (Ні)

— Хто знає чому? (Ними харчуються та лікуються тварини, які проживають у лісі.)

2 Робота за картками над казкою «Братики-зайчики»

1) Читання казки вчителем

Братики-зайчики

Жила в лісі сім’я зайців. Відправила Зайчиха синів-зайченят до лісу по гриби.

Братики побігли на галявину та побачили багато опеньок, пече­риць, підберезників, лисичок. Але вони вибрали найяскравіші: з червоними шапочками та білими цяточками. Ці привабливі гри­би їм дуже сподобались. Братики-зайчики швидко пострибали до Зайчихи.

Матуся глянула на гриби та мило посміхнулася.

2) Обговорення змісту казки

— Про кого ведеться розповідь у тексті?

— Чи сподобались вам герої твору?

3) Словникова робота

а) Робота над з’ясуванням значення слів, що супроводжується де­монструванням грибів.

• Лисички — їстівний пластинчастий гриб жовтого кольору.

• Опеньок — їстівний гриб з жовтуватою шапкою на тонкій висо­кій ніжці, що звичайно росте купками на пеньках або біля де­рев.

• Печериця (шампіньйон) — їстівний пластинчастий гриб. Шапка м’ясиста, гладенька, білуватого, жовтуватого чи світло-коричневого кольору.

• Підберезник — їстівний трубчастий гриб з темно-бурою шапкою.

б) Підведення часткових понять під загальні.

— Доповніть речення:

Лисички, опеньки, печериці, мухомори — … (гриби).

в) Розчленування загального поняття на часткові.

— Доповніть речення, використовуючи інші назви їстівних грибів.

Їстівні гриби — це… (маслюки, білі гриби (боровики), моховики).

г) Вправи на вибір одного з поданих синонімів.

Цяточки Привабливі Побачили

Помітили Плями, крапочки Красиві, гарні

4) Читання тексту учнями

Сильні учні читають текст.

5) Бесіда за текстом

— Куди побігли зайченята збирати гриби? (На галявину)

— Які гриби вони помітили? (Лисички, опеньки, печериці, під­березники)

— Чи назбирали вони ці гриби? (Ні)

— Чому? (Їм сподобались яскраві)

— Що це були за гриби? (Мухомори)

— Чому ви так вирішили? (У них червона шапочка з білими ця­точками)

Демонстрування малюнка мухомора.

— А що ви знаєте про ці гриби? (Це отруйний гриб, смертельно небезпечний)

— Як відреагувала мама на їхню знахідку? (Мило посміхну­лася.)

— Чому матуся мило посміхнулася? (Зайчики не знали, що гри­би отруйні.)

6) Читання казки напівголосно

— Що повчального ви помітили? (Не завжди красиві речі — ко­рисні.)

— Розгадайте прислів’я, що підходить до нашої казки.

7) Робота з моделями слів

— Відшукайте у тексті слова за поданими схемами.

— А тепер спробуйте скласти продовження цієї казочки за по­даними малюнками.

3 Творча робота над казкою

1) Складання казки за серією малюнків

Склади казку.

— Що зображено на кожному малюнку?

— Які герої зустрічаються?

— Вони добрі чи злі? Що про це свідчить?

Діти складають продовження казки.

— Після якого явища в природі з’являються гриби? (Після дощу)

— Правильно.

VI. Фізкультхвилинка

Я — мухомор, я — мухомор,

Червоний, наче помідор,

Під дощиком зростаю,

Втоми я не знаю.

Грім гримить, гуде, гуркоче,

Галасує дітвора!

Галя також глянуть хоче,

Як гуля кругом гроза!

— Яке ім’я зустрічається у віршику? (Галя)

4 Складання звукової моделі слова Галя

— У якій позиції стоїть звук [г]? (На початку слова)

— Познайомимось з іншими іменами.

5 Робота за Букварем (с. 81)

1) Читання слів у стовпчиках

— Прочитайте імена людей напівголосно.

— Що записано в другому стовпчику? (Клички тварин)

— Які це можуть бути тварини? (Песики, кішечки, хом’ячки)

— А як пишуться імена людей і клички тварин? (З великої лі­тери)

— Відшукайте трискладове слово та поділіть його на склади. (Га-лин-ка)

2) Робота з моделями (схемами) речень

— Складіть з цими іменами людей та кличками тварин речення за схемами.

3) Читання скоромовки (с. 81).

Діти читають «луною» за вчителем.

Гуска з гусаком пливуть,

Діток до берега ведуть.

— Які слова «схожі» та можна їх назвати «родичами»? (Гуска, гусаком)

— Потренуємося читати швидше.

— А тепер спробуємо — хто швидше?

Декілька учнів розповідають скоромовку самостійно.

Фізкультхвилинка

Ми маленькі гусенята.

Маєм крильця жовтуваті.

Зернятка позбираємо,

Потрішки підростаємо.

По подвір’ю гуляємо,

Втоми ми не знаємо.

4) Робота над словами у стовпчиках

— Перегляньте слова у стовпчиках. Які з них ми вже зустріча­ли на попередньому уроці? (Слова в першому стовпчику.)

— Прочитаємо їх хором.

5) Звуко-буквений аналіз цих слів (город, городина, огірок)

Троє дітей виконують звуко-буквений аналіз біля дошки, а всі решта — у зошиті.

6) Читання слів другого стовпчика

— Мовчки прочитайте слова.

— Давайте визначимо наголос у цих словах: голова, гора, голка.

— Якщо спостерігати за наголосом у словах, то яке слово можна назвати «зайвим»? (Голка, бо наголос падає на перший склад.)

— А яке слово можна назвати «зайвим» з обох стовпчиків? (Огі­рок, тому, що перший склад — О.)

— Чому ще? (Бо є склад, який складається з одного голосного.)

— Які слова зустрічаються з двома літерами о? (Город, городи­на, голова)

7) Гра « Ознаки слова»

— Який з цих предметів може бути колючим, гострим? (Голка)

— Який може бути найвищим? (Гора)

— Який предмет зеленого кольору? (Огірок)

— Який — «найрозумніший»? (Голова)

— Сьогодні ви всі — розумнички!

8) Гра «Допиши склад»

ГО…	…ПО
ГА…	…СТЕ

1. Бджілкам — взяток, діткам — каша.

Корівкам — поживна паша. (Гречка)

2. Біг кінь білобокий

Через Дунай глибокий.

Як упав — заіржав,

Увесь світ задрижав. (Грім)

3. На хвилиночку у гості

Я б до друзів покотився,

Та прив’язаний за хвостик

З того дня як народився. (Гарбуз)

4. То товщає, то худне,

На весь дім голосить. (Гармошка)

5. Що дістає зубами потилиці? (Гребінець)

6. Крила в птаха не з пір’їн,

А з паперу і з новин.

Він щодня на диво-крилах

Їх розносить по квартирах. (Газета)

— Ми сьогодні гарно попрацювали, закріплюючи знання про звук [г].

— Який звук позначає буква Г («ге»)? (Приголосний)

— А що найбільше сподобалось виконувати сьогодні?

презентація до уроку 117 by aleksandrovka1986