Урок № 17 Уявлення про голосні та приголосні звуки. Позначення цих звуків умовними знаками (фішками)

Урок 17 (читання)

Тема. Уявлення про голосні та приголосні звуки. Позначення цих звуків умовними знаками (фішками)

Мета: дати дітям практичне уявлення про голосні та приголосні звуки, з яких складаються слова; навчити розрізняти їх за звучанням та способом вимови, позначати умовними знаками; продовжити ознайомлення з артикуляційними органами, вести спостере­ження за їх роботою під час вимови різних звуків; розвивати артикуляційні вміння, фонематичний слух; виховувати любов до рідної мови, повагу до імені іншого.

Обладнання: індивідуальні дзеркальця; зошити в клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; предметні малюнки; фішки для позначення звуків мовлення; демонстраційне й індивідуальні набірні полотна.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми дізнаємось, на які дві групи поділяють­ся звуки мовлення; продовжимо вчитися правильно вимовляти мовні звуки; стежити за роботою наших органів мовлення; будемо записувати слова за допомогою умовних знаків.

III. Закріплення уявлень про звукоутворювальну роботу

артикуляційних органів

1 Гра «Луна»

— Давайте пограємо: я буду називати звук, а ви всі разом його повторюйте. Будьте уважні (треба звернути особливу увагу на ви­мову м’яких приголосних звуків).

Учитель називає звуки, діти повторюють: [о, і, ж, л′, л, к, п, а, м, д, д′, т, т′, у, ф].

2 Гра «Утвори слово»

— Вимовте окремо звуки [з], [у], [б]. Тепер спробуйте ці звуки вимовити так, щоб утворилося слово. Яке слово можна скласти з цих звуків? (Учитель ще раз повторює звуки.)

— Вимовте окремо звуки [с], [у], [п]. Тепер спробуйте ці звуки вимовити так, щоб утворилося слово. Яке слово можна скласти з цих звуків? (Учитель ще раз повторює звуки.)

— Вимовте окремо звуки [м], [а], [к]. Відгадайте загадку.

Запалали в чистім полі,

Наче полум’я червоні.

То палає в полі так

Польовий червоний… (мак).

— Із яких звуків утворили слово-відгадку?

3 Спостереження за роботою органів мовлення

1) З’ясування особливостей артикуляції слова мак

— А тепер візьміть свої дзеркальця і простежте, які органи мов­лення беруть участь в утворенні кожного звука слова мак.

Учні спостерігають і здійснюють елементарний опис артикуляції: [м] — верхня і нижня губи щільно зімкнені, струмінь повітря натрапляє на перешкоду (губи); [а] — кінчик язика наближається до нижніх зубів, губи розкриті широко, не напружені, струмінь повітря проходить вільно без пе­решкод; [к] — утворюється глибоко в роті біля задньої спинки язика, де створюється перешкода для струменя повітря.

2) З’ясовування особливостей артикуляції слова суп

— Під час творення звука [с] струмінь видихуваного повітря на­трапляє на перешкоду у вигляді щілини, створеної верхніми і ниж­німи зубами, кінчик язика прямує до зубів; у процесі вимови звука [у] губи витягнуті вперед, дещо зморщені, кінчик язика відсунутий від нижніх зубів; повітря вільно проходить через рот; губи беруть активну участь у творенні звука [п]; це головна перешкода для по­вітря, яке виривається з рота.

3) Фізкультхвилинка (під музику пісні «Наша мова — світанкова»(муз. І. Полєвікова, сл. Г. Бідняка))

4) Порівняльний аналіз звуковимови

— Порівняйте, чи однаково я вимовляю звуки [о], [у], [а] та, на­приклад, звуки [м], [з], [к].

— Звуки [о], [у], [а] вимовляємо вільно, без перешкод, їх можна проспівати, вимовити дуже голосно, прокричати.

— Звуки [м], [з], [к] протяжно вимовити чи проспівати не мож­на, під час їхньої вимови струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перешкоди (губи, зуби, язик); прокричати такі звуки та­кож не можна.

IV. Висновки зі спостережень. Голосні і приголосні звуки.

Спосіб умовного позначення звуків

Під керівництвом учителя діти роблять висновок, що звуки утворюються завдяки роботі органів мовлення. Є звуки [а, о, у, и,і, е], які ми вимовляємо протяжно, голосно, можемо проспівати, повітря вільно проходить через відкритий рот.

Учні повторюють за вчителем усі шість голосних звуків української мови. Спостерігають у дзеркальцях за положенням губ.

— Звуки,— узагальнює вчитель,— під час вимови яких стру­мінь видихуваного повітря проходить вільно, без перешкод через рот називають голосними. У їх вимові чути лише голос. Ці звуки ми можемо почути на значній відстані. Кожним із цих звуків мож­на проспівати будь-яку мелодію. Під час їхньої вимови рот завжди відкритий.

Учні пропонують учителеві улюблену пісню, разом проспівують її ме­лодію на той чи інший голосний звук.

Потім учні, які мають гарний голос і музичний слух (можливо, займа­ються вокалом) на будь-який голосний звук проспівують за бажанням свою улюблену мелодію.

— Таким чином, ми помітили, що, коли вимовляємо голосний звук, наш ротик завжди відкритий. А що вам нагадує відкритий ротик? (Кружечок) Сьогодні ми домовимось усі голосні звуки на дошці й у зошитах позначати кружечком посередині клітинки. У кожного з вас і на дошці є також фішки — картки із позначкою голосного звука. Ось я їх виставляю на набірному полотні. Круже­чок — запам’ятайте — позначає голосний звук.

Голосні звуки — це звуки [а, о, у, и, і, е]. Вони вимовляються вільно, без перешкод. (Учні повторюють разом, рядами, індивіду­ально.)

Аналогічно вчитель формує уявлення про приголосні звуки, спираю­чись на їхню суттєву ознаку: у вимові таких звуків існують різні перешко­ди на шляху видихуваного повітря: губи [б, п, в, м, ф], зуби [з, з′, с, с′, ц, ц′], язик [г, к, х].

— Цю перешкоду, що створюють у вимові приголосних звуків наші органи мовлення, ми будемо позначати короткою рисочкою (показує в клітинці і на набірному полотні).

Коли ми вимовляємо приголосні звуки, то чуємо голос і шум [з, н, б, д, р], або тільки шум [ш, х, т, ч, ф].

V. Закріплення вмінь умовного позначення звуків

1) Учитель пропонує дітям вимовити будь-які звуки і підняти відповіднікартки-фішки, обґрунтувавши свій вибір

наприклад:

— Звук [о] вимовляємо вільно, без перешкод, його можна про­співати, вимовити дуже голосно, прокричати. Отже, це голосний звук. Позначаємо кружечком.

— Звук [к] протяжно вимовити чи проспівати не можна, під час його вимови струмінь видихуваного повітря натрапляє на перешкоду (задню частинку язика); прокричати такий звук також не можна. Отже, це приголосний звук. Позначаємо рискою.

2) Робота в зошитах і на дошці

Учні за завданням учителя записують голосні і приголосні зву­ки. Біля дошки працюють учні з набірним полотном і малюють у клітинках умовні позначення.

VI. Аналітичні звукові вправи

— Як звуть дівчинку, що сидить у першому ряду на третій пар­ті справа? (Іра) Повторіть хором, протяжно. Скільки складів у цьо­му слові? (2) Який звук чуємо на початку імені? ([і]) Він голосний чи приголосний? Чому? Який звук чуємо всередині? ([р]) (Учитель допомагає почути звук, вимовляючи його підкреслено протяжно: І-р-р-р-а.) Він голосний чи приголосний? Обґрунтуйте відповідь. А який звук чуємо у кінці? ([а]) Дайте йому характеристику.

Аналогічна робота проводиться з іменами дітей: Олесь, Іван, Олена, Ігор, Ірина.

Фізкультхвилинка

Учні виконують рухи за вчителем.

Якщо ти розумний, чемний —

Гарне і твоє ім’я.

І за тебе недаремно

Буде горда вся сім’я.

Г. Черінь

Виховний момент: «Не ім’я прикрашає людину, а добрі вчинки».

VII. Ознайомлення зі складотворчою роллю голосних звуків

— Діти, як ви вважаєте, чому, при перевірці кількості складів у слові, нам допомагала наша долонька під підборіддям? Що ми ра­хували? (Скільки разів підборіддя торкнеться долоньки, стільки в слові складів.) А чому підборіддя торкалося долоньки? (Ротик широко відкривався.) А у вимові яких звуків наш ротик завжди від­критий? (У вимові голосних) Отже, який звук головний у творенні складу? (Голосний) Чи існують склади лише із голосних звуків? (Так: І-ра; О-ля; І-гор; О-ле-на; І-ри-на. Усі ці слова мають перший склад, що містить лише один голосний звук.)

Учні називають голосні звуки в усіх складах названих імен. Роблять висновок: у слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків.

Повторюючи фразу хором, рядами, індивідуально, голосно, тихо, уро­чисто, пошепки, заучують напам’ять: «Скільки в слові голосних, стільки в ньому і складів».

VIII. Словниково-логічні вправи. Гра «Знайди зайве»

Танк	Дзвінкий	Катається	Летить	Літній
Гармата	Бадьорий	Кружляє	Пливе	Осінній
Літак	Голосний	Ковзає	Їде	Зимовий
Корова	Вагон	Вчиться	Дружить	Веселий

IX. Підсумок уроку

— Які бувають звуки мови?

— Назвіть голосні звуки.

— Назвіть приголосні звуки.

— Які звуки називаємо голосними?

— Які звуки називаємо приголосними?

— Як позначаємо голосні звуки? Чому?

— Як позначаємо приголосні звуки? Чому?

      — Які звуки є складотворчими, тобто утворюють склад?

Наочності для проведення уроку. Для переходу до наочності натисніть на посилання.
Малюнок дівчатка, ліс
Малюнок дівчинка
Малюнок дівчинка грається, виконує уроки
Малюнок зуб, каструля, мак
Малюнок пароплав, корова, літак
Малюнок умовні позначення
Малюнок уявлення про голосні та приголосні звуки
Малюнок фізкультхвилинка з мишкою
Малюнок хлопчик грає та співає

презентація до уроку