вівторок, 4 вересня 2012 р.

Урок № 19 Формування у дітей початкових навичок звукового аналізу. Моделювання односкладових слів. Робота з дитячою книжкою. «Загадки на згадку»


Урок 19 (читання)
Тема. Формування у дітей початкових навичок звукового аналізу. Моделювання односкладових слів. Робота з дитячою книжкою. «Загадки на згадку»
Мета: здійснити перехід від виділення зі слова окремих звуків до повного звукового аналізу невеличких слів; формувати в учнів аналітико-синтетичні вміння; ознайомити з найпростішими жанровими особливостями загадок та їх призначенням; розвивати фонематичний слух, образне, логічне мислення; виховувати кмітливість, спостережливість, інтерес до книги.
Обладнання: зошити в клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; предметні малюнки; фішки для позначення звуків мовлення; демонстраційне й ін­дивідуальні набірні полотна; комплект книжок «Загадки на згадку» на кожну парту (з навчального комплекту «Читаю сам» для 1 класу, рекомендованого Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-467 від 10.02.2003)).
Хід уроку
I. Організаційний момент
— Сьогодні на уроці навчання грамоти у нас з’явилася ще одна нова книжка. Ми обов’язково з нею попрацюємо. Перевіряємо по­рядок на партах: олівці є, зошит для читання лежать на краю пар­ти. Нова книжка — у кожного на столі посередині.
II. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми будемо виділяти звуки у словах, ділити їх на склади, записувати слова за допомогою умовних знаків; по­працюємо з новою книжкою.
III. Вправляння у практичному застосуванні набутих знань
1 Виділення першого й останнього звука в словах: три, дуб, кран, сіль
2 Повторення вивченого на попередньому уроці
Голосні звуки — це звуки [а, о, у, и, і, е]. Вони вимовляються вільно, без перешкод. У звуковій схемі позначаємо їх кружечком.
Приголосні звуки — це звуки, які протяжно вимовити чи про­співати не можна, утворюються завдяки різним перешкодам за до­помогою голосу й шуму або тільки шуму. У звуковій схемі позна­чаємо їх рискою.
Скільки в слові голосних, стільки в ньому і складів.
3 Робота з фішками
Учні показують, який останній звук (голосний (кружечок) чи приголосний (риска)) чути в словах: кіно, рак, вода, ліс, жар, село.
4 Творча вправа
З К древа захищає, і на них вона завжди;
з Н звірятко заховає, коли треба, від біди,
з Г з-за хмари виглядає, шапку сніжну не скидає.
(Кора — нора — гора)
IV. Повний звуковий аналіз слів
1 Спостереження за вимовою звуків у двофонемних словах
— Які звуки чуємо, коли плаче немовля? ([уа]) Це голосні чи приголосні звуки? Обґрунтуйте свою відповідь. Вимовте кожний звук окремо. Позначимо їх двома кружечками. Запишемо.
— А як ми перегукуємося в лісі? ([ау]) Чи є різниця в схемах слів?
— Послухайте, які звуки ми вимовляємо в слові ох.
Учитель виставляє на набірному полотні фішки з голосними і приголо­сними звуками.
Від аналізу зворотних складів (ах, ух, ось, от, ех) учитель переходить до аналізу прямих складів (злиття): ми, ви, ти, на.
Порівнюються звукові моделі двох рядків слів:
• голосний + приголосний;
• приголосний + голосний.
Учні записують звукові схеми на дошці й у зошитах.
2 Звуковий аналіз слів, що мають у своєму складі три звука: оса, іду, Іра, ура
V. Утворення складів (злиття звуків)
Учитель пропонує дітям утворити склади (злиття) з таких зву­ків: [н], [у] — ну; [р], [а] — ра; [с], [о] — со; [ф], [а] — фа; а також назвати звуки, які чути в злитті: ло — [л], [о]; зи — [з], [и]; шу — [ш], [у]; ба — [б], [а].
Фізкультхвилинка (під музику пісні «Наша мова — світанкова» (муз. І. Полєвікова, сл. Г. Бідняка)
VI. Робота з дитячою книжкою
1 Коротка підготовка учнів до сприймання змісту книжки. Установка на слухання
— Яку чудову пісню про рідну мову світанкову ми щойно про­співали! Виявляється, у ній є безліч загадок! А чи любите ви їх? Да­вайте їх послухаємо і спробуємо відгадати.
2 Читання загадок уголос учителем
— Перша загадка української поетеси Тамари Коломієць має назву «Кмітливим для початку».
ККмітливим для початку
Зззгадую загадку:
Ппро корабля, що плава
Ппо вкритій чистій лаві,
Ппо білій полотнині,
Ппо праній сорочині
І прямо, і навкіс.
Рівняє складки носом.
А хто ж його матроси?
Про них говорять скрізь:
Трудівники відомі —
І кожна річ у домі
До себе кличе їх.
Це — десять майструвальників,
Старальців-помагальців
На двох руках твоїх.
Ти ж, правда, знаєш всіх?
— А ось — загадка від Грицька Бойка.
Попелясто-зозулястий,
Забіяка він горластий.
З червоною бородою…
Йде поважною ходою.
Носить гордо співунець
На голівці гребінець.
— Загадка Василя Шаройка має назву «Дивний м’яч».
Ддідусь Матвій
ммаленькій Зіні
Ккупив м’яча у магазині.
Ттой м’яч —
Ввеликий та рябий…
Ттаким не грають футболісти.
Дивися, Зіно,
Не розбий.
В обід його
Ми будем їсти.
Хай здогадається читач,
Як називається той м’яч.

Після прослуховування і відгадування загадок учитель повідомляє, що це авторські загадки, тому що придумали їх українські письменники Тамара Коломієць, Грицько Бойко і Василь Шаройко.
3 Колективне відтворення прослуханого
1) Бесіда за змістом загадок
— З чим порівняла Тамара Коломієць праску?
— А хто ж матроси на кораблі?
— Старальці-майструвальці в загадці нашій — … (пальці).
— Чому півника в загадці Грицько Бойко називає попелясто-зозулястим?
— Як ще називає автор цього домашнього птаха? (Забіяка, спі­вунець)
— Що дивного у м’ячі, про який написав у загадці Василь Ша­ройко?
— Хто купив м’яча?
— Як звати внучку?
— Які слова допомогли дізнатися, що в загадці йдеться не про футбольний м’яч?
2) Гра «Додай слівце»
Учитель ще раз перечитує загадки, залишаючи учням змогу до­дати в кінці кожного рядка слово в риму.
3) З’ясування жанрових особливостей загадки
Учитель пояснює учням, що загадка — це невеличкий твір, що розпо­відає про предмети, явища, їх істотні ознаки, але не називає їх. Майстер­ність загадки полягає в тому, щоб створити у слухача певний образ, який наштовхнув би на відгадку.
— Який образ використала Тамара Коломієць? (Корабель і ма­троси)
— А Грицько Бойко? (Забіяка з гребінцем і червоною бородою)
— А Василь Шаройко? (М’яч великий і рябий, що будуть їсти за обідом)
4) Фізкультхвилинка
Учитель ще раз читає загадку про півника Грицька Бойка, а діти імітують цю пташку.
5) Розглядування книжки
Учні, працюючи в парі, детально розглядають книжку. Розріз­няють на ній ілюстрації, написи. Ті, хто вміє читати, читають на­зви загадок, прізвища авторів.
Далі книжка розглядається посторінково, на кожній сторінці діти звертають увагу на те, хто зображений на ілюстрації, що там відбувається, який настрій у персонажів.
6) З’ясування призначення загадок
Учні роблять висновок, що загадки розвивають образне мовлен­ня, кмітливість і тому мають важливе значення для дітей.
7) Рекомендації до самостійної діяльності протягом тижня
Підготувати для класного «Куточка читача» на виставку книжки-загадки, які є в родині; ілюстрації-відгадки до улюблених загадок або скласти загадки в колі сім’ї, попросити батьків записа­ти їх і загадати у класі.
VII. Підсумок уроку
— Сьогодні на уроці ми працювали з книжкою, що має назву «Загадки на згадку», вчилися робити повний звуковий аналіз слів.
презентація до уроку

1 коментар: