понеділок, 3 вересня 2012 р.

Урок № 5 закріплення знань про речення. Робота з дитячою книжкою


Урок 5 (читання)
                                  Тема. Закріплення знань про речення. Робота з дитячою книжкою. Українська народна казка «Ріпка». Слухання і розповідь казки. Коротка і повна відповіді на запитання. Складання речень заданої будови
                                  Мета: формувати вміння скФладати речення і зв’язну розповідь, виділяти слова із речення; слухати казку, давати повні й короткі відповіді на запитання; вчити розрізняти слова із значенням пестливості та згрубілості; розвивати організаційні, загально мовленнєві вміння і навички, мовлення дітей, збагачувати його новими словами; виховувати інтерес до книги.
Обладнання: на окремому столику — ріпка, під якою схована таця з яблуками; зошити у клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; комплект книжок «Українська народна казка “Ріпка”» на кожну парту (можна використати навчальний комплект «Читаю сам» для 1 класу, рекомендований Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-467 від 10.02.2003), у якому казка «Ріпка» знаходиться в збірці українських народних казок «Пан Коцький»).
Хід уроку
I. Організаційний момент. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці навчання грамоти у нас з’явилася ще одна книжка. Ми обов’язково з нею попрацюємо. Перевіряємо порядок на партах: олівці є, Буквар і зошит для читання лежать на краю парти. Нова книжка — у кожного на столі посередині.
До нас у гості завітає казка, причому її дійовими особами бу­дуть ті, хто уважно слухатиме текст і правильно даватиме повні й короткі відповіді на мої запитання.
II. Вироблення вмінь виокремлювати  речення з мовного потоку
— Послухайте, будь ласка, текст і спробуйте визначити, скіль­ки в ньому речень:
Сонце заходить. Гори чорніють. Пташечка тихне. Поле німіє.
Після повторного прослуховування, учні відтворюють ті речення, які вони запам’ятали. Потім записують у зошиті і на дошці їх спільну графіч­ну модель.
— Тепер приготуйте свої долоньки. Плескайте щоразу, як по­чуєте кінець речення.
Настав теплий ранок. Зійшло ясне сонечко. Весело заспівали пташки.
Фізкультхвилинка
А тепер час відпочити,
Що вивчали, повторити.
(Підводяться і стрибають, як м’ячики.)
Слово до слова ми в речення склали,
(Крокують на місці.)
Рисками в зошиті їх позначали.
(Руками роблять вправу «ножиці».)
Кожному ми залишаємо згадку:
(Повороти тулуба вправо, вліво.)
У кінці речення ставимо крапку.
(Стрибають, як м’ячики.)

III. Робота з дитячою книжкою
1 Коротка підготовка учнів до сприймання змісту казки. Установка на слухання твору
— Це — ріпка (показує на столик). Смачна, міцна. Слухаємо казку. Уявляємо події, співчуваємо героям.
2 Читання казки вголос учителем
Після прослуховування вчитель повідомляє, що це українська народна казка. Її назва «Ріпка». Учні повторюють хором за вчите­лем: «“Ріпка” — українська народна казка».
3 Колективне відтворення прослуханого
1) Робота за ілюстрацією Букваря (с. 6–7).Повні й короткі відповіді на запитання вчителя
— Подивіться, як усі герої казки ланцюжком дружно взялись одне за одного, напружились, щоб вирвати ріпку. Дайте повні й не­повні відповіді на запитання. Наприклад:
— Хто зображений на малюнку? (Герої казки. Дід, баба, онука, песик, кішка й мишка. На малюнку зображені герої казки: дід, баба, онука, песик, кішка й мишка.)
— Що дід вирішив посадити на грядці? (Ріпку. Дід вирішив по­садити на грядці ріпку. Дід посадив ріпку. Посадив дід ріпку.)
— Чим дід грядку скопав?
— Чим дід грядку заскородив?
— Як росла ріпка влітку?
— Коли вирішив дід ріпку вирвати?
— Кого покликав дід собі на допомогу?
— Як звати бабцю?
— Кого покликала на допомогу бабуся?
— Як звати внучку?
— Кого покликала на допомогу внучка?
— Як звати песика?
— А кого покликав песик?
— Як звати кішку?
— Хто допоміг вирвати ріпку із землі?
— Як звати мишку?
2) Гра «Жива картинка»
— Зараз ми біля дошки поставимо німу сценку, спробуємо ожи­вити малюнок Букваря.
Учні-актори за бажанням виходять до дошки, одягають відповідні рек­візити: дідусь — капелюха; бабуся — хустку; онука — намисто; кішка, со­бака, мишка — маски.
Після цього всі герої стають одне за одним у відповідному порядку. Учні їм аплодують. Жива картинка може повторитися з іншими акторами. Буквар поки закривають.
4 Розглядування книжки
Учні розглядають детально книжку (робота в парах). Розрізняють на ній ілюстрації, написи. Ті, хто вміє читати, прочитують назву казки.
Далі книжка розглядається посторінково, на кожній сторінці учні звертають увагу на те, хто зображений на ілюстрації, що там відбувається, який настрій у персонажів казки. Учні за допомогою вчителя колективно, рядами, індивідуально промовляють ті речення, які повторюються в кож­ному епізоді твору.
— Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!
— Ходи, доню, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!
— Ходи, Хвіночко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!
— Ходи, Варварко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!
— Ходи, Сірочко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!
— Тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень!
5 Фізкультхвилинка (імітація рухів героїв казки під коментар учителя)
Пішов дід на город — гуп, гуп. (Учні крокують.)
Узяв ріпку за зелений чуб, тягне руками, вперся ногами, му­чився, потів увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень! (Учні ста­ють у рядах один за одним, як герої казки, і нахиляються вперед, назад. Уявляють, що вирвали ріпку, сідають на місця.)
6 Рекомендації до діяльності протягом тижня
Розглядати вдома та підготувати в класному «Куточку читача» виставку «Казки, які я знаю».
IV. Робота за ілюстрацією Букваря
1 Пригадування казок
— Героїв яких українських казок ви впізнали на сторінках підруч­ника? («Пан Коцький», «Вовк і семеро козенят», «Рукавичка», «Ли­сичка, Котик і Півник», «Коза-дереза», «Колосок», «Царівна-жаба»)
2 Гра «Хто — що?»
Діти об’єднуються в дві великі групи (наприклад, хлопчики й дівчатка або варіант 1 і варіант 2). Учитель промовляє слова, учні слухають. Якщо слово відповідає на питання хто?, хором ставить запитання перша група, якщо що? — друга група.
Слова для гри: учень, м’яч, учениця, школярик, помідор, зебра, хо­лодильник, донька, мама, сир, компот, диня, Карлсон, Попелюш­ка, огірок, щавель тощо.
Висновок: до назв живих істот (людей і тварин) ставимо питання хто?, до назв неживих істот — що?
3 Складання речень за поданими на сторінці Букваря моделями
4 Складання речень за змістом казок і запис їх моделей на дошці й у зошитах
Наприклад. Посадив дід ріпку. Пішов дід на город. Узяв ріпку за чуб. Кличе киця мишку. Упала ріпка на діда. Упала онука на песика.
Повторення фраз: «Речення складається зі слів. Речення виражає закінчену думку. У кінці речення ставиться крапка».
V. Практичне ознайомлення учнів зі словами  із значенням пестливості та згрубілості
— На попередніх уроках ми називали людей, тварин, предмети одним словом. А сьогодні будемо вчитися один і той самий предмет називати по-різному, залежно від того, як ми до нього ставимося. Це завдання складніше. Наприклад, як ми ще можемо назвати козу з казки «Вовк і семеро козенят»? (Кізонька, кізка, мама-коза) А як по-іншому можна назвати вовка? (Вовчисько, вовчище, вовцюган) А чому не можна було б назвати його вовчиком, вовчиком-братиком? У яких відомих казках його так називають?
— А як ви називаєте найрідніших для вас людей — маму й тата? (Мама, мамуся, матусенька, матінка, мамця, ненька; татко, та­тусь, татунько, татусик, батечко, батенько)
З дібраними словами складіть 2–3 речення.
VI. Підсумок уроку
— Сьогодні на уроці ми вчилися слухати і розповідати казку «Ріпка», давати повні й короткі відповіді на запитання, по-різному називати один і той самий предмет. Працювали з книжкою, що має назву «Ріпка».
— Скажіть, будь ласка, чи підійде до змісту казки заголовок: «У гурті й комар — сила»?
— Чому ви так вважаєте?
— А тепер — сюрприз: хто ще хоче зіграти, як актор, кінець казки?
Учні одягають реквізит. Тягнуть ріпку, а під нею знаходять тацю з яблуками, пригощаються.
презентація до уроку

Немає коментарів:

Дописати коментар