1982 – американець Норман Мейєр узяв у заручники пам’ятник Джорджу
Вашингтону
«Хто ж його посадить? Він же пам’ятник!» – ця фраза з відомої радянської комедії «Джентльмени удачі» свого часу була в усіх на вустах. Справді, пам’ятники до в’язниці, напевно, не саджали. А от взяти в заручники – таке було. Під гарячу руку потрапив перший президент США, автор Декларації про незалежність Сполучених Штатів Джордж Вашингтон, чий пам’ятник гордо височіє в американській столиці, що також носить ім’я першого президента. Власне сам пам’ятник не є скульптурним портретом Джорджа Вашингтона – це височезний обеліск з граніту та мармуру, схожий на давньоєгипетський жертовник. Річ у тім, що коли молода американська держава захотіла вшанувати свого творця, виявилося, що на повноцінний монумент президентові не було грошей. Тому ухвалили тимчасово встановити гранітний обеліск до того часу, коли буде зведено повноцінний пам’ятник Вашингтону. Але недарма китайський мудрець Конфуцій казав: «Немає нічого постійнішого, ніж тимчасове». Американці так звикли до цього обеліску, що вже не бажали бачити на його місці нічого іншого. Однак цьому обеліскові судилося стати жертвою терористичного нападу. Щоправда терорист, який захопив пам’ятник, зробив це зовсім без злого задуму. Це був уже літній чоловік, якого звали Норман Мейєр. Він дуже боявся атомної війни, яка могла знищити все живе на нашій планеті. На той час відносини між США та СРСР особливо загострилися. Аби зупинити гонку ядерного озброєння, Майєр наважився на відчайдушний вчинок. Він під’їхав до пам’ятника Вашингтону на мікроавтобусі і заявив, що вимагає негайно зупинити виробництво ядерної зброї. Терорист-миротворець обіцяв підірвати монумент, якщо його вимогу не буде здійснено – за його словами мікроавтобус був начинений вибухівкою. Однак оскільки Мейєр не мав відповідного досвіду – його задум провалився. Поліція досить швидко знешкодила пацифіста-підривника, а його автобус виявився порожнім. Однак самопожертва противника гонки озброєнь не залишилася непоміченою – всі, хто виступав проти ядерної зброї та проти війни як способу розв’язання конфлікту високо оцінили вчинок Нормана Мейєра.
Вашингтону
«Хто ж його посадить? Він же пам’ятник!» – ця фраза з відомої радянської комедії «Джентльмени удачі» свого часу була в усіх на вустах. Справді, пам’ятники до в’язниці, напевно, не саджали. А от взяти в заручники – таке було. Під гарячу руку потрапив перший президент США, автор Декларації про незалежність Сполучених Штатів Джордж Вашингтон, чий пам’ятник гордо височіє в американській столиці, що також носить ім’я першого президента. Власне сам пам’ятник не є скульптурним портретом Джорджа Вашингтона – це височезний обеліск з граніту та мармуру, схожий на давньоєгипетський жертовник. Річ у тім, що коли молода американська держава захотіла вшанувати свого творця, виявилося, що на повноцінний монумент президентові не було грошей. Тому ухвалили тимчасово встановити гранітний обеліск до того часу, коли буде зведено повноцінний пам’ятник Вашингтону. Але недарма китайський мудрець Конфуцій казав: «Немає нічого постійнішого, ніж тимчасове». Американці так звикли до цього обеліску, що вже не бажали бачити на його місці нічого іншого. Однак цьому обеліскові судилося стати жертвою терористичного нападу. Щоправда терорист, який захопив пам’ятник, зробив це зовсім без злого задуму. Це був уже літній чоловік, якого звали Норман Мейєр. Він дуже боявся атомної війни, яка могла знищити все живе на нашій планеті. На той час відносини між США та СРСР особливо загострилися. Аби зупинити гонку ядерного озброєння, Майєр наважився на відчайдушний вчинок. Він під’їхав до пам’ятника Вашингтону на мікроавтобусі і заявив, що вимагає негайно зупинити виробництво ядерної зброї. Терорист-миротворець обіцяв підірвати монумент, якщо його вимогу не буде здійснено – за його словами мікроавтобус був начинений вибухівкою. Однак оскільки Мейєр не мав відповідного досвіду – його задум провалився. Поліція досить швидко знешкодила пацифіста-підривника, а його автобус виявився порожнім. Однак самопожертва противника гонки озброєнь не залишилася непоміченою – всі, хто виступав проти ядерної зброї та проти війни як способу розв’язання конфлікту високо оцінили вчинок Нормана Мейєра.
8 грудня свої іменини святкують Петро, Катерина та Ярослав
Не забудьте привітати!
Немає коментарів:
Дописати коментар