Я і Україна 1 клас
Тема: Різноманітність дитячих ігор. Значення гри у житті дитини.
Мета: з'ясувати, в які ігри і якими іграшками полюбляють гратися діти. Познайомити учнів з деякими старовинними іграми. Розвивати бажання і уміння гратися, узгоджувати дії з іншими учасниками гри, дотримуватися правил гри. Розвивати логічне мислення, уважність. Вчити дітей доводити розпочату гру до кінця. Виховувати почуття взаємодопомоги, вміння перемагати і програвати.
Обладнання: малюнки, де зображені зимові свята: Новий рік, Різдво, Святий Миколай. Ілюстрації до народних ігор, виставка улюблених іграшок дітей.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Сіроокі дівчатка,
Ясноокі хлоп'ятка,
Заспокойтеся, сідайте,
Час вже працювати.
2. Проблемний вступ до уроку.
Зверніть увагу на малюнки, які свята зображені на малюнках?
— Яке свято вам подобається найбільше? Чому?
— Скажіть, хто з вас любить гратися із друзями?
— В які ігри ми гралися з вами?
— Яку нову гру ми вивчили нещодавно?
— Яка ваша улюблена гра?
— Як ви гадаєте, чи потрібно дітям гратися у різноманітні ігри? Чому?
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні на уроці ми поговоримо з вами про різноманітні ігри, іграшки, з'ясуємо, в які ігри ви любите гратися, чи допомагають вам ігри у навчанні.
Грайтесь, дітки, забавляйтесь
Та розуму научайтесь,
Бо давно люди говорять,
Що, хто розуму не має,
Того щастя обминає.
(Олена Пчілка )
2. Розповідь вчителя.
Кожна людина в своєму житті вчиться, набуті знання завжди потрібні їй. Кожна людина була маленькою, її серйозне життя починається з гри. У ході гри людина набуває знання. Наш земляк І. Ю. Рєпін почав у 3 роки вирізати різні фігурки тварин з паперу, гратися ними, а в 6 років
добре малював аквареллю. Композитор В. Моцарт почав у 3 роки гратися з кла-
весином, пізніше почав грати, а в 12 років написав свою першу оперу. Учений-фізик І. Ньютон любив конструювати і серйозно зайнявся конструюванням уже в 7 років. Хто любить гратися, той любить навчатися, ніколи не проводить час у безділлі. Щоб краще навчатись, треба розвивати увагу, бо вона — двері до знань. Ніколи не можна обминати труднощів, того, чого ви
боїтеся, бо страх робить людину боягузом. У всьому звичайному і навіть звичних іграх знахо-
дити щось нове. Необхідно розвивати пам'ять, вранці особливо, повторити вивчений вірш чи лічилку з гри.
3. Робота за підручником, с. 50, 51. Ігри.
«Знайди зайве»
«Що на що схоже» (тренінг на пам'ять, увагу, спостережливість ).
4. Інтелектуальні ігри.
У ч е н ь 1 Ми прийшли сюди сьогодні,
Щоб вести запеклий бій.
Тільки ні — не кулаками,
А у веселій, дружній грі.
У ч е н ь 2 Вже готові ми змагатись,
Жоден не посміє здатись.
А якщо програти доведеться,
Ніс не вішать — все минеться.
«Розминка». (Учням пропонується закінчити початі скоромовки.)
1) Бабин біб розцвів у... (дощ), Буде бабі біб у... (борщ).
2) Хитру сороку спіймати... (морока), А на сорок... (сорок) сорок... (морок).
3) Босий хлопець (сіно косить), Роса росить (ноги босі).
4) Ніс Гриць пиріг через... (поріг), Став на горіх — упав... (на поріг).
«Всезнайко» (Відповіді на запитання):
— Коли Україна стала незалежною?
— Столиця України?
— Могутня річка нашої країни?
— Як називається герб України?
— Якого кольору прапор?
— На якій вулиці знаходиться наша школа?
«Чи знаєш ти природу» (Відгадування загадок).
У бабиній хатині висить хліба скибина,
Собаки гавкають — не можуть дістати. (Місяць)
Що росте догори коренем? (Бурулька)
* * *
Одгадай загадочку:
Кину її в грядочку,
нехай моя загадка
лежить до весни. (Озимина).
На городі молода
Пишні коси розпліта,
У зеленії хустинки
Золоті хова зернинки. (Кукурудза).
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина).
Що то воно: в воді водиться,
з хвостом родиться,
А як виростає,
Хвіст відпадає. (Жаба).
Фізкультхвилинка
У бабусине віконечко
Ясно світить сонечко.
Вийшла бабуся на ґанок,
Пшонця посипає.
І до себе малесеньких
Курчаток, скликає:
«Ціп-ціп, цюру-ру!»,
Швидше поспішайте
І зернята біля ґанку
Скоріше збирайте.
Біжить квочка і курчатка
Зернята збирають,
Ну, а півник у дворі
Весело гуляє.
Півник чує ласку цю,
Щиру та велику,
І за це усе бабусі
Кричить: «Ку-ку-ріку!»
«З якої це казки»
В одній країні для визначення особи стали виміряти ніжку спеціальною міркою. Кого шукали в цій країні? ( Попелюшку )
Дід виростив на городі величезний овоч, але не може його сам зірвати. Запросив помічників. Хто вони? (Баба, Внучка, Жучка, Кішка, Мишка).
Бабусі знесла курочка яєчко. Баба била не розбила, дід бив не розбив, а бігла незнайомка і розбила скарб. Хто це? (Миша, «Курочка Ряба» ).
5. Рухливі ігри. Знайомство й обігрування їх.
Ось ми з вами пограли в інтелектуальні ігри, а зараз ми познайомимося зі старовинними рухливими іграми.
«Дідусь Макар»
Одного з дітей обирають дідусем Макаром, який повинен взнати, що вони робитимуть. Діти підходять до нього, загадують яку-небудь роботу: шити, рвати ягоди, танцювати... Загадавши, підходять до дідуся і кажуть:
— Здрастуйте, дідусю Макаре!
— Здрастуйте, милі діти. Де були, що робили?
Діти відповідають:
— На городі.
І показують жестами, що вони робили. Коли дідусь відгадає, всі тікають, а він їх ловить і кого впіймає, то той стає дідусем. А коли він не вгадає, діти кажуть, що робили, і теж тікають, а він ловить.
«Варена рибка»
Діти, взявшись за руки, швидко обертаються колом, приспівуючи:
Вареної рибки
Держімося кріпко:
Як хто увірветься,
Тому не минеться!
Обертаються, поки хто одірветься з кола. Потім гра починається спочатку.
«Пускайте нас»
Діти стають так, що половина береться за руки, а друга половина — тримається гуртом і співає:
Пускайте нас,
Пускайте нас
З гори погуляти.
Ті, що побрались за руки, одспівують:
Не пустимо,
Не пустимо,
Бо близько Дунай.
А ми мости помостимо
За райський Дунай.
Незчеплений гурт співає:
А ми мости поломимо,
Самі собі поїдемо
За райський Дунай.
Та й силоміць прориваються крізь зчеплені руки. Тоді ті й інші міняються місцями, і гра продовжується.
6. Робота з підручником, с. 52, 53.
— Чому граються цуценята, каченята?
(Граючись, вони навчаються)
7. Відгадування загадок.
* * *
Його б'ють, а він не плаче, а ще вище скаче. (М'яч)
* * *
Б'ють мене старі й малі
І в повітрі, й на землі,
Та від цього не вмираю,
Тільки весело стрибаю. (М'яч)
— Які ігри, пов'язані з м'ячем, ви знаєте?
III. Формування вмінь та навичок
1) Бесіда.
— Чим збагачується дитина, граючись в різноманітні ігри?
— Коли дитина або команда програє у грі, як треба себе поводити?
2) Гра «Я знаю твоє загадане число».
Дитина загадує число в межах 10. До загаданого числа додає 3. Викликана дитина говорить це число, а вчитель правильно відповідає, яке число загадав учень.
— Хто здогадався, чому я називала правильно загадані вами числа?
3) Робота у зошиті з друкованою основою, с. 16.
— Зафарбуйте той малюнок, де зображено ваше улюблене заняття.
4) Читання вчителем.
Про що думала Марійка
Діти гралися в піжмурки. Це така гра, коли всі ховаються, а один шукає. Той, хто шукає, мусить знайти всіх. Заховалася маленька синьоока дівчинка Марійка під вербою і чекає. Шукає хлопчик Коля. Ось він знайшов Ларису. Скрикнула Лариса, засміялася, вибігла зі схованки. Потім знайшов Коля Петрика. Скрикнув Петрик, засміявся і теж вибіг зі схованки. Бігають діти, сміються, а Марійку ніхто не шукає. «Чому ж це про мене забули?» — думає Марійка. Прикро стало Марійці. Думає вона: «Стоятиму під вербою літо, стоятиму осінь, зиму стоятиму. Засну, вкриє мене сніг, і пробудить весна. Стану тоненькою вербичкою, шукатимуть мене тато й мама,
шукатиме Коля, шукатиме Лариса, шукатиме Петрик. Ніхто не знайде мене і всі сумуватимуть».
Так думала Марійка, і від цієї думки з очей її на траву скотилися дві сльозинки. Та в ту мить, коли сльозинки впали на зелену траву, хтось доторкнувся до Марійчиної руки. То був Коля. Він-таки шукав Марійку і знайшов.
(В. Сухомлинський)
— Чи потрапляли ви колись у подібну ситуацію?
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Гра «Склади прислів'я»
Не хвали сам себе більше роби.
Менше обіцяй — і у вогні не згорить.
Правда і в морі не втоне нехай тебе інші похвалять.
Гра «Хто правильно закінчить прислів'я»
Книга вчить, як на світі...
Наука в ліс не веде, а з лісу...
Треба нахилитись, щоб з криниці води...
Друга шукай, а знайдеш...
Гра «Добери приказку»
Коли хтось поспішає, кажуть: Вчепився, як реп'ях у кожуха
Коли один одному докучає, тоді приказують:
Він не з одної печі хліб їв
Коли хтось вдає, що він все бачить і все знає, то говорять про нього:
Тиха вода береги рве
Коли хтось на перший погляд сумирний і чемний, але несподівано вміє гостро відповісти, говорять про нього:
Хіба тобі дощ за комір ллє?
Коли хтось небажаний або непрошений прийшов, то говорять:
Він так тут потрібний, як п'яте колесо до воза
Коли щось до когось довго доходить, кажуть йому:
Біг пес через овес
Коли хтось робить якусь роботу поверхово, або розповідає про щось коротко і неточно, йому говорять:
Виліз на грушку, рвав петрушку і сказав: ах, яка смачна цибуля.
Коли хтось говорить таке, що «ні пришити, ні прилатати», то приказують йому:
Дід своє, баба своє
Коли в суперечці один одстоює одне, а другий — інше, говорять:
Говори до гори, а гора горою.
Гра «Яке слово зустрічалось двічі» (на розвиток швидкості читання та уваги)
ліс книжка ягода соловей
звір фарби ялина щиглик
жук альбом суниця шпак
кущ зошит малина ворона
лис книжка абрикос сорока
ліс ранець суниця шпак
мох пензлик вишня синиця
їжак зошит ялина журавель
РУХЛИВІ ІГРИ
Сірий вовк
Вибраний лічилкою вовк ховається, а діти, рвучи траву, примовляють:
І рву, і рву горішечки,
Не боюсь вовка нітрішечки,
Вовк за горою.
А я за другою.
Вовк у жупані,
А я в сарафані.
Після цих слів вовк вибігає і ловить, а всі розбігаються. Кого вхопить, той стає вовком, і гра продовжується.
Гречка
Всі діти беруться за руки і піднімають ліву або праву ногу. Зоставшись на одній нозі, починають скакати в один бік, приспівуючи:
Ой чук, гречки,
Чорні овечки.
А я гречки намелю,
Гречаників напечу.
Кози
Вовк десь за кущами. Коза зганяє козенят, щоб сиділи всі вкупі і не йшли з хати, бо неподалік вовк:
— Сидіть, дітки, вдома.
Я піду в ліс по дрова,
Вам каші наварю,
Молока принесу,
Вони й сидять купкою. Приходить вовк.
— Що ви, дітки, робите?
— Граємось! Скачемо! Кашу їмо!
Хто що хоче, те й каже.
— А де ж ваша мамка?
— Пішла в ліс по дрова.
— Ваша мамка дика, з'їла індика! — та й ну ловить козенят, а ті врозтіч. Кого піймає, той буде вовком. Як надійде коза, то віджене вовка і знову зганяє козенят:
— Сидіть, дітки, вдома,
Я піду в ліс по дрова,
Вам суничок принесу!
Гра починається спочатку.
Квочка
Забивають в землю кілочок, прив'язують мотузок до кілочка; по вибору хтось у дітей стає за квочку і, взявшись за кінець мотузка, ходить колом під приспів:
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діточок, дрібних квіточок.
Діти-квіти: «Квок».
Усі розбігаються, хто куди, а квочка, квокчучи, ловить їх та збирає докупи.
На чім стоїш?
Якщо випаде жмуритися (з зав'язаними очима) хлопчикові, то між ним і гравцями відбувається такий діалог:
— На чім стоїш?
— На шпильках.
— Чому тебе не коле?
— Бо я в червоних чобітках.
— А хто тобі їх робив?
— Стефанко.
— Біжи, біжи! Лови його!
Гравці при цьому поводяться так само, як і з жмуркою-дівчинкою. Той, хто піймається, стає жмуркою, і один з діалогів повторюється.
Зайчик
«Зайчик» стає всередину кола, береться за голову і робить хворобливий вигляд. Хоровод при цьому співає:
Ішов, ішов зайчик по воду
Та й вдарився чолом у воду.
Рух і спів прискорюється.
Котрі були в батенька,
Котрі були в матінки,
На базар ходили
І ніжки помили,
То в ті, то в ті ворота
А наші ворота позамикані,
Жовтим піском засипані.
На кінець пісні танцюють всі і заєць теж, але в той же час він вибирає момент і проривається крізь ланцюг, а всі його ловлять. Хто спіймає — стає зайцем і гра продовжується.
Ігри — жартівливі діалоги
— Підеш до баби по сіль?
— Гей.
— А не боїшся її псів?
— Ні.
При цьому злегка дмухають в очі. Якщо кліпне, значить боїться псів, а ні — то не боїться.
* * *
— Був у лісі?
— Був.
— Рубав дрова?
— Рубав.
— Бачив вовка?
— Бачив.
— Боявся?
— Ні.
При цьому махають хустинкою перед очима. Якщо кліпне, то боїться, а не кліпне — не боїться.
* * *
— Ми з тобою йшли?
— Йшли.
— Кожух знайшли?
— Знайшли.
— Я тобі кожух дав?
- Д а в .
— Ти кожух взяв?
— Взяв.
— А де ж він?
— Та що?
— Та кожух!
— Та який?
— А ми з тобою йшли?...
* * *
— А пас ти кози?
— Пас.
— А були морози?
— Були.
— А брав вовк кози?
— Брав.
— А як коза мекотала?
— Ме-е-е, ме-е-е, не бери мене,
Візьми пастуха, бо я ще суха.
* * *
— Як тебе звуть?
— Михайло!
— А робити хочеш?
— Нехай-но!
— А борщу?
— Не хочу!
— А пирога?
— Хоч би два!
Тема: Різноманітність дитячих ігор. Значення гри у житті дитини.
Мета: з'ясувати, в які ігри і якими іграшками полюбляють гратися діти. Познайомити учнів з деякими старовинними іграми. Розвивати бажання і уміння гратися, узгоджувати дії з іншими учасниками гри, дотримуватися правил гри. Розвивати логічне мислення, уважність. Вчити дітей доводити розпочату гру до кінця. Виховувати почуття взаємодопомоги, вміння перемагати і програвати.
Обладнання: малюнки, де зображені зимові свята: Новий рік, Різдво, Святий Миколай. Ілюстрації до народних ігор, виставка улюблених іграшок дітей.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Сіроокі дівчатка,
Ясноокі хлоп'ятка,
Заспокойтеся, сідайте,
Час вже працювати.
2. Проблемний вступ до уроку.
Зверніть увагу на малюнки, які свята зображені на малюнках?
— Яке свято вам подобається найбільше? Чому?
— Скажіть, хто з вас любить гратися із друзями?
— В які ігри ми гралися з вами?
— Яку нову гру ми вивчили нещодавно?
— Яка ваша улюблена гра?
— Як ви гадаєте, чи потрібно дітям гратися у різноманітні ігри? Чому?
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні на уроці ми поговоримо з вами про різноманітні ігри, іграшки, з'ясуємо, в які ігри ви любите гратися, чи допомагають вам ігри у навчанні.
Грайтесь, дітки, забавляйтесь
Та розуму научайтесь,
Бо давно люди говорять,
Що, хто розуму не має,
Того щастя обминає.
(Олена Пчілка )
2. Розповідь вчителя.
Кожна людина в своєму житті вчиться, набуті знання завжди потрібні їй. Кожна людина була маленькою, її серйозне життя починається з гри. У ході гри людина набуває знання. Наш земляк І. Ю. Рєпін почав у 3 роки вирізати різні фігурки тварин з паперу, гратися ними, а в 6 років
добре малював аквареллю. Композитор В. Моцарт почав у 3 роки гратися з кла-
весином, пізніше почав грати, а в 12 років написав свою першу оперу. Учений-фізик І. Ньютон любив конструювати і серйозно зайнявся конструюванням уже в 7 років. Хто любить гратися, той любить навчатися, ніколи не проводить час у безділлі. Щоб краще навчатись, треба розвивати увагу, бо вона — двері до знань. Ніколи не можна обминати труднощів, того, чого ви
боїтеся, бо страх робить людину боягузом. У всьому звичайному і навіть звичних іграх знахо-
дити щось нове. Необхідно розвивати пам'ять, вранці особливо, повторити вивчений вірш чи лічилку з гри.
3. Робота за підручником, с. 50, 51. Ігри.
«Знайди зайве»
«Що на що схоже» (тренінг на пам'ять, увагу, спостережливість ).
4. Інтелектуальні ігри.
У ч е н ь 1 Ми прийшли сюди сьогодні,
Щоб вести запеклий бій.
Тільки ні — не кулаками,
А у веселій, дружній грі.
У ч е н ь 2 Вже готові ми змагатись,
Жоден не посміє здатись.
А якщо програти доведеться,
Ніс не вішать — все минеться.
«Розминка». (Учням пропонується закінчити початі скоромовки.)
1) Бабин біб розцвів у... (дощ), Буде бабі біб у... (борщ).
2) Хитру сороку спіймати... (морока), А на сорок... (сорок) сорок... (морок).
3) Босий хлопець (сіно косить), Роса росить (ноги босі).
4) Ніс Гриць пиріг через... (поріг), Став на горіх — упав... (на поріг).
«Всезнайко» (Відповіді на запитання):
— Коли Україна стала незалежною?
— Столиця України?
— Могутня річка нашої країни?
— Як називається герб України?
— Якого кольору прапор?
— На якій вулиці знаходиться наша школа?
«Чи знаєш ти природу» (Відгадування загадок).
У бабиній хатині висить хліба скибина,
Собаки гавкають — не можуть дістати. (Місяць)
Що росте догори коренем? (Бурулька)
* * *
Одгадай загадочку:
Кину її в грядочку,
нехай моя загадка
лежить до весни. (Озимина).
На городі молода
Пишні коси розпліта,
У зеленії хустинки
Золоті хова зернинки. (Кукурудза).
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина).
Що то воно: в воді водиться,
з хвостом родиться,
А як виростає,
Хвіст відпадає. (Жаба).
Фізкультхвилинка
У бабусине віконечко
Ясно світить сонечко.
Вийшла бабуся на ґанок,
Пшонця посипає.
І до себе малесеньких
Курчаток, скликає:
«Ціп-ціп, цюру-ру!»,
Швидше поспішайте
І зернята біля ґанку
Скоріше збирайте.
Біжить квочка і курчатка
Зернята збирають,
Ну, а півник у дворі
Весело гуляє.
Півник чує ласку цю,
Щиру та велику,
І за це усе бабусі
Кричить: «Ку-ку-ріку!»
«З якої це казки»
В одній країні для визначення особи стали виміряти ніжку спеціальною міркою. Кого шукали в цій країні? ( Попелюшку )
Дід виростив на городі величезний овоч, але не може його сам зірвати. Запросив помічників. Хто вони? (Баба, Внучка, Жучка, Кішка, Мишка).
Бабусі знесла курочка яєчко. Баба била не розбила, дід бив не розбив, а бігла незнайомка і розбила скарб. Хто це? (Миша, «Курочка Ряба» ).
5. Рухливі ігри. Знайомство й обігрування їх.
Ось ми з вами пограли в інтелектуальні ігри, а зараз ми познайомимося зі старовинними рухливими іграми.
«Дідусь Макар»
Одного з дітей обирають дідусем Макаром, який повинен взнати, що вони робитимуть. Діти підходять до нього, загадують яку-небудь роботу: шити, рвати ягоди, танцювати... Загадавши, підходять до дідуся і кажуть:
— Здрастуйте, дідусю Макаре!
— Здрастуйте, милі діти. Де були, що робили?
Діти відповідають:
— На городі.
І показують жестами, що вони робили. Коли дідусь відгадає, всі тікають, а він їх ловить і кого впіймає, то той стає дідусем. А коли він не вгадає, діти кажуть, що робили, і теж тікають, а він ловить.
«Варена рибка»
Діти, взявшись за руки, швидко обертаються колом, приспівуючи:
Вареної рибки
Держімося кріпко:
Як хто увірветься,
Тому не минеться!
Обертаються, поки хто одірветься з кола. Потім гра починається спочатку.
«Пускайте нас»
Діти стають так, що половина береться за руки, а друга половина — тримається гуртом і співає:
Пускайте нас,
Пускайте нас
З гори погуляти.
Ті, що побрались за руки, одспівують:
Не пустимо,
Не пустимо,
Бо близько Дунай.
А ми мости помостимо
За райський Дунай.
Незчеплений гурт співає:
А ми мости поломимо,
Самі собі поїдемо
За райський Дунай.
Та й силоміць прориваються крізь зчеплені руки. Тоді ті й інші міняються місцями, і гра продовжується.
6. Робота з підручником, с. 52, 53.
— Чому граються цуценята, каченята?
(Граючись, вони навчаються)
7. Відгадування загадок.
* * *
Його б'ють, а він не плаче, а ще вище скаче. (М'яч)
* * *
Б'ють мене старі й малі
І в повітрі, й на землі,
Та від цього не вмираю,
Тільки весело стрибаю. (М'яч)
— Які ігри, пов'язані з м'ячем, ви знаєте?
III. Формування вмінь та навичок
1) Бесіда.
— Чим збагачується дитина, граючись в різноманітні ігри?
— Коли дитина або команда програє у грі, як треба себе поводити?
2) Гра «Я знаю твоє загадане число».
Дитина загадує число в межах 10. До загаданого числа додає 3. Викликана дитина говорить це число, а вчитель правильно відповідає, яке число загадав учень.
— Хто здогадався, чому я називала правильно загадані вами числа?
3) Робота у зошиті з друкованою основою, с. 16.
— Зафарбуйте той малюнок, де зображено ваше улюблене заняття.
4) Читання вчителем.
Про що думала Марійка
Діти гралися в піжмурки. Це така гра, коли всі ховаються, а один шукає. Той, хто шукає, мусить знайти всіх. Заховалася маленька синьоока дівчинка Марійка під вербою і чекає. Шукає хлопчик Коля. Ось він знайшов Ларису. Скрикнула Лариса, засміялася, вибігла зі схованки. Потім знайшов Коля Петрика. Скрикнув Петрик, засміявся і теж вибіг зі схованки. Бігають діти, сміються, а Марійку ніхто не шукає. «Чому ж це про мене забули?» — думає Марійка. Прикро стало Марійці. Думає вона: «Стоятиму під вербою літо, стоятиму осінь, зиму стоятиму. Засну, вкриє мене сніг, і пробудить весна. Стану тоненькою вербичкою, шукатимуть мене тато й мама,
шукатиме Коля, шукатиме Лариса, шукатиме Петрик. Ніхто не знайде мене і всі сумуватимуть».
Так думала Марійка, і від цієї думки з очей її на траву скотилися дві сльозинки. Та в ту мить, коли сльозинки впали на зелену траву, хтось доторкнувся до Марійчиної руки. То був Коля. Він-таки шукав Марійку і знайшов.
(В. Сухомлинський)
— Чи потрапляли ви колись у подібну ситуацію?
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Гра «Склади прислів'я»
Не хвали сам себе більше роби.
Менше обіцяй — і у вогні не згорить.
Правда і в морі не втоне нехай тебе інші похвалять.
Гра «Хто правильно закінчить прислів'я»
Книга вчить, як на світі...
Наука в ліс не веде, а з лісу...
Треба нахилитись, щоб з криниці води...
Друга шукай, а знайдеш...
Гра «Добери приказку»
Коли хтось поспішає, кажуть: Вчепився, як реп'ях у кожуха
Коли один одному докучає, тоді приказують:
Він не з одної печі хліб їв
Коли хтось вдає, що він все бачить і все знає, то говорять про нього:
Тиха вода береги рве
Коли хтось на перший погляд сумирний і чемний, але несподівано вміє гостро відповісти, говорять про нього:
Хіба тобі дощ за комір ллє?
Коли хтось небажаний або непрошений прийшов, то говорять:
Він так тут потрібний, як п'яте колесо до воза
Коли щось до когось довго доходить, кажуть йому:
Біг пес через овес
Коли хтось робить якусь роботу поверхово, або розповідає про щось коротко і неточно, йому говорять:
Виліз на грушку, рвав петрушку і сказав: ах, яка смачна цибуля.
Коли хтось говорить таке, що «ні пришити, ні прилатати», то приказують йому:
Дід своє, баба своє
Коли в суперечці один одстоює одне, а другий — інше, говорять:
Говори до гори, а гора горою.
Гра «Яке слово зустрічалось двічі» (на розвиток швидкості читання та уваги)
ліс книжка ягода соловей
звір фарби ялина щиглик
жук альбом суниця шпак
кущ зошит малина ворона
лис книжка абрикос сорока
ліс ранець суниця шпак
мох пензлик вишня синиця
їжак зошит ялина журавель
РУХЛИВІ ІГРИ
Сірий вовк
Вибраний лічилкою вовк ховається, а діти, рвучи траву, примовляють:
І рву, і рву горішечки,
Не боюсь вовка нітрішечки,
Вовк за горою.
А я за другою.
Вовк у жупані,
А я в сарафані.
Після цих слів вовк вибігає і ловить, а всі розбігаються. Кого вхопить, той стає вовком, і гра продовжується.
Гречка
Всі діти беруться за руки і піднімають ліву або праву ногу. Зоставшись на одній нозі, починають скакати в один бік, приспівуючи:
Ой чук, гречки,
Чорні овечки.
А я гречки намелю,
Гречаників напечу.
Кози
Вовк десь за кущами. Коза зганяє козенят, щоб сиділи всі вкупі і не йшли з хати, бо неподалік вовк:
— Сидіть, дітки, вдома.
Я піду в ліс по дрова,
Вам каші наварю,
Молока принесу,
Вони й сидять купкою. Приходить вовк.
— Що ви, дітки, робите?
— Граємось! Скачемо! Кашу їмо!
Хто що хоче, те й каже.
— А де ж ваша мамка?
— Пішла в ліс по дрова.
— Ваша мамка дика, з'їла індика! — та й ну ловить козенят, а ті врозтіч. Кого піймає, той буде вовком. Як надійде коза, то віджене вовка і знову зганяє козенят:
— Сидіть, дітки, вдома,
Я піду в ліс по дрова,
Вам суничок принесу!
Гра починається спочатку.
Квочка
Забивають в землю кілочок, прив'язують мотузок до кілочка; по вибору хтось у дітей стає за квочку і, взявшись за кінець мотузка, ходить колом під приспів:
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діточок, дрібних квіточок.
Діти-квіти: «Квок».
Усі розбігаються, хто куди, а квочка, квокчучи, ловить їх та збирає докупи.
На чім стоїш?
Якщо випаде жмуритися (з зав'язаними очима) хлопчикові, то між ним і гравцями відбувається такий діалог:
— На чім стоїш?
— На шпильках.
— Чому тебе не коле?
— Бо я в червоних чобітках.
— А хто тобі їх робив?
— Стефанко.
— Біжи, біжи! Лови його!
Гравці при цьому поводяться так само, як і з жмуркою-дівчинкою. Той, хто піймається, стає жмуркою, і один з діалогів повторюється.
Зайчик
«Зайчик» стає всередину кола, береться за голову і робить хворобливий вигляд. Хоровод при цьому співає:
Ішов, ішов зайчик по воду
Та й вдарився чолом у воду.
Рух і спів прискорюється.
Котрі були в батенька,
Котрі були в матінки,
На базар ходили
І ніжки помили,
То в ті, то в ті ворота
А наші ворота позамикані,
Жовтим піском засипані.
На кінець пісні танцюють всі і заєць теж, але в той же час він вибирає момент і проривається крізь ланцюг, а всі його ловлять. Хто спіймає — стає зайцем і гра продовжується.
Ігри — жартівливі діалоги
— Підеш до баби по сіль?
— Гей.
— А не боїшся її псів?
— Ні.
При цьому злегка дмухають в очі. Якщо кліпне, значить боїться псів, а ні — то не боїться.
* * *
— Був у лісі?
— Був.
— Рубав дрова?
— Рубав.
— Бачив вовка?
— Бачив.
— Боявся?
— Ні.
При цьому махають хустинкою перед очима. Якщо кліпне, то боїться, а не кліпне — не боїться.
* * *
— Ми з тобою йшли?
— Йшли.
— Кожух знайшли?
— Знайшли.
— Я тобі кожух дав?
- Д а в .
— Ти кожух взяв?
— Взяв.
— А де ж він?
— Та що?
— Та кожух!
— Та який?
— А ми з тобою йшли?...
* * *
— А пас ти кози?
— Пас.
— А були морози?
— Були.
— А брав вовк кози?
— Брав.
— А як коза мекотала?
— Ме-е-е, ме-е-е, не бери мене,
Візьми пастуха, бо я ще суха.
* * *
— Як тебе звуть?
— Михайло!
— А робити хочеш?
— Нехай-но!
— А борщу?
— Не хочу!
— А пирога?
— Хоч би два!
Немає коментарів:
Дописати коментар