Я і Україна 1 клас
Тема: Вода в природі. Властивості води. Як дбати про чистоту водоймищ.
Мета: формувати уявлення учнів про воду, про зміни стану води, властивість води розчиняти деякі речовини, кругообіг води в природі. Розвивати спостережливість, уміння встановлювати взаємозв'язок з живою і неживою природою. Виховувати бережне ставлення до природи,
шанобливе ставлення до води.
Обладнання: малюнки, плакати кругообігу води в природі, склянка з водою, сіль пісок, карта миру.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення пройденого матеріалу.
— Рукавом махнув — дерево зігнув. (Вітер)
— Яку роботу виконує вітер?
Межі дерев'яні, а поля скляні. (Вікна)
— Що є у вікнах? (Кватирки)
— Навіщо вони існують? (Щоб провітрювати кімнату)
— А навіщо провітрювати кімнату?
2. Проблемний вступ до уроку.
Відгадування загадки.
В морях та ріках мешкаю,
Але часто в небо відлітаю.
А як наскучить їй літати,
На землю починає знов падати. (Вода)
— Здогадались? Про що піде мова?
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
На сьогоднішньому уроці мова піде про воду — одне з найбільших багатств на землі. Ви дізнаєтесь і побачите на власні очі, якою буває вода, навіщо вона потрібна в живій природі.
2. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
Вода необхідна всім живим істотам. Рослини, тварини, люди п'ють воду для того, щоб постійно поповнювати запаси в організмі. Без води живий організм гине. Вода потрібна людям не
лише для того, щоб пити. Водою людина вмивається, пере одяг, готує їжу на ній. Водою люди поливають рослини, які вони вирощують для своїх потреб. Вода приводить в рух турбіни на електростанціях і в наших будинках є світло. Подивіться на карту. Синій
колір означає воду, інші кольори — суша.
— Як ви гадаєте, багато води на землі?
Вода займає три четвертини поверхні земної кулі.
— А чи знаєте ви, що більшість води не прісна, а солона? Прісної води не так вже й багато.
Прісна вода тече в ріках, струмках, озерах. Вода приносить велику користь людині, тому вона повинна подбати про воду. Якщо не було б води, не було б нічого живого, адже всьому живому потрібна чиста вода. Люди повинні будувати очисні споруди, щоб не забруднювати воду, повинні охороняти чистоту води і повітря, берегти воду.
Я беру своє відерце
Я беру своє відерце
і біжу мерщій по воду,
бо чекають на городі
помідори й огірки.
Цілу ніч вони не спали -
раннє сонце виглядали,
хочуть їсти, хочуть пити,
та не вміють говорити.
Ні очей, ні вух не мають,
та мене вони впізнають,
їх щоранку напуваю,
їм я пісеньку співаю.
Помідори червоніють,
бо подякувать не вміють.
А зелені огірочки
тулять листя до руки.
(Г. Чубач)
— Чому дівчинка поспішає на город?
— Навіщо вода рослинам?
3. Оповідання «Бережіть воду».
Вода лилася з крана невпинною цівкою.
— Хто це тут порядкував? — суворо запитала Ніна.
— Та я руки мив, — почервонів Микола.
— А кран чого не закрутив?
— А хіба що? Вода ж ледь-ледь цідиться.
— Ледь-ледь, — а кухлик за хвилину повний. До вечора ціле озеро натекло б. Де не взявся Гаврик. Він облизнувся, бо дуже хотів пити. Микола вилив воду з кухлика в мисочку. І Гаврик, помахуючи хвостом, заходився пити. Тим часом кухлик наповнився знову. Микола полив на підвіконні квіти. Листочки примули розправилися і посвіжішали.
— Усім, і усім потрібна вода, — сказала повчально Ніна. — І людям, і птахам, і тваринам, і рослинам. А візьмемо машини. Автомобіль без неї не обійдеться. Трактор також. І заводи й фабрики без води не працюватимуть.
— Я все зрозумів, — сказав Микола і міцно закрив кран, щоб води даремно не текло ні краплини.
(Б. Вовк)
— А як ви бережете воду?
Фізкультхвилинка
Вийшли діти у лісок,
Заглянули за дубок.
Побачили зайчика,
Поманили пальчиком:
— Зайчик, зайчик, пострибай,
Свої лапки виставляй.
Почав заєць танцювати,
Малих діток забавляти.
Разом з зайчиком скоріше
Потанцюєм веселіше.
4. Відгадування загадок.
* * *
Дуже добродушна,
Я м'яка і слухняна,
Але коли я захочу,
Навіть камінь сточу (Вода)
У вогні не горить,
І в воді не тоне. (Лід).
Він пухнастий серебристий,
Білий, білий,
Чистий, чистий,
Ватою на землю ліг. (Сніг)
Ввечері родиться,
Ніч живе,
Вранці помирає. (Роса)
Я живу під самим дахом,
Навіть страшно глянуть вниз.
Я могла б жити вище,
Якби дахи там знайшлись. (Бурулька)
Коли чайник стоїть на плиті,
І в ньому закипіла вода,
Що виходить з його носика? (Пара)
5. Бесіда з проведенням дослідів.
— На що може перетворитися вода? Зараз ми самі в цьому переконаємося. Вода — це рідина.
Д о с л і д 1.
Візьміть склянку з водою і перелийте в пусту склянку.
— Яка вода по кольору?
— Яка вона на дотик?
— Яка на смак?
— Як ви гадаєте, чи можна воду назвати мандрівницею? Чому?
Д о с л і д 2.
Перший ряд дітей насипають у склянку води ложку цукру.
Другий ряд — ложку солі. Добре розмішують.
— Що відбулося з цукром?
— Сіллю?
— Куди зник цукор, сіль? (Цукор і сіль розчинилися у воді).
— Покуштуйте воду. (Вона солона, солодка)
Д о с л і д 3.
Перший ряд насипають у склянку крейди, а другий ряд — піску. Добре розмішують.
— Чи розчинилися пісок і крейда?
— Яка вода стала? (Каламутна, згодом крейда і пісок осіли на дно).
— Як ви гадаєте, з чого утворюється сніг і лід?
— На що вони перетворюються, коли їх нагріти?
— Чи можна воду носити в ситі?
— Який віршик ми вчили на читанні?
(Діти згадують і розповідають)
Ми носили воду в ситі,
Та дерева не политі,
Воду в ситі не носити,
Саду ситом не полити.
— А яку воду можна носити в ситі? (Сніг, лід)
— Чому через деякий час після дощу калюжі зникають?
6. Робота за плакатом «Кругообіг води в природі».
7. Робота з підручником, с. 61,62.
Ми з'ясували, що вода існує в природі в трьох станах. Вода — найголовніший розчинник на землі, вона може розчиняти у собі багато різних речовин. Наші предки дуже шанували воду. Вважалося великим гріхом кинути в річку чи озеро сміття, камінь або плюнути. Коли вмивали дитину промовляли:
«Мати моя, водо моя!
Мати — водице, мати — водичко!
Умий доні (синочку) личко».
Фізкультхвилинка
Руки вгору! Погойдали —
Це дерева в лісі.
Опустили і стріпнули —
Збив росичку вітер.
Руки в сторони, змахнули —
Летимо, мов пташки.
Приземлились, відпочили —
Руки-крила склавши.
Хвилинка-цікавинка
— Що буває після дощу влітку? (Веселка)
Веселка має сім кольорів. Це червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий колір. Веселка з'являється, коли світить сонце і йде дощ. Її можна побачити тільки стоячи спиною до сонця, якщо перед очима спостерігача є хмара. Верхня частина її —червоного кольору, нижня — фіолетового. А між ними інші кольори веселки.
8. Робота з підручником, с. 63.
9. Гра «Закінчи речення».
Вода — це дощ, ...
Замерзла вода — це ...
Воду п'ють...
III. Формування вмінь та навичок
1. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 37, 38.
— Відгадайте загадку:
Відома звіку рідина, Бува, як скло,
Усяк її вживає. Крихта, тверда -
Буває хмаркою вона, Звичайна (підкажіть) ...
Сніжинкою буває, (Вода)
— Чого не вистачає на малюнках? Домалюйте.
2. Розгадування кросворду.
І скляною бути можу. (Вода)
2. Біленьке, пухнатеньке літає, як муха, залітає за
кожуха (Сніжинка)
3. Що залишається після дощу? (Калюжі)
4. Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг.
І називаюсь просто. (Сніг)
5. Сидить за подушками і
Стріляє галушками. (Град)
6. Ішла зоряниця — красна дівиця
Через покоси, гублячи сльози,
Місяць дивився і засмутився,
Сонечко встало, слізки зібрало. (Роса)
7. Кінь біжить, земля двигтить. (Грім)
8. Текло, текло та й лягло під скло. (Лід)
9. Не кінь, а біжить,
Не ліс, а шумить,
Не кріт, а землю риє. (Річка)
10. Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)
З. Читання вірша.
Джерельце під вербою
Виблискує водою.
Прийду до нього
Й до ладу
Порозчищаю, обкладу.
І задзвенить, і заспіва
Вода джерельна, мов жива.
(Л. Костенко)
Висновок: Кожна людина повинна дбати про воду.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
З гір на долину
Біжу, стрибаю, рину!
Місточки збиваю,
Всі гребельки зриваю,
Біжить річка по камінню,
По твердому, по крутому.
По гострому, слизькому.
Біжить річка дні та ночі —
Дороге каміння точить.
Всі гатки, всі запруди,
Що загатили люди, -
Бо весняна вода,
Як воля, молода!
(Леся Українка )
Біжить річка, поспішає.
Із каміння не звертає:
Бо каміння — дно найкраще.
Не замулиться нізащо.
(І. Симоненко )
* * *
Он ярочки зелененькі,
Стежечки на них маленькі,
Перевиті, мов стрічечки,
Збігаються до річечки,
Річка плине, берег рвучи.
Далі, далі попід кручі...
(Леся Українка)
Біля річки
Прийшли до річки дві верби
З маленьким вербенятком.
Прийшла калина зі своїм малим калинятком.
Прийшла і вільха з вільшеням,
Тополя з тополятком.
Та й залишились тут усі,
Щоб потім гаєм розростись,
Зеленим гаєм рости.
Струмочок
Через луг струмок біг
У траві спочити ліг:
Потягнувся на два боки —
Став, як річенька, широкий.
(Л. Силенко)
(М. Чепурна)
Річка
Ти куди тікаєш, річко?
Поцікавилась вербичка.
— Я нікуди не тікаю.
Я несу струмочки з гаю
Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.
* * *
До Дінця, через кущі,
Щоб там плавали дощі.
Піднеси-но ближче трішки —
Я тобі помию ніжки.
(Д. Падра)
Веселе сонечко блищить,
Проміння щедро ллє;
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить;
Струмочок виграє.
(П. Грабовський)
Річка
Хлюпоче синя річка —
Ой, річка, ой ріка!
Юрба нас невеличка,
Зате бо гомінка!
І співи тут, і крики,
І радість тут, і сміх.
Навколо, як музики, —
Гурти пташок дзвінких
І кожна ж то співає,
І кожна поклика:
«Ой небо, ой безкрає
ой річка, ой ріка!»
Он рибки затремтіли,
пливуть у глибини.
Коли б співать уміли,
Співали б і вони.
А так за них співає
Громадка гомінка,
«Ой небо, ой безкрає
ой річка, ой ріка!».
(М. Рильський)
Глухий дощик (3 народного)
— Дощику, дощику, — просять люди, — іди туди, де просять...
— Де косять? — недочув дощик та й побіг на пасовищу.
— Дощику, дощику, іди туди, де чорно.
— Де вчора? — недочув дощик та й побіг туди, де лив учора.
— Дощику, дощику, іди туди, де ждуть.
— Де жнуть? — знову недочув дощик і швидко побіг на жнива.
Який океан найглибший?
Сьогодні людина вивчає океан. До глибини 3600 м дно океанів вкрито м'якими тінистими покладами, які складаються зі скелетів малих морських тварин. На глибинах більше 6 км дно вкрите мілкою тиною, яку називають «червона глина». В її частинку входять скелети тварин, залишки мілких рослин, вулканічні золи. Глибину океанів виміряють, направляючи в глиб звукові хвилі і приймають відбитий сигнал. Для цього виміряють час, за який звукова хвиля доходить до дна і після відбиття вертається, і після цього час ділять на дві частини. Найглибший — Тихий океан, його середня глибина 4.281 м, потім Індійський — 3.963 м, Атлантичний океан — 3.926 м. Для порівняння: Балтійське море має середню глибину — 55 м. Невідомо, чому і як сіль попала в океан. Але відомо: якщо висушити всі океани, із солі можна було б побудувати стіну висотою 230 км і товщиною 2 км, така стіна змогла б обігнути всю земну кулю. В 1л морської води є ЗО г солі.
Гірський струмок
За все моє життя я нікому не заподіяв зла. Я хлюпочу і біжу собі, біжу, щоб утамувати спраглих.
У літню спеку скільки звірини йде до мене, п'є мою водицю.А скільки стомленого люду. Прийдуть, відпочинуть. Холодної водиці нап'ються. А тільки один із тисячі скаже: «Бувай здоровий, гірський струмочок». А інші проходять. То хай вже Адже я такий щасливий часом, як згадаю, що коло мене мої вірні друзі. Ось хоч би оце каміння. Воно поросло мохом. А ще нахилилися наді мною жовта скеля й дивиться на мене. А он велети-клени попнулися аж до неба, і куди там пробитися до мене палаючому сонцю. А їхнє корячкувате коріння так і в'ється коло моїх грудей. А на третій версті випиває мене, поїдом їсть величезна річка і губить мене, моє ім'я. І що їй тільки заманеться, те вона й робить зі мною. Як зареве та як шарпоне береги, аж дерева з корінням вивертає, рідину по собі лишає. А я мушу допомагати, бо я ж у ній течу.
Ох, ладен розірвати себе! Скільки разів допікали мене зойки людей: «Людину річка підхопила, рятуйте!». А в тому ж і моєї вини є трохи. Ой, гірка доля моя! О, якби я міг безупинно текти й поливати землю, та гірка доля моя! О, якби я міг безупинно текти й поливати землю та напувати і людину, і звірину. А який я щасливий, коли пробігаю повз травичку, що уже ось-ось має засохнути, і освіжаю її, а вона дякує мені. А ледь зачує моє хлюпотіння, так і голубиться до мене й гукає:
— Спасибі тобі, струмочку, спасибі! Або продзюрчу там, де буря понівечила коріння дерев. Напою його, і вже потяглися листочки вгору. Та ось цієї ночі приснився мені сон, що страшна посуха геть висушила мене. Посохли трави, дерева, усі мої родичі й друзі. Гарнесенька пташка спурхнула з осикової гілки, щоб покупатися, та куди, не змочила
й крилець та й заплакала. Я все бачив, і боліло моє серце. Мої друзі: щавель, очерет, береза,
липа самі вже засихали, але захвилювалися: «Допоможімо струмкові, щоб він не висох». І вони дали мені по краплинці роси зі своїх листочків, гілочок, корінців та дарма. Наче сама земля провалилася переді мною і мала ось-ось поглинути мене. Я перелякався і прокинувся.
Глянув угору, всі кручі й провалля закутав туман. Клен прошепотів: «Не бійся, крихітко, не висохнеш, не загинеш!» Аж ось обережний олень, поклав на спину роги, квапливо підійшов
до мене, припав до чистої води, напився й пішов. Аж тоді я заспокоївся й сказав: «Ні, не всох я, ні».
(В. Пшавела )
Вода
Прісна Болото
Джерело Річка
Озеро Льодовик
Ставок Колодязь
Солона
Океан
Море
Тема: Вода в природі. Властивості води. Як дбати про чистоту водоймищ.
Мета: формувати уявлення учнів про воду, про зміни стану води, властивість води розчиняти деякі речовини, кругообіг води в природі. Розвивати спостережливість, уміння встановлювати взаємозв'язок з живою і неживою природою. Виховувати бережне ставлення до природи,
шанобливе ставлення до води.
Обладнання: малюнки, плакати кругообігу води в природі, склянка з водою, сіль пісок, карта миру.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення пройденого матеріалу.
— Рукавом махнув — дерево зігнув. (Вітер)
— Яку роботу виконує вітер?
Межі дерев'яні, а поля скляні. (Вікна)
— Що є у вікнах? (Кватирки)
— Навіщо вони існують? (Щоб провітрювати кімнату)
— А навіщо провітрювати кімнату?
2. Проблемний вступ до уроку.
Відгадування загадки.
В морях та ріках мешкаю,
Але часто в небо відлітаю.
А як наскучить їй літати,
На землю починає знов падати. (Вода)
— Здогадались? Про що піде мова?
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
На сьогоднішньому уроці мова піде про воду — одне з найбільших багатств на землі. Ви дізнаєтесь і побачите на власні очі, якою буває вода, навіщо вона потрібна в живій природі.
2. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
Вода необхідна всім живим істотам. Рослини, тварини, люди п'ють воду для того, щоб постійно поповнювати запаси в організмі. Без води живий організм гине. Вода потрібна людям не
лише для того, щоб пити. Водою людина вмивається, пере одяг, готує їжу на ній. Водою люди поливають рослини, які вони вирощують для своїх потреб. Вода приводить в рух турбіни на електростанціях і в наших будинках є світло. Подивіться на карту. Синій
колір означає воду, інші кольори — суша.
— Як ви гадаєте, багато води на землі?
Вода займає три четвертини поверхні земної кулі.
— А чи знаєте ви, що більшість води не прісна, а солона? Прісної води не так вже й багато.
Прісна вода тече в ріках, струмках, озерах. Вода приносить велику користь людині, тому вона повинна подбати про воду. Якщо не було б води, не було б нічого живого, адже всьому живому потрібна чиста вода. Люди повинні будувати очисні споруди, щоб не забруднювати воду, повинні охороняти чистоту води і повітря, берегти воду.
Я беру своє відерце
Я беру своє відерце
і біжу мерщій по воду,
бо чекають на городі
помідори й огірки.
Цілу ніч вони не спали -
раннє сонце виглядали,
хочуть їсти, хочуть пити,
та не вміють говорити.
Ні очей, ні вух не мають,
та мене вони впізнають,
їх щоранку напуваю,
їм я пісеньку співаю.
Помідори червоніють,
бо подякувать не вміють.
А зелені огірочки
тулять листя до руки.
(Г. Чубач)
— Чому дівчинка поспішає на город?
— Навіщо вода рослинам?
3. Оповідання «Бережіть воду».
Вода лилася з крана невпинною цівкою.
— Хто це тут порядкував? — суворо запитала Ніна.
— Та я руки мив, — почервонів Микола.
— А кран чого не закрутив?
— А хіба що? Вода ж ледь-ледь цідиться.
— Ледь-ледь, — а кухлик за хвилину повний. До вечора ціле озеро натекло б. Де не взявся Гаврик. Він облизнувся, бо дуже хотів пити. Микола вилив воду з кухлика в мисочку. І Гаврик, помахуючи хвостом, заходився пити. Тим часом кухлик наповнився знову. Микола полив на підвіконні квіти. Листочки примули розправилися і посвіжішали.
— Усім, і усім потрібна вода, — сказала повчально Ніна. — І людям, і птахам, і тваринам, і рослинам. А візьмемо машини. Автомобіль без неї не обійдеться. Трактор також. І заводи й фабрики без води не працюватимуть.
— Я все зрозумів, — сказав Микола і міцно закрив кран, щоб води даремно не текло ні краплини.
(Б. Вовк)
— А як ви бережете воду?
Фізкультхвилинка
Вийшли діти у лісок,
Заглянули за дубок.
Побачили зайчика,
Поманили пальчиком:
— Зайчик, зайчик, пострибай,
Свої лапки виставляй.
Почав заєць танцювати,
Малих діток забавляти.
Разом з зайчиком скоріше
Потанцюєм веселіше.
4. Відгадування загадок.
* * *
Дуже добродушна,
Я м'яка і слухняна,
Але коли я захочу,
Навіть камінь сточу (Вода)
У вогні не горить,
І в воді не тоне. (Лід).
Він пухнастий серебристий,
Білий, білий,
Чистий, чистий,
Ватою на землю ліг. (Сніг)
Ввечері родиться,
Ніч живе,
Вранці помирає. (Роса)
Я живу під самим дахом,
Навіть страшно глянуть вниз.
Я могла б жити вище,
Якби дахи там знайшлись. (Бурулька)
Коли чайник стоїть на плиті,
І в ньому закипіла вода,
Що виходить з його носика? (Пара)
5. Бесіда з проведенням дослідів.
— На що може перетворитися вода? Зараз ми самі в цьому переконаємося. Вода — це рідина.
Д о с л і д 1.
Візьміть склянку з водою і перелийте в пусту склянку.
— Яка вода по кольору?
— Яка вона на дотик?
— Яка на смак?
— Як ви гадаєте, чи можна воду назвати мандрівницею? Чому?
Д о с л і д 2.
Перший ряд дітей насипають у склянку води ложку цукру.
Другий ряд — ложку солі. Добре розмішують.
— Що відбулося з цукром?
— Сіллю?
— Куди зник цукор, сіль? (Цукор і сіль розчинилися у воді).
— Покуштуйте воду. (Вона солона, солодка)
Д о с л і д 3.
Перший ряд насипають у склянку крейди, а другий ряд — піску. Добре розмішують.
— Чи розчинилися пісок і крейда?
— Яка вода стала? (Каламутна, згодом крейда і пісок осіли на дно).
— Як ви гадаєте, з чого утворюється сніг і лід?
— На що вони перетворюються, коли їх нагріти?
— Чи можна воду носити в ситі?
— Який віршик ми вчили на читанні?
(Діти згадують і розповідають)
Ми носили воду в ситі,
Та дерева не политі,
Воду в ситі не носити,
Саду ситом не полити.
— А яку воду можна носити в ситі? (Сніг, лід)
— Чому через деякий час після дощу калюжі зникають?
6. Робота за плакатом «Кругообіг води в природі».
7. Робота з підручником, с. 61,62.
Ми з'ясували, що вода існує в природі в трьох станах. Вода — найголовніший розчинник на землі, вона може розчиняти у собі багато різних речовин. Наші предки дуже шанували воду. Вважалося великим гріхом кинути в річку чи озеро сміття, камінь або плюнути. Коли вмивали дитину промовляли:
«Мати моя, водо моя!
Мати — водице, мати — водичко!
Умий доні (синочку) личко».
Фізкультхвилинка
Руки вгору! Погойдали —
Це дерева в лісі.
Опустили і стріпнули —
Збив росичку вітер.
Руки в сторони, змахнули —
Летимо, мов пташки.
Приземлились, відпочили —
Руки-крила склавши.
Хвилинка-цікавинка
— Що буває після дощу влітку? (Веселка)
Веселка має сім кольорів. Це червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий колір. Веселка з'являється, коли світить сонце і йде дощ. Її можна побачити тільки стоячи спиною до сонця, якщо перед очима спостерігача є хмара. Верхня частина її —червоного кольору, нижня — фіолетового. А між ними інші кольори веселки.
8. Робота з підручником, с. 63.
9. Гра «Закінчи речення».
Вода — це дощ, ...
Замерзла вода — це ...
Воду п'ють...
III. Формування вмінь та навичок
1. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 37, 38.
— Відгадайте загадку:
Відома звіку рідина, Бува, як скло,
Усяк її вживає. Крихта, тверда -
Буває хмаркою вона, Звичайна (підкажіть) ...
Сніжинкою буває, (Вода)
— Чого не вистачає на малюнках? Домалюйте.
2. Розгадування кросворду.
І скляною бути можу. (Вода)
2. Біленьке, пухнатеньке літає, як муха, залітає за
кожуха (Сніжинка)
3. Що залишається після дощу? (Калюжі)
4. Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг.
І називаюсь просто. (Сніг)
5. Сидить за подушками і
Стріляє галушками. (Град)
6. Ішла зоряниця — красна дівиця
Через покоси, гублячи сльози,
Місяць дивився і засмутився,
Сонечко встало, слізки зібрало. (Роса)
7. Кінь біжить, земля двигтить. (Грім)
8. Текло, текло та й лягло під скло. (Лід)
9. Не кінь, а біжить,
Не ліс, а шумить,
Не кріт, а землю риє. (Річка)
10. Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)
З. Читання вірша.
Джерельце під вербою
Виблискує водою.
Прийду до нього
Й до ладу
Порозчищаю, обкладу.
І задзвенить, і заспіва
Вода джерельна, мов жива.
(Л. Костенко)
Висновок: Кожна людина повинна дбати про воду.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
З гір на долину
Біжу, стрибаю, рину!
Місточки збиваю,
Всі гребельки зриваю,
Біжить річка по камінню,
По твердому, по крутому.
По гострому, слизькому.
Біжить річка дні та ночі —
Дороге каміння точить.
Всі гатки, всі запруди,
Що загатили люди, -
Бо весняна вода,
Як воля, молода!
(Леся Українка )
Біжить річка, поспішає.
Із каміння не звертає:
Бо каміння — дно найкраще.
Не замулиться нізащо.
(І. Симоненко )
* * *
Он ярочки зелененькі,
Стежечки на них маленькі,
Перевиті, мов стрічечки,
Збігаються до річечки,
Річка плине, берег рвучи.
Далі, далі попід кручі...
(Леся Українка)
Біля річки
Прийшли до річки дві верби
З маленьким вербенятком.
Прийшла калина зі своїм малим калинятком.
Прийшла і вільха з вільшеням,
Тополя з тополятком.
Та й залишились тут усі,
Щоб потім гаєм розростись,
Зеленим гаєм рости.
Струмочок
Через луг струмок біг
У траві спочити ліг:
Потягнувся на два боки —
Став, як річенька, широкий.
(Л. Силенко)
(М. Чепурна)
Річка
Ти куди тікаєш, річко?
Поцікавилась вербичка.
— Я нікуди не тікаю.
Я несу струмочки з гаю
Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.
* * *
До Дінця, через кущі,
Щоб там плавали дощі.
Піднеси-но ближче трішки —
Я тобі помию ніжки.
(Д. Падра)
Веселе сонечко блищить,
Проміння щедро ллє;
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить;
Струмочок виграє.
(П. Грабовський)
Річка
Хлюпоче синя річка —
Ой, річка, ой ріка!
Юрба нас невеличка,
Зате бо гомінка!
І співи тут, і крики,
І радість тут, і сміх.
Навколо, як музики, —
Гурти пташок дзвінких
І кожна ж то співає,
І кожна поклика:
«Ой небо, ой безкрає
ой річка, ой ріка!»
Он рибки затремтіли,
пливуть у глибини.
Коли б співать уміли,
Співали б і вони.
А так за них співає
Громадка гомінка,
«Ой небо, ой безкрає
ой річка, ой ріка!».
(М. Рильський)
Глухий дощик (3 народного)
— Дощику, дощику, — просять люди, — іди туди, де просять...
— Де косять? — недочув дощик та й побіг на пасовищу.
— Дощику, дощику, іди туди, де чорно.
— Де вчора? — недочув дощик та й побіг туди, де лив учора.
— Дощику, дощику, іди туди, де ждуть.
— Де жнуть? — знову недочув дощик і швидко побіг на жнива.
Який океан найглибший?
Сьогодні людина вивчає океан. До глибини 3600 м дно океанів вкрито м'якими тінистими покладами, які складаються зі скелетів малих морських тварин. На глибинах більше 6 км дно вкрите мілкою тиною, яку називають «червона глина». В її частинку входять скелети тварин, залишки мілких рослин, вулканічні золи. Глибину океанів виміряють, направляючи в глиб звукові хвилі і приймають відбитий сигнал. Для цього виміряють час, за який звукова хвиля доходить до дна і після відбиття вертається, і після цього час ділять на дві частини. Найглибший — Тихий океан, його середня глибина 4.281 м, потім Індійський — 3.963 м, Атлантичний океан — 3.926 м. Для порівняння: Балтійське море має середню глибину — 55 м. Невідомо, чому і як сіль попала в океан. Але відомо: якщо висушити всі океани, із солі можна було б побудувати стіну висотою 230 км і товщиною 2 км, така стіна змогла б обігнути всю земну кулю. В 1л морської води є ЗО г солі.
Гірський струмок
За все моє життя я нікому не заподіяв зла. Я хлюпочу і біжу собі, біжу, щоб утамувати спраглих.
У літню спеку скільки звірини йде до мене, п'є мою водицю.А скільки стомленого люду. Прийдуть, відпочинуть. Холодної водиці нап'ються. А тільки один із тисячі скаже: «Бувай здоровий, гірський струмочок». А інші проходять. То хай вже Адже я такий щасливий часом, як згадаю, що коло мене мої вірні друзі. Ось хоч би оце каміння. Воно поросло мохом. А ще нахилилися наді мною жовта скеля й дивиться на мене. А он велети-клени попнулися аж до неба, і куди там пробитися до мене палаючому сонцю. А їхнє корячкувате коріння так і в'ється коло моїх грудей. А на третій версті випиває мене, поїдом їсть величезна річка і губить мене, моє ім'я. І що їй тільки заманеться, те вона й робить зі мною. Як зареве та як шарпоне береги, аж дерева з корінням вивертає, рідину по собі лишає. А я мушу допомагати, бо я ж у ній течу.
Ох, ладен розірвати себе! Скільки разів допікали мене зойки людей: «Людину річка підхопила, рятуйте!». А в тому ж і моєї вини є трохи. Ой, гірка доля моя! О, якби я міг безупинно текти й поливати землю, та гірка доля моя! О, якби я міг безупинно текти й поливати землю та напувати і людину, і звірину. А який я щасливий, коли пробігаю повз травичку, що уже ось-ось має засохнути, і освіжаю її, а вона дякує мені. А ледь зачує моє хлюпотіння, так і голубиться до мене й гукає:
— Спасибі тобі, струмочку, спасибі! Або продзюрчу там, де буря понівечила коріння дерев. Напою його, і вже потяглися листочки вгору. Та ось цієї ночі приснився мені сон, що страшна посуха геть висушила мене. Посохли трави, дерева, усі мої родичі й друзі. Гарнесенька пташка спурхнула з осикової гілки, щоб покупатися, та куди, не змочила
й крилець та й заплакала. Я все бачив, і боліло моє серце. Мої друзі: щавель, очерет, береза,
липа самі вже засихали, але захвилювалися: «Допоможімо струмкові, щоб він не висох». І вони дали мені по краплинці роси зі своїх листочків, гілочок, корінців та дарма. Наче сама земля провалилася переді мною і мала ось-ось поглинути мене. Я перелякався і прокинувся.
Глянув угору, всі кручі й провалля закутав туман. Клен прошепотів: «Не бійся, крихітко, не висохнеш, не загинеш!» Аж ось обережний олень, поклав на спину роги, квапливо підійшов
до мене, припав до чистої води, напився й пішов. Аж тоді я заспокоївся й сказав: «Ні, не всох я, ні».
(В. Пшавела )
Вода
Прісна Болото
Джерело Річка
Озеро Льодовик
Ставок Колодязь
Солона
Океан
Море
Немає коментарів:
Дописати коментар