Я і Україна 1 клас
Тема. Повітря. Рух повітря — вітер. Як дбати про чистоту повітря.
Мета: формувати уявлення учнів про вітер, його роль в природі. Розвивати уміння спостерігати за напрямком, силою вітру. Ознайомити дітей з властивостями повітря, його значенням. Виховувати спостережливість, бажання дбати про чистоту повітря в приміщенні.
Обладнання: миска з водою, пуста пляшка, повітряні кульки, картки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Дзвоник продзвенів.
Треба тихо сісти за парти,
Будемо добре працювати,
Будемо на уроці грати,
Будемо уважно вчителя слухати.
2. Повторення пройденого матеріалу.
Нагадайте, діти, про що ви довідались на попередньому уроці?
— Що найбільше вам запам'яталося?
— Відгадайте загадки:
Хто рано-вранці не спіша
Надув червону кульку?
А як випустить із рук —
Стане раптом світло все навкруг. (Сонце).
У городі, на доріжці,
Під моїм віконцем,
Зацвіло сьогодні сонце
На тоненькій ніжці. (Соняшник).
Я комашка невеличка.
І до сонця я рідня
Маленька, на червоній спинці
Ношу я по чорній краплинці. (Сонечко).
3. Робота парами.
З а в д а н н я : складіть невеличку казку про Сонце, соняшник і сонечко. (учні розповідають свої казки).
Сонце, Сонечко, Соняшник
Жило-було собі Сонце. Вранці воно вставало, вмивалося чисто росою. Сонечко було дуже добре і щедре. Вдень завжди воно віддавало своє тепло Землі, а ввечері лягало спати за гори, вкривалося пуховою ковдрою — хмаринкою. Одного разу помітило воно рослину, яка була кругла і жовта, на високій ніжці. Завжди вона поверталась до Сонця лицем. Сонце спитало:
— Чому ти весь час дивишся на мене?
— Як мені не дивитися, дуже я хочу бути схожим на тебе. Подаруй мені, будь ласка, свої промінці. Сонечко подарувало свої промінчики і дало рослині ім'я — Соняшник. Неподалік сиділа маленька непомітна комаха і гірко плакала. їй теж дуже хотілося мати подарунок від
Сонця. Сонце і їй подарувало промінчики, які розфарбували його в червоний колір, а щоб комаху далеко бачили, воно залишило на згадку про себе чорні цяточки і назвало його Сонечком. Відтоді всі троє стали великими друзями.
4. Проблемний вступ до уроку.
Загадка:
— Куди підеш — всюди маєш, хоч не бачиш, а завжди вживаєш. (Повітря).
— Про що будемо говорити на уроці?
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні цілий Урок ми будемо говорити про повітря, його значення в природі. Земля оточена атмосферою. Атмосфера — це повітря, яким ми дихаємо. Хоча повітря є скрізь, відчути його
можна тільки тоді, коли воно рухається.
2. Практичне заняття 1.
Візьміть у руки листки паперу. Біля свого обличчя
кілька разів різкими рухами помахайте.
— Що ви відчули? (Легенький вітерець).
— Чому він утворився?
— Рух повітря ми називаємо вітром.
— Якого кольору повітря? (Невидиме, прозоре).
Справді, повітря прозоре, безбарвне. Проте дуже товстий шар повітря має синій колір. Блакитне небо — це товстий шар повітря, який освітлюється Сонцем.
Фізкультхвилинка
Руки ставим до плечей.
Руки вгору почергово —
Вправу зробимо чудово.
Чітко руки піднімаєм,
Пальці вгорі розтискаєм.
Руки вже за головою,
Тож дивись перед собою.
Хвилинка-цікавинка
Повітря складається з кількох елементів, але найпотрібніший для людини — кисень. Кисень в атмосферу постачають рослини. Щороку з поверхні Землі піднімається 145 мільярдів тонн кисню. Люди і тварини не можуть жити без повітря.
3. Практичне заняття 2.
Візьміть пусту пляшку, занурте її в миску з водою.
— Що ви побачили?
— Як ви гадаєте, що то за кульки?
Отже бульбашки — це і є повітря.
4. Робота з підручником, с. 59.
Роздивіться уважно малюнки:
— Чому не можна їхати на велосипеді, коли у нього
пробите колесо?
— Чому хлопчик не тоне, сидячи на надувному каченяті?
5. Практичне заняття 3.
Діти надувають повітряні кульки. Одну з них пускають в миску з водою.
— Що ви помітили?
— Чому вона не тоне?
Читання речення з підручника.
Ображена кватирка скаржилася на свого господаря.
— Як ви гадаєте, чому кватирка скаржилася на свого господаря?
— Що вона сказала?
— А у нашому класі, як ви гадаєте, що могла б ска-
зати кватирка?
6. Розповідь-бесіда.
Чисте повітря — одне з головних багатств навколишнього світу. На жаль з труб заводів у повітря потрапляють шкідливі речовини, воно забруднюється. Дихати забрудненим повітрям шкідливо. Там, де повітря забруднене, люди, тварини і рослини часто хворіють.
— Як необхідно всім дбати про чистоту повітря?
Охорона чистоти повітря — дуже важлива справа.
7. Робота з підручником, с. 60.
Подивіться на малюнки:
— Що називають вітром?
— Чи можна побачити вітер?
— Яку користь приносить вітер?
Фізкультхвилинка
Раз, два! Засміялись,
Кілька раз понахилялись.
Зайчик сонячний до нас
Завітав у світлий клас.
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам зайчика впіймати.
8. Читання вірша та бесіда.
Вітрисько
— Чом, вітриську, розходився,
Хазяйнуєш у саду?
— Це я в листі заблудився
І дороги не знайду.
— А навіщо трусиш сливи
У некошену траву?
— Бо удався не лінивим,
Без роботи не живу!
— Ой, вітриську, робиш шкоду!
Угамуйся хоч на мить!
— Краще геть піду з городу,
В чистім полі буду жить! —
Звісив з тину босі ноги,
Свиснув — листя полягло.
І за мить впродовж дороги
Покурівся за село.
(Т. Коломієць)
— Про що говориться у вірші?
— Що робив вітер?
— Куди він пішов?
— Чи завжди однаковим буває вітер?
9. Гра «Добери слова».
До слова «вітер» доберіть слова — родичі. Є підказка. Ось картки. Одна крапка — одна літера.
В І Т Е Р
В******* (вітерець)
В ******** (вітрисько)
В * * * * * * (вітрище)
III. Формування вмінь та навичок
1. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 34, 35, 36.
— Як людина використовує повітря?
— Як люди приручили вітер?
— Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер)
— Що це? Воно таке велике, що займає цілий світ, воно таке маленьке, що в найменшу щілину зайде. (Повітря)
2. Гра «Закінчи речення».
— Без повітря не можуть жити...
— Вітер — це...
— Повітря є...
— Вітер буває...
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Дуже, дуже розгойдаюсь
(Естонська народна пісенька)
Ось я трохи розгойдаюсь,
Розгойдаюсь і побачу,
Як на хуторі за лісом
Топлять лазню ведмежата,
А як більше розгойдаюсь,
То ще далі я побачу,
Як за річкою танцюють
Кози й вівці з пастухами...
Дуже, дуже розгойдаюсь —
І весь світ тоді побачу,
Як за морем-океаном
Догори ногами ходять.
Загадки
* * *
Літун — шелестун,
Замітайло — клопотун
Усе листя полистав,
Усю хвою розчесав,
В усіх димах бруднився,
В усіх річках обмився. (Вітер).
* * *
Летить без крил і співає,
Прохожих задирає,
Одним проходу не дає,
Других він підганяє. (Вітер)
* * *
Сам не бачить і не чує,
Ходить, бродить, свище, виє.
Хто назустріч попадає —
Все б'є та обнімає. (Вітер)
Флейта і вітер
У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, і дерева, і квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в голубому небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташечку — жайворонка і про щасливі дитячі очі. Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лавку й пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили. Загула флейта, мов осіння негода під стріхою. Подув Вітер ще дужче, а флейта не грає — гуде та й гуде.
— Чому ж це так? — думає Вітер.
— Я залюбки можу вирвати дуба з корінням, скинути дах з хати.
Чого ж флейта не підкоряється мені, не грає?
Вітерець і Дверна Шпарина
(Казка )
Якось Дверна Шпарина вихвалялася перед Вітерцем: мовляв, якби не вона, то Вітерцю було б зась потрапити до кімнати, а відтак, у кімнаті було б — вогко, затхло. Почула це Людина, взяла та й розчинила настіж усі двері та вікна назустріч Вітерцю та Сонечку. Засміявся Вітерець і почав гуляти. Розігнав хмаринки на небі. Виглянуло сяюче Сонечко та й освітило всі закутки в кімнаті. Куди й поділася Шпаринка!
— Оце так вітерець! — подумала Людина.
— Оце так Людина! — подумав Вітерець.
Тема. Повітря. Рух повітря — вітер. Як дбати про чистоту повітря.
Мета: формувати уявлення учнів про вітер, його роль в природі. Розвивати уміння спостерігати за напрямком, силою вітру. Ознайомити дітей з властивостями повітря, його значенням. Виховувати спостережливість, бажання дбати про чистоту повітря в приміщенні.
Обладнання: миска з водою, пуста пляшка, повітряні кульки, картки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Дзвоник продзвенів.
Треба тихо сісти за парти,
Будемо добре працювати,
Будемо на уроці грати,
Будемо уважно вчителя слухати.
2. Повторення пройденого матеріалу.
Нагадайте, діти, про що ви довідались на попередньому уроці?
— Що найбільше вам запам'яталося?
— Відгадайте загадки:
Хто рано-вранці не спіша
Надув червону кульку?
А як випустить із рук —
Стане раптом світло все навкруг. (Сонце).
У городі, на доріжці,
Під моїм віконцем,
Зацвіло сьогодні сонце
На тоненькій ніжці. (Соняшник).
Я комашка невеличка.
І до сонця я рідня
Маленька, на червоній спинці
Ношу я по чорній краплинці. (Сонечко).
3. Робота парами.
З а в д а н н я : складіть невеличку казку про Сонце, соняшник і сонечко. (учні розповідають свої казки).
Сонце, Сонечко, Соняшник
Жило-було собі Сонце. Вранці воно вставало, вмивалося чисто росою. Сонечко було дуже добре і щедре. Вдень завжди воно віддавало своє тепло Землі, а ввечері лягало спати за гори, вкривалося пуховою ковдрою — хмаринкою. Одного разу помітило воно рослину, яка була кругла і жовта, на високій ніжці. Завжди вона поверталась до Сонця лицем. Сонце спитало:
— Чому ти весь час дивишся на мене?
— Як мені не дивитися, дуже я хочу бути схожим на тебе. Подаруй мені, будь ласка, свої промінці. Сонечко подарувало свої промінчики і дало рослині ім'я — Соняшник. Неподалік сиділа маленька непомітна комаха і гірко плакала. їй теж дуже хотілося мати подарунок від
Сонця. Сонце і їй подарувало промінчики, які розфарбували його в червоний колір, а щоб комаху далеко бачили, воно залишило на згадку про себе чорні цяточки і назвало його Сонечком. Відтоді всі троє стали великими друзями.
4. Проблемний вступ до уроку.
Загадка:
— Куди підеш — всюди маєш, хоч не бачиш, а завжди вживаєш. (Повітря).
— Про що будемо говорити на уроці?
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні цілий Урок ми будемо говорити про повітря, його значення в природі. Земля оточена атмосферою. Атмосфера — це повітря, яким ми дихаємо. Хоча повітря є скрізь, відчути його
можна тільки тоді, коли воно рухається.
2. Практичне заняття 1.
Візьміть у руки листки паперу. Біля свого обличчя
кілька разів різкими рухами помахайте.
— Що ви відчули? (Легенький вітерець).
— Чому він утворився?
— Рух повітря ми називаємо вітром.
— Якого кольору повітря? (Невидиме, прозоре).
Справді, повітря прозоре, безбарвне. Проте дуже товстий шар повітря має синій колір. Блакитне небо — це товстий шар повітря, який освітлюється Сонцем.
Фізкультхвилинка
Руки ставим до плечей.
Руки вгору почергово —
Вправу зробимо чудово.
Чітко руки піднімаєм,
Пальці вгорі розтискаєм.
Руки вже за головою,
Тож дивись перед собою.
Хвилинка-цікавинка
Повітря складається з кількох елементів, але найпотрібніший для людини — кисень. Кисень в атмосферу постачають рослини. Щороку з поверхні Землі піднімається 145 мільярдів тонн кисню. Люди і тварини не можуть жити без повітря.
3. Практичне заняття 2.
Візьміть пусту пляшку, занурте її в миску з водою.
— Що ви побачили?
— Як ви гадаєте, що то за кульки?
Отже бульбашки — це і є повітря.
4. Робота з підручником, с. 59.
Роздивіться уважно малюнки:
— Чому не можна їхати на велосипеді, коли у нього
пробите колесо?
— Чому хлопчик не тоне, сидячи на надувному каченяті?
5. Практичне заняття 3.
Діти надувають повітряні кульки. Одну з них пускають в миску з водою.
— Що ви помітили?
— Чому вона не тоне?
Читання речення з підручника.
Ображена кватирка скаржилася на свого господаря.
— Як ви гадаєте, чому кватирка скаржилася на свого господаря?
— Що вона сказала?
— А у нашому класі, як ви гадаєте, що могла б ска-
зати кватирка?
6. Розповідь-бесіда.
Чисте повітря — одне з головних багатств навколишнього світу. На жаль з труб заводів у повітря потрапляють шкідливі речовини, воно забруднюється. Дихати забрудненим повітрям шкідливо. Там, де повітря забруднене, люди, тварини і рослини часто хворіють.
— Як необхідно всім дбати про чистоту повітря?
Охорона чистоти повітря — дуже важлива справа.
7. Робота з підручником, с. 60.
Подивіться на малюнки:
— Що називають вітром?
— Чи можна побачити вітер?
— Яку користь приносить вітер?
Фізкультхвилинка
Раз, два! Засміялись,
Кілька раз понахилялись.
Зайчик сонячний до нас
Завітав у світлий клас.
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам зайчика впіймати.
8. Читання вірша та бесіда.
Вітрисько
— Чом, вітриську, розходився,
Хазяйнуєш у саду?
— Це я в листі заблудився
І дороги не знайду.
— А навіщо трусиш сливи
У некошену траву?
— Бо удався не лінивим,
Без роботи не живу!
— Ой, вітриську, робиш шкоду!
Угамуйся хоч на мить!
— Краще геть піду з городу,
В чистім полі буду жить! —
Звісив з тину босі ноги,
Свиснув — листя полягло.
І за мить впродовж дороги
Покурівся за село.
(Т. Коломієць)
— Про що говориться у вірші?
— Що робив вітер?
— Куди він пішов?
— Чи завжди однаковим буває вітер?
9. Гра «Добери слова».
До слова «вітер» доберіть слова — родичі. Є підказка. Ось картки. Одна крапка — одна літера.
В І Т Е Р
В******* (вітерець)
В ******** (вітрисько)
В * * * * * * (вітрище)
III. Формування вмінь та навичок
1. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 34, 35, 36.
— Як людина використовує повітря?
— Як люди приручили вітер?
— Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер)
— Що це? Воно таке велике, що займає цілий світ, воно таке маленьке, що в найменшу щілину зайде. (Повітря)
2. Гра «Закінчи речення».
— Без повітря не можуть жити...
— Вітер — це...
— Повітря є...
— Вітер буває...
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Дуже, дуже розгойдаюсь
(Естонська народна пісенька)
Ось я трохи розгойдаюсь,
Розгойдаюсь і побачу,
Як на хуторі за лісом
Топлять лазню ведмежата,
А як більше розгойдаюсь,
То ще далі я побачу,
Як за річкою танцюють
Кози й вівці з пастухами...
Дуже, дуже розгойдаюсь —
І весь світ тоді побачу,
Як за морем-океаном
Догори ногами ходять.
Загадки
* * *
Літун — шелестун,
Замітайло — клопотун
Усе листя полистав,
Усю хвою розчесав,
В усіх димах бруднився,
В усіх річках обмився. (Вітер).
* * *
Летить без крил і співає,
Прохожих задирає,
Одним проходу не дає,
Других він підганяє. (Вітер)
* * *
Сам не бачить і не чує,
Ходить, бродить, свище, виє.
Хто назустріч попадає —
Все б'є та обнімає. (Вітер)
Флейта і вітер
У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, і дерева, і квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в голубому небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташечку — жайворонка і про щасливі дитячі очі. Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лавку й пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили. Загула флейта, мов осіння негода під стріхою. Подув Вітер ще дужче, а флейта не грає — гуде та й гуде.
— Чому ж це так? — думає Вітер.
— Я залюбки можу вирвати дуба з корінням, скинути дах з хати.
Чого ж флейта не підкоряється мені, не грає?
Вітерець і Дверна Шпарина
(Казка )
Якось Дверна Шпарина вихвалялася перед Вітерцем: мовляв, якби не вона, то Вітерцю було б зась потрапити до кімнати, а відтак, у кімнаті було б — вогко, затхло. Почула це Людина, взяла та й розчинила настіж усі двері та вікна назустріч Вітерцю та Сонечку. Засміявся Вітерець і почав гуляти. Розігнав хмаринки на небі. Виглянуло сяюче Сонечко та й освітило всі закутки в кімнаті. Куди й поділася Шпаринка!
— Оце так вітерець! — подумала Людина.
— Оце так Людина! — подумав Вітерець.
Немає коментарів:
Дописати коментар