пʼятниця, 2 серпня 2013 р.

Я і Україна 1 клас Тема: Що можна навчитись самому.

Я і Україна 1 клас

Тема: Що можна навчитись самому.

Мета: розширити уявлення дітей про значення праці для людей. Привчати сумлінно виконувати доручення, вчити завершувати почату роботу. Розвивати знання учнів про
домашні машини, які полегшують працю людей вдома. Виховувати повагу до різноманітної роботи.

Обладнання: картки із зображенням домашніх машин, таблиця — «Навчись робити самостійно».

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань
1. Повторення вивченого матеріалу. Бесіда за віршем.

Цвіркун поле зорав,
Журавель засіяв,
Хрущик збіжжя доглядав,
А жучок леліяв.
Павук збіжжя покосив,
Борсук в'язав снопи,
Хом'як додому возив
І зложив у копи.
Круторогі Барани
Жито молотили,
А Собаки-Гавкуни
До млина носили,
Як змололи всю муку,
Везли продавати.
Розпродали звірям всю,
Вертали до хати.
Мухи місять у діжі,
Комар воду носить.
Кішка плете калачі,
А Кіт в печі топить.
Щоб спеклися калачі
І щоб було досить,
Муркотить Кіт молитви,
Щиро Бога просить.
(Т. Коломієць)
— Кого ви з звірів запам'ятали?
— Що вони робили?
— Звідки ж прийшов хліб до нас?
2. Проблемний вступ до уроку. Читання вірша Лідїі Компанієць.
Три доні
Гайда — гайда, гойдашечки.
Є три доні в комашечки.
Одна хату замітає,
Друга кофточку латає,
А ледаща — непутяща
Поміж квітами літає.
До роботи не береться.
Каже: — Платтячко зімнеться!
— Які комахи вам сподобалися більше? Чому?
— Як ви гадаєте, про що ми будемо розмовляти на цьому уроці? (Діти відповідають).
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні на уроці ми будемо говорити про ваші доручення в сім'ї, як ви їх виконуєте, чи боязно вам їх виконувати.
2. Читання вірша Дмитра Куровського.
Начистила картопельки
Начистила картопельки,
Сама й накришила,
І цибульку,
Й морквичку ...
Потім засмачила.
Кипи, супе, вибулькочуй!
Густий та пахучий!
Баба тільки поглядає
Та онуку учить:
— Отак, рибко,
Отак, ясна,
Треба все уміти!
І читати, і писати,
І страву варити.
— Як ви гадаєте, чому бабуся сказала, що треба все
вміти робити?
3. Розповідь вчителя.
В народі говорять:
«Всяка робота людину може прикрасити». І насправді це так. Зараз ви ще не дорослі, але вже
й не маленькі — ви першокласники. Кожна дитина повинна мати свої обов'язки, які б ви-
конувала кожного дня. Уранці треба обов'язково прибрати свою ліжко. Щодня слід підмітати свою кімнату, витирати пил, поливати квіти, після гри — складати свої іграшки у відве-
деному для них місці. Коли приходите зі школи, необхідно свої речі класти на стільчик чи в шафу, самостійно складати шкільне приладдя в портфель. Дуже добре, коли ви допомагаєте мамі, чи бабусі, помити посуд, почистити картоплю, сходити в магазин.

Фізкультхвилинка

Невеличка наша річка —
Я її перепливаю,
А на березі сестричка
«Гиля, гусоньки», — співає.
Гуси слухають сестричку,
з рук її скубуть травичку —
у нас гуси не сердиті,
бо ми вміємо їх любити.
4. Гра — змагання «Хто швидше зав'яже шнурки».
5. Робота з підручником.
A. Діти розглядають малюнки у підручнику с. 32 та
розповідають, яку роботу виконують вони вдома, які
в них обов'язки. Порівнюють, у якій кімнаті порядок
і де — безладдя.
Б. Читання вчителем правила:
Розкидав — склади, насмітив — підмети,
Розлив — витри, де взяв речі — там їх поклади.
Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять!
B. Учні розглядають малюнки на с. 33.
— А що ви вмієте робити?
— Яку роботу виконують мама або тато?
6. Заучування вірша.
Старший братик сіно косить,
А молодший воду носить.
А я сіно підскребу,
У копичку загребу.
От так покладу,
Щоб було до ладу!
7. Відгадування загадок.
У кімнаті, у куточку,
на полиці, на стіні,
біля скриньки на шнурочку
все розказує мені —
і відомості, й пісні.
Хто розказує мені? (Радіо).
Іде пароход у великий поход,
а за ним така гладь,
що й зморшки не знать. (Праска)
Побачити — можна,
послухати — можна,
повчитися — можна,
тільки поговорити ні з ким. (Телевізор)
Вітя вірші прочитав,
я з Сергієм заспівав —
слово в слово,
тон у тон
повторив... (Магнітофон )
В нашій кухні кілька літ
Він воркоче, наче кіт,
І ховає справжню зиму
За надійними дверима (Холодильник)
8. Бесіда вчителя.
— Яким одним словом можна назвати всі ці відгадки? (Машини).
Це не просто машини, а домашні машини.
— А чому домашні?
— Які ви ще знаєте домашні машини? (Діти перелічують ).
— А яка машина допомагає прибрати в кімнаті? (Пилосос). Зварити обід? (Плита)

Фізкультхвилинка
Щось втомились ми сидіти,
Треба трохи відпочити:
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки,
І зроби чотири скоки.
Ось так, ось так, ось так!
Плесніть у долоньки раз.
За роботу! Все гаразд.
9. Робота з підручником. Учні переглядають малюнок на с. 34.
Читання загадки про пилосос.
III. Формування вмінь та навичок
1. Конкурс «Скласти загадку».
Діти діляться на 4 бригади і кожна складає загадку про домашні машини. Виграє та бригада, яка швидше і дотепніше складе загадку.
2. Робота у зошиті з друкованою основою, с. 15.
— Самостійно позначте в кружечках, знаком «плюс», ті доручення, які ви виконуєте вдома, якщо ні — «мінус»
— Чим найбільше ви любите займатись? Розфарбуйте.
— Чи потрібно гаяти час на прибирання, якщо речі одразу покласти на місце?
— Які речі краще зберігаються: ті, що лежать на своїх місцях, або ті, що розкидані абияк?
3. Гра. «Чи домашні це машини?»
Вчитель показує картки — малюнки із зображенням різноманітних машин, якщо це домашня машина — плескають в долоні.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Чому мама так хвалить Люду?
Пішла мама на роботу, а вдома лишилася шестилітня дівчинка Люда. Мама сказала Люді, щоб вона нікуди з двору не виходила, курей нагодувала і квіти полила. Люда нагодувала курей і квіти полила, а потім думала: «Зварю борщ! Мама прийде з роботи втомлена. Хай відпочине.»
Зварила Люда борщ, стала куштувати. Борщ несмачний. Думає Люда: «Ото буде мама сердитись, що я несмачного борщу наварила». Прийшла мама з роботи, здивувалась, що Люда зварила їжу. Насипала борщу, їсть і хвалить:
— Ой смачний же ти борщ зварила, дочко!
Люді ніяково слухати ці слова. Адже вона куштувала борщ — він несмачний. Думає Люда: «Чому ж мама так хвалить?»
(В. Сухомлинський ).

Помічниці
О ля і Ліда гуляли у дворі. Побачила О ля, як сусідка тітка Одарка розвішує білизну, і сказала подрузі:
— А я сьогодні мамі допомагала.
— Що ж ти робила? — запитала Ліда.
— Тарілки витирала, ложки, виделки.
— А я, — похвалилася Ліда, — черевички почистила.
— Мамі? — поцікавилася Оля.
— Ні, собі.
— Хіба ж то допомога мамі?
— Звичайно, — відказала Ліда. — У мами ж тепер роботи менше буде.
А як ви гадаєте?
(О. Бунець )

Сини
(казка)
Дві жінки брали воду з криниці. До них підійшла третя. І старенький дідусь сів відпочити на камінчик. Ось перша жінка, каже другій:
— Мій син спритний і сильний, ніхто його не подужає.
— А мій співає — як соловейко. Ні в кого такого голосу немає, — каже друга. А третя мовчить.
— Чому ж ти про свого сина не скажеш? — запитують у неї сусідки.
— А що казати? — мовить жінка.
— Нічого в ньому особливого немає.
Набрали жінки повні відра води й пішли. А дідусь за ними. Йдуть жінки, зупиняються. Болять руки, ломить спину. Аж раптом три хлопці вибігли. Один через голову перевертається, колесом крутиться, — милуються жінки. Другий пісню співає, соловейком заливається, — заслухалися
жінки. А третій до матері підбіг, узяв у неї важкі відра й поніс.
Запитують жінки у дідуся:
— Ну що? Як наші сини?
— А де ж вони? — відповідає дідусь.
— Я тільки одного сина бачу!
(В. Осєєва )
* * *
Посаджу я квіти.
Мамо, мамо, дай лопатку,
Я піду копати грядку...
Рожі, мальви і дзвіночки
Посаджу я в три рядочки,
Буде їх роса поїти,
Буде щедро сонце гріти...
Як до школи вперше йтиму, —
Ось такий букет нестиму!
(В. Лучук)
* * *
У бобра добра багато:
І надворі, і в оборі, і в коморі, і у хаті.
Бо охоче дні і ночі він робив:
Він і сіяв, він і віяв, і косив, і молотив.
А тепер бобер на гаті —
Вчить маляток — бобреняток майструвати.
Тихо-тихо йде бобриха
Через брід, бо несе родині
Дві хлібини у хустині на обід.
(М. Стельмах)
(з народного)
Іринка прийшла зі школи і розповідає:
— Мамо, вчителька нам сказала, аби ми допомагали вдома! І одразу взялася до роботи: помила посуд, підмела підлогу, сходила до крамниці по хліб та молоко. А наступного дня мама допомоги чомусь не дочекалось, довелось нагадати:
— Допоможи мепі, дочко.
— А сьогодні нам вчителька нічого не казала.

Немає коментарів:

Дописати коментар