Я і Україна 1 клас Тема: Охорона тварин. Турбота людей про тварин.

Я і Україна 1 клас

Тема: Охорона тварин. Турбота людей про тварин.

Мета: закріпити знання про різноманітність тваринного світу, допомогти усвідомити, яку користь приносять тварини. Розвивати уміння спостерігати за тваринами. Познайомити учнів з тваринами, які охороняються та занесені в Червону книгу України. Виховувати бажання оберігати, допомагати тваринам. З'ясувати правила поведінки на природі.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин, які охороняються і занесені в Червону книгу України.

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Галасливий дзвоник продзвенів,
Кличе всіх він дітлахів,
Швидше, швидше в клас,
Зараз зайде вчителька до вас,
Помандруєте з нею ви далеко,
Далі ніж навіть полетить лелека.
2. Повторення вивченого матеріалу.
Гра «Різноманітність тваринного світу».
Готуються стандартні картки «Різноманітність тварин», «Комахи», «Риби», «Земноводні», «Плазуни», «Птахи», «Звірі». Картки розміщуються на дошці в такий спосіб: на окремих картках підбираються ілюстрації тварин, далі — загадки про тварин. Діти розгадують і пояснюють, до якої групи належить ця тварина, пояснюють, чому так вважають, розставляють тварин відповідно до даних груп.
Хто над нами догори ногами? (Муха)
* * *
Ось дивіться — цей хитрунець
Сплів химерний ятірець.
Ятірець легкий, як пух,
Не для рибок, а для мух. (Павук)
Я на тілі смуги маю,
Здобич в глибині шукаю,
Хижими зубами «клац» —
Стережись мене, карась! (Щука)
* * *
У зеленому жакеті галасує в очереті,
Хоч і плавати мастак,
А не риба і не рак. (Жаба)
* * *
В'ється вірьовка на кінці головка. (Змія)
* * *
Не людина, а живе в хатці. (Шпак)
* * *
Біла латка, чорна латка
По дереву скаче. (Сорока)
* * *
Хто хвіст залишає,
А від ворога тікає? (Ящірка)
* * *
Хоч не шию я ніколи,
А голок завжди доволі. (їжак)
* * *
Сіренька, маленька,
Хоч якого кота з місця зтягне. (Миша)
Влітку гуляє, а взимку спочиває. (Ведмідь)

ХВИЛИНКА-ЦІКАВИНКА
їжак
їжачиха — дуже дбайлива мати. Для своїх діточок вона гніздо з трави, сухого листя влаштовує.
Поки їжаченята маленькі, мати — їжачиха їх своїм молоком годує. Коли їжаченята підростуть, їжачиха разом з ними вирушає на полювання: ловити жуків, черв'яків, жаб, а їжаченята, дивлячись на неї, теж ловити здобич почнуть.

II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Робота з підручником, с. 75.
— Хто живе з вами в домі? Квартирі?
— Хто доглядає за ними?
— Як треба піклуватися про тварин? Птахів?
2. Розповідь вчителя.
Життя птахів узимку важке. В пошуках їжі минає для них короткий зимовий день. Треба регулярно насипати корм у годівниці для птахів — заготовлене з осені насіння дикорослих рослин, динь, кавунів, соняшнику, конопель, крихти білого хліба (чорний для птахів шкідливий). Нелегко зимувати й великим звірам: лосям, оленям. Вони живляться взимку тільки гілочками верби, берези, сосни, корою осики. Для тварин охоронці природи влаштовують у лісі годівниці, де кладуть сіно, прив'язують засушені зелені віники з гілок осики, верби. На ставках прорубують ополонки, вставляють пучки соломи, очерету, щоб, коли ополонка замерзне, через
солому чи очерет проходило повітря. Прийшла весна, а це означає пробудження природи.
— Коли прилітають птахи?
— Чи всі птахи відлітають в теплі краї?
— Які птахи залишаються зимувати?
3. Робота за підручником, с. 76-77. Відгадування загадок.
Які ноги, такий ніс,
По болоту ходить скрізь,
Хату на хаті має,
Жабам рахунок має. (Лелека)
Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мошок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)
В Україні шанують цих птахів, їх приліт сповіщає
прихід весни.
Читання з підручника статті про лелеку і ластівку.
Ластівки — птахи працьовиті, товариські і веселі. Вони влаштовують свої гнізда цілими колоніями. Так ластівкам легше захищатися від ворогів. На кривдника ж накидаються десятки пташок, проганяючи його подалі від гнізд. Руйнувати гнізда ластівок — великий гріх. Цілими днями ластівки в пошуках мух, комарів і мошок літають у садах, городах, над ставками, озерами та річками. За літо одна ластівка виловлює більше мільйона різноманітних комах. Українці вважають, що лелеки, які поселилися на даху хати, стережуть родинне вогнище, приносять щастя цій сім'ї. Люди з радістю зустрічають лелек навесні, влаштовують їм спеціальні пристрої на дахах, деревах, щоб птахи оселялися саме там.
Фізкультхвилинка
Летів бусол через луг
та й згубив свій капелюх.
Вітер бавить чуба:
— Шукай свого згубу.
— На воді чи в траві?
— На жаб'ячій голові.
4. Гра «Хто ким стане?»
Білченя — Ластів'я —
Лисеня — Сороченя —
Оленя — Жабеня —
Зайченя — Курча —
Ведмежа — Каченя —
Вовченя — Лелеченя —
5. Читання дітьми статті з підручника «Його треба охороняти».
— Що необхідно робити, щоб врятувати ведмедів?
— Де можна побачити бурого ведмедя?
— Де краще живеться тваринам у зоопарку чи на волі? Чому?
— Які ви знаєте казки, де героєм є ведмідь?
6. Розповідь вчителя:
Дехто з дітей зневажливо ставиться до черв'яків, ропух, навіть не знаючи, що ці тварини корисні.
— Згадайте, яку користь приносять дощові черв'яки?
У вологих місцях під камінням, опалим листям, у ґрунті ховається від яскравого денного світла ропуха. Ця жаба дуже зажерлива тварина, вона поїдає безліч усяких комах, слимаків, які завдають багато шкоди. А як прикрашають природу яскраві метелики! Адже більшість з них не шкодять культурним рослинам. Не виловлюйте їх даремно. Ящірки, вужі, гадюки знищують багато шкідливих комах і мишей. А птахи? З ранку до вечора носять вони до гнізд шкід-
ливих комах та їх лічинок. Допомагайте птахам: взимку з татком зробіть годівнички, весною — шпаківні та інші гніздівлі. Не турбуйте тварин, не беріть пташенят у руки, бо птахи можуть покинути гнізда і малечі загинуть. Тварини, яким загрожує зникнення, занесено в Червону книгу України. Серед таких тварин (показ ілюстрації): кіт лісовий, зубр, вихухіль, ропуха очеретяна, пугач, аполлон (метелик), беркут, гадюка степова, тритон карпатський, вусач альпійський. Якщо не охороняти цих тварин, вони можуть зовсім зникнути.

Фізкультхвилинка
Сірий котик міцно спав,
навіть пісню не співав.
Та нарешті він проснувся
і довкола озирнувся,
став смачненько потягатись
і чистенько умиватись,
порозчісував всі вуси,
довгі-довгі, русі-русі,
зуби й кігті наточив
й до комірчини побрів,
буде мишку полювати
і добро оберігати.
Й ми, як котик, відпочили,
щоб зміцніли наші сили.
III. Формування вмінь та навичок
1. Гра «Де живе. Яку користь приносить».
Ігровий матеріал: картки із зображенням тварин, кольорові кружечки. Учитель показує картку із зображенням тварин і запитує: «Хто це? Де живе? Яку користь приносить?» За кожну правильну відповідь дається учневі кольоровий кружечок. У кого з дітей більше кружечків, той і є переможець.
Хвилика-цікавинка
А знаєте ви, хто в світі серед тварин найсильніший? Ви назвали і слона, і бика, і носорога..., але це не так. Найсильніший у світі, щодо своєї ваги, маленький жучок! Він важить 2-3 грами, а несе на собі майже три кілограми. Він найсильніший! А слон? Слон несе дерево вагою 200 кілограмів, а сам важить аж чотири тонни.
2. Робота у зошиті з друкованою основою, с. 47.
— Хто що їсть? Вкажіть стрілкою.
3. Робота за підручником, с. 78.
— Як називаються рослини, які зображені на малюнку?
— Що допомогло вам впізнати їх?
— Як називаються тварини?
— Що допомогло тобі їх пізнати?
— Де живуть ці тварини?
4. Гра: «Що людина мусить робити, щоб зберегти природу-матінку? »
Вчитель перелічує дії, а учні, якщо так, показують зелену сигнальну картку, якщо ні — червону:
Посадити дерево
Зробити годівниці
Рвати квіти
Охороняти природу
Рубати дерева
Вбивати тварин
Розчищувати криниці.
5. Гра «Чий це листок?»
Прийшов їжачок, а на голках у нього листочки з різних дерев. Діти мають сказати, яким деревам ці листки належать.
6. Гра «Розплутай порівняння» (Поставити стрілки).
Дужий як заєць
Кучерявий як слон
Вірний як лис
Боязкий як вовк
Голодний як ведмідь
Колючий як віл
Хитрий як баран
Здоровий як миша
Неповороткий як пес
Впертий як їжак
Маленький як осел
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКІВ №
Це цікаво
Комар робить 594 помахи за секунду, а джміль — 123-233, тому комар дзижчить, а джміль гуде.
У зайця передні ноги короткі, а задні довгі. Тому він під гору біжить легко, а з гори летить, перевертаючись через голову. Жаба воду ніколи не п'є. Вода, потрібна для жаби, надходить в організм тільки через шкіру, яка поглинає вологу і виділяє її. Коли каченя вилуплюється у гнізді, їхній пушок одразу ж змащується жиром, який завжди є на пір'ї качки. Інкубаторних же каченят
ніхто не змащує. Потрібен певний час, щоб вони набули здатності самі себе змащувати жиром.
Бобри живуть у хатках, влаштованих на купинах, вербових корчах. За формою ці хатки нагадують копицю сіна. Це нагромадження гілок, дерев, водяних рослин, скріплених між собою мулом. Хатка може досягти 3 м у діаметрі і 1,5 м у висоту. Якщо загрожує небезпека, бобер б'є з усієї сили хвостом по воді, попереджує бобрів про небезпеку. Гектар лісу за рік очищає 18 млн. куб. м. повітря. До того ж, подібно до велетенського пилососу, він збирає з повітря 36 т пилу. Одне дерево бука виробляє за годину 1 кг 700 г кисню, а денна норма задовольнить киснем 64 чоловіки. Гектар лісу дає 80 кг грибів, майже тонну малини, чорниці, суниці, а бджоли збирають з лісових квітів майже 300 кг меду.

Народні прикмети
• Хрущі, літаючи, гудуть — на ясну, тиху і теплу погоду.
• Перед негодою корови протяжно ревуть.
• Гуска ховає голову під крило — на мороз.
• Кури у землі купаються — на негоду.
• Птахи в'ють гнізда на сонячній стороні — на холодне літо.
• Ранній приліт жайворонків та граків — на теплу весну.
• Голуби розворкотілися — на тепло.
• Риба виграє біля самої поверхні, а ловитися на вудку не хоче — невдовзі піде дощ.
• Багато мурашок — готуйте на гриби козубок.
• Якщо на деревах з'явиться в серпні багато жовтого листя — буде рання осінь.
Гніздо
Гніздо — це пташиний скарб. Він надійно схований у траві чи листях. Яєчка у ньому — як жменя сяючих дорогоцінностей. У гнізді козодоя — вони білуваті, ніби мармур, у гнізді славки — вони переливчасті, як перлини, а у гнізді співучого дрозда схожі, на яхонти. Та що яхонти й перли — вони ж мертві. В яєчках майбутні пташенята і тисячі тисяч майбутніх пісень. Одним відрізняється пташиний скарб від справжнього — його не можна торкатися. Тільки незайманий, тільки незнайдений принесе він радість.
(М. Сладков )
Жабка-санітарка
Одного дня, коли Івась повертався зі школи, він побачив коло ставу 2-х хлопців, Гриця і Миколу. Вони так захоплено жбурляли у воду каміння, що й не помітили, як підійшов Івась.
— Що ви тут робите?
— Хіба не бачиш? Жаб ганяємо. Якісь тут не такі завелися. Он, поглянь. — Микола показав на маленьку жабку розпластану догори черевцем на траві. Вона й справді не була схожа на тих жаб, що жили в заплавах коло річки. Ті великі, зелені, зрідка покрашені чорними плямками на спині, а животик у них жовтуватий. Ця ж була яскрава, наче цяцька. Івасик перевернув її — животик у жабки оранжевий, майже червоний, із синьо-чорними плямами. Такі ж плями у неї були й на сірувато-коричневій спинці. Жаба була мертва.
— Навіщо ви її? — насупився Івась.
— Хіба не знаєш. Вона отруйна, з бородавок, що на спині, отруту пускає. Зачепиш — більше не захочеш, — пояснив Микола. Івасик промовчав.
— Подумаєш, жаби йому шкода, — озвався, почуваючись винуватим, Гриць. — Тут їх стільки розвелось, що скоро й покупатись не можна буде.
— Ходімо краще до нас, — перебив його Івасик. — Може, батько їжака з поля привіз. Івась наклонився, взяв у руку, маленьку жабку.
— Не чіпай! Бородавки будуть!
— Нічого. Покажу таткові, він, напевно, знає, що це за жабка. Батько заклопотано поглянув на жабу і промовив:
— А вбивати всяку живість, хлопці, неконче.
— Так вона ж отруйна! — вихопилося в Миколки.
— Хто тобі таке сказав? — перебив батько. — А ти знаєш, що це за жабка? Це джерельниця. Її ще називають чищавкою або чистюшкою. Про чистюшок хлопці чули, не знали тільки, які вони. А батько розказав, що джерельниць колись навмисне кидали в степові криниці. Вони там таку чистоту наводили, що вода ставала прозорою, мов сльоза.
— Послухайте, як співають жаби вечорами.
«З чим борррщ? З чим борррщ?» — питає одна жаба.
«З бурряком! З бурряком!» — відповідає їй інша.
Так пояснив батько жваві жаб'ячі балачки.
— А чищалка не має часу галасувати. Вона цілий день ловить комашню. Та й у воді їй роботи доволі: треба ж став очищати. А якби не було цього уоркання, кумкання, квакання? Яка нудна
тиша запала б навкруги! Ні, хай живуть собі жабки! Хай чистять ставки, ловлять комарів, співають про борщ. Так веселіше!
(М. Солов'янова)

Розмова з другом
Ліс зустрів мене як друга І до друга я звернувся горлиць теплим воркуванням, із промовою такою: пізнім дзвоном солов'їним, — Ти рости на втіху людям, ніжним голосом зозулі, бережи нам світлі ріки, вогким одудів гуканням, що полям несуть вологу, круглим ципанням дроздів. А за кожну деревину, Ліс зустрів мене як друга що піде нам на будови тінню від дубів крилатих, чи на щогли кораблеві, смутком білої берези, ми нові гаї посадим, що дорожчий нам за радість, щоб земля була весела, кленів лапами густими, як веселе птаство в лісі, сосни гомоном одвічним. як веселі дерева.
(М. Рильський)

Перекинута шпаківня
Плаче шпак уранці після зливи, Ще якби їм день чи півтора дні, Де шумлять на греблі явори, Ще якби їм днів хоча із п'ять, Що шпаківню вітер чорногривий Бо вони ще зовсім безпорадні —
Перекинув денцем догори. Падаючи, ще не полетять. Боркаються бідні пташенята, Як же, ви хлопці, хатку прибили, Як його зарадити біді? Що її порушили вітри?! Кліпають із пітьми оченятами: Плаче шпак уранці після зливи,
— Випадемо, мамку, що тоді? Де шумлять на греблі явори.
(Л. Костенко )

На велику воду
У неділю тато сказав:
— Ну що, підемо на луки до річки?
Тимко і Наталя зразу погодилися. На луках у них є улюблене озерце біля річки. Води в ньому небагато. Навіть Наталя з Тимком можуть його перейти. Коли підійшли до озера, побачили, що води в ньому зовсім мало. І вся вода якось дивно брижиться, хвилюється, аж запінилась.
— Що це, татку? — гукнув Тимко.
— То риба, сину... Озерце пересихає...
— А що потім буде?
— Потім, — сказав тато, — вода висохне і риба загине.
— Назовсім? — здивувалася Наталочка.
— Звичайно назовсім. Бо не буде чим дихати, що їсти...
— І оцей великий? — показала Наталочка на карася, що хлюпотів хвостом біля самого берега.
— І цей великий...
— І ті два маленьких?
— І ті два маленьких...
Діти примовкли.
— Я не хочу, — скривилась Наталочка, — не хочу, щоб рибка за-
гинула.
Тимкові дуже кортіло наловити рибки.
— То ж краще її переловимо.
Тато поклав йому руку на голову.
— То не рибалка, сину, що ловить рибу, коли вона в біду потрапила.
— А хіба можна якось допомогти рибці?
— Можна, — хитнув головою батько, — а неси-но сачок. Та набери у відерце води. Тимко все зробив, як велів татко. Наталочка і собі кинулась їм допомагати. Вони виловлювали сачком рибу з озера і викидали у відерце. Потім відносили і виливали в річку. Риба блискала сріблястим
боком і плигала в глибину. Звичайно, дуже раділа, що люди випускали її на велику воду.

Як лелеки дітей врятували
( Легенда )
Давно це було, коли на українську землю нападали орди кочівників. Налетять, підпалять хати, виженуть худобу, заберуть у полон жінок і дітей. А малюків кидали напризволяще на згарищах. Це побачили лелеки і стукотом дзьобів почали кликати козаків на допомогу. Але далеко вони були, не почули. І тоді птахи підхопивши на крила потерпілих малюків, піднялися високо-високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів. А лелеки кружляли над ними, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і порубали їх. З того часу в Україні лелекам завжди раді.

Де взялися павук, черепаха і бджілка
( Легенда )
Колись, ой, то було дуже давно, в одній далекій країні жила жінка. І мала вона три дочки. Пройшли роки, підросли її дівчата. Жінка віддала їх заміж. Кожна з дочок мала своє господарство. Занедужала господиня. Ось вона й послала свою вивірку (білку) до старшої дочки, щоб та прийшла, бо занедужала мати. Вивірка застала старшу дочку за роботою. Вона ткала полотно і не погодилася прийти до матері. Сказала, що не має часу. Розсердилася вивірка і зробила її павуком. Ось тобі кара: тчи все життя. Пішла вивірка до другої дочки. Та була зайнята роботою по господарству. Вона мила посуд. Не пішла і ця дочка. Ти будеш черепахою — вирішила вивірка. Пішла вивірка до третьої дочки. Та також була за роботою. Але як
почула, що мати хвора, то швидко все залишила і прибігла до рідної хати. Прожила ця дочка довгі роки щасливо, а в глибокій старості стала золотою бджілкою. Літає вона над медоносними полями, над далекими лісами, скрізь у праці, але завжди повертається до рідного порога — до мамки своєї у вулику.

Бузьки
(Українська народна пісня)
Із краю-вирію бузьки вилітають,
до нашої хати дороги питають.
Гей летіть ви, бузьки, попід небом синім,
аж там, де кружляють плут на царині.
— А ми прилетіли звисока дивитись,
ой чи ви нас ждали, ой чи ви смутились
Облітав журавель
Облітав журавель Ми спитали в журавля:
сто морів, сто земель, — Де найкращая земля? —
облітав, обходив, журавель відповідає:
крила, ноги натрудив. — Краще рідної — немає!
(П. Воронько)
Діти й ластівка
Ластівочка чорно-біла Ми і киці накажемо,
Під стріхою гніздо вила, І песика прив'яжемо.
Над подвір'ям кружляла Відженем лихого хлопчика
І діток споглядала. І недоброго горобчика.
І питалася сердечно: Ліпи гніздо скоро, духом,
— Чи гніздитись тут безпечно? Вистеляй м'якеньким пухом,
— Мила, люба ластівко, Бо надійна наша стріха
Ти не бійся за гніздечко. Захистить тебе від лиха.
(М. Підгірянка )
Для чого півневі гребінець
У нашого півня червоний гребінець. Уночі, як тільки кури посідають на сідало, він бере свій гребінець і розчісує свого барвистого хвоста. Через те і хвіст у нього такий пишний. Розчесавши хвоста, півень кладе гребінець на голову. А вдень ходить, розпустивши хвоста.
(В. Сухомлинський)

Я і Україна 1 клас Тема: Різноманітність тварин. Що дають тварини людям.

Я і Україна 1 клас

Тема: Різноманітність тварин. Що дають тварини людям.

Мета: розширити і уточнити уявлення дітей про різноманітність тваринного світу, середовище їхнього існування. З'ясувати правила поведінки в природі. Розвивати спостережливість, уміння групувати тварин за способом пересування, середовищем існування. Виховувати дбай-
ливе ставлення до тварин.

Обладнання: предметні малюнки тварин, таблиця, картки.

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Проблемний вступ до уроку. Відгадування загадок.
Перший я приніс весну,
Розбудив усе від сну,
Заспіваю під вікном,
Люди звуть мене ... (Шпаком)
Пазуристий він, гривастий,
Як збирається напасти,
Рявкне — ох і лютий рев,
Відгадали? Так, це ... (Лев)
* * *
Не олень він і не бик,
В краях теплих жити звик.
Є на носі в нього ріг
Хто ж це друзі? ... (Носоріг)
Ходить хмуро між дубами,
Хижо клацає зубами.
Весь, як є — жорстока лють,
Очі так її і ллють.
Затаївся ось, примовк
Грізний звір цей, звісно ... (Вовк)
Має вуса, пишний хвіст
І негарну звичку:
Спершу добре він поїсть,
Після вмиє личко. (Кіт)
Голодна реве,
А нагодована жує,
Дітям усім молоко дає. (Корова)
— А чи здогадались, діти, куди ми сьогодні помандруємо? (У тваринний світ)
— З ким ближче познайомимось? (З тваринами)
— До якої природи належать тварини? (До живої природи)
— Де живуть тварини? (Вдома, в лісі, в воді, ...)
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми, завдань уроку та розповідь вчителя.
Тварини, так само як і рослини, дихають, харчуються, розмножуються, ростуть і вимирають.
На землі понад мільйону видів тварин, які живуть в різних місцях і різних умовах. Тварин розподіляють на звірів, птахів, комах, риб.
2. Робота за підручником, с 71.
3. Робота за таблицями (малюнки із зображенням птахів, комах, звірів).
• Розгляньте зображення тварин.
— Які з них вам відомі?
— Яким одним словом їх можна назвати? (Птахи)
— Які з них перелітні, зимуючі?
— А який птах до нас прилітає взимку?
Висновок: тіло птаха вкрите пір'ям, це ознака, яка відрізняє птахів від інших тварин. Вони мають крила, дзьоб.
• Учні розглядають зображення комах.
— Як ви думаєте, до якої групи тварин вони належать? (Комахи)
— Які зображені комахи? Назвіть.
— Порахуйте, скільки має ніг комаха? (6)
— Подивіться на цю тварину. Хто це? (Павук)
— Скільки у нього ніг? (8)
Висновок: тіло комахи складається з голови, грудей, черевця і 6 ніг, окрім павука — у нього — 8 ніг.
Фізкультхвилинка
Сірі зайчики маленькі.
Вушка є у них довгенькі.
В лісі грались, веселились,
Працювати вже втомились.
А щоб добре працювати,
Треба трішки пострибати.
Відпочили, розім'ялись -
І до роботи знову взялись.
• Розглядання малюнків із зображенням звірів.
— Яким одним словом можна назвати цих тварин?
— Яких звірів ви знаєте?
— Чим вкрите тіло звірів?
— А чим звірі вигодовують своїх малят?
4. Читання вірша.
Білка селиться в дуплі,
їжачисько — у кублі.
Вепр — у хащах верболозів,
Ведмедиця — у барлозі,
Вовк — у лігві.
Лис — у норах...
Тигр — у джунглях.
Барс — в горах.
Красень-олень у лісах...
А верблюд — в пустелі,
А могутній птах орел —
У гнізді на скелі.
(О. Орач)
5. Розповідь вчителя.
Тварин, для яких основною їжею є рослини, називають травоїдними. Тварини, які живляться іншими тваринами, називають хижими. Є серед тварин і всеїдні. Вони поїдають і рослини, і тварин. У природі живе багато тварин, які самі добувають їжу, влаштовують житло, виводять потомство. Це черви, ящірки, змії, більшість комах, риб, птахів, звірів, їх називають дикими тваринами. З давніх-давен люди почали полювати на тварин, а потім навчилися приручати їх. Тварини, яких люди розводять і використовують у своєму господарстві, називаються свійськими. Свійські тварини звикли до людини і до умов життя, які вона створила для них. Самі вони не можуть знайти в природі їжу і житло. Та й людина не може обійтися без свійських тварин, бо вони дають їй різні продукти.
— А які саме, підкажіть мені?
6. Робота з підручником, с. 72, 73.
Хвилинка-цікавинка
Всі бабки повітряні хижаки. Вони хватають на льоту мух, комарів, метеликів. Жовті малі мурахи знищують дуже багато шкідливих комах. Величезна армія комах і гарна захисна сила лісу,
саду. Мурах треба берегти, охороняти і не розорювати комашники.
7. Гра «Дикі і свійські тварини».
Вчитель читає загадки, діти відгадують і на сигнальних картках показують, які тварини. Дикі — зелений колір, свійські — синій.

Золоті клубочки
Обліпили квочку. (Курчата).
Червонясту шубу має,
По деревах все стрибає,
Хоч сама мала на зріст,
Та великий в неї хвіст,
Як намисто оченята.
Хто це? Можете вгадати? (Білка).
Хоч у нього шуба є,
Та як холод настає,
Він не їсть тоді, не п'є,
А у лігво залягає. (Ведмідь)
Не князівської породи,
А ходить в короні,
Не їздок, а із шпорами,
Не сторож, а рано будить. (Півень)
Прийшла вона
Із довгим віником
На бесіду із півником,
Схопила півня на обід.
Та й замела мітлою слід. (Лис)
В мене є великий хист,
Я співаю як артист.
Спів мій радісний усюди
Люблять слухати всі люди. (Соловей)
* * *
В конурі лежить,
Сама не їсть.
Й іншим не дає. (Собака)
8. Робота з підручником, с. 74.
— Хто зображений на малюнках? (Кіт, Собака)
— Де вони живуть?
— Дайте клички тваринам.
Проводиться робота за ілюстраціями до казок «Котик і Півник» та «Лисичка і Журавель».
— Які казки ви ще знаєте про тварин?
Фізкультхвилинка
Пилип посіяв просо,
Просо виросло, поспіло.
Пташки прилетіли,
Просо поїли,
Пилип плаче.
9. Гра «Відгадай, яка це тварина?».
Дитина описує свого друга — тварину, за якою вона піклується, останні відгадують, про яку тварину йде річ.
III. Формування вмінь та навичок
1. Читання вчителем казки.
Корова, кінь, пес
Корова, кінь і пес засперечалися між собою, кого із них господар більше любить.
— Звичайно мене, — каже кінь, — я йому плуга й борону тягаю, дрова з лісу вожу, він сам на мені в місто їздить. Пропав би він без мене.
— Ні, господар більше мене любить, — каже корова, — я все його сімейство молоком напуваю.
— Ні, господар більше мене любить, — гарчить пес, — я йому хату стережу.
— Хто з цих тварин правий і чому?
— Яких ще свійських тварин ви знаєте?
— Яку користь вони приносять людям?
2. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 45.
— Назвіть цих істот одним словом (Тварини).
— Поєднайте стрілкою тварину і те, що вона дає людині.
3. Робота з прислів'ями.
— Як ви розумієте?
• У корови молоко на язиці.
• Де багато пташок, там нема комашок.
• І риба б співала, коли голос мала.
4. Гра «Цікавинка».
Діти, а чи знаєте ви, хто як спить?
— Як спить зайчик? (Зайчик спить лежачи).
— Як спить курка? (Сидячи).
— Як спить чапля? (Стоячи).
— А як спить кажан? (Висячи, донизу головою).

Я і Україна 1 клас Тема: Рослини. Рослини і людина: що дають рослини людям, вшанування рослин. Охорона рослинного світу.

Я і Україна 1 клас

Тема: Рослини. Рослини і людина: що дають рослини людям, вшанування рослин. Охорона рослинного світу.

Мета: продовжити розширювати знання учнів про рослини, розкрити цінність рослин для людини. Ознайомити учнів з рослинами, які охороняються, занесені в Червону книгу України. Розвивати спостережливість. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до рослин.

Обладнання: малюнки, па яких зображені лікарські рослини; рослини, які занесені в Червону книгу України (півонія вузьколиста, підсніжник, водяний горіх, білотка альпійська, вовчі ягоди пахучі, нарцис вузьколистий, лілія лісова, тюльпан Шренка); рослини, які потребують охорони (сон, латаття біле, ряст, конвалія, проліска дволиста).

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення вивченого матеріалу.
Учитель показує бегонію.
— Як називається ця рослина?
— Які в неї квіти? (Яскраві)
— Якою водою краще поливати квіти?
— Які кімнатні рослини ростуть у вас вдома?
2. Гра «Яка рослина зайва». Чому?
Береза, осика, дуб, ліщина, верба, вільха;
Тюльпан, троянда, волошка проліска, липа;
Ліщина, калина, бузина, підсніжник, шипшина.
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми та завдань уроку.
Сьогодні ми продовжимо говорити про рослини, їх значення для людини, вшанування людиною рослин.
2. Розповідь з елементами бесіди.
Перші рослини з'явилися дуже давно, понад 250 мільйонів років тому. Без рослин життя на землі не можливе, бо тільки вони здатні запобігати нагромадженню надлишку вуглекислого газу в атмосфері і підтримувати потрібний для існування організмів рівень кисню. Рослини затримують пил, поглинають шум, виділяють кисень. Взагалі життя людини тісно пов'язане з рослинами, тому що вона вживає їх у їжу, прикрашає своє приміщення, двір, город.

Відгадайте загадки.
* * *
У зеленім кожушку,
Костяній сорочці,
Я росту собі в ліску,
Всім зірвати хочеться. (Ліщина)
Викупана в сонечку,
Стоїть собі донечка,
Бджоли сонячний медок
Дістають з її квіток. (Липа)
На «я» починається,
На «я» закінчується,
В саду росте,
На ній плоди є. (Яблуня)
Живе один батько і тисячі синів має.
Всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб і жолудь)
* * *
З неба сонце золоте,
Золоте проміння ллє.
В полі дружньою стіною
Золотії вусачі. (Пшениця)
Що за дві неділі зелениться,
Дві неділі колоситься,
Дві неділі оцвітає,
Дві неділі наливає,
Дві неділі підсихає? (Жито)
Був краплинкою золотою —
Став зеленою стрілою.
Сонце літне освітило
І стрілу позолотило. (Колос)
В полі — мітлою,
В мішку — золотом. (Овес)
Основними хлібними рослинами є пше-
ниця, рис, ячмінь.
***
Що копали із землі,
Жарили, варили,
Що в золі ми пекли,
їли та хвалили . (Картопля)
Ціле літо старалась —
Одягалась, одягалась...
А як осінь підійшла,
Нам одежу віддала,
Ми приготували для неї діжки
І солі півмішка. (Капуста)
Сидить дівчина в коморі,
а коса її на дворі. (Морква)
Літом — в городі,
Свіжі, зелені,
А зимою в діжці,
Кріпкі, солоні. (Огірки)
Основні овочеві рослини — картопля, капуста, морк-
ва, буряк, огірки.
Окрім овочевих, хлібних рослин, існують лікар-
ські рослини. Вони — перші помічники при захворю-
ваннях.
Діти переглядають малюнки, на яких зображені лікарські рослини.
3. Робота з підручником, с. 67.
Ромашка, мати-й-мачуха лікують застуду. Звіробій і подорожник — опіки, рани. Шипшиновий чай п'ють діти, які хворіють на коклюш. Спориш допомагає при захворюванні шлунка, нирок. Материнка означає — думка матері. Існує про неї легенда: померла мати, засипали її сирою землею. Щодня прибігали на її могилу діти. Виросла на могилі запашна квітка з рожево-бузковим суцвіттям. Діти вирішили, що то з'явилася до них душа матері в образі квітки і назвали її материнкою.
— Які ще лікарські рослини ви знаєте?
У кожного народу є рослини — обереги. На Україні здавна шанують калину, вербу, липу, мальви, чорнобривці.
— З якої рослини гілка? (Калина)
Калина — рослина, яка росте по всій Україні. Калина — символ родинного благополуччя, достатку.
Ось калина над рікою
Віти стелить по воді.
Хто це щедрою рукою
їй листячко надів?
Червонясте, променясте —
Розцвітає як вогні ...
Дай хоч трішечки намиста,
Калинонько дай і мені.
(М. Познанська)

Фізкультхвилинка
Прокидаються квіти,
Розпускають пелюстки.
Вітерець дихнув тихенько,
Пелюстки гойднув легенько.
Сутеніє, і квітки
Закривають пелюстки.
Тихо засипають.
Голівками гойдають.
4. Читання статті про вербу з підручника, с. 68. В народі говорять: «Без верби і калини нема України».
— З якої рослини ця гілка? (Верба)
Це — верба. Вона зацвітає першою. Ледь пригріє сонечко, а вона нас вітає своїми пухнастими котиками. За це з давніх-давен вітають вербу. Верба не вибаглива. Росте біля води. Встромити гілку чи кілочок у вологу землю — і виросте дерево. І криниці копали під вербою. А ще кажуть, якщо верби ростуть біля ставків, річок, то воді спокійно і добре. Значить, і людям несе добро
і спокій така вода. Ось яка вона верба! В народі говорять: «Де верба, там і вода».

Хвилинка-цікавинка
Рослини — віщуни погоди.
Нагідки, троянди, шипшина — перед дощем не розкривають своїх бутонів.
Кульбаба — якщо навіть у небі сонце, а квітки кульбаби закриті, буде дощ. У суху погоду навіть від найменшого подиху вітерця пушинки — насінинки розлітаються. Перед дощем кульбаба збирає свою пухнасту кульку в парасольку.
Будяк — перед дощем його комочки щільно притискаються до голівки і стають не злими.
Верба — «чує» дощ за кілька годин.
5. Розповідь вчителя.
— А скажіть, чи добре ставимося ми до рослин?
От, скажімо, дехто зриває ягоди чорниці разом з кущиком. А на місці зірваних рослин нові виростуть років через 7 — 8. Таке збирання ягід завдає великої шкоди
рослинам. А згадайте, коли зацвітає бузок чи черемха? Чи не найбільшої шкоди люди завдають їм, коли безжально обламують черемху чи бузок. Поступово гинуть берези, кору яких пошкодили, щоб набрати соку. Повертаючись із прогулянки, інколи несуть цілі оберемки квітів. Особливо багато знищують пролісків, конвалій, еону, дзвоників, королиць. Часто люди не доносять їх додому, викидають, бо на сонці квіти швидко в'януть. Якщо ви побуваєте в лісі чи на луках, хочеться назбирати квітів, але ж не цілими охапками, не треба їх рвати багато. Чим менше квітів у вазі, тим кращій вигляд вони мають. Пам'ятайте, що зриваючи багато лісових квітів, ми нівечимо природу. Є рослини, яких в природі залишилось дуже мало, їм загрожує зникнення. Щоб про це було відомо всім, їх заносять в Червону книгу. Не ламайте даремно гілок. Підв'яжіть до кілочка похилене деревце. Вдома, біля школи посадіть дерева, кущі, квіти, доглядайте їх.
Фізкультхвилинка
Дує вітер нам в лице,
Захиталось деревце,
Деревце все вище, вище,
Вітерок все тихше, тихше.
6. Читання вірша «Конвалія».
Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.
Та недовго навтішалась
Конвалія біла —
І її рука чоловіча.
Віку вкоротила
Ой понесли конвалію
У високу залу,
Понесла її з собою
Панночка до балу.
Ой на балі веселая
Музиченька грає,
Конвалії та музика
Серце крає.
То ж панночка в весняному
Вальсі закрутилась.
А в конвалії голівка
Пов'яла, схилилась.
Промовила конвалія:
«Прощай, гаю милий,
І ти, дуб високий,
Друже мій єдиний!»
Та й замовкла. Байдужою
Панночка рукою
Тую квітку зів'ялу
Кинула додолу...
(Леся Українка )
— Яку квітку зірвали?
— Що з нею сталося?
III. Формування вмінь та навичок
1. Гра «Довга лоза».
Ставлять додолу кілька паличок верби, а потім, узявши за руки і співаючи, ходять між тими паличками.
У довгої лози
Пасли хлопці кози,
А дівчата-козенята,
Та й померзли ноженята.
Ой, дівоньки, гожі,
Кидайте ті кози,
В кривім танцю походжаймо
Та ніженьки зігріваймо.
Од кривого танця
Не виведу кінця.
Треба його виводити.
Кінець йому знаходити.
2. Гра «Куди посадити?»
На магнітній дошці прикріплені ілюстрації із зображенням лісу, городу, саду. У дітей маленькі картинки із зображенням дерев, кущів, овочевих рослин, квітів і т. д. Учні по черзі прикріпляють свої картки, пояснюючи де дана рослина росте.
3. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 43. 44.
— Що загрожує зеленому другу?
(Розфарбовування одного з малюнків).
— Якими рослинами український народ здавна прикрашав свою садибу?
— Які використовував для лікування?
4. Робота по бригадах.
Допишіть букви і прочитайте назви квітів.
5. Читання вірша.
Вмійте любити природу
В полі, у лісі, над яром —
квіти, дерева і трави...
Цвіту не вирви задаром,
гілки не втни для забави.
Оберігайте ж повсюди
шлях і стежинку в гаї.
Все те окрасою буде
нашого рідного краю.
(П. Сиченко )

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Казка про дерева, кущі та їхню сестричку травичку З давніх-давен на світі Матінка Природа. Вона дуже щедра. Є в ній земля, вода, сонце, місяць, рослини, тварини. На околиці села жили її діти. Дерево — найстарший братик, менші братики — кущі, і їхня молодша сестричка — Травичка. Весело і дружньо жили вони. Та одного разу дерево сказало, що воно найважливіше серед рослин і всі повинні підкорятися йому. Сумно шелестіла Травичка, схилилися у журбі Кущі. Та змиритися з цим не могли. І після довгих роздумів покинули Дерево. Велике дерево залишилося одне. Воно гордо стояло і пишалося своєю красою. Йшов час. Минали дні, дереву стало самотньо. А тут ще палюче сонце забирало вологу з ґрунту. Зовсім заслабло Дерево і згадало воно і про Травичку і про Кущі. Соромно стало йому, що воно так образило своїх рідних. Дерево попросило вибачення у своїх рідних. І вони пробачили йому. Вранці травичка дбайливо вмилася росою, вона заважала сонцю випарювати вологу з ґрунту. А вода на знак подяки напувала їх і постачала кореням поживні речовини. Густі Кущі зменшували силу вітру. А велике Дерево прикривало їх своєю кроною від пекучого сонця. Ось так у добрі і злагоді живуть і досі.
Кросворди
Впишіть у незаповнені клітки пропущені букви.
м р К В А
к А С 0 Л Я
п 0 м І д Р
А С Н И к
0 г Р 0 к
с л и А
п 0 л у н ц Я
ч Е р Е н Я
с м 0 р 0 Д и А
Б л У к 0
Пролісок
Я — перша квіточка весни,
Я — пролісковий цвіт.
Я пережив зимовий світ.
І знов родивсь на світ.
Зелені рученьки мої
Листочками зовуть.
Я полюбив ліси й гаї,
Живу я здавна тут.
У мене очі голубі,
Такі, як неба синь.
Росту між кленів, між дубів,
Люблю і сонце, й тінь.
І вірю: люблять всі мене,
Як весну золоту,
Бо знають, що зима мине,
Коли я розцвіту.
(М. Познанська)
Мій
Я візьму граблі й лопату
Та зроблю грядки в саду,
Посаджу на них я м'яту,
Чорнобривці, резеду.
Ще й пахучого горошку
Тут насію два рядки.
Посаджу тюльпанів трошки,
А скраєчку — нагідки.
Пройде теплий дощ весняний,
Гляне сонце золоте,
КВІТНИК
Тепле літечко настане —
І квітник мій розцвіте!
Будуть бджоли прилітати
По медочок до квіток,
Вийде мама, вийде тато
Відпочити в холодок.
Прийдуть подружки гуляти —
Теж в квітник їх поведу.
Буду квіти поливати,
Щоб скоріш цвіли в саду!
(М. Познанська)
Проста арифметика
Якщо дві руки
до лопати додати,
а потім додати
бажання завзяте,
а потім відняти від них неохоту,
помножити все
на веселу роботу,
зібрати дітей
і дорослих усіх
і порівну все
розділити на них,
то будемо мати
один результат:
зелений, співучий,
заквітчаний сад!
(А. Костецький)
Порівняння
Пишна та красива,... як калина.
Убралася в біле плаття,... як калина в білий цвіт.
Щоки червоні,... як ягоди калинові.
Молода дівчина така гарна,... як червона калина.
Стоїть у дворі дівонька,... як над ставом калинонька.
Тече вода з-під явора
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
червона калина.
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина — дитина
(Т. Шевченко)
Верба
( Легенда )
Одна жінка вдень жила зі своєю сім'єю, а на ніч перетворювалась на вербу. Аж ось про це дізнався її чоловік, узяв та й зрубав вербу, — тоді й жінка померла. І тільки материнська любов продовжувала жити в цьому дереві. Зроблена з верби колиска заколисувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку з пагінців старої верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати.
Вишенька
З давніх-давен наш край потопає у вишневих садках, які чарують всіх білим цвітом, даруючи нам соковиті смачні плоди. Вишенька належить до найстаріших дерев в Україні. Багато поселень пов'язано з цим чудовим деревом. Є в нас Вишня і Вишеньки, Вишневе і Вишневське, Вишневий Яр і Вишневий сад. Як калина та верба, вишня — символ України.
(Марко Вовчок )
Вічнозелена гостя
У сиву давнину наші предки — слов'яни зустрічали новий рік з квітучою вишнею. Незадовго до свята діжку, в якій росло деревце, вносили в хату. В теплі розкривалися бруньки, дерево рясно вкривалося біло-рожевим цвітом. Навколо новорічної вишні люди веселилися — водили хороводи аж до весни. Потім його висаджували в теплу землю. Тільки згодом квітучу біляву вишню замінила вічнозелена ялинка.
(А, Коваль)
Вічна тополя
Стоїть край дороги стара-престара тополя. Узимку тривожно шумлять її голі віти, а весною покривається вона зеленим листям. Скільки я пам'ятаю, стоїть вона, як сторож. Якось питаю маму:
— Скільки літ тополі? Хто її посадив?
— Не знаю, — відповідає мама. — Скільки я пам'ятаю стоїть тополя край дороги. Завжди однакова. Питаю старого — престарого дідуся:
— Скажіть, будь ласка, скільки літ тополі? Хто її посадив?
— Не пам'ятаю, — відповідає дідусь. — Завжди стоїть край дороги. Скільки я знаю — росте собі й росте. Люди приходять і відходять, а тополя завжди росте. Може, це й не тополя, а легенда? Може, дерево вічне? Може, вона народилася тоді, коли й наша Україна? Коли так, то вона — вічна, бо Україна наша — вічна.
(В. Сухомлинський)
Мальви
( Легенда )
Мальва була єдиною дочкою сотника Григорія Кандиби. Під час одного із спустошливих набігів, турки захопили село, в якому жила Мальва. Загинув її батько, порубаний мечами, матір у полон забрали, а Мальві якось вдалося втекти до лісу. Вона вирішила помститися ворогам і взяла в руки зброю. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окрузі. Але підступний зрадник виказав її, і турки, порубали тіло Мальви на шматки, розкидали його по полю. З кожного шматка виросли яскраво — червоні гарні квіти, які й назвали Мальвами.
Чорнобривці
Чорнобривці називають у народі по-різному: жовтяки, оксамитки, бархатки, бо яскраві суцвіття виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних та золотистих, жовтих, оранжевих, червоно-коричневих барв. Найбільш поширена назва цих квітів — чорнобривці. їхня назва
пов'язана зі старовинною легендою про майстрів — чоботарів, які виготовляли особливо гарні жіночі чобітки, які мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки-чорнобривців.
Чорнобривці
Одного літа їздив я до бабусі у село. Яка там краса! Величезний ліс, якому немає ні кінця ні краю. Стоять там розлогі та величаві дуби, берізки, немов тендітні дівчата, похитують своїми пишними кудрями, випрямивши стрункий білий стан. А яка казкова галявина є у тому лісі!
Поміж м'якої зеленої трави ростуть різноманітні барвисті квіти. Але найбільш мене вразила низенька квітка, що виглядала з густого трав'янистого килиму. Вона була жовтогарячого кольору з багатьма пелюстками, і здавалося, що це така незвичайна яскрава кулька, таке
маленьке сонечко на землі. Це чарівна квітка; називають її чорнобривцем. Чорнобривці лікарські рослини, крім того, вони оберігають оселю від поганих людей. З тих пір — це моя улюблена квітка. Я помічаю її у багатьох подвір'ях, де чорнобривці насівають у садочках, квітниках. Ці маленькі сонечка посміхаються людям з травня місяця і майже до перших морозів.
Жива скарбничка
Ромашка лікарська дуже корисна. Із цвіту ромашки п'ють відвар чаю, коли болить живіт. Використовують для полоскання горла при ангіні. Відвар використовують і для очей у вигляді примочок. Можна, таким чином, позбутися від ячменя, добре знімає втому з очей.
Подорожник — засіб від ран, укусу комарів, бджіл, навіть гадюк. Свіжий вимитий листок подорожника розтирають, щоб випустив сік і прикладають до рани чи укушеного місця. За кілька хвилин вгамовується біль, зникає пухлина, припиняється кровотеча з рани. Закапай вухо соком подорожника — перестане боліти.
Смородина чорна. Ягоди корисні при багатьох хворобах. Температуру добре збиває відвар з смородинового коріння, а при кашлі допомагає сік смородини з медом.
Суниці лісові збуджують апетит, покращують травлення. Відвар  з сухого листя вживають, щоб не було висипів на шкірі.
Посадив п'ять вишень тато,
А од неньку — я.
Поливаю, зеленіє
Вишенька моя.
Будуть птиці прилітати
У вишневий сад.
Заспівають, защебечуть —
Буде двір нам рад.
Будуть в цвіті білі ночі,
Будуть бджоли вдень,
Буду з хлопцями співати
Молодих пісень.
Ми змайструєм гарну лавку
В нашому садку.
Буде наш дідусь сидіти
Тут у холодку.
Скоро дерево зародить
Ягоди смачні
Буде рідним і сусідам,
Буде і мені.
Гість прийде до нас і скаже:
— Гарно ти зробив,
Що ці вишні кучеряві
З татком посадив.
(С. Пушик )

Я і Україна 1 клас Тема: Різноманітність рослин.

Я і Україна 1 клас

Тема: Різноманітність рослин.

Мета: розширити уявлення про різноманітність рослин, формувати поняття «кущ», «дерево», розкрити значення рослин для людей. Розвивати вміння доглядати за кімнатними рослинами. Виховувати дбайливе ставлення до рослин, любов до природи.

Обладнання: малюнки з різними рослинами, діапозитиви, плакат, сигнальні картки.

І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення вивченого матеріалу. Складання слів зі складів.
— Для кого ґрунт став домівкою?
— У якому ґрунті краще ростуть рослини?
2. Проблемний вступ до уроку.
— Подивіться на малюнки.
— Що зображено на них? (Дерева, квіти, трава)
— А як можна назвати одним словом? (Рослини)
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності.
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про рослини, як і де ростуть, навіщо вони потрібні людям і тваринам, дізнаєтесь, які рослини є символами нашої України.
2. Відгадування загадки.
Що воно таке?
Дихає, росте,
Живиться, розмножується,
А ходить, не ходить. (Рослина)
Хід уроку
— Як ви гадаєте, до якої природи належать рослини?
(Живої природи )
3. Розповідь вчителя.
На скільки багата та різноманітна жива природа! Прогулюючись лісом, ми бачимо там багато метеликів, що порхають між квітучих рослин, величезні дуби, вкриті мохом, біля липи ростуть конвалії, а он біля берези — гриби. Яка кругом краса — справжнє царство! Рослини зустрічаються майже скрізь: і на суходолі, і у річках, морях, океанах. Неоціненна роль рослин у природі. Вони є їжею для тварин і людини. З давньої давнини людина користується рослинами, виробляючи з них усе потрібне для життя: меблі, одяг, папір, ліки, іграшки, їжу; використовує ягоди, гриби, горіхи. Рослини створюють неповторний барвистий образ нашої планети. Одні маленькі, інші — великі; одні протягом року зелені, а інші скидають листя на зиму. Деякі рослини прикрашають наші домівки, подвір'я, інші — вживаємо в їжу. Царство рослин налічує майже півмільйона видів.
4. Гра «Що де росте». Демонстрація діапозитивів із зображенням рослин. Вчитель питає, де ця рослина росте — в лісі, у полі, на луках, на подвір'ї, в кімнаті, а діти відповідають.
5. Робота з підручником, с. 65.
Читання статті «Рослини».
6. Гра «Що де росте».
У дітей картки з підписами: город, ліс, садок. Ведучий називає рослину, зображену на малюнку, а учні показують картку з підписом, де ця рослина росте.
— Яка рослина на малюнку зайва?
7. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
Рослини ростуть у природі, вони різноманітні. Між собою їх поділили на групи: дерева, кущі, трав'янисті рослини.
— Подивіться на малюнки. (Зображення дерев, кущів, трав'янистих рослин)
— Як ви думаєте, чим відрізняються ці рослини?
(Відповіді дітей)
Дерево має одне високе дерев'янисте стебло — стовбур, у куща — кілька низьких міцних дерев'янистих стебел; трав'янисті рослини мають м'які, соковиті, зелені стебла.

Фізкультхвилинка
Раз, два — всі пірнають,
Три, чотири — виринають,
П'ять, шість — на воді,
Кріпнуть крильця молоді,
Сім, вісім — ще є сили.
Всі до берега приплили,
Обсушились, потягнулись
І розбіглись, хто куди.
8. Відгадування загадок, відгадки записують діти на дошці в дві колонки: дерева і трав'янисті рослини.
• Без рук, без ніг, а на батіг пнеться. (Квасоля)
• Червоний колір, а винний смак,
кам'яне серце, а чому це так? (Вишні)
• Повна діжка жита, п'ятачком накрита (Мак)
• Навесні вона в теплі
Проростає з-під землі.
Має трунок, має вроду
І дарує насолоду. (Квітка)
• Навесні цвітуть, мов свічі,
Заглядають сонцю в вічі,
А під осінь ті свічки
Вдягнуть кожушки. (Каштан)
9. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
— Кожна рослина живе, живиться, розмножується, помирає.
Учні розглядають малюнок.
— Дивлячись на цю схему, ми з'ясуємо, з яких частин складається кожна рослина.
1) — Що знаходиться у рослини в ґрунті? (Корінь)
2) — Що від кореня росте? (Стебло)
3) — Що знаходиться на стеблі? (Листя)
4) — Що знаходиться на стеблі? (Квіти)
5) — Коли квітка відцвітає, що з'являється замість неї? (Насіння — плоди)
— Який висновок?
Кожна рослина має корінь, стебло, листя, квітку, насіння-плоди.
10. Гра «Яким рослинам належать плоди і листки?»
(Малюнок, на якому намальоване листя, а окремо — плоди.) Учні називають, до якого дерева чи куща належать листя і плід. Рослини живуть не тільки в лісі, садку, а й у кімнаті. Ці рослини називають кімнатними. За кімнатними рослинами треба доглядати, вчасно поливати, підживлювати ґрунт поживними речовинами, їх треба ставити на добре освітлені місця. Воду для поливання не можна брати холодну, бо рослина може загинути. Краще поливати дощовою водою або розтопленим снігом — кімнатні рослини краще ростуть.
11. Ознайомлення учнів з рослинами, які ростуть у класі.
Пеларгонія — дуже поширена кімнатна рослина. В давнину ця рослина була в кожній хаті, вважалося, що вона, як і часник, відганяє нечисту силу від оселі.
Азалія — дуже красиво цвіте, у неї не тільки червоні квіти, а можуть бути рожеві, білі.
Цикламен — красива кімнатна рослина, вона є ще й лікарською. Її корінь допомагає позбутися важкого захворювання — гаймориту. Але треба бути дуже обережними, бо коріння може й отруїти, а не вилікувати.

Фізкультхвилинка
Травичка низько-низько.
Дерева високо-високо,
Вітер дерева гойдає, колише,
Птахи летять відлітають,
Діти тихенько за парти сідають
III. Формування вмінь та навичок
1. Робота з підручником, с. 66.
(Учні розглядають малюнки в підручнику.)
— Дари яких рослин зображено на малюнках?
2. Гра «Дерева, кущі, трав'янисті рослини».
Вчитель по черзі кидає м'яч і називає рослину. Той, хто впіймав м'яч, повинен назвати, до якої групи відноситься вона.
3. Відгадування загадок.
• В золотий клубочок заховався дубочок. (Жолудь)
• Я кущ зелений,
Люблю рости біля криниці,
І хоч не дівка я,
Але стою в червоному намисті. (Калина)
• Зимою, як літом,
Літом, як зимою. (Ялина, сосна)
• Стала на поляні,
В жовтім сарафані,
Підросте — всміхнеться,
Для вітрів вбереться
В платтячко біленьке. (Кульбаба)
4. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 42.
Перша бригада розфарбовує рослини, які належать
до дерев та кущів.
Друга бригада — розфарбовує трав'янисті рослини.
Третя бригада — розфарбовує предмети, які виготовляють з рослин.
Четверта бригада — розфарбовує плоди лісу, які ми збираємо.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Берізонька
В нашої берізки біла кориця,
Вичесані кіски. Любо подивитися!
На дорогу з двору вистрибали кізки,
Стали гризти кору білої берізки...
Ми сказали кізкам: «Не гризіть, не треба,
Хай мала берізка виросте до неба!»
(П. Воронько)
Чом, галявинко, не весела?
— Чом, галявинко, не весела,
Чом, галявинко, не зелена?
— Як, же мені зеленіти,
Коли мене цапки зрили,
А хлоп'ята столочили
Отакенними ножищами
Чоботами — чоботищами?
— Чом, галявинко, не весела,
Чом, галявинко, не зелена?
— Як же мені зеленіти,
Коли мене гуси збили,
А дівчатка походили,
Отакісінькими ніжками,
Туфельками — босоніжками!
(Я. Компанієць )
Ліс на світанку
Ростуть опеньки у тумані
Серед сосонок та беріз.
В жабо й атласному каптані
Стоїть грибочок, як маркіз.
І сіє дощ дрібнесенький
Оце уже грибнесенький!
(Л. Костенко )
Капуста
Поливалка — поливальниця,
На вгороді поливальнице!
Набери з криниці
Свіжої водиці,
Поливай капусту,
Щоб клалося густо,
Щоб вродила головата,
То буде що шаткувати!..
Прийшла осінь по капусту,
Наробила тріску-хрусту.
Шаткувала шатківниці,
Розкладала як годиться:
Голови — для діжки.
А листки — для кізки,
А кочанці — дівчатку,
Що поливало грядку.
(Т. Коломієць)
Каштан
Аж там —
на горі каштан.
Засвітив свічки
біля кринички.
Піду по воду,
піду по холодну.
Навшпиньки стану —
свічечку дістану.
(В. Вітько)
* * *
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
(Т. Шевченко)
Липки
Я, маленька липка, Від дощу сховаю
виросту велика, — вранці серед маю, —
не ламай мене. ти полий мене.
Я медовим цвітом Будемо з тобою
зацвіту над світом, — ми рости обоє, —
бережи мене. ти люби мене.
Тінь тобі я кину Виростем за роки,
у гарячу днину, — підем в світ широкий, —
ти шануй мене. не забудь мене.
(П. Воронько )
Калина
Схилилася калина на воду, У сумі калинонька мила
Дивилась на красну вроду. Все листя у воду зронила,
Горобчики з поля летіли, Прийшли з вітрами морози,
Всі ягоди спілі об'їли. Замерзли в калиноньки сльози.
(М. Познанська)
Волошки
Ми — волошки, наші квіти Нас не люблять хлібороби,
Голубіють на полях: Бур'янами нас зовуть,
При дорозі, в просі, в житі, А діткам ми до вподоби —
У пшениці, в ячменях. З нас вінки вони плетуть.
(.К. Переліска)
Зламана гілка
Зломив Івасик гілку ясеневу
І кинув геть, коли награвся нею.
Веселий він побіг собі додому.
Вона ж лежить на глинищі рудому.
В самотині зітхає гілка тяжко:
Уже на ній не сяде більше пташка,
Вже вітерець її не захищає,
«Хитати ще?» — її не запитає.
В її прожилках не бродити соку,
Не гріти мрію ніжну і високу!
Івась у ліжку спить спокійно, тихо.
Невже не знає він, що скоїв лихо?
(А. Бортняк)
Кросворд
«Дикі рослини»
1. Ніхто її не лякає, а все тремтить. (Осика)
2. Маю плаття зелененьке,
Гнучкі, ніжні віти,
Білу кору, стан тоненький...
А як звуся, діти? (Береза)
3. Квітка гарненька,
із сонечком схожа,
Краї біленькі,
а середина жовта. (Ромашка)
4. Я гордо голову тримаю,
і перед вітром не схиляю,
Я жовтий, білий, полум'яний
І, наче яблуко, рум'яний
В саду я квітну навесні
Скажи, яке ім'я мені. (Тюльпан)
5. Стоїть півень на току, у червонім ковпаку. (Мак)
6. Вона цвіте в травневі дні
Між великим листям,
Виснуть квіточки дрібні
Запашним намистом. (Конвалія)

Я вирощу внучку, дідусю
У садку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив недалеко від неї маленьку вишеньку та й питає дідуся:
— Дідусю, де взялася ця маленька вишенька?
— З кісточки виросла, — відповів дідусь.
— То це донька старої вишні?
— Так, донька!
— А внучка у старої вишні буде?
— Буде, — відповів дідусь, — якщо ти викохаєш оцю маленьку вишеньку, діждемося з неї ягідок, посадемо кісточку — то з кісточки тієї й виросте внучка старої вишні. Олесь задумався. В його очах дідусь побачив ласку і тривогу.
— Я вирощу внучку цієї старої вишні, — сказав Олесь.
(В. Сухомлинський)
Ліс і струмок
У вологій лісовій гущавині, серед боліт і мохів, протікав струмок. Він скаржився на те, що ліс закриває від нього небо і далекі краєвиди, не пропускає до нього ні ясного проміння сонця, ні грайливого вітерця.
— Хоч би прийшли люди і вирубали цей нестерпний ліс! — дзюркотів струмок.
— Дитино моя, — лагідно відповідав ліс, — ти ще малий і не розумієш, що моя тінь охороняє тебе від пекучого сонця і вітру. Без мого захисту швидко висохли б твої слабенькі струмочки. Почекай, наберись спочатку сили під моєю тінню, і тоді ти вибіжиш на відкриту рівнину, але вже не слабким струмком, а могутньою рікою. Тоді, без шкоди для себе, будеш відбивати в своїх водах блискуче небо, будеш безтурботно гратися з могутнім вітром.
(К. Ушинський)

Я і Україна 1 клас Тема: Ґрунт. Значення ґрунту. Як люди дбають про ґрунт.

Я і Україна 1 клас

Тема: Ґрунт. Значення ґрунту. Як люди дбають про ґрунт.

Мета: формувати у дітей поняття «ґрунт». Розвивати знання про значення ґрунту в житті людини, рослин, тварин. Виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: малюнки тварин, які живуть у землі, склянка з водою, металевий лист, сухий спирт, скло, сухий ґрунт, таблиця ґрунту, сигнальні та розрізні картки.

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Дзвоник продзвенів,
Покликав всіх нас на Урок,
Працювати нам пора,
Добувать нові знання.
2. Гра «Слово».
Зима біла, та не їсть снігу, а все (Сіно)
Зима без снігу — літо без (Хліба)
Як у травні дощ надворі, то восени у коморі (Хліб)
— Іди, де чорно! — Ні, піду, де вчора. (Дощик).
Як вересніє, то сіє. (Дощик).
Плаче жовтень холодними (Сльозами).
3. Гра «Склади зі складів речення»:
ДА ВО ПО ВСІМ ТРІБ НА
(Вода потрібна всім.)
— Чому вода потрібна всім?
— Кому це всім?
— Які три стани води ви знаєте?
4. Проблемний вступ до уроку. Розгадування ребуса. (ҐРУНТ)
— Що у світі найбагатше? (Земля)
— Куди людина саджає квітку, щоб вона росла, цвіла, приносила радість? (У ґрунт)
— Куди людина кидає зерно, щоб виросла пшениця? (У ґрунт).
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми та завдань уроку.
Сьогодні на уроці ми будемо говорити про ґрунт. Ви дізнаєтесь, яке значення має він для всього живого, а саме, для людини, тварин, рослин.
2. Розповідь вчителя.
Ґрунт — це верхній шар землі, на якому ростуть рослини. Ґрунт дуже важливий для рослин, як і тепло сонця. Крім того, ґрунт утримує воду, він є основним джерелом поживних речовин, необхідних для росту рослин.
3. Діти розглядають таблицю, де схематично намальований розріз ґрунту.
— Який верхній шар ґрунту? (Найтемніиіий).
А темний він тому, що відмерлі рослини, опале листя перегнивають. Цьому допомагає повітря, вода і тварини, які живуть у землі. Таким чином, утворюється перегній, він надає верхньому шару, самому м'якому, пухкому, багатому речовинами, темний колір.
— Згадайте, перед тим, як посадити якісь рослини, що спочатку роблять ваші батьки? (Копають)
— А на полях, що роблять? (Орють)
— Як ви гадаєте, навіщо спушують землю? (Рослини краще ростуть )

Фізкультхвилинка
Раз! Два! Всі присіли,
Потім в гору полетіли.
Три! Чотири! Нахилились,
Із струмочка гарно вмились.
П'ять! Шість! Всі веселі
Кружимось на каруселі.
Сім! Вісім! В поїзд сіли,
Ніжками затупотіли.
Дев'ять! Десять! Відпочили
І за парти дружно сіли.
4. Робота з підручником, с. 64.
Опрацьовування статті «Ґрунт».
5. Проведення дослідів.
Дослід 1.
Візьміть склянку води і киньте трішки ґрунту.
— Що ви помітили? (Виходять бульбашки)
— Як ви гадаєте, що то за бульбашки? (Повітря)
— Що є в ґрунті? (Повітря)
Запис на дошці вчителем: Повітря.
Дослід 2.
(Робить вчитель, діти допомагають і слідкують)
Покладемо ґрунт на металевий лист, добре нагріємо його на вогні. Потримаємо холодне скло над гарячим ґрунтом.
— Що ви помітили на склі? (Крапельки води)
— Що в ґрунті? (Вода)
Запис вчителем на дошці: Вода.
Дослід 3.
Нагріємо ґрунт ще більше.
— Що ви побачили? (Дим)
— Що ви почули носом? (Неприємний запах)
— Як ви думаєте чому це так? Що це згорає? (Поживні речовини ) Запис на дошці: Поживні речовини.
— Що є в ґрунті?
Читання хором: Повітря, Вода, Поживні речовини.
6. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
— Які тварини зображені на малюнку?
(Дощові черв'яки, кріт, земляна жаба, миша)
Рослинами живляться тварини. Для деяких тварин ґрунт є і домівкою. Серед тварин, які живуть в ґрунті багато корисних, їх не можна знищувати. Є повір'я у народі, якщо в ґрунті багато дощових черв'яків, значить земля родюча, багато в ній споживних речовин. Черв'яки у ґрунті роблять отвори, через які проходить краще вода і повітря. Якщо побачите жабу, не скривдіть її. Хоч вона і не дуже приваблива, деякі говорять, від свого незнання, що взяли її в руки, з'являються буцім-то на руках гуски, знайте — це не правда. Жаба приносить велику користь, вона знищує комах, більшість з яких не корисні, а завдають людині багато клопоту.
Хлібороби дружно знають, що тільки родючі землі дають високі врожаї хліба. Вони працюють не покладаючи рук, круглий рік.
Роси, роси, дощику, ярину,
Рости, рости, житечко, на лану.
На крилечках вітрику, полети,
Колосочки золотом обмети.
Як достигне житечко на лану,
Прийдуть люди жатоньки ярину.
Роси, роси, дощику, ярину,
Рости, рости, житечко, на лану.
(Олександр Олесь )
— Що помагає рости житечкові?
Фізкультхвилинка
Пригадаймо, друзі вмить.
Як пшениченька шумить:
Ш — ш — ш — ш — ш — ш!
Як в гайку струмок дзвенить:
Дз — дз — дз — дз!
Як шумлять у птаха крила:
Ш — ш — ш — ш!
В морі синьому вітрила.
Ш— ш — ш — ш!
Вітер з гаєм розмовляє:
Ш — ш — ш — ш — ш — ш!
Поміж листячком гуляє:
Ш— ш — ш — ш — ш — ш!
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.
III. Формування вмінь та навичок
1. Читання оповідання.
Поле і луки
З давніх-давен живуть поруч поле і луки. З ранньої весни до пізньої осені на поле приходить людина. Оре землю, сіє, знищує бур'яни, збирає урожай, знов оре... Вона радіє, що на полі вродить колосиста пшениця. А на луках трава росте. Весною цвітуть квіти, літають бджоли. Пасуться корови і вівці. Зеленіють луки від весни до осені. Якось поле й питається луків:
— Скажіть, будь ласка, чого це так: ніхто вас не оре й не засіває, а зеленієте від весни до осені?
Луки й кажуть:
— Нас напуває весняна вода. Вода дає нам силу. Поле каже:
— А я зеленію, бо засіває мене праця людська.
(В. Сухомлинський)
— Як ви гадаєте, на луках буде рости пшениця?
2. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 39:
Дайте відповідь на питання:
— З чого складається ґрунт?
Самостійно допишіть.
3. Гра «Дай правильну відповідь».
(зелений — «так», червоний — «ні»)
• Дерево може вирости в саду, на городі, асфальті.
• У ґрунті живуть черв'яки, птахи, кроти, метелики, земляні жаби.
4. Робота з прислів'ями.
— Як ви розумієте прислів'я?
 Хто про землю дбає, вона тому повертає.
• Поле працю любить.
• Лежачого хліба ніде немає.
• Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
Посіяли ярую пшениченьку
Та біля озимого жита.
У ярої пшениченьки колосся яріє,
А житечко половіє.
Житечко густе, колосисте,
А пшениця ще густіша, голосистіша.
Піднялося стебло, як срібло,
Стебло — як срібло, золотий колос.
Радіє пташина, радіють люди,
Що хліб їм буде.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Ярий колос
(В. Пепа)
З малої зернини
З малого зернятка —
Наш колос у полі.
Із хмарки малої —
Дощ на роздоллі.
З малого струмочка
Витікає ріка.
З малої стежини —
Цей шлях до вершини.
І хліб для людини —
З малої зернини.
Сьогодні, скажу я,
Хоч трохи мала:
— Спасибі за все,
Що земля нам дала!
(М. Сингаівський)

Я і Україна 1 клас Тема: Вода в природі. Властивості води. Як дбати про чистоту водоймищ.

Я і Україна 1 клас

Тема: Вода в природі. Властивості води. Як дбати про чистоту водоймищ.

Мета: формувати уявлення учнів про воду, про зміни стану води, властивість води розчиняти деякі речовини, кругообіг води в природі. Розвивати спостережливість, уміння встановлювати взаємозв'язок з живою і неживою природою. Виховувати бережне ставлення до природи,
шанобливе ставлення до води.

Обладнання: малюнки, плакати кругообігу води в природі, склянка з водою, сіль пісок, карта миру.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення пройденого матеріалу.
— Рукавом махнув — дерево зігнув. (Вітер)
— Яку роботу виконує вітер?
Межі дерев'яні, а поля скляні. (Вікна)
— Що є у вікнах? (Кватирки)
— Навіщо вони існують? (Щоб провітрювати кімнату)
— А навіщо провітрювати кімнату?
2. Проблемний вступ до уроку.
Відгадування загадки.
В морях та ріках мешкаю,
Але часто в небо відлітаю.
А як наскучить їй літати,
На землю починає знов падати. (Вода)
— Здогадались? Про що піде мова?
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
На сьогоднішньому уроці мова піде про воду — одне з найбільших багатств на землі. Ви дізнаєтесь і побачите на власні очі, якою буває вода, навіщо вона потрібна в живій природі.
2. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
Вода необхідна всім живим істотам. Рослини, тварини, люди п'ють воду для того, щоб постійно поповнювати запаси в організмі. Без води живий організм гине. Вода потрібна людям не
лише для того, щоб пити. Водою людина вмивається, пере одяг, готує їжу на ній. Водою люди поливають рослини, які вони вирощують для своїх потреб. Вода приводить в рух турбіни на електростанціях і в наших будинках є світло. Подивіться на карту. Синій
колір означає воду, інші кольори — суша.
— Як ви гадаєте, багато води на землі?
Вода займає три четвертини поверхні земної кулі.
— А чи знаєте ви, що більшість води не прісна, а солона? Прісної води не так вже й багато.
Прісна вода тече в ріках, струмках, озерах. Вода приносить велику користь людині, тому вона повинна подбати про воду. Якщо не було б води, не було б нічого живого, адже всьому живому потрібна чиста вода. Люди повинні будувати очисні споруди, щоб не забруднювати воду, повинні охороняти чистоту води і повітря, берегти воду.

Я беру своє відерце

Я беру своє відерце
і біжу мерщій по воду,
бо чекають на городі
помідори й огірки.
Цілу ніч вони не спали -
раннє сонце виглядали,
хочуть їсти, хочуть пити,
та не вміють говорити.
Ні очей, ні вух не мають,
та мене вони впізнають,
їх щоранку напуваю,
їм я пісеньку співаю.
Помідори червоніють,
бо подякувать не вміють.
А зелені огірочки
тулять листя до руки.
(Г. Чубач)
— Чому дівчинка поспішає на город?
— Навіщо вода рослинам?
3. Оповідання «Бережіть воду».
Вода лилася з крана невпинною цівкою.
— Хто це тут порядкував? — суворо запитала Ніна.
— Та я руки мив, — почервонів Микола.
— А кран чого не закрутив?
— А хіба що? Вода ж ледь-ледь цідиться.
— Ледь-ледь, — а кухлик за хвилину повний. До вечора ціле озеро натекло б. Де не взявся Гаврик. Він облизнувся, бо дуже хотів пити. Микола вилив воду з кухлика в мисочку. І Гаврик, помахуючи хвостом, заходився пити. Тим часом кухлик наповнився знову. Микола полив на підвіконні квіти. Листочки примули розправилися і посвіжішали.
— Усім, і усім потрібна вода, — сказала повчально Ніна. — І людям, і птахам, і тваринам, і рослинам. А візьмемо машини. Автомобіль без неї не обійдеться. Трактор також. І заводи й фабрики без води не працюватимуть.
— Я все зрозумів, — сказав Микола і міцно закрив кран, щоб води даремно не текло ні краплини.
(Б. Вовк)
— А як ви бережете воду?
Фізкультхвилинка
Вийшли діти у лісок,
Заглянули за дубок.
Побачили зайчика,
Поманили пальчиком:
— Зайчик, зайчик, пострибай,
Свої лапки виставляй.
Почав заєць танцювати,
Малих діток забавляти.
Разом з зайчиком скоріше
Потанцюєм веселіше.
4. Відгадування загадок.
* * *
Дуже добродушна,
Я м'яка і слухняна,
Але коли я захочу,
Навіть камінь сточу (Вода)
У вогні не горить,
І в воді не тоне. (Лід).
Він пухнастий серебристий,
Білий, білий,
Чистий, чистий,
Ватою на землю ліг. (Сніг)
Ввечері родиться,
Ніч живе,
Вранці помирає. (Роса)
Я живу під самим дахом,
Навіть страшно глянуть вниз.
Я могла б жити вище,
Якби дахи там знайшлись. (Бурулька)
Коли чайник стоїть на плиті,
І в ньому закипіла вода,
Що виходить з його носика? (Пара)
5. Бесіда з проведенням дослідів.
— На що може перетворитися вода? Зараз ми самі в цьому переконаємося. Вода — це рідина.
Д о с л і д 1.
Візьміть склянку з водою і перелийте в пусту склянку.
— Яка вода по кольору?
— Яка вона на дотик?
— Яка на смак?
— Як ви гадаєте, чи можна воду назвати мандрівницею? Чому?
Д о с л і д 2.
Перший ряд дітей насипають у склянку води ложку цукру.
Другий ряд — ложку солі. Добре розмішують.
— Що відбулося з цукром?
— Сіллю?
— Куди зник цукор, сіль? (Цукор і сіль розчинилися у воді).
— Покуштуйте воду. (Вона солона, солодка)
Д о с л і д 3.
Перший ряд насипають у склянку крейди, а другий ряд — піску. Добре розмішують.
— Чи розчинилися пісок і крейда?
— Яка вода стала? (Каламутна, згодом крейда і пісок осіли на дно).
— Як ви гадаєте, з чого утворюється сніг і лід?
— На що вони перетворюються, коли їх нагріти?
— Чи можна воду носити в ситі?
— Який віршик ми вчили на читанні?
(Діти згадують і розповідають)
Ми носили воду в ситі,
Та дерева не политі,
Воду в ситі не носити,
Саду ситом не полити.
— А яку воду можна носити в ситі? (Сніг, лід)
— Чому через деякий час після дощу калюжі зникають?
6. Робота за плакатом «Кругообіг води в природі».
7. Робота з підручником, с. 61,62.
Ми з'ясували, що вода існує в природі в трьох станах. Вода — найголовніший розчинник на землі, вона може розчиняти у собі багато різних речовин. Наші предки дуже шанували воду. Вважалося великим гріхом кинути в річку чи озеро сміття, камінь або плюнути. Коли вмивали дитину промовляли:
«Мати моя, водо моя!
Мати — водице, мати — водичко!
Умий доні (синочку) личко».
Фізкультхвилинка
Руки вгору! Погойдали —
Це дерева в лісі.
Опустили і стріпнули —
Збив росичку вітер.
Руки в сторони, змахнули —
Летимо, мов пташки.
Приземлились, відпочили —
Руки-крила склавши.
Хвилинка-цікавинка
— Що буває після дощу влітку? (Веселка)
Веселка має сім кольорів. Це червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий колір. Веселка з'являється, коли світить сонце і йде дощ. Її можна побачити тільки стоячи спиною до сонця, якщо перед очима спостерігача є хмара. Верхня частина її —червоного кольору, нижня — фіолетового. А між ними інші кольори веселки.
8. Робота з підручником, с. 63.
9. Гра «Закінчи речення».
Вода — це дощ, ...
Замерзла вода — це ...
Воду п'ють...
III. Формування вмінь та навичок
1. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 37, 38.
— Відгадайте загадку:
Відома звіку рідина, Бува, як скло,
Усяк її вживає. Крихта, тверда -
Буває хмаркою вона, Звичайна (підкажіть) ...
Сніжинкою буває, (Вода)
— Чого не вистачає на малюнках? Домалюйте.
2. Розгадування кросворду.
І скляною бути можу. (Вода)
2. Біленьке, пухнатеньке літає, як муха, залітає за
кожуха (Сніжинка)
3. Що залишається після дощу? (Калюжі)
4. Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг.
І називаюсь просто. (Сніг)
5. Сидить за подушками і
Стріляє галушками. (Град)
6. Ішла зоряниця — красна дівиця
Через покоси, гублячи сльози,
Місяць дивився і засмутився,
Сонечко встало, слізки зібрало. (Роса)
7. Кінь біжить, земля двигтить. (Грім)
8. Текло, текло та й лягло під скло. (Лід)
9. Не кінь, а біжить,
Не ліс, а шумить,
Не кріт, а землю риє. (Річка)
10. Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)
З. Читання вірша.
Джерельце під вербою
Виблискує водою.
Прийду до нього
Й до ладу
Порозчищаю, обкладу.
І задзвенить, і заспіва
Вода джерельна, мов жива.
(Л. Костенко)
Висновок: Кожна людина повинна дбати про воду.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
З гір на долину
Біжу, стрибаю, рину!
Місточки збиваю,
Всі гребельки зриваю,
Біжить річка по камінню,
По твердому, по крутому.
По гострому, слизькому.
Біжить річка дні та ночі —
Дороге каміння точить.
Всі гатки, всі запруди,
Що загатили люди, -
Бо весняна вода,
Як воля, молода!
(Леся Українка )
Біжить річка, поспішає.
Із каміння не звертає:
Бо каміння — дно найкраще.
Не замулиться нізащо.
(І. Симоненко )
* * *
Он ярочки зелененькі,
Стежечки на них маленькі,
Перевиті, мов стрічечки,
Збігаються до річечки,
Річка плине, берег рвучи.
Далі, далі попід кручі...
(Леся Українка)
Біля річки
Прийшли до річки дві верби
З маленьким вербенятком.
Прийшла калина зі своїм малим калинятком.
Прийшла і вільха з вільшеням,
Тополя з тополятком.
Та й залишились тут усі,
Щоб потім гаєм розростись,
Зеленим гаєм рости.
Струмочок
Через луг струмок біг
У траві спочити ліг:
Потягнувся на два боки —
Став, як річенька, широкий.
(Л. Силенко)
(М. Чепурна)
Річка
Ти куди тікаєш, річко?
Поцікавилась вербичка.
— Я нікуди не тікаю.
Я несу струмочки з гаю
Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.
* * *
До Дінця, через кущі,
Щоб там плавали дощі.
Піднеси-но ближче трішки —
Я тобі помию ніжки.
(Д. Падра)
Веселе сонечко блищить,
Проміння щедро ллє;
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить;
Струмочок виграє.
(П. Грабовський)
Річка
Хлюпоче синя річка —
Ой, річка, ой ріка!
Юрба нас невеличка,
Зате бо гомінка!
І співи тут, і крики,
І радість тут, і сміх.
Навколо, як музики, —
Гурти пташок дзвінких
І кожна ж то співає,
І кожна поклика:
«Ой небо, ой безкрає
ой річка, ой ріка!»
Он рибки затремтіли,
пливуть у глибини.
Коли б співать уміли,
Співали б і вони.
А так за них співає
Громадка гомінка,
«Ой небо, ой безкрає
ой річка, ой ріка!».
(М. Рильський)
Глухий дощик (3 народного)
— Дощику, дощику, — просять люди, — іди туди, де просять...
— Де косять? — недочув дощик та й побіг на пасовищу.
— Дощику, дощику, іди туди, де чорно.
— Де вчора? — недочув дощик та й побіг туди, де лив учора.
— Дощику, дощику, іди туди, де ждуть.
— Де жнуть? — знову недочув дощик і швидко побіг на жнива.
Який океан найглибший?
Сьогодні людина вивчає океан. До глибини 3600 м дно океанів вкрито м'якими тінистими покладами, які складаються зі скелетів малих морських тварин. На глибинах більше 6 км дно вкрите мілкою тиною, яку називають «червона глина». В її частинку входять скелети тварин, залишки мілких рослин, вулканічні золи. Глибину океанів виміряють, направляючи в глиб звукові хвилі і приймають відбитий сигнал. Для цього виміряють час, за який звукова хвиля доходить до дна і після відбиття вертається, і після цього час ділять на дві частини. Найглибший — Тихий океан, його середня глибина 4.281 м, потім Індійський — 3.963 м, Атлантичний океан — 3.926 м. Для порівняння: Балтійське море має середню глибину — 55 м. Невідомо, чому і як сіль попала в океан. Але відомо: якщо висушити всі океани, із солі можна було б побудувати стіну висотою 230 км і товщиною 2 км, така стіна змогла б обігнути всю земну кулю. В 1л морської води є ЗО г солі.
Гірський струмок
За все моє життя я нікому не заподіяв зла. Я хлюпочу і біжу собі, біжу, щоб утамувати спраглих.
У літню спеку скільки звірини йде до мене, п'є мою водицю.А скільки стомленого люду. Прийдуть, відпочинуть. Холодної водиці нап'ються. А тільки один із тисячі скаже: «Бувай здоровий, гірський струмочок». А інші проходять. То хай вже Адже я такий щасливий часом, як згадаю, що коло мене мої вірні друзі. Ось хоч би оце каміння. Воно поросло мохом. А ще нахилилися наді мною жовта скеля й дивиться на мене. А он велети-клени попнулися аж до неба, і куди там пробитися до мене палаючому сонцю. А їхнє корячкувате коріння так і в'ється коло моїх грудей. А на третій версті випиває мене, поїдом їсть величезна річка і губить мене, моє ім'я. І що їй тільки заманеться, те вона й робить зі мною. Як зареве та як шарпоне береги, аж дерева з корінням вивертає, рідину по собі лишає. А я мушу допомагати, бо я ж у ній течу.
Ох, ладен розірвати себе! Скільки разів допікали мене зойки людей: «Людину річка підхопила, рятуйте!». А в тому ж і моєї вини є трохи. Ой, гірка доля моя! О, якби я міг безупинно текти й поливати землю, та гірка доля моя! О, якби я міг безупинно текти й поливати землю та напувати і людину, і звірину. А який я щасливий, коли пробігаю повз травичку, що уже ось-ось має засохнути, і освіжаю її, а вона дякує мені. А ледь зачує моє хлюпотіння, так і голубиться до мене й гукає:
— Спасибі тобі, струмочку, спасибі! Або продзюрчу там, де буря понівечила коріння дерев. Напою його, і вже потяглися листочки вгору. Та ось цієї ночі приснився мені сон, що страшна посуха геть висушила мене. Посохли трави, дерева, усі мої родичі й друзі. Гарнесенька пташка спурхнула з осикової гілки, щоб покупатися, та куди, не змочила
й крилець та й заплакала. Я все бачив, і боліло моє серце. Мої друзі: щавель, очерет, береза,
липа самі вже засихали, але захвилювалися: «Допоможімо струмкові, щоб він не висох». І вони дали мені по краплинці роси зі своїх листочків, гілочок, корінців та дарма. Наче сама земля провалилася переді мною і мала ось-ось поглинути мене. Я перелякався і прокинувся.
Глянув угору, всі кручі й провалля закутав туман. Клен прошепотів: «Не бійся, крихітко, не висохнеш, не загинеш!» Аж ось обережний олень, поклав на спину роги, квапливо підійшов
до мене, припав до чистої води, напився й пішов. Аж тоді я заспокоївся й сказав: «Ні, не всох я, ні».
(В. Пшавела )
Вода
Прісна Болото
Джерело Річка
Озеро Льодовик
Ставок Колодязь
Солона
Океан
Море

Я і Україна 1 клас Тема. Повітря. Рух повітря — вітер. Як дбати про чистоту повітря.

Я і Україна 1 клас

Тема. Повітря. Рух повітря — вітер. Як дбати про чистоту повітря.

Мета: формувати уявлення учнів про вітер, його роль в природі. Розвивати уміння спостерігати за напрямком, силою вітру. Ознайомити дітей з властивостями повітря, його значенням. Виховувати спостережливість, бажання дбати про чистоту повітря в приміщенні.

Обладнання: миска з водою, пуста пляшка, повітряні кульки, картки.

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Дзвоник продзвенів.
Треба тихо сісти за парти,
Будемо добре працювати,
Будемо на уроці грати,
Будемо уважно вчителя слухати.
2. Повторення пройденого матеріалу.
Нагадайте, діти, про що ви довідались на попередньому уроці?
— Що найбільше вам запам'яталося?
— Відгадайте загадки:
Хто рано-вранці не спіша
Надув червону кульку?
А як випустить із рук —
Стане раптом світло все навкруг. (Сонце).
У городі, на доріжці,
Під моїм віконцем,
Зацвіло сьогодні сонце
На тоненькій ніжці. (Соняшник).
Я комашка невеличка.
І до сонця я рідня
Маленька, на червоній спинці
Ношу я по чорній краплинці. (Сонечко).
3. Робота парами.
З а в д а н н я : складіть невеличку казку про Сонце, соняшник і сонечко. (учні розповідають свої казки).
Сонце, Сонечко, Соняшник
Жило-було собі Сонце. Вранці воно вставало, вмивалося чисто росою. Сонечко було дуже добре і щедре. Вдень завжди воно віддавало своє тепло Землі, а ввечері лягало спати за гори, вкривалося пуховою ковдрою — хмаринкою. Одного разу помітило воно рослину, яка була кругла і жовта, на високій ніжці. Завжди вона поверталась до Сонця лицем. Сонце спитало:
— Чому ти весь час дивишся на мене?
— Як мені не дивитися, дуже я хочу бути схожим на тебе. Подаруй мені, будь ласка, свої промінці. Сонечко подарувало свої промінчики і дало рослині ім'я — Соняшник. Неподалік сиділа маленька непомітна комаха і гірко плакала. їй теж дуже хотілося мати подарунок від
Сонця. Сонце і їй подарувало промінчики, які розфарбували його в червоний колір, а щоб комаху далеко бачили, воно залишило на згадку про себе чорні цяточки і назвало його Сонечком. Відтоді всі троє стали великими друзями.
4. Проблемний вступ до уроку.
Загадка:
— Куди підеш — всюди маєш, хоч не бачиш, а завжди вживаєш. (Повітря).
— Про що будемо говорити на уроці?
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні цілий Урок ми будемо говорити про повітря, його значення в природі. Земля оточена атмосферою. Атмосфера — це повітря, яким ми дихаємо. Хоча повітря є скрізь, відчути його
можна тільки тоді, коли воно рухається.
2. Практичне заняття 1.
Візьміть у руки листки паперу. Біля свого обличчя
кілька разів різкими рухами помахайте.
— Що ви відчули? (Легенький вітерець).
— Чому він утворився?
— Рух повітря ми називаємо вітром.
— Якого кольору повітря? (Невидиме, прозоре).
Справді, повітря прозоре, безбарвне. Проте дуже товстий шар повітря має синій колір. Блакитне небо — це товстий шар повітря, який освітлюється Сонцем.
Фізкультхвилинка
Руки ставим до плечей.
Руки вгору почергово —
Вправу зробимо чудово.
Чітко руки піднімаєм,
Пальці вгорі розтискаєм.
Руки вже за головою,
Тож дивись перед собою.
Хвилинка-цікавинка
Повітря складається з кількох елементів, але найпотрібніший для людини — кисень. Кисень в атмосферу постачають рослини. Щороку з поверхні Землі піднімається 145 мільярдів тонн кисню. Люди і тварини не можуть жити без повітря.
3. Практичне заняття 2.
Візьміть пусту пляшку, занурте її в миску з водою.
— Що ви побачили?
— Як ви гадаєте, що то за кульки?
Отже бульбашки — це і є повітря.
4. Робота з підручником, с. 59.
Роздивіться уважно малюнки:
— Чому не можна їхати на велосипеді, коли у нього
пробите колесо?
— Чому хлопчик не тоне, сидячи на надувному каченяті?
5. Практичне заняття 3.
Діти надувають повітряні кульки. Одну з них пускають в миску з водою.
— Що ви помітили?
— Чому вона не тоне?
Читання речення з підручника.
Ображена кватирка скаржилася на свого господаря.
— Як ви гадаєте, чому кватирка скаржилася на свого господаря?
— Що вона сказала?
— А у нашому класі, як ви гадаєте, що могла б ска-
зати кватирка?
6. Розповідь-бесіда.
Чисте повітря — одне з головних багатств навколишнього світу. На жаль з труб заводів у повітря потрапляють шкідливі речовини, воно забруднюється. Дихати забрудненим повітрям шкідливо. Там, де повітря забруднене, люди, тварини і рослини часто хворіють.
— Як необхідно всім дбати про чистоту повітря?
Охорона чистоти повітря — дуже важлива справа.
7. Робота з підручником, с. 60.
Подивіться на малюнки:
— Що називають вітром?
— Чи можна побачити вітер?
— Яку користь приносить вітер?
Фізкультхвилинка
Раз, два! Засміялись,
Кілька раз понахилялись.
Зайчик сонячний до нас
Завітав у світлий клас.
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам зайчика впіймати.
8. Читання вірша та бесіда.
Вітрисько
— Чом, вітриську, розходився,
Хазяйнуєш у саду?
— Це я в листі заблудився
І дороги не знайду.
— А навіщо трусиш сливи
У некошену траву?
— Бо удався не лінивим,
Без роботи не живу!
— Ой, вітриську, робиш шкоду!
Угамуйся хоч на мить!
— Краще геть піду з городу,
В чистім полі буду жить! —
Звісив з тину босі ноги,
Свиснув — листя полягло.
І за мить впродовж дороги
Покурівся за село.
(Т. Коломієць)
— Про що говориться у вірші?
— Що робив вітер?
— Куди він пішов?
— Чи завжди однаковим буває вітер?
9. Гра «Добери слова».
До слова «вітер» доберіть слова — родичі. Є підказка. Ось картки. Одна крапка — одна літера.
В І Т Е Р
В******* (вітерець)
В ******** (вітрисько)
В * * * * * * (вітрище)
III. Формування вмінь та навичок
1. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 34, 35, 36.
— Як людина використовує повітря?
— Як люди приручили вітер?
— Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер)
— Що це? Воно таке велике, що займає цілий світ, воно таке маленьке, що в найменшу щілину зайде. (Повітря)
2. Гра «Закінчи речення».
— Без повітря не можуть жити...
— Вітер — це...
— Повітря є...
— Вітер буває...
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Дуже, дуже розгойдаюсь
(Естонська народна пісенька)
Ось я трохи розгойдаюсь,
Розгойдаюсь і побачу,
Як на хуторі за лісом
Топлять лазню ведмежата,
А як більше розгойдаюсь,
То ще далі я побачу,
Як за річкою танцюють
Кози й вівці з пастухами...
Дуже, дуже розгойдаюсь —
І весь світ тоді побачу,
Як за морем-океаном
Догори ногами ходять.
Загадки
* * *
Літун — шелестун,
Замітайло — клопотун
Усе листя полистав,
Усю хвою розчесав,
В усіх димах бруднився,
В усіх річках обмився. (Вітер).
* * *
Летить без крил і співає,
Прохожих задирає,
Одним проходу не дає,
Других він підганяє. (Вітер)
* * *
Сам не бачить і не чує,
Ходить, бродить, свище, виє.
Хто назустріч попадає —
Все б'є та обнімає. (Вітер)
Флейта і вітер
У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, і дерева, і квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в голубому небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташечку — жайворонка і про щасливі дитячі очі. Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лавку й пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили. Загула флейта, мов осіння негода під стріхою. Подув Вітер ще дужче, а флейта не грає — гуде та й гуде.
— Чому ж це так? — думає Вітер.
— Я залюбки можу вирвати дуба з корінням, скинути дах з хати.
Чого ж флейта не підкоряється мені, не грає?
Вітерець і Дверна Шпарина

(Казка )
Якось Дверна Шпарина вихвалялася перед Вітерцем: мовляв, якби не вона, то Вітерцю було б зась потрапити до кімнати, а відтак, у кімнаті було б — вогко, затхло. Почула це Людина, взяла та й розчинила настіж усі двері та вікна назустріч Вітерцю та Сонечку. Засміявся Вітерець і почав гуляти. Розігнав хмаринки на небі. Виглянуло сяюче Сонечко та й освітило всі закутки в кімнаті. Куди й поділася Шпаринка!
— Оце так вітерець! — подумала Людина.
— Оце так Людина! — подумав Вітерець.

Я і Україна 1 клас Тема. Сонце. Про що можна дізнатися спостерігаючи за Сонцем.

Я і Україна 1 клас


Тема. Сонце. Про що можна дізнатися спостерігаючи за Сонцем.

Мета: формувати уявлення дітей про Сонце, про залежність життя живої природи від сонячного тепла і світла. Розвивати уміння спостерігати за об'єктами природи, встановлювати зв'язки між висотою Сонця на небі і з'ясувати, чому бувають пори року: весна, літо, осінь, зима. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до навколишнього світу.

Обладнання: ілюстрації із зображенням пір року, глобус, малюнок Сонця, горщик з пророслим насінням квасолі, ілюстрації до казки «Сонце і Вітер», сигнальні картки. Іграшковий електропоїзд з причепленими вагонами, мальовані сонечка із завданнями.

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення матеріалу попереднього уроку.
Біжить річка по камінню,
По твердому, по крутому,
По гострому, по слизькому,
Біжить річка дні та ночі —
Дороге каміння точить.
Біжить річка, поспішає.
Із каміння не звертає:
Бо каміння — дно найкраще.
Не замулиться нізащо.
— Ви щойно прослухали вірш, скажіть, що з цього вірша належить до неживої природи?
2. Гра «Хто більше».
Учні діляться на дві команди. Одна команда називає предмети живої природи, друга — предмети неживої природи. Виграє та команда, яка називає більше предметів.
3. Проблемний вступ до уроку.
Загадка.
Всі його люблять, всі його чекають,
А хто подивиться — кожен скривиться. (Сонце).
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Сьогодні на уроці ми будемо справжніми мандрівниками. Помандруємо у всі пори року, заглянемо в гості до Місяця і Сонечка. Мандрувати будемо на електропоїзді.
2. Перша зупинка «Сонечко».
Наш спільний дім, Земля, не може існувати без Сонця. Воно дає усьому живому світло, тепло і життя. Сонце — то велетенська розжарена куля, що складається з газу і випромінює багато тепла і світла. Ми щодня зустрічаємось з Сонечком. Якщо уявити, що Сонце зникне, тоді все живе на Землі загине, буде завжди ніч, все замерзне, Земля вкриється товстим ша-
ром криги. На щастя, такого ніколи не станеться. Сонце — джерело життя на Землі.
Щоб доїхати на поїзді до Сонця — життя не вистачить, а промінчик Сонця доходить до Землі за 8 хвилин 20 секунд.
Хвилинка-цікавинка
До Місяця турист пішки пройшов би за 40 років, а до Сонця — за 15 тисяч років. Ракетою до Місяця долетіли б за півдня, а до Сонця — півроку. А ось і перше завдання посилає нам Сонечко.
Відгадайте загадку:
Хто однаково всіх любить?
Всіх однаково голубить?
Кожний скоса тільки гляне,
А обняти не дістане? (Сонце).
Світлофор горить зелений, далі їдемо, їдемо.
3. Зупинка друга — «Сонячна долина».
Важко повірити, але зірки, які світять вночі і Сонце, яке світить вдень, однакові. Сонце — теж зірка, але близька до Землі. Наша Земля рухається навколо Сонця. Ось подивіться на глобус — це модель Землі. А це — Сонце. Земля рухається по своїй доріжці. Промінчики від Сонця рухаються тільки прямо, нікуди не звертаючи, якщо зустрічають перешкоду на своєму шляху, вони її не можуть обійти і з'являється тінь.
А) Візьміть підручник, поставте навпроти сонячного проміння. Чи проходить воно через папір? З чого це видно?
Б) Підійдіть до вікон.
— Чи проходить сонячне проміння через скло?
4. Під'їжджаємо до третьої зупинки «Сонячне тепло і світло».
Перед вами два горщики з паростками квасолі. Опишіть, які паростки в горщиках?
— Чому вони різні? Докажіть.
— Який висновок? (Все живе тягнеться до Сонця, до його світла і тепла).
5. Зупинка четверта «Фізкультхвилинка».
Сонечко прокинулось.
В різні боки повернулось.
Потім весело всміхнулось.
Кругом себе обернулось.
6. Зупинка п'ята «Пори року».
1) Рух Землі і Сонця дав змогу з'явитися на нашій планеті рослинам, тваринам і людям.
2) Зверніть увагу на малюнки.
— Скажіть, які пори року намальовані?
— З чого це видно? Обґрунтуйте відповідь.
3) Робота бригадами. Завдання 1 бригаді — скласти розповідь про весну; 2 бригаді — про осінь; 3 бригаді — про літо; 4 бригаді — про зиму.
Гра «Що переплутав художник».
На малюнках зроблені помилки, діти повинні назвати їх. Одна дитина словесно «виправляє» помилку художника, а останні, якщо згодні, показують на сигнальних картках зелений колір, якщо ні — червоний і виправляють ведучого. Хто виправив помилку, стає ведучим.
7. Зупинка шоста «12 місяців».
Ось ми під'їхали до дуже відповідальної зупинки, нам Сонечко дає завдання, щоб ми виконали його і поїхали далі.
Трійка, трійка прилетіла.
Коні білі в трійці тій.
А в санях сидить цариця —
Білокоса, білолиця.
Як дмухнула холодком,
Все прикрилось сріблом (Зима, зимові місяці).
— Назвіть зимові місяці.
Взимку Сонце стоїть низько, від цього стає холодно. Морози лютують. Дмуть холодні вітри. На землю падає сніг. Дуже важко тваринам і птахам. Деякі птахи відлетіли в теплі краї, а деякі — залишились.
Завдання 1 ряду: — Які птахи відлетіли?
2 ряду: — Які птахи залишились?
— Як ви допомагаєте птахам?
По-різному зиму зустрічають і звірі. У більшості з них відростає густе, пухнасте хутро. Деякі заготовляють їжу на зиму: білочки, миші-полівки, хом'яки. Деякі на зиму засинають: ведмеді, їжаки, борсуки.
Вона приходить з ласкою,
Зі своєю казкою,
Чарівною паличкою крутне —
І в лісі пролісок зацвіте. (Весна).
— Назвіть весняні місяці.
Сонечко піднімається все вище і вище, дужче пригріває нашу Землю. Вона звільнюється від снігу, течуть струмки, скресає крига. Прилітають птахи з вирію, просинаються тварини, які засинали, зацвітають перші весняні квіти. На деревах з'являються бруньки.
— Яка пора року змінює весну?
— Які ознаки літа ви можете назвати? Чому?
Теплий, довгий-довгий день.
Вдень — маленька тінь,
Зацвітає в полі колос,
Подає коник голос,
Дозрівають полуниці,
Що за місяць, скажи. (Червень).
їде літо на коні
Та й несе гарячі дні.
Зацвіли пахучі липи,
А цей місяць зветься (Липень).
Листя клена пожовтіли,
У країни півдня полетіли
Швидкокрилі стрижі.
Що за місяць, підкажи. (Серпень).
— А ось все Сонце нижче опускається над Землею. Його промені погано нагрівають землю. З кожним днем стає холодніше. Дні стають коротшими, а ніч довшою.
Непомітно з'явилася осінь —
День коротшим стає щодоби.
Глянь берізки — уже златокосі;
І в дубів багряніють чуби.
Вже у теплі краї відлетіли
Сонце люби — дзвінкі журавлі,
Не страшні їм тепер заметілі
На далекій південній землі.
(В. Бичко)
З настанням осені комах стає все менше і менше. Вони поховалися хто де: хто під кору дерева, хто в шпаринки, хто зарився в землю. Там вони спатимуть до весни. У ставку жаби теж заховались в глибоку тіну і заціпеніли до самої весни, ждучи перших промінчиків тепла.
8. Зупинка сьома «Фізкультхвилинка».
Я лисичка, я сестричка,
Не сиджу без діла,
Я гусята пасла,
Полювать ходила.
А сьогодні у неділю,
Треба відпочити.
Свою хатку гарнесенько
Треба прикрасити.
9. Зупинка восьма «Долина Знань».
Робота з підручником, с. 56-57.
10. Зупинка дев'ята «Казкова».
Зараз ви послухайте казку «Сонце і Вітер».
Одного разу йшов по дорозі чоловік. Надворі холодно. Чоловік іде, поспішає, замерз, притискає до себе одяг. Побачив Вітер чоловіка і говорить Сонцю:
— Я роздягну цього чоловіка, я сильніший від тебе. Подув вітер, пішов холодний дощ, а чоловік не знімає теплий одяг, а навпаки, ще дужче притискає до себе, щоб вітер не задував. Нічого не зробив Вітер з чоловіком, а лагідне Сонечко пригріло, посміхнулося, приласкало чоловіка своїми гарячими промінчиками. Стало жарко чоловікові, зняв він теплий одяг. Іде не поспішаючи, радіє Сонечкові. І зрозумів Вітер, що не завжди сила може перемогти.
— Як ви гадаєте, чому Сонечко перемогло?
— Що зрозумів Вітер?
III. Формування вмінь та навичок
1. Зупинка десята «Дошка Випробувань».
Робота в зошиті з друкованою основою, с. 33.
Розгадування кросворду.
1. Назвати місяці — пелюстки.
2. Написати пори року — листя.
3. В середині написати слово:
За лісом, пралісом золота діжа стоїть.
2. Ви дуже добре працювали. Справились з усіма завданнями. Сонечко задоволене вашою роботою.
— Вам сподобалась ця мандрівка?
— Що несе нам Сонце?
Крапля Сонця
На травиночки малі
Крапля сонця впала.
Ледь торкнулося землі —
Я на хвильку перестав
У садку копати,
До грудей землі припав
Нишком біля хати.
Слухав, як росте трава,
Зацвітають квіти,
Як мурашка ожива,
І сміються діти,
Дзвонять в кузні ковалі, —
Гарна музика землі.
(М. Чепурна)
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Поезії про пори року
* * *
Весна зиму проганяє,
І зелений по землі
Весна килим розстилає,
Із ірію журавлі
Летять високо ключами,
А степами та шляхами
Чумаки на Дін пішли.
(Т. Шевченко)
* * *
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко,
На весняні квітоньки,
На маленькі дітоньки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
(У. Кравченко)
Весна
Грає сонце промінцями,
Білий сніг стає струмками,
І, співаючи, струмки
Шлях знаходять до ріки.
Річка ширшою стає,
В річці сонце устає,
Біля сонця риболов
Тягне срібний свій улов.
(М. Стельмах)

Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Наче дівчина у вінку,
Зацвіли луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.
(І. Франко)
* * *
Весна, весна! Радійте, дітки...
Весна, весна! Радійте дітки!
Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летять із клітки, —
З кімнати, з хати у садки.
А там, в садочках, — сонце, співи,
В траві фіалки зацвіли...
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі.
Літо зверху зелене, а в середині — мов кавун.
Літо солодке від зорі до зорі.
Засмаглі хлоп'ята, як зернята в кавуні,
Перекочуються,
Перегукуються,
Пересміюються
Від одного краю землі до другого.
На причілку сиділо літо,
Прийшла кицька,
Хвостиком призьбу змітати.
— Хто ти, що робиш?
Питає.
— Літо я, — каже літо, —
З сонечком розмовляю.
(Олександр Олесь)
Сунички
Під маленькими ялинками,
У смарагдовій траві,
Літо виросло суничками —
То по одній, то по дві.
Ой, сестричко — яличко,
Ти не дряпай моє личко,
Я суничок назбираю,
Жменьку мамі і собі!
(Л. Костенко )
Осінь
їде осінь на рябому коні.
Рябі в осені дні:
То сизая хмара низенько нависне,
То яснеє сонечко весело зблисне.
(В. Пепа)
Як швидко літо промайнуло...
Як швидко літо промайнуло!
Прийшла осінняя пора.
Немов на крилах полинуло
Кохане літечко з двора!...
Садок марніє потихеньку,
Пожовклі падають листки,
Звозить Вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
І вантажать гарбузи
Вітерець не віє вже тепленько, —
Жене понурії хмарки.
Посох горошок на городі,
Мачок вже цвіт давно забув,
Високий соняшник на грядці
Журливо голову схилив.
( Олена Пчілка )
Вересень
На машини і вози...
Йде до гаю, де гриби
Виростають щодоби.
На чолі іскриться піт —
Сто турбот і сто робіт.
(М. Сингаівський)
Срібні дерева,
Срібне гілля,
Сріблом пухнастим
Вкрита земля.
Срібні
У синьому небі
Хмарки,
Срібні дерева
В срібних заметах
Срібні стежки.
Срібний-пресрібний
Ліс приберіг
Білочці срібний-
Срібний горіх.
**
То не квіти у садках,
Висне іній на гілках.
Ой в садках, ой в садках
Висне іній на гілках,
По доріжках, по стежках
Біло, срібно, тихо так.
(Л. Первомайський )
Біло так, тихо так.
На доріжках, по стежках.
Тільки пташечка цвірінь:
Любий синку, хлібця кинь!
Ой цвірінь, ой цвірінь,
Люба доню, хлібця кинь!
(М. Підгорянка )
Пори року
Турбот і справ у неї досить,
В роботі їй не заважай:
Це працьовита й щедра Осінь
Збирає добрий урожай.
Ще й помахне пташкам привітно:
— До вирію летіти час!
І жовте листя непомітно
З дерев зриває раз у раз.
Злітає листя, жовтий килим
Лягає з шурхотом до ніг
А вже на нього пухом білим
Сідає перший білий сніг.
Вже зникла дівчинка колишня,
І молодиці вже нема —
І тільки бродить в білій тиші
Бабуся лагідна — Зима.
Вона вкриває льодом води
Усіх ставків, озер і рік.
Під сніг ховає в полі сходи,
Щоб лютий холод їх не пік.
Велить, щоб віхоли гуділи,
Хилили все живе до сну...
І все спочине...І зраділо
Зустріне дівчинку — Весну!
(Н. Забіла )
Розмова про сонце
Скажи мені, мати, де йде сонце спати?
За високу гору, в золоту комору.
А хто йому стелить на білій постелі?
Зіронька вечірня, гарна, як царівна.
Хто ж його колише усе тихше й тихше?
Соловей піснями, тиха нічка снами.
А які сни має, коли засинає?
Сняться йому квіти, що вдень для них світить.
А хто його збудить, як світати буде?
Пташечки веселі збудять із постелі.
А на що, як встане, то найперш погляне?
На дітей, серденько, чи встають раненько.
(М. Підгорянка )
Народні прикмети
Грім у вересні — на теплу погоду.
Сухий вересень — на пізню зиму.
Ранній падолист — на холодну зиму.
Який перший день грудня, така й уся зима буде.
Чистий блакитний колір неба взимку — ознака стійкої ясної
Весела, гарна й кучерява
Маленька дівчинка Весна
Біжить, сміється, сіє трави,
І пісня ллється голосна.
По всіх усю дах пісня лине,
Усе пробуджує від сну,
І всі комашки, і рослини
Вітають дівчинку Весну.
І луг зелений зацвітає,
І свіжим листям гай шумить.
А дівчинка росте, зростає
Не щогодини, а щомить.
Це не дитя вже — подивіться
На гарну дівчинку струнку:
Вона збирає полуниці
І стиглі вишні у садку.
І, світлом сонячним залита,
Глядить, щоб далі все росло
Її тепер вже кличуть Літо.
Хороше Літечко прийшло!
Дні йдуть — і золота пшениця
Додолу хилить колоски
А дівчина вже молодиця! —
Виходить в поле залюбки.
• Як уночі іній на дерева ліг — не випаде сніг вдень.
• Перед потеплінням шибки у вікнах і в мороз потіють.
• Сніг до дерев прилипає — на тепло.
• Якщо з берези тече багато соку — літо буде дощове.
• Квіти пахнуть здалека — на вітер.
• Багато було пролісків — гарно вродить картопля.
• Зацвіла горобина — скінчилися приморозки і надовго встанови-
лось тепло.
• У червні люди раді літу, а бджоли цвіту.
• Липень — вершина літа.
• Погане літо буває, як сонця немає.
Бо Сонце єдине
Сидить школяр за столом у садку й виконує завдання. А завдання йому таке: «Подивись навколо себе, роздивись кожну річ і порівняй її з іншою річчю». Замислився школяр. Над головою — тремтять листочки осики. Тремтять і все шепочуть, немов якусь таємницю гомонять. Ніби першокласниці, що вийшли на перерву й таємниче щось розповідають
одна одній. Подивився школяр додолу, побачив два зелені листки й між ними — білі квітки. Це конвалія. Ой, як схожі квітки конвалії на кришталеві дзвіночки. Здається, доторкнись — і вони задзвенять. Десь дзижчить бджола. А ось чути низьке гудіння — це джміль. Заплющив очі школяр, і уявляються йому дві струни, одна тонка, а друга товста. Сидить музикант, торкається обох струн — ось із чим можна порівняти дзижчання бджоли і гудіння джмеля. А це запищав десь комарик. Писк його тоненький, тоненький. З чим його порівняти? Мабуть, із сопілочкою, зробленою із стеблини кульбаби. Якби заграти на ту сопілочку, то було б схоже на комариний писк. Заходить сонце. Небо на заході червоніє. Воно схоже на велике-велике макове поле. Безліч макових квіток розквітли і всі одного кольору — рожевого. От якби дійти до макового поля — намилувався б красою. Сонце торкнулося обрію. Сонце! Велике, багряне. З чим порівняти? Бо тільки воно — Сонце.
(В. Сухомлинський)