Урок 272 (письмо) Тема. Підсумковий урок. Урок-подорож океаном Знань

Урок 272 (письмо)

Тема. Підсумковий урок. Урок-подорож океаном Знань

Мета: узагальнити знання учнів за темами програми 1 класу; навички каліграфічного письма; вміння виконувати звуко-буквений аналіз, складати речення за поданою схемою, знання учнів про слова, що означають назви предметів, ознак, дій, близькі та протилежні за значенням; розширювати словниковий запас учнів; розвивати увагу, спостереж­ливість, творче мислення, здібності, мовне чуття, культуру мовлення, уміння давати правильні відповіді на поставлені запитання, доводити свою точку зору; виховувати любов до Батьківщини, уміння працювати в парах змінного складу, самостійно, ко­лективно, за варіантами, сприяти формуванню дружніх стосунків у колективі.

Обладнання: карта подорожі океаном Знань з островами Гімназійний, Каліграфічний, квітка з від­ривними пелюстками із завданнями для творчої роботи; підручник «Післябукварик. 1 клас» / М. С.Вашуленко, В. О. Науменко, М. Д.Захарійчук. — К. : Літера ЛТД, 2008.

Хід уроку

I. Організаційний момент. Повідомлення теми та завдань уроку

— Ми закінчили вивчати всі теми, заплановані програмою. Тож настав час повторення всіх вивчених тем. Сьогодні ми проведе­мо урок-огляд ваших знань. Ваше завдання — пригадати все, що вивчали протягом навчального року. Моє завдання — перевірити ваші знання, зробити висновки: які теми вивчили добре, а над яки­ми слід буде краще попрацювати у другому класі, підбити підсумок нашої роботи за навчальний рік.

А щоб повторення було цікавішим, я пропоную вам здійснити подорож океаном Знань. Звичайно, ж подорожувати зможе лише той, хто не боїться показати звої знання та вміння, напрацьовані протягом навчального року. Серед нас немає боягузів? Тоді уперед! Ми з острова Гімназійного відправляємося в путь!

Звучить музика, учитель переставляє кораблик на карті маршруту до першого острова на шляху — Каліграфічного.

II. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу........

— Ось перша наша зупинка на острові Каліграфічному.

1 Каліграфічна хвилинка

1) Робота за підручником

— На с. 109 (останні чотири рядки) знайдіть і запишіть по три букво з’єднання:

• з нижнім з’єднанням літер;

• з верхнім з’єднанням літер;

• із середнім з’єднанням літер.

2) Запишіть літери за поданим описом. Складіть слово з цих букв

• Перша літера складається з двох елементів: прямої похилої із заокругленням угорі і внизу і довгої прямої похилої, заокругле­ної внизу ліворуч. Це велика літера. (У)

• Друга буква складається з трьох елементів: прямої короткої лі­нії і двох кривих. (к)

• Третя літера складається з двох елементів: довгої прямої лінії і короткої прямої лінії, заокругленої вгорі і внизу. (р)

• Четверта буква складається з двох елементів — лівого півовала і прямої лінії, заокругленої внизу праворуч. (а)

• П’ята літера складається з трьох елементів: короткої прямої лі­нії, заокругленої внизу праворуч, і двох крапок над нею, що не поєднуються з першим елементом. (ї)

• Наступна буква складається з трьох елементів: двох прямих ко­ротких ліній, з яких одна заокруглена внизу праворуч, і прямої горизонтальної короткої лінії. (н)

• Остання літера складається з двох елементів — лівого півовала і прямої лінії, заокругленої внизу праворуч. (а) (Україна)

— Вирушаємо далі.

— Діти, океан Знань дуже великий. Щоб не заблукати у ньому, нам необхідно користуватися нашою картою. Який же наступний острів на нашому шляху? (Звуко-буквений)

2 Звуко-буквений, складовий аналіз слів

1) Виконання звуко-буквеного аналізу слова Україна

2) Добирання слів, близьких за значенням

— Як по-іншому можна назвати Україну? (Діти записують слова Батьківщина, Вітчизна, рідний край, рідна земля)

— Вирушаючи у подорож, ви завжди повинні пам’ятати, що ваша Батьківщина — Україна. Це ваш рідний дім, земля, де ви народили­ся, виросли. Саме тут ви зробили свій перший крок, сказали своє пер­ше слово, перший раз посміхнулися, заплакали, розсердилися, зраді­ли. Ви повинні пам’ятати, що тут вас люблять і чекають. Любіть свою рідну Батьківщину всім серцем, будьте справжніми українцями!

— Прочитайте вірш. Випишіть слова-родичі до слова Україна.

Українська наша мова

Завжди в Україні.

В українців у пошані

Здавна і донині.

— А ми вирушаємо далі маршрутом карти. Наступна зупин­ка — на острові Словниковім.

3 Словниковий диктант

1) З поданого вірша випишіть словникові слова. Підкресліть букви, правопис яких необхідно запам’ятати

• Я взяв лінійку й олівець,

Замалював весь папірець!

Посередині їжак…

Дуже колеться! Ось так!

• Ганна ґудзик на ґанку

Пришивала на світанку.

Поки ґудзика пришила,

То година пролетіла.

Але Ганна і не знала,

Бо годинника не мала.

2) Складіть за поданою схемою речення зі словниковим словом

— Молодці! Наша подорож триває і наступна зупинка — на ост­рові Предметів.

4 Робота зі словами, що позначають предмет або істоту

— На які питання відповідають ці слова? (Хто? що?)

— Які слова відповідають на питання хто? (Ті, що позначають істот)

— Які слова — назви предметів відповідають на питання що? (Ті, що позначають неживі предмети)

1) На картці обведіть олівцем слова, що відповідають на питання:I варіант — хто?; II варіант — що?

I варіант — хто? Місто, ставок, сонячний, лижник, олень, година, вітрильник, подруга, вилітає, молоко, кішка, кухар, рибка, ведмежа, поле, тополя, писати, сірник

II варіант — що? Школяр, дерев’яний, шубка, білка, приїздити, зайчик, синій, мороз, зимувати, весна, проліски, цукор, цуценя, садок, перлина, весело, сніг

2) Робота у парах змінного складу. (Рухається другий варіант)

— Запишіть подані слова так, щоб вони означали один предмет.

3) Гра «Знайди пару»

Бджола Олень Київ Лелека Бабуся Цукор

Зозуля Їжак Джміль Цукерка Україна Дідусь

Пальчикова гімнастика

Ось рука і ось рука.

На долоні є ріка,

А на річці плавав гусак,

Гусак великий, молодий.

Вказівник його зловив.

А середній общипав,

Безіменний суп зварив,

А Мізинчик піч топив.

Полетів гусак у ротик,

А із ротика в животик.

От тобі — на!

А гусака — нема!

— А ми продовжуємо нашу подорож. Наступна зупинка — на острові Ознак.

5 Робота зі словами, що означають ознаки предметів

— На які питання відповідають слова, що означають ознаки предметів?

— Наведіть приклади таких слів.

— Мешканці цього острова приготували для вас завдання.

1) Робота у групах змінного складу. (Рухається перший варіант.)

— До поданих слів доберіть слова, що означають ознаки.

Наприклад: м’яч — гумовий м’яч.

— А ми продовжуємо нашу подорож. Наступна зупинка — на острові Дій.

6 Робота над словами, що позначають дії предметів

— На які питання відповідають слова, що означають дії пред­метів?

— Наведіть приклади таких слів.

1) Гра «Навпаки»

— Мешканці цього острова люблять грати. Давайте і ми зараз пограємо.

Учитель кидає м’яч, учень ловить і повертає його вчителю, називаючи слово, що означає дію предмета і є протилежним за значенням до названого.

Мовчати, дружити, сміятися, ловити, питати, шукати, ро­бити, спати, лежати, любити.

2) Творча робота

— А ще чоловічки з цього остро­ва люблять збирати квіти. Ось яку квітку вони приготували для нас.

— Відриваючи пелюстки, скла­діть слова, які б відповідали на пи­тання що робити?

З’їхати (звернути увагу на пра­вопис апострофа), під’їхати (зверну­ти увагу на правопис апострофа), переїхати, поїхати, заїхати, від’їхати (звернути увагу на правопис апо­строфа), виїхати, доїхати, приїха­ти, наїхати.

III. Підсумок уроку

— Молодці, ви впоралися із завданнями! Наша остання зупин­ка — Гімназійна. Ми повернулися до стін рідної гімназії.

— Чого ви навчилися під час нашої подорожі?

— Що дізналися нового?

— Що повторили?

— Але наша подорож океаном Знань незабаром продовжиться і триватиме все ваше життя!

Урок 271 (читання) Тема. Прислухайся до мови природи. Підсумковий урок. Урок-вікторина

Урок 271 (читання)

Тема. Прислухайся до мови природи. Підсумковий урок. Урок-вікторина

Мета: удосконалювати вміння працювати з текстом, коригувати власні висловлювання, діяти за алгоритмом (пам’яткою), виправляючи помилки; узагальнити вивчений матеріал за рік; формувати вміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, визнача­ти головне, працювати за зразком, учити дітей бути спостережливими, уважними, розвивати творчість учнів засобами художнього слова; виховувати любов до школи, природи; вчити працювати спільно, формувати позитивне ставлення до навчання.

Обладнання: малюнки із зображенням природи, тварин; магнітофон; аудіозапис «Звуки природи».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Гра «Утворіть порівняння»

На дошці — слова: упертий, боязкий, мовчазний, клишоногий, хитрий, балакучий, а також малюнки віслюка, сороки, ведмедя, рибини, зайця, лисиці. Діти повинні утворити порівняння.

• Упертий, як віслюк. • Боязкий, як заєць. • Клишоногий, як ведмідь.

• Хитрий, як лис. • Балакучий, як сорока. • Мовчазний, як риба.

2 Міркування

— Як, на вашу думку, спілкуються між собою риби?

3 Читання казки О. Іваненко «Казка про золоту рибку» (с. 104)та обговорення прочитаного

— Від чого застерігала маленьку рибку мама?

— Чи прислухалася мала до матусі?

— Якою була маленька рибка?

— Чи справді поведінка рибки була небезпечною для її життя? Чому?

— За якими ознаками ми можемо довести, що прочитаний текст є казкою?

— Хто є персонажами цієї казки? (Мама рибки та маленька рибка)

— Дайте їм характеристику. (Рибка — маленька, смілива, до­питлива. Мама-риба — схвильована, розумна, мудра, турботлива.)

— Доповніть речення тексту.

У зграйці маленьких рибок вона була...

Не запливай...

А я від зубастої...

Рибка вертіла...

А рибка насправді була просто...

III. Робота над матеріалом уроку

1 Слухання аудіозапису «Звуки природи»

— Які звуки ви почули?

— Які звуки були мовні, а які — немовні?

— Чи вміють говорити квіти, птахи, риби, звірі?

— А якою мовою спілкуєтесь ви?

2 Ознайомлення з віршем Л. Полтави «Хто як говорить» (с. 106)

— Як говорять діти?

3 Робота в парах. Самостійне читання вірша

4 Виразне читання вірша

— Чи згодні ви з автором, що «все, що живе на світі, уміє роз­мовляти»?

Фізкультхвилинка

ПТАШКИ

Крильця пташки розправляють,	(Руки розвести в різні сторони.)
Їх до сонця підіймають.	(Руки вгору, потягнутись.)
Потім можна політати І комашок поганяти.	(Покрутитися, рухи руками вгору та вниз.)
На галявину злетілись, Там зернят вони наїлись.	(Нахили голови взад-вперед.)
Потім знову полетіли, На гніздечко хутко сіли.	(Присісти.)

5 Читання вчителем вірша С. Жупанина «Рідна мова» (с. 107)

— Що автор у вірші назвав святинею? (Рідну мову)

6 Самостійне читання вірша учнями

7 Виразне читання поезії. Обговорення

— Знайдіть рядки, в яких автор говорить про свою мову?

— З якими почуттями він це промовляє?

— Що є спільного у змісті віршів Л. Полтави та С. Жупанина? Прочитайте.

8 Вікторина «Чи уважний ти читач?»

1) Як народжується слово? («Буква до букви — слово вродилось, заусміхалось, заколосилось». Л. Лужецька «Буква до букви».)

2) «Додай словечко.»

Спершу подумай, а потім... (скажи). Легко сказати та важко... (зробити). Мову веде, наче... (мед тече).

3) Від чого може бути щасливою людина? (А. Зимін «Щаслива лю­дина»)

4) Чим пишаються діти Криму? А чим славиться наш край? (Теплою водою Чорного моря. «Ми живемо в Україні»)

5) Навіщо вітатися з незнайомими людьми? (За В. Сухомлинським «Скажи людині: “Доброго дня!”»)

6) Доберіть споріднені слова до слова весна. (Весна, весняний, вес­нонько, веснянка, весніти)

7) Чому журавлів називають веселиками? (Вони веселять око і душу людей, коли летять навесні до рідних гнізд. С. Пушик «Журавлі-веселики»)

8) Яка квітка є провісницею весни? (Підсніжник. «Підсніжник» (за Б. Вовком))

9) Чому мама не впізнала ведмедика з оповідання «Різнокольоро­ві звірятка» (за М. Пляцковським)? (Бо він перефарбувався в зелено-синій колір.)

10) Хто є няньками у звірячих родинах? (У ведмедів няньки — старші діти, а у вовків — молодий вовк. «Звірі-няньки»)

11) Хто розбудив ліс навесні? (Глухар своєю піснею. І. Прокопенко «Хто розбудив ліс»)

12) Як говорила мама про своїх маленьких їжачків в оповіданні «Їжаченята» за В. Сухомлинським? («Та хіба ж ви колючі, дітки мої ріднесенькі? Волоссячко у вас м’яке, як льон. Та ви ж пухкенькі, мов подушечки!..»)

13) Що здивувало Наталю в оповіданні А. М’ястківського «Соне­чко»? (Що сонечко кругом за нею ходить.) Чи насправді так відбувається?

14) У якому оповіданні хлопчик після відвідування бабусі в селі вирішив стати ветеринаром або дресирувальником? («Весняні канікули»)

15) Продовжіть порівняння: голубі очі, мов..., золоті коси, як..., червоні губи, як... . А що було чорне, як земля? (Брудні руки дівчинки. Т. Білецька «Корисна розмова»)

16) Про яку тварину розповідав Марко в оповіданні Д. Чередни­ченка? («Жирафа у метро»)

17) Що здивувало Оксанку вранці на подвір’ї? (Гудіння бджілок над квітучою вишнею. «Дивний ранок»)

18) Що таке козубень? (Кошик)

19) Назвіть на кожен колір веселки квітку. (Червоний — мак, тро­янда; оранжевий — чорнобривці; жовтий — кульбабка; зеле­ний — трава; голубий — дзвоники, незабудки, льон; синій — волошки; фіолетовий — фіалка, бузок.)

20) Знайдіть слово, у якому не пишеться м’який знак: день, дощ, липень. Як це пояснила Г. Плахотнюк в своїй казці «Пригоди м’якого знака»?

21) Що сталося з Катою-чепурушкою з оповідання Ф. Моро? (Вона впала у діжку з водою, задивившись на себе.)

22) Яка біда трапилася із соловейком із твору «Як соловейко вско­чив у біду»? (За Ю. Ярмишем)

23) Для чого слід вживати овочі?

24) Розкажіть, як мишенятко зупиняло час. («Як мишенятко зу­пиняло час» (за І. Полагутою))

25) Відгадайте загадку.

Червоненька і смачненька,

дуже з вигляду гарненька,

і боки у неї пишні,

літом смачно їсти... (вишні).

— Кого пригостив Івасик вирощеними власноруч вишнями? (Г. Храпач «Вишенька вродила»)

10 Читання вчителем звернення авторів підручника до школярів та вірша О. Сенатович «Розумій мову природи» (с. 108)

11 Складання завдань на літо

• Спогайрісте аз доюприро. (Спостерігай за природою.)

• дьБу питдоливим. (Будь допитливим.)

• Розляймов ноюрід моюво. (Розмовляй рідною мовою.)

• Батога тачий. (Багато читай.)

IV. Підсумок уроку

Прочитайте зашифрований лист, називаючи по порядку перші букви назв предметів.

Урок 270 (письмо) Тема. Слова, протилежні за значенням

Урок 270 (письмо)

Тема. Слова, протилежні за значенням

Мета: ознайомити учнів зі словами, протилежними за значенням; вчити добирати такі слова до поданих, знаходити їх у реченнях; удосконалювати навички каліграфічного письма, уміння складати звукову модель слів та виконувати складовий аналіз, відгадувати загадки; розширювати словниковий запас учнів; розвивати увагу, спостережливість, образне, творче мислення, уміння описувати предмети, творчі здібності, мовне чут­тя, культуру мовлення, уміння давати правильні відповіді на поставлені запитання; виховувати вміння працювати у парах змінного складу, самостійно, колективно, за варіантами; сприяти формуванню дружніх стосунків серед учнів класу.

Обладнання: міні-підручник із завданнями до уроку; картки для роботи у парах змінного складу, для роботи за варіантами; підручник «Післябукварик. 1 клас» / М. С. Вашуленко, В. О. На­уменко, М. Д. Захарійчук. — К. : Літера ЛТД, 2008.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну відому, в країну чудову,

В країну багатої рідної мови.

Всі сядьте рівненько, працюйте уважно —

Потрапить туди щоб було нам неважко.

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Каліграфічна хвилинка

Ц ц ц к к у у у к е р р р о о а в к и й

— Складіть слова, використовуючи тільки подані літери. (Цу­кор, цукерка, цукровий)

— Перевірте написання даних слів за підручником (с. 105).

— Поставте наголос.

— Поділіть дужками на склади.

— Складіть звукову модель слова цукровий.

— Який за смаком цукор? (Солодкий)

— Продовжте речення.

Цукор солодкий, а лимон — … (кислий).

— Знайдіть слова, що не дружать, слова-«вороги». (Солодкий — кислий)

III. Повідомлення теми та завдань уроку

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося зі словами, протилежни­ми за значенням (ще можна їх назвати словами-«ворогами»); буде­мо вчитися знаходити такі слова в нашому мовленні.

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Прочитайте і відгадайте загадки, випишіть парами слова,протилежні за значенням

• Біла латка, чорна латка по дереву скаче. (Береза)

• Серед двора стоїть копа: попереду вила, позаду мітла. (Корова)

2 Робота за підручником

1) С. 105, вправа 1

— Прочитайте слова. Доберіть до них пару з поданих слів.

Білий гриб — чорний ґрунт, солодкий мед — кислий лимон.

— Усно складіть речення із однією парою словосполучень.

Фізкультхвилинка

Дружно в ліс ми всі пішли, Скільки тут грибів знайшли! В кошики ми їх збирали, Доки повними не стали.

Ще й побігали там трішки, Натомили свої ніжки. Поверталися бадьорі, А про це вже знали в школі.

2) С. 105, вправа 2

— З тексту «Казка про золоту рибку» випишіть виділені слова. Доберіть до них слова з протилежним значенням.

Маленький — великий, далеко — близько.

3) С. 105, вправа 3

— Випишіть останнє речення з цієї ж казки. Позначте у словах наголошений звук, підкресліть наголошений склад. Виконайте звуко-буквений аналіз підкресленого слова.

3 Робота у парах змінного складу

— Прочитайте вірш. Випишіть парами слова, протилежні за значенням.

Варіант 1 Два брати жили на світі, Був один з них працьовитий, А другий — ледачий дуже. Слухай казку про них, друже.	Варіант 2 Той хоробрий і правдивий, Той брехливий, полохливий, Той розумний, той дурний, Той великий, той малий.
Варіант 3 День і ніч брати сварились І ніколи не мирились. Все, що перший будував, Другий миттю руйнував.	Варіант 4 Кожен рать повів свою, Стрілись вороги в бою. Із високим стрівсь низький, На товстого йшов тонкий.

4 Робота за варіантами

— Прочитайте. Знайдіть і випишіть слова з протилежним зна­ченням.

Варіант 1 Сірий зайчик ще улітку Наносив дровець в повітку. Взимку чим топити має, Як завія загуляє… М. Пономаренко Варіант 2 Йде зима в поля, гаї, Ми вже бачили її. В неї сніг та хуртовина, Довга ніч, коротка днина.

Варіант 3 Струмку сказала річка: — Ти вузький, а я широка, Ти мілкий, а я глибока. Про одне лиш забула ріка, Що й сама починалась з струмка. Варіант 4 Розкішний степ; убогі села… Це ти, мій краю чарівний? Мій рідний край такий веселий, Мій рідний край такий сумний.

5 Колективна робота (за міні-підручником)

1) Прочитайте. Замініть виділені слова словами, протилежними за значенням. Запишіть відредагований текст

Настала осінь. У перелітних пташок — сум. Вони летять у вирій.

(Настала весна. У перелітних пташок — радість. Вони ле­тять у рідні краї.)

2) Прочитайте речення. Замість пропусків запишіть для опису картин природи слова, протилежні за значенням

• Дощ навесні (який?) …, а восени (який?) … .

• Вітер навесні (який?) …, а восени (який?) … .

• Сонце навесні (яке?) …, а восени (яке?) … .

• Навесні небо (яке?) …, а восени (яке?) … .

Слова для довідки: теплий, холодний, легкий, сильний, веселе, сумне, чисте, похмуре.

V. Підсумок уроку

— З якими словами ознайомилися на уроці?

— Яка робота для вас була цікавою?

— Що було важким?

— Доберіть до слова початок протилежне за значенням. (Кінець)

— Наш урок добіг свого кінця, бажаю вам успіхів.