Я і Україна 1 клас
Тема: Свято, коли весело.
Мета: формувати у дітей уявлення про державні і народні свята. Уточнити і розширити знання учнів про Святого Миколая, Новий рік, Різдво Христове, Водохреща. Розвивати безкорисність у ставленні до людей, збагачувати духовний світ дітей. Виховувати почуття доброзичливості, чуйності, милосердя, повагу до народних звичаїв і традицій.
Обладнання: ілюстрації до свят, ікона Чудотворця Миколая, білі карки та фломастери.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення пройденого матеріалу.
а) Розповідь учнів про допомогу батькам протягом тижня.
б) Як треба дбати дітям про батьків?
2. Проблемний вступ до уроку.
— Як ви думаєте, що означає вислів: «Зима прийшла і празник принесла»?
— Чому ви найбільше любите зимові свята?
— Чи здогадалися ви, про що будемо сьогодні говорити?
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Читання вірша.
Студень, грудень, мостовик —
Збив на льоду черевик:
Катерину в гості жде,
Ще й Наума приведе,
Калиту смачну зготує
І Андрія почастує.
Святкували до Миколи,
Не відходили від столу, —
Бо ні віхола, ні сніг
Не остудять в серці сміх,
Бо ведмедю взимку спати,
А діточкам — святкувати.
2. Повідомлення теми і завдань уроку.
Перший місяць зими хоч скупий на тепло, зате щедрий на свята. Ось сьогодні ми і будемо говорити про зимові свята, які ви дуже любите за їхні подарунки, за урочистість, за розваги та веселість.
3. Розповідь учителя.
Улюбленим святом дітей є день Святого Миколая (19 грудня). А в давні часи 14 грудня відзначався день найменших школярів (день Наума) — на Наума їх вперше відводили до школи: «Наум наставляє на ум». Свято Миколая має дуже давню традицію і пов'язане воно з сонечком.
Саме в цей день стрілочка сонячного годинника відцокотіла 360 днів. На Землі настала найдовша ніч. Саме у цю ніч Святий Миколай приносив діткам подарунки і клав під подушки: звичайно у нього є помічники.
Любий друже, глянь на небо:
Ген спускається до тебе
На вервечці золотій
Чудотворець наш святий —
Опікун усіх, хто в горі,
І на суші, і на морі...
Й дітям всіх-усіх країн
Друг найперший — власне він.
Ризи в нього сонцем сяють,
Зорі путь йому встеляють,
Над чолом ярінь цвіте,
А в руках — Письмо Святе...
Тчеться світлий слід за ним,
Блисне сяйвом неземним.
Поруч нього, в білих шатах,
Світлокрилі янголята.
Хто не спить об цій порі,
Ступлять всі на той поріг.
Де живе дитина чемна,
Сон навіють їй приємний,
І дарунки покладуть
Під подушку — й знову в путь.
... Він не спізниться, бо ж знає:
Я чекаю Миколая!
(В. Герман )
Особливою повагою в народі користувалася ікона Святого Миколая Чудотворця. Вона була майже в кожній оселі, оскільки він захищав усіх бідних і знедолених.
Фізкультхвилинка
Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик,
Кладу на лопатку.
Шусть у піч!
4. Народні прикмети.
На Миколая вважалося:
Як впаде великий іній — на гарний врожай хліба.
Як піде дощ — то врожай на озимину.
Морозяний день — на врожай хліба й городини.
5. Робота з підручником:
учні розглядають малюнки та відповідають на пи-
тання в підручнику, с. 23, 24.
6. Відгадування загадок.
Він приходить до малят
у кожусі аж до п'ят,
із ціпком, у рукавицях
і у шапці, що іскриться
від сріблястого сніжку,
з подарунками в мішку.
Всім гостинці роздає,
відгадайте, хто це є? (Дід Мороз).
Влітку і взимку вбрання одне,
та кличуть дітки завжди мене,
щоб я на свято до них прийшла,
цяцьок багато їм принесла. (Ялинка).
На яке свято приходить до дітей Дід Мороз? (Новий рік)
7. Робота з підручником. На с. 25 учні розглядають малюнок.
— Знайдіть на ялинці однакові іграшки.
8. Бесіда-розповідь.
У народі кажуть: скільки днів — стільки й свят. Одне
з них особливо святкове, бо стосується кожного з нас.
— Яке це свято? (Новий рік)
А чи знаєте ви, що свято Нового року найдавніше з усіх свят. Першими стали святкувати це свято китайці, древні германці та римляни. Але за календарем китайці святкували пізніше, ніж українці, германці вважали початком нового року — середину листопада, тому що урожай зібраний — можна і відпочити, а римляни святкували Новий рік саме 1 січня. Традиція прикрашати ялинку прийшла до нас із Німеччини, завіз її Петро І. З тих пір ялинка чи сосна —
ждана гостя на Новий рік. 7 січня приходить свято Різдва. Різдвяні свята тривають два тижні — від Різдва до Водохреща (19 січня). А 13 січня увечері дівчатка обходили оселі сусідів та родичів, щоб защедрувати. Обходячи оселі, вони щедрували, співали величальні тексти господарям, а ті в свою чергу обдаровували їх смачними гостинцями.
Я дівчинка маленька,
В мене платтячко рябеньке,
Я не знаю ні «аз», ні «буки»,
Тому подайте щось у руки!
14 січня рано-вранці приходили засівальники. Засівати оселю годилося лише житнім зерном, або пшеницею. Засівальник мав чітко і розбірливо продекламувати примовку-побажання:
Місяченько, мій братику,
Зійди рано, постій мало,
Поки я бички позапрягаю,
Жито-пшеницю порозсіваю.
Роди, Боже, жито й пшеницю.
Без кукілю, без метлиці.
А нам, діткам, по варениці.
19 січня велике свято Водохреща. В цей день святять воду. Вважається, що ця вода дуже цілюща. Нею поїли важко хворих дітей, щоб «вони видужували та не хворіли».
Фізкультхвилинка
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Стали в колі ми кружлять.
Покружляли, розійшлися.
До роботи знов берися.
III. Формування вмінь та навичок
1. Робота у зошиті з друкованою основою, с. 14.
— Які свята люблять у твоїй родині?
2. Гра «Відгадай за описом».
* * *
Її завжди в лісі знайдеш. Підемо гуляти і в лісі зустрінемо: стоїть колюча, як їжак, зимою і літом в одному платті. (Ялинка)
* * *
Його ніхто з дітей ніколи не бачив. Він приходить, коли діти сплять у ліжечках. А вранці малюки знаходять під подушками подарунки. (Святий Миколай)
* * *
Цей дідусь приходить під новий рік, у кожусі, валянках. У нього біла борода, а за плечима великий мішок з подарунками. (Дід Мороз)
Кого звуть онукою Діда Мороза? (Снігуронька)
3. Бесіда та практична робота.
— Які найбільші зимові свята ви запам'ятали?
— Як саме ваша сім'я готується до цих свят?
••• На білих картках намалюйте ялинку і прикрасьте її.
• Або ж маску, яку б ви хотіли одягти на маскараді.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
* * *
Ялинка
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Я сюди, а він — туди...
Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись.
Порубаєте ліси -
Ніде буде і сховатись...
Сам запрягся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку відбирати.
(Олександр Олесь)
* * *
Що за гостя в нас така,
І зелена, і струнка?
Сяє зірка угорі.
На гіллі скрізь — ліхтарі.
І ростуть на ній не шишки,
А цукерки і горішки.
(Г. Демченко )
Січень
Січень — сікач, ой багато насік.
Насік з морозу гілок.
Та запріг снігура у візок,
Та привіз до вітра-брата,
Поскладав у холодній хаті.
До весни ще довго жити,
Буде чим в печі топити.
Баба Віхола
Баба Віхола, сива Віхола
На метільній метлі приїхала,
В двері стукала, селом вешталась:
Люди, добродії, дайте решето!
Ой просію ж я біле борошно,
Бо в полях ще дуже порожньо.
Сині пальчики — мерзне житечко,
Нема решета, дайте ситечко!
Полем їхала, в землю дихала
Баба Віхола, сива Віхола...
Щедрівки, колядки
Я несу щедрівочки у будинки,
Сію — вію житечко у торбинки.
Сію — вію зернята-зоренята.
Хай добром промінеться кожна хата!
Як моя торбиночка порожніє, —
Та навколо радісно світ повніє.
(С. Жуганин )
Щедрівочка щедрувала
Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала:
Чи ти, тітко, наварила?
Чи ти, тітко, напекла?
Неси мені до вікна.
Колядка
Колядин, колядин, а я в батька один,
По колінця кожушок,
Дайте, дядьку, п'ятачок.
А п'ятак недорогий,
Дайте, тітко, ще й другий.
З святим вечором!
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Хай вам буде рік добрий.
А вік довгий.
Сійся, родися, жито-пшениця!
На щастя — здоров'я,
На Новий рік.
Щоб вам у Новому році
Було краще, ніж торік!
З історії зимових свят
Протягом усіх різдвяних свят, які тривали два тижні — від Різдва до Водохреща, в кожній господині тричі варили кутю — багату, щедру, голодну. Напередодні Різдва, тобто б січня, кожна родина готувала першу кутю. Для неї використовували ячмінь. Це Святвечір, багатий вечір. Окрім куті, готували 11 пісних страв: обов'язково борщ, гриби, капуста, картопля... Господиня робила з сіна кубельце і промовляла: «Сьогодні в нас узвар і кутя, щоб курчата лупилися до пуття!» Напередодні Нового року (13 січня) була щедра кутя. Дівчата щедрували в цей вечір (і тільки дівчата), співали пісні господарям. Вважалося, хто першим зайде до оселі — чоловік чи жінка, — то відповідно до статі, корова приведе бичка або теличку. На Водохреща приходила третя кутя — голодна, її готували 18 січня. Цим дійством і завершувалося багате різдвяно-новорічне святкування.
Святий Вечір — це основна частина святкування Різдва Христового. Головним атрибутом його були «дідух» і солом'яні хрестики, які чіпляли біля ікон, щоб охороняли від нечистої сили, капра в дні свят вважалася особливо небезпечною. Що ж таке «дідух»? «Дідух» — як вінець зібраного урожаю, виготовляли його з першого зібраного снопа. Господар перед вечерею святково вносив його до хати, бажав всій родині гарних свят і ставив його на почесному місці — на покуті, під святими образами. Також клали під скатертину пучок сіна (бо Христос народився на сінові), зубчики часнику по кутах стола, щоб відганяли нечисту силу. 19 січня приходить Святе Водохрещення або Йордан. Вдосвіта люди йшли до ставка чи річки, вирубували ополонку у вигляді хреста. Священик освячував воду. Люди набирали цю воду. Вважалося, що вона береже цілий рік. Від Святого Вечора (6 січня) і до Стрітення (15 лютого) люди при зустрічі віталися:
— Христос ся рождає!
Відповідали: — Славімо його!
Прислів'я
• Дми, не дми — не до Різдва йде, а до Великодня.
• Дуй, не дуй, а вже не до ковбаси, а до яєць іде.
Народні прикмети
• Якщо на Різдво буде багато бурульок понад стріхою, то входить
ярина, особливо ячмінь.
• На деревах рясний іній — защедрить озимина
• На Різдво іде сніг — заврожаїться озимина.
Тема: Свято, коли весело.
Мета: формувати у дітей уявлення про державні і народні свята. Уточнити і розширити знання учнів про Святого Миколая, Новий рік, Різдво Христове, Водохреща. Розвивати безкорисність у ставленні до людей, збагачувати духовний світ дітей. Виховувати почуття доброзичливості, чуйності, милосердя, повагу до народних звичаїв і традицій.
Обладнання: ілюстрації до свят, ікона Чудотворця Миколая, білі карки та фломастери.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення пройденого матеріалу.
а) Розповідь учнів про допомогу батькам протягом тижня.
б) Як треба дбати дітям про батьків?
2. Проблемний вступ до уроку.
— Як ви думаєте, що означає вислів: «Зима прийшла і празник принесла»?
— Чому ви найбільше любите зимові свята?
— Чи здогадалися ви, про що будемо сьогодні говорити?
II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності
1. Читання вірша.
Студень, грудень, мостовик —
Збив на льоду черевик:
Катерину в гості жде,
Ще й Наума приведе,
Калиту смачну зготує
І Андрія почастує.
Святкували до Миколи,
Не відходили від столу, —
Бо ні віхола, ні сніг
Не остудять в серці сміх,
Бо ведмедю взимку спати,
А діточкам — святкувати.
2. Повідомлення теми і завдань уроку.
Перший місяць зими хоч скупий на тепло, зате щедрий на свята. Ось сьогодні ми і будемо говорити про зимові свята, які ви дуже любите за їхні подарунки, за урочистість, за розваги та веселість.
3. Розповідь учителя.
Улюбленим святом дітей є день Святого Миколая (19 грудня). А в давні часи 14 грудня відзначався день найменших школярів (день Наума) — на Наума їх вперше відводили до школи: «Наум наставляє на ум». Свято Миколая має дуже давню традицію і пов'язане воно з сонечком.
Саме в цей день стрілочка сонячного годинника відцокотіла 360 днів. На Землі настала найдовша ніч. Саме у цю ніч Святий Миколай приносив діткам подарунки і клав під подушки: звичайно у нього є помічники.
Любий друже, глянь на небо:
Ген спускається до тебе
На вервечці золотій
Чудотворець наш святий —
Опікун усіх, хто в горі,
І на суші, і на морі...
Й дітям всіх-усіх країн
Друг найперший — власне він.
Ризи в нього сонцем сяють,
Зорі путь йому встеляють,
Над чолом ярінь цвіте,
А в руках — Письмо Святе...
Тчеться світлий слід за ним,
Блисне сяйвом неземним.
Поруч нього, в білих шатах,
Світлокрилі янголята.
Хто не спить об цій порі,
Ступлять всі на той поріг.
Де живе дитина чемна,
Сон навіють їй приємний,
І дарунки покладуть
Під подушку — й знову в путь.
... Він не спізниться, бо ж знає:
Я чекаю Миколая!
(В. Герман )
Особливою повагою в народі користувалася ікона Святого Миколая Чудотворця. Вона була майже в кожній оселі, оскільки він захищав усіх бідних і знедолених.
Фізкультхвилинка
Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик,
Кладу на лопатку.
Шусть у піч!
4. Народні прикмети.
На Миколая вважалося:
Як впаде великий іній — на гарний врожай хліба.
Як піде дощ — то врожай на озимину.
Морозяний день — на врожай хліба й городини.
5. Робота з підручником:
учні розглядають малюнки та відповідають на пи-
тання в підручнику, с. 23, 24.
6. Відгадування загадок.
Він приходить до малят
у кожусі аж до п'ят,
із ціпком, у рукавицях
і у шапці, що іскриться
від сріблястого сніжку,
з подарунками в мішку.
Всім гостинці роздає,
відгадайте, хто це є? (Дід Мороз).
Влітку і взимку вбрання одне,
та кличуть дітки завжди мене,
щоб я на свято до них прийшла,
цяцьок багато їм принесла. (Ялинка).
На яке свято приходить до дітей Дід Мороз? (Новий рік)
7. Робота з підручником. На с. 25 учні розглядають малюнок.
— Знайдіть на ялинці однакові іграшки.
8. Бесіда-розповідь.
У народі кажуть: скільки днів — стільки й свят. Одне
з них особливо святкове, бо стосується кожного з нас.
— Яке це свято? (Новий рік)
А чи знаєте ви, що свято Нового року найдавніше з усіх свят. Першими стали святкувати це свято китайці, древні германці та римляни. Але за календарем китайці святкували пізніше, ніж українці, германці вважали початком нового року — середину листопада, тому що урожай зібраний — можна і відпочити, а римляни святкували Новий рік саме 1 січня. Традиція прикрашати ялинку прийшла до нас із Німеччини, завіз її Петро І. З тих пір ялинка чи сосна —
ждана гостя на Новий рік. 7 січня приходить свято Різдва. Різдвяні свята тривають два тижні — від Різдва до Водохреща (19 січня). А 13 січня увечері дівчатка обходили оселі сусідів та родичів, щоб защедрувати. Обходячи оселі, вони щедрували, співали величальні тексти господарям, а ті в свою чергу обдаровували їх смачними гостинцями.
Я дівчинка маленька,
В мене платтячко рябеньке,
Я не знаю ні «аз», ні «буки»,
Тому подайте щось у руки!
14 січня рано-вранці приходили засівальники. Засівати оселю годилося лише житнім зерном, або пшеницею. Засівальник мав чітко і розбірливо продекламувати примовку-побажання:
Місяченько, мій братику,
Зійди рано, постій мало,
Поки я бички позапрягаю,
Жито-пшеницю порозсіваю.
Роди, Боже, жито й пшеницю.
Без кукілю, без метлиці.
А нам, діткам, по варениці.
19 січня велике свято Водохреща. В цей день святять воду. Вважається, що ця вода дуже цілюща. Нею поїли важко хворих дітей, щоб «вони видужували та не хворіли».
Фізкультхвилинка
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Стали в колі ми кружлять.
Покружляли, розійшлися.
До роботи знов берися.
III. Формування вмінь та навичок
1. Робота у зошиті з друкованою основою, с. 14.
— Які свята люблять у твоїй родині?
2. Гра «Відгадай за описом».
* * *
Її завжди в лісі знайдеш. Підемо гуляти і в лісі зустрінемо: стоїть колюча, як їжак, зимою і літом в одному платті. (Ялинка)
* * *
Його ніхто з дітей ніколи не бачив. Він приходить, коли діти сплять у ліжечках. А вранці малюки знаходять під подушками подарунки. (Святий Миколай)
* * *
Цей дідусь приходить під новий рік, у кожусі, валянках. У нього біла борода, а за плечима великий мішок з подарунками. (Дід Мороз)
Кого звуть онукою Діда Мороза? (Снігуронька)
3. Бесіда та практична робота.
— Які найбільші зимові свята ви запам'ятали?
— Як саме ваша сім'я готується до цих свят?
••• На білих картках намалюйте ялинку і прикрасьте її.
• Або ж маску, яку б ви хотіли одягти на маскараді.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
* * *
Ялинка
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Я сюди, а він — туди...
Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись.
Порубаєте ліси -
Ніде буде і сховатись...
Сам запрягся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку відбирати.
(Олександр Олесь)
* * *
Що за гостя в нас така,
І зелена, і струнка?
Сяє зірка угорі.
На гіллі скрізь — ліхтарі.
І ростуть на ній не шишки,
А цукерки і горішки.
(Г. Демченко )
Січень
Січень — сікач, ой багато насік.
Насік з морозу гілок.
Та запріг снігура у візок,
Та привіз до вітра-брата,
Поскладав у холодній хаті.
До весни ще довго жити,
Буде чим в печі топити.
Баба Віхола
Баба Віхола, сива Віхола
На метільній метлі приїхала,
В двері стукала, селом вешталась:
Люди, добродії, дайте решето!
Ой просію ж я біле борошно,
Бо в полях ще дуже порожньо.
Сині пальчики — мерзне житечко,
Нема решета, дайте ситечко!
Полем їхала, в землю дихала
Баба Віхола, сива Віхола...
Щедрівки, колядки
Я несу щедрівочки у будинки,
Сію — вію житечко у торбинки.
Сію — вію зернята-зоренята.
Хай добром промінеться кожна хата!
Як моя торбиночка порожніє, —
Та навколо радісно світ повніє.
(С. Жуганин )
Щедрівочка щедрувала
Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала:
Чи ти, тітко, наварила?
Чи ти, тітко, напекла?
Неси мені до вікна.
Колядка
Колядин, колядин, а я в батька один,
По колінця кожушок,
Дайте, дядьку, п'ятачок.
А п'ятак недорогий,
Дайте, тітко, ще й другий.
З святим вечором!
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Хай вам буде рік добрий.
А вік довгий.
Сійся, родися, жито-пшениця!
На щастя — здоров'я,
На Новий рік.
Щоб вам у Новому році
Було краще, ніж торік!
З історії зимових свят
Протягом усіх різдвяних свят, які тривали два тижні — від Різдва до Водохреща, в кожній господині тричі варили кутю — багату, щедру, голодну. Напередодні Різдва, тобто б січня, кожна родина готувала першу кутю. Для неї використовували ячмінь. Це Святвечір, багатий вечір. Окрім куті, готували 11 пісних страв: обов'язково борщ, гриби, капуста, картопля... Господиня робила з сіна кубельце і промовляла: «Сьогодні в нас узвар і кутя, щоб курчата лупилися до пуття!» Напередодні Нового року (13 січня) була щедра кутя. Дівчата щедрували в цей вечір (і тільки дівчата), співали пісні господарям. Вважалося, хто першим зайде до оселі — чоловік чи жінка, — то відповідно до статі, корова приведе бичка або теличку. На Водохреща приходила третя кутя — голодна, її готували 18 січня. Цим дійством і завершувалося багате різдвяно-новорічне святкування.
Святий Вечір — це основна частина святкування Різдва Христового. Головним атрибутом його були «дідух» і солом'яні хрестики, які чіпляли біля ікон, щоб охороняли від нечистої сили, капра в дні свят вважалася особливо небезпечною. Що ж таке «дідух»? «Дідух» — як вінець зібраного урожаю, виготовляли його з першого зібраного снопа. Господар перед вечерею святково вносив його до хати, бажав всій родині гарних свят і ставив його на почесному місці — на покуті, під святими образами. Також клали під скатертину пучок сіна (бо Христос народився на сінові), зубчики часнику по кутах стола, щоб відганяли нечисту силу. 19 січня приходить Святе Водохрещення або Йордан. Вдосвіта люди йшли до ставка чи річки, вирубували ополонку у вигляді хреста. Священик освячував воду. Люди набирали цю воду. Вважалося, що вона береже цілий рік. Від Святого Вечора (6 січня) і до Стрітення (15 лютого) люди при зустрічі віталися:
— Христос ся рождає!
Відповідали: — Славімо його!
Прислів'я
• Дми, не дми — не до Різдва йде, а до Великодня.
• Дуй, не дуй, а вже не до ковбаси, а до яєць іде.
Народні прикмети
• Якщо на Різдво буде багато бурульок понад стріхою, то входить
ярина, особливо ячмінь.
• На деревах рясний іній — защедрить озимина
• На Різдво іде сніг — заврожаїться озимина.
Немає коментарів:
Дописати коментар