Етика 4 клас Тема. У світі етики. Етика як наука. Складові етики. Етика і духовний світ людини

Етика 4 клас

Тема. У світі етики. Етика як наука. Складові етики. Етика і духовний світ людини

Мета: формувати уявлення про етику як науку, її складові; розши­рювати словниковий запас; виховувати інтерес до вивчення предмета, бажання збагачувати свій духовний світ.

Обладнання: плакати «Робіть так, щоб людям, які вас оточують, було добре» (В. Сухомлинський); «Добрі манери має той, хто найменшу кіль­кість людей ставить у незручне становище» (Дж. Свіфт); запис пісні «Про дружбу»; портрети Василя Сухомлинського. Джонатана Свіфта.

ХІД УРОКУ

I.    Організаційний момент

Створення позитивно-емоційної атмосфери уроку. Аутотренінг (під музичний супровід).

II.   Активізація уваги та мислення учнів

Постановка проблемного завдання (на дошці — плакат зі словами

В.  Сухомлинського).

1.  Поміркуймо над висловом Василя Сухомлинського: «Робіть так. щоб

людям, які вас оточують, було добре».

—  Як ви розумієте ці слова? (Висловлювання учнів.)

—  Що таке доброта? З якими словами пов’язане це поняття?

—    Тепер уявімо, що доброта — це сонечко, домалюємо його про­мінчики

—  Правильно, всі ці слова є складовими доброти.

2.   Робота над змістом прислів’їв.

•   Доброму всюди добре.

•   Хто шанується, того й люди шанують.

•   До доброї криниці стежка втоптана.

3.  Життєвий досвід вчить, що мало бути добрим, необхідно ще й бути так­товним. Чуйність — доброта серця, тактовність — його розум. Поняття ці нерозривні, як нерозривні зміст і форма. Щоб бути тактовним завжди і всюди, необхідно знати основи культури поведінки. Без такого знання людина справляє враження невихованої, хоч би якою доброю вона не була.

А наука про те, як потрібно і слід поводитися в тій або іншій ситу­ації, називається етикою. Спробуємо детальніше розібратися з даним поняттям.

III.    Повідомлення теми і мети уроку

—   Отже, на сьогоднішньому уроці ми познайомимося з етикою як наукою, дізнаємося про її складові, збагатимо свій словниковий запас новими термінами, встановимо взаємозв’язок етики з духовним світом людини.

IV.  Мотивація навчальної діяльності

За допомогою уявного мікрофона дайте відповідь на запитання: «На­віщо необхідно вивчати етику»?

—    Обмінявшись думками, доповніть твердження: «Етику потрібно вивчати для того, щоб...»

V.   Вивчення нового матеріалу

1.  Вступна бесіда-розповідь

—  Зі словом етика тісно пов’язане слово етикет.

Яке слово, схоже на слово етикет, використовується часто у повся­кденному житті?

—  Так, це — етикетка. Що таке етикетка? (Висловлювання дітей.)

2.   З історії етикету.

—   А тепер послухайте уважно і скажіть, який факт зацікавив вас найбільше?

Дуже давно у Франції, за часів короля Людовіка XIV, на одному із бучних королівських банкетів усім гостям роздали картки із переліком правил поведінки. Від французької назви карток — етикеток — і походить слово етикет. Згодом воно увійшло в мови багатьох країн, а означає вихованість, вишукані манери, вміння поводитися в товаристві.

Безперечно, що етикет сучасний дуже відрізняється від придворного етикету Людовіка XIV. А втім, найбільш потрібні правила, пройшовши через фільтр часу, стали нам в пригоді.

Зокрема, збереглося чимало звичаїв народів різних країн та епох. З часів Стародавнього Риму прийшов до нас звичай гостинності. Скан­динави запровадили правило надавати чільні місця за столом жінкам і найбільш поважним гостям. Красиво й безшумно їсти і правильно поводитись із столовими приборами вміли ще стародавні єгиптяни. В часи Середньовіччя, в XI—XIII ст. (часи трубадурів) ознакою вихованості вважали те, що кавалери сідали за обідній стіл поруч зі своїми дамами. Уважне та шанобливе ставлення до жінок збереглося й до наших часів.

За Петра І тричі видавали книжку для молоді «Юности чесное зер­цало, или показание к житейському обхождению». Там йшлося не лише про абетку та арифметику, а й про те, як сидіти за столом, як трима­ти виделку й ніж, на якій відстані скидати капелюха, коли зустрічати знайомих, як поводитися вдома. Вчили поважати батьків («отца и матерь в великой чести содержать») і чемно відповідати на будь-яке запитання, картаючи за таку, приміром, відповідь: «Що-о? Як? Що ти теревениш? Чого треба?»

То що ж з почутого найбільш вразило вас?

—  Правил поведінки, тобто етикету, ми повинні дотримуватися змалку. Повага до старших, до жінок, особливо до батька й матері, — обов’язкові для кожного, незалежно від його віку, навіть для маленьких дітей. І якщо хлопчик поступиться своїм місцем дівчинці, це доведе його вихованість та культурність.

Однак, етика — це наука, що досліджує правила поведінки, вивчає не лише ті з них, що передбачені етикетом (повторювання), а передусім такі, на яких ґрунтуються стосунки між людьми. Саме вони визначають нашу поведінку, допомагають людям жити громадою, не заважаючи й не завдаючи шкоди іншому. Отже, етика — наука про мораль. (Приклад із життя.)

3.  Словникова робота

—  Які нові поняття-терміни ви запам’ятали? (Робота в зошитах.)

Етикетка — товарний знак, ярлик якого наклеюють на товар або

його упаковку.

Етикет — 1) правила поведінки; 2) зведення норм поведінки, по­рядок дій, правила чемності у вельможних домах, нині — ще й в дип­ломатичних колах.

Мораль — норми та правила поведінки в ставленні людей один до одного й до суспільства.

4.  Тепер спробуємо з’ясувати, як пов’язані етика та духовний світ лю­дини.

Спочатку поміркуємо над тим, що є духовним світом людини. (Учні висловлюють свої думки.)

Духовним світом людини називають усе, що пов’язане з людською душею,— почуття, думки, бажання, прагнення, інтереси. Духовність кожного народу відображається в прислів’ях, приказках, казках, де слово душа часто є синонімом слова людина. Найкращі людські риси, на яких ґрунтуються моральні правила, називаються чеснотами. (До словника.)

Чеснота — позитивна моральна риса в характері людини, добро­чинність. (Учні називають людські чесноти: доброта, мудрість, гідність, справедливість...)

—  Але з досвіду ми знаємо, що людям притаманні не лише чесноти, а й пороки, вади.

5.  Гра для закріплення даних правил «Відшукай протилежне поняття».

Клас розподіляється на дві групи. Перша група називає чесноту, а друга — ваду.

Наприклад:

щедрий — жадібний;

добрий — злий.

VI.   Набуття практичних умінь та навичок етичної поведінки

1.  Опрацювання ситуації.

БАБУСЯ

Прийшов до Борки товариш. Товариш сказав:

—  Здрастуйте, бабусю!

Борка весело підштовхнув його ліктем.

—   Ходімо, ходімо! Можеш із нею не вітатися. Вона стара стару- шенція.

Бабуся обсмикнула кофту, поправила хустину і тихо поворушила губами:

—  Образити — що вдарити, приголубити — треба слово шукати.

А в сусідній кімнаті товариш казав Борці:

—   А з нашою бабусею завжди вітаються і свої, і чужі. Вона у нас головна.

— Як це — головна? — зацікавився Борка.

—   Ну, старенька... всіх зростила. Її не можна кривдити. А чого ж ти зі своєю так? Гляди, батько прочухана дасть за це.

—  Не дасть! — насупився Борка. — Він сам з нею не вітається.

—    Та ми свою бабусю не кривдимо, — зашарився Борка. — Вона у нас... сита і здорова.

Прощаючись із товаришем, Борка затримав його біля дверей.

—  Бабо, — нетерпляче гукнув він, — іди-но сюди!

—  Іду, іду! — зашкутильгала з кухні старенька.

—    Ось, — сказав товаришеві Борка, — попрощайся з моєю ба­бусею.

Після цієї розмови Борка часто ні з того, ні з сього запитував у бабусі:

—  Кривдимо ми тебе?

А батькам сказав:

—   Наша баба — краща за всіх, а живе гірше від усіх — ніхто про неї не піклується!

—  Хто це тебе навчив батьків осуджувати? Гляди мені, малий ще!

І,  розхвилювавшись, накидалися на бабусю:

—    Це, мабуть. Ви, матусю, дитину підбурюєте? Якщо невдоволені нами, могли б й самі сказати.

Бабця, м’яко всміхаючись, хитала головою:

—    Не я вчу, життя вчить. А вам би, дурненькі, радіти треба, для вас син зростає. Я своє віджила на світі, а ваша старість ще попереду. Що уб’єте, те не вернете.

(В. Осєєва)

Питання

Кого із хлопчиків можна назвати люблячим онуком і чому?

Як можна охарактеризувати ставлення батька Борки до своєї ма­тері?

Як ви розумієте слова бабусі: «...Не я вчу, життя вчить... Що уб’єте, те не вернете?»

2.  Розвиток творчої уяви (РТУ).

—   А тепер уявімо, що ви опинилися на місці хлопчика Борки. Як би ви поводилися в такій ситуації? (Міркування і висловлювання учнів.)

—  Пограємо в гру «Добре і погано»,

—  Що в цій ситуації є доброго?

—  Що поганого?

VII.    Підсумок уроку

—  З якими поняттями ми сьогодні ознайомилися?

—  Що вивчає етика?

—  Які враження від уроку залишились?

—  Якого висновку ви дійшли?

—  Дякую за співпрацю!

VIII.    Домашнє завдання (на вибір)

1. Дібрати прислів’я про добро, справедливість, любов.

2.  Намалювати етикетку.

3.  Дібрати матеріал з історії етикету.