Визначні події в історії 1 жовтня

331 р. до н.е. – битва під Гавгамелами; македонці проти персів Ніхто достеменно не знає, де знаходиться місцевість із чудернацькою назвою Гавгамели. За свідченнями давніх істориків, ця назва перекладається як «верблюдячий дім»  – один цар, що буцімто врятувався від смерті завдяки верблюду, поселив там свого рятівника і наказав його годувати й доглядати. Так чи не так воно було, але під Гавгамелами відбулася одна з найбільших битв античної доби – бій між військом Александра Македонського та армією його суперника перського царя Дарія ІІІ. Цар Македонії Александр виявив себе блискучим полководцем – на той час він уже отримав кілька перемог, так що навіть Дарій запропонував Александру розділити свої володіння на двох, але той відмовився. Коли про це дізнався воєначальник Парменіон, він вигукнув: «Якби я був Александром – я б погодився!». «Я б також погодився, якби був Парменіоном», – відказав Александр. Він пояснив, що готовність Дарія іти на такі поступки свідчить про неспроможність продовжувати війну. Битва під Гавгамелами мала стати вирішальною. Армія персів була чисельнішою за македонську, до того ж перси мали «секретну зброю» – страшні серпоносні колісниці, чиї колеса були оснащені довжелезними лезами, які «косили» воїнів та підрізали ноги коням. Однак битви виграються не лише завдяки силі, а й завдяки хитрості. Дарій наказав своїм воїнам не спати всю ніч, побоюючись, що македонці атакують у темряві. Александр же дав своїй армії виспатись. На пропозиції своїх полководців атакувати табір противника уночі відповів: «Я не краду перемог», – після чого сам пішов спати до шатра. Настав ранок. Перси, змучені безсонною ніччю, ледве трималися на ногах. Македонці ж, освіжені сном, билися з подвійним завзяттям. Надія персів на бойові колісниці також не виправдалася – македонці гучними криками налякали коней, частина з них повернула назад, порізавши лезами своїх же вояків. Ті ж колісниці, що не повернули, також спіткала невдача – македонці пропустили їх углиб своїх лав, де лучники перестріляли візничих, а піхота розступилася, і коні вимчали колісниці в тил війська, де були перехоплені. Битва була остаточно виграна македонським військом, сили Дарія розгромлені, а перська імперія перестала існувати. Битва під Гавгамелами стала найбільшим тріумфом для Александра Македонського та зоряним часом його правління.

1946 – завершив роботу Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі Місто Нюрнберг у Німеччині відоме тим, що йому випало бути залом суду над військовими злочинцями. По завершенні Другої світової війни нацистська Німеччина була розгромлена і визнала себе переможеною. На той час в багатьох європейських країнах відбулася зміна влади, були скинуті уряди, що підтримували нацистів, виникла нагальна потреба нового світового порядку. Суд в місті Нюрнберг зібрався для того, аби винести вироки тим, з чиєї вини розпочалася Друга світова війна. Головний винуватець Адольф Гітлер та кілька його поплічників наклали на себе руки, для решти була підготовлена лава підсудних. Вперше в історії агресор постав перед судом світового співтовариства, світ висунув обвинувачення у злочинах проти людства. Вперше в історії було заявлено про верховенство права, а закон поставлений над грубою силою. Волею світового співтовариства нацистська партія Німеччини була оголошена злочинною організацією і офіційно заборонена. Її керівництву були винесені вироки різної міри суворості: смерть на шибениці, довічне ув’язнення та різні тюремні строки. Вперше була публічно засуджена сама війна як засіб вирішення конфліктів між державами. Відтепер всі суперечності мали вирішуватися не шляхом зброї, а шляхом законів та міжнародного права. Трибунал у Нюрнберзі був важливою історичною подією, яка ознаменувала народження нового повоєнного світу – світу, який прагнув миру і визнавав його найбільшою цінністю. Саме цей девіз ліг в основу новопосталого міжнародного союзу – Організації Об’єднаних Націй, в структурі якої були створені спеціальні військові підрозділи – миротворці, чиє завдання полягало у залагодженні збройних конфліктів та підтримки миру на всій планеті.

1 жовтня свої іменини святкують Аркадій, Борис та Ірина

Не забудьте привітати!

Визначні події в історії 30 вересня

1452 – у Німеччині вийшла перша в Європі друкована книга – Біблія  Часто помилково вважають, що книгодрукування зародилося в Китаї, де винайшли папір. Насправді ж першими почали друкувати книги сусіди Китаю – корейці. Вони вирізали ієрогліфи на дерев’яних дошках, покривати їх фарбою і відтискувати на папері. Відтак з’явилася можливість друкувати одну книгу зразу у багатьох екземплярах. Кількість книг виросла, вони стали недорогими і доступними. В Європі ж тривалий час не знали ні паперу, ні друкування. За папір правив пергамент – тонка, спеціально висушена і вичинена шкіра тварин. Вперше папір до Європи завезли араби, які навчилися його робити у китайців. Книги ж до XV століття в Європі не друкувалися, а переписувалися. Уявіть собі, яка то була марудна робота – переписувати від руки цілу книгу! Однак переписувачі отримували за роботу грубі гроші і дуже нею дорожили. Рукописні книги були такими дорогими, що в середньовічних бібліотеках їх навіть приковували ланцюгами, аби ніхто не вкрав.
Першодрукарем у Європі став німецький винахідник Йоганн Гутенберг. Він винайшов змінні металеві літери, вирізані у зворотному вигляді. З цих літер складався текст, який можна було відтискувати на папері за допомогою спеціального пресу. Винахід Гутенберга з’їв усі його статки, ще й примусив залізти у борги. Однак старання були немарними – 1452 року в Європі  з’явилися перша друкована книга. Нею, звісно ж, була Біблія. Церква швидко оцінила  винахід Гутенберга і призначила йому пенсію, але першодрукар на той час вже позбувся своєї друкарні – вона відійшла купцеві Фусту, якому заборгував Гутенберг. До речі, на сьогодні Біблія є найбільш розтиражованою книгою на планеті. Друге місце за величиною накладу посів цитатник Мао Цзедуна, а третє – китайський філософський трактат «Дао де цзін».

1891 – народився Отто Шмідт, видатний російський вчений і полярник Академік Отто Шмідт прославився не лише своїми винаходами в галузі математики та астрономії, своєю гіпотезою походження Сонячної системи та арктичними експедиціями на криголамах. Він знаменитий іще й власним життям. На що спроможна людина? Отто Шмідт довів, що людина спроможна на все. Ще в 14-річномі віці він склав детальний план свого життя: чому має навчитися, якими науками оволодіти, які книги прочитати, які винаходи здійснити. Коли він підрахував, скільки часу на це знадобиться – виявилося, що рівно 900 років. Шмідт дещо скоротив програму, порахував наново – вийшло 500 років. Нарешті він домігся терміну в 150 років і на цьому зупинився. Розпланувавши своє життя таким чином, Шмідт виконав практично всю програму, проживши 64 роки! Отже свій 150-річний план він спромігся втілити втричі швидше – і цим довести, що для людини в цьому світі не існує нічого неможливого.

30 вересня свої іменини святкують Віра, Надія, Любов та Софія.

  Не забудьте привітати !

Правила праці за комп’ютером

Працюємо за комп’ютером

Як правильно сидіти за комп’ютером? Відповідь на це питання ми починаємо запекло шукати після того, як від тривалої роботи перед монітором у нас починає боліти спина, шия, погіршується зір, набрякають ноги, з’являється головний біль, болі в суглобах тощо. І це ще не повний список проблем зі здоров’ям, пов’язаних з комп’ютером. Як же правильно за ним сидіти, щоб звести до мінімуму шкоду своєму здоров’ю?

Правило 1
Перш за все, купіть комп’ютерний стіл і правильний стілець або крісло. Налаштуйте крісло по висоті так, щоб стегна в положенні сидячи були паралельні підлозі, а гомілки перпендикулярні, обидві стопи перебували на підлозі або спеціальній підставці. Не сидіть, закинувши ногу на ногу – це перетисне вени, а, отже, мозок недостатньо забезпечуватиметься кров’ю.

Правило 2
У крісла має бути зручна спинка, з природним вигином. Відрегулюйте її так, щоб між вашою спиною і спинкою крісла не було ніякого відстані, оскільки в такому випадку крісло візьме на себе частину навантаження на ваш хребет.

Правило 3
Глибина крісла повинна відповідати довжині вашого стегна. А крижова кістка обов’язково має торкатися спинки крісла.

Правило 4
Крісло має бути правильно розташоване щодо робочого столу – так, щоб стільниця майже торкалась тулуба. Це не дасть вам нахилятися і сутулитися, і ви зможете зручно покласти руки на стіл, знявши навантаження з трапецієподібних м’язів.

Правило 5
Придбайте собі килимок для миші і спеціальну клавіатуру зі зручною опорою для рук. Руки тримайте зігнутими в ліктях трохи більше 90 градусів. Клавіатуру і мишу розташуйте на рівні ліктя так, щоб зап’ястки були прямі і не відхилялися ні вгору, ні вбік, ні вниз. Якщо у вас стандартна клавіатура – бажано використовувати підставку для зап’ястка, вона підтримає руку і зніме напругу в суглобах передпліччя і п’ясті. Пальці і п’ясть руки бажано розслабляти при друкуванні, щоб непотрібна напруженість не викликала передчасну втому.

Правило 6
Поставте монітор у зручне для вас положення, бажано на відстань витягнутої руки, і подалі від джерел яскравого світла, а їх світло спрямйте на стелю і стіни. Відрегулюйте під себе контрастність, яскравість, розмір шрифту. Зробіть мінімальним навантаження на очі, розташувавши екран монітора трохи нижче рівня очей. Щоб уникнути відблисків на ньому, розгорніть його до вікна на 90 градусів. Якщо потрібно, використовуйте підставку під монітор. Сидіть так, щоб шию не викручувати ні в один, ні в інший бік.

Правило 7
Розставте потрібні речі так, щоби легко було до них дотягнутися, не нахиляючись і не обертаючись. Всі речі покладіть на відстань витягнутої руки.

Правило 8
Протягом роботи на комп’ютері давайте очам час від часу перепочити. Поставте на комп’ютер спеціальну програму «EyeLeo» і чітко виконуйте її команди. Це збереже ваші очі і здоров’я. Або робіть невелику гімнастику для очей.

Правило 9
Через кожні 45–50 хвилин робіть 10 хвилинну перерву, трохи розімніться і посовайтесь, зробіть невеличку зарядку для тіла і рук, випийте кави або чаю, подихайте свіжим повітрям, вийшовши на балкон або на вулицю. Під час тривалого сидіння пам’ятайте про статичне навантаженні на хребет, яке викликає зневоднення між хребцевими дисками, а короткочасний рух допоможе вам відновити їх структуру та живлення.

Правило 10
Намагайтеся обмежувати перебування за комп’ютером. Не сидіть біля нього цілодобово.

Коли будете дотримуватися правил – будете здорові!

Визначні події в історії 29 вересня

1650 – у Лондоні відкрилося перше у світі шлюбне агентствоХоч і кажуть, що в коханні третій зайвий, проте в багатьох країнах здавна існували люди, що допомагали шукати другу половинку. Такі люди (до речі, виключно жіночої статі) звалися свахами. Щоправда, часто-густо свахи керувалися у своїх пошуках не покликом серця клієнта, а його матеріальними забаганками. Інколи кандидат в наречені навіть конкретно вказував, яким має бути статок його майбутньої дружини. До того ж у часи, коли ще не існувало газет і радіо, свахи виконували роль дощок оголошень, розносячи свіжі новини та плітки. Першим чоловіком, хто приміряв на себе роль свахи, був англієць Генрі Робінсон. Звісно ж, він не бігав і не розносив пліток. Він просто відкрив у Лондоні шлюбне агентство, яке запропонувало свої послуги всім холостякам. Причому клієнти агентства залишалися вірними традиціям – перший же клієнт заявив, що хоче мати дружину зі статком не менше 300 гіней (приблизно 500 тисяч доларів), при цьому йому все одно, чи була вона вже заміжньою і чи має дітей. Мода на шлюбні агентства швидко поширилася по всій Європі, доживши до наших днів. Завдяки цим агентствам тисячі самотніх людей змогли знайти супутника або супутницю життя. На щастя, в наші часи люди більше шукають коханих за покликом серця, а не з розрахунку на вдалий шлюб. Адже ніяка розкіш і комфорт не замінять щирих почуттів та теплих обіймів.

1897 – в Буенос-Айресі вперше публічно виконано танго Танець танго… Хто не танцював його на шкільних вечорах? Який хлопець із завмиранням серця не підходив до дівчини, що подобається, і  несміливо запрошував її на танець? І хоча поняття «парний танець» сьогодні найперше асоціюється з танго, однак першим танцем, де партнери стають один навпроти одного, був віденський вальс, від якого шляхетна Європа втратила голову у 30-і роки ХІХ століття. А через десятиліття після тріумфу віденського вальсу овації зірвала полька.  Танець танго, який зародився в Аргентині, пройшов довгий шлях до Європи. Він виник як суміш різних культур світу – в танго присутні  елементи європейських, латиноамериканських та африканських танців. Роком народження танго вважається 1897-й, коли в аргентинському столичному театрі «Олімп» відбулася прем’єра п’єси «Креольський суд», під час якої було виконане танго. Екзотичним танцем найперше зацікавилися у Франції, де танго здобуло популярність в 1910-і роки, згодом воно підкорило Німеччину та Англію, тоді – весь західний світ. Протягом ХХ століття танго зазнало періоди розквіту і занепаду. Переламним став 1983 рік, коли у Парижі відбулося відкриття шоу «Tango Argentino», після якого буквально всі любителі бальних танців зажадали навчитися танго.

1941 – трагедія Бабиного Яру В Києві пору зі станцією метро «Дорогожичі» є затишний ландшафтний парк «Бабин Яр». Існує легенда, що колись ця земля належала жінці-шинкарці («бабі»), яка потім продала свої угіддя місцевому монастирю. Звідси й походить назва урочища. Однак це мальовниче місце є темною плямою в історії Києва.  Назва «Бабин Яр» відома всьому світу, і від неї віє страхом,  болем, смертю… 1941 року німецькі нацисти захопили Київ. На  той час в місті проживало багато євреїв. Людиноненависницька нацистська ідеологія проголосила їх неповноцінними людьми, «нижчою расою», яка підлягає знищенню. Після окупації Києва німецьке командування ухвалило – очистити місто від представників «нижчої раси»… Тисячі євреїв – чоловіків, жінок, дітей – вивели з їхніх домівок і відвели до Бабиного Яру. Тут, в цьому мальовничому урочищі, нацистські кати здирали з людей одяг і розстрілювали їх. А люди йшли і йшли. Тільки-но прикопували розстріляних, як на їхнє місце одразу приводили інших. Це був справжній конвеєр смерті – жахливий, невблаганний, неможливий… Протягом двох днів – 29 і 30 вересня – в Бабиному Яру було знищено близько 34-х тисяч євреїв… Скільки болю, сліз, страждань приховують в собі ці сухі цифри!.. А розстріли тривали. В Бабин Яр приводили євреїв, циган (яких теж вважали «нижчою расою»), радянських військовополонених, українських підпільників. В Бабиному Яру було розстріляно українську поетесу Олену Телігу. І ще тисячі людей – невідомих, без імен… Після війни радянський уряд довгий час замовчував факт винищення євреїв у Бабиному Яру. Російський поет Євген Євтушенко, відвідавши Київ 1961 року, був вражений, побачивши, місце, де сталися тисячі смертей, перетворене на смітник. Згодом в Бабиному Яру облаштували парк. Нині пам’ять жертв кривавого нацистського режиму гідно пошанована. На місці масових убивств євреїв запалено символічну «свічу жалоби» – встановлено пам’ятник у вигляді менори, традиційного єврейського семисвічника.

1845 – народився Іван Карпенко-Карий, український драматург і театрал
«Балка так і балка так. Один копил показує на восток, другий копил
показує на запад. А посередині – кам’яна хвігура чоловіка...». Цю фразу
багато хто пам’ятає з повісті Всеволода Нестайка «Одиниця з обманом». А
належить ця фраза копачу Бонавентурі, героєві комедії «Сто тисяч», яку
написав блискучий український письменник Іван Карпенко-Карий. Належав він до старовинного роду Тобілевичів, що дав чимало видатних
імен українському театру. Брати Івана Микола та Панас стали відомими
театральними діячами Миколою Садовським та Панасом Саксаганським, а
сам Іван, взявши псевдонім Карпенко-Карий, уславився як автор «серйозних комедій». Його найкращі п’єси висміюють людську жадобу і владу грошей над людиною. У п’єсі «Мартин Боруля» головний герой прагне пробитися «з грязі у князі» – за допомогою грошей долучитися до шляхетного товариства. В комедії «Сто тисяч» сільський багатій Калитка, що задумав аферу з фальшивими грішми, обрахував і обдурив сам себе. В найвідомішій п’єсі «Хазяїн» зображено сільського мільйонера Терентія Пузира – шарж на тогочасних магнатів-землевласників, що вічно перебували в погоні за наживою. Їдкий сарказм автора, колоритна народна мова персонажів та теми, що лишаються актуальними і в наші часи, забезпечили творам Карпенка-Карого довге життя на українській сцені.

 29 вересня свої іменини святкують Віктор, Людмила та Михайло.

 Не забудьте привітати!

Визначні події в історії 26 вересня

1960 – Фідель Кастро виголосив найдовшу в історії офіційну промову Якщо ви вважаєте, що ваша сестра занадто довго говорить по телефону – то ви помиляєтеся. Чи можете ви собі уявити, щоб хтось говорив без перерви чотири з половиною години? І сталося  це не десь, а на Генеральній асамблеї ООН, яка розпочала роботу  восени 1960-го року у Нью-Йорку. На той час на Кубі відбулася  революція, і до влади прийшов вождь повстанців Фідель Кастро. Американський уряд вороже ставився до нового керівника Куби, тож коли Кастро прибув до Нью-Йорка, американці зробили все, аби зіпсувати візит кубинського лідера. Спершу вантажники в аеропорту відмовилися розвантажувати багаж кубинської делегації. Згодом були конфісковані всі кубинські літаки, що перебували в США. Біля готелю, де зупинилися кубинці, йшов стихійний мітинг. Власник готелю, побоюючись штурму, різко підняв плату за номери. Тоді Кастро пішов просто до Генерального секретаря ООН і заявив, що якщо кубинцям не знайдуть іншого готелю, вони поставлять військові намети біля штаб-квартири ООН. Авжеж, перебування у США попсувало багато крові кубинському вождеві, але він в боргу не залишився – зійшовши на трибуну ООН, Кастро почав завзято і смачно лаяти американців. Цей процес зайняв чотири з половиною години – такої довгої промови в стінах ООН ще не доводилося чути. Завдяки цій промові хвацький кубинець потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Самому ж Кастро так сподобалося виступати на трибуні, що кількагодинні промови надалі стали його візитною карткою (можна лише поспівчувати слухачам). До речі, у Кастро був конкурент, про існування якого він навіть не підозрював. 1957 року в Раді Безпеки ООН міністр оборони Індії Крішна Менон вісім годин поспіль говорив про військовий конфлікт у Кашмірі. Однак промова не була завершена – Менон настільки втомився, що знепритомнів, через що його рекорд не був зареєстрований. Рекордну промову Фіделя Кастро було видано книжкою на 64 сторінки.

1998 – встановлено світовий рекорд швидкості їзди на скейті Люди часто виявляють чудеса винахідництва, аби займатися улюбленою справою. Так, в 1950-х роках американські любителі серфінга, що не могли займатися улюбленим спортом через відсутність хвиль, придумали поставити свої дошки на колеса. Так виник новий засіб пересування – скейтборд (в перекладі з англійської «роликова дошка»). Виробники дощок для серфінгу, вловивши нову моду, почали  випускати скейтборди. В результаті з’явився модний  екстремальний вид спорту – скейтбординг, особливо популярний у містах серед молоді та підлітків. Вже в середині 1960-х років в США почали проводитися чемпіонати зі скейтбордингу, зокрема зі швидкісної їзди. Рекордну швидкість 1998 року розвинув американець Гарі Хардвік, який розігнав свій скейт до швидкості 100,6 км/год. Нагородою для Гарі за цю блискавичну їзду стало місце у Книзі рекордів Гіннеса.

26 вересня свої іменини святкують Ілля та Петро

Не забудьте привітати!

Визначні події в історії 25 вересня

1818 – відбулася перша у світі операція з переливання крові Переливання крові нині поширене явище. Тисячі людей по всьому світу стають донорами, віддаючи власну кров для підтримки здоров’я інших. Таких людей жартома називають «кревними братами». «Повнокровний» – кажуть про людину, що має здоровий, бадьорий вигляд. Ще в давнину люди виявили, що кров  має виняткове значення для здоров’я. В первісну добу для зцілення використовували кров тварин. Єгиптяни брали у військові походи овець та баранів, аби лікуватися їхньою кров’ю. У творах античного поета Гомера герой Одіссей віддає кров тіням підземного царства, аби повернути їх до життя. Давньогрецький лікар Гіппократ радив душевнохворим пити кров здорових людей. В середні віки крові приписували омолоджувальні властивості. Із відкриттям закону кровообігу почалися спроби вливання людині чужої крові. 1667 року у Франції хворому перелили кров тварини, і він одужав, проте більше ніхто не погодився на подібне переливання. Перше переливання крові однієї людини іншій здійснив англійський акушер Джеймс Бланделл. Якось у жінки, в якої він приймав пологи, почалася кровотеча. Дорога була кожна секунда – нещасна могла просто стекти кров’ю. Тоді Бланделл пішов на ризик – взяв кров у чоловіка породіллі та перелив шприцом його дружині. Так була здійснена перша успішна донорська операція. І хоча сьогодні в медицині існують методи, дієвіші за переливання крові, наука завжди залишиться вдячною Бланделлу, чиє відкриття врятувало життя тисячам людей.

1992 – відкрито канал Рейн-Майн-Дунай, що з’єднав Чорне та Північне моря Знаменна подія трапилася 1992 року – два моря потисли одне одному руки. Це стало можливим завдяки відкриттю каналу Рейн-Майн-Дунай, що проходив трьома великими річками Європи. Цей канал сполучив Північне море із Чорним морем, ставши важливою водною артерією для всіх європейських флотів. Ідея створення подібного каналу губиться десь у минулому. Ще у VIII столітті король франків Карл Великий почав будівництво великого Каролінгського каналу. В ХІХ столітті в Німеччині було побудовано Людвігів канал, в якому вгадувалися обриси майбутньої «артерії». Будівництво ж каналу Рейн-Майн-Дунай розпочалося 1960 року і тривало понад 30 років. Новий канал символічно поєднав море на Півночі із морем на Півдні, довівши, що у наш час все стало значно ближчим: і міста, і країни, і моря, і люди. І хоча в сьогоднішньому світі ще багато конфліктів і ворожнечі, але майбутнє – за єдністю і дружбою. Тож люди мають будувати подібні «канали» поміж собою, і єднатися, як Північне море із Чорним.

 25 вересня свої іменини святкують Семен, Федір та Владислав

 Не забудьте привітати !

Визначні події в історії 24 вересня

1852 – перший політ на дирижаблі Відколи спритні французи брати Монгольф’є винайшли повітряну кулю, здавалося б, люди подолали земне тяжіння і змогли здійнятися в небо без крил, кинувши виклик законом природи. Але це було оманою, природа й надалі демонструвала свою владу над людиною. Річ у  тім, що створена братами-винахідниками повітряна куля  була некерованою, її політ залежав від того, куди і з  якою силою дме вітер – тож безстрашні повітроплавці  залишалися іграшкою в руках стихії. Довгі роки люди боролися із законами природи. Так з’явилися аеростати, які, на відміну від вертикальних повітряних куль, мали горизонтальну видовжену форму і нагрівалися завдяки згорянню газу, що був легшим за повітря. Перший керований аеростат винайшов уродженець тої ж таки Франції Анрі Жіффар. Він оснастив свій аеростат паровим двигуном (в середині ХІХ століття цей двигун був останнім словом техніки) і пропелером. Завдяки двигуну з’явилася можливість керувати польотом! Восени 1852 року Жіффар здійснив перший в історії керований політ на аеростаті з двигуном.  Швидкість аеростату, щоправда, була дуже невисокою – 2-3 метри за секунду. Однак природа все-таки втрутилася у сміливий експеримент – поривами вітру Жіффара разом із  його витвором віднесло за 27 кілометрів від Парижу. Задоволений результатами польоту,  вчений назвав свій винахід «дирижабль», що французькою означає «керований». Ім’я  Жіффара гордо внесене в список 72-х найвидатніших французьких вчених, що міститься на  Ейфелевій вежі.

1989 – католицька церква офіційно вибачилася перед Галілеєм «Головне – вчасно вибачитися», – кажуть апологети шляхетних манер.  Втім, навіть запізніле вибачення може бути доречним. Особливо коли  воно адресоване вченому, хай навіть давно покійному. Вся ця історія  почалася у XVII столітті, коли відомий астроном Галілео Галілей видав  працю всього свого життя «Діалог про дві найголовніші системи світу». В цій праці вчений доводив, що Земля обертається навколо Сонця і не є центром Всесвіту. Церква ж дотримувалася протилежних поглядів, стверджуючи, що насправді Сонце обертається навколо Землі. Твір  Галілея було оголошено єрессю, а його самого змусили зректися власних поглядів на церковному суді. Однак, коли вчений публічно зрікся свого відкриття, насамкінець він, ніби жартома, сказав: «Сеньйори! І все-таки вона крутиться!». Ці слова стали крилатими. І вчені з роками довели – так! Вона, тобто Земля, все-таки крутиться. Проте католицька церква довгий час зволікала із вибаченням. Лише в кінці ХХ століття, коли церкву очолював Папа Римський Іоан Павло ІІ, уродженець Польщі, людина прогресивних поглядів – він офіційно вибачився перед Галілеєм і визнав його правоту. Мабуть, зіграло роль і те, що Папа був поляком – адже його видатний земляк Миколай Коперник першим довів, що Земля обертається довкола Сонця!

 24 вересня свої іменини святкують Герман, Дмитро, Сергій та Марія.

Не забудьте привітати!

Визначні події в історії 23 вересня

1848 – в США з’явилася в продажу жувальна гумка «Мир вам, дружба, і жуйка!» – кажуть діти, коли миряться. Вони були б здивовані, що ця сама жуйка, без якої не уявити миру, існувала в ще в кам’яному віці. На одній зі стоянок первісних людей археологи знайшли шматочки деревної смоли зі слідами зубів – хтось їх їв і не міг з’їсти. Традицію жування смоли підхопили давні греки – вона споживали ароматну смолу дерева мастики, що, як вважалося, очищала зуби і зміцнювала їх. Батьківщиною жуйки вважається Північна Америка. Індіанські племена мали звичку жувати смолу хвойних дерев, і білі переселенці запозичили цю звичку. Першим же почав продавати жувальну гумку американець Джон Кертіс. Втім, його торгівля не мала успіху – смолу було дуже важко чистити, а неочищену смолу люди й самі могли знайти у лісі. Друге життя гумка отримала завдяки мексиканцю Антоніо Лопес де Санта Анна. Він привіз із собою до США велику кількість чиклю – особливого каучуку, який продав підприємцю Томасу Адамсу з Нью-Йорка. Адамс спершу спробував використати чикль як гуму, але його спіткала невдача.
Тоді Адамс просто зварив чикль у себе на кухні – і вийшла м’яка гумка, яку можна було жувати. Торговець додав до неї екстракт лакриці, що поліпшило її запах і смак. Нова гумка під назвою «Чорний Джек», що продавалася у вигляді довгих паличок, дуже сподобалася американцям. А 1880 року аптекар Джон Колган поліпшив аромат гумки, змішавши ароматизатор із цукром і додавши його до каучуку.
У ХХ столітті жувальна гумка поширилася на весь світ. Особливо популярною вона була в дітей, через що згодом в пачечках гумки з’явилися яскраві вкладки та наліпки. Також діти полюбляють дути бульбашки із гумки, через що вона отримала ще одну назву – «бабл гам», тобто «бульбашкова гумка».

63 до н. е. – народився Гай Юлій Цезар, перший римський імператор
Один з найвідоміших римлян Юлій Цезар відомий не лише тим, що заклав
підвалини Римської імперії, історію якої в обов’язковому порядку вивчають в усіх школах. Він відомий іще завдяки своїм фразам, чимало з яких відростили крила і збереглися в історії. Цезар славився як військовими талантами, так і лаконічністю мови. Розгромивши військо понтійського царя Фарнака, полководець описав цю подію трьома словами: «Прийшов, побачив, переміг». Цезар прагнув зосередити у своїх руках всю повноту влади. Якось, проходячи повз галльське село, він вигукнув: «Краще бути першим на селі, ніж другим у Римі». Ця фраза також пішла в народ. Жадоба влади породила конфлікт між Цезарем та римським урядом – сенатом. Врешті сенат заборонив Цезарю повертатися до Риму. Тоді Цезар наказав своїм воїнам перейти прикордонну ріку Рубікон, мовивши: «Жереб кинуто!». Ця фраза, а також вислів «перейти Рубікон» збереглися у віках. Цезар здобув титул імператора, але сам став жертвою змови. В убивстві Цезаря брав участь і його друг Марк Юній Брут. Цезар, побачивши його, вигукнув: «І ти, Бруте?». Відтоді ім’я Брут стало синонімом слова «зрадник».

1872 – народилася Соломія Крушельницька, видатна українська оперна
співачка Україна славна своїми співучими талантами. Недаремно ж українська мова визнана другою у світі за милозвучністю, чемно поступившись місцем італійській. Але символічно, що саме українка Соломія Крушельницька підкорила Італію своїм співом. Як і всякий самородок, Крушельницька ішла до музичного Олімпу довгою дорогою. Народившись на Тернопільщині, вчилася народних пісень в односельців. Потім – Львівська консерваторія. Ще під час навчання в консерваторії юна співачка отримала запрошення на виступи у Львівській опері – настільки сильним і гарним був її голос. Цей голос швидко підкорив усіх львівських шанувальників оперного співу. А наставники та друзі Соломії одноголосно вирішили – дівчина має продовжити освіту в Італії, на батьківщині світової опери…
Соломію Крушельницьку ще за життя визнали найкращою співачкою світу. Вона була, говорячи сучасною мовою, суперзіркою, і інші тогочасні «зірки», такі як Енріко Карузо або Тітта Руфо вважали за честь співати на одній сцені з українською примадонною. Співаючи в опері, Соломія Крушельницька також виявила неабиякий артистичний талант. 1904 року італієць Джакомо Пуччіні створив оперу «Мадам Батерфляй» – історію кохання японки та американця. Дія опери відбувалася в Японії, про яку тодішня європейська публіка мало що знала. Тож виконавиці головної партії слід було перевтілитися у японку. Багато хто відмовлявся від такого незвичного образу, проте Крушельницька не злякалася труднощів і з’явилася на сцені у кімоно. Завдяки їй опера «Мадам Батерфляй» прогриміла на всю Європу, а зворушений композитор Пуччіні подарував співачці свій портрет із написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй».
Гастролюючи по Європі, Соломія Крушельницька ніколи не забувала про свій народ, свої корені. Якось її запросив до власної резиденції російський цар. Він був переконаний, що європейська прима – італійка Соломеа, тож, прийнявши її у себе, попрохав заспівати рідною мовою. І Соломія заспівала… українську пісню. Цар та його ближні були ошелешені – всесвітньовідома виконавиця оперних партій співала народну пісню тією мовою, яка в Російській імперії взагалі була під забороною! Свій вік співачка доживала в Україні, у Львові, який вважала рідним містом. Саме тут її і поховано – на Личаківському кладовищі, поруч із могилою Івана Франка, якого вона вважала вчителем і другом.

  23 вересня свої іменини святкують Андрій, Павло, Петро та Костянтин

Не забудьте привітати!

История Символа @

История Символа @

Вряд ли среди интернет-аудитории встретится человек, которому незнаком этот символ @.
На сетевых просторах он используется в качестве разделителя между именем пользователя и именем хоста в синтаксисе адреса электронной почты. Некоторые деятели интернет-пространства называют этот символ «одним из главных поп-символов современности, сигнатом нашего общего коммуникационного пространства».
Несколько высокопарно, на мой взгляд, но о всемирном признании этого символа, и как даже иногда отмечают, «канонизации» свидетельствует следующий факт.
В феврале 2004 года Международный союз электросвязи ввёл в азбуку Морзе код для символа @ (• — — • — •), для удобства передачи адресов электронной почты. Код совмещает латинские буквы А и С и отражает их совместное графическое написание.
Поиски истоков символа @ уводят нас по меньшей мере в XV век, а возможно, еще дальше, хотя лингвисты и палеографы до сих пор расходятся во мнениях по этому вопросу.

Профессор Джорджио Стабиле (Giorgio Stabile) выдвинул такую гипотезу. В документе XVI в., написанном флорентийским купцом, упоминалась «цена одной А вина» (возможно, амфоры). При этом буква А, по тогдашней традиции, была украшена завитком и выглядела как @.
Американский ученый Бертольд Уллман выдвинул предположение, что знак @ был изобретен средневековыми монахами для сокращения латинского слова «ad», которое часто употреблялось в качестве универсального слова, означающего «на», «в», «в отношении» и т.п. В том шрифте, которым пользовались монахи, буква «d» писалась с небольшим хвостиком, и это делало её немного похожей на цифру «6» в зеркальном отражении. Так предлог «ad» стал символом @.
Как бы то ни было, это новшество вскоре переняли торговцы: одним из первых, кто использовал символ вне стен монастыря, был флорентийский купец Франческо Лапи, в одном из своих писем обозначивший «собакой» амфору — стандартную в те времена меру объёма, примерно равную 26-ти л.
В испанском, португальском, французском языках название символа происходит от слова «арроба» – староиспанская мера веса, около 15 кг. (по другим данным 11,502 кг), которая сокращённо обозначалась на письме знаком @. Что касается эпохи Возрождения, то знак @ начали использовать для того, чтобы обозначать цену, но а в эпоху индустриальной революции знак @ начал появляться в отчётах бухгалтеров. Современное официальное название символа «коммерческое at» берёт своё происхождение из счетов, например, 7 widgets @ $2 each = $14, что переводится как 7 шт. по 2$ = 14$. Поскольку этот символ применялся в бизнесе, он был размещён на клавиатурах пишущих машинок и оттуда перекочевал на компьютер.
Распространением данного символа на сетевых просторах мы обязаны праотцу электронной почты Томлинсону. Именно он был тем самым человеком, который выбрал символ @.
Тут нужно немного отвлечься и просветить вас в том, чем занимался Томлинсон и почему именно его принято считать изобретателем электронной почты, а заодно и значка @, хотя на самом деле, он не делал ни того, ни другого. Компания, в которой Томлтнсон работал, примерно в конце 60-х стала участницей проекта ARPANet, компьютерной сети для министерства обороны США. Именно эта сеть и явилась предшественницей интернета.  В те годы уже существовало несколько программ, которые были способны передать файл или послание от одного человека другому. Но отправителю и получателю нужно было пользоваться одним компьютером. Что касается модема, то даже самый быстрый в то время работал раз этак в 200 медленнее современного обычного, который позволяет качать информацию со скоростью 56,6 Кбит/сек. что было написано, и явно ожидали чего-то многозначительного и символического. Так как Томлинсон был персоной отнюдь не публичной, он и не догадался, что мог сказать что угодно. Он вполне честно ответил о теле письма, так как и не подозревал вовсе, что оно могло получиться историческим. Но ведь журналистам нужны изюминки, а не банальности. Поэтому не очень хотелось сообщать всем, что в письме и вовсе оказался беспорядочный набор букв. Поэтому появился QWERTYUIOP. А инженер и не думает опровергать эту версию.
И вторая версия – это то, что он написал цитату из геттисбергской речи Линкольна. Надо думать, учёный просто во всю подкалывает журналистов и ёрничает, как может. Было бы странно, если бы он на самом деле в каждом экспериментальном письме писал нечто возвышенное. Но эта версия достаточно понравилась журналистам, и они начали её повторять. В России пользователи чаще всего называют символ «@» «собакой», из-за чего e-mail адреса, образованные от личных имен и фамилий,  иногда приобретают непредвиденную окраску.
Любопытно, что данный символ используют в своем творчестве как народные таланты (например, шутка: «Пропала собака,  @ не предлагать»), так и официальные хохмачи –  КВНщики (например, «chubajs@sveta.net»).
Но все же: почему именно «собака»? Существует несколько версий происхождения этого  забавного названия.
Во-первых, значок действительно похож на  свернувшуюся калачиком собачку.
Во-вторых – отрывистое звучание английского «at» немного напоминает собачий лай.
В-третьих, при изрядном воображении вы можете рассмотреть в начертаниях символа практически все буквы, входящие в слово «собака»,  ну разве что, за исключеним «к».
Но самой романтичной является следующая  легенда: «Давным-давно, когда компьютеры  были большими, а дисплеи – исключительно текстовыми, жила-была популярная игра с немудрящим названием «Adventure» («Приключение»). Смыслом ее было путешествие по созданному компьютером лабиринту в поисках сокровищ и сражения с вредоносными подземными тварями. При этом лабиринт на экране был нарисован  символами «!», «+» и «-», а играющий, клады и  враждебные монстры обозначались различными  буквами и значками. Причем по сюжету у игрока был верный помощник – пес, которого можно было отправлять в катакомбы на разведку.  И обозначался он, конечно же, значком @». Это ли стало первопричиной общепринятого ныне названия, или, наоборот, значок был  выбран потому, что уже так назывался, – об  этом легенда умалчивает.
Справедливости ради надо отметить, что в России «собака» называется также собачкой, лягушкой, плюшкой, ухом, бараном и даже крякозяброй. В других странах этот символ ассоциируется  с разными предметами. Ниже приведен далеко  не полный список того, как называют символ  «@» в других странах.
• Итальянцы говорят «chiocciola» («улитка»),
• Греки его знают, как «папакі» — «уточка» (в переводе на русский)
• Чехи и словаки — -рольмопс —  («рулетик из сельди» или сельдь под маринадом)
• Тайванцы используют понятие (произносится как «сяо лао шу») — «мышка»
• Израильтяне используют название, которое в переводе означает «штрудель»
• Казахи назвают знак в переводе  на русский означает «ухо Луны»
• Болгария – кльомба или маймунско «а» («обезьяна А»)
• Нидерланды – apenstaartje («обезьяний хвостик»)
• Испания – как и мера веса «arroba»
• Франция – та же мера веса «arrobase»
• Германия, Польша – обезьяний хвост, обезьянье ухо, скрепка, обезьяна
• Дания, Норвегия, Швеция – «snabel-a» – «рыло А» или слоновий хобот
• Америка, Финляндия – кошка
• Китай, Тайвань – мышонок
• Турция – розочка
• Сербия – «чокнутая A»
• Вьетнам – «скрюченная A»
• Украина – «равлик» (улитка), «песик» или опять же «собака».
Как видите, у многих народов знак @  вызывает ассоциацию  с уютно устроившимся зверьком, у некоторых с аппетитным  штруделем или селедочным рулетом, поэтичные турки сравнили с цветком, а вот  дисциплинированные  японцы используют  английское «attomark» без всяких поэтических  сравнений.

10 найпопулярніших міфів

1. У КОСМОСІ НЕМАЄ ГРАВІТАЦІЇ — Неправда
В цій омані, ймовірно, винні популярні вирази «нульова гравітація» і «невагомість». Гравітація є скрізь, сила тяжіння однаково впливає на всіх людей. Космонавти на орбіті ширяють в невагомості лише тому, що постійно падають разом зі своїм кораблем на Землю. Тільки роблять вони це в горизонтальній площині. Гравітація зменшується з відстанню, але повністю не зникає ніколи.

2. КУРКА МОЖЕ ЖИТИ БЕЗ ГОЛОВИ — Правда
Дійсно, пару хвилин після того, як курці відрубують голову, вона «живе». Вона може бігати і навіть спробувати злетіти. Це пояснюється тим, що іноді, втрачаючи голову, курка зберігає стовбурову частину мозку, яка відповідає за більшість рефлексів. Відомий підтверджений факт, що одна міцна пташина прожила без голови півтора року.

3. МОЗОК ЛЮДИНИ ПРАЦЮЄ ЛИШЕ НА 10% — Неправда
Це помилка існує вже майже століття. На щастя, а може, й на нажаль, це не так. Дані магнітно-резонансних досліджень мозку наочно демонструють, що велика частина кори головного мозку активно задіяна в житті людини.

4. ВОДЯНА ВОРОНКА В ПІВДЕННІЙ ПІВКУЛІ ЗЕМЛІ ОБЕРТАЄТЬСЯ В ІНШОМУ НАПРЯМКУ, НІЖ У ПІВНІЧНОМУ — Неправда
Швидкості обертання Землі не вистачить, щоб вплинути на напрямок течії води навіть у найменшій мийці. Як можна переконатися на особистому досвіді, рух і форма водяної воронки в мийці залежить тільки від особливостей «рельєфу», і аж ніяк не від глобальних причин.

5. З'ЇСТИ БУЛОЧКУ З МАКОМ — МАЙЖЕ ТЕ САМЕ, ЩО КУРИТИ ОПІУМ — Майже правда
Якщо за деякий час після того, як людина з'їсть дві булочки з маком, взяти у неї кров на аналіз, тест на опіати швидше за все покаже позитивні результати.

6. МОНЕТА, КИНУТА З ХМАРОЧОСА, ВБ'Є ЛЮДИНУ — Неправда
Звичайна монета — не найдосконаліша зброя з погляду аеродинаміки. Через вітер і опір повітря, який для такої невдалої форми буде дуже великим, монетка, навіть кинута з хмарочоса Емпайр Стейт (а це майже 380 метрів), не зможе завдати людині бодай якоїсь відчутної травми.

7. ЗРОСТАННЯ КЛІТИН МОЗКУ У ДОРОСЛИХ ПРИПИНЯЄТЬСЯ —  Неправда
Хоча найактивніше мозок людини росте і проходить основні стадії формування саме в ранньому віці, поділ клітин не припиняється і у дорослих. Досліди показують, що нейрони успішно ростуть і міняються до самої смерті. Так що нерви відновлюються, і шанси порозумнішати є у всіх.

8. КУРЯЧИМ БУЛЬЙОНОМ МОЖНА ВИЛІКУВАТИ ЗАСТУДУ — Майже правда
Саме вилікувати застуду курячим бульйоном, звичайно, не можна. Але вчені все ж підтримують дорослих, які змушують своїх хворих чад поглинати курячий бульйон. У ньому, як показують досліди, містяться речовини, що мають протизапальні властивості, які допомагають зупинити поширення хвороби. Тому, що б Ви не думали, мама була права.

9. ПОЗІХАННЯ «ЗАРАЗНЕ» — Швидше правда
Достеменно відомо, що, коли одна людина починає позіхати, вона «заражає» цим всіх довкола. Складно сказати, наскільки це правдиво з наукової точки зору, але деякі антропологи вважають, що рефлекс до повторення позіхів сусіда залишився у нас від мавп. Відомо, що шимпанзе дуже люблять передражнювати позіхання одне одного.  Тобто, позіхаючи услід за сусідом, ми просто підсвідомо передражнюємо його.

10. БЛИСКАВКА НІКОЛИ НЕ ВЛУЧАЄ В ОДНЕ І ТЕ САМЕ МІСЦЕ ДВІЧІ —  Небезпечна неправда
Насправді все якраз навпаки. Блискавка має своїх «фаворитів». Всі знають, що блискавка частіше влучає у пагорбі. Так що ховатися від блискавки під деревом, в яке щойно ударила блискавка, не варто.

Шкільні правила

Шкільні правила

1. Учень приходить до школи за 15-20 хвилин до початку занять у чистому та охайному одязі,  залишає в гардеробі верхній одяг, взувається в змінне взуття, займає своє робоче місце і готує  всі необхідні навчальні прилади (зошит, щоденник, підручник тощо) до наступного  уроку.
2. В школу учні приходять в шкільній формі або  одязі ділового стилю (не дозволяється приходити в спортивному костюмі, в прозорому одязі,  шортах або міні-спідницях), мають змінне  взуття, намагаються бути прикладом охайності  (взуття, зачіска, одяг).
3. Учні зобов'язані мати на кожному уроці все  необхідне шкільне приладдя (зошити,  щоденники, підручники). Всі підручники мають  бути обгорнуті і акуратно використовуватися для подальшої передачі учням у наступному  навчальному році.
4. Якщо учень бажає запитати про щось вчителя  або відповісти на його питання, він повинен  підняти руку і чекати, коли йому дозволять  висловитися. Якщо в клас під час уроку входить  вчитель або хтось із дорослих гостей школи,  учні вітають його і прощаються з ним, встаючи  зі своїх місць.
5. Дзвінок на урок - для учня: після нього жоден  учень не виходить з класу. Після дзвінка на урок  учні не ходять по класу, а знаходяться на своєму  робочому місці.
Дзвінок по закінченні уроку - для вчителя: лише  після того, як учитель оголосить про закінчення  уроку, учні можуть встати зі своїх місць і вийти з класу.
6. Учні повинні з повагою ставитися до вчителя - не перебивати під час розмови, називати його  лише по імені та по батькові, виконувати вимоги  вчителя, директора після першого прохання  (надати щоденник, прибрати в класі / виконати  інше завдання).
7. Учні бережуть майно школи, обережно  поводяться як з власними речами, так і з речами  інших учнів чи вчителів.
8. Не дозволяється приносити до школи та на її  територію з будь-якою метою і використовувати  будь-яким способом зброю (навіть іграшкову),  вибухонебезпечні та вогненебезпечні речовини,  гострі предмети, карти (гральні), алкогольні  напої, сигарети, жувальні гумки, літературу,  аудіо-, відео-та СD- продукцію аморального  змісту. Не дозволяється використання плеєрів і  мобільних телефонів під час навчального  процесу.
9. Не дозволяється без дозволу педагогів  залишати приміщення та територію школи в  урочний час. У разі пропуску занять учень  повинен надати класному керівникові довідку  від лікаря або записку від батьків (або осіб, які їх замінюють) із зазначенням причини відсутності  на заняттях. Пропускати заняття без поважної  причини не дозволяється.

Визначні події 22 вересня в історії

1862 – в США офіційно скасоване рабство
Сполучені Штаті Америки в сучасному світі вважаються ледь не зразком демократії та громадянського суспільства. Однак шлях до демократії був тернистим – так, Америка є однією з країн, де найдовше зберігалося рабство. Відтоді як у XVII столітті землі Америки почали активно колонізуватися переселенцями з Європи –знадобилася робоча сила. Особливо потрібні були люди для роботи на тютюнових плантаціях – американський тютюн користувався шаленим попитом у Європі. Тоді з Африки почали прибувати кораблі з живим товаром – неграми, яких продавали у рабство. Чорношкірі чоловіки й жінки мусили гнути спину на полях та плантаціях. Білі господарі навмисне стежили, аби ніхто з рабів не навчився читати й писати.
З роками в білих виробилася зневага до чорних як до людей другого сорту. Однак у ХІХ столітті в північних штатах Америки почала бурхливо розвиватися промисловість, будувалися заводи та фабрики, на яких були потрібні обізнані робітники. Тож північні штати вирішили відмовитися від рабства. В південних штатах, де основою економіки лишалося сільське господарство, раби почали бунтувати, об’єднуватися, таємно вчитися писати і читати. Виник рух за рівноправ’я негрів із білими. Після того, як до влади прийшов президент Авраам Лінкольн, противник рабства, відносини між промисловою Північчю та рабовласницьким Півднем загострилися, і врешті спалахнула громадянська війна. 1862 року Лінкольн оголосив про скасування рабства у США. Звільнені негри почали вливатися до армії Півночі. Армія Півдня зазнала поразки. Президент Лінкольн досяг мети – знищив рабство, хоч і дорогою ціною: під час вистави в театрі його застрелив актор Джон Бутс, прихильник рабовласників. Отримавши свободу, негри, або, як їх почали називати, афроамериканці, проявили себе обдарованими людьми, особливо у музиці та спорті. Такі музичні напрями, як джаз і блюз були започатковані чорними музикантами, а баскетбол у США досі вважається «негритянським» видом спорту.

1951 – у Швеції заборонено цілуватися в громадських місцях
Чудернацькі закони існують подекуди у світі. Наприклад шведський
уряд 1951 року видав закон, що забороняв поцілунки у громадських
місцях. Цілування на людях досі є предметом дискусій: одні вважають,
що не можна привселюдно виявляти свої почуття, інші стверджують,
що кохання не гріх і не треба соромитися бути закоханими. До речі,
шведи були не першими, хто прийняв закон про заборону поцілунків.
Ще у Давньому Римі Юлій Цезар свого часу заборонив цілуватися на вулицях – щоправда, не з етичних міркувань, а для того, щоб запобігти епідемії герпесу. В середні віки, коли Європу спіткало страшне лихо – чума – в Англії також були заборонені поцілунки.
На щастя, в Україні дозволено цілуватися скрізь. А місця на задніх рядах кінотеатру традиційно звуться «місцями для поцілунків».

1904 – народилася Еллен Черч, перша у світі стюардеса Ще на початку ХХ століття пілотування літаків вважалося справою ризикованою, майже авантюрною. Уявити в цій справі тендітних дівчат у красивій уніформі, яких ми бачимо в сучасних літаках, тоді було практично неможливо. Але коли гора не йде до Магомета – Магомет сам іде до гори. Так і тендітні дівчата самі прийшли в авіацію. Власне, спершу прийшла одна американська дівчина, яку звали Еллен Черч. Вона була звичайною медсестрою із незвичайним хобі – вчилася керувати літаком. На той час пасажирські літаки в польоті сильно розгойдувало і трусило, через що багатьом пасажирам ставало погано. Тож Елллен, почувши, що авіакомпанія потребує лікаря, аби надавати першу допомогу в польоті, негайно запропонувала свої послуги. Авіакомпанія швидко оцінила пропозицію Еллен – адже якщо пасажирські рейси супроводжуватимуть дівчата – це заспокоюватиме пасажирів: мовляв, якщо вже дівчата не бояться літати, то мені тим більше не варто боятися. Еллен зобов’язали підготувати групу медсестер-однолітків,готових служити на літаках. І згодом, після кількамісячних тренувань хоробра медсестра-волонтерка здійснила свій перший авіапереліт. Це сталося 15 травня 1930 року. Слідом за Еллен вирушили в політ і її підопічні. Так і з’явилися в літаках стюардеси, без яких сьогодні неможливо уявити пасажирські перельоти. В роки Другої світової війни Еллен Черч служила медсестрою знову-таки на літаку, що перевозив поранених солдатів. За сумлінну службу була неодноразово нагороджена. Ім’ям першої стюардеси названо аеропорт в її рідному місті Креско (штат Айова, США).

                      22 вересня свої іменини святкують Анна та Микита.                                    Не забудьте привітати!

Вирішення педагогічних задач

Вирішення педагогічних задач
1. Після чергового пропуску уроків шестикласником
Юрком, класний керівник сказав йому:
– Юрко, можна я сьогодні завітаю до тебе в гості?
Очі хлопчика округлилися:
– А що я зробив?
– Нічого. Просто хочу завітати до вас.
– А ви нічого поганого про мене не скажете?
– Чесне слово, ні.
Коли прийшли до Юрка, класний керівник почав розповідати його батькам про шкільні справи, про те, як усім класом ходили на екскурсію. Нічого поганого про хлопця він не сказав.
Після бесіди, проводжаючи класного керівника, Юрко усім своїм виглядом показував, що візит учителя йому сподобався.
• Які психолого-педагогічні вимоги слід знати і виконувати класному керівникові під час відвідуванні сім’ї учнів і бесід із батьками?
2. У п’ятому класі з’явилася нова дівчинка. Жила вона з матір’ю та двома меншими братами. Мати мало турбувалася про дочку, тому та часто запізнювалася до школи, приходила неохайна. З іншими учнями дівчинка майже не спілкувалася. На уроках була неуважною, погано вчилася.
• Що ви порадите класному керівникові в такій ситуації?
3. На батьківських зборах батьки запропонували, щоб у класного керівника, вчителів-предметників кожного тижня були чітко визначені години прийому батьків.
• Як ви ставитеся до такої пропозиції батьків?
• Які питання, на вашу думку, можна на них обговорювати?
4. В одній родині з’явилася традиція – вечорами за чашкою чаю обговорювалися події дня. Всі разом вони переживали радощі та невдач і в житті кожного члена сім’ї. Багато розмов було про роботу матері та батька. Всі досягнення і невдачі дітей обговорювалися з такою ж зацікавленістю, як і справи дорослих. І не тільки їх успіхи в школі, але й відвідування гуртків, спортивних секцій – усе викликало інтерес. У дім досить часто приходили однокласники дітей. Батько й мати з інтересом слухали про шкільне життя, брали участь в обговоренні подій.
• Який вплив на виховання дітей має атмосфера цієї сім’ї?
5. До класного керівника за порадою прийшла мати однієї з учениць 10-го класу. Хоча дівчинка добре вчилася, вона зовсім не допомагала матері по господарству.
Які можливі причини такої поведінки?
• Що б ви, як класний керівник, порадили матері?
6. Батько восьмикласника прийшов за порадою до класного керівника щодо виховання сина. Батько скаржився, що син не слухає ні його, ні матір, ввечері пізно приходить додому, на зауваження не реагує.
• Що б ви, як класний керівник, порадили цьому батькові?

Організація класних батьківських зборів

Мета. Допомогти батькам відчути себе в ролі класного керівника; залучати їх до колективного вирішення проблем сімейного виховання.
У грі беруть участь всі батьки, один із яких призначається ведучим (вихователем або класним керівником). Саме йому доручається увесь подальший процес підготовки до батьківських зборів. Він завчасно повідомляє питання, які будуть обговорюватися, розподіляє їх серед батьків-учасників.
Це має бути жива дискусія, обмін думками з питань виховання дітей у сім’ї. Вчитель виступає як помічник.
Інструкція ведучому
• Детально вивчити рекомендовану літературу з даної проблеми. Підібрати суперечливі педагогічні факти, ситуації з теми, обраної заздалегідь.
• Підготувати коротке вступне слово.
• Фіксувати думки виступаючих, оцінювати їхні ідеї.
• Підбити підсумки дискусії та думок учасників.
Інструкція учасникам гри
• Під час виступу демонструвати чіткий зв’язок між теорією та практикою відповідно до загальної ідеї дискусії.
• Виступи повинні бути діловими, переконливими, обґрунтованими, грамотними.
Інструкція експертам
• Вести спостереження за ходом дискусії, глибоко вивчити рекомендовану літературу, орієнтуватись у теорії та практиці проблеми, яка обговорюється. Бути тактовним в оцінці дій усіх учасників гри.
• Виділити головні ідеї в роботах вказаних авторів із проблем сімейного виховання в стислій формі. Висловити свою точку зору про авторську виховну систему. Виділити проблемні питання для обговорення.

Спілкування з батьками "важких учнів"

Іноді вчителю досить нелегко спілкуватися з батьками «важких» учнів, які були викликані до школи. Батьки в такому випадку можуть займати оборонну або наступальну позиції, користуючись при цьому такими аргументами: «Ми зайняті на роботі, тому в нас немає часу для того, щоб виховувати свою дитину», «Ми випробували всі засоби, але нічого не виходить», або «Школа винна в тому, що наша дитина така невихована».
Іноді ж батьки хочуть отримати допомогу:
«Дитина нас не слухає, порадьте, що робити?»
Пропонуємо вправи для побудови конструктивної розмови з батьками.
Вправа «Нейтралізація»
Мета. Поліпшення взаємодії з батьками, які демонструють наступальну або безпорадну позиції.
Вчителю потрібно дати «опір» емоційному впливу співрозмовника. Для цього потрібно емоційно не включатися в розмову, намагайтеся бути психологічно незалежним від неї, підтримувати в собі спокійний нейтралітет.
У першому випадку вчитель повинен мовчки вислухати батьків, залишаючись при цьому спокійним і чемним. У другому – зробити вигляд, що уважно слухає свого співрозмовника, вставляючи в ході розмови нейтральні фрази типу: «Заспокойтеся», «Я вас уважно слухаю»,
«Я вас розумію».
Відчувши нейтральну позицію, емоції батьків потроху почнуть згасати. Потім вони заспокояться, у них почне формуватися психологічна готовність до конструктивної розмови з вчителем.
Вправа «Рівність»
Мета. Організація рівноправної взаємодії з батьками.
Одним з ефективних засобів залучення батьків до співробітництва є наголошення на їх значимості в цьому процесі.
Позитивний психологічний контакт
Взаємодія
• На допомогу класному керівнику у спілкуванні вчителя з батьками учня виникає швидко, якщо вчитель дає можливість зрозуміти батькам, що він симпатизує учню, бачить його позитивні риси.
Коли батьки зрозуміють, що вчитель турбується про їхню дитину, тоді вони не будуть вдаватися до «психологічного захисту» і виявлять готовність до співробітництва з вчителем.
Вправа «Взаємодія»
Мета. Організація спільної виховної діяльності.
• Обговорюйте проблему, а не риси характеру учня. Вчитель має пояснити батькам, чому їхній син (дочка) погано вчиться, порушує поведінку та що робити, щоб покращити ситуацію. Наприклад, дитина погано вчиться, тому що має проблеми з деяких шкільних предметів. Потрібно «підтягннути» його з цих предметів.
• Враховуйте особисті інтереси батьків. Найбільш ефективною дією з боку вчителя є визнання права батьків на особисте життя.
• Не висувайте генетику на перший план. Деякі вчителі висловлюють таку думку: «Цей учень неспроможний добре навчатися, тому що в нього батьки ... (алкоголіки, у в’язниці тощо.). Дійсно, вплив спадкових особливостей та умов, у яких живе дитина в сім’ї, є досить значним, але не вирішальним.
Завдання для батьків: програти кожну із запропонованих вправ, розподіливши ролі «батьків», «вчителя». Експертам (вчителям) оцінити успішність за поданими критеріями:
• Чи вдалося запобігти протистоянню та конфронтації?
• Чи вдалося втриматися від взаємних нарікань та образ?
• Чи вдалося сформулювали проблему виховання, яку батьки зрозуміли і з якою погодилися?
• Чи запланували спільні дії з вирішення виховної проблеми.

Тестування «Чи можу я бути бізнесменом або бізнес-леді?»

Тестування
«Чи можу я бути бізнесменом або бізнес-леді?»
Вчитель. Якщо ви хочете знати, чи зможете стати успішним підприємцем або успішною бізнес-леді, спробуйте пройти тест «Задатки бізнесмена». Кожне запитання має три відповіді. Вам треба вибрати одну.
1. Яким чином легше за все «робити гроші»?
а) Багато працювати, бути добре інформованим, ризикувати і, безумовно, вкладати гроші в справу;
б) сподіватися на спадщину, грати в лотерею;
в) поступово робити кар’єру, проходячи всі сходинки аж до сфери керівництва, або ж зайнятися політикою.
2. Який розмір прибутку може, на вашу думку, змусити найбагатших людей світу укласти угоду?
а) Від півмільйона до мільйона доларів;
б) від десяти мільйонів доларів;
в) десятки мільйонів доларів і вище.
3. З яким висловом ви погоджуєтеся?
а) «Чим більше грошей, тим більше задоволення»;
б) «Гроші означають владу»;
в) «Гроші викликають багато заздрощів».
4. Вам відома гра «Збагачення через листування»? Ви вкладаєте в конверт невелику суму грошей, шукаєте «жертву», яка також сплачує гроші, і в результаті ваші «капіталовкладення» повертаються до вас у багатократному розмірі. Яку роль ви готові грати в цій грі?
а) Не брати участі;
б) брати участь і заробляти в грі;
в) бути ініціатором гри.
5. Чи надаєте ви значення тому, аби про вас згадувала преса:
а) Мені це дуже подобається;
б) ні;
в) про мене й так дуже багато пишуть.
6. Яким чином, на вашу думку, можна вигравати на скачках?
а) Ризикувати високими ставками;
б) заощаджувати гроші, обмежуючись лише присутністю на скачках;
в) купити коня-переможця.
7. Хто, на вашу думку, має найбільший шанс
швидко і надійно стати багатим?
а) Режисер, актор, письменник, художник, спортсмен-рекордсмен;
б) адвокат, лікар, маклер, політик;
в) глава фірми, видавець.
8. Як ви ставитеся до бізнесу, спілкуючися з друзями?
а) Я готовий надавати позику своїм друзям (колись і вони мені позичать);
б) гроші і дружба несумісні;
в) я готовий брати позику, але не віддавати.
9. Будьте відверті. Якби ви стали мільйонером, чи насолоджувалися б цим відчуттям?
а) Безумовно, я б насолоджувався цим;
б) втер/ла б всім тим, хто не вірив мені або дивився на мене зверхньо;
в) ні.
10. Куди б ви вклали свої гроші?
а) У нерухомість, у майно, у зібрання колекції мистецтва;
б) в акції, у цінні папери;
в) я зроблю так, як вирішать мої батьки;
11. Якщо ви вже мали б пару мільйонів, чи намагалися б ви заробити ще?
а) Малі суми – не обов’язково, але від великої не відмовлюся;
б) безумовно;
в) ні, мені вистачить цих грошей.
Підраховуємо бали:
1-е запитання – а) 6; б) 0; в) 3.
2-е запитання – а) 0; б) 6; в) 6.
3-є запитання – а) 6; б) 3; в) 0.
4-е запитання – а) 3; б) 0; в) 6.
5-е запитання – а) 0; б) 6; в) 3.
6-е запитання – а) 0; б) 3; в) 6.
7-е запитання – а) 0; б) 3; в) 6.
8-е запитання – а) 3; б) 6; в) 0.
9-е запитання – а) 6; б) 3; в) 0.
10-е запитання – а) 3; б) 6; в) 0.
11-е запитання – а) 3; б) 6; в) 0.
Підсумки:
0 – 20 – відсутність підприємницьких задатків;
21 – 45 – середній рівень задатків;
46 – 69 – високий рівень задатків.

Бесіда Бізнес-план

Мета. Ознайомити учнів із поняттям «бізнесплану», його складовими та необхідністю його розробки.
Вправа «День народження»
Вчитель. У кожного з присутніх є своє улюблене свято. Назвіть їх по черзі. Що ми робимо, готуючись до свята? Наприклад, до дня народження?
Які асоціації в нас викликає це словосполучення?
Поміркуємо разом і запишемо на дошці.
День народження – це свято, коли ми...
Мета і завдання:
• отримуємо задоволення;
• запрошуємо друзів;
• вшановуємо батьків;
• отримуємо подарунки;
• отримуємо чудові побажання.
• складаємо меню.
План маркетингу:
• закуповуємо продукти на ринках і в магазинах;
• організовуємо або займаємося самі.
Управління/виробництво:
• закупівля продуктів;
• прибирання квартири;
• приготування їжі;
• сервірування столу;
Отримуємо продукт:
• смачне частування;
• чудові розваги;
• концерт;
• танці під улюблену музику;
• перегляд відеокасет;
• ігри.
Аналіз ринків (конкурентів)
Намагаємося, щоб наше свято пройшло краще, ніж у подруги:
• задіяна вся сім’я;
• заздалегідь складаємо повний кошторис і фінансовий план;
• вирішуємо, де взяти гроші;
• позичаємо в сусідів (кредит);
• беремо гроші в батьків (інвестиції);
• докладаємо свої заощаджені гроші (власні кошти);
З’ясовуємо аналіз ризиків:
• можливо, хтось із друзів не зможе прийти;
• чи співпадає святкування дня народження у вас із подругою (маємо на увазі, що літо – час канікул).

Бесіда Інтерв’ю

Мета. Ознайомити учасників та учасниць з основними вимогами щодо проходження співбесіди.
Гра «Заговори, щоб я побачив»
Діти складають запитання для інтерв’ю:
• Чому ви обрали саме таку роботу?
• Чи отримуєте ви інші пропозиції?
• Що є найбільшими вашими перевагами?
• Що ви вважаєте своїми недоліками?
• Чи не перешкоджатимуть ваші особисті нахили цій роботі?
• Чому ви хочете отримати цю роботу?
• Як ви уявляєте своє матеріальне становище?
• Що б вам хотілося знати про нашу фірму?
• На яку заробітну платню ви розраховуєте?
• Які ви маєте запитання до особи, що проводить із вами інтерв’ю?
Запитання, які претендент може задати під час інтерв’ю:
• Які будуть головні службові обов’язки на пропонованій посаді?
• Які найголовніші завдання ставить перед собою дана організація?
• Люди якого типу досягають найбільшого успіху в організації?
• Як триватиме робочий день? Діти об’єднуються в три підгрупи. Пропонується розіграти, як проходить інтерв’ю при влаштуванні на роботу в:
• іноземну компанію;
• вітчизняну виробничу фірму;
• фірму сфери послуг (наприклад, у перукарню).
У кожній групі розподіляються такі ролі:
• директор;
• секретар;
• менеджер;
• ті, хто проходять інтерв’ю. Кожна група розігрує проходження інтерв’ю, при цьому:
• секретарка презентує фірму, змальовує загальну ситуацію;
• менеджер розповідає, як виглядає кожна чи кожен із членів групи і коментує їхню поведінку (бажано, щоб дівчата грали чоловічі ролі і навпаки);
• складають резюме для тієї особи, що проходить інтерв’ю.
Проходження інтерв’ю оцінюється рештою учасників і робиться висновок, чи буде претендент зарахований на роботу.

Бесіда Створюємо власний імідж

Мета. Навчити учасників та учасниць створювати собі необхідний імідж.
«Світ до цього часу судить по одежі, що на людях».
А. Доля
Вчитель. На питання, яку людину можна вважати гарно одягненою, відомий модельєр П’єр Карден відповів: «Гарно одягненою можна вважати людину, яка поважає себе та інших».
Які головні вимоги до одягу?
Основне правило – це відповідність часу й обстановці. Важливими також є чистота і акуратність. Ідеально чистим повинне бути взуття.
Дуже важливим є почуття міри.
Особливі вимоги етикет пред’являє до ділового одягу. Перше й основне – діловий одяг не має бути занадто модним. Це ознака поганого смаку.
Жан-Жак Руссо говорив: «Наскільки закони моди непостійні і витратні, настільки закони гарного смаку економні і постійні».
Друге – одягайтеся для роботи, яку ви хочете отримати, а не для роботи, яку ви маєте.
Гра «Дзеркальце моє, скажи...»
Присутні отримують роздатковий матеріал (фотографії дівчат та хлопців, які по-різному вдягнені та мають різний зовнішній вигляд).
Вчитель дає запитання:
«На яку посаду може розраховувати кожен із зображених на фото за своїм зовнішнім виглядом?»
Дискутуючи, діти знаходять відповіді.

Бесіда Складаємо резюме

Мета. Ознайомити учасників з основними вимогами щодо складання власного резюме.
«Велика помилка уявляти про себе більше, ніж треба, і цінувати себе нижче, ніж ти того вартий».
Йоганн-Вольфганг Гете
Вчитель. Одним із найефективніших засобів пошуку роботи є вдале резюме.
Треба пам’ятати:
• є тільки один шанс досягти успіху за допомогою резюме – в той момент, коли його читають вперше;
• під час написання резюме слід керуватися правилом об’єктивної вибірковості;
• вдале резюме дає шанс бути запрошеним на інтерв’ю.
Резюме складається з таких розділів:
• ім’я, адреса, номер телефону (разом із кодом міста), точна дата народження;
• мета: короткий опис посади, на яку ви претендуєте;
• якщо ви десь працювали – подати ці відомості (від сьогоднішнього моменту до початку роботи, тобто у зворотній хронологічній послідовності);
• освіта – які навчальні заклади і коли ви закінчили;
• додаткова інформація (знання мов, вміння користуватися комп’ютером, ділові якості, наявність прав водія і т.ін. Про хобі варто згадати, якщо воно тісно пов’язане з бажаною роботою).
Головні вимоги до стилю написання резюме:
• лаконічність;
• конкретність;
• активність;
• уникайте використання займенника «я».
Чого не слід подавати в резюме:
• всієї вашої трудової біографії;
• ваших фізичних даних;
• вашої приватної біографії;
• вимог до заробітної плати.
Перед тим як подавати своє резюме, зателефонуйте до організації і з’ясуйте, на чиє ім’я ви можете надіслати резюме та супровідний лист.
«Моє резюме»
Вчитель пропонує обговорити, як і коли необхідно складати резюме. Кожній учасниці і кожному учаснику заняття пропонується скласти резюме для працевлаштування в фірму за самостійно визначеним видом бізнесу. Наприкінці демонструється зразок успішного резюме.

Бесіда Самомаркетинг або як презентувати ссебе

Мета. Познайомити групу з поняттям самомаркетингу; дати перші спроби самоаналізу; вказати шляхи розвитку впевненості в собі.
Вчитель. Самомаркетинг – вміння репрезентувати свої ділові, фахові та інші якості, тобто підвищувати їхню «ринкову вартість» як дуже важливого «продукту». Це те, що допомагає швидко знайти престижну роботу, досягти успіхів у кар’єрі чи перейти на нове місце роботи, або розширити власний бізнес. Це – імідж, який показує вас у найвигіднішому світлі. Самомаркетинг має на меті зосередити увагу і на вас самих, і на людях, яким ви хочете сподобатись. Адже тільки з’ясувавши вимоги ринку праці, ви можете запропонувати такий конкурентоспроможний «продукт», як фундаментальні знання, досвід, професіоналізм і т.ін. (Далі вчитель пропонує учням назвати своє ім’я, професію, якою він хоче оволодіти, і поясню є свій вибір).
Гра
«Що я можу запропонувати на ринку праці?»
Вчитель пропонує учасникам назвати якості, які повинен мати будь-який товар, щоб його захотіли і змогли придбати: функціональність, задоволення певних потреб, красива упаковка, інструкція з використання, реклама, вставка продаж, післяпродажний сервіс тощо.
Вчитель. Власне, ми тією чи іншою мірою займаємося самомаркетингом щодня: у школі, в гостях і коли зустрічаємося з друзями. Ми намагаємося створити собі певний імідж: чемного і приємного гостя, сумлінного учня чи успішної учениці, доброго товариша чи уважної подруги. Ми відповідно одягаємося, зачісуємося, готуємося.
Тому, звичайно, займатися самомаркетингом має ще більший сенс, коли ми хочемо влаштуватися на роботу.
Але це не означає займатися лише зовнішністю. Для створення потрібного іміджу ви маєте володіти певними навичками, мати відповідну освіту чи спеціальність, належний зовнішній вигляд, подати об’єктивне резюме (у кадрові агенції або державні служби працевлаштування), бути здатною/здатним до самовдосконалення, підвищення кваліфікації чи навчання новим навичкам. Потім кожен учень намагається зробити собі рекламу й доказати, що саме він є найкращим.

Конкурси до дня святого Валентина

Освідчення в коханні
Ще з давніх-давен чоловіки, лицарі, донжуани читали вірші, співали серенади, складали романси своїм коханим.
І, напевно, дехто з вас також уже освідчився своїй дівчині. Отож до вашої уваги пропонуємо конкурс «Освідчення в коханні» (домашнє завдання).
«Закінчити прислів’я»
1. Живуть між собою, як голубів… (пара).
2. З краси не пити… (роси).
3. Перш ніж одружитись, треба… (роздивитись).
4. Любов, як перстень, не має… (кінця).
5. Куди серце летить, туди й око… (глядить).
6. Не шукай красоти, а шукай… (доброти).
7. Різні на вдачі – міцні… (на любов).
8. Немає кращого друга, як вірна… (подруга).
9. Куди голка, туди й нитка, куди чоловік… (туди й жінка).
10. Не поможуть і чари, коли хтось кому не до… (пари).
11. Не родися вродливою, а родися… (щасливою).
12. Бачили очі, що… (купували).
13. Не з багатством жити, а з… (людиною).
14. Де любов, там і… (благодать).

Конкурс «Інтелектуальний поєдинок»
(Парам даються запитання, вони по черзі дають на них відповіді, хто відповідає правильно – отримує один бал за кожну відповідь).
1. Як називаються вітальні листівки в день Святого Валентина? («Валентинки»)
2. Назвіть богиню кохання і краси в грецькій міфології. (Афродіта)
3. Яка квітка є символом Валентинового дня? (Троянда)
4. Що називають «валентинками»? (Листівки у вигляді сердечок)
5. Яка квітка носить одночасно жіноче і чоловіче ім’я? (Іван-да-Мар’я)
6. Як називаються муки ревнощів, які виконують під балалайку? (Страждання)
7. Який найпоширеніший подарунок у світі? (Квіти)
8. Коли хлопця називають ласкавим жіночим ім’ям?
(Коли він спить: Соня)
9. Кому рицар віддає своє серце? (Дамі)
10. Символ Дня закоханих.
(Янголятко-купідон)
Кульмінацією свята є призначення Валентина і Валентини.
Все, що потрібно, – це два капелюхи. В один кидають записки з іменами всіх присутніх дівчат, жінок. А в другий – імена хлопців, чоловіків. Після цього витягують попарно з обох капелюхів і оголошують імена. Названі пари на весь рік до наступного свята – проголошуються Валентином і Валентиною, тобто закоханими. Всі пари запрошуються до танцю.

Поезію творить любов
Давайте згадаємо середньовіччя, рицарські часи.
Як гарно рицарі вміли освідчитися в коханні, які чарівні слова вони промовляли і співали своїм коханим.
Нашим хлопцям варто було б цьому повчитися, бо давно відома істина, що жінки так люблять красиві слова і поезію. Жінка любить вухами, а чоловік – очима.
Але найкраще про кохання говорять поети, тому наступний наш конкурс – читців поезій, присвячених коханню. Вам даються надруковані поезії, час на ознайомлення з текстом (2–3 хв.). А потім кожен виявить свої акторські здібності. Тягнемо жереб. (Учасникам пропонуються такі поезії: «Я покохав тебе відразу…» (Г. Павенка), «Так ніхто не кохав…» (В. Сосюра), «Моя душа чекає дива…» (Д. Павличко). Конкурс оригінального костюма серед пар і глядачів Всі Валентини і Валентиночки повинні бути вдягнені в оригінальні святкові костюми, сукні, як Принц і Попелюшка на балу. Бажано, щоб було якнайбільше прикрас, аплікацій: сердечка, сережки, браслети… – все у вигляді троянд або сердечок.

Конкурс «Не залишай мене, кохана»
Два учні виносять макет вікна вагона.

Ведучий. Ось у цьому потязі від’їжджає ваша дівчина. Потрібно без слів, тільки за допомогою жестів пояснити їй, що ви її кохаєте, і якщо вона не відповість на ваше кохання і залишить вас, то ви помрете від горя.

Конкурс «Акторської майстерності»
З різними відтінками інтонації, не сміючись, сказати: «О, який я гарний» або «А вона мене покинула».

Конкурс «Упізнай!»
Дівчатам показують фотографії хлопців, коли їм було по 3–5 років. Дівчина повинна упізнати свого хлопця.
Конкурс «Зустріч із дівчиною»
Ситуація «Калюжа». Твої дії.

«Упізнай пару»
Ромео і (Джульєтта)
Отелло і (Дездемона)
Антоній і (Клеопатра)
Наполеон і (Жозефіна)
Дон Кіхот і (Дульсінея)
Майстер і (Маргарита)
Данте і (Беатріче)
Пушкін і (Н. Гончарова)

Конкурс «Сердець-амулетів свята»
Їх можна виготовити з картону, паперу, матерії. Але на серці обов’язково повинні бути цікаві афоризми, вірші про кохання. Вони можуть бути і серйозні, і гумористичні.

Конкурс «Шукаю кохану»
Хлопцям зав’язують очі, а дівчата-учасниці конкурсу встають вряд. Хлопець повинен із зав’язаними очима знайти свою дівчину.

Танцювальний конкурс
«Вальс, вальс, вальс…»
Звучить вальс із кінофільму «Мій ласкавий і ніжний звір».
Згадаємо перший бал Наталії Ростової. Хіба ви не завмирали разом із нею у відчаї, що ніхто не запросив її танцювати, і не усміхалися, вдячні князю Андрію, ніби це він не Наташу, а вас закружляв у вальсі…
Всі пари беруть участь у конкурсі на краще виконання вальсу. Танок із повітряною кулькою Запрошуються пари. Ведучий роздає їм по кульці. Звучить музика (мелодії змінюють одна одну). Танцюючи, пари повинні утримати кульку без рук (руки за спиною). Кульку пари стискають лобами, якщо в період танцю кулька падає, то її потрібно утримувати як завгодно, але тільки не руками. Перемагає та пара, яка протримає кульку в парі найдовше за всіх і жодного разу не доторкнеться до неї руками.

Конкурс «Найоригінальніший подарунок»
(Запитання парам, які дають відповіді на
аркушах паперу, а потім ведучий їх зачитує).
1. Що б ти подарував своїй «Валентині», своєму
«Валентину», якби у вас були всі можливості?
2. Що б ви хотіли отримати в подарунок у день
Святого Валентина від неї, від нього?

Аукціон «Адамове яблуко»
(гра з глядачами)
Яблуко замотується папером, на кожному з яких пишеться: «Віддай – найчарівнішій дівчині, класному хлопцеві, дівчині з екстравагантною зачіскою, найскромнішій дівчині…». Останній хлопець, що отримує пакунок, читає:
«Поділись».

Конкурс «Листи до коханої»
В історії літератури можна знайти багато прикладів вірної та самовідданої любові. Ваше завдання розповісти про життя і кохання однієї з таких відомих пар. З якими перешкодами зіткнулася їхня любов? Як вони подолали ці перешкоди?

«Супермен свята»
(танцювальний)
Дівчаточка, в усі віки
Слабенькими вас називали,
Вам серенади дарували,
І вас носили на руках.
Буває, зараз носять вас,
Але, на жаль, щось дуже рідко.
Пропонується хлопцям довести, що це не так. Пропонується танець із дівчиною на руках. Хто витримає довше всіх, той стане суперменом балу.

«Попелюшка»
Дівчата сідають на стільці в коло.
Хлопці підходять до дівчат і стають перед ними на коліно, знімають із «попелюшок» взуття і запам’ятовують його. Ведучий плескає в долоні, а хлопці кидають взуття в центр кола. Потім «попелюшки» зав’язують очі хлопцям, а ведучий перемішує взуття. За його сигналом хлопці повзуть на колінах у центр кола і шукають взуття своїх «попелюшок». Потім повертаються і взувають їх, а потім знімають з очей пов’язку.

«Доріжка ласкавих слів»
Змагання хлопців у красномовстві. Потрібно сказати якнайбільше слів своїй «Валентині», не повторюючись, роблячи крок вперед. Хто більше скаже красивих слів, той переможе.

Сценарій до дня святого Валентина

(Виходять Стецько і Галя).
Стецько. А батько казали, що вийдеш за мене заміж.

Галя. За тебе заміж? Та ні за які гроші!

Стецько. Брешеш Галько, брешеш! А батько казали, що, може, за якісь там гроші і не вийдеш. А за великі гроші – вийдеш, вийдеш!

Галя. Та ну тебе! Ну що мені з тобою робити?

Стецько. А твоя мати казали, щоб ти мені рушники давала!

Галя. Тобі рушники? Ага! Ну, добре, Стецьку, будуть тобі зараз рушники!

Стецько. О-о-о. Отак би і одразу. Іди ж, неси! Ну, а поки ти принесеш, я сяду і перепочину. І смачненько поїм. Я страх, як люблю по-поїсти. І сидів би – їв би, і ходив би – їв би, і спав би – їв би! А батько каже: «Ну і, сину, у тебе й черево, більше ніж у нашої корови!» Та я його не слухаю.
Стецько їсть і засинає...
І сниться нашому Стецькові
Що він в Туреччині – султан.
І має право обирати
В гарем собі прекрасних дам.
Долаючи далекі далі,
Зі всього світу їдуть кралі.
Бо в Інтернеті є реклама:
Потрібна жінка для султана!
(Стецько в одязі султана. Біля нього прислуги. Зі всіх кутків світу їдуть дами).

Американка.
Хай, хелоу, хау ду ю ду.
Із Америки я йду.
Прочитала в Інтернеті,
Що султан шукає леді.
Май амерікан біг вдача
Як хот-дог, я вся гаряча.
Розпалю я серце Джона,
Як пожежу у Макдональдс.
Запалають очі так,
Як у дядечка Макдак.

Стецько.
От і перша, щоб любити –
Хоче просто підпалити.
Ні, на ній я не женюся,
Краще інших подивлюся!

Німкеня.
Ахтунг всім і гутен таґ.
О, Збараж! Це так, це так!
Я приїхала сюди,
Щоб лишитись назавжди!
Йоган, ти мені повір,
Будеш вдома – бригадир.
Будем ми з тобою близькі,
Як з капустою сосиска!

Стецько.
Ні, ні, ні! Це не дівчина.
Це вже фюрер-господиня.
Ні, на ній я не женюсь!
Кращих інших подивлюсь!

Іспанка.
Буенос діас, всім аміго!
Ох! Який Жуан ти грінго.
Вся палаю я, як карі.
Добре нам буде у парі.
Схожим будеш у сомбреро
На бика, ні, на тореро.
Гарна я не тільки з виду.
Зробимо з життя кориду!

Стецько.
Ні – стривай, не так вже швидко.
Ти гаряча – зразу видко!
Я не бик – ти чуєш, мила,
Хочу, щоб мене любили!
Ні, на ній я не женюсь!
Краще інших подивлюсь.

Француженка.
Бон жур, монс’є, бон жур, мадам.
Хто тут сказав: «Шерше ля фам?»
І, хто, скажіть мені, мон шер,
Мій Жан – мій мєсний кавалер.
Якщо я вам скажу: мерсі,
Вам будуть заздрити усі.
Мон шер, якщо я вас люблю,
Для вас я Францію спалю!

Стецько.
Здуріла дівка, он яка,
Вона заморить козака,
І замість того, щоб любити –
Я буду Францію гасити!
Ні, на ній я не женюся,
Краще інших подивлюся!

Росіянка.
Я из Росии, всем привєт!
Зашла я как-то в Інтернет
І поняла всьо сразу я –
Султан іщет только мєня!
Так что, мілий, не грусті,
Только правільно поймі.
Газ ми будєм продавать,
Вєсєлітся, нє скучать!

Стецько.
Е ні! Так діло не піде!
Де ви бачили це, де?
Що би люди разом жили
І би їх за газ дурили?
Ні, на ній я не женюсь,
Краще інших подивлюсь!

Українка.
Українська я дівчина
Козацького роду.
Добра, мила, справедлива,
І гарна на вроду.
Я кохати вмію щиро,
Пиріжки варити,
Чоловіка шанувати,
І у мирі жити!

Стецьк.
Не дівка – а калина,
Губи, як малина,
Зразу закохався.
Ти – моя дівчина.
Будь же ти зі мною,
А я із тобою.
Будем жити, моє серце,
Як риба з водою!

(Стецько підходить до дівчини, хоче її поцілувати, і враз... прокидається. Перед ним стоїть Галя з гарбузом).

Тут, раз, й прокинувся Стецько
Й гарему вже немає,
Нема й красунь! А лиш гарбуз,
Що у руках Галя тримає!

Галя. Прошу, Стецьку, тримай!

Стецько. А що це таке?

Галя. Гарбуз!

Стецько. І кому?

Галя. Тобі!

Стецько. А навіщо?

Галя. Кашу собі звариш!

Стецько. Яку?

Галя. Яку, яку – гарбузову! Знаєш, яка каша з гарбуза смачна! І на базар іти не треба.

Стецько. Правду кажеш! І грошей не треба тратить. Давай, заберу. Дякую! Кажеш, каша смачна. Покуштуємо!

Галя. Отак і обдурила я Стецька. Так йому і треба! Хай знає, що гроші не головне в коханні, а почуття!

Сценарій до дня святого Валентина

1-й ведучий. А з чого ж усе почалося? Версій дуже багато. Слово історику.

Історик. Незвичайно, але факт! Новий рік за римським календарем припадає саме на середину лютого, коли дівчата ворожили на наречених. У день страти святого Валентина відбулося традиційне свято «Люперкалія», коли юнаки і дівчата обирали собі наречених, оголошували про заручини. Якщо їхні наміри не були настільки серйозні, то під час цих святкових дійств будь-хто міг просто знайти собі друга чи подругу.
1-а ведуча. Схоже на правду, але дуже трагічно в такий романтичний день.
2-й ведучий. А чи не підкажуть нам біологи, чому 14 лютого вважають Днем закоханих?

Біолог. Тут ніякої таємниці. У давній Англії цей день знаменував початок шляху природи до весни, бо 14 лютого птахи розпочинають період «сезону кохання», тобто шукають собі пару.
2-а ведуча. Він тебе переконав? Мене ні. Ну до чого тут птахи?
Хлопець і дівчина. А у нас є своя версія. Можна?
Ведучі (разом). Із задоволенням послухаємо.

Зевс (ходить біля свого трону, лютує, а в цей час на сцені одна за одною, лаючись, розпадаються пари, розходяться в різні кінці сцени). Жахливий час! Шалена криза. Торкнулась навіть почуттів.
Слуга. Шановний пане! То може?!.
Зевс. Що ти сказать хотів?
Слуга.
У всьому винні ці нероби!
(показує на амурчика)
Доволі їх тут розвелось.
А щоб зробити щось хороше:
«Не можем!», – кажуть.
Може хтось.
Зевс.
Поклич-но ледаря до мене.
Обов’язки свої ти знаєш.
(Підводить амурчика).
Працюй, або з Олімпу злазь.
Амурчик.
Ой лихо, що ж робить, не знаю?
Забулись люди, любов спить.
Освіти повної не маю –
Пропало все....
Ведучі (разом). Та щось роби!..
Амурчик.
Не маю вибору, рушаю,
Можливо, вийде щось?..
(Звертається до перехожих). Благаю!
(З’єднує серця двох нещасних).
Сучасники. Ну, як вам ця ідея?
1-й ведучий. Історія такого варіанту не знає.
2-й ведучий. Але ми приймаємо і вашу версію, бо вона має щасливий кінець.

Сценарій до дня святого Валентина

Ведуча. Любов... Мабуть, єдине, що може нагадати нам про ніжність, мрію, весну... Саме день Святого Валентина дає можливість висловитися серцю. І не обов’язково це буде освідчення в коханні, ні, просто вияв добрих стосунків. Звідки ж прийшло це свято?

Ведучий. Із цього приводу існує багато легенд. Одна з них розповідає, в III столітті імператор Клавдій II, відомий своїми перемогами над готами, вирішив, що солдати його армії краще воюватимуть, якщо їм не буде за ким скучати, і заборонив одружуватися. Але священик, на ім’я Валентино, таємно поєднував долі закоханих. За наказом римського правителя йому повинні були відрубати голову. Перед стратою він закохався у дочку свого ката, яка була сліпою, і написав їй любовне послання з однією фразою: «Від Валентина». Ось тому 14 лютого вважають святом усіх закоханих, яке несе людям тепло і любов.

Ведуча. Кожен народ доповнював це свято своїми традиціями, надавав йому своєрідності й неповторності. Тому є ще й інші романтичні історії про виникнення цього свята. Одна з них повертає нас у середньовічну Європу. Люди цієї епохи вірили, що саме 14 лютого птахи починали свої любовні ігри.

Ведучий. В Англії день Святого Валентина почали відзначати в XV столітті. У цей день люди звертали увагу на прикмети. Наприклад, говорили, що єдину чи єдиного можна побачити уві сні напередодні свята. Але для цього спати потрібно на подушці, до якої прикріплено п’ять лаврових листочків.

Ведуча. Із цим святом закохані Європи пов’язували ще один цікавий звичай: 14 лютого влаштовувалася незвичайна лотерея. Молоді люди витягували із спеціальної коробки папірці, на яких були написані імена дівчат, присутніх на святі. Тоді хлопець під час вечора ставав кавалером дівчини, ім’я якої було написано на папірці.

Ведучий. В Америці у день Святого Валентина відбуваються різні урочистості. Так, на початку XX століття Бостонською консерваторією був організований грандіозний бал, у якому взяли участь 1900 танцюристів, що були одягнені у костюми лицарів різних епох. За найоригінальніші костюми вручали призи. Яскраве шоу тривало до самого ранку.
(Виконується танець).

Ведуча. Наприкінці XVI століття став популярним звичай відсилати романтичні послання коханій людині. Спочатку це були саморобні листівки, а в 1800 році з’явилися комерційні. З того часу поштові відділення були просто закидані ніжними посланнями.

Ведучий.
Ти мені підкажи, ти мені підкажи,
Як до серця твого відшукати стежки.
Твої очі мені світять зорями,
Мріє моя ти, моя ти любове.
Що зробити, щоб тебе причарувати?
Навіть зорі можу з неба я дістати,
Навіть гори зрушити готовий,
Тільки слово твоє жду, тільки слово.
(Виконується пісня «Валентинки»).

Ведуча. У кінці XIX століття в Америці можна було купити найрізноманітніші листівки валентинки. У Британському музеї в Лондоні зберігається найдавніша Валентинка, яка підписана герцогом Чарльзом Орманським у 1415 році. Саме тоді він був ув’язнений у Лондонській башті, звідти й передав таємно послання своїй дружині в день Святого Валентина.

Ведучий. Так, кохання на вигадки хитре. По всій Європі в очікуванні дня Святого Валентина магазини наповнюються «валентинками», коробками шоколадних цукерок у формі серця, різними кондитерськими виробами із сердечками, стрілами, шоколадними ангелочками-амурами. Найпопулярнішими квітами стають червоні троянди – символ любові.

Ведуча. Але бувають подарунки досить екстравагантні. Так одного разу американський співак Гарі Мур, для того щоб приємно здивувати свою дружину, найняв літак, який намалював у небі пронизане стрілою величезне серце, його ім’я та ім’я його дружини. Отже, листівки можна підписувати і в повітрі.

Ведучий. О, миттєвості кохання дуже дивні! Воістину, чого тільки не зробиш заради коханої людини.

До дня святого Валентина

Ведучий. День Святого Валентина став найулюбленішим святом у багатьох народів.

Ведуча. Багато років тому в Англії у цей день дітей наряджали в одяг дорослих. Вони ходили від хати до хати і співали пісні про святого Валентина.

Ведучий. В Уельсі з дерева вирізати дерев’яні ложки й дарували їх своїм коханим саме 14 лютого. Ці ложки оздоблювали сердечками, ключиками, що означало: «Ти знайшов шлях до мого серця».

Ведуча. На Сицилії існує таке повір’я: якщо молода дівчина стоятиме біля вікна півгодини перед сходом сонця напередодні дня Святого Валентина і перший промінь впаде на неї, то цього ж року вона вийде заміж.

Ведучий. У Німеччині дівчата писали на цибулинах тюльпанів чоловічі імена. Який тюльпан зацвіте першим – за того дівчина і вийде заміж.

Ведуча. У Римі хлопці витягували невеличкі аркуші з написаними на них жіночими іменами. А японці вважають 14 лютого своєрідним днем вітання, коли подарунки отримує в основному сильна половина людства.

Ведучий. Цей день в Україні почали святкувати недавно. Це свято співзвучне нашій ментальності, адже українці з давніх-давен успадкували і пронесли любов до рідної землі, матері, коханої крізь усі роки і століття.