1862 – в США офіційно скасоване рабство
Сполучені Штаті Америки в сучасному світі вважаються ледь не зразком демократії та громадянського суспільства. Однак шлях до демократії був тернистим – так, Америка є однією з країн, де найдовше зберігалося рабство. Відтоді як у XVII столітті землі Америки почали активно колонізуватися переселенцями з Європи –знадобилася робоча сила. Особливо потрібні були люди для роботи на тютюнових плантаціях – американський тютюн користувався шаленим попитом у Європі. Тоді з Африки почали прибувати кораблі з живим товаром – неграми, яких продавали у рабство. Чорношкірі чоловіки й жінки мусили гнути спину на полях та плантаціях. Білі господарі навмисне стежили, аби ніхто з рабів не навчився читати й писати.
З роками в білих виробилася зневага до чорних як до людей другого сорту. Однак у ХІХ столітті в північних штатах Америки почала бурхливо розвиватися промисловість, будувалися заводи та фабрики, на яких були потрібні обізнані робітники. Тож північні штати вирішили відмовитися від рабства. В південних штатах, де основою економіки лишалося сільське господарство, раби почали бунтувати, об’єднуватися, таємно вчитися писати і читати. Виник рух за рівноправ’я негрів із білими. Після того, як до влади прийшов президент Авраам Лінкольн, противник рабства, відносини між промисловою Північчю та рабовласницьким Півднем загострилися, і врешті спалахнула громадянська війна. 1862 року Лінкольн оголосив про скасування рабства у США. Звільнені негри почали вливатися до армії Півночі. Армія Півдня зазнала поразки. Президент Лінкольн досяг мети – знищив рабство, хоч і дорогою ціною: під час вистави в театрі його застрелив актор Джон Бутс, прихильник рабовласників. Отримавши свободу, негри, або, як їх почали називати, афроамериканці, проявили себе обдарованими людьми, особливо у музиці та спорті. Такі музичні напрями, як джаз і блюз були започатковані чорними музикантами, а баскетбол у США досі вважається «негритянським» видом спорту.
1951 – у Швеції заборонено цілуватися в громадських місцях
Чудернацькі закони існують подекуди у світі. Наприклад шведський
уряд 1951 року видав закон, що забороняв поцілунки у громадських
місцях. Цілування на людях досі є предметом дискусій: одні вважають,
що не можна привселюдно виявляти свої почуття, інші стверджують,
що кохання не гріх і не треба соромитися бути закоханими. До речі,
шведи були не першими, хто прийняв закон про заборону поцілунків.
Ще у Давньому Римі Юлій Цезар свого часу заборонив цілуватися на вулицях – щоправда, не з етичних міркувань, а для того, щоб запобігти епідемії герпесу. В середні віки, коли Європу спіткало страшне лихо – чума – в Англії також були заборонені поцілунки.
На щастя, в Україні дозволено цілуватися скрізь. А місця на задніх рядах кінотеатру традиційно звуться «місцями для поцілунків».
1904 – народилася Еллен Черч, перша у світі стюардеса Ще на початку ХХ століття пілотування літаків вважалося справою ризикованою, майже авантюрною. Уявити в цій справі тендітних дівчат у красивій уніформі, яких ми бачимо в сучасних літаках, тоді було практично неможливо. Але коли гора не йде до Магомета – Магомет сам іде до гори. Так і тендітні дівчата самі прийшли в авіацію. Власне, спершу прийшла одна американська дівчина, яку звали Еллен Черч. Вона була звичайною медсестрою із незвичайним хобі – вчилася керувати літаком. На той час пасажирські літаки в польоті сильно розгойдувало і трусило, через що багатьом пасажирам ставало погано. Тож Елллен, почувши, що авіакомпанія потребує лікаря, аби надавати першу допомогу в польоті, негайно запропонувала свої послуги. Авіакомпанія швидко оцінила пропозицію Еллен – адже якщо пасажирські рейси супроводжуватимуть дівчата – це заспокоюватиме пасажирів: мовляв, якщо вже дівчата не бояться літати, то мені тим більше не варто боятися. Еллен зобов’язали підготувати групу медсестер-однолітків,готових служити на літаках. І згодом, після кількамісячних тренувань хоробра медсестра-волонтерка здійснила свій перший авіапереліт. Це сталося 15 травня 1930 року. Слідом за Еллен вирушили в політ і її підопічні. Так і з’явилися в літаках стюардеси, без яких сьогодні неможливо уявити пасажирські перельоти. В роки Другої світової війни Еллен Черч служила медсестрою знову-таки на літаку, що перевозив поранених солдатів. За сумлінну службу була неодноразово нагороджена. Ім’ям першої стюардеси названо аеропорт в її рідному місті Креско (штат Айова, США).
Сполучені Штаті Америки в сучасному світі вважаються ледь не зразком демократії та громадянського суспільства. Однак шлях до демократії був тернистим – так, Америка є однією з країн, де найдовше зберігалося рабство. Відтоді як у XVII столітті землі Америки почали активно колонізуватися переселенцями з Європи –знадобилася робоча сила. Особливо потрібні були люди для роботи на тютюнових плантаціях – американський тютюн користувався шаленим попитом у Європі. Тоді з Африки почали прибувати кораблі з живим товаром – неграми, яких продавали у рабство. Чорношкірі чоловіки й жінки мусили гнути спину на полях та плантаціях. Білі господарі навмисне стежили, аби ніхто з рабів не навчився читати й писати.
З роками в білих виробилася зневага до чорних як до людей другого сорту. Однак у ХІХ столітті в північних штатах Америки почала бурхливо розвиватися промисловість, будувалися заводи та фабрики, на яких були потрібні обізнані робітники. Тож північні штати вирішили відмовитися від рабства. В південних штатах, де основою економіки лишалося сільське господарство, раби почали бунтувати, об’єднуватися, таємно вчитися писати і читати. Виник рух за рівноправ’я негрів із білими. Після того, як до влади прийшов президент Авраам Лінкольн, противник рабства, відносини між промисловою Північчю та рабовласницьким Півднем загострилися, і врешті спалахнула громадянська війна. 1862 року Лінкольн оголосив про скасування рабства у США. Звільнені негри почали вливатися до армії Півночі. Армія Півдня зазнала поразки. Президент Лінкольн досяг мети – знищив рабство, хоч і дорогою ціною: під час вистави в театрі його застрелив актор Джон Бутс, прихильник рабовласників. Отримавши свободу, негри, або, як їх почали називати, афроамериканці, проявили себе обдарованими людьми, особливо у музиці та спорті. Такі музичні напрями, як джаз і блюз були започатковані чорними музикантами, а баскетбол у США досі вважається «негритянським» видом спорту.
1951 – у Швеції заборонено цілуватися в громадських місцях
Чудернацькі закони існують подекуди у світі. Наприклад шведський
уряд 1951 року видав закон, що забороняв поцілунки у громадських
місцях. Цілування на людях досі є предметом дискусій: одні вважають,
що не можна привселюдно виявляти свої почуття, інші стверджують,
що кохання не гріх і не треба соромитися бути закоханими. До речі,
шведи були не першими, хто прийняв закон про заборону поцілунків.
Ще у Давньому Римі Юлій Цезар свого часу заборонив цілуватися на вулицях – щоправда, не з етичних міркувань, а для того, щоб запобігти епідемії герпесу. В середні віки, коли Європу спіткало страшне лихо – чума – в Англії також були заборонені поцілунки.
На щастя, в Україні дозволено цілуватися скрізь. А місця на задніх рядах кінотеатру традиційно звуться «місцями для поцілунків».
1904 – народилася Еллен Черч, перша у світі стюардеса Ще на початку ХХ століття пілотування літаків вважалося справою ризикованою, майже авантюрною. Уявити в цій справі тендітних дівчат у красивій уніформі, яких ми бачимо в сучасних літаках, тоді було практично неможливо. Але коли гора не йде до Магомета – Магомет сам іде до гори. Так і тендітні дівчата самі прийшли в авіацію. Власне, спершу прийшла одна американська дівчина, яку звали Еллен Черч. Вона була звичайною медсестрою із незвичайним хобі – вчилася керувати літаком. На той час пасажирські літаки в польоті сильно розгойдувало і трусило, через що багатьом пасажирам ставало погано. Тож Елллен, почувши, що авіакомпанія потребує лікаря, аби надавати першу допомогу в польоті, негайно запропонувала свої послуги. Авіакомпанія швидко оцінила пропозицію Еллен – адже якщо пасажирські рейси супроводжуватимуть дівчата – це заспокоюватиме пасажирів: мовляв, якщо вже дівчата не бояться літати, то мені тим більше не варто боятися. Еллен зобов’язали підготувати групу медсестер-однолітків,готових служити на літаках. І згодом, після кількамісячних тренувань хоробра медсестра-волонтерка здійснила свій перший авіапереліт. Це сталося 15 травня 1930 року. Слідом за Еллен вирушили в політ і її підопічні. Так і з’явилися в літаках стюардеси, без яких сьогодні неможливо уявити пасажирські перельоти. В роки Другої світової війни Еллен Черч служила медсестрою знову-таки на літаку, що перевозив поранених солдатів. За сумлінну службу була неодноразово нагороджена. Ім’ям першої стюардеси названо аеропорт в її рідному місті Креско (штат Айова, США).
22 вересня свої іменини святкують Анна та Микита. Не забудьте привітати!
Немає коментарів:
Дописати коментар