331 р. до н.е. – битва під Гавгамелами; македонці проти персів Ніхто достеменно не знає, де знаходиться місцевість із чудернацькою назвою Гавгамели. За свідченнями давніх істориків, ця назва перекладається як «верблюдячий дім» – один цар, що буцімто врятувався від смерті завдяки верблюду, поселив там свого рятівника і наказав його годувати й доглядати. Так чи не так воно було, але під Гавгамелами відбулася одна з найбільших битв античної доби – бій між військом Александра Македонського та армією його суперника перського царя Дарія ІІІ. Цар Македонії Александр виявив себе блискучим полководцем – на той час він уже отримав кілька перемог, так що навіть Дарій запропонував Александру розділити свої володіння на двох, але той відмовився. Коли про це дізнався воєначальник Парменіон, він вигукнув: «Якби я був Александром – я б погодився!». «Я б також погодився, якби був Парменіоном», – відказав Александр. Він пояснив, що готовність Дарія іти на такі поступки свідчить про неспроможність продовжувати війну. Битва під Гавгамелами мала стати вирішальною. Армія персів була чисельнішою за македонську, до того ж перси мали «секретну зброю» – страшні серпоносні колісниці, чиї колеса були оснащені довжелезними лезами, які «косили» воїнів та підрізали ноги коням. Однак битви виграються не лише завдяки силі, а й завдяки хитрості. Дарій наказав своїм воїнам не спати всю ніч, побоюючись, що македонці атакують у темряві. Александр же дав своїй армії виспатись. На пропозиції своїх полководців атакувати табір противника уночі відповів: «Я не краду перемог», – після чого сам пішов спати до шатра. Настав ранок. Перси, змучені безсонною ніччю, ледве трималися на ногах. Македонці ж, освіжені сном, билися з подвійним завзяттям. Надія персів на бойові колісниці також не виправдалася – македонці гучними криками налякали коней, частина з них повернула назад, порізавши лезами своїх же вояків. Ті ж колісниці, що не повернули, також спіткала невдача – македонці пропустили їх углиб своїх лав, де лучники перестріляли візничих, а піхота розступилася, і коні вимчали колісниці в тил війська, де були перехоплені. Битва була остаточно виграна македонським військом, сили Дарія розгромлені, а перська імперія перестала існувати. Битва під Гавгамелами стала найбільшим тріумфом для Александра Македонського та зоряним часом його правління.
1946 – завершив роботу Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі Місто Нюрнберг у Німеччині відоме тим, що йому випало бути залом суду над військовими злочинцями. По завершенні Другої світової війни нацистська Німеччина була розгромлена і визнала себе переможеною. На той час в багатьох європейських країнах відбулася зміна влади, були скинуті уряди, що підтримували нацистів, виникла нагальна потреба нового світового порядку. Суд в місті Нюрнберг зібрався для того, аби винести вироки тим, з чиєї вини розпочалася Друга світова війна. Головний винуватець Адольф Гітлер та кілька його поплічників наклали на себе руки, для решти була підготовлена лава підсудних. Вперше в історії агресор постав перед судом світового співтовариства, світ висунув обвинувачення у злочинах проти людства. Вперше в історії було заявлено про верховенство права, а закон поставлений над грубою силою. Волею світового співтовариства нацистська партія Німеччини була оголошена злочинною організацією і офіційно заборонена. Її керівництву були винесені вироки різної міри суворості: смерть на шибениці, довічне ув’язнення та різні тюремні строки. Вперше була публічно засуджена сама війна як засіб вирішення конфліктів між державами. Відтепер всі суперечності мали вирішуватися не шляхом зброї, а шляхом законів та міжнародного права. Трибунал у Нюрнберзі був важливою історичною подією, яка ознаменувала народження нового повоєнного світу – світу, який прагнув миру і визнавав його найбільшою цінністю. Саме цей девіз ліг в основу новопосталого міжнародного союзу – Організації Об’єднаних Націй, в структурі якої були створені спеціальні військові підрозділи – миротворці, чиє завдання полягало у залагодженні збройних конфліктів та підтримки миру на всій планеті.
1946 – завершив роботу Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі Місто Нюрнберг у Німеччині відоме тим, що йому випало бути залом суду над військовими злочинцями. По завершенні Другої світової війни нацистська Німеччина була розгромлена і визнала себе переможеною. На той час в багатьох європейських країнах відбулася зміна влади, були скинуті уряди, що підтримували нацистів, виникла нагальна потреба нового світового порядку. Суд в місті Нюрнберг зібрався для того, аби винести вироки тим, з чиєї вини розпочалася Друга світова війна. Головний винуватець Адольф Гітлер та кілька його поплічників наклали на себе руки, для решти була підготовлена лава підсудних. Вперше в історії агресор постав перед судом світового співтовариства, світ висунув обвинувачення у злочинах проти людства. Вперше в історії було заявлено про верховенство права, а закон поставлений над грубою силою. Волею світового співтовариства нацистська партія Німеччини була оголошена злочинною організацією і офіційно заборонена. Її керівництву були винесені вироки різної міри суворості: смерть на шибениці, довічне ув’язнення та різні тюремні строки. Вперше була публічно засуджена сама війна як засіб вирішення конфліктів між державами. Відтепер всі суперечності мали вирішуватися не шляхом зброї, а шляхом законів та міжнародного права. Трибунал у Нюрнберзі був важливою історичною подією, яка ознаменувала народження нового повоєнного світу – світу, який прагнув миру і визнавав його найбільшою цінністю. Саме цей девіз ліг в основу новопосталого міжнародного союзу – Організації Об’єднаних Націй, в структурі якої були створені спеціальні військові підрозділи – миротворці, чиє завдання полягало у залагодженні збройних конфліктів та підтримки миру на всій планеті.
1 жовтня свої іменини святкують Аркадій, Борис та Ірина
Не забудьте привітати!
Немає коментарів:
Дописати коментар