Визначні події в історії 1 квітня.
1 квітня – Всесвітній день сміху
«1 квітня – брехня всесвітня» – кажуть у нас в народі. В цей день заведено жартувати та розігрувати інших, даючи їм яке-небудь безглузде доручення. Звідки пішла традиція жартувати саме на 1 квітня? Хто зна… Є думка, що весняне свято жартів зародилося у Франції. Річ у тім, що до введення нового стилю літочислення Новий рік святкувався в останній день березня. Із появою сучасного календаря Новий рік був «пересунутий» на звичну нам дату – 1 січня. Однак чимало забудьків та простаків продовжувало святкувати Новий рік напередодні квітня. Таких людей і прозвали «квітневими дурнями» та розігрували їх, а 1 квітня дістало назву «День дурня» (нині з міркувань ввічливості перейменоване на «День сміху»). Втім, розіграти когось одного нескладно. Але історія знає випадки, коли жертвами розіграшу ставали сотні й тисячі людей. Найбільший розіграш відбувся у Німеччині 1950 року. Одна з газет повідомила про НЛО, яке зазнало аварії в Західній Німеччині. До статті додавався знімок маленького одноногого інопланетянина у скафандрі, в супроводі двох землян. Це повідомлення облетіло всю земну кулю, газети багатьох країн передрукували знамените фото. Лише за кілька років, коли трохи вщух галас довкола цієї сенсації, газетярі зізналися, що це був лише першоквітневий жарт. Ця традиція також зберігається донині – деякі газети вміщують у першоквітневих номерах неправдиву інформацію, вводячи в оману читачів.
1889 – у США з’явилися в продажу перші посудомийні машини
Посудомийна машина – заповітна мрія багатьох жінок, що не бажають мордувати ніжних рук та псувати вишуканий манікюр за таким нудним заняттям, як полірування тарілок і ложок. Тому цілком природно, що першу посудомийну машину винайшла жінка. Звали її Жозефіна Кокрейн. Вона мешкала в американському штаті Огайо, в родині інженера, де часто точилися розмови про технічні відкриття та винаходи. Родина була досить заможною, і Жозефіна жодного разу не торкнулася брудного посуду. Звідки ж з’явилося бажання полегшити участь усіх жінок? Річ у тім, що улюблений сервіз Жозефіни з тонкої порцеляни неодноразово псувався у процесі миття. Вона дуже непокоїлася через це, і одного разу рішуче заявила: «Якщо ніхто не збирається створювати посудомийної машини, то це зроблю я!». Промовивши це, дочка інженера гордовито попрямувала до стодоли і незабаром продемонструвала свій винахід – машину, що вміла мити посуд. 1889 року винахід Жозефіни вперше з’явився у продажу. На жаль, нині поки що не кожна родина може дозволити собі мати посудомийну машину. Але не переживайте, дівчата! Можливо, поки ви виростете, прогрес піде вперед і подібна машина стоятиме на кожній кухні.
1890 – бельгієць Ван Деполь винайшов тролейбус
«Хто ще не оплатив проїзд? Оплачуємо!» – такий звичний голос кондуктора в такому звичному транспорті, як тролейбус. «Рогатий» вид транспорту був однією з технічних новинок, які подарували людям досліди з електричною енергією. В кінці ХІХ століття вчені пробували електрифікувати буквально все. В США бельгійський емігрант Шарль Ван Деполь загорівся ідею створити трамвай, який міг би пересуватися без рейок. Так з’явився проект першого тролейбуса. «Тролейбус» Ван Деполя являв собою кількамісний відкритий екіпаж, з’єднаний спеціальним кабелем з електричними дротами. Проблема полягала в тому, що винахідник не придумав, як закріпити сполучний кабель, через що він часто від’єднувався, перериваючи рух. Пасажирам це не подобалося, і тролейбус Деполя не отримав широкого розповсюдження. Все змінилося тоді, коли в тролейбусів виросли роги. Себто штанги. Штанга значно краще з’єднувалася з електричними дротами, забезпечуючи безперервний рух транспорту. Перша тролейбусна лінія з’явилася 1911 року у Чехії, причому двері в тролейбусах відкривалися вручну: передні – водієм, а задні – кондуктором. Втім, ті, хто їздить тролейбусами, знають, що штанги зіскакують з дротів і в наші дні. Недосконала все-таки людська техніка…
1809 – народився Микола Гоголь, видатний російський письменник українського походження
Хочеться мені сказати вам, панове, хто такий Микола Гоголь. Це видатний письменник, що, наче хімік у колбі, зумів поєднати у своїй творчості страшне зі смішним. Гоголь народився й виховувався в Україні, а який інший народ так любить сміятися, як український? І в якого іншого народу стільки повір’їв, стільки легенд про нечисту силу, духів лісових, відьом, перевертнів, закляті скарби та зачарованих красунь? Все це відбилося у творчості письменника, відомого у всьому світі як гуморист і як фантаст. Гумор у Гоголя був щирий, козацький. Якось по виході своєї першої книги – «Вечори на хуторі біля Диканьки»
– Гоголь зайшов до друкарні. Уздрівши його, всі робітники почали пирскати зі сміху. Власник друкарні пояснив, що, коли робітники готували до друку його книжку, то потішилися всмак над дотепними історіями з українського життя. А що вже до фантастики – то тут Гоголю не було рівних. Повість «Вій» досі вважається одним з найяскравіших містичних творів і до сьогодні надихає кінорежисерів. Поєднання комічного з фантастичним притаманне багатьом творам Гоголя. Наприклад у повісті «Ніс» чиновник прокидається вранці й помічає, що у нього немає носа – ніс пішов гуляти. І чиновник змушений ганятися по всьому місту за власним носом, при цьому приховуючи його відсутність. Звісно, не оминув Гоголь і героїчної історії українського народу. Його повість «Тарас Бульба» вважається одним з кращих творів про запорізьке козацтво, а ім’я головного героя стало прозивним. Мужність героїв повісті у боротьбі за Батьківщину надихала не одне покоління український читачів. Ет, та що й казати. Чудовий, прекрасний письменник Микола Гоголь!
1 квітня – Всесвітній день сміху
«1 квітня – брехня всесвітня» – кажуть у нас в народі. В цей день заведено жартувати та розігрувати інших, даючи їм яке-небудь безглузде доручення. Звідки пішла традиція жартувати саме на 1 квітня? Хто зна… Є думка, що весняне свято жартів зародилося у Франції. Річ у тім, що до введення нового стилю літочислення Новий рік святкувався в останній день березня. Із появою сучасного календаря Новий рік був «пересунутий» на звичну нам дату – 1 січня. Однак чимало забудьків та простаків продовжувало святкувати Новий рік напередодні квітня. Таких людей і прозвали «квітневими дурнями» та розігрували їх, а 1 квітня дістало назву «День дурня» (нині з міркувань ввічливості перейменоване на «День сміху»). Втім, розіграти когось одного нескладно. Але історія знає випадки, коли жертвами розіграшу ставали сотні й тисячі людей. Найбільший розіграш відбувся у Німеччині 1950 року. Одна з газет повідомила про НЛО, яке зазнало аварії в Західній Німеччині. До статті додавався знімок маленького одноногого інопланетянина у скафандрі, в супроводі двох землян. Це повідомлення облетіло всю земну кулю, газети багатьох країн передрукували знамените фото. Лише за кілька років, коли трохи вщух галас довкола цієї сенсації, газетярі зізналися, що це був лише першоквітневий жарт. Ця традиція також зберігається донині – деякі газети вміщують у першоквітневих номерах неправдиву інформацію, вводячи в оману читачів.
1889 – у США з’явилися в продажу перші посудомийні машини
Посудомийна машина – заповітна мрія багатьох жінок, що не бажають мордувати ніжних рук та псувати вишуканий манікюр за таким нудним заняттям, як полірування тарілок і ложок. Тому цілком природно, що першу посудомийну машину винайшла жінка. Звали її Жозефіна Кокрейн. Вона мешкала в американському штаті Огайо, в родині інженера, де часто точилися розмови про технічні відкриття та винаходи. Родина була досить заможною, і Жозефіна жодного разу не торкнулася брудного посуду. Звідки ж з’явилося бажання полегшити участь усіх жінок? Річ у тім, що улюблений сервіз Жозефіни з тонкої порцеляни неодноразово псувався у процесі миття. Вона дуже непокоїлася через це, і одного разу рішуче заявила: «Якщо ніхто не збирається створювати посудомийної машини, то це зроблю я!». Промовивши це, дочка інженера гордовито попрямувала до стодоли і незабаром продемонструвала свій винахід – машину, що вміла мити посуд. 1889 року винахід Жозефіни вперше з’явився у продажу. На жаль, нині поки що не кожна родина може дозволити собі мати посудомийну машину. Але не переживайте, дівчата! Можливо, поки ви виростете, прогрес піде вперед і подібна машина стоятиме на кожній кухні.
1890 – бельгієць Ван Деполь винайшов тролейбус
«Хто ще не оплатив проїзд? Оплачуємо!» – такий звичний голос кондуктора в такому звичному транспорті, як тролейбус. «Рогатий» вид транспорту був однією з технічних новинок, які подарували людям досліди з електричною енергією. В кінці ХІХ століття вчені пробували електрифікувати буквально все. В США бельгійський емігрант Шарль Ван Деполь загорівся ідею створити трамвай, який міг би пересуватися без рейок. Так з’явився проект першого тролейбуса. «Тролейбус» Ван Деполя являв собою кількамісний відкритий екіпаж, з’єднаний спеціальним кабелем з електричними дротами. Проблема полягала в тому, що винахідник не придумав, як закріпити сполучний кабель, через що він часто від’єднувався, перериваючи рух. Пасажирам це не подобалося, і тролейбус Деполя не отримав широкого розповсюдження. Все змінилося тоді, коли в тролейбусів виросли роги. Себто штанги. Штанга значно краще з’єднувалася з електричними дротами, забезпечуючи безперервний рух транспорту. Перша тролейбусна лінія з’явилася 1911 року у Чехії, причому двері в тролейбусах відкривалися вручну: передні – водієм, а задні – кондуктором. Втім, ті, хто їздить тролейбусами, знають, що штанги зіскакують з дротів і в наші дні. Недосконала все-таки людська техніка…
1809 – народився Микола Гоголь, видатний російський письменник українського походження
Хочеться мені сказати вам, панове, хто такий Микола Гоголь. Це видатний письменник, що, наче хімік у колбі, зумів поєднати у своїй творчості страшне зі смішним. Гоголь народився й виховувався в Україні, а який інший народ так любить сміятися, як український? І в якого іншого народу стільки повір’їв, стільки легенд про нечисту силу, духів лісових, відьом, перевертнів, закляті скарби та зачарованих красунь? Все це відбилося у творчості письменника, відомого у всьому світі як гуморист і як фантаст. Гумор у Гоголя був щирий, козацький. Якось по виході своєї першої книги – «Вечори на хуторі біля Диканьки»
– Гоголь зайшов до друкарні. Уздрівши його, всі робітники почали пирскати зі сміху. Власник друкарні пояснив, що, коли робітники готували до друку його книжку, то потішилися всмак над дотепними історіями з українського життя. А що вже до фантастики – то тут Гоголю не було рівних. Повість «Вій» досі вважається одним з найяскравіших містичних творів і до сьогодні надихає кінорежисерів. Поєднання комічного з фантастичним притаманне багатьом творам Гоголя. Наприклад у повісті «Ніс» чиновник прокидається вранці й помічає, що у нього немає носа – ніс пішов гуляти. І чиновник змушений ганятися по всьому місту за власним носом, при цьому приховуючи його відсутність. Звісно, не оминув Гоголь і героїчної історії українського народу. Його повість «Тарас Бульба» вважається одним з кращих творів про запорізьке козацтво, а ім’я головного героя стало прозивним. Мужність героїв повісті у боротьбі за Батьківщину надихала не одне покоління український читачів. Ет, та що й казати. Чудовий, прекрасний письменник Микола Гоголь!
1 квітня свої іменини святкують Ірина, Дарина, Катерина, Софія та Віра
Не забудьте привітати!
Немає коментарів:
Дописати коментар