Етика 1 клас Тема. Добре жити з добрими людьми

Етика 1 клас

Тема. Добре жити з добрими людьми

Мета: формувати переконання про те, що добре жити з добрими людь­ми; розвивати оцінні навички; виховувати бажання творити добро.

Обладнання: малюнок із зображенням хмаринки, малюнок сердечка із записом «добре», запис на дошці, оповідання В. Сухомлинського «Прогулянка до лісу», аркуші паперу, кольорові олівці.

ХІД УРОКУ

I.   Організація класу

II.    Повідомлення теми і мети

уроку

Учитель. Придивіться, яка весела хмаринка намальована. А які крап­линки дощу вона принесла! Тут є лі­тери! Давайте утворимо з них слово.

Вступна бесіда.

—     Що означає слово «добро»? Яких людей ми називаємо добрими? На які справи здатна добра людина? Кого із тих людей, з якими ви зус­трічаєтесь щодня, ви можете назвати добрими?

—    Отже, сьогодні ми з вами поговоримо про те, з якими людьми нам жити краще — з добрими або злими, як нам ставати добрішими.

III.    Вивчення нового матеріалу

1.  Заповнення тематичної павутинки.

Твори добро та будь завжди привітна. Дитино! Ти приходиш для добра. Любов у серденьку хай сонцем квітне. Збагнути це тобі уже пора.

Отже, ми своє сердечко повинні наповнювати добрими справами, бути щедрими на гарні слова. Тож давайте заповнимо павутинку «Добрі слова і вчинки»

2.   Робота над оповіданням В. Сухомлинського «прогулянка до лісу».

1)  Читання вчителем.

Одного вихідного дня пішли в ліс всією сім’єю батько, мати, п’ятикласник Толя й чотирирічний Саша. У лісі було гарно і весело. Бать­ки показали дітям галявину, на якій цвіли конвалії. Поряд із галявиною ріс кущ шипшини. В ньому зацвіла перша квітка — запашна рожева. Вся сім’я сіла під кущем. Батько читав цікаву книжку. Раптом загримів грім, упали перші великі краплини, а потім полив дощ як із відра.

Тато віддав свій плащ мамі, і дощ їй був не страшний.

Мама віддала свій плащ Толі, і йому дощ був не страшний.

Толя віддав свій плащ Саші, і дощ йому був не страшний.

Саша запитав:

—     Мамо, чому це так: вам віддав свій плащ тато, Толі віддали свій плащ ви, а мене накрив своїм плащем Толя? Чому кожен не надів свій плащ?

—      Кожний повинен захищати того, хто слабший, — відповіла мама.

—    А я чому нікого не захищаю? — запитав Саша. — Отже, я — слаб­ший?

—    Якщо ти нікого не захищаєш, ти справді найслабший, — усміха­ючись, відповіла мама.

—  Але я не хочу бути найслабшим! — рішуче сказав Саша.

Він підійшов до куща шипшини, відгорнув полу плаща і накрив ро­жеву квітку: злива вже відірвала дві пелюстки, квітка поникла — слабка, беззахисна.

—  Тепер я не найслабший, мамо? — запитав Саша.

—  Так, тепер ти сильний і мужній, — відповіла мати.

2)  Бесіда за змістом оповідання

—  Куди пішла сім’я?

—  Що вони побачили у лісі?

—  Як сім’я захищалась від дощу?

—    Що ми можемо сказати про цю сім’ю? Серед яких людей росте маленький хлопчик?

—  Який добрий вчинок зробив Сашко?

3.  Гра «Добрі справи моїх друзів та членів сім’ї». (Розповіді дітей)

4.  Обговорення життєвих ситуацій.

Учитель. Діти, я вам розповім про один випадок із Вітею його сест­ричкою Олею, а ви подумайте, як можна оцінити поведінку хлопчика.

Прийшовши зі школи, Вітя сів читати книжку. До нього підійшла сестричка О ля.

—  Вітю, дістань, будь ласка, з полички мою книжку.

—   Не заважай! — крикнув на неї Вітя. — Хіба ти не бачиш, що мені ніколи!

—    Пробач, Вітю, я більше не буду заважати, — сказала Оля і пішла до другої кімнати до своїх іграшок.

Бесіда.

—  Як поводився Вітя?

—  Що він повинен був зробити?

Учитель. Послухайте, як Галя ставилася до своєї матері.

Сьогодні мама пізно повернулася з роботи, бо затрималася на зборах. Вона зайшла до кімнати і помітила чорні сліди ніг, що вели у кімнату. Прийшовши туди, побачила свою доньку Галю, яка сиділа в батьковому кріслі і читала книжку. Біля крісла стояли її брудні туфлі, а на столі лежали книжки, хліб, печиво.

—    Галю, чому ти ввійшла в кімнату з брудними ногами? Чому не прибрала зі столу? — запитала мама.

—  Мені ніколи. Не займай мене. Я читаю цікаву книжку.

—  Галю, прибери тут, а я піду приготую чай.

—  А що ти завтра робитимеш? Завтра ж вихідний.

Бесіда.

—  Що побачила мама, коли прийшла з роботи?

—  Що необхідно було зробити Галі?

5.  Літературне лото. Гра «З якої це казки?»

•  Він звірят усіх лікує,

Від халепи їх рятує,

І зайчат, і мавпенят,

Бегемотів і тигрят,

Вилікує він за мить

Все, що в звірів заболить,

Наш добрий лікар... (Айболить)

—   Про кого йде мова?

—  Яку добру справу виконував лікар Айболить?

•  Сидить півник на печі, їсть смачненькі калачі,

Тут лисичка прибігає,

Півника мерщій хапає.

Біжить котик рятувати,

В лиса півника забрати. («Котик і Півник»)

—  Хто і яке добре діло виконав у цій казці?

•  Вигнав дід козу із хати,

Тай пішла вона блукати,

В зайця хату відібрала.

Всі козу ту виганяли.

Рак козуню ущипнув —

Зайцю хатку повернув. («Коза-дереза»)

—  Хто допоміг зайчику повернути свою хатину?

—  Яким він був?

•  Виріс цей хлопчина

З маленької деревини.

У печі зміючку спік,

Сам на дерево утік.

Його гусятко врятувало —

На крилечка свої узяло.

Принесло до тата й мами,

Частувалось пирогами. («Івасик-Телесик»)

—  Хто в цій казці зробив добрий вчинок?

6.  Малювання малюнків добра і зла (в кружечках кольоровими олівцями учні малюють вирази доброго і злого обличчя).

7.  Робота над віршем.

Весело у світ дивіться,

Сум од себе проженіть.

Встали вранці — усміхніться І добро весь день творіть.

Усмішка, неначе сонце,

Світло і тепло дає.

Як загляне у віконце,

Зразу радісно стає.

IV.  Закріплення матеріалу

—   Отже, від сьогодні ми всі стаємо членами товариства «Доброта». Давайте складемо правила, за якими житимемо. (Відповіді дітей)

V.   Підсумок уроку

—  Чому слово «добро» записане в сердечку?