Етика 3 клас Тема. Національні особливості етикету. Звичаї, обряди, традиції ук­раїнського народу. Моральні цінності та норми поведінки. Українська гостинність

Етика 3 клас

Тема. Національні особливості етикету. Звичаї, обряди, традиції ук­раїнського народу. Моральні цінності та норми поведінки. Українська гостинність

Мета: ознайомити із звичаями, обрядами та традиціями, правилами етикету, моральними цінностями українського народу; на основі практич­них дій вчити основних правил поведінки; формувати якості української моралі; виховувати повагу та інтерес до народних традицій.

Обладнання: сторінки журналу «Зимові свята», «Весняні свята», «Літ­ні свята», «Осінні свята», вишиті рушники, український національний одяг, паски, малюнки паски, крашанок; писанки, касета із записами купальських пісень.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І.     Організація класу

Учень

ТОБІ, УКРАЇНО

Сміється листячко тендітне,

Дзвінка пташина пісня лине...

Шукаймо ж рідну землю, діти!

Свою єдину Україну.

Промінням сонечко яскраве Лоскоче воду кришталеву,—

Де є такі шовкові трави,

Такі лани, такі дерева?

Зірок яскравіших немає Під небом волошково-синім,

Ніж у навіки ріднім краї У Батьківщині солов’їній.

Її, квітучу, калинову,

Довіку нам не оспівати!

Слова дитячої любові Для тебе, Україно-мати!

(В. Зоріна)

II.    Робота над темою уроку

1.  Вступне слово вчителя.

—   Діти, сьогодні у нас незвичайний урок. Ми будемо говорити про звичаї, обряди та традиції нашого народу в різні пори року. Урок пройде у формі усного журналу.

Сторінка І. «Зимові свята»

—  Хто з вас, діти, не любить зиму, свято Миколая, Нового року?

Але, напевно, найбільше ви любите колядувати. А на яке свято це ви

робите? Правильно, на Різдво. Давнє слово «Різдво» означає «народжен­ня». Діти, хто ж народився в цей день? Правильно, ім’я Новонародженого було Ісус, а потім його почали називати Христом, що означає «Цар».

Коли настає свято Різдва, у домівках і церквах — особливо красивих спорудах, побудованих на честь Ісуса Христа, — запалюють свічки, співа­ють пісні про народження у світ Немовляти та про його Матір. Дорослі віталися «Христос рождається!» — «Славімо його!». Це радісне і веселе свято, особливо — для дітей. В цей день бігали вони від хати до хати, прославляли Христа, співаючи колядки, отримуючи подарунки.

1-         й            учень

Хай за вікном хуртеча злиться,

А нам — співати і радіти.

Горить ялинка у світлиці...

З Різдвом Христовим, любі діти!

2-          й            учень

Сьогодні всі ми будемо разом,

Й вертеп, напевно, буде з нами.

Пробачте, що внесли морозу:

— З Різдвом Христовим, тату й мамо!

3-          й           учень

Дніпро обняв дзвінкі Карпати,

А в хаті вже — кутя і сіно.

Дозвольте заколядувати:

—З Різдвом Христовим, Україно!

(Діти співають колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю!»)

Сторінка II. «Весняні свята»

Вчитель читає вірш Т. Шевченка «Встала весна».

—  Діти, про яку пору року йдеться у вірші? Так, про весну.

4-          й           учень

Весна прекрасна, чарівна,

Скрізь животворча, де не стане.

Очам здається, що вона Уже ніколи не зів’яне.

— Чудова пора року — весна. Чудовим своїм сонечком, своїм теплом, своїми краєвидами. Чудова своїми святами та обрядами. Діти, а які ви знаєте весняні свята? (Відповіді дітей.)

—  Правильно. Одним із великих весняних свят у народі є Великодні свята або Пасха.

5-          й           учень

«Великдень! Великдень! Великдень!» —

Там пташка в садочку співає,

Радіє деревам і квітам І Бога за це прославляє.

6-          й           учень

А діти в квітучім садочку Чудовий цей день вихваляють Щасливі, в барвистих віночках Веснянки й гаївки співають.

(Ю. Долінська)

(Діти співають веснянки.)

—   Великодні свята багаті своїми народними звичаями. Що вдома готують до цього свята? Правильно, різні страви. А особливістю є те, що в кожній сім’ї печуть дуже смачний, солодкий хлібець. (Показ хлібця або малюнка з його зображенням). В народі його називають паскою.

7-          й           учень

Тішиться маленька паска,

Тішуся і я,

Що несу її в рукх я,

Що вона моя.

—  Паски печуть у п’ятницю.

8-          й           учень

Спекла мама на Великдень Біленькі паски,

А я куплю гарні фарби і спишу Гарні писанки.

Розмалюю на писанках Квіти, ялинки І роздам іх на Великдень Поміж діточки.

—   Отже, діти, як ви вже знаете крім того, що на Великдень пе­чуть паски, ще й фарбують крашанки, пишуть писанки. Звичай ро­бити писанки у нас на Україні виник давно. Писати писанку хоч і просто, але треба мати великий хист, малювати на опуклій поверхні яйця значно важче, ніж на рівному папері. Писанки такі гарні, що красивих дівчат із ними порівнюють, кажуть: «Гарна, як писанка», З писанками на Великдень організовують різноманітні ігри. Діти грають, качають писанки по траві.

9-          й           учень

Втекла мені писанка червоненька,

Мала вона сині очка, кругленька,

Куди трава зелена похилилась,

Туди, вона, маленька, покотилась.

Ось стрінула твердий камінь й розбилась.

—  А ще крім писанок є крашанки, дряпанки, крапанки. (Вчитель розповідає і показує.)

—  А може, діти, хтось знає віршик про писанки, крашанки?

10-          й        учень

Писанка — це дивосвіт,

Цю красу цінує світ.

З року в рік і крізь віки Всіх чарують писанки.

Бо ж вони цвітуть, як квіти,

Люблять їх дорослі й діти.

«Христос Воскрес!» — вітаються Християнські родини.

11-          й        учень

Паску святити несемо —

Віра в серцях оживає.

Писанку в кошик кладемо —

Хрестик її осяває.

Господь Христос воскрес В серці, у мріях людини.

ГЦастя і мир посилає Долю для неньки-Вкраїни.

Сторінка III. «Літні свята»

—    Літо має свої свята. Особливо шанують люди Трійцю або зелені свята та свято Івана Купала.

12-          й         учень

Зелені свята — це Трійця, їх святкували три дні:

Славили зустріч із літечком,

Природі співали пісні.

—   З глибокої давнини Зелені Свята — це свята розмаю дерев, буяння. Оселі вбирали зеленим листям, пахучими квітами. А якими і як саме, про ви спробуєте зараз згадати. За гороскопом кожна людина має свою квітку, а чи знаєте ви свою квітку?

•   Які квіти використовують для лікування нежиті. А також для вироб­ництва ліків? (Конвалія, нагідки, ромашки)

•   Які квіти дарують свої аромати тільки вночі? (Матіола, флокса, пахуча

фіалка)

•   Квіти яких дерев мають лікарські властивості? (Липа, акація, каштан,

береза)

•   Які квіти з’являються найпершими навесні? (Пролісок, ряст)

•   Які квіти вживають у їжу? (Кропива, конвалія, червоний мак)

13-          й         учень

Весною в нашому садочку Скопали ми грядочки І посіяли квіточки На Купала, на віночки...

Ой на Івана, ой на Купала Ой там дівчина квіти збирала,

Квіти збирала, вінок сплітала,

Та на синю хвилю, на воду пускала.

—    На свято Купала українські хлопці та дівчата на березі річок та озер співали радісних пісень. Дівчата плели вінки і пускали їх на воду. Хлопці розпалювали високі багаття і разом із дівчатами стрибали через них. На Купала жінки виходили в поле, ліс, на луки збирали трави. Бо було відомо: саме в цей день трави мають чудодійну силу. А дівчата до схід сонця вмивалися росою, щоб бути красивими.

(Слухання запису купальських пісень.)

Сторінка IV. «Осінні свята»

—     У календарі кожної пори року багато свят, обрядів — казкових чарівних дійств, у яких беруть участь дорослі і діти. Є вони і в золотої осені.

13-й учень

Завітала осінь до нас в Україну,

Одягла в червоне намисто калину.

Ходить осінь по садах, ходить-посміхається,

Ніби в казці — швидко так,— кольори міняються.

—   14 жовтня український народ відзначає свято Покрови. Покрова пов’язана із історією козацтва, з легендою про облогу Константинополя сарацинами-ворогами і допомогу Божої Матері. Людям, які молилися в храмі про оборону, з’явилося її видіння: Богородиця, знявши з голови хустку-покров, простерла її над усіма. Від тієї хустинки Покров-свято і дістало свою назву.

III.    Підсумок уроку

—  Розповідати про традиції, звичаї нашого народу можна ще багато. На жаль, на сьогодні все.