1846 – у США вперше було проведено операцію під наркозом
Колись похід до зубного лікаря прирівнювався ледве не до походу на плаху. Ще наші батьки пам’ятають, яка то була мука пекельна – лікувати зуби. Однак ці страждання лишилися в минулому – сьогодні зубний лікар робить вам маленький укольчик – і ніякого болю. Символічно, що наркоз під час операції вперше застосував саме зубний лікар. Уявіть собі, як важко було лікувати зуби у ХІХ столітті і лікарям, і пацієнтам. В лікаря Вільяма Томаса Мортона, працівника лікарні штату Масачусетс (США), певно, було добре серце, бо саме він почав шукати спосіб позбавити пацієнта болю. Мортон відкрив, що хімічна речовина ефір має знеболювальна властивості, й відтак може застосовуватися під час операцій. Лікар поспішив поділитися своїм відкриттям з колегами. І от у жовтня 1846 року в лікарні, де працював Мортон, було проведено операцію під повним наркозом із застосуванням ефіру. Операція була непростою – в пацієнта слід було видалити пухлину в підщелепній, важкодоступній області. Однак хірург Джон Воррен, що оперував під керівництвом Мортона, чудово впорався із завданням, а лікарі переконалися в антисептичних властивостях ефіру. Відтепер операції стали зручними для лікарів і безпечними для пацієнтів. Втім, немає меж вдосконаленню – через рік шотландський лікар Джеймс Сімпсон запропонував ще ефективніший анестезувальний препарат – хлороформ. Тож завдяки цим винаходам слово «лікар» і слово «біль» не асоціюються в дітей одне з одним.
1924 – у Швейцарії запатентовано самозавідний годинник
«Надійний, як швейцарський годинник» – таке порівняння часто можна
почути серед ділових людей. І недарма – адже саме у Швейцарії, що до
сьогодні вважається столицею годинникарства. Адже саме там вперше
почали випускати самозавідний (автоматичний) годинник. Довгі віки
винахідники по всьому світу намагалися створити «вічний двигун». Мріяв
про це і швейцарець Авраам-Луї Перреле, годинниковий майстер XVIII
століття. Мріяв, мріяв – і винайшов прообраз самозавідного годинника.
Власне, Перреле й не збирався створювати «вічний годинник». Просто на
той час годинники заводилися ключем, і ключі часто губилися. Тому Перреле оснастив свій годинник спеціальним важком, який, рухаючись, запускав увесь годинниковий механізм. Однак винахід Перреле тривалий час лишався незатребуваним – на той час годинники були переважно кишеньковими, а вмонтування всередину важка зробило б їх громіздкими і незручними. У ХХ-у ж столітті у світі годинників відбулася революція – годинник перемістився з кишені на зап’ястя. Саме тоді вдячні нащадки і згадали про винахід годинникаря Перреле. Власне, згадав один вдячний нащадок – Джон Харвуд, який 1924 року отримав патент у Швейцарії на виробництво автоматичних годинників. В наші дні годинники швейцарської марки «Harwood» вважаються одними з найпрестижніших у світі.
Колись похід до зубного лікаря прирівнювався ледве не до походу на плаху. Ще наші батьки пам’ятають, яка то була мука пекельна – лікувати зуби. Однак ці страждання лишилися в минулому – сьогодні зубний лікар робить вам маленький укольчик – і ніякого болю. Символічно, що наркоз під час операції вперше застосував саме зубний лікар. Уявіть собі, як важко було лікувати зуби у ХІХ столітті і лікарям, і пацієнтам. В лікаря Вільяма Томаса Мортона, працівника лікарні штату Масачусетс (США), певно, було добре серце, бо саме він почав шукати спосіб позбавити пацієнта болю. Мортон відкрив, що хімічна речовина ефір має знеболювальна властивості, й відтак може застосовуватися під час операцій. Лікар поспішив поділитися своїм відкриттям з колегами. І от у жовтня 1846 року в лікарні, де працював Мортон, було проведено операцію під повним наркозом із застосуванням ефіру. Операція була непростою – в пацієнта слід було видалити пухлину в підщелепній, важкодоступній області. Однак хірург Джон Воррен, що оперував під керівництвом Мортона, чудово впорався із завданням, а лікарі переконалися в антисептичних властивостях ефіру. Відтепер операції стали зручними для лікарів і безпечними для пацієнтів. Втім, немає меж вдосконаленню – через рік шотландський лікар Джеймс Сімпсон запропонував ще ефективніший анестезувальний препарат – хлороформ. Тож завдяки цим винаходам слово «лікар» і слово «біль» не асоціюються в дітей одне з одним.
1924 – у Швейцарії запатентовано самозавідний годинник
«Надійний, як швейцарський годинник» – таке порівняння часто можна
почути серед ділових людей. І недарма – адже саме у Швейцарії, що до
сьогодні вважається столицею годинникарства. Адже саме там вперше
почали випускати самозавідний (автоматичний) годинник. Довгі віки
винахідники по всьому світу намагалися створити «вічний двигун». Мріяв
про це і швейцарець Авраам-Луї Перреле, годинниковий майстер XVIII
століття. Мріяв, мріяв – і винайшов прообраз самозавідного годинника.
Власне, Перреле й не збирався створювати «вічний годинник». Просто на
той час годинники заводилися ключем, і ключі часто губилися. Тому Перреле оснастив свій годинник спеціальним важком, який, рухаючись, запускав увесь годинниковий механізм. Однак винахід Перреле тривалий час лишався незатребуваним – на той час годинники були переважно кишеньковими, а вмонтування всередину важка зробило б їх громіздкими і незручними. У ХХ-у ж столітті у світі годинників відбулася революція – годинник перемістився з кишені на зап’ястя. Саме тоді вдячні нащадки і згадали про винахід годинникаря Перреле. Власне, згадав один вдячний нащадок – Джон Харвуд, який 1924 року отримав патент у Швейцарії на виробництво автоматичних годинників. В наші дні годинники швейцарської марки «Harwood» вважаються одними з найпрестижніших у світі.
16 жовтня свої іменини святкують Ганна та Денис
Не забудьте привітати!
Немає коментарів:
Дописати коментар