1913 – в США на заводі Генрі Форда запущено перший конвеєр
Ви проходите до супермаркету, берете продукти, стаєте в чергу до каси і кладете їх на транспортер. А чи знаєте ви, що така рухлива стрічка змінила світ, і що ті величезні потоки автомобілів, які ми бачимо щодня, виникли саме завдяки їй? Винахідливий американський підприємець Генрі Форд на початку ХХ століття мав власний автозавод і отримував чималі прибутки. Однак автомобіль в ті часи був надто дорогою річчю, яку могли собі дозволити лише верхи суспільства. Тож Форд, що в глибині душі був демократом, вирішив створити дешевший автомобіль для менш заможних клієнтів. От тільки не так просто це було зробити – автомобіль збирався дуже повільно, а час – це гроші.
На збирання одного авто витрачалося до 12-и годин! Треба було якось прискорити цей процес. Форд згадав, що на м’ясопереробних заводах шматки м’яса рухалися на спеціальних підвішених гаках, і кожен працівник відтинав кусень і запаковував його. І автомобільний ділок здійснив революційне відкриття – винайшов конвеєр! По рухомій доріжці, вздовж якої стояли працівники, рухалися деталі машин, і кожен працівник робив якусь окрему операцію.
Тепер не треба було одному працівникові довго і нудно збирати автомобіль ніби з конструктора. Швидкість збирання авто здійснила просто фантастичний стрибок – замість 12-и годин автомобіль збирався за півтори години! Так у США з’явилися автомобілі, що призначалися для звичайних службовців, а не лише для багатіїв. З поширенням конвеєрного способу виробництва в багатьох країн виникли власні автомобільні марки. Хто знає, якби не винахід Форда – може б і досі по бруківці цокали підкови та рипіли колеса возів…
1885 – народився Нільс Бор, данський фізик, Нобелівський лауреат Подумати тільки, яких втрат могла б зазнати наука, якби юний Нільс Бор не отримав науковий ступінь у Копенгагенському університеті! А це цілком могло б статися. На екзаменаційне питання «Як визначити висоту хмарочоса за допомогою барометра» Нільс Бор відповів: «Для цього достатньо прив’язати довгу мотузку до барометра й обережно спустити її з даху хмарочоса на землю. Висота хмарочоса буде рівна сумі довжин мотузки і барометра». Ця відповідь настільки розлютила викладача, що він вигнав Бора з екзамену, але комісія, на щастя, заступилася за нього. Так для науки вдалося зберегти видатного фізика, Нобелівського лауреата, батька квантової механіки, дослідника ядерних реакцій, що, до речі, одним з перших зрозумів небезпеку ядерної зброї та вимагав її заборони. Окрема легенда ходить про його Нобелівську золоту медаль. Коли Данію окупували нацисти, Бор, побоюючись втратити медаль, розчинив її у кислоті. Повернувшись після звільнення, він знайшов у своїй лабораторії бутель з розчином і відлив із розчину золото, з якого викарбували нову медаль! Дати золоту друге життя міг лише вчений, переконаний у всемогутності людського розуму!
Ви проходите до супермаркету, берете продукти, стаєте в чергу до каси і кладете їх на транспортер. А чи знаєте ви, що така рухлива стрічка змінила світ, і що ті величезні потоки автомобілів, які ми бачимо щодня, виникли саме завдяки їй? Винахідливий американський підприємець Генрі Форд на початку ХХ століття мав власний автозавод і отримував чималі прибутки. Однак автомобіль в ті часи був надто дорогою річчю, яку могли собі дозволити лише верхи суспільства. Тож Форд, що в глибині душі був демократом, вирішив створити дешевший автомобіль для менш заможних клієнтів. От тільки не так просто це було зробити – автомобіль збирався дуже повільно, а час – це гроші.
На збирання одного авто витрачалося до 12-и годин! Треба було якось прискорити цей процес. Форд згадав, що на м’ясопереробних заводах шматки м’яса рухалися на спеціальних підвішених гаках, і кожен працівник відтинав кусень і запаковував його. І автомобільний ділок здійснив революційне відкриття – винайшов конвеєр! По рухомій доріжці, вздовж якої стояли працівники, рухалися деталі машин, і кожен працівник робив якусь окрему операцію.
Тепер не треба було одному працівникові довго і нудно збирати автомобіль ніби з конструктора. Швидкість збирання авто здійснила просто фантастичний стрибок – замість 12-и годин автомобіль збирався за півтори години! Так у США з’явилися автомобілі, що призначалися для звичайних службовців, а не лише для багатіїв. З поширенням конвеєрного способу виробництва в багатьох країн виникли власні автомобільні марки. Хто знає, якби не винахід Форда – може б і досі по бруківці цокали підкови та рипіли колеса возів…
1885 – народився Нільс Бор, данський фізик, Нобелівський лауреат Подумати тільки, яких втрат могла б зазнати наука, якби юний Нільс Бор не отримав науковий ступінь у Копенгагенському університеті! А це цілком могло б статися. На екзаменаційне питання «Як визначити висоту хмарочоса за допомогою барометра» Нільс Бор відповів: «Для цього достатньо прив’язати довгу мотузку до барометра й обережно спустити її з даху хмарочоса на землю. Висота хмарочоса буде рівна сумі довжин мотузки і барометра». Ця відповідь настільки розлютила викладача, що він вигнав Бора з екзамену, але комісія, на щастя, заступилася за нього. Так для науки вдалося зберегти видатного фізика, Нобелівського лауреата, батька квантової механіки, дослідника ядерних реакцій, що, до речі, одним з перших зрозумів небезпеку ядерної зброї та вимагав її заборони. Окрема легенда ходить про його Нобелівську золоту медаль. Коли Данію окупували нацисти, Бор, побоюючись втратити медаль, розчинив її у кислоті. Повернувшись після звільнення, він знайшов у своїй лабораторії бутель з розчином і відлив із розчину золото, з якого викарбували нову медаль! Дати золоту друге життя міг лише вчений, переконаний у всемогутності людського розуму!
7 жовтня свої іменини святкує Владислав
Не забудьте привітати!
Немає коментарів:
Дописати коментар