Тихо, бабуся відпочиває
Прийшла зі школи маленька Галинка.
Відчинила двері, щось хотіла весело сказати мамі. А мама насварилася на неї
пальцем і Галинка тихенько підійшла до столу, поклала книжки.
- Тихо, Галинко, бабуся відпочиває.
Цілу ніч вона не спала, боліло серце.
Пообідала й сіла за уроки. Читає
книжку тихо-тихо, щоб не розбудити бабусю.
Відчиняються двері, заходить Оля,
Галинчина подруга. Вона голосно й каже:
- Галинко, послухай...
Галинка насварилась на Олю пальцем,
як мати на неї, і пошепки мовить:
- Тихіше, бабуся відпочиває. Цілу
ніч вона не спала, боліло серце.
Сіли дівчатка до столу й розглядають
малюнки. А з бабусиних очей впали дві сльозинки. Коли бабуся прокинулась,
Галинка й питає:
- Бабусю, а чого ви плакали уві
сні?
Бабуся усміхнулась, приголубила
Галинку. В її очах світилась радість.
Немає коментарів:
Дописати коментар