Хлопчик і сніжинка
З неба летіла додолу сніжинка. Вона
була ніжна, легка, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка.
На землі стояв хлопчик. Він бачив,
як падає сніжинка, і думав: «Ось вона впаде комусь під ноги, і її
затопчуть».
Ні, не треба падати сніжинці на
землю. Не треба її затоптувати.
Хлопчик простягнув долоню. Він
захотів приголубити сніжинку. А вона впала на добру, теплу його руку й розтала.
Хлопчик із жалем дивиться на долоню. А там блищить крапелька, мов сльозинка.
Немає коментарів:
Дописати коментар