Бабусин борщ
У бабусі дві онучки. Живуть
вони у великому місті, а на літні канікули приїхали до неї в гості.
Рада бабуся онучкам. Пригощає
їх черешнями, свіжим медом і варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу:
мама розповідала, що бабуся варить смачний-пресмачний борщ.
Зварила бабуся борщ - зі
свіжими помідорами, капустою і сметаною. Та ось біда... Забувати стала. Поки
варила - двічі посолила. Поставила на стіл дві миски борщу та й припрошує
онучок:
- Ачи солила - й не
пам'ятаю... Стара вже... Ось сіль у сільниці - додавайте собі до смаку.
З'їли дівчатка по ложці борщу.
Ой, який же солоний! Перезирнулися між собою, усміхнулися непомітно. Ложка за
ложкою - виїли та й ще попросили. Та все дякують бабусі. А вона радіє.
- А чи солила ж я борщ? -
питається бабуся.
- Ми й не помітили, - каже
Ніна. - Такий смачний, що про сіль і не подумали.
- Значить, солила, - полегшено
зітхнула бабуся. - А завтра це діло вам доручу: боюся, що забуду посолити.
Добре, бабусю, - і знову
перезирнулись. І непомітно всміхнулись.
Немає коментарів:
Дописати коментар