ЧОМУ В МОРІ ВОДА
СОЛОНА?
(Українська
казка)
Багато років
тому жили двоє
братів. Молодший —
бідний, а старший — багатий. Померли їх батько й мати.
Тоді менший брат став жити ще
гірше. Старший брат
забрав собі всю
батьківську спадщину. Меншому братові не лишилося нічого. Жив він
із дружиною у великих злиднях. Якось у молодшого брата не стало чого їсти, і
вирішив він піти до старшого, щоб той допоміг йому. Старший брат відмовився
допомогти. Тоді менший брат пішов ловити рибу, щоб зварити юшку. Того дня риба
не ловилася. Повертається
він додому з
порожніми руками, похнюпивши голову. І раптом бачить — на
дорозі лежать жорна. Підняв він ці жорна і поніс додому. А вдома жінка питає:
— Чи добрий був
улов? Чи багато риби приніс?
— Ні, жінко, нема
риби. От приніс тобі жорна.
Поклав він
жорна долі та
з досади і
штовхнув їх ногою.
А жорна раптом закрутилися
і почали молоти.
Дивляться, а з-під
жорен сіль сиплеться. Мололи
вони все швидше
і швидше, солі
ставало більше і більше. Зраділи
чоловік із жінкою. Потім менший брат почав думати, куди подіти сіль і як йому
зупинити жорна. Нарешті додумався: перевернув
жорна, і лише
тоді вони зупинилися.
Після цього жили
вони добре. Мололи сіль і продавали, що давало їм змогу жити в достатку.
Старший брат
дізнався про це, прийшов до меншого та й каже:
— Дай, брате,
мені в позику жорна!
Дуже не
хотілося молодшому братові
давати жорна старшому
братові, але віддав. Старший брат приніс додому жорна і штовхнув їх
ногою. Жорна почали
молоти. Менший брат
не встиг розповісти
старшому, як вони
зупиняються. Жорна мололи-мололи
сіль і намололи таку
купу, яка дійшла
до стелі. Стіни
затріщали. Злякався старший брат, що розвалиться хата, узяв він
жорна і виштовхнув із хати. Вони покотилися з гори в море та й потонули.
Відтоді на дні моря крутяться жорна та все мелють і мелють сіль.
Немає коментарів:
Дописати коментар