Найгарніша мама
Випало Совеня із гнізда та й повзає.
Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого -
некрасивого, з великою голівкою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та
й питають, дивуючись:
- Хто ти такий, де ти взявся?
- Я Совеня, - відповідає мале. - Я
випало з гнізда, не вмію ще літати і вдень дуже погано бачу. Я шукаю
маму.
- Хто ж твоя мама? - питає Соловей.
- Моя мама Сова, - гордо відповідає
Совеня.
- Яка ж вона? - питає Дятел.
- Моя мама найгарніша.
- Розкажи, яка ж вона, - питає
Дрізд.
- У неї голова, вуха й очі такі, як
у мене, - відповідає з гордістю Совеня.
- Ха-ха-ха! - зареготали .Соловей,
Дятел і Дрізд. - Та ти ж потвора. Виходить, і мати твоя така сама
потвора.
- Неправда! - закричало Совеня. -
Мама в мене найгарніша.
Почула його крик Сова, прилетіла
потихеньку, взяла Совеня за лапку й повела до рідного гнізда. Совеня уважно
подивилося на свою маму: вона була найгарніша.
Немає коментарів:
Дописати коментар