Подорож у казку.

Подорож у казку.

Мета. Створювати позитивну мотивацію і зацікавленість дітей; виробляти вміння адек­ватно висловлювати свій емоційний стан (страх, радість); знімати психоемоційне на­пруження, формувати навички позитивного впливу на особистість; розвивати та коригува­ти пізнавальну сферу мовлення учнів.

хід заняття (Звучить музика, горять свічки).

- Вогонь буває добрий і злий. Згадаємо, коли він буває добрий? (Коли дає тепло, готує їжу тощо)

- А коли він буває злий? (Коли виникає поже­жа, б'є блискавка)

Ароматерапія. (Масло лаванди заспокоює дітей). _ Сьогодні ми з вами будемо подорожувати до маленьких чарівників-чоловічків. Хто знає, як їх звати?

Вони такі маленькі, як і ви. Бувають ще менші (покажіть), ще менші (покажіть), і крихітні (ось такі). у них є довга-предовга борода (покажіть). На ногах у гномиків - дерев'яні черевички, які весело стукотять (покажіть). На голівках у них­ чарівні шапочки - ковпачки із дзвіночками, які весело видзвонюють (покажіть). Живуть гноми­ки в лісових будиночках (ось таких) під девізом: «Треба розуміти одне одного, поважати, прощати і любити!». У них свої правила і свої закони:

Добро перемагає зло. Правда - брехню. Щедрість - жадібність. Світло-темряву.

І дружба перемагає все!

У своїх будиночках гномики люблять гратися

Гра «Так чи ні?»

Весною буває:

* Зеленіє травичка;

* зацвітають перші квіти;

 * пожовкло листя;

* сяє весняне сонце.

_ А ще, діти, У нас є десять вірних помічників. Це наші пальчики, їх ще називають лагідни­ми, слухняними, адже вони все вміють робити. Виставте ручки вперед, погляньте на них. Згадайте, що робили наші руки сьогодні. Мили лич­ко, вушка, чистили зубки. А що ще вони робили?

(Імітація рухів).

Будували, збудували

Дім у густім лісі.

Пожаліли пташечку,

Посварили кицю,

Курочці-рябушечці

Насипали зерняток:

«Знеси нам яєчко,

Виведи курчаток!».

А ще наші ручки вміють гарно малювати і викладати за зразком. Що саме ми будемо малювати _ дізнаємося, відгадавши загадку:

Літом одягається, а на зиму роздягається. (Дерево)

(Група ділиться на дві підгрупи).

Корекційно-групове малювання.

Перша підгрупа виконує малювання дерев за контуром (обводять готові шаблони дерев: берези, дуба, ялини; розфарбовують їх).

Завдання диференційоване. Звучить музика.

Викладання ялинки з паперу за зразком.

Друга підгрупа викладає ялинки з геометричних фігур. Сильніші учні самостійно обирають форму і розмір потрібних геометричних фігур. Слабші ­виконують завдання за зразком.

Психогiмнастика (під музику).

Гномики дуже люблять по лісу гуляти. Стали один за одним і побігли до лісу. Прибігли на галявину. Як тут гарно! Навкруги травичка зелененька, квіточок багато, пташки співають (звучать записи співу пташок).

Вправи для м'язів.

Стали гномики своїми шапочками вихвалятись. Голівкою праворуч похитнули – нахилили її до плеча, голівкою ліворуч, вперед, назад. Весело стало їм. Голівка у них, немов м'ячик, по плечах качається. А дзвіночки на шапочках співають - не зрозуміти, в кого краще.

Вправи для плечей.

Затіяли гномики мірятися одне з одним. Руки один одному на плечі поклали, ніжки розстави­ли, міцно вперлися. Із землі силу взяли і давай одне одному на плечі тиснути. Ніжки не рухають­ся, спинка тверда, животик напружений. Ось які сильні гномики!

Вправи на розслаблення рук.

Підійшли до лісового озерця. Руки в холодну водичку опустили, похлюпали ними, немов це не руки, а дві мотузочки на плечах. Давайте руками хвилі гнати, ліворуч, праворуч, а тепер колами. Розігрілися гномики, і ну хлюпати водичкою одне одного. Кулачки стиснули, і ну по воді вибивати. Швидше й швидше кулачки працюють. Стомили _ ся вони. Долонькою різко по водичці: хлюп, хлюп.

Вправи на тактильні відчуття

Змокли гномики. Стали вони допомагати одне одному - обличчя витирати; плечі, руки, спину , (рухи в парах). Знову пішли лісом. А в лісі дерева густі, гілки колючі. Продираються через гущави­ну гноми, гілки піднімають, де бочком, де спиною вперед, де навшпиньках. А ось вузенька лісова до­ріжка, а посередині хтось відпочиває.

Загaдкa.

Він такий великий, такий він волохатий,

Любить мед, ожину, солодку малину.

Любить влітку полювати, а зимою - в лісі спати. (Ведмідь)

Переступаємо уявного ведмедя на лісовій до­ріжці. Тікаємо швиденько до своїх хатинок, поки ведмідь спить.

Схематичне зображення емоцій.

Тепер можна відпочити. Спочатку ми ведмедя злякалися, адже він міг прокинутися. Як показа­ти, що ми злякалися?

• Згорнулися в клубочок, завмерли.

• Широко розплющили очі, підняли вгору брови

· Відкрили ротика.

· Затремтіли, зубками застукотіли.

Так, ведмедя ми перехитрили. Як показати, що ми молодці?

Усміхаємося, весело підморгуючи одне одному.

· Великий палець підняли вгору.

· Гладимо себе по голівці.

Давайте схематично зобразимо емоції, коли ми злякались і коли ми веселі.

Гра «Де чий будиночок?»

Пригріло весняне сонечко. Відчули тепло со­нячного проміння комахи.

- Як Їх звати?

Повилазили зі своїх шпарок на сонечку погрі­тися. Аж ось насунула темна хмара, налетів вітер. Захвилювалися сонечка: як потрапити у свої ха­тинки, не намочивши крилець?

Допоможемо Їм знайти їхні хатинки? Кількість крапочок на сонечку показує, в якому номері бу­диночка живе ця комаха.

Гра «Що сказало сонечко?» З неба сонечко яскраве усміхається, З дітками нашими радо вітається.

М - Якими чарівними чоловічками ми були?

О - За якими законами вони живуть?

Л - Яким комахам допомагали?

О - Які дерева малювали?

Д - Від якої тварини тікали?

Ц - Голоси яких пташок чули?

І - Чи сподобалося вам заняття? Чим саме?