Співпраця запорука успіху.

Співпраця запорука успіху.

Мета. Розвивати навички позитивної соціаль­ної взаємодії. Виховувати доброзичливість, толе­рантність у відносинах з оточуючими.

Обладнання. М'ячик, кошик для записок, ша­почки із зображенням щуки, рака, лебедя і словом «віз», лялька-дідок, скринька з картками-прави­лами співробітництва, конверти з контуром чобіт­ка і наклейками (кожній парі дітей по парі чобіт).

Хід заняття Розминка «Привітання».

- Діти, давайте привітаємо один одного. (Діти по колу, передаючи м'ячик, вітають один одного).

«Я рада бачити ... ».

Психолог, описує когось із присутніх, не дивля­чись на них, діти здогадуються, про кого мова.

Вправа «Скарбннчка приємних слів».

- Виявляється, є такі слова, сказавши які в по­трібний момент, ми можемо підняти людині на­стрій. Спробуємо зібрати приємні слова ось у цей кошик.

(Діти записують по одному слову на папірці і кладуть папірець у кошик. Психолог читає зібрані записки).

Хід заняття

Інсценування байки І.А. Крилова «Лебідь, Щука і Рак".

 Ви вже знайомі з байкою Івана Андрійовича Крилова «Лебідь, Щука і Рак». Сьогодні ми її зга­даємо, я буду читати байку, а ви покажіть героїв. (Психолог розподіляє ролі, діти одягають шапочки із зображенням персонажів).

Обговорення.

Діти з'ясовують, чому не вдалося зрушити «віз», як у цій ситуації почував себе «віз», що потрібно зробити, щоб зрушити його з місця. У процесі об­говорення школярі повинні прийти до думки, що потрібно домовитися в який бік тягнути «віз».

Давайте ще раз спробуємо тягнути «віз» після того, як ви домовитеся, в який бік будете тягнути.

Бесіда про співпрацю.

Що допомогло зрушити «віз»?'

Ви зуміли домовитися, а тому швидко потяг­нули «віз». Уміння дружно робити справу назива­ється співробітництво. Давайте разом прочитаємо це слово - «співпраця».

А які справи в класі ви робите разом?

Правила співробітництва.

 Працювати разом можуть заважати сварки, небажання поступитися. Так от, щоб сварки не заважали нам дружно працювати, наш старий знайомий Дідусь-Чарівник приніс нам чарівну скриньку з правилами співробітництва. Але Злий Чаклун крадькома переплутав правила співпра­ці з правилами розбрату. Вам потрібно вибрати справжні правила і розповісти про них іншим ді­тям, а правила розбрату ми знищимо, щоб вони більше ніколи нікому не знадобилися. (Діти діс­тають зі скриньки правила, читають, справжні

правила залишають).

Правила співробітництва:

· Говоріть по черзі, не перебивайте один одного.

· Коли скажете свою думку, запитайте інших, чи згодні вони.

• Якщо ви не зрозуміли те, про що вам говорять, обов'язково перепитайте.

• Разом можна зробити навіть найважчу справу.

Правила розбрату:

• Ніколи не слухайте, що говорять інші, кричіть, перебивайте.

• Завжди наполягайте на своїй думці.

·        Ніколи не перепитуйте, якщо щось не зрозуміли.

• Важкі справи краще робити самому

Візьміть кожен по одному правилу. Яке правило ви вважаєте найважливішим і чому?

Робота в парі.

Уявляєте, діти, злий Чаклун не тільки правила співпраці переплутав, але ще й зіпсував Діду­сю-Чарівнику всі його чобітки. Вони раніше були яскраві, красиві, а тепер стали білі. Мені здаєть­ся, що ми могли б прикрасити чобітки Дідуся-Чарівника візерунками.

(Психолог ділить дітей на пари і роздає аркуші паперу із зображенням чобота та конверти з наклейками) .

Ви вже знайомі з правилами співпраці, завдяки яким можна працювати дружно, без сва­рок. Мені здається, ви зумієте прикрасити чобіт­ки так, щоб вони були парними, а в парі чобітки

однакові.

Обговорення.

Давайте подивимося, як виглядають пари чобіт. (Діти показують роботи). Що заважало, а що допомагало в роботі? (Діти розповідають про свої враження). Можна сказати, що ви працювали в

співпраці?

Підведення підсумку

ft 4 t @ П ottom:.0001pt'>Він такий великий, такий він волохатий,

Любить мед, ожину, солодку малину.

Любить влітку полювати, а зимою - в лісі спати. (Ведмідь)

Переступаємо уявного ведмедя на лісовій до­ріжці. Тікаємо швиденько до своїх хатинок, поки ведмідь спить.

Схематичне зображення емоцій.

Тепер можна відпочити. Спочатку ми ведмедя злякалися, адже він міг прокинутися. Як показа­ти, що ми злякалися?

• Згорнулися в клубочок, завмерли.

• Широко розплющили очі, підняли вгору брови

· Відкрили ротика.

· Затремтіли, зубками застукотіли.

Так, ведмедя ми перехитрили. Як показати, що ми молодці?

Усміхаємося, весело підморгуючи одне одному.

· Великий палець підняли вгору.

· Гладимо себе по голівці.

Давайте схематично зобразимо емоції, коли ми злякались і коли ми веселі.

Гра «Де чий будиночок?»

Пригріло весняне сонечко. Відчули тепло со­нячного проміння комахи.

- Як Їх звати?

Повилазили зі своїх шпарок на сонечку погрі­тися. Аж ось насунула темна хмара, налетів вітер. Захвилювалися сонечка: як потрапити у свої ха­тинки, не намочивши крилець?

Допоможемо Їм знайти їхні хатинки? Кількість крапочок на сонечку показує, в якому номері бу­диночка живе ця комаха.

Гра «Що сказало сонечко?» З неба сонечко яскраве усміхається, З дітками нашими радо вітається.

М - Якими чарівними чоловічками ми були?

О - За якими законами вони живуть?

Л - Яким комахам допомагали?

О - Які дерева малювали?

Д - Від якої тварини тікали?

Ц - Голоси яких пташок чули?

І - Чи сподобалося вам заняття? Чим саме?