ЛЕКЦІЯ «СПIЛЬНА РОБОТА КЛАСОВОДА І
БАТЬКІВ ЩОДО ВИХОВАННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ ПРІОРИТЕТ
СУЧАСНОЇ ШКОЛИ»
Те, що вчитель повинен знати своїх
учнів, не викликає сумнівів. Завдання школи сьогодні - забезпечити розвиток
кожного учня, створивши для цього необхідні умови. Щоб виховувати людину, її
необхідно всебічно знати, - це аксіома педагогіки. Батьки і педагоги - дві
потужні сили в процесі становлення особистості кожної людини, роль яких не
можна перебільшити. В обох сторін є свої переваги, свої достоїнства, своя
специфіка, і протиставляти Їх не потрібно. Але сучасні батьки - це вихованці
нашої вітчизняної школи, вони несуть на собі її родимі плями, її достоїнства і
недоліки. Як хочеться зробити батьків справжніми і щирими помічниками! Адже,
від того, як ставляться до школи батьки, залежить і ставлення до неї їхніх
дітей. Та в роботі з батьками є свої проблеми. Якщо підійти до оцінювання
батьків диференційовано, то необхідно розуміти, що вони різні. З-поміж них
можна виділити три групи:
· батьки,
які хочуть і вміють спілкуватися зі своїми дітьми, а якщо не вміють, то
навчаються цього. У школі таких батьків небагато, і вони становлять меншість
серед батьківського колективу;
· батьки,
які хочуть, але не вміють виховувати, тому вони мають проблеми з дітьми; таких
батьків - більшість;
· батьки,
які не можуть і не хочуть займатися своїми дітьми, діти при цьому надані самі
собі, точніше - соціальній стихії; таких батьків небагато, та саме вони
поставляють школі й соціуму дітей «груп ризику», так званих «важких. дітей.
Із першою групою батьків працювати
легко, - по суті вони все роблять самі, з ними необхідно лише підтримувати
зв'язок; з останньою групою працювати немає сенсу (хоча це спірне питання),
більш того, звернення педагога до них за допомогою може лише погіршити
становище. Друга, більша частина батьків, бере Участь у вихованні, але вони не
володіють - ані методиками, ані не
народною педагогікою, не володіють, найчастіше, навіть здоровим глуздом. Вони
виховують дітей так само, як виховували їх. Невраховування цих обставин
призводить згодом до дуже сумних наслідків. Проте цей факт випливає занадто
пізно. Батьки звертаються за допомогою до школи тоді, коли діти вже практично
вийшли у них з покори, а вони втратили будь-який вплив на них.
Усе необхідно робити своєчасно. У тому числі і виховувати. Тому ми,
педагоги, й намагаємося вести системні бесіди, читати для Вас лекції та
проводити батьківські збори, метою яких є розв'язання проблем успішності у
навчанні та поведінки Ваших дітей.
Якщо говорити про істотне підвищення якості сімейного виховання, то, перш
за все, батьків необхідно навчити «любити» і виховувати своїх дітей тоді, коли
вони цього самі бажають, і завдання класовода - навчити їх цього бажати.
Та найголовніше - це знання законів розвитку і поведінки вихованця,
внутрішніх, схованих від очей, мотивів його поведінки. Якби там не було, а
класовод не може займатися вихованням дітей окремо від сім'ї, адже дитина
знаходиться під одночасним впливом і педагогів, і батьків. До школи приходить
людина, в якої свої уявлення про хороше і погане, красиве і потворне, і важливо
знати не лише те, які уявлення сформувалися у дитини, але й в яких умовах
відбувалося це формування. Тому так необхідно налагодити контакт із батьками
учнів, зробити їх спільниками у справі виховання.
Методи вивчення сім'ї усім Вам відомі: це спостереження, бесіди,
анкетування, узагальнення незалежних характеристик тощо. Кілька слів про
анкетування, яке допомагає класоводові у роботі з виявлення багатьох питань, що
стосуються виховання дитини в сім'ї. Аналізуючи анкети, узагальнюючи здобуті
відповіді, порівнюючи отримані дані з даними минулих років, можна простежити
тенденцію розвитку. Проте анкетування може й не дати ґрунтовних результатів,
оскільки батьки не завжди дають правдиві відповіді. Іноді ці відповіді
потребують уточнення. У такому випадку вчителеві нічого іншого не лишається, як
одночасно дати анкету для заповнення батькам, їхнім дітям і самому спробувати відповісти
на поставлені запитання, користуючись власними спостереженнями за поведінкою
дитини. Отримавши відповіді від батьків та дітей, маючи власну характеристику
кожної дитини, можна зробити певні висновки щодо виховання дітей у сім'ях.
Часто доводиться зустрічатися з таким станом речей, коли батьки не знають своїх
дітей, переоцінюють їх здібності, що призводить до помилок у вихованні. Батьки
повинні знати і бути готовими до того, що під час вивчення виховної активності
сім'ї вчитель також добирає матеріали (проводячи анкетування, бесіди, пропонуючи
дітям написання творів) для обговорення різноманітних питань: про дефіцит
спілкування батьків і дітей та його наслідки; про вільний час сім'ї і про шкоду
від марно витраченого часу; про улюблені зняття членів родини; про
взаєморозуміння між батьками і дітьми; про глибину осмислення батьками процесу
формування особистості тощо .
Виявляючи рівень виховної активності батьків, оцінюючи їх участь у
суспільній роботі школи, класовод відвідує сім'ї, проводить бесіди з батьками,
фіксує їхню усвідомленість про життя дитини в школі, що дозволяє отримати
багатий матеріал про батьків як про вихователів, про емоційну атмосферу кожної
сім'ї.
Специфіка роботи більшості вітчизняних шкіл передбачає участь батьків у
всіх колективних творчих справах школи й окремо взятого класу зокрема, а також
співпрацю з педагогами школи.
Усім батькам необхідно пам'ятати, що така співпраця допомагає їм краще
зрозуміти не лише проблеми школи, класу, а й потреби власної дитини.
Немає коментарів:
Дописати коментар