Урок 126 (письмо) Тема. Письмо рядкової букви ч («че»), складів, слів із нею. Розвиток зв’язного мовлення. Закріплення вивченого про емоційне забарвлення голосу

Урок 126 (письмо)
Тема. Письмо рядкової букви ч («че»), складів, слів із нею. Розвиток зв’язного мовлення. Закріплення вивченого про емоційне забарвлення голосу

Мета: навчити учнів писати рядкову букву ч («че»), поєднувати її з іншими буквами у словах; писати склади та слова з нею; закріплювати навички каліграфічного письма; розви­вати зв’язне мовлення першокласників; закріпити вивчене про забарвлення голосу, вчити дітей передавати відтінками голосу різні почуття; виховувати працелюбність, акуратність.

Обладнання: фішки для звукових моделей слів; малюнки черепахи, чашки; картки з друкованими і рукописними літерами; таблиця «Пиши правильно».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Граматична математика

— Який звук стоїть на початку кожного слова? Дайте йому ха­рактеристику. (Звук [ч] приголосний, глухий, твердий.)

2 Звуко-буквений аналіз слів

— Відгадайте загадку. Виконайте звуко-буквений аналіз слова-відгадки.

То холодним, то гарячим

Вдома кожен мене бачив,

І співаю я від жару,

І пускаю з носа пару. (Чайник)

— Скільки складів у цьому слові?

— Скільки букв, звуків?

— Який звук позначає буква ч? Доведіть.

— До якої групи предметів належить чайник? (Посуд) Назвіть інші предмети, які входять до цієї групи.

III. Повідомлення теми і завдань уроку

— На письмі звук [ч] позначається літерами Ч, ч («че»). Сьогод­ні будемо вчитися писати рядкову літеру ч («че»). Ми потренуємося писати склади, слова і речення з цією буквою. Але перед тим, як почати працювати у зошиті, нам необхідно виконати декілька вправ для пальчиків та кисті.

РІЧКА ТА РИБКА

«Річка» — хвилястий, плавний рух розслаблених кистей рук.

«Рибка». Вихідне положення: випрямлені долоні притиснуті одна до одної. Пальці спрямовані в бік «від себе».

Повертати зімкнуті долоні вправо та вліво, імітуючи рухи риби хвостом.

Хвостиком б’є наша рибка маленька,

В річці живе ця манюня гарненька.

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Демонстрація зразка рукописної літери в сітці зошита

2 Аналіз графічної будови літери ч («че»)

— Рядкова буква ч («че») складається з двох елементів: фігур­ної лінії (короткої похилої риски, що з’єднується з горизонтальною короткою, вигнутою вниз, лінією) і короткої прямої лінії із заокругленням унизу праворуч.

— На що схожа літера ч («че»)?

На стільчик схожа буква «че»,

Якщо його перевернути.

Уважно ти абетку вчив,

Тепер читай,

Щоб учнем гарним бути!

В. Юречко

3 Засвоєння конфігурації літери

1) Демонстрація написання літери на дошці з поясненням послідовності зображення елементів

— Рядкова буква ч («че») складається з двох елементів: фігур­ної лінії (короткої похилої риски, що з’єднується з горизонтальною короткою, вигнутою вниз, лінією) і короткої прямої лінії із заокругленням унизу праворуч.

Алгоритм написання рядкової букви ч («че»)

— Пишемо під рахунок і-раз, два-і.

• «Письмо» букви у повітрі «носиком»

• Письмо букви у прописах, спочатку обводячи зразки, а потім під рахунок і-раз, два-і.

Фізкультхвилинка (за вибором учителя)

2) Письмо учнями в повітрі з орієнтацією на показ учителя (тричі)

3) Аналіз зразка літери в навчальному зошиті (з друкованою основою)

4 Робота в зошиті

Отже, сядьте всі рівненько.

Завдання слухайте гарненько,

Час не гайте ви дарма,

Приготуйтесь до письма.

1) Обведення поданого у зошиті пунктирного зображення літери

2) «Письмо» букви у повітрі «носиком»

3) Самостійне письмо трьох літер. Зіставлення написаних літер зі зразком. Аналіз помилок

— Що не вдалося при написанні літери ч («че»)?

— Яка з написаних літер найкраща (найгірша)?

— На що потрібно звернути увагу при подальшому написанні?

5 Письмо другого рядка букви ч («че»). Письмо другої частини рядка під рахунок і-раз, два-і

6 Письмо буквосполучень

7 Письмо слів, речень з вивченими буквами

V. Розвиток мовлення

1 Читання уривка з оповідання І. Кирія «Добра мачуха» учителем

У хату зайшла стурбована бабуся й забідкалася, що загинула велика біла кролиця, котра два дні тому навела кроленят.

Зачувши це, Гафійка розплакалась.

— А як же кроленята? Як же вони без неї?

— Сама не знаю,— стенула плечима бабуся.

Саме цієї хвилини й порушила мовчанку кішка Сіра. Вона, ма­буть, знудьгувалася в запічку зі своїм кошеням, вийшла до госпо­дарів, а ті, бач, чимось заклопотані й не звертають на неї уваги. Тож і нагадала про себе голосним «н-н-я-ав».

— Чого тобі, Сіра?— обізвалась Гафійка.— на руки хочеш?Ай-ай-ай! Іне соромно тобі? Велика така!

Цієї весни сіра привела одне кошеня, і тепер ось, нагодувавши його вволю, захотіла посидіти в Гафійки на руках.

— Мурчиш, а в нас біда, кроленята без мами залишилися,— по­гладила Сіру Гафійка.— Узяла б та й вигодувала, бо загинуть.— І раптом обличчя її проясніло, радісно зблиснули очі.— Бабусю, ді­дусю! — вигукнула.— Може, справді Сірій кроленят підпустити?

Дід з бабою перезирнулися.

— А чого? — сказав дідусь.— Спробуймо!

Іось внесли Гафійка з бабусею в старій дідовій шапці семеро ма­люсіньких кроленят. Вони були голенькі й тремтіли.

У запічку, на старій ряднині, лежало, згорнувшись калачиком, таке ж безпомічне й сліпе, як кроленята, кошеня. Вимостившинавколо нього чимале гніздо з клоччя, щоб було тепліше, бабусяпоклала туди кроленят.

— Ну, давай сюди Сіру,— звернулася до Гафійки.— Побачимо, що вона на це скаже.

Гафійка погладила Сіру, підійшла з нею до запічка.

— Іди, моя розумнице, у своє кубельце, це там у тебе діток по­більшало, годуй їх і бережи,— і поклала кішку біля кроленят і ко­шеня.

Зачувши матір, кошеня запищало і почало тицятися мордоч­кою в її живіт. Заворушилися й стали шукати сосків і кроленята. Сіра ж, на диво, ніскілечки не здивувалася з цього. Вона спершу лизнула котика, а потім по черзі заходилася лизати кроленят, задо­волено муркочучи.

Від радості Гафійка сплеснула в долоні й підстрибнула вгору.

— Дідусю, бабусю! Прийняла! Сіра прийняла кроленят! Тепер вони виживуть.

— Чи сподобалося вам оповідання?

2 Переказ уривка декількома учнями з передачею за допомогою відтінків голосу відповідних почуттів

3 Аналіз розповідей

— У кого вийшло найкраще?

— З якою інтонацією вимовляли слова бабусі? Гафійки?

VI. Підсумок уроку

— Яку букву вчилися писати на уроці?

— Які емоції людина може передати, змінюючи відтінки голосу?