БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ «ЯКИЙ ТАТО ПОТРІБНИЙ ДИТИНІ»

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ «ЯКИЙ ТАТО ПОТРІБНИЙ ДИТИНІ»

     Mета                                                         

·  сприяти розвитку доброти та взаєморозуміння в сім'ях учнів;

·  формувати культуру спілкування татусів і дітей, культуру батьківсь­кого сприйняття навчальних умінь своєї дитини;

·  обговорити з батьками можливі шляхи виходу із складних ситуацій, що пов'язані із дітьми.

·  Сприяти  набуттю  нового емоційно-чyттєвого  досвіду і потреби в зміні поглядів на виховання дітей.

Обладнання: плакати із висловлюваннями відомих людей, таблички, картки із завданнями для конкурсів, стенд із творами дітей та світлинами, анкети, тести, пам’ятки, виставки книг і журналів, виставка дитячих малюнків, реквізит до виступів учнів та конкурсів, велике серце і маленькі серця із паперу, фонограми пісень, нагороди ..

Учасники: татусі, матусі, діти, класовод.

Питання для обговорення:

·  На якій основі будуються відносини батька й дитини?

·  Роль батька у вихованні дітей.

·  Як любити свою дитину?

Пiдгoтoвкa

·  Виготовлення листів (листівок)-запрошень для батьків.

·  Підготовка музичного супроводу.

·  Анкетування і тестування татусів. Аналіз отриманих результатів.

·  Підготовка карток із завданнями та пам'яток.

·  Виготовлення подарунків для мам і тат.

·  Підготовка виставки книг і журналів.

·  Конкурс творів «Один день із життя моєї сім'ї».

·  Оформлення виставки малюнків Як я провів вихідні?

·  Підготовка сценарію круглого столу. Вивчення віршів, сценок, пісень із учнями.

ХІД 3БОРІВ

1.Голова батьківського комітету оголошує порядок денний.

2. Бесіда «який тато потрібен дитині?»

3. Сімейна рада на тему «давайте поговоримо».

До класу заходять діти під пісню про батьківський дім, про батьків (на вибір організаторів).

Тренінг «серце» (для дітей)

·  Діти, як називають добру людину? Якими словами її характеризують? (Лагідна, ніжна, чуйна тощо) А ще таку людину називають сердечною. у неї добре серце. А тепло і любов до інших людей ідуть саме від серця.

·Погляньте, яке воно велике. Чому? Правильно, воно сповнене добра і любові ...

·  Як ви вважаєте, чиє це серце? (Наших мам  і тат)

У великому серці мам і тат завжди знайдеться місце для кожного із вас, тому всі ваші маленькі сердечка і вмicтилися на великому серці Шановні батьки, погляньте, що у нас вийшло. Це - загальна радість від того, що ми усі разом!

Учитель

За вікном вже стигнув гомін,

Завітали Ви в наш клас.

Спочивайте, мами й тата,

В колі друзів у цей час.

Сьогодні тата й мами складають іспит на право бути батьками. Життя змушує нас щоденно приймати відповідальні рішення. А у вихованні дітей і поготів. Тому ми пропонуємо Вам, шановні батьки, сприйняти цю го­дину з посмішкою та обговорити розв'язання несподіваних ситуацій на великій' Сімейній раді, а допоможуть Вам у цьому Ваші діти.

І-й учень

Усі, кого люблю всім серцем я,

Це - тато з мамою, моя сім'я.

2-й учень

У мене вірний і надійний є товариш

А є й такий, з ким кулешу не звариш.

Я перебрав в думках близьких, знайомих круг

І вирішив, що тато - мій найкращий друг.

з-й учень

Дім порожнім є без тата,

Знають це навіть малята.

Хто полагодить комп'ютер,

Налаштує влітку скутер,

На машині покатає,

Всі оцінки мої знає.

4-й учень

Батькові руки умілі, без втоми

Скільки всього вони роблять у домі.

5-й учень

Мамі тато мій завжди допомагає

І мене до цього вже привчає.

Швидко разом робить все моя сім'я ­

Тато, мама і, звичайно, Я!

Класовод. Розпочинаємо конкурсну програму. У нас є 2 команди: Ну ж бо, тата! й ну ж бо, мами! Оцінювати відповіді команд буде журі.

(Представлення членів журі.).

Завдання І  «Оберіть вираз».

Завдання для тат. Позначте ті фрази, які Ви маєте використати у спілкуванні зі своєю дитиною, аналізуючи її ставлення до навчання. (Учитель пропонує перелік фраз, наведений нижче.)

Завдання для мам. Позначте ті фрази, які не можна вживати спілкуючись із дітьми.

(Пропонується наведений нижче перелік фраз.)

·  Що ти сьогодні отримав?

·  Не засмучуйся, ще є час усе виправити.

·  Я так і знав (знала). І в кого ти такий вдався?

·  Геть звідси! І не потрапляй мені на очі!

·  Скільки можна це тобі пояснювати?

· Тобі потрібна моя допомога чи ти сам спробуєш це зробити?

· Хтось отримав кращу за тебе оцінку?

· Сідай і вчи ще раз, а я потім перевірю,

· Давай разом розглянемо цей складний для тебе матеріал.

· Погляньмо у підручник ще раз. Я вважаю, що це нам допоможе.

· Що нового ти дізнався сьогодні в школі?

· Ось прийде батько! Він із тобою розбереться за погані оцінки!

Інсценування вірша «Батьки-чомучки •

Що це сталося з батьками,

 Хто промовляє їх вустами?

Немов малеча, та поскаржитись нема кому,

Вони повторюють весь час: Чому? Чому? Чому?

- Чому ви граєтесь нарізно?

- Чому ти повернувся пізно?

- Чому не припинив ти бійку?

- Чому це ти отримав двійку?

- Чому не вчиш ти рідну мову?

- Чому ти встряв в чужу розмову?

- Чом зайвого в портфель набрав?

- Чому ти постіль не прибрав?

Як батькам все пояснити?

В школу варто їм ходити!

Бажання вчитись педагоги всі вітають,

До того ж, там ще й не таких навчають!

Завдання 2 . «Точна відповідь».

Сто запитань - один секрет.

Визначте, готуючись до нього, Звітувати слід кому

на усі Чому? Чому?

Запитання для команди «Ну ж бо, тата»

1)Яка річ для учня, який не встигає, є найприємнішою у портфелі? (Щоденник)

2)Який інструмент використовують батьки для виховання неслухняних дітей? (Ремінь)

3)В якому році Ваша дитина вступила до 1 класу?

Запитання для команди «Ну Ж бо, мами."

1)Хто є найголовнішою людиною у школі? (Учень)

2)Як називається допомога учневі, яку надають пошепки? (Підказка)

3)На якій вулиці знаходиться наша школа?

Завдання 3

«Не можна».

 (Дитина сидить на стільці, а «тато -  В кріслі читає газету.)

Дитина

Тато вазу упустив, ніхто на це не зважає ...

«Це на щастя, це на щастя», - сімейство промовляє.

 А якби, борони Боже, це мене спіткало,

«Ти - роззява неуважний» - усі б докоряли.

Тато. Не чіпай, не можна! (Зв'язує руки дитині хустинкою.)

 Дитина

Я піду в футбол пограю, Одночасно й погуляю ...

Тато. Ні, не підеш! (Зв'язує ноги.)

Дитина

Я навчаюся щодня,

Зрозумій мене, рідня,

Втомлююся, немає мочі,

Відпочити дуже хочу:

Не буду нудьгувати та від скуки «в'янути»,

­Збираюся всі телепередачі переглянути!

Тато. Не можна дітям так багато дивитися телевізор! (Зав'язує очі.) А скажи-но мені, сину, тебе сьогодні в школі викликали?

Дитина. Викликали, татко, ... назавтра тебе викликають ...

Тато. Помовчи! (Зав'язує рота.)

- Як Ви вважаєте, ЩО відчуває ця дитина? (Обмін думками.) Будь-що трапляється в сім'ї. Не можна уникнути помилок, як з боку батьків, так і  з боку дітей. Але заборони мають бути розумними.

 - Чого батьки не можуть допустити стосовно своїх дітей?(Карати їжею, ображати лайливими словами, кричати, карати публічно, багато разів повторювати свої вимоги, принижувати тощо.)

Завдання 4 . «Сімейні проблеми».

 Наше повсякденне життя сповнене різними життєвими ситуаціями, які часто видаються нам буденними і нескладними, проте розв'язати їх досить непросто. Тут важливо знайти найбільш ефективний вихід із си­туації, щo склалася: Пропоную кожній команді по дві ситуації. Вам на­лежить їх обговорити і дати відповіді на поставлені запитання.

Ситуації для обговорення «Ну ж бо, тата!»

1) У дитини немає бажання ділитися з Вами своїми проблемами, думками  і бідами та вислуховувати те, ЩО ви їй говорите. Як бути?

1)Ви не впізнаєте свого сина. Він став грубим, агресивним, а іноді навіть жорстоким. Про це говорять Вам сторонні люди, іноді прояви цього Ви відчуваєте й на собі. Що ж робити?

Ситуації для обговорення «Ну ж бо, мами!»

Дівчатка повертаються зі школи й обговорюють, ЩО будуть робити вдома. Одна з них говорить, що сьогодні її мама повернулася із відрядження, і зараз дівчинка повідомить їй усі новини за три дні, що мами не було вдома. Та лише дівчинка заходить до оселі, мама запитує про оцінки, сварить за незадовільний зовнішній вигляд і примушує виконувати домашні завдання, посилаючись на власну втому. Засмучена дівчинка йде до своєї кімнати.

Проаналізуйте ситуацію.

2)Хлопчик пізно повертається додому. Батьки, що втомилися чекати, накидаються на нього з докорами й сварять, не даючи йому вставити слова. Хлопчик іде до своєї кімнати спочивати, так і не пояснивши нічого батькам.

Знайдіть вихід із цієї ситуації.

Учитель. Намагайтеся не впустити тієї миті, коли Ви потрібні дітям, коли вони тягнуться до Вас, хочуть обговорити з Вами важливі для них питання. Часом діти через певні обставини не можуть поділитися своїми думками, їм здається, що дорослі їх не зрозуміють. Докладіть зусиль, щоб наблизити свою дитину до себе.

4.Підсумки зборів.

Голова батьківського комітету зачитує рішення зборів.

· Рекомендувати татам проводити більше часу з дітьми, знайти спільні захоплення.

· Намагатися будувати взаємини з дітьми на основі співпраці та взає­морозуміння.

· Батькам якомога частіше радитися один з одним щодо проблем ви­ховання дитини.

· Пам'ятати, що поведінка - це дзеркало, в якому відображається справжнє обличчя кожного!

Якщо дозволяє час, то збори можна доповнити конкурсами, сцен­ками, жартівливими піснями і куплетами, укладеними відповідно до теми зборів. Крім того, важливо дізнатися думку батьків про ці збори, провівши індивідуальне опитування (під час зустрічей та телефоном) або анкетування.

БЕСІДА «ЯКИЙ ТАТО ПОТРІБЕН ДИТИНІ?»

Спробуємо відповісти на деякі запитання про те, які взаємини мо­жуть бути між батьками і дітьми, якою є роль батька у вихованні сина та доньки.

Виховання - процес закритий. Іноді батькам здається, що вони ви­ховують, тому що все роблять для своєї дитини: одягають, взувають, да­рують іграшки, пестять і, звичайно, наставляють, карають за провини. А вона в цей час може дивитися Вам у вічі і думати про те, як Вам до­годити або як уникнути спілкування з Вами.

У багатьох сім'ях дітям щодалі, то більше недостає батьківської лю­бові, духовного спілкування. Часто татусі не помічають, як подорослішали їхні діти. І це дуже погано, час народження справжньої дружби між батьком і сином (дочкою) втрачено: сплинув час, коли батько міг увійти в життя своїх дітей як найближча, рідна людина, старший друг, на­ставник, взірець.

На жаль, виховання дітей стало здебільшого жіночою справою, і це дається взнаки вже сьогодні - у негативному ставленні до батьківства, до батьківської посади, а отже, і до батьківського щастя.

Виховання дитини лише тоді може бути повноцінним, всебічним і природним, коли у ньому беруть участь і мама, і тато. Нашим дітям як повітря необхідне не просто спілкування з татами, а спільна з ними діяльність. Їм потрібне чоловіче товариство. До 5 років хлопчик більше прив'язаний до матері. Але потім внутрішній імпульс чоловічої про­грами розвитку виштовхує його з материнського гніздечка у батьківський світ.

Його відсутність або присутність значною мірою впливають на по­ведінку дитини.

Чоловічу програму в наших синів заклала природа, наше завдання  створити умови для її реалізації. Як не дивно, значну роль тут відіграє пещення. Хлопчики не менш, ніж дівчатка, потребують батьківського пе­щення упродовж усього дитинства. Діти, які постійно відчували прояви любові та прихильності з боку батьків, мають більш розвинене почуття внутрішньої безпеки. Навіть за умови окремого проживання батьків ди­тина має постійно відчувати їхню увагу і піклування.

 Існують найрізноманітніші типи батьківського ставлення до дитини.

Наприклад, тато - «великий друг». Татусі - представники цього типу _ вміють та із задоволенням спілкуються з дитиною - конструюють, грають у рухливі ігри тощо. Проте, зазвичай, на цьому «великий друг» зупи­няється, впевнений у тому, що все належне він зробив. А відвідування школи, допомога у виконанні завдань, відвідування з дитиною педіатра, стоматолога - то вже не його справа. Усі ці неважливі, на його погляд, речі він залишає мамі. Такий друг для дитини - це чудово, але, з огляду на те, що в житті у нього буде багато друзів для ігор і розваг, залишається питання, хто ж у його житті буде татом?

Найбільш традиційним типом батьків є тип «голова сім'ї». Усі домашні справи його не цікавлять. Його цікавлять лише суто чоловічі справи. Він упевнений, що його присутність надає дитині відчуття безпеки. Крім того, він навчає її всього необхідного.

Трапляється й такий тип, як «винятковий тато». Це тато, який іноді краще за маму розуміється на традиційних обов'язках. Звичайно, такі тата ризикують стати ще однією мамою, тобто конкурентом, а не доповненням. А якщо він займає матусине місце, хто ж тоді буде на татусевому?

А ще бувають «вічно юні чоловіки» і татусі, що заради сім'ї і дитини не готові відмовитися від друзів, улюблених занять тощо, Крім того. Вони не можуть позбутися враження, що мама занадто багато часу приділяє дитині.

Проте, незважаючи на недоліки і переваги особливостей батьків різних типів, порівнюючи дітей, що зростали з батьками і без них, можна впев­нено сказати, що наявність навіть некомпетентного неуважного батька насправді є дуже важливою. Відсутність батька негативно впливає на успішність навчання, самоповагу дітей, особливо хлопчиків. Їм важче дається засвоєння чоловічих ролей і відповідного стилю поведінки, що призводить до агресивності та жорстокості. Важливою і цікавою є сфера виховання, що пов'язана із взаєминами батька й доньки.

Батько для дівчинки - це ще й втілення мужності взагалі. Завдяки йому вона буде судити про всіх чоловіків: чи то захоплюватися і пова­жати, чи то боятися і зневажати. Отже, хороший, добрий батько виховує майбутню дружину і матір зі своєї доньки своєю поведінкою у власному домі, своїм авторитетом.

Хлопчикам - непосидючим бешкетникам, щоб вони виросли справ­жніми чоловіками, необхідні чоловіча твердість, строгість, батьківське терпіння і взаєморозуміння, а ще - чоловіча увага.

Хлопчиків батькам потрібно виховувати на власному прикладі. У по­всякденному спілкуванні із сином необхідно знаходити приводи для розмов про мужність, честь, вірність, товаришування; виховувати синів  здоровими, загартовувати, залучати до занять спортом; привчати май­струвати; навчати бути вірними даному слову, розуміти, що означає «необхідно».

Батьки мають знати, чим живе, цікавиться, що полюбляє і чого не любить їхня дитина. Вони не повинні несподівано дізнаватися про різні неприємні речі, що пов'язані із власною дитино, а повинні цьому запобі­гати. Батьки повинні приділяти більше часу власним дітям, адже це ­кращий спосіб, що забезпечує пильну увагу до дитини.

Усе шкільне життя дітей складається з різних проблем. І хто, як не батько, повинен справжнім другом своєї дитини з перших шкільних днів. Звичайно, спілкування з дитиною потребує нервового напруження; від постійного спілкування у батьків накопичується втома, а це може при­звести до погіршення ставлення батьків до дітей. Пам'ятайте, що батьківська втома спонукає до байдужості, призводить до втрати батьківського інтересу до подробиць дитячого життя. А невтручання батьків у життя дитини - перший крок до відчуження.

Подбайте, щоб цього не сталося. Взагалі, складна це робота - бути батьком. Складна, але прекрасна. І нехай любов до дітей допоможе Вам виховати справжніх людей, гармонійно розвинених, високоморальних. Думайте, фантазуйте, винаходьте і використовуйте все найцікавіше і най­корисніше для виховання Ваших дітей!