Визначні події в історії 27 квітня.
1965 – в США запатентовані одноразові підгузки «Памперс» Причиною багатьох геніальних винаходів та ідей була лінь. Людині лінь було ходити пішки – і вона вигадала колесо. Лінь було тягнути соху – і вона приручила тварин, яких впрягла у соху. Лінь було міняти дитині пелюшки… А от про це розповімо докладніше. Протягом багатьох століть матерів усього світу мучили мокрі пелюшки. Матусям лінь було їх прати – тому й з’явилася така річ, як підгузок, завдяки якому пелюшки лишалися відносно сухими. Перші підгузки виготовляли з льону та вовни. Їх використовували багато разів, просушуючи над вогнем після використання. Такі підгузки дожили аж до середини ХХ століття. Але знову втрутилася лінь – 1957 року американцю Віктору Міллзу, що на той час уже був дідусем, набридло міняти пелюшки своїм онукам. І він винайшов… одноразовий підгузок, який тут же і випробував на власних онуках. Компанія «Procter&Gamble», де працював Міллз, одразу зацікавилася його винаходом, і 1959 року в продажу з’явилися вони, рятівники усіх матерів від каторжної праці – прання пелюшок, одноразові підгузки, які отримали назву «Памперс». Ця назва походить від англійського слова «pamper», що означає «бавити», «плекати». Цікаво, що хоча слово «памперо» означало конкретну марку, однак воно так швидко поширилося світом, що ним почали називати будь-які одноразові підгузки. І хоч як побивалися інші виробники підгузків, аби їх товари не назвали «памперсами», однак нічого не допомагало – слово «памперо» намертво приросло до підгузка. Гадаєте, що памперси виготовляються лише для немовлят? Зовсім ні – багато дорослих також їх використовують. Одноразовий підгузок став простим розв’язанням такої делікатної проблеми, як ходіння в туалет. Космонавти, водолази, альпіністи, полярники потребують підгузків не менше, аніж немовлята.
1965 – в США запатентовані одноразові підгузки «Памперс» Причиною багатьох геніальних винаходів та ідей була лінь. Людині лінь було ходити пішки – і вона вигадала колесо. Лінь було тягнути соху – і вона приручила тварин, яких впрягла у соху. Лінь було міняти дитині пелюшки… А от про це розповімо докладніше. Протягом багатьох століть матерів усього світу мучили мокрі пелюшки. Матусям лінь було їх прати – тому й з’явилася така річ, як підгузок, завдяки якому пелюшки лишалися відносно сухими. Перші підгузки виготовляли з льону та вовни. Їх використовували багато разів, просушуючи над вогнем після використання. Такі підгузки дожили аж до середини ХХ століття. Але знову втрутилася лінь – 1957 року американцю Віктору Міллзу, що на той час уже був дідусем, набридло міняти пелюшки своїм онукам. І він винайшов… одноразовий підгузок, який тут же і випробував на власних онуках. Компанія «Procter&Gamble», де працював Міллз, одразу зацікавилася його винаходом, і 1959 року в продажу з’явилися вони, рятівники усіх матерів від каторжної праці – прання пелюшок, одноразові підгузки, які отримали назву «Памперс». Ця назва походить від англійського слова «pamper», що означає «бавити», «плекати». Цікаво, що хоча слово «памперо» означало конкретну марку, однак воно так швидко поширилося світом, що ним почали називати будь-які одноразові підгузки. І хоч як побивалися інші виробники підгузків, аби їх товари не назвали «памперсами», однак нічого не допомагало – слово «памперо» намертво приросло до підгузка. Гадаєте, що памперси виготовляються лише для немовлят? Зовсім ні – багато дорослих також їх використовують. Одноразовий підгузок став простим розв’язанням такої делікатної проблеми, як ходіння в туалет. Космонавти, водолази, альпіністи, полярники потребують підгузків не менше, аніж немовлята.
27 квітня свої іменини святкують Іван, Антон, Остап, Віктор та Анастасія
Не забудьте привітати!
Немає коментарів:
Дописати коментар