Тема. Вірші-небилиці. Едвард Лір «Дід і чайник», «Нове вбрання»
Мета: ознайомити учнів з незвичайними творами англійського письменника; вчити практично розрізняти небилицю, називати основну її відмінність від інших творів, вибирати та застосовувати під час читання мовленнєві засоби виразності (тон, темп, гучність, логічний наголос та логічні паузи); удосконалювати навички виразного й правильного читання; виховувати відповідальність, працелюбність, організованість.
Обладнання: мапа світу; таблиця для розпитування; скоромовка; ілюстрація до твору «Нове вбрання»; підручник; робочий зошит.
Хід уроку
I. Емоційне налаштування на урок
Схилились голівки до праці мерщій.
Ти всі перешкоди здолати зумій!
Працюй наполегливо, швидко, старанно,
Щоб жодна хвилинка не втратилась марно.
II. Вправи на вдосконалення читацьких навичок
1 Розчитування. Доповнити речення
Ма-ма-ма — ой минула вже... (зима),
Оз-оз-оз — утіка від нас... (мороз).
На-на-на — надійшла... (весна).
Ки-ки-ки — дзюркотять... (струмки).
Ва-ва-ва — зеленіє... (трава).
Хи-хи-хи — прилітають... (птахи).
Ла-ла-ла — квітка... (розцвіла).
Ло-ло-ло — сонце... (запекло).
2 Робота над скоромовкою
У кухаря Валерика Розварились вареники.
Розварились вареники...
Варениці у Валерика.
Читання у повільному, пришвидшеному та швидкому темпі, тихе й голосне читання.
III. Повідомлення теми й мети уроку
— Наш урок сьогодні незвичайний. На ньому будуть сміх, жарти, веселощі, посмішки, хороший настрій. А подарує їх нам творчість англійського художника-пейзажиста Едварда Ліра, який є автором віршів-небилиць, що з ними ми сьогодні ознайомимося. Що ж це за небилиці і де вони беруться. Давайте послухаємо уважно.
Знаєте, як ще називають небилицю? Побрехенькою і нісенітницею. Здогадуєтеся чому? Зверніть увагу на назву: небилиця від не буває. Такого, про що розповідає цей твір, не буває.
Небилиця — невелике оповідання або вірш розважального змісту, комізм якого будується на алогізмах та каламбурі. Алогізм — це щось позбавлене глузду. А каламбур — дотепна гра слів. Отже, небилиці розповідають про дуже смішне, позбавлене глузду.
Навіщо ж складають небилиці? Щоб розвеселити, розсмішити нас. Раніше небилиці були поширеною розвагою молоді. Виконавець небилиць мав бути талановитим оповідачем. Він завжди попереджав своїх слухачів, щоб вони нічого не спростовували в його розповіді. «Слухайте, дівчата! Я вам розкажу, що зі мною колись було, — та тільки цур! — не перебивати і «брешеш» не казати, а то покину розказувати».
Веселі словесні розваги мали колись діти та молодь! І повірте, таке спілкування було набагато веселішим та кориснішим для розвитку інтелекту й душі, ніж бездумне просиджування перед телевізором.
Сьогодні ми читаємо вірші-небилиці у перекладі О. Мокроволь-ського.
IV. Робота над новим матеріалом
1 Ознайомлення з творчим і життєвим шляхом поета
— 1846 року в Лондоні вийшла друком невеличка книжечка смішних віршів і ще смішніших малюнків із незвичайною назвою: «Книжка нісенітниць». Ім’я автора не було зазначене.
Книжечка мала успіх, та ще й який!
Призначалася вона для дітей, але й дорослі читали її із захопленням. Це була подія не лише в дитячій, а й у «дорослій» літературі Англії.
«Книжка нісенітниць» одразу ж стала бібліографічною рідкістю: її швидко розкупили, і навіть Британська бібліотека нині не має примірника першого її видання, а мусить задовольнятися третім.
Написав її Едвард Лір, художник-пейзажист і натураліст, що був на той час відомий небагатьом.
Народився він у Лондоні 12 травня 1812 року, а помер 1888 року в Сан-Ремо, в Італії, де прожив останні свої роки.
Злидні й хвороби (хронічна астма, бронхіт, неврози, хворе серце) женуть Е. Ліра з місця на місце, з країни в країну. Лікарі йому рекомендують цілковитий спокій, та на всі хвороби Лір знав одні ліки — працю. Звісно, славетний автор веселих нісенітниць-небилиць і відомий художник міг би легко зробити кар’єру в маєтках англійських аристократів чи й при дворі, адже якось йому довелося навіть дати кілька уроків малювання самій королеві Вікторії, проте він раз і назавжди вибрав непевну долю вільного художника.
Едвард Лір створив свій художній світ — фантастичний, буйний, веселий.
Тож приємного й корисного вам знайомства з Едвардом Ліром!
2 Опрацювання вірша «Дід і чайник»
1) Читання вірша вчителем.
— То чому дідисько залишився жити у чайнику?
— Чи може така пригода статися насправді?
2) Повторне читання учнями вірша вголос (ланцюжком). Відповіді на запитання.
— Підготуйтеся до виразного читання. Будьте вмілими виконавцями небилиці: прочитайте її так, ніби ви переконані, що такі ситуації трапляються у реальному житті.
— Розкажіть, як ви проілюструєте цей веселий вірш.
— Чому цей твір — небилиця?
3 Опрацювання вірша «Нове вбрання»
1) Самостійне читання вірша учнями (мовчки).
— Чому одяг діда був дуже незвичайний?
2) Словникова робота.
Жилетпояс
обнованап’яв
панчохиум’яли
садовинадопалися
підстрибомзухвалий
3) Робота над заголовком.
— Прочитайте назву твору. Чи вдало автор дібрав її до небилиці? Доведіть свою думку.
4) Повторне читання вірша вголос. Аналіз змісту.
— З чого пошив собі дід одяг?
— До чого допалися хлопчиська? А корови? Мавпи?
— Чому дід змушений був тікати?
— Чим цікава для вас ця небилиця? Чи є в ній щось правдиве?
— Розгляньте малюнок художника і доберіть до нього рядки з тексту.
5) Вправи на вдосконалення техніки читання.
— Знайдіть найкоротше й найдовше речення.
— Найдовше речення прочитайте на одному диханні.
— Я читаю слово, а ви швиденько відшукуєте його у тексті разом з прикметниками.
Обновамавпи
сорочкацапище
котлетисвинятина
листяпальто
4 Робота у зошиті
V. Підсумок уроку
— Твори якого поета ми сьогодні вивчали?
— Чим вірші-небилиці відрізняються від звичайних віршів?
— З яким настроєм треба читати небилиці?
Для самостійного додаткового читання
Льюїс Керролл «Трулюлю і труляля», Еміль Ріу «Фарби», Елізабет Флемінг «Хто в хатині живе?».
Мета: ознайомити учнів з незвичайними творами англійського письменника; вчити практично розрізняти небилицю, називати основну її відмінність від інших творів, вибирати та застосовувати під час читання мовленнєві засоби виразності (тон, темп, гучність, логічний наголос та логічні паузи); удосконалювати навички виразного й правильного читання; виховувати відповідальність, працелюбність, організованість.
Обладнання: мапа світу; таблиця для розпитування; скоромовка; ілюстрація до твору «Нове вбрання»; підручник; робочий зошит.
Хід уроку
I. Емоційне налаштування на урок
Схилились голівки до праці мерщій.
Ти всі перешкоди здолати зумій!
Працюй наполегливо, швидко, старанно,
Щоб жодна хвилинка не втратилась марно.
II. Вправи на вдосконалення читацьких навичок
1 Розчитування. Доповнити речення
Ма-ма-ма — ой минула вже... (зима),
Оз-оз-оз — утіка від нас... (мороз).
На-на-на — надійшла... (весна).
Ки-ки-ки — дзюркотять... (струмки).
Ва-ва-ва — зеленіє... (трава).
Хи-хи-хи — прилітають... (птахи).
Ла-ла-ла — квітка... (розцвіла).
Ло-ло-ло — сонце... (запекло).
2 Робота над скоромовкою
У кухаря Валерика Розварились вареники.
Розварились вареники...
Варениці у Валерика.
Читання у повільному, пришвидшеному та швидкому темпі, тихе й голосне читання.
III. Повідомлення теми й мети уроку
— Наш урок сьогодні незвичайний. На ньому будуть сміх, жарти, веселощі, посмішки, хороший настрій. А подарує їх нам творчість англійського художника-пейзажиста Едварда Ліра, який є автором віршів-небилиць, що з ними ми сьогодні ознайомимося. Що ж це за небилиці і де вони беруться. Давайте послухаємо уважно.
Знаєте, як ще називають небилицю? Побрехенькою і нісенітницею. Здогадуєтеся чому? Зверніть увагу на назву: небилиця від не буває. Такого, про що розповідає цей твір, не буває.
Небилиця — невелике оповідання або вірш розважального змісту, комізм якого будується на алогізмах та каламбурі. Алогізм — це щось позбавлене глузду. А каламбур — дотепна гра слів. Отже, небилиці розповідають про дуже смішне, позбавлене глузду.
Навіщо ж складають небилиці? Щоб розвеселити, розсмішити нас. Раніше небилиці були поширеною розвагою молоді. Виконавець небилиць мав бути талановитим оповідачем. Він завжди попереджав своїх слухачів, щоб вони нічого не спростовували в його розповіді. «Слухайте, дівчата! Я вам розкажу, що зі мною колись було, — та тільки цур! — не перебивати і «брешеш» не казати, а то покину розказувати».
Веселі словесні розваги мали колись діти та молодь! І повірте, таке спілкування було набагато веселішим та кориснішим для розвитку інтелекту й душі, ніж бездумне просиджування перед телевізором.
Сьогодні ми читаємо вірші-небилиці у перекладі О. Мокроволь-ського.
IV. Робота над новим матеріалом
1 Ознайомлення з творчим і життєвим шляхом поета
— 1846 року в Лондоні вийшла друком невеличка книжечка смішних віршів і ще смішніших малюнків із незвичайною назвою: «Книжка нісенітниць». Ім’я автора не було зазначене.
Книжечка мала успіх, та ще й який!
Призначалася вона для дітей, але й дорослі читали її із захопленням. Це була подія не лише в дитячій, а й у «дорослій» літературі Англії.
«Книжка нісенітниць» одразу ж стала бібліографічною рідкістю: її швидко розкупили, і навіть Британська бібліотека нині не має примірника першого її видання, а мусить задовольнятися третім.
Написав її Едвард Лір, художник-пейзажист і натураліст, що був на той час відомий небагатьом.
Народився він у Лондоні 12 травня 1812 року, а помер 1888 року в Сан-Ремо, в Італії, де прожив останні свої роки.
Злидні й хвороби (хронічна астма, бронхіт, неврози, хворе серце) женуть Е. Ліра з місця на місце, з країни в країну. Лікарі йому рекомендують цілковитий спокій, та на всі хвороби Лір знав одні ліки — працю. Звісно, славетний автор веселих нісенітниць-небилиць і відомий художник міг би легко зробити кар’єру в маєтках англійських аристократів чи й при дворі, адже якось йому довелося навіть дати кілька уроків малювання самій королеві Вікторії, проте він раз і назавжди вибрав непевну долю вільного художника.
Едвард Лір створив свій художній світ — фантастичний, буйний, веселий.
Тож приємного й корисного вам знайомства з Едвардом Ліром!
2 Опрацювання вірша «Дід і чайник»
1) Читання вірша вчителем.
— То чому дідисько залишився жити у чайнику?
— Чи може така пригода статися насправді?
2) Повторне читання учнями вірша вголос (ланцюжком). Відповіді на запитання.
— Підготуйтеся до виразного читання. Будьте вмілими виконавцями небилиці: прочитайте її так, ніби ви переконані, що такі ситуації трапляються у реальному житті.
— Розкажіть, як ви проілюструєте цей веселий вірш.
— Чому цей твір — небилиця?
3 Опрацювання вірша «Нове вбрання»
1) Самостійне читання вірша учнями (мовчки).
— Чому одяг діда був дуже незвичайний?
2) Словникова робота.
Жилетпояс
обнованап’яв
панчохиум’яли
садовинадопалися
підстрибомзухвалий
3) Робота над заголовком.
— Прочитайте назву твору. Чи вдало автор дібрав її до небилиці? Доведіть свою думку.
4) Повторне читання вірша вголос. Аналіз змісту.
— З чого пошив собі дід одяг?
— До чого допалися хлопчиська? А корови? Мавпи?
— Чому дід змушений був тікати?
— Чим цікава для вас ця небилиця? Чи є в ній щось правдиве?
— Розгляньте малюнок художника і доберіть до нього рядки з тексту.
5) Вправи на вдосконалення техніки читання.
— Знайдіть найкоротше й найдовше речення.
— Найдовше речення прочитайте на одному диханні.
— Я читаю слово, а ви швиденько відшукуєте його у тексті разом з прикметниками.
Обновамавпи
сорочкацапище
котлетисвинятина
листяпальто
4 Робота у зошиті
V. Підсумок уроку
— Твори якого поета ми сьогодні вивчали?
— Чим вірші-небилиці відрізняються від звичайних віршів?
— З яким настроєм треба читати небилиці?
Для самостійного додаткового читання
Льюїс Керролл «Трулюлю і труляля», Еміль Ріу «Фарби», Елізабет Флемінг «Хто в хатині живе?».
Немає коментарів:
Дописати коментар