ЧИ ПОТРІБНІ БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ? ЯКЩО ТАК, ТО ДЛЯ ЧОГО І ЯКИМИ ВОНИ МАЮТЬ БУТИ?

ЧИ ПОТРІБНІ БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ? ЯКЩО ТАК, ТО ДЛЯ ЧОГО І ЯКИМИ ВОНИ МАЮТЬ БУТИ?

 У тому непривабливому, а подекуди репресивному вигляді, якими вони є впродовж багатьох років, можна із впевненістю стверджувати: батьківські збори не потрібні. Не є таємницею, що певна частина кла­соводів до них навіть особливо і не готується, а просто бере класний журнал і за списком доповідає батькам про успішність дітей, їхні пози­тивні і негативні вчинки, нагадує, що потрібно здати гроші на потреби класу або школи. Все це відбувається на найпримітивнішому рівні. Та все ж спробуємо з'ясувати, для чого-таки існує необхідність збирати разом батьків або якусь певну частину батьківського колективу?

По-перше, для швидкого отримання тієї або іншої інформації, що є необхідною для роботи з дітьми, так би мовити, інформації «з перших рук». Адже, хто володіє такою інформацією, той володіє виховною ситуа­цією. Для класовода така інформація - його професійний капітал, основа прийняття будь-якого рішення. Іноді батьківські збори необхідні як уста­новчі або інструктивні зустрічі, бо школа - живий організм, і в її діяль­ності є природними зміни позиції, вимог до дітей, розпорядку роботи, навчальних нормативів. Все це, особливо у наш мінливий, нестабільний час, повинне бути доведене до відома батьків. Якісь питання необхідно поставити директивно, на інші - отримати згоду або з'ясувати думку батьків. Дуже корисними є збори, на яких.класовод знайомить батьків з аналітичним матеріалом: підсумками успішності за півріччя; причи­нами незадовільної успішності або поведінки, пропусків заняття; рівнем читацьких інтересів та їх динамікою; підсумками медичного обстеження дітей; фактами правопорушень у районі, селі тощо. І це має бути саме аналітичний матеріал, без прізвищ батьків та дітей. Такі збори, що є ко­лективною нарадою однодумців, які домовляються про прийнятні вимоги, розпорядок життя, конструктивні справи на користь дітей, безумовно зможуть виробити якісь спільні для всіх рекомендації та правила.

Потрібними бувають і консультативні збори, що стосуються проблем певної групи учнів, літнього відпочинку дітей, програми шкільних канікул, питань зайнятості учнів у вільний час. У всіх цих питаннях класовод пот­ребує порад, схвалення, підтримки батьків. До таких зборів можна або й необхідно підготувати загальні чи індивідуальні консультації керів­ників гуртків та клубів, шкільного лікаря, логопеда, юриста, інспектора

дитячої кімнати тощо. Але знову ж таки, це повинні бути саме консуль­тації, які збагачують. досвід батьків, а не претензії та настанови.

Іноді виникає необхідність зібрати усіх батьків або певну частину батьківської спільноти для обговорення надзвичайного випадку, складної або конфліктної ситуації. Це колективна нарада дорослих ·стосовно того, як допомогти дітям або одній дитині, що потрапила у складну ситуацію, зазнала труднощів тощо. Тут необхідними є особлива обережність та делі­катність. Такі збори можливі лише тоді, коли вже сформувався колектив батьків-однодумців.

Дуже корисними є збори, на яких діти демонструють матусям, татусям, родичам свої досягнення або звітують про художні, технічні, спортивні, прикладні вміння та досягнення. Адже батьки - найвдячніші глядачі і слухачі, а дітям необ ідне визнання 'їхніх успіхів. І нарешті, необхідні збори, що пов'язані із питаннями надання допомоги окремим дітям і сім'ям, підтримкою багатодітних сімей, матусь-одиначок, хворих дітей. Такі збори потребують значного такту й обережності, мають бути дуже делікатними за стилем.

Взагалі, усім учителям необхідно вчитися спілкуватися з батьками, вести з ними справи. Особливої делікатності потребують розмови про дітей, що мають певні аномалії, вади у розвитку. Максимальна обереж­ність необхідна також у розмовах про дітей-сиріт та напівсиріт. Заслуговує уваги й вміння педагога зізнатися батькам у власних помилках, що допу­щені стосовно Їхніх дітей, принести батькам вибачення. Шкільне життя переконує в тому, що батьківські збори лише тоді досягають мети, коли є розуміння сторін, коли вони відбуваються з піднесенням, викликають запитання, добру дискусію, зіткнення думок і досвіду, а батьки, зали­шаючи збори, продовжують їх У коридорі, на вулиці, у себе вдома.

Крім того, сучасна школа не повинна боятися критики. Сучасна школа повинна не тримати «глуху оборону», а відповідати на критику конкретними справами. Найбільш критичний зворотний зв'язок - це батьки, суть - лише в тому, як вони використають критику і як її сприйме школа. Школа зобов'язана збуджувати у батьків бажання до об'єктивної і раціональної критики. Адже саме батьки завжди володіють достатньо точною, не завжди позитивною, а у багатьох випадках - відверто нега­тивною інформацією про школу, яку їм надають діти. Таку інформацію батькам не потрібно зберігати вдома, а школі потрібно її прийняти, ре­тельно перевірити та якнайшвидше зреагувати (усунути недоліки, влад­нати конфлікти або непорозуміння, встановити контроль тощо).

Чи здатна на це школа? Здатна!' Та щоб виявити негативне, необ­хідно бути шанобливими і терплячими до критики. Які види батьківських зборів може практикувати школа? Це можуть бути загальні і так звані малі збори. Зазвичай загальні збори проводяться п'ять разів на рік ­у серпні-вересні «стартові» і по два на півріччя, а малі збори оголошують тоді, коли виникають труднощі у поточній роботі, або коли необхідна конструктивна допомога класові. На малі збори запрошують. не всіх, а лише окремих батьків. Можна запропонувати також дискусійні збори ­обговорення суперечних нових питань та проблем виховання дітей, збори­ семінари, збори-практикуми, збори-конференції, збори–ділові-ігри, дитячо-батьківські збори, святкові збори, збори – психологічні тренінги, збори-конкурси, збори-наради, підсумкові збори тощо. Ф

Цивілізована школа - це демократичний союз, що заснова~ии на довірі вчителів, батьків, громадськості, різних культурних центрів, не­формальних об'єднань школярів і просто школярів, а підгрунтям цього союзу Є первинне угруповання, яке спрямовує, - батьківські збори.