БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ - ПРАКТИКУМ «В ЯКІ ІГРИ ГРАЮТЬ Наші ДІТИ?»

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ - ПРАКТИКУМ «В ЯКІ ІГРИ ГРАЮТЬ Наші ДІТИ?»

       Мета: показати батькам значення спільних ігор для розвитку ди­тини; познайомити з традиціями і формами ігрового дозвілля у сім'ях; вивчити з батьками під час зборів ігри на розвиток уваги, особистісних й дитини.

Підготовка:

1)    Класовд за допомогою учнів готує листівки - запрошення для батьків із зазначенням теми зборів.

2)    Проводиться дослідження ігрових інтересів дітей і батьків. Дітям пропонують закінчити речення:

Моя улюблена гра - це ...

 дома я полюбляю гратися ...

  Із татом ми граємо    …

   Із мамою ми граємо …

3)Разом із батьківським комітетом класовод аналізує результати дослідження ігрових інтересів. Один із батьків готує повідомлення про

    його підсумки.                                         ,

4)Учитель проводить індивідуальну роботу з тими батьками, які можуть поділитися досвідом сімейного виховання засобами гри.

4)Добираються книжки у відповідності до теми зборів.

Обладнання:

· На дошці написані кольоровою крейдою слова інтерес, задоволення, розвиток.

· На вчительському столі - яскраво оформлений «конверт дружніх запитань».

· На поличці - виставка книжок «Граємо разом із дітьми», виставка ігор та іграшок.

· Заздалегідь підготовлені аркуші з описом ігор, картки для проведення гри «Розбіжність думою>.

· Реквізит для ігор: кубики, пов'язки для очей, зубочистки, різні інші предмети.

ХІД ЗБОРІВ

1.Голова батьківського комітету відкриває збори, оголошує порядок денний, знайомить із порядком проведення зборів.

1.Учитель проводить гру «Розбіжність думою». (Роздаються картки з першими словами речення, а батькам належить їх продовжити.) Використовують такі картки:

· Ваша дитина полюбляє грати ...

· Вдома ми з дітьми граємо у такі ігри ...

· Ці ігри навчають дитину. ..

3.Виступ класовода, в якому передбачені паузи для повідомлення батьків та їхні відповіді на питання.

- Сьогодні ми поговоримо про те в які ігри грають наші діти. Для чого дитині потрібна гра? Які ігри виховують і як, а які є шкідливими? Чи вміють діти поділяти радість, співчувати під час гри? Чому саме про це нам потрібно поговорити? А тому, що наші сучасні діти, ті, для кого гра - життєва необхідність і умова розвитку, - перестають гратися. Ті ж ігри, в які грають діти, стали невеселими, а подекуди й агресивними. Тому наше завдання - ненав'язливо спрямовувати дітей на гуманістичний шлях, виховувати у них бажання допомагати, співчувати, виявляти тер­пимість до інших точок зору. Навчити дітей гратися - навчити жити.

Перервалася традиція передачі ігор від одного дитячого покоління іншому. Зовсім зникли групові ігри.

Хто з вас, шановні батьки, навчає ігор, грається з дітьми в ігри, які пам'ятаєте з дитинства? Розкажіть. (Виступи батьків)

Гра - справа серйозна. «Якою дитина є у грі, такою здебільшого буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається, перш за все, у грі. І вся історія окремої людини як діяча

І робітника може бути представленою у розвитку гри і у поступовому її переході і роботу.» Ця думка належить А. С. Макаренку, видатному педагогові, великому прихильнику дитячої гри. На дошці написані слова інтерес, задоволення, розвиток. Це ключові поняття ігрової діяльності.

До жодної іншої діяльності дитина не виявляє такого інтересу, як до ігрової. Їй цікаво, а отже пізнання і розвиток відбуваються легко, із задоволенням. Ось у чому секрет виховних можливостей гри.

Як ви вважаєте, для чого потрібна дитині гра? (Відповіді батьків) Гра - шлях пізнання дитиною самої себе, своїх можливостей, своїх «меж». Самоперевірка завжди збуджує самовдосконалення. Вже тому дитячі ігри Є важливим засобом самовиховання.

Гра для дітей - це робота, яка потребує справжніх зусиль, неабияких якостей особистості. Під час гри діти долають іноді серйозні труднощі, тренуючи свої сили і спритність, розвиваючи здібності і розум. Гра закріплює у дітей корисні вміння й звички. Діти вчаться розуміти один одного, співчувати, радіти за інших. Саме тому дитина, яка вдосталь награлася  в дитинстві входить у доросле життя позбавленою страхів і проблем.

Гра - це школа моралі в дії. Можна скільки завгодно пояснювати ди­тині, що добре і що погано, проте лише казка і гра здатні через емоційне переживання, через можливість поставити себе на місце іншого навчити діяти відповідно до вимог моральності. Ігри за умови вмілої організації дорослих навчають багатьох чеснот: терпимості до інших, доброті, здатності  відгукуватися на чужу біду, чесності тощо.

Необхідно пам'ятати також, що гра - це найважливіша діяльність у дитячому віці, діяльність, яка визначає розвиток інтелектуальних, фі­зичних і моральних сил дитини. За допомогою гри ефективніше відбу­вається навчання і виховання дитини. Гра - це також і засіб діагностики психічного стану й особистісного розвитку дитини, метод корекції дефектів, недоліків, відставань у розвитку. Крім того, потрібно враховувати, що чим вище у дитини інтелектуальні вміння, тим нижчою є її здатність радіти разом із іншими, поділяючи їх радість. Із врахуванням віку загальна картина є такою: від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку співчутливе ставлення дітей до чужої біди зростає, а здатність радіти за іншого різко зменшується, зовсім зникаючи у десятирічному віці.

Чому так відбувається, і чому ця здатність зникає? Скоріше за все, це підсумок недоліків виховання. Всього цього потрібно вчити, але як? Звичайно через гру!

4.Повідомлення члена батьківського комітету про результати аналізу гри «Розбіжність думок».

Особлива увага у виступі приділяється проблемі виховання дітей у сім'ї ігровими засобами.

5.Навчання батьків правил організації ігор.

- Гра - поняття багатогранне. Існують різні ігри. Завдяки одним можна розвинути мислення і світогляд дітей; завдяки другим - силу, спритність; завдяки третім - конструкторські навички тощо. Пропо­нуємо Вашій увазі ігри розвивального характеру і такі, що безпосередньо впливають на психологічні якості особистості дитини.

Усі ігри індивідуальні й потребують індивідуального підходу Але іс­нують і загальні правила.

Правило перше: гра не повинна містити ані найменшої можливості ризику, що загрожує здоров'ю дітей. Однак, не можна вилучати з неї складні правила, виконати які нелегко.

Правило друге: гра потребує почуття міри й обережності. Дітям при­таманні азарт і надмірне захоплення окремими іграми, що подекуди шкодить навчанню. Гра не повинна бути занадто азартною, принижувати гідність гравців (іноді діти вигадують образливі прізвиська та оцінки за поразку в грі).

Правило третє: занурення дорослих у світ дитячої гри - введення туди нових, розвивальних та навчальних елементів - повинне бути при­родним і бажаним. Не потрібно влаштовувати спеціальних занять, сми­кати дітей, переривати, критикувати їх.

Отже, або навчайтеся гратися разом із дітьми, непомітно і поступово пропонуючи свої варіанти якоїсь цікавої справи, або дайте їм спокій. Добровільність - основа гри.

Правило четверте: не чекайте від дитини швидких і надзвичайних результатів. Може статися, що Ви їх і взагалі не дочекаєтеся! Не квапте дитину, не виявляйте свого нетерпіння. Найголовніше - це ті щасливі хвилини й години, які Ви присвятите своїй дитині і проведете разом із нею. Грайте, радійте відкриттям і перемогам - саме для цього ми й придумуємо ігри та розваги.

Правило п'яте: підтримуйте активний, творчий підхід до гри. Діти ­великі фантазери й вигадники. Вони сміливо доповнюють гру своїми правилами, ускладнюють або спрощують зміст гри. Але гра - справа серйозна, і не можна перетворювати її на поступки дитині.

Творча гра захоплює дитину, - вона відчуває насолоду від вияву фантазії. Дитина грає не лише тоді, коли вона бавиться з іграшками, а завжди, кожну хвилину свого життя, і в найдоречнішу (на наш погляд) хвилину.

Завершуйте гру яскраво, емоційно, результативно - перемога, по­разка, нічия.

Пам'ятайте, що змагання у грі - не самоціль, це лише засіб індиві­дуального самовираження кожної дитини.

6. Конверт дружніх запитань.

Дo уваги батьків - конверт, в якому знаходяться картки із запитан­нями. За бажанням батьки беруть картку із конверта, читають запитання відповідають на нього.

питання можуть бути такими:

Чи часто ви виявляєте ініціативу щодо гри з дитиною?

Що робити у випадку, коли дитина пропонує Вам взяти участь у грі, а у  Вас інші справи або просто немає бажання гратися?

Як бути у випадку, коли будь-яка невдача у грі викликає у дитини пригнічений стан або сльози?

Виставка ігор та іграшок.

Після того, як з'ясували правила гри з дітьми, доцільно здійснити екскурсію - на виставку іграшок дітей даного класу. Ігри та іграшки можуть бути найрізноманітнішими! Це й настільні ігри - шахи, шашки, доміно, конструктори, логічні головоломки; набори юного хіміка, вій­ськового, міліціонера; ляльки - від саморобних до Барбі.

Уважно розгляньте разом із батьками усі експонати. Обговоріть, яка користь і яка шкода дитині від ігор з ними, які якості особистості можна розвинути, а які - знищити завдяки цим іграм та іграшкам.

Особливу увагу приділіть електронним іграшкам та впливу телевізора, відео, комп'ютера на психіку дитини. Окресліть правила безпеки під час ігор із згаданими засобами.

8. Робота з батьками у групах.

Батьки отримують аркуші з описом ігор. Вони ознайомлюються зі змістом і грають у ці ігри.

І) Ігри для розвитку уваги. «Виконайте із зав'язаними очима»

Умова гри: гравець протягом 1-3 хв повинен споглядати предмети на столі і запам'ятати порядок їх розміщення. Після цього йому зав'язують очі.  На прохання ведучого він бере зі столу ті предмети, які йому називають. Якщо один із батьків вдома гратиме удвох із дитиною, ТО доцільно рахувати бали за правильно виконане завдання.

«Збудуйте у темряві»

Для гри знадобляться 10-12 кубиків. Гравець мусить із зав'язаними очима та однією рукою спорудити стовпчик, основою якого є 1 кубик. Це не так складно, але у кожного виходять стовпчики різної висоти. Гравець здобуває стільки балів, скільки кубиків було у стовпчику до того, як він розвалився.

«Намалюйте із зав'язаними очима»

Гравці із зав'язаними очима повинні намалювати (у визначеній послі­довності) будиночок із двома віконцями, парканом, двома деревами по обидва боки від будинку тощо. Завдання можуть бути найрізноманітні­шими!

«Тиша - понад усе»

Уявіть, що в сусідній кімнаті хтось спить. Його не можна будити. Проте необхідно розставити на поличці перемитий посуд або каструлі та кришки (предмети доводиться ставити один на одного). Це потрібно робити тихо. Виграє той, хто зробить це найтихіше.

"Зламаний телефон»

Гравці утворюють дві команди. Ведучий дає першому гравцеві кожної команди складений аркуш із написаною скоромовкою. За сигналом ведучого перший гравець кожної команди прочитує скоромовку і по­шепки передає гравцеві, що стоїть поряд; той - своєму сусідові і так до кінця. Виграє команда, яка найшвидше і найправильніше передала скоромовку.

2)Ігри для розкриття особистісних якостей дитини. "з якої пісні»

За невеличкою музичною фразою, що звучить, необхідно пригадати відому пісню.

"П'ять паличок - десятьма пальцями»

Гравці беруть по п'ять паличок-зубочисток. Їх необхідно підняти зі столу одна за одною, уперши кінці в пальці обох рук: першу паличку ­двома великими пальцями, другу - вказівними, третю, четверту і п'яту середніми, безіменними і мізинцями. Хто перший виконає завдання, той і переможець.

Крім названих ігор, існують ігри-жарти, інтелектуальні ігри, ігри­ розваги тощо. Обрати потрібну Вам гру можете за допомогою виставки книг «Граємо разом із дітьми».

9.Підсумки зборів.

Батьки отримують пам'ятку з порадами щодо проведення ігор, яку необхідно розглядати, як рішення батьківських зборів.