БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ ЯК СКЛАДОВА РОБОТИ З БАТЬКАМИ У СУЧАСНІЙ ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

ЯК СКЛАДОВА РОБОТИ З БАТЬКАМИ У СУЧАСНІЙ ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Система роботи з батьками, сім'ями учнів у сучасному закладі освіти взагалі й, у початковій школі зокрема, є багатогранною і містить значну кількість Різноманітних заходів, які передбачають індивідуальні, групові, колективні та диференційовані форми загально просвітницької, педагогічної, психологічної  та багатьох інших видів діяльності. У нових умовах суспільного, освітнього та технічного розвитку законодавство України чітко визначає межі відповідальності сім'ї за навчання і виховання дітей: саме батьки чи особи, які їх замінюють, зобов'язані постійно дбати про своїх дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здіб­ностей, зміцнгення фізичної освіти тощо.

Сім’я - це первинне природне середовище, джерело духовної та ма­теріальної  підтримки дитини.

З-поміж багатьох функцій, які виконує сім'я, найважливішою є ви­ховна однак катаклізми, що відбуваються у сучасному українському суспільстві, та економічні труднощі гальмують адаптацію сім'ї як соціального інституту до нових умов сьогодення, негативно позначаються на її виховній ролі. Очевидно, що сьогодні сімя не готова взяти на себе всю відповідальність за соціалізацію дітей.

Проте сім'я не є ізольованим мікросередовищем: багатоканальні зв'язки з'єднують її з суспільством; різноманітні зовнішні чинники впливають на її виховну функцію. Важливе місце тут мають заклади освіти, педагоги, які завдяки фаховій освіті володіють необхідними пси­холого-педагогічними знаннями, професійними вміннями і навичками, є важливою складовою в педагогічному трикутнику «дитина - батьки - вчитель».

        Важливу функцію координації виховних дій у сімї у сучасних умовах покладено на освітній заклад, і від того, як організована і реалізована робота з батьками кожного навчального закладу і кожного його окремого класу значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання дітей. Суттєвим за своєю значущістю завданням є широке залучення батьків, усіх дорослих членів сімї до співпраці з педагогічним колективом, до активної участі в житті навчального закладу, класу.

Встановлення та підтримка педагогічної спів дії «діти - батьки - пе­дагоги» повинні вибудовуватися на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві.

Основою такої спів дії повинна стати єдність у ставленні до дитини як до найвищої цінності. Зміст педагогічної діяльності вчителя у зазна­ченій спів дії повинен спрямовуватися на підвищення готовності батьків до виховання дітей, на усвідомлення ними важливості відповідального батьківства, на передачу всім дорослим членам родини певної психо­лого-педагогічної, фізіолого-гігієнічної, правової та іншої інформації, на формування у них відповідних практичних умінь та навичок.

Організацію роботи з батьками у сучасному освітньому закладі умовно можна поділити на такі напрямки:

1)  вивчення сімей учнів, їх виховного потенціалу;

2)  залучення батьків, усіх дорослих членів родини до навчально-виховного процесу як рівноправних учасників,. інтеграція зусиль і гармонізація взаємин педагогічного колективу і батьківської громадськості у створенні сприятливих умов для ефективної роботи освітнього закладу;

3)  формування педагогічної культури сучасної сім'ї та допомога батькам в їх психолого-педагогічній самоосвіті;

4)  корекція виховної діяльності родин із різним типом сімейного неблагополуччя.

Організація роботи з батьками в освітньому закладі - багатоас­пектна і має значні педагогічні можливості. Успіх в організації роботи з батьками значною мірою залежить від особистості та авторитету педа­гога, його професійності, високих моральних, людських якостей, вміння спілкуватися з батьками, колегами, дітьми. Вчитель початкових класів у цьому процесі посідає особливе місце, бо він є першим, хто встановлює контакт із сім'єю учня, і чия компетентність стає обличчям освітнього закладу. Вчитель початкових класів, а у подальшому шкільному житті дітей - класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність із колективом учнів класу, їх батьками, організацію та проведення позаурочної і культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу у створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

Відповідно до «Положення про класного керівника навчального за­кладу системи середньої освіти» класний керівник (вчитель початкових класів) координує виховну роботу батьків, учителів, психолога, медичних працівників, інших учасників навчально-виховного процесу щодо ви­конання завдань навчання та виховання у класному колективі. Він має право вносити пропозиції на розгляд батьківських зборів класу щодо ма­теріального забезпечення та проведення позаурочних заходів, відвідувати учнів (вихованців) за місцем проживання (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчати умови їх побуту та виховання тощо.

З-поміж усіх раніше зазначених аспектів роботи із сім'ями у сучас­ному освітньому закладі розглянемо той, що стосується організації ро­боти з батьками, що спрямований на об'єднання батьків у згуртований колектив;

Провідною формою роботи з батьками у цьому напрямку, яка харак­теризується значною педагогічною доцільністю, є батьківські збори. Бать- . ківські збори - це громадський орган, який своїми рішеннями визначає завдання, зміст, напрямки роботи батьківського колективу, класу, освіт­нього закладу. Порядок їх проведення є довільним, на розсуд класного керівника (вчителя початкових класів). На батьківських зборах згурто­вується колектив батьків, формується загальна думка щодо актуальних проблем життєдіяльності класу, колективна відповідальність батьків за весь клас в цілому і за кожну конкретну дитину, формується педагогічна культура батьківської громадськості. Класні батьківські збори виявляють думки і точку зору як батьків, так і вчителя, виробляють колективні рі­шення і спільні єдині вимоги до навчання і виховання дітей. Ефектив­ність класних батьківських зборів значною мірою залежить від вибору вчителем актуальних для батьків проблем і подальшого обговорення їх з ними.

На батьківських зборах відбувається обрання батьківського комітету класу; підбиття підсумків роботи з учнями; систематичне ознайомлення батьків із завданнями, новим змістом і напрямками навчально-виховного процесу, специфікою роботи сучасного закладу освіти. Батьки отримують інформацію про нормативно-правове підґрунтя освітніх нововведень, мету запровадження нових предметів і курсів.

Основна частина батьківських зборів класу спрямована на форму­вання педагогічної культури батьків і має бути висловлена у будь-якій із форм - лекція, бесіда, дискусія, диспут, педагогічні читання тощо. Періодичність проведення батьківських зборів - 4-5 разів на рік, але у випадку педагогічної необхідності їх кількість може бути збільшена. Окрім класних батьківських зборів можуть організовуватись збори за паралеллю класів, загально шкільні батьківські збори.

На класних батьківських зборах за пропозицією батьків, клас­ного керівника формується батьківський комітет класу у складі 5 осіб (у повних класах). Батьківський комітет класу - це постійно діючий орган, який сприяє зміцненню зв'язків сім'ї, освітнього закладу, громад­ськості, залученню всіх учасників до активної життєдіяльності класного

колективу, організації змістовного дозвілля школярів, педагогічного все­обучу батьків тощо.

Вищим колегіальним органом батьківського і громадського самов­рядування в школі є загальні збори (конференція) учасників виховного процесу, які скликаються не менше одного разу на рік. На цих. зборах створюється рада загальноосвітнього навчального закладу. У період між загальними зборами (конференцією) вона є постійно діючим органом батьківського і громадського самоврядування. До ради обираються пред­ставники від педагогічного колективу, учні основної та старшої школи, батьки та представники громадськості.

За рішенням загальних зборів (конференції) у навчальних закладах усіх типів і форм власності може створюватись піклувальна рада як орган самоврядування, що формується із представників органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, навчальних закладів, батьків, окремих громадян із метою залучення громадськості до розв'язання проблем освіти, забезпечення сприятливих умов для ефективної роботи загальноосвітнього навчального закладу.