ТЕМАТИКА І РОЗРОБКИ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ, ЛЕКЦІЙ ТА БЕСІД ДЛЯ НИХ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

ТЕМАТИКА І РОЗРОБКИ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ, ЛЕКЦІЙ ТА БЕСІД ДЛЯ НИХ
У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Орієнтовний перелік тем батьківських зборів у початковій школі

може бути таким:                                  .

· Психологічні і фізіологічні особливості учнів молодшого шкільного

    віку.                           .

· Розпорядок дня і його вплив на якість навчання.

· Світ очима першокласника. Особливості сприйняття учнів-пер­шокласників.

· Роль читання на початковому етапі навчання. Читання як джерело знань і одна з основ формування особистості.

· Роль гри у розширенні світогляду дитини.

· Виховання працелюбства. Розподіл обов'язків у сім'ї.

· Діти і гроші. Сімейний бюджет і дитина.

· Пустощі та хуліганство - чи є різниця?

· Роль сім'ї у формуванні особистості дитини.

Запропоновані теми школа і вчитель можуть взяти за основу для створення власних планів, а можуть укласти інші, із врахуванням про­блем, що постають перед ними у виховній роботі і потребують негай­ного розв'язання, а також з огляду на особливості класного колективу та батьківської аудиторії.

Крім того, враховуючи особливості виховання молодших школярів різного віку та рівень педагогічної культури батьків на різних щаблях їхньої співпраці зі школою, потрібно мати на увазі, що будь-які, у тому числі й заплановані, теми батьківських зборів можуть мати певну спе­цифіку, а отже й їх формулювання можуть бути дещо змінені.

Наприклад:

І клас

· Чи готова Ваша дитина до навчання в школі? (Травневі збори для батьків майбутніх першокласників)

· Будьмо знайомі! (Батьківські збори - психологічний тренінг)

· Перші шкільні труднощі, як їх запобігти? (Батьківські збори - під­сумок адаптаційного періоду)

· Розвиток уваги у дітей та шляхи Ії формування.

· Формування читацьких інтересів дитини.

·В які ігри грають наші діти?

2 клас

Я к допомогти молодшим школярам у навчанні? Виховання свідомої дисципліни у другокласників. Як допомогти дитині впоратися із емоціями? Наші помилки у вихованні дітей. Виховання любові до природи.

З клас

Сімейні традиції та їх значення в житті дитини. Виконуємо домашні завдання.

Який тато потрібен дитині?

Як формувати у дітей навички ненасильницького спілкування? Про слова, про мову, про культуру спілкування.

4 клас

Статеве виховання як складова сімейно-морального  виховання дітей.

Групова форма роботи - ефективний засіб організації навчання. Про «брудні слова» і жаргонізми.

· Сімейний альбом.

· Моя сім'я - моя радість.

Найпершими шкільними батьківськими зборами є збори «Чи готова паша дитина до школи ї»

Ці збори заслуговують особливої уваги. Вони, зазвичай, відбуваються травні і мають на меті:

· познайомити батьківський колектив із особливостями адаптації дітей до першого року навчання в школі;

· запропонувати практичні поради щодо адаптації дитини до школи.

Початок навчання в школі - один із найскладніших і відповідальних моментів у житті дітей як у соціально-психологічному, так і у фізичному плані. Це не лише нові умови життя й діяльності людини - це нові контакти, нові обов'язки. Змінюється все життя дитини: все підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам і турботам. Це дуже напружений період - перш за все, тому що школа з найперших днів ставить перед учнем цілу низку таких завдань, які безпосередньо не пов'язані з його досвідом; вимагає максимальної мобілізації інтелекту­альних і фізичних сил.

Адаптація дитини до школи відбувається поступово. Не день і навіть не тиждень знадобляться для того, щоб освоїтися в школі по-справ­жньому. Це доволі тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Більшість дітей цілком готові до школи. Бажання пізнавати нове, усвідомлення важливості кроку, значущості свого статусу: «Я - вже учень!», готовність до виконання завдань, що стоять перед. ними, допомагають дітям прийняти вимоги вчителя, що стосуються їх­ньої поведінки, стосунків з однолітками, підпорядкування новому роз­порядку дня, занять тощо.

Незважаючи на те, що виконання багатьох правил є досить непростою справою, учнем вони сприймаються як суспільно значущі і неминучі.

Що приваблює дитину в школі?

Як правило, це зовнішні моменти шкільного життя - портфель, зо­шити, підручники, сама школа (гімназія), нові друзі, нові знайомства. Все це, звичайно, ще не є ставленням до нового виду діяльності, до на­вчання як такого, не є бажанням вчитися заради отримання знань, але водночас - це основа бажання змінити своє місце в суспільстві. Однак бажання малюка не завжди збігається з його можливостями, адже зміна соціального статусу і нормальна адаптація до нових умов здебільшого визначається рівнем вольового розвитку.

У різних дітей цей рівень виявляється різним, та для успішної ро­боти необхідно, щоб дитина зуміла безболісно прийняти нові вимоги, зрозуміти і прийняти специфіку навчальної ситуації, вимоги вчителя, нарешті, щоб могла відрізнити вчительку від бабусі, з якою можна ве­редувати. Допоможіть дитині зрозуміти й прийняти відносну умовність спілкування, правила і норми поведінки. Малюкові необхідно спілкуватися з однолітками, навчитися працювати в колективі і у певному темпі. Колективна діяльність у класі передбачає інтенсивне спілкування і спільну діяльність як з іншими учнями, так і з учителем.

Що робити, якщо Ваш першокласник не бачить клітинок (не може відмічати 2-3 клітинки, знайти точку їх перетину)? Із ним необхідно укладати узори з мозаїки, викладати фігурки з невеличких частинок щоденно. А ще - нехай першокласник вдома малює. Наприклад, фло­мастером, що залишає товсті і тонкі лінії, нехай зображає «кривулі», а Ви домальовуйте, щоб вийшов смішний малюнок або такий, на якому легко впізнати той або інший предмет. Так малюк навчиться бачити не лише площину, але й лінії.

Олівцями, які малюють «товсто» і «тонко», пропонуйте заштриху­вати малюнки - то густо, то рідко. Не пропонуйте малюкові робити це кульковою ручкою, бо вона напружує м'язи кисті, а запропонований вид діяльності допомагає їх розслабити.

Будь-якого іншого дня візьміть акварельні фарби або гуаш і тоненьким пензликом обведіть малюнок. Навчіть робити це і Вашу дитину. Спо­чатку нехай обводить більші фігури, а потім - менші. Для чого? Дитині доведеться у прописах повторювати рисунок, отже, потрібне попереднє тренування. Якщо не виходять кружечки, вправляйте дитину у заведенні дзиґи то правою, то лівою рукою.

Навчайте дитину також зафарбовувати малюнки аквареллю так, щоб пензлик лишав на папері тонесеньку смужку. До того ж, зафарбовувати необхідно кінчиком пензлика, не притискаючи його до аркуша. Так рука й око привчаються працювати разом.

А зараз - дещо про ліву руку. ..

У тих, хто пише правою рукою, вона здебільшого не діє. Та у тому, діти працюють лише правицею, немає нічого доброго. З часом може скривитися хребет. Обидві руки мають бути на столі: це поза того, хто пише. Але вона для дитини не є природною. Як з цим бути? Необхідно учити хлопчиків і дівчаток набирати петлі на товстих спицях і товсти­ми нитками. Це тренує лікоть і терпіння.

А ще - про пальчики ...

Вони у малюків такі неслухняні! Їх також можна тренувати за допо­могою спиць, а можна ліпити з пластиліну або з глини бублички, гір­лянди, видавлювати пальчиками фігурки ...

Що стосується читання, то, по-перше, не наполягайте на тому, щоб дитина вивчила напам'ять абетку, - на жаль, деякі батьки цього вима­гають. Не читайте по кілька разів одне й те саме. Навчайте дітей усіх букв одразу, обирайте книжечки з коротенькими текстами. Можна написати різні слова на папері для заміток із Клейовою основою, прикріпити ЇХ на різних предметах у кімнаті і навчати дитину їх розпізнавати. Після чого читайте текст разом із дитиною.

Стосовно математики потрібно зауважити, що розвитку кмітливості, спостережливості, вміння логічно мислити сприяють розв'язування різних кросвордів, ребусів, які Ви можете знайти у дитячих журналах, спеціальній літературі, на дитячих сторінках дорослих видань. Використовуйте за­вдання щодо знаходження відмінностей та спільного на малюнках - це дозволить краще засвоїти порівняння в математиці. Відгадування ребусів, того ж, надасть цілісності сприйняттю математики й мови ...

Не забороняйте гратися дівчаткам із ляльками, а хлопчикам ­іграшковими автомобілями. Граючись, вони краще засвоюють лічбу, навчаються розуміти суть завдання.

Усі батьки бажають, щоб їхня дитина була найкращою. І вчитель 1 класі переконує їх, що саме такою вона й буде, якщо батьки будуть міцно дружити зі школою, доходити до її справ, допомагати жити інте­ресами дитини. Це складно, але потрібно. Не соромтеся приходити до школи. Лише добра і постійна допомога дітям, терпіння і наполегливість приводять до бажаних результатів.

На особливу увагу також заслуговують вересневі батьківські збори, про які йдеться нижче.

Вересневі збори та вибори батьківського комітету. У вересні на перших у навчальному році батьківських зборах, необхідно обрати бать­ківський комітет. Кандидатури майбутніх членів батьківського активу по­трібно ретельно обміркувати, провести бесіди з кандидатами. Членами батьківського комітету можуть бути люди, які успішно виховують власних дітей, - інакше вони не будуть користуватися авторитетом серед решти батьків.

Необхідно пам'ятати, що вибори активу без попереднього відбору кандидатів призводять до того, що до його складу потрапляють випад­кові люди, які лише на папері є членами активу, але не ведуть жодної роботи.

Дуже важливо намітити склад батьківського активу так, щоб до нього входили не лише матусі, а й татусі. Це дуже важливо для індивідуалізації виховної роботи з дівчатками та хлопчиками, для проведення цілої низки позакласних заходів.

Намічених кандидатів до батьківського комітету потрібно запро­понувати батьківським зборам, мотивуючи, чому вибір пав саме на ці кандидатури. Якщо збори вирішать замінити будь-кого у складі активу,

необхідно прислухатися до їх думки.              ..

Не потрібно забувати, що часто корисними членами активу бувають бабусі та дідусі учнів, які мають неабиякий досвід сімейного виховання,виховної роботи на виробництві, в армії, у народному господарстві.

Маючи більше часу для суспільної роботи в школі, ніж батьки, Вони під керівництвом класовода можуть надати значну допомогу у роботі як із дітьми, так і з батьками, особливо у молодих сім'ях.

Щоб батьки стали дійсними помічниками школи, необхідно з са­мого початку навчального року залучати їх до розв'язання тих виховних завдань, які поставлені на навчальний рік. Класовод до перших зборів повинен підготувати повідомлення,в якому потрібно висвітлити основні напрямки в роботі школи, найважливіші заходи виховного характеру на рік, і на цьому тлі чітко визначити, чого школа чекає від сім'ї, якої допомоги потребує, і на що просить звернути особливу увагу. Це важ­ливо ще й тому, що батьки будуть знати, чим живе їхня дитина в школі, чого хоче досягти класовод і колектив класу. На всіх наступних зборах упродовж року класовод не повинен забувати інформувати батьків про те, як колектив класу й окремі учні залучилися до досягнення постав­леної мети.

На цих же зборах корисно нагадати батькам про розпорядок дня школяра даної вікової групи. Батьківський комітет класу розпорядок дня має мати на руках. Він знадобиться їм для індивідуальної роботи з батьками.

Нарешті, на перших у новому навчальному році зборах потрібно розповісти про характер і зміст роботи загально шкільного лекторія з питань пропаганди педагогічних знань, щоб привернути до нього увагу батьків.

Якщо в класі є батьки, які в минулому відвідували: цей лекторій, корисно надати Їм слово, щоб вони розповіли, як лекторій допоміг їм у підвищенні їх педагогічних знань.

Починаючи з перших зборів, класовод повинен резервувати час для надання індивідуальних консультацій з батьками, що необхідно довести до їх відома ці консультації повинні бути дійсно індивідуальними і такими, що ґрунтуються на довірі. Вони зближують вчителя-класовода з батьками, полегшують виховну роботу з дітьми.

Подальший графік проведення батьківських зборів укладається з роз­рахунку двічі на півріччя. Виняток може становити друге півріччя, упро­довж якого можна провести три зустрічі з батьками. Запорукою успішності рооботи з батьками як батьківські збори, окрім раніше зазначених чинників, є розмаїття форм і методів психолого-педагогічного супропроводження, що застосовуються для їх підготовки й проведення: тренінги, ділові ігри, дискусії, лекції, науково-практичні семінари, консиліуми.

Обираючи форму роботи у цьому напрямку, важливо врахувати ККД різних способів подачі інформації. Значного ефекту, наприклад, можна досягти, залучаючи до участі у роботі зборів усіх батьків, поєднуючи лекцію з діловою грою, а під час проведення бінарних лекцій, які готуються і проводяться кількома фахівцями (психологом і педагогом, лікарем і педагогом, педагогом і бібліотекарем), батьки мають можливість порівняти позиції різних спеціалістів і визначити своє ставлення до про­блеми, що розглядається.

Досить популярними також Є спільні збори батьків і дітей, збори з використанням соціокультурного досвіду тощо.

Такі збори мають певну структуру: теорія питання, що розглядається, розв’язання проблемних ситуацій (надуманих або конкретних) у групах або парах, анонімний аналіз результатів діагностичних досліджень дітей (загальних або індивідуальних - залежно від мети зборів), практичні поради батькам у відповідності до теми зборів, проведення анкетування і тестування батьків, різні форми рефлексії.

Взаємодію школи з батьками на соціокультурній основі можна розглядати як складову частину більш широкого явища: педагогізацію середо­вища, З цієї позиції стратегічною метою роботи з батьками стає завдання формування у батьків готовності і здатності відчувати себе вихователем, носієм певної культури і соціального досвіду, який вони зобов'язані пе­редати дітям. Під час організації такої взаємодії класовод прагне на батьківських зборах та в інших видах співпраці озброїти батьків доступними для них методиками й формами роботи з дітьми в сім'ї.

Як ілюстрації в даному блозі пропонуються розробки батьківських зборів. Одні з них прописані детально, з усіма нюансами підготовки і проведення, інші - у вигляді протоколів батьківських зборів, деякі ­у вигляді конспектів або сценаріїв.