Природа 2 клас Тема: Як людина використовує властивості повітря

Природа 2 клас

Тема: Як людина використовує властивості повітря

Мета: розширити уявлення учнів про використання повітря; розвивати мислення, допитливість; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
Перевірка домашнього завдання
Повторення властивостей повітря (за схемою)
Повітря займає місце Повітря рухається Повітря пружне
Властивості повітря
Повітря розширюється при нагріванні і стискається при охолодженні
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як людина використовує властивості повітря.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 87)
— Прочитайте текст. Про яку властивість повітря в ньому йдеться?
Для допитливих
Про риб, мешканців підводного світу, потурбувалася природа, забезпечивши їх плавальним міхуром, який теж заповнений повітрям. За потреби піднятися або опуститися у воді риба змінює розмір свого міхура.
Підсумок. Повітря невидиме, прозоре, безбарвне, не має ані запаху, ані смаку. При нагріванні повітря розширюється, а при охолодженні — стискається. Без повітря неможливе життя на Землі.
2. Я к людина використовує властивості повітря
1) Повітря стискається і пружне.
— Ця властивість повітря широко використовується.
— З’єднайте лініями: хто використовує — як використовує.
Пожежні гальма.
Малярі сильний струмінь води.
Водії розбризкують фарбу.
(Пожежні — сильний струмінь води, малярі — розбризкують фарбу, водії — гальма; можна ще додати: шахтарі — відбійний молоток, будівельники — пневматичний пістолет.)
2) Тепле повітря піднімається вгору.
— Цю властивість повітря ви можете побачити й удома, коли тепле повітря з пічної труби піднімається вгору. Люди помітили цю властивість повітря і вирішили використовувати її для підйому вгору різних предметів. Так винайшли повітряну кулю. Вона рухалася туди, куди дме вітер. Незабаром учені створили повітряну кулю, яка була оснащена кермом, нею можна було управляти. Таку повітряну кулю назвали аеростат.
3) Повітря зберігає тепло.
— Чому звірі, готуючись до зими, одягають теплі пухнасті шубки? (Відповіді дітей.)
— У пухнастих шубках між ворсинками більше повітря, яке зберігає тепло.
— Чому звірі і птахи в сильний холод ховаються в сніг? (Відповіді дітей.)
— Хоч сніг і холодний, але між сніжинками є повітря. Це повітря і захищає тварин від холоду. Отже, повітря має ще одну корисну властивість — зберігати тепло. Тому в будинках встановлюють подвійні віконні рами.
— Отже, повторимо, які властивості повітря використовує людина:
- повітря стискається і пружне;
- повітря рухається;
- гаряче повітря піднімається вгору;
- повітря зберігає тепло.
3. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Р обота в парах за картками
— Установіть відповідність.
Властивості повітря Спосіб використання
Пружність. Подвійні віконні рами у холодних районах.
Погано проводить тепло. Светр.
Завжди знаходиться в русі. Повітряні кульки.
Гаряче повітря піднімається вгору.
Автомобільні шини, батут, м’яч.
Провітрювання кімнати.
Повітряний змій.
2. Ч итання казки «Хто сильніший» (див. Додаток на с. 56)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Які властивості повітря ви знаєте? (Прозоре, безбарвне, не має запаху і смаку, пружне, завжди знаходиться в русі, гаряче повітря піднімається вгору, а холодне опускається вниз.)
— Як люди навчилися використовувати повітря?
VII. До машнє завдання
С. 87.
— Разом із дорослими перевірте властивість повітря при охолодженні стискатися, а при нагріванні — розширюватися.

Природа 2 клас Тема: Повітря та його властивості

Природа 2 клас

Тема: Повітря та його властивості

Мета: розширити уявлення учнів про повітря; за допомогою дослідів ознайомити із властивостями повітря (повітря існує, займає частину простору, розширюється за нагрівання); виховувати дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
— Що є необхідним для існування людини?
— Чим ми дихаємо?
Загадка
Таке велике, що займає увесь світ.
Таке маленьке, що в щілину зайде. (Повітря)
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми поговоримо про повітря, ознайомимося з деякими його властивостями.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 85–86)
— Пригадайте, що ви знаєте про повітря.
— Пригадайте, які досліди доводять, що повітря існує і займає будь-який простір.
— Незважаючи на те, що ми не бачимо повітря, не можемо скуштувати його або відчути, ми без повітря не можемо жити.
— Спробуйте затулити рукою ніс і рот. Що відчуваєте?
— Скільки часу може прожити людина без їжі? без води? без повітря?
— Доведіть, що без повітря не може жити жодна жива істота.
— Які ще властивості має повітря? Розгляньте малюнок на с. 85. Проведіть дослід.
— Зробіть висновок: при нагріванні повітря... (розширюється), при охолодженні... (стискається).
— Розгляньте фотографію на с. 86. Чому повітря треба охороняти? Що забруднює повітря?
— Поміркуйте, чи впливає погода на кількість бруду в повітрі.
Сторінка дослідника
Як виявити забруднення повітря Щоб більше дізнатися про забруднення повітря у квартирі, поблизу свого будинку чи у класній кімнаті, спробуйте використати шматочки картону, змазані вазеліном. Розкладіть їх у різних місцях і залишіть приблизно на тиждень. Який шматочок картону зібрав найбільше бруду?
Перевір себе
— З якими властивостями повітря ти ознайомився?
— Чи доводилося тобі спостерігати прояви властивостей повітря у житті? Наведи приклад.
— Поясни, чому, коли ти вкидаєш у чай шматочок цукру-рафінаду, з нього виділяються бульбашки.
— Поспостерігай за повітрям ранком, коли йдеш до школи, і ввечері. Що ти помітив?
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Б есіда про охорону повітря
— Діти, людям і тваринам, заводам і машинам — усім потрібне повітря. Чому ж на Землі його не стає менше? (Відповіді дітей.)
— Так, тому що на Землі є зелені рослини. Людина дихає киснем, а видихає вуглекислий газ. А рослини ніби дихають вуглекислим газом, а видихають кисень, який потрібний людям і тваринам.
— А від чого повітря може забруднюватися? (Відповіді дітей.)
— У містах будується багато заводів. З їх труб у повітря піднімається дим, у якому багато пилу, отруйних речовин, шкідливих для здоров’я всіх живих істот. Вихлопні гази автомашин так само забруднюють повітря. Спалювання опалого листя з дерев призводить до забруднення повітря.
— Що ж роблять люди, щоб повітря було чистим? (Відповіді дітей.)
— На заводах працюють установки, які уловлюють пил і отруйні гази. Учені розробляють нові машини, які не забруднюватимуть повітря. А головним очисником повітря є зелені насадження. Ось чому так легко дихається в лісі. Одна тільки тополя виділяє кисню стільки, скільки 3 липи, 7 ялин, 4 осики.
2. Г ра «Додай словечко»
Без повітря немає... (життя). Без води можна прожити декілька... (днів), без їжі — декілька... (тижнів), а без повітря — лише декілька... (хвилин).
3. Г ра «Так — ні»
— Відповідь дайте одним словом: згодні — «так», не згодні — «ні».
- Холодне повітря піднімається вгору. (Ні)
- Повітря зберігає тепло. (Так)
- Повітря рухається. (Так)
- Повітря погано стискується. (Ні)
- Повітря має форму. (Ні)
- Повітря розширюється при нагріванні (Так)
- Повітря добре оберігає взимку землю від промерзання. (Так)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Які властивості повітря ви знаєте? (Прозоре, безбарвне, не має запаху і смаку, пружне, завжди знаходиться в русі, гаряче повітря піднімається вгору, а холодне опускається вниз.)
— На уроці ми довели, що повітря знаходиться навколо нас усюди. Якщо його так багато, то чи потрібно його охороняти, піклуватися про його чистоту?
— Що треба робити, щоб повітря на землі не стало менше? (Ні — машинам, так — велосипеду!)
— Що потрібно робити для того, щоб повітря було чистим? (Більше насаджувати дерев, кущів — вони збагачують повітря киснем, роблять його чистішим і свіжішим.)
VII. До машнє завдання

Природа 2 клас Тема: Ознаки весни

Природа 2 клас

Тема: Ознаки весни

Мета: ознайомити учнів з весняними явищами у неживій природі; вчити спостерігати, характеризувати ознаки неживої природи навесні; розвивати уяву; виховувати любов до природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
— Відгадайте загадку.

Привітанням журавля
Я пробуджую поля,
Я розтоплюю сніги,
Щоб ожило все навкруги.
Відгадайте, хто вона
Ця красуня чарівна? (Весна)
— Про яку пору року йдеться у вірші? (Про весну.)
— Дійсно, після суворої красуні-зими з її морозами, хуртовинами, іскристими снігами і дзвінкою кригою до нас приходить весна. Про це ми з упевненістю стверджуємо, подивившись на календар 1 березня. А уявіть, що календар зник. Невже весна не настане, чи ми не помітимо її приходу?
III. По відомлення теми і мети уроку
— Отже, сьогодні на уроці ми маємо з’ясувати, які явища у природі вка-
зують на прихід весни, які її головні ознаки, прикмети.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 82–84)
— Яка пора року змінює зиму? Назвіть весняні місяці.
— Поміркуйте, чому в народі кажуть: «Весна настає, сонця додає».
— Розгляньте фотографію на с. 82. Розкажіть про природу в березні.
— Розгляньте фотографію на с. 83. Розкажіть про природу в квітні.
— Поміркуйте, чому в народі кажуть: «Квітень — щука хвостом лід роз-
биває».
— Розгляньте фотографію на с. 84. Розкажіть про природу в травні.
— Поміркуйте, чому в народі кажуть:
- Дощ весняний хліби піднімає.
- Дощ у травні зайвим не буває.
- Квітень — з водою, а травень — з травою.
— Що таке проталина? Коли буває грім?
Перевір себе
— Поясни, чому весну вважають найвеселішою порою року.
— Дізнайся, чому весняні місяці отримали такі назви. Із чим це пов’язано?
— Назви основні ознаки кожного місяця. Спостерігай, чи будуть вони повторюватися з року в рік.
— Отже, зміни в живій природі навесні пов’язані зі змінами в неживій природі. Сонце вище, ніж узимку. Дні стали довшими. На вулиці потеплішало. Небо навесні блакитне, високе. Хмари білі, легкі. Сніг і лід тане. На річках льодохід, повінь. Навесні в різні місяці йде то сніг, то дощ. У травні гримить перша гроза. Ґрунт відтає, на деревах з’являються бруньки, а потім клейкі листочки. Зацвітають первоцвіти. З’являються комахи. Повертаються перелітні птахи. Лісові звірі виводять потомство.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Г ра «Ознаки весни»
— Послухайте вірш А. Костецького і спробуйте запам’ятати якомога більше ознак весни.
Все прокидається поволі,
Зі сну зимового встає.
Радіє гай, радіє поле,
Земля поталу воду п’є.
Скресає і щезає крига,
Бурульки падають з дахів.
А вітерець прозорокрилий
Додому підганя птахів.
У лісі, на галяві теплій,
Поміж ялинок запашних,
Уперше спалахнув метелик,
Тендітний вогничок весни.
— Які ознаки весни ви запам’ятали?
2. Г ра «Назви “зайве” слово»
- Березень, січень, квітень, травень.
- Ведмідь, їжак, журавель, білка.
- Лелека, ворона, ластівка, лебідь.
3. Г ра «Підкресли прикмети весни»
- Сонце світить яскраво;
- небо ясне, блакитне;
- теплий дощ;
- збільшується ніч;
- підвищується температура повітря;
- прокидаються після сплячки тварини;
- на деревах набубнявіють бруньки;
- зацвітають проліски.
4. Г ра «Поясни народні прикмети»
- Як не лютуй, а на весну брів не хмур.
- Весна — днем красна.
- Весна відмикає дерева й води.
- Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Назвіть весняні місяці.
— Які зміни відбуваються в неживій природі навесні?
— Які зміни відбуваються в живій природі навесні?
VII. До машнє завдання

Загадка про весну

Загадка про весну

Привітанням журавля
Я пробуджую поля,
Я розтоплюю сніги,
Щоб ожило все навкруги.
Відгадайте, хто вона
Ця красуня чарівна? (Весна)

Природа 2 клас Тема: Екскурсія в природу. Спостереження за природою взимку (у лісі, парку)

Природа 2 клас

Тема: Екскурсія в природу. Спостереження за природою взимку (у лісі, парку)

Мета: провести спостереження за станом дерев і кущів, трав’янистих рослин, за життям тварин, сніговим покривом; розвивати увагу, допитливість, спостережливість; виховувати інтерес до спостережень за природою, дбайливе ставлення до тварин.

Обладнання: лопата для розкопування снігу; вуличний термометр; лупа; годівниці і корм для птахів.

Хід уроку

I. Ро бота за підручником (с. 151–155)

Ознайомлення із завданнями для спостережень

1) Під час екскурсії до зимового лісу зверніть увагу на висоту сонця над горизонтом, стан неба, чи падає сніг. За допомогою снігової рейки (лінійки) виміряйте товщину снігового покриву в різних місцях — біля дерев і на відкритому місці. Чи однаковий він? Поміркуйте чому. Результати вимірювання запишіть у зошит удома.

2) Спостерігайте за рослинами. Які на вигляд листяні рослини? Чи всі скинули листки? Спробуйте визначити назви дерев: за залишками листя; за корою; за гіллям.

Зимові гілки тільки на перший погляд здаються однаковими. Якщо придивитись уважніше, вони всі різні. У бруслини гілки зеленого кольору, черемхи — блискучо-коричневого, горобини — білувато-сірого, калини — жовтуватого. Багато гілок мають специфічні ознаки: колючки в шипшини й глоду, вузли в дуба.

Спробуйте розрізнити хвойні дерева: за хвоїнками, за корою, за шишками, за гіллям. Гілки ялин дуже пружні, під снігом за зиму вони опускаються, а влітку дерево стає струнким. Під час сильних морозів розтріскуються шишки у ялин і сосен. Насіння, повільно обертаючись, розлітається на невеликі відстані. Розгребіть сніг до землі. Якщо побачите там зелені рослини, поміркуйте, чому вони не загинули під снігом.

3) Спостерігайте за птахами, білками. Придивіться до слідів. Яким тваринам вони належать?

Прислухайтеся, чи шумить ліс, чи чути голоси птахів.

Про свої спостереження у природі запишіть у зошиті.

4) На подвір’ї школи або в лісі поспостерігайте за сніжинками.

Підставте рукавицю і зловіть сніжинку. Тільки прикрийте ніс і рот рукою, щоб від теплого дихання сніжна «зірочка» не розтанула. Уважно розгляньте ці крижані кристали. Що ви побачили? Спіймайте сніжинку на долоню без рукавиці. Що відбулося зі сніжинкою? Чому? Зловіть нові сніжинки і розгляньте їх за допомогою лупи. Що ви помітили? Скільки у них промінців?

Спробуйте замалювати сніжинку, яка вам найбільше сподобалася, у блокноті. Організуйте у класі виставку малюнків сніжинок. Порівняйте їх із тими, які ви вирізали з паперу на уроці праці або якими прикрашали ялинку. Що між ними подібного?

Прикрасьте своєю сніжинкою ялинку або вікно.

Прочитайте, якими бувають сніжинки.

Які сніжинки вам довелося побачити під лупою?

Розкажіть батькам про свої відкриття під час практичної роботи та про те, що ви дізналися про сніжинки.

Підготуйте загадки про сніжинки і загадайте їх однокласникам.

II. П роведення спостережень

Спостереження краще проводити у групах.

1-ша група — метеорологи.

Завдання

Скласти опис погоди за поданим планом.

План

1) Стан неба.

2) Висота сонця.

3) Температура повітря. (Вимірювання за допомогою термометра.)

4) Опади.

- Визначити, які зміни відбулися у погоді порівняно з осінню;

- під лупою розглянути будову сніжинок;

- поміркувати, яке значення має сніг узимку.

2-га група — дослідники рослин.

Завдання

- За корою дерев, гіллям визначити назви дерев, які ростуть на заданій ділянці;

- оглянути гілки листяних рослин, знайти на них бруньки;

- дослідити, на яких деревах листя залишилось зеленим;

yy визначити, у якому стані знаходяться трав’янисті рослини;

- розкопати сніг, розглянути зимуючі трав’янисті рослини і кущі, подивитися, як виглядає листя;

- після спостережень відповісти на питання: «Чи міняють листя хвойні дерева»?

3-тя група — дослідники тварин.

Завдання

- Дослідити, які тварини ведуть активний спосіб життя;

- чи помітили комах і чому;

- чим харчуються птахи взимку;

- як люди допомагають птахам перезимувати.

4-та група — народознавці.

Завдання

- Пригадати, які є зимові народні прикмети.

III. Обговорення результатів спостережень. Підсумок екскурсії Під час перевірки результатів спостережень учитель підкреслює, що у дерев, кущів і трав’янистих рослин є бруньки, з яких навесні розвинуться листя і паростки.

— Чому зимою рослини не замерзають?

Учні розповідають про захисну роль снігового покриву, про те, що рослини затримують здування снігу з поверхні землі.

Учитель пропонує учням «послухати ліс». Діти доходять висновку, що взимку в лісі тихо, не чутно щебетання птахів. Потім учитель звертає увагу дітей на сліди птахів і пропонує пошукати їдальню дятла, повідомивши, що дятел розкльовував шишки в певних місцях.

Висновок: з приходом зими стало холодно, земля вкрилася снігом, листяні дерева і кущі стоять без листя, але вони продовжують жити, на них є бруньки, з яких навесні розвинеться листя.

Зима — важка пора року для звірів і птахів, оскільки стає холодно, зменшується кількість корму, тому тварин треба підгодовувати. Учні розвішують годівниці і насипають у них корм.

Природа навесні

Природа 2 клас Тема: Звірі взимку

Природа 2 клас

Тема: Звірі взимку

Мета: дати учням уявлення про те, як зимують звірі; обговорити, як можна допомогти тваринам; розвивати мовлення учнів; виховувати допитливість, любов до тварин, що мешкають у лісах.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
Перевірка домашнього завдання
Гра «Так чи ні?»
- Сонце стоїть низько на небосхилі. (Так)
- Річки й ставки вкрились льодом. (Так)
- Падають рясні дощі. (Ні. Сніг.)
- Небо часто вкривають темні хмари. (Так)
- Всі дерева стоять голі. (Ні. Хвойні дерева зелені.)
- Повітря надворі тепле (Ні. Холодне.)
- На землю падає сніг. (Так)
— Які зміни сталися в неживій природі з приходом зими? (Сонце з’являється ненадовго, піднімається невисоко, дає мало тепла і світла, похолоднішало, річки замерзли, опади — сніг.)
— Безумовно, зміни в неживій природі вплинули на життя звірів.
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми говоритимемо про життя звірів узимку.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 77–81)
— Пригадайте, як звірі готуються до зими.
— Доведіть, що життя в лісі, на луці взимку не завмерло.
— Чим живиться заєць узимку? Що можна побачити, спостерігаючи за білкою? Як живе взимку лисиця? Чим живиться?
— Розгляньте малюнки на с. 78. Чиї сліди зображено? Де їх можна побачити?
— Чому ведмедю не треба виходити на полювання?
— Коли у ведмедиці народжуються ведмежата? Ведмедиця годує їх своїм молоком. А коли пригріє весняне сонце, виведе їх з барлогу.
— Як живуть узимку козулі? Чим живляться козулі? Як уберігаються від ворога?
— Чим живляться дикі кабани?
Перевір себе
— Як переживають зиму звірі?
— Чи доводилося тобі спостерігати за звірами у зимовому лісі, парку? Розкажи про свої спостереження.
— За малюнком на с. 80 поясніть ланцюг живлення.
— Складіть ланцюг живлення у зимовому лісі.
— Поміркуйте, сліди яких звірів не можна зустріти в зимовому лісі.
— Прочитайте і поясніть, чому тваринам узимку, особливо якщо зима дуже морозна й сніжна, потрібна допомога людини.
— Розгляньте малюнки. Як люди дбають про лісових звірів узимку?
— Якщо у вашій місцевості є лісове господарство, вирішіть, як допомагатимете дорослим турбуватися про звірів узимку.
Підсумок. Багато цікавого можна спостерігати в житті звірів узимку в природі. По-різному переживають зиму звірі. Лютої зими звірам потрібна допомога людей.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Г ра «Так — не так»
— Чи вірите ви, що:
- взимку у ведмедиці народжуються ведмежата?
- білка всю зиму спить у дуплі?
- заєць узимку живиться тими запасами, які він приготував з осені?
- лисиця ловить мишей під снігом?
2. Р обота в парах
Хто чим живиться?
Кора і гілки — птахи.
Насіння і ягоди — білки і птахи.
Горіхи — кабани.
Жолуді — лосі, зайці, олені.
3. Т естування
1) Хто живиться корою дерев?
а) Заєць;
б) лисиця;
в) вовк.
2) Хто взимку смокче лапу?
а) Кабан;
б) лось;
в) ведмідь.
3) Хто найнебезпечніший ворог мишей?
а) Кабан;
б) лось;
в) заєць;
г) лисиця.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
У ч и т е л ь
Холодно взимку зайчатам і білці,
песику в будці, в сараї корівці...
Мерзнуть у котика лапки і вуха,
мерзне ворона в лиху завірюху.
Як допоможемо дружно, малята,—
виживуть взимку птахи і звірята.
Л. Левченко
— Що нового дізналися на уроці?
— Як переживають зиму звірі?
— Хто допомагає звірам узимку?
VII. До машнє завдання

Природа 2 клас Тема: Тварини взимку. Як зимують птахи

Природа 2 клас

Тема: Тварини взимку. Як зимують птахи

Мета: допомогти учням сформувати уявлення про те, як зимують птахи; вчити розпізнавати зимуючих птахів своєї місцевості; виховувати любов і дбайливе ставлення до тварин.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
— Який зимовий місяць йде зараз?
— Які ознаки зими в неживій природі?
— Чи змінилося життя живої природи?
— Як змінилося життя листяних рослин зимою?
— Чому листяні рослини на зиму скидають листя?
— Якими ми бачимо хвойні рослини взимку?
— А як зимують трав’янисті рослини? (Наземна частина у трав’янистих рослин відмирає на зиму.)
— Чи зустрічаються під снігом зелені трав’янисті рослини? (Суниця, ко-
питник, озимі хліби)
— Чому ці рослини не замерзають взимку? (Сніг захищає їх від морозу.)
— А як ви вважаєте чи змінилося життя тварин зимою? (Так! У природі все взаємозв’язано.)
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми дізнаємося, як зимують різні тварини.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 74–77)
— Пригадайте, яких птахів називають осілими.
— Розгляньте фотографії на с. 74. Як ці птахи знаходять собі їжу?
— Які птахи прилітають до нас зимувати з далекої півночі? Що ви дізналися про них?
— Розгляньте фотографії. Хто такі омелюхи? Опишіть їх. Яку користь вони приносять?
— Як упізнати снігурів?
— Які осілі птахи прилітають ближче до людських осель?
Перевір себе
— Яких птахів узимку можна зустріти в наших лісах? Чим вони живляться?
— Які птахи прилітають до нас з півночі? Чому?
— Як узимку живуть осілі птахи?
— Пограйте в гру «Хто більше?» (с. 76). Назвіть птахів, яких можна зустріти в лісі, у парку взимку. Виграє той, хто назве більше.
— Чи правильне таке твердження?
Сороки, галки, сірі ворони залишаються зимувати, бо в них не вистачає сил для перельоту в теплі краї.
— Перевірте прикмети.
- Снігурі прилетіли в грудні — зима буде суворою.
- Горобці ховаються в затишок — на мороз і заметіль.
— Прочитайте про допомогу птахам узимку (с. 76).
— Як ви можете врятувати пташине життя? Як зробити кормовий столик? З чого ще можна виготовити пташину їдальню?
— Розгляньте малюнок на с. 77. Яких птахів ви бачите біля годівниці? Який корм вони полюбляють?
— Домовтеся, як узимку допомагатимете птахам, що прилітають на шкільне подвір’я, у сад.
Підсумок. Узимку життя птахів залежить від того, чи знайдуть вони корм. Кожен з нас може допомогти птахам пережити голодні часи.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Г ра «Оплески»
— Що ви покладете у годівничку птахам?
Гарбузове насіння; пшоно; підсмажене соняшникове насіння; зерно; крихти хліба; насіння бур’янів; солоне сало; насіння клена, кавуна, дині, конопель; цукерки.
2. Г ра «Чи знаєте ви народні прикмети?»
— З’єднайте початок прикмети з її кінцівкою
1) Синиця з ранку починає пищати — 1) буде сніг.
2) Білка по верхівках скаче — 2) чекай морозу.
3) Якщо ворони і галки в’ються в повітрі — 3) буде гарна погода.
4) Ворони і галки сідають на землю — 4) до відлиги.
(Правильні відповіді: 1–2; 2–3; 3–1; 4–4.)
3. Ч итання й обговорення вірша
Годівн иця
Ми завчасно, як годиться,
ледь упав легкий сніжок,
змайстрували годівницю
на зимівлю для пташок.
І сьогодні у віконці
бачать доня і синок,
як природи охоронці
прилітають у садок.
О, горобчику й синичко,
пам’ятаємо про вас:
нам — турбота невеличка,
вам — підмога в лютий час.
— Який корм ви покладете у годівниці? (Насіння, крихти хліба, зерно, крупу, шматочки сала)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Що нового дізналися на уроці?
— Які птахи зимують у нас? Чим вони живляться?
— Які птахи прилітають до нас з півночі? Чому?
— Як ви допомагаєте птахам?
VII. До машнє завдання

Загадка про хмари

Загадка про хмари

То чорні, то сині по небу ходили,
А як набив їх вітер — сльози розпустили. (Хмари)

Загадка про дощ

Загадка про дощ

Мене просять і чекають,
А як прийду — утікають. (Дощ)

Загадка про росу

Загадка про росу

Вранці хтось в саду бродив і намисто загубив.
Потім сонечко гуляло, намистинки позбирало. (Роса)

Загадка про сніг

Загадка про сніг

Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилітаю вам до ніг,
А називаюсь просто — ... (сніг).

Загадка про сонце

Загадка про сонце

Що сходить без насіння? (Сонце)

Загадка про мороз

Загадка про мороз

Хто малюнки на вікні
Уночі зробив мені? (Мороз)

Загадка про іній

Загадка про іній

Не сніг, не лід,
А взимку дерева прикрашає. (Іній)

Загадка про град

Загадка про град

Сидить дід за подушками
І стріляє галушками. (Град)

Загадка про грозу

Загадка про грозу

У річці купалася, у хмарі ховалася,
Від блискавки-грому полинула додолу.
На землю спустилася — на сто крапель розбилася. (Гроза)

Загадка про вітер

Загадка про вітер

Летить коник, басує,
Полем-долом пустує.
Ніхто його не впіймає.
Ніхто його не загнуздає. (Вітер)

Природа 2 клас Тема: Як зберегти ялинку перед новорічними святами

Природа 2 клас

Тема: Як зберегти ялинку перед новорічними святами

Мета: навчати учнів розрізняти контури дерев узимку, спостерігати за деревами; розвивати увагу, пам’ять, уяву, мовлення; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
1. П еревірка домашнього завдання
Слухання розповідей учнів про вічнозелені рослини своєї місцевості.
2. У явна подорож до зимового лісу
Звучить музика П. Чайковського «Пори року. Січень». На дошці — ілюстрації із зображенням зимового лісу. Учитель або підготовлений учень читає вірш А. Первомайського «Срібні дерева».
Срібні дерева,
Срібне гілля,
Сріблом пухнастим
Вкрита земля.
Срібні у синьому
Небі хмарки.
В срібних заметах
Срібні стежки.
Срібний-пресрібний
Ліс приберіг
Білочці срібній,
Срібний горіх.
— Діти, прозвучала музика П. Чайковського та вірш А. Первомайського «Срібні дерева». Пропоную помилуватися дивовижним зимовим пейзажем, погуляти у зимовому лісі!
— Давайте згадаємо, як зимують рослини? Що відбувається з трав’янистими рослинами? Що відбувається з кущами? (Відповіді дітей.)
— Вони скидають листя восени, а у вічнозелених кущів (журавлини, брусниці) листя не міняє кольори і не опадає. Це вічнозелені рослини. (Демонстрування ілюстрацій «Кущі під снігом».) У цих кущів залишаються на гілках ягоди, які від морозу стають солодшими. А птахи і тварини знаходять під снігом смачні ягоди.
— А як зимують дерева?
Загадка
- Восени не в’яне, а взимку не вмирає. (Ялинка, сосна)
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ви навчатиметесь розпізнавати дерева взимку і дізнаєтеся, як зберегти ялинку перед новорічними святами.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р озповідь учителя
— У сплячому царстві зимового лісу, на перший погляд, дерева без листя дуже схожі одне на одне. Але якщо бути уважним, то можна помітити, що у кожного дерева — свій силует, свій порядок розташування гілочок. Чорні силуети дерев чітко виділяються на білому снігу, неначе намальовані чорною фарбою на білому аркуші паперу. Недарма ліс, що скинув листя, називають у народі — чорноліссям. Улітку ви добре взнаєте дерева по листю. А взимку? (Спираючись на власний досвід і спостереження.)
Розглядання ілюстрацій дерев на дошці.
— Які дерева ви одразу впізнали? За якими ознаками? (Ялина, сосна)
— Як називають ялинку і сосну? (Хвойні) Чому? (Їхні листочки дуже вузенькі, як голочки. Називаються хвоєю.)
— Невже дійсно хвойні дерева не скидають листочки-хвоїнки? (Вони опадають поступово, не всі відразу. Тому вони завжди зелені.)
— А чому складно впізнати інші дерева? (Немає листя.)
2. Р обота за підручником (с. 72–73)
— Розгляньте на малюнку на с. 72 контури дерев у зимовому лісі. Прочитайте назви рослин. За якими ознаками їх можна впізнати в природі?
— Розгляньте фотографії. Розпізнайте дерева.
— Поясніть прислів’я «Добрий той сніг, що вчасно ліг».
— Перевірте прикмету: «Якщо дерева вкрилися інеєм, буде тепло».
Підсумок. Узимку деякі трав’янисті рослини від вимерзання захищає сніговий покрив. Ріст рослин не припиняється, а лише сповільнюється. Хвойні рослини зимують із зеленими листками-хвоїнками.
Сторінка дослідника
Як зберегти ялинку перед новорічними святами
- Поспостерігайте за ялинкою у новорічні дні. Підготуйте розповідь про новорічну ялинку за планом. Поміркуйте, як їй можна допомогти.
- Розгляньте новорічну ялинку, яку привезли у вашу школу чи до вашої домівки. Це ялина чи сосна? Визначте її вік. Кожного року на дереві виростає одна лутовка (кільце) гілок. Отже, скільки лутовок на стовбурі — такий приблизно вік дерева.
- Визначте приблизну висоту дерева, довжину гілок, цупкі чи гнучкі гілочки; які хвоїнки; деревце струнке чи із широкою кроною.
- Опишіть або замалюйте прикрашену ялинку, які на ній іграшки, інші прикраси. Яку ще роль виконувала ялинка, окрім того, що прикрашала кімнату?
- Як довго простояла ялинка в кімнаті? Який вона мала вигляд, коли з неї зняли прикраси?
- Де опиниться ялинка після новорічних свят?
- У школі відбулося веселе новорічне свято. Чи варто ще й вдома прикрашати ялинку?
- Чи можна замінити живу ялинку?
3. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Обговорення художніх творів
Ялинка
Ось уже кілька років ми не купуємо новорічних ялинок, а прикрашаємо ту, що росте на подвір’ї біля Оленчиного вікна. Сталося це після зустрічі з Карпом Івановичем. Несли ми того вечора з базару пишне деревце. Аж тут підходить лісник.
Погомоніли ми про се, про те, а на прощання дядько Карпо й питає:
— Скільки за цю красуню?..
— Два карбованці заплатили.
— Жаль,— якось болісно зітхнув Карпо Іванович.
— Що жаль? — перепитую.
— Отаку красу нищити... І в селі, і в містах кожний неодмінно хоче придбати ялинку на свято. І навіть не подумає, що для того, аби виросла ось така, як у вас, треба щонайменше десять років чекати! Якби моя воля, то я геть би заборонив рубати й продавати ялинки.
Геть! Постоїть вона в хаті для втіхи тиждень-два — і на смітник. Хіба це по-людському?..
С. Носань
— Порівняйте оповідання і вірш. (В оповіданні Карпо Іванович висловлює думку, що не слід вирубувати ялинок для новорічних прикрас, а у вірші думку підтверджує зайчик, відбираючи у хлопчика ялинку.)
— Уявіть себе тим хлопчиком, що розповідає про зустріч із зайчиком.
— Як би ви вчинили на місці хлопчика і зайчика?
2. Я к виростити ялинку
— Всі ми звикли, що Новорічне свято приходить у наш дім разом із красунею ялинкою, з Дідом Морозом і подарунками. І на цьому святі веселяться всі, невесело лише одній ялинці, яку зрубали в лісі і принесли додому, щоб на декілька днів створити святкову атмосферу, а потім викинути її на смітник.
— Чому ми вирубуємо ялинки під Новий рік?
— Скільки потрібно виростити дерев, щоб у новорічну ніч кожну квартиру прикрашала ялинка?
— Скільки років потрібно рости ялинці, щоб вона була зростом хоча б із першокласника? (Ялинка за 10 років виростає у зріст першокласника, простоїть 10 днів у квартирі на Новий рік, і її викинуть на смітник.)
Виростіть ялинку самі!
1) Приготуйте квіткові горщики, землю, шнурочки, поліетиленові мішечки, камінці й насіння ялини.
2) У кожен горщик покладіть по 2 насінини, які присипте п’ятисантиметровим шаром землі.
3) Горщик накрийте поліетиленовим мішечком і обв’яжіть шнурочком, щоб земля залишалася вологою.
4) Як тільки з’являться паростки, мішечок зніміть і землю в горщику поливайте двічі на тиждень.
5) Улітку рослинку можна виставити на вулицю (балкон чи сад) або переставити на підвіконня з північної сторони.
6) Ялинку, яка підросте, можна висадити у відкритий ґрунт восени або навесні. Для цього необхідно викопати досить глибоку ямку, рослину висадити в ґрунт разом із шаром землі і добре полити.
Пам’ятайте! Якщо кожен із нас урятує маленьку сосонку або ялинку, то через десятки років це відгукнеться у нашому серці вдячним і радісним дзвоником.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Як зберегти ялинку перед новорічними святами?
VII. До машнє завдання

Природа 2 клас Тема: Рослини взимку

Природа 2 клас

Тема: Рослини взимку

Мета: ознайомити з особливостями життя дерев, кущів і трав у зимовий період; вчити характеризувати стан дерев, кущів, трав’янистих рослин узимку; розвивати мовлення, увагу, пам’ять, уяву; виховувати емоційне сприйняття природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
1. П еревірка домашнього завдання
— Назвіть зимові місяці.
— Чому вони отримали такі назви?
2. Р обота над загадкою
Всі пані скинули жупани.
А одна пані в зеленім жупані. (Листяні дерева, ялинка, сосна)
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми говоритимемо про життя рослин у зимову пору року.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 69–71)
— Пригадайте, які зміни в неживій природі відбуваються взимку.
— Більшість рослин заздалегідь готується до зими. Що відбувається з однорічними трав’янистими рослинами? Що відбувається з багаторічними трав’янистими рослинами?
Які рослини залишаються зеленими під снігом протягом усієї зими?
— Розгляньте фотографії на с. 70. Що зберігає життя рослинам узимку?
— Що відбувається з деревами і кущами? Що залишається на їхніх гілках?
— Чим укриті бруньки?
— Розгляньте фотографію гілки верби. Що відбувається з ними наприкінці січня? Чи припиняється ріст рослин узимку?
— Що милує око у зимовому лісі?
— Чому хвойні дерева не засихають узимку?
Перевір себе
— Що відбувається з трав’янистими рослинами взимку?
— Які трав’янисті рослини залишаються зеленими під снігом усю зиму? Чому вони не гинуть у мороз?
— Наведи приклади, що свідчать про ріст рослин узимку.
2. Фізкульхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. П роект «Моє дерево»
1) Читання віршів.
Усі дерева в інії —
У білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
Стовпцями волохатими.
Гілки похитує вітрець,
Снігур сніжок покльовує,
А Морозенко — пустунець
Нам вікна розмальовує.

А. Камінчук

Зимо ю
Ліс в ясних коронках
у вікна зазира.
Скрізь по вітах тонких
самоцвітна гра.
Снігурів червоних
сонце золотить.
В снігових затонах
щогли верховіть.
Сад у білій піні,
в кризі небеса.
Перехресних ліній
розцвіла краса.

М. Рильський

Морозенко
Височенько чи низенько,
В кожушку чи в шубі —
Умостився Морозенко
На столітнім дубі.
От, мовляв, побавлюсь де я
Листям лопотючим —
Та й дихнув собі знічев’я
Вітерцем колючим.
Раз дихнув — і облетіли
Жолуді доспілі,
Ще дмухнув — і задзвеніли
Віти посивілі.
Потім дмухав без угаву
І згори, і з долу,
Шарпав крону кучеряву,
Зовсім охололу.
Після хуги снігової
Голо в лісі й лузі.
Тільки дуб стоїть, як воїн,
В листяній кольчузі.

В. Скомаровський

2) Складання розповіді про дерево.
План
1) Як називається твоє дерево?
2) Де знаходиться твоє дерево?
3) Яке твоє дерево (молоде, доросле, старе)?
4) Чи прилітають до твого дерева птахи? Якщо «так», то які? Як ти вважаєш, навіщо вони прилітають?
5) Чи є на дереві плоди? Який вигляд вони мають, багато їх чи ні?
6) Хто живиться плодами цього дерева?
2. Г ра «Четвертий “зайвий”»
- Грудень, січень, лютий, вересень.
- Шуба, светр, шапка, валянки.
- Береза, клен, ялина, дуб.
- Заметіль, злива, завірюха, хурделиця.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Що дуже важливе для дерев узимку?
— Чи ростуть дерева взимку?
— Як зимують трави, кущі?
VII. До машнє завдання

Природа 2 клас Тема: Погода взимку

Природа 2 клас

Тема: Погода взимку

Мета: ознайомити дітей з особливостями погоди взимку; узагальнити життєві спостереження дітей про зміни в природі з приходом зими; розвивати спостережливість, мовлення, творчі і пізнавальні здібності; виховувати любов до рідної природи, почуття прекрасного.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
— Що змінилося в природі з настанням зими?
— Які фарби зникли, а які — з’явилися?
— Які звуки зникли, а які — з’явилися?
— Які запахи зникли, а які — з’явилися?
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми розглянемо особливості погоди взимку.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 66–69)
— Пригадайте, що таке погода, та назвіть її складові. Яка буває погода взимку?
— Доведіть, що погода взимку непостійна.
— Розкажіть, яка погода за вікном. Для розповіді використайте слова: тепло, холодно, морозно, ясно, хмарно, сніг, дощ, сніг з дощем, сильний вітер, без вітру, метелиця, іній.
— Назвіть зимові місяці. Який з них розпочинає зиму?
— Розгляньте фотографію на с. 67.
— Як починається грудень? Як у народі ще називали грудень?
— Поміркуйте, чому такі назви отримав місяць грудень.
— Назва «грудень» походить від мерзлих грудок. Після осінніх дощів розбиті возами ґрунтові дороги замерзали. Їздити такими дорогами було важко.
— Які прикмети про погоду в грудні вам відомі?
— Поясніть, чому в народі кажуть: «Грудень рік кінчає, справжній зимі двері відчиняє»?
— Який місяць приходить на зміну грудню?
— Поміркуйте, чому так кажуть: «Січень — весні дідусь, а зимі — цар»?
— Які народні назви мав січень?
— Які народні приказки про січень вам відомі?
— Які існували прикмети? Спробуйте перевірити ці прикмети.
— Який найкоротший місяць року? Яка погода у лютому?
— Як називають тонкий шар льоду на земній поверхні після відлиги при зниженні температури?
— Які народні приказки про лютий вам відомі?
— Які прикмети є у лютому?
Перевір себе
— Поясни, чому зимові місяці отримали такі назви.
— Що таке ожеледиця? Для якого місяця вона характерна?
— Чи доводилося тобі спостерігати зимові явища природи? Які саме?

Висновок
Ознаки зимової погоди:
- стає холодніше;
- небо частіше покрите хмарами;
- опади випадають у вигляді снігу;
- дні стають коротші, а ночі довші.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Р обота в групах
Складання повідомлення про погоду
— Яка температура повітря?
— Як виглядає небо?
— Яка тривалість дня?
— Які опади?
— Зима — найсуворіша пора року. Земля вкрита білою сніговою ковдрою. Сонце світить, але не гріє. Стоять люті морози. Дні короткі, а ночі довгі. Небо похмуре, закрито хмарами. Ґрунт замерзнув. На деревах і кущах лежить сніг. Скуті льодом швидкі річки і озера.
2. Г ра «Упіймай зимовий місяць»
Серпень, листопад, травень, грудень, вересень, липень, січень, лютий, березень.
3. Г ра «Надійшов лист»
Здрастуй, дядьку Федір!
У селі Простоквашино настала зима! Сонце піднімається високо над горизонтом і добре гріє землю. Щодня йдуть проливні дощі, тому снігу випало багато, і він іскриться на сонці усіма барвами веселки. Дерева тішать очі своїм листям. Ми із Шариком часто бігаємо купатися на річку. Зимові розваги такі веселі! Ми ходимо на лижах, катаємося на ковзанах, санчатах, велосипеді з гірки, граємо в сніжки, будуємо снігові фортеці, ганяємо шайбу. Приїжджай швидше, гратимемо і зустрічатимемо разом Новий рік!
Кіт Матроскин
— Яких помилок припустився у своєму листі Кіт Матроскин?
4. Г ра «Збери приказки»
Взимку сонце світить, як комарів носок.
Сонце — на літо, зима — та не гріє.
Зимою деньок, на мороз.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Яка погода переважає взимку?
— Як змінюється температура повітря?
— Як виглядає небо?
— Як змінюється тривалість дня?
— Що відбувається з ґрунтом?
— Що відбувається з водоймами?
— Які опади випадають узимку?
VII. До машнє завдання

Природа 2 клас Тема: Як утворюється лід на ставку

Природа 2 клас

Тема: Як утворюється лід на ставку

Мета: розширити знання учнів про три стани води; дослідити особливості зміни стану води при замерзанні, під час дослідів виявити властивості льоду; з’ясувати умови виникнення інею, паморозі, бурульок; розвивати творчі здібності учнів, спостережливість, мовлення, уяву; вивчити правила поведінки на льоду під час катання на ковзанах, санках.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
Перевірка домашнього завдання
Читання учнями складених казок про зиму.
— Послухайте вірш.
Сонечко купалося
У калюжі під вікном,
Але сьогодні цю калюжу
Затягнуло всю льодом.
— Про яку речовину йдеться? (Про воду.)
— Про яке перетворення говориться у вірші? Чому таке могло статися?
— А якщо вода замерзне, що вона утворює? (Лід)
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ви ознайомитеся із властивостями льоду.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 64–66)
— Чи доводилося вам узимку кататися на ковзанах? Розкажіть, де це відбувалося.
— Чим укриваються калюжі за перших морозів? Розкажіть, як утворюється лід на ставку.
— Розгляньте малюнок на с. 65. Де ще вам доводилося бачити лід, крім водойми? Розкажіть, що ви знаєте про лід.
— Які властивості має лід? Доведіть, що лід крихкий.
— Які ще є властивості льоду? Разом з дорослим виконайте дослід.
Дослід. Налийте у скляну пляшку води і закрийте її корком. Винесіть її на мороз і залиште на ніч. Що побачили вранці? Пляшка лопнула.
— Чому на морозі пляшка лопнула?
— Одного разу вчені провели дослід, подібний до цього, але замість пляшки взяли чавунну кулю, наповнили її водою, загвинтили отвори і поставили на лютий мороз. Вода, замерзаючи, розірвала кулю. Така велика сила води, що розширюється. Узимку в сильні морози відбуваються аварії на водопроводах. Це результат дії води, що розширюється.
— Чому лід не тоне у воді? Доведіть, що під льодом навіть у сильні морози є вода. (У ній мешкають різні тварини.)
Перевір себе
— Поясни, як утворюється лід.
— Які властивості має лід?
— Чи існує життя у водоймах узимку?
— Чому важливо пам’ятати про властивість води при замерзанні розширюватися? Наведіть приклади.
Для допитливих
Температура води, при якій вода перетворюється на лід, становить 0°.
Підсумок. Лід — це вода у твердому стані. Він безбарвний, прозорий,
крихкий. При замерзанні вода розширюється, перетворюється на лід. Лід
легший за воду, тому не тоне.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Д ослідницький практикум. Чому виникають іній на ґрунті і траві, паморозь на гілках дерев, бурульки на дахах?
— Де в природі ви бачили лід? (На річці, в калюжі, бурульки, ожеледь, іній, візерунок на вікнах.)
— А ще бувають льодовики й айсберги. (Демонстрування ілюстрацій.)
— Давайте з’ясуємо, чому виникають іній на ґрунті і траві, паморозь на гілках дерев, бурульки на дахах?
— Іноді взимку трапляється відлига. Як ви розумієте слово відлига? (Відлига — тепла погода з таненням снігу, льоду.)
— Так, іноді пригріє сонечко, з півдня налетить вітер і принесе відлигу. Сніг підтане, стане вологим, буде легко ліпитися. На дахах з’являться бурульки. (Демонстрування ілюстрацій.)
— А після відлиги вдарить мороз — і на снігу утворюється тверда кірочка — наст, на дорогах — ожеледиця. На деревах і дротах утворюється пухнаста снігова бахрома — паморозь, а на ґрунті і траві — іній. Напрочуд красивим стає усе навкруги, особливо красиві дерева.
Словничок
Наст — щільна кірка снігу на поверхні снігового покриву, що утворюється в результаті підтавання і наступного замерзання снігу. Іній є тонким шаром крижинок, що утворюється на ґрунті з водяної пари. Паморозь є відкладеннями льоду на тонких і довгих предметах (гілках дерев, дротах) при тумані. Бурулька — шматок льоду, що звисає з конструкції будівлі, дроту, гілки дерева і т. д.
2. Б есіда про правила поведінки під час зимових розваг (див. Додаток на с. 52)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Що таке лід? (Замерзла вода.)
— Назвіть властивості льоду.
— За яких умов вода перетворюється на лід, а лід стає водою?
— Якби лід був важчий за воду, де б він знаходився в замерзаючій водоймі? Як би це відбилося на мешканцях водойм?
— Де ви бачили бурульки?
— Коли вони з’являються?
— Що таке бурулька? (Це замерзла вода.)
— Що таке іній і паморозь?
— Які правила поведінки на льоду під час катання на ковзанах, санках ви запам’ятали?
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Відпрацювання вимови та написання слів із дзвінкими приголосними в кінці слова й складу

Українська мова 2 клас

Тема: Відпрацювання вимови та написання слів із дзвінкими приголосними в кінці слова й складу

Мета: вправляти учнів у правильній чіткій вимові слів з дзвінкими приголосними; розвивати фонематичний слух; виховувати працьовитість.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 44, вправа 121)
— Прочитайте слова парами. Чітко вимовляйте дзвінкі приголосні в другому слові кожної пари.
2. Г ра «Добери пару»
— Доберіть парні дзвінкі чи глухі приголосні. Продовжте ряд слів, доби-
раючи пари, які починалися б цими приголосними.
[д] — [ ], [ ] — [ш], [з] — [ ], [ ] — [ч], [ґ] — [ ].
Дід — тітка...
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми будемо вчитися чітко вимовляти дзвінкі приголосні у кінці слова і складу.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 44–45)
Вправа 122
— Розгляньте малюнок і прочитайте початок прислів’я. Поміркуйте, як його можна закінчити.
— Запишіть прислів’я. Підкресліть букви, які позначають дзвінкі приголосні звуки перед глухими.
— Усно складіть розповідь за малюнком.
Вправа 123
Учні читають текст, чітко вимовляючи звуки, позначені виділеними буквами. Списують текст. Усно виконують звуковий аналіз слова бджоли.
Вправа 124
— Підготуйтеся до виразного читання тексту. Поміркуйте, швидко чи повільно будете читати. Поясніть, чому саме так. Читаючи, дзвінко вимовляйте звуки, позначені виділеними буквами.
— Здогадайтеся, що це за гість завітав на пасіку. Поясніть, як ви його впізнали?
— Запишіть його назву. Розкажіть, яку ілюстрацію можна намалювати до тексту.
— Випишіть парами слова іде й суне, їсть і ласує. Яка відмінність між ними?
Вправа 125
Учні читають і відгадують загадку.
— Випишіть виділені слова.
— Прочитайте їх, чітко вимовляючи дзвінкі приголосні звуки в кінці складу і слова.
— Назвіть слова у вірші, у яких є тільки дзвінкі приголосні.
2. Ф ізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Г ра «Вимовляй чітко!»
— Прочитайте, чітко вимовляючи дзвінкі приголосні звуки.
Біб степ віз вус
гриб грип гарбуз ананас
дуб стовп хмиз абрикос
зуб суп в’яз рис
хліб короп мороз ліс
— До перших слів кожного рядка доберіть назви ознак.
— Запишіть словосполучення за зразком.
Зразок. Зелений біб.
2. Г ра «Чого більше?»
— Ч ого у кожному з наведених слів більше — звуків чи букв? Чи їх порівну? Поставте знаки «<», «>», «=».
Джміль — зв. б.;
ящик — зв. б.;
Київ — зв. б.
3. Р обота над деформованими реченнями
— Прочитайте слова. Складіть речення і запишіть їх. Підкресліть слова, у яких дзвінкі приголосні стоять перед глухими.
1) В, плавала, акваріумі, рибка, золота. 2) На, Алінці, день, подарували, народження, книжку. 3) Школярі, дубки, і, берізки, посадили.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Назвіть пари дзвінких і глухих приголосних звуків.
— Як в українській мові вимовляються дзвінкі приголосні у кінці слова і складу? Наведіть приклади.
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Вправи на правильне вимовляння дзвінких звуків у кінці слова і складу

Українська мова 2 клас

Тема: Вправи на правильне вимовляння дзвінких звуків у кінці слова і складу

Мета: навчати учнів правильно вимовляти дзвінкі звуки у кінці слова і складу; закріпити вміння диференціювати дзвінкі та глухі приголосні; розвивати орфоепічну чіткість; виховувати уважність.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 43, вправа 117)
— Який дзвінкий і який парний йому глухий приголосний найчастіше трапляються в скоромовках?
— Назвіть букви, якими позначено дзвінкі приголосні звуки.
2. Г ра «Добери кінцівку»
— Поміркуйте і закінчіть рядки вірша. Підкресліть букви, якими відрізняються слова.
Виріс в лісі білий ____.
Захворів Петро на ____.
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми будемо вчитися чітко вимовляти дзвінкі приголосні у кінці слова і складу.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 43–44)
Вправа 118
Учні читають і відгадують загадки.
— Прочитайте виділені слова. Чітко вимовляйте у них останній звук.
— Запишіть слова, які закінчуються на дзвінкий приголосний звук. Підкресліть останню букву в кожному слові.
Вправа 119
Учні читають, чітко вимовляючи дзвінкі приголосні звуки перед глухими у виділених словах.
— Випишіть виділені слова. Поділіть їх на склади. Підкресліть букви, які позначають дзвінкі приголосні звуки в кінці складу.
— Прочитайте і запам’ятайте правило на с. 43.
Вправа 120
Учні читають слова, виразно вимовляючи дзвінкі приголосні звуки в кінці слова і складу. Складають і записують речення з виділеними словами.
2. Ф ізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Р обота над прислів’ями
— Прочитайте прислів’я і поясніть їх значення.
— Спишіть прислів’я (одне на вибір). Підкресліть букви, що позначають дзвінкі приголосні звуки.
- До доброї криниці стежка утоптана.
- Щоб рибку їсти, треба в воду лізти.
2. Т ворче списування
— Вставте пропущені слова з довідки.
____ засипало сніжком.
____ усю зиму лапу смокче.
Слова для довідок: ведмідь, стежки.
— Спишіть одне речення на вибір. Поділіть слова для переносу слова.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Як в українській мові вимовляються дзвінкі приголосні у кінці слова і складу? Наведіть приклади.
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема:Вимова та написання слів із дзвінкими приголосними в кінці слова й складу

Українська мова 2 клас

Тема:Вимова та написання слів із дзвінкими приголосними в кінці слова й складу

Мета: навчати учнів правильно вимовляти слова з дзвінкими приголосними; поглибити знання про дзвінкі та глухі приголосні; розвивати орфоепічну чіткість, вміння виконувати звуко-буквений аналіз слів; виховувати бережливе ставлення до книги.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 41, вправа 114)
— Прочитайте рядки, які вам найбільше сподобалися.
— Назвіть у виділених словах окремо дзвінкі й глухі приголосні звуки.
2. Р обота над віршем
— Прочитайте вірш. Які приголосні звуки допомагають передати дзижчання джмеля і шелест хмелю?
Хміль і джміль
По тичині в’ється хміль.
Біля хмелю в’ється джміль.
— Шу-шу-шу,— шумкоче хміль.
— Дзу-дзу-дзу,— дзумкоче джміль.
Ми стояли поблизу,
шум той слухали внизу.
Я сказав: — Шумкоче хміль! —
Ти сказав: — Дзумкоче джміль!
А. Камінчук
— Спишіть перше і друге речення. У виділених словах однією рискою підкресліть букви, що позначають дзвінкі, а двома — букви, що позначають глухі приголосні звуки.
— Як ви розумієте значення слова в’ється у першому і другому реченнях?
3. Г ра «Добери пару»
— Запишіть до приголосних дзвінких звуків парні глухі. Наведіть приклади слів, які починаються цими глухими звуками.
[б] — [ ], [д] — [ ], [з] — [ ], [г] — [ ], [ж] — [ ], [дз] — [ ].
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми будемо вчитися розрізняти дзвінкі та глухі приголосні.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 42–43)
Вправа 120
Учні роздивляються малюнки на с. 42, складають і записують розповідь за малюнками і запитаннями.
1) Хто автор казки «Про двох цапків»? (М. Коцюбинський)
2) Чим відрізнялися цапки один від одного? (Один був білий, а другий —
чорний.)
3) Що хотіли зробити цапки? (Цапки хотіли перейти через річку.)
4) Де вони зустрілися? (Вони зустрілися на кладці.)
5) Яка була кладка? (Кладка була вузька.)
6) Що сталося з цапками? (Цапки побилися, й обидва опинилися у воді.)
Вправа 116
Учні читають речення, називають букви, які «стали не на своє місце». Записують речення, виправивши помилки. (Мама заплела Маринці тоненькі кіски. Бігла кізка по мосту, збила куряву густу.)
2. Ф ізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. С писування з граматичним завданням
— Прочитайте. Спишіть, позначаючи початок і кінець кожного речення і вставляючи пропущені букви. Букви, якими позначено дзвінкі приголосні звуки, підкресліть однією рискою, а глухі — двома.
Чарівний в сняний ранок на д ревах і траві бл щать крапельки роси повітря чисте сонце золотить поверхню оз рця т хенько гойдається оч рет.
2. Г ра «Усі — дзвінкі»
— Підкресліть слова, в яких усі приголосні звуки — дзвінкі.
Гори, друг, береза, дуб, суп, кіт, віл, риба, гірка, сито, тихо, гарбуз, дим, мед, кит, сон, дзвін, біб, зуб.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Які приголосні звуки називаються дзвінкими? Назвіть їх.
— Які приголосні звуки називаються глухими? Назвіть їх.
— Виділіть «зайвий» звук із таких груп:
- [а], [о], [у], [ж], [і], [и];
- [б], [д], [ж], [з], [к], [г], [дж], [дз].
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Аналіз перевірної роботи. Уявлення про дзвінкі і глухі приголосні звуки. Парні дзвінкі та глухі приголосні звуки

Українська мова 2 клас

Тема: Аналіз перевірної роботи. Уявлення про дзвінкі і глухі приголосні звуки. Парні дзвінкі та глухі приголосні звуки

Мета: навчати учнів правильно вимовляти дзвінкі і глухі приголосні звуки; розвивати орфоепічну чіткість, увагу, мовлення; виховувати старанність.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 40, вправа 110)
— Зачитайте слова із двома звуками. (Я) Із трьома. (Сон, що, він, дзьоб, ліс, ґедзь) Із чотирма. (Дощ, джміль, яма, щит) Із п’ятьма. (Щука, юнак, їжак)
— У яких словах звуків більше, ніж букв? (Я, що, дощ, яма, щит, щука, юнак, їжак) Чому?
— У яких словах звуків менше, ніж букв? (Дзьоб, ґедзь, джміль) Чому?
— Ч им відрізняються приголосні звуки від голосних?
2. С писування
— Спишіть слова. Поставте над словами наголос. Підкресліть букви, що позначають приголосні звуки.
Хвалько, хвалиться, хвала, хвіст, хвіртка, хвилина.
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми дізнаємося, за якою ознакою поділяються приголосні в українській мові.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 40–41)
Вправа 111
Учні прикладають долоньку до гортані і чітко вимовляють звуки парами.
— Назвіть звуки, під час вимови яких ви чуєте голос і шум.
— Вимовте звуки, які утворюються тільки з участю шуму, без голосу.
— Прочитайте і запам’ятайте правило на с. 42.
Вправа 112
— Розгляньте таблицю парних дзвінких і глухих приголосних звуків.
— Прочитайте таблицю решти приголосних, що не утворюють пар.
— Потренуйтеся в попарному вимовлянні дзвінких і глухих звуків.
— Пам’ятайте, що під час вимови глухих звукін голосу зовсім не чути.
— Переконайтеся, що всі приголосні звуки української мови належать чи то до глухих, чи то до дзвінких звуків.
Вправа 113
Учні читають слова і замінюють за зразком дзвінкий приголосний звук, позначений виділеною буквою, парним глухим.
— Зробіть висновок про те, що сталося зі словами під час заміни звуків.
Злива (сильний дощ) — слива (фрукт).
Ґуля (на лобі) — куля (земна).
Жити (у світі) — шити (голкою).
Гори (вогнем) — хори (співають).
Бити (палицею) — пити (воду).
Дітоньки (діти) — тітоньки (тітка).
2. Ф ізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
Робота в парах
— Прочитайте вірш. Знайдіть пари слів, що розрізняються дзвінкими і глухими приголосними.
В дощ шукав у лісі гриб,
Й захворів тепер на грип.
Лікував я довго зуб,
На обід поїв лиш суп.
Д. Чередниченко
(Гриб — грип, зуб — суп)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— За якими ознаками поділяються приголосні звуки?
— Ч и може один і той самий звук бути то дзвінким, то глухим?
— Назвіть пари приголосних за дзвінкістю — глухістю.
— Які звуки називаються дзвінкими? А глухими?
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Перевірна робота

Українська мова 2 клас

Тема: Перевірна робота

Мета: перевірити рівень знань, умінь та навичок учнів з вивчених тем; розвивати уважність; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Контроль знань
1. Продовж речення.
За допомогою органів мовлення утворюються…
а) звуки;
б) букви
2. звуки можна ..
а)тільки почути
б)вимовити і почути.
3. на письмі звуки мовлення завжди позначаються….
а)буквами
б)цифрами
4. буква – це..
а)письмовий знак
б)умовний знак
5. Букви завжди…
а)слухають
б)читають і пишуть
6. абетка(алфавіт)-це…
а)сукупність звуків
б)сукупність букв
7українська абетка складається ..
а)33 букв
б)32  букви
8. яку назву має книга, в якій усі слова розташовані в абетковій послідовності?
а)довідник
б)словник
III. П ідсумок уроку
— Ч и з усіма завданнями вам удалося впоратися?


Звуки і букви. Абетка( алфавіт)                       Звуки і букви. Абетка( алфавіт)
                  Варіант 1                                                                      Варіант 1


1.елемент людської мови, утворений за                    1.елемент людської мови, утворений за
     допомогою  органів мовлення- це…                           допомогою  органів мовлення- це…
А звук                                                                                А звук
Б буква                                                                              Б буква

2.Звуки ми…                                                                  2.Звуки ми…
     А тільки чуємо                                                                    А тільки чуємо
Б вимовляємо і чуємо                                                              Б вимовляємо і чуємо

3.Звуки мовлення на письмі позначаються…             3.Звуки мовлення на письмі                                                                                                                      позначаються…
Ацифрами                                                                        А цифрами
Б буквами(літерами)                                                        Б буквами(літерами)

4.Буква – це…                                                                  4.Буква – це…
А письмовий знак                                                           А письмовий знак
Б розділовий знак                                                            Б розділовий знак

5.Букви ми…                                                                    5.Букви ми…
А вимовляємо                                                                       А вимовляємо
Б читаємо і пишемо                                                            Б читаємо і пишемо

6. Абетка(алфавіт) – це сукупність…                             6. Абетка(алфавіт) – це сукупність…
А звуків                                                                                  А звуків
Б літер(букв)                                                                      Б літер(букв)

7.Слова абетка і алфавіт є….                                         7.Слова абетка і алфавіт є….
А різними за значенням                                                      А різними за значенням
          Б однаковими за значеннямБ однаковими за значенням

8.В українському алфавіті…                                             8.В українському алфавіті…
А 32 букви                                                                                А 32 букви
Б 33 букви                                                                                           Б 33 букви


9. Як називається книга , у якій слова                             9. Як називається книга , у якій слова
     розташовані за абеткою?                                                    розташовані за абеткою?
А Словник                                                                                         А Словник
Б ЗбірникБ Збірник

10. Як розташовані слова у словнику?                            10. Як розташовані слова у словнику?
А  за зразком                                                                                       А  за зразком
Б за абеткоюБ за абеткою







Звуки і букви. Абетка( алфавіт)                       Звуки і букви. Абетка( алфавіт)
                  Варіант 2                                                                      Варіант 2
1.за допомогою органів мовлення                                   1.за допомогою органів мовлення
    утворюються…утворюються…
А букви                                                                                           А букви
            Б Звуки                                                                                    Б Звуки    

2.звуки можна…2.звуки можна…
А тільки побачитиА тільки побачити  
Б вимовити і почутиБ вимовити і почути    

3.на письмі звуки мовлення позначаються…   3.на письмі звуки мовлення позначаються…    
А буквами                                                                 Абуквами
Б цифрами                                                          Б цифрами    

4.буква – це…                                                            4.  буква – це…
А письмовий знак                                                                  А письмовий знак
Б звук                                                                                      Б звук

5.букви завжди..                                                                   5.букви завжди..
А пишуть і читають                                                               А пишуть і читають
Б вимовляють                                                                        Б вимовляють

6. Абетка(алфавіт )- це…                                            6. Абетка(алфавіт )- це…
А сукупність звуків                                                     А сукупність звуків
Б сукупність букв                                                          Б сукупність букв

7.українська абетка містить …                                  7.українська абетка містить …
         А 33 букви                                                                         А 33 букви                  
Б 32 букви                                                                                  Б 32 букви

8. Як називається книга , в якій слова                        8. Як називається книга , в якій слова  
    розміщені в абетковій послідовності                      розміщені в абетковій послідовності
А словник                                                                  А словник                                          
Б збірник                                                                     Б збірник  

9.Який порядок розташування слів у словнику?9.Який порядок розташування слів у словнику?
А довільно                                                                              А довільно
Б за абеткою                                                                           Б за абеткою

10. познач, яке слово запишим перше:           10. познач, яке слово запишим перше:
А Дорога                                                            А Дорога
Б Яблуко                                                             Б Яблуко

2. Р обота над загадками
***********************
Печуть мене, смажать і варять,
Їдять мене і дуже хвалять. (Картопля)
***********************
Сидить Марушка в семи кожушках.
Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)
***********************
Довгий, зелений,
Добрий і солоний,
Добрий і сирий.
Хто він такий? (Огірок)
***********************
В полі хороше мені
Зеленіти навесні.
Чим же я — не молодець?
Маю диво-корінець,
Все про нього дбаю,
Цукор відкладаю. (Буряк)
— Хто з вас поцікавився, як ці слова звучать і пишуться в споріднених мовах: російській, білоруській? (Огірок — огурец — огурок; цибуля — лук — лук; картопля — картошка — бульба; буряк — свекла — бурак)
— Складіть з одним із цих слів речення і запишіть його в зошит.

Загадка про огірок

Загадка про огірок

Довгий, зелений,
Добрий і солоний,
Добрий і сирий.
Хто він такий? (Огірок)

Загадка про картоплю

Загадка про картоплю

Печуть мене, смажать і варять,
Їдять мене і дуже хвалять. (Картопля)

Природа 2 клас Тема: Ознаки зими

Природа 2 клас

Тема: Ознаки зими

Мета: сформувати в учнів уявлення про характерні ознаки зими в неживій природі; розвивати бачення прекрасного в усьому, що нас оточує; прищеплювати любов до природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Слухання розповідей учнів про те, як медоносні бджоли готуються до зими.
— Про яку пору року ми говорили на минулому уроці?
— Назвіть осінні місяці.
— Який місяць називають листопадним?
— Яким був найхолодніший місяць?
— Чому говорять: «В осінній час сім погод у нас»?
— А яка осінь вам більше подобається — рання чи пізня?
— Яка пора року йде після осені?
III. По відомлення теми і мети уроку
— Ви вже здогадалися, про яку пору року ми сьогодні говоритимемо?
— Так, тема нашого уроку «Зима».
Наше завдання — визначити зміни в неживій природі взимку, або інакше, ознаки зими.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 62–63)
— Розгляньте фотографію. Які зміни в природі відбуваються взимку?
— Що робить зиму неповторною?
— Доведіть, що сніг — не тільки прикраса зими. Доведіть, що він захищає рослини від переохолодження.
— Розгляньте фотографії на с. 63. Яка у зими є ще одна дорогоцінна прикраса? Що таке іній? (Мільярди голочок, які одягають усе у срібну бахрому.)
— Поміркуйте, у чому сила зими? (Це тріскучі морози.)
— Який узимку ранок? вечір?
— Прочитайте віршовані рядки. Про яке зимове явище розповідає автор? Чи доводилося вам спостерігати за ним?
— Як ще називають метелицю?
Перевір себе
— Після якої пори року настає зима?
— Назви основні ознаки зими.
— Назви ознаки зими, про які не йшлося у тексті. (Сонце низьке над горизонтом, температура повітря вдень і вночі нижче 0°, ґрунт замерзнув, водойми покриті льодом.)
Для допитливих
Раніше вважали, що сніг — це замерзлі краплинки води, що падає він з тих самих хмар, що і дощ. Нині вчені розгадали таємницю народження сніжинок. Водяна пара піднімається дуже високо над землею, де панує сильний холод, і тут з неї утворюються крихітні крижинки-кристалики. Вони поступово ростуть і перетворюються на дивовижні шестикутні зірочки-сніжинки.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Г ра «Підкресли ознаки зими»
Довгі ночі, короткі дні. Сонце добре світить і гріє. Всі дерева стоять голі. Птахи прилітають з вирію. Небо низьке, сіре, непривітне. Уночі бувають заморозки. Сніг укрив замерзлу землю.
2. В ікторина «Зима»
- Щедре випадання снігу називають... (снігопад).
- Підвищення температури вище за нуль градусів у холодну пору року. (Відлига)
- Пухнаста снігова бахрома на деревах і дротах. (Паморозь)
- Вода, що з’явилася під час відлиги, і підталий сніг замерзають. На дорогах утворюється кірка з льоду. Це явище називається.... (ожеледиця).
- Про що йдеться в прислів’ї: «Сам біжить, а стояти не дозволяє». (Мороз)
- Снігопад при сильному вітрі називається... (заметіль).
3. Г ра «Доповни приказки»
- Узимку сонце світить, та ___.
- ___ рік кінчає, а зиму починає.
- Сніг для рослин — це ___.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Що сталося з сонцем? (Сонце піднімається невисоко.)
— Як це вплинуло на температуру повітря? (Мороз)
— Як змінилися опади? (Снігопад)
— Як змінилося небо? (Сірі, темні хмари.)
— Що ми спостерігаємо на деревах і дротах у мороз? (Іній, паморозь)
— А на вікнах? (Візерунки на склі.)
— Що сталося на річках, озерах, ставках? (Лід)
VII. До машнє завдання

Природа 2 клас Тема: Екскурсія в природу. Спостереження за природою восени (у лісі, парку)

Природа 2 клас

Тема: Екскурсія в природу. Спостереження за природою восени (у лісі, парку)

Мета: дослідити, які зміни відбулися в осінній природі, у житті тварин і рослин; занотувати свої спостереження, узагальнити і зробити висновки.

Хід уроку
I. Ознайомлення з правилами поведінки під час екскурсій у природу (с. 150)
1. Перебуваючи в природі: у лісі, на луці, біля озера чи річки, не завдавай природі шкоди, не порушуй взаємозв’язків у ній.
2. Намагайся не витоптувати траву, не ламати гілки з дерев. Не зривай квітів для букетів. Букети краще складати з рослин, які виростила людина.
3. Не дозволяй нікому брати в руки пташині яйця, пташенят, звірят: людський запах відлякує диких тварин, дорослі тварини можуть покинути своїх малят, вони стануть легкою здобиччю хижаків.
4. Не залишай після себе слідів перебування у природі: сміття (пакети, залишки їжі, бляшанки) забери із собою. Не розпалюй вогнища поблизу дерев.
5. Після повернення з екскурсії в природу обов’язково вимий руки.
II. Ознайомлення із завданнями для спостережень (с. 150–151)
— Спостерігай за погодою вдень. Яка висота сонця на небосхилі? Як змінилася температура повітря? Яке повітря (сухе, чисте, прозоре)? Що ти можеш сказати про стан неба (безхмарне або хмарне, хмари низько чи високо, частково чи суцільно вкрили небо)? Чи є вітер? Який (холодний чи теплий, сильний чи слабкий)? Чи часто бувають опади? Чи висихають калюжі після дощу? Чи змінилася тривалість дня і ночі?
— Встанови, як змінилося забарвлення листків на деревах і кущах. На яких кущах дозріли плоди? З яких дерев і кущів почало опадати листя? Як змінилися трав’янисті рослини?
— Навчися розпізнавати дерева і кущі за зовнішнім виглядом: за стовбуром, листками, плодами.
— Які трав’янисті рослини є в лісі, в парку? Навчися їх розпізнавати.
— Розглянь хвойні дерева. Порівняй ялину і сосну (за стовбуром, корою, гілками, хвоїнками, шишками).
— Помилуйся вбранням дерев, кущів. Які почуття у тебе викликає осіннє різнобарв’я рослин?
— Прислухайся до звуків. Чи чути пташині голоси? Яких птахів можна побачити в природі (у лісі, парку) у цей час? Спостерігай за їхньою поведінкою.
— Спостерігай за поведінкою комах. Яких ще тварин можна зустріти у цей час у лісі, у парку?
— Про свої спостереження у природі запиши у зошиті.
III. С лухання віршів про осінь
Під час екскурсії бажано, щоб прозвучали поезії про осінь. Дослідження краще проводити у групах.

Осінь
Висне небо синє, синє, та не те!
Світить, та не гріє сонце золоте.
Оголилось поле од серпа й коси;
Ніде приліпитись крапельці роси.
Темная діброва стихла і мовчить;
Листя пожовтіле з дерева летить
Хоч би де замріла квіточка одна;
Тільки червоніє, що горобина.
Здалека під небом, в вирій летючи,
Голосно курличуть журавлів ключі.
Я. Щоголів

Осінь
Листячко дубове, листячко кленове
Жовкне і спадає тихо із гілок.
Вітер позіхає, в купу їх згортає
Попід білу хату та на моріжок.
Айстри похилились, ніби потомились,
Сонечка нема. Спатоньки пора!
А красольки в’ялі до землі припали,
Наче під листочком вогник догора.
К. Перелісна
IV. Ро бота в групах
1-ша група — дослідники рослин.
Завдання
- Описати, які дерева ростуть на заданій ділянці;
- дослідити, з яких дерев уже опало листя, а на яких залишилося;
- дослідити, на яких деревах і кущах листя залишилось зеленим;
- визначити, у якому стані знаходяться трав’янисті рослини.
2-га група — метеорологи.
Завдання
- Скласти опис погоди за поданим планом.
План
1) Стан неба.
2) Висота сонця.
3) Температура повітря.
4) Опади.
- Визначити, які зміни відбулися у погоді порівняно з літом.
3-тя група — дослідники тварин.
Завдання
- Дослідити, які комахи ведуть активний спосіб життя;
- яких птахів можна спостерігати на шкільному подвір’ї;
- пригадати, яких інших тварин можна побачити в опалому листі.
V. П ідбиття підсумків. Рефлексія
Групи, які виконали своє завдання, обмінюються картками з іншими групами. Наприкінці уроку відбувається обговорення результатів досліджень, спостережень, узагальнюються матеріали, підводяться підсумки проведеної роботи.
Природа взимку

Природа 2 клас Тема: Наші проекти. Як бджоли готуються до зими

Природа 2 клас

Тема: Наші проекти. Як бджоли готуються до зими

Мета: ознайомити учнів зі змінами, що відбуваються в житті бджіл восени; розвивати спостережливість; формувати навички охорони природи на прикладі комах.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
1. П еревірка домашнього завдання
Слухання розповідей учнів про походження назв рослин і тварин.
2. Р обота над загадками
********************
Я труд поважаю,
Все літо літаю
У поле, до гаю,
Збираю медок
Із різних квіток.
Кого не злюблю,
Того жалом колю. (Бджола)
********************
Стоїть завод у полі.
Який? А це секрет.
Працюють в ньому бджоли,
Виготовляють мед. (Вулик)
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як бджоли готуються до зими.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 60–61)
— Медоносна бджола відома людям з давніх-давен. Люди розводять бджіл заради поживного цілющого меду, воску.
— Розгляньте малюнок на с. 61. Де живе сім’я медоносної бджоли? Розкажіть про обов’язки у бджолиній сім’ї.
— Що роблять робочі бджоли навесні?
— Коли вони починають заготовляти мед на зиму?
— Підготуйте розповіді про те, як медоносні бджоли готуються до зими. Як вони облаштовують вулик і заготовляють корм?
— Запишіть відомості, які знайдете з різних джерел інформації. Доповніть їх малюнками або фотографіями.
— Обговоріть у класі відомості про медоносних бджіл, які ви здобули.
— Проведіть презентацію робіт. Оцініть результати.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. П овідомлення «Як бджоли готуються до зими»
Готуючись до зими, бджоли не впадають у сплячку. З настанням холодів вони перестають рухатися, збиваються в купу, зігріваючи одна одну. А в цей час продовжують живитися медом і цукровим сиропом, який їм спеціально постачають бджолярі. А скупчуються вони на листках, які утворені чашечками з воску і називаються стільниками. Бджоли затикають прополісом усі щілини, зменшують льоток (віконечко, через яке влітають і вилітають з вулика).

2. Р обота над загадкою
— Як називається продукт, який бджоли дають людям?
********************
Солодкий, та не цукор,
липкий, та не цукерка,
смачний, та не цукерка.
(Мед)
— Бджола — медоносна комаха. Вона збирає квітковий нектар і пере-
творює його на мед. Мед — дуже цінний продукт.
3. С карбничка народної мудрості
Прикмети
- Якщо бджоли вилітають вранці-рано — на ясну погоду.
- Бджоли скупчилися на стінках вулика — на велику спеку.
Прислів’я
- Бджоли раді цвіту, а люди літу.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Що роблять бджоли з настанням холодів?
— А як люди допомагають бджолам готуватися до зими? (Утеплюють вулики, годують бджіл сиропом.)
VII. До машнє завдання

Загадка про мед

Загадка про мед

Солодкий, та не цукор,
липкий, та не цукерка,
смачний, та не цукерка.
(Мед)

Загадка про вулик

Загадка про вулик

Стоїть завод у полі.
Який? А це секрет.
Працюють в ньому бджоли,
Виготовляють мед. (Вулик)

Загадка про бджолу

Загадка про бджолу

Я труд поважаю,
Все літо літаю
У поле, до гаю,
Збираю медок
Із різних квіток.
Кого не злюблю,
Того жалом колю. (Бджола)

Природа 2 клас Тема: Наші проекти. Будьмо знайомі! (Походження назв рослин і тварин)

Природа 2 клас

Тема: Наші проекти. Будьмо знайомі! (Походження назв рослин і тварин)

Мета: ознайомити учнів з походженням назв деяких рослин і тварин; вчити знаходити необхідну інформацію в різноманітних джерелах знань; розвивати пам’ять, логічне мислення; формувати розуміння необхідності вивчення теми для загального рівня розвитку.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання
— Наведіть приклад ланцюга живлення в осінньому лісі.
— Поясніть твердження: «У природі все пов’язане».
2. Р обота над загадками
*******************************
Два роги — не бик, шість ніг без копит,
Коли летить — виє, сяде — землю риє. (Жук-олень)
*******************************
У червоних чоботях, в білому халаті,
Він весною прилетів і сидить на хаті. (Лелека)
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ви дізнаєтесь про походження назв деяких рослин і тварин.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 60)
— Навколо нас живе безліч рослин і тварин. Усі вони мають свої назви.
— Чому капусту так назвали?
— Чому жука-оленя так назвали?
— Чому лелеку назвали «чорногуз»?
— Підготуйте відомості про назви інших рослин і тварин.
— Обговоріть у класі інформацію, яку ви здобули.
— Проведіть презентацію роботи, тобто представте її класу.
— Оцініть результати роботи.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
Робота за малюнками
— Поясніть за малюнками, чому їх так називають?
Дзвіночок
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Що нового ви дізналися на уроці?
VII. До машнє завдання

Загадка про лелеку

Загадка про лелеку

У червоних чоботях, в білому халаті,
Він весною прилетів і сидить на хаті. (Лелека)

Загадка про жука-оленя

Загадка про жука-оленя

Два роги — не бик, шість ніг без копит,
Коли летить — виє, сяде — землю риє. (Жук-олень)

Українська мова 2 клас Тема: Буква «ща», поз начення нею звукосполучення [шч]

Українська мова 2 клас

Тема: Буква «ща», поз начення нею звукосполучення [шч]

Мета: уточнити і закріпити знання учнів про букву щ і звуки, які вона позначає; розвивати вміння ділити слова на склади, виконувати звуко-буквений аналіз слів; виховувати любов до природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
— Замініть звук [ш] звукосполученням [шч]. Запишіть слова, що утворилися. Поставте наголос.
Пишу (пищу), шипучий (щипучий), шабель (щабель), ширити (щирити), плюш (плющ).
— Які слова вам були незрозумілі?
III. По відомлення теми і мети уроку
— На сьогоднішньому уроці ми більше дізнаємося про букву щ та звуки, які вона позначає.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 38–40)
Вправа 105
Учні читають вірш, називають слова із буквою щ.
— Пригадайте, які звуки позначає буква щ. Назвіть їх.
— Доберіть і запишіть сім слів із буквою щ. Можете скористатися словником.
— Звірте свої висновки з правилом на с. 38.
Вправа 106 (робота в групах)
— Прочитайте українську народну дитячу пісеньку.
— Розкажіть, чи доводилося вам її співати? Якщо ні — вивчіть її напам’ять і проспівайте.
— Назвіть букву, яка часто трапляється в словах пісеньки. Випишіть слова з цією буквою.
Вправа 107
Учні слухають текст і відповідають на запитання.
— Ч ому щиглика вважають однією із найгарніших пташок?
— Де оселяються щиглики?
— Ч ому щиглики — корисні птахи?
— На що схоже гніздо щиглика?
— Доведіть, що у слові щиглик звуків більше, ніж букв.
Вправа 108
Учні читають текст спочатку мовчки, потім — уголос, позначають кінцівку кожного речення зниженням голосу і паузою.
— Спишіть текст, не повторюючи слова Сашко. Використайте слова: він, хлопчик.
— Підкресліть слова з буквою щ. Поясніть, які звуки вона позначає.
Вправа 109
Учні читають прислів’я, пояснюють, як вони їх розуміють.
2. Ф ізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
— Прочитайте прислів’я. Букви я, є, ю, ї, що позначають два звуки, підкресліть двома рисками; букви я, є, ю, що позначають один звук,— однією.
- Хто працює — той не бідує.
- Язиком так і сяк, а ділом ніяк.
- Шануй учителя, як родителя.
- Щоб рибу їсти, треба у воду лізти.
- Хто хвалиться, той кається.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Які звуки позначає буква щ?
— Наведіть приклади слів із буквою щ.
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Урок роз витку зв’язного мовлення. Роз повідь за сюжетним малюнком, планом і змістом вірша А. Житкевича «Осінь».

Українська мова 2 клас

Тема: Урок роз витку зв’язного мовлення. Роз повідь за сюжетним малюнком, планом і змістом вірша А. Житкевича «Осінь».

Мета: закріплювати вміння учнів вимовляти і писати слова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим; розвивати зв’язне мовлення, вміння давати повні відповіді на запитання; виховувати уважність.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 38, вправа 104)
— Розкажіть народні прикмети, які ви знаєте.
— Прочитайте народну прикмету, яку ви дописали до поданих у підруч-
нику.
Великі і високі мурашині купи восени — на сувору зиму. Грім у вересні —
на теплу і тривалу осінь.
2. С лухання легенди про осінь
Легенда
За народним переказом, Осінь — старша дочка Сонця. Вона останньою за-
лишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи
Осінь на Землю, Сонце сказало їй: «Забирай усе моє багатство, віддаю все моє
золото. Будь щирою — і люди полюблять тебе».
— І Осінь виконує наказ Сонця і кожного року дарує нам щедрі дарунки.
— В Осені є три сини. Відгадайте, хто вони?
III. По відомлення теми і мети уроку
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота над віршем А. Житкевича «Осінь»
Осінь, осінь, листопад,
жовте листя стелить сад,
за моря в краї далекі
відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
вітер віє з-за гори,
ходить осінь листопадом,
жовте листя стелить садом.
2. Р обота за сюжетним малюнком і планом
— Яка пора року зображена на малюнку?
— Які хмари пливуть по небу?
— Якого кольору листочки на деревах?
— Які плоди дарує осінній сад?
— Куди відлітають лелеки?
— Які кольори використав художник?
3. С кладання розповіді «Осінь»
53
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Г ра «Устав потрібне слово»
Прийшла (яка?) осінь.
Дерева і кущі одягли (яке?) вбрання.
Повіває (який?) вітерець.
Сонечко (що робить?), але не гріє.
(Хто?) готується до зими.
2. Г ра «Скільки речень?»
— Поділіть текст на речення.
Підкралась холодна осінь дерева і кущі скинули свої розкішні вбрання
сонечко все рідше виглядає комахи поховалися у щілини.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
Осінь така мила, осінь славна
Осінь матусі їсти несе:
Борщик у горщику;
Кашка у жменьці;
Скибка у пазусі;
Грушки у фартушку.
Осінь така мила,
Осінь славна, щира.
П. Тичина