Природа 2 клас
Тема: Ознаки осені
Мета: ознайомити учнів з осінніми місяцями; розкрити походження назв місяців осені; вчити описувати красу природи восени та позитивні емоції, які вона викликає; розвивати уяву, фантазію, мовлення, спостережливість, пам’ять; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
1. П еревірка домашнього завдання
— Які пори року ви знаєте?
— Що є причиною зміни пір року?
— Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?
2. Р обота над загадкою
Звучить музика П. І. Чайковського «Пори року. Жовтень. Осіння пісня»,
вчитель читає загадку.
Без пензлика, без олівця
Розфарбувала деревця.
Сумно у гаях блукає,
Жовті шати одягає.
Золотисту стелить постіль,
Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)
— Які слова допомогли вам відгадати загадку? (Розфарбувала, жовті
шати одягає, жде білу сестрицю.)
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми поговоримо про осінь, про її красу, вивчимо назви
осінніх місяців, складемо казку про осінь.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 15–18)
— Яка нині пора року? Назвіть її місяці.
— Відгадайте загадку (с. 15).
— Розгляньте малюнки. Розкажіть, які зміни відбуваються у цю пору року в лісі, в саду, на городі.
— Який місяць починає осінь? Як його називають у народі? Чому?
— Розгляньте малюнки на с. 16 і назвіть квіти, які можна побачити у вересні.
— Який другий місяць осені? Як у народі говорять про цей місяць? Чому?
— Який місяць є третім місяцем осені? Чим він нас зустрічає?
— Прочитайте вірш Анатолія Житкевича «Листопад» (с. 17).
— Про які ознаки осені у ньому йдеться?
— Назвіть окремо ознаки живої і неживої природи.
— Чому в народі кажуть: «Листопад білими кіньми їде»?
— Як ще називають листопад? Чому?
— Коли буває «бабине літо»?
— Які бувають дві осені?
Перевір себе
— Назви осінні місяці. Як у народі називають місяць вересень? Поясни чому.
— Назви основні ознаки осені. Які зміни відбуваються у неживій природі?
— Коли буває «бабине літо»? Дізнайся, чому цю пору так назвали.
— Чому люди дякують осені? За що ти любиш осінь?
Для допитливих
Назву місяця вересень пов’язують з вічнозеленим кущем — вересом, що цвіте в українському Поліссі. Масове цвітіння цієї медоносної рослини припадає саме на місяць вересень.
Підсумок. Осінні місяці: вересень, жовтень, листопад. Восени дні стають коротшими, а ночі — довшими. Сонце піднімається на небосхилі вже не так високо, як улітку, тому його промені слабше прогрівають землю. Температура повітря знижується, з’являються перші заморозки.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Р обота над загадками про овочі
У ч и т е л ь
Звозить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
І вантажить гарбузи
На машини і вози...
Йде до гаю, де гриби
Виростають щодоби.
На чолі іскриться піт —
Сто турбот і сто робіт.
М. Сингаївський
— А тепер перевіримо, які ви, діти, кмітливі та спостережливі. Відгадайте, які овочі збирають на полях, а фрукти — у садах у вересні. Група дітей читають загадки про овочі. Коли звучить правильна відгадка, дитина, яка читала загадку, одягає на голову корону із зображенням цього
овоча.
********************
Не стелюсь я спати долі,
Дерусь вгору. Я — ... (квасоля).
********************
Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять,
Всі мене їдять і хвалять.
Звати як мене?.. (Картопля)
********************
Повз, мов танк, я на городі.
Повз на грудині й загруз.
Та чомусь мене в народі
Звуть не танк. А як?.. (Гарбуз).
********************
Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю.
Гарбузову господиню
Усі знають. Хто я?.. (Диня).
********************
Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив’язали нас в рядках
На зелених ланцюжках.
Гарбуза ми сини й дочки.
Звати як нас?.. (Огірочки).
********************
В темній я живу коморі,
А коса моя — надворі.
Гарбузова я сестриця.
Мене звати... (морковиця).
********************
Ми цукрові, ми кормові,
Є брати у нас столові.
Ми зростаєм всі рядками.
Люди звуть нас... (буряками).
2. Т ворче завдання. Складання казки про Осінь
— Спробуємо скласти казку про синочків Осені? А розпочнемо її так, як зазвичай починаються казки.
Жила-була на світі Осінь...
— Як звали синочків Осені? (Вересень, Жовтень, Листопад — сини Осені.)
— Де вони жили? (Жили вони окремо від своєї матусі.)
— Що вирішила Осінь одного разу зробити? (Вирішила відвідати своїх синів.)
— До кого першого Осінь пішла в гості? (До Вересня.)
— Що вона побачила в господарстві старшого синочка? (Син веселий, лагідний, багатий.)
— Чим же порадував її середній син? (Різнокольоровим убранням дерев, золотими килимами.)
— Як зустрів свою матір Листопад? (Голими деревами, пустими полями.)
Учні добирають заголовок до казки та переказують її.
Зразок
Казка про Осінь
Жила-була на світі Осінь. У неї були сини — Вересень, Жовтень, Листопад. Вони жили та господарювали окремо. Вирішила мати Осінь відвідати кожного з них, побачити, як вони поживають. Спочатку заглянула в господарство старшого сина Вересня. Там вона побачила свого сина лагідного, веселого, багатого, щедрого. Задоволена матуся вирушила далі в гості до середнього сина. Жовтень зустрів її різнобарвністю кольорів, золоті килими постелив матері під ноги. Але йому ніколи було й поговорити зі старенькою, весь час малює син, усе в роботі. Помандрувала Осінь у гості до Листопада, найменшого сина. А він струшує сердито листя з дерев, лякає пташок. Засмутилася матуся, повернулася додому стомлена й заснула міцним сном на цілий рік.
3. Г ра «Добери назви місяців»
... — рум’янець року.
... — жовтню син, а зимі рідний брат.
... стелить землю листям, а... — снігом.
... пахне яблуками, а... — капустою.
... ходить по краю та й виганяє птахів із гаю.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— За якою порою року йде осінь?
— Скільки осінніх місяців? Назвіть їх.
— Який з цих місяців вінчає початок осені, який — середину, а який є передвісником зими? (Вересень — початок осені, жовтень — середина, листопад — кінець цієї пори року.)
VII. До машнє завдання
С. 15–18. Під час екскурсії, прогулянок, дорогою до школи (дому) спостерігайте за змінами у живій і неживій природі у різні пори року (місяці). Свої спостереження записуйте у зошит. Обов’язково зазначайте дату побаченого. За можливості, фотографуйте або замальовуйте побачене.
Інсценізація «Біля ставка восени»
У вчителя в руках м’яка іграшка — жабка. На дошці — фотографія ставка восени.
У ч и т е л ь. Розкажи, будь ласка, жабко, що відбувається з твоїм ставком восени?
Ж а б к а. Він змінюється!!! Улітку я такого не спостерігала.
У ч и т е л ь. Що так сильно тебе дивує?
Ж а б к а. Вода стала холодною, водні рослини опускаються на дно, і доведеться всім жабам ховатися в мул до весни.
У ч и т е л ь. Ось у чому справа! Ми з учнями спробуємо в усьому розібратися.
— Як ви вважаєте, чому вода в ставку стала холодною? (Настала осінь, похолоднішало, і вода стала холодною.)
— А чому жаби ховаються в мул? (Щоб їх не з’їли хижі риби.)
— А хто окрім жаб ще живе в ставку? (Різні риби, різні жучки, равлики.)
— Як ви вважаєте, чому водні рослини опускаються на дно? (Щоб не замерзнути.)
— А чому вони можуть замерзнути на поверхні ставка? (Сонце світить не так жарко, вода погано прогрівається, рослинам бракує сонячного тепла.)
— Правильно. Незабаром настане зима, і вода в ставку замерзне — перетвориться на лід. Але на лід перетвориться тільки поверхня ставка, а на самій глибині вода не замерзне, і саме це допоможе водним рослинам перезимувати і не загинути. Якщо ж рослини залишаться на поверхні ставка, то вони замерзнуть і загинуть.
— Діти, подивіться на фотографію, якою прозорою стала вода в ставку. По її поверхні пливе листя, опале з дерев. Подивіться уважно, що відбивається у воді ставка? (Небо, хмари.)
— Згадайте, яким ставок буває влітку? Вода в нім така сама холодна, як восени? Чому тепла?
— На березі ставка — пісок. Як ви вважаєте, який він на дотик? (Холодний, вологий)
— Чому? (Восени на вулиці холодно. Сонечко гріє не так жарко, пісок не нагрівається. Часто йдуть дощі, і тому пісок вологий.)
Ж а б к а. Тепер я зрозуміла, чому вода в ставку холодна і чому водні рослини зникли і навіщо жаби в мул ховаються,— настала осінь.
У ч и т е л ь. Але, мила жабко, не сумуй. Осінь — теж чудова пора! Подивись, яким сумним, але дуже красивим став твій ставок! Як красиво відбиваються в нім хмари, а опале листя пливе, немов маленькі кораблики.
— Чому так змінився ставок?
— Чим осінній ставок відрізняється від літнього ставка?
Тема: Ознаки осені
Мета: ознайомити учнів з осінніми місяцями; розкрити походження назв місяців осені; вчити описувати красу природи восени та позитивні емоції, які вона викликає; розвивати уяву, фантазію, мовлення, спостережливість, пам’ять; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
1. П еревірка домашнього завдання
— Які пори року ви знаєте?
— Що є причиною зміни пір року?
— Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?
2. Р обота над загадкою
Звучить музика П. І. Чайковського «Пори року. Жовтень. Осіння пісня»,
вчитель читає загадку.
Без пензлика, без олівця
Розфарбувала деревця.
Сумно у гаях блукає,
Жовті шати одягає.
Золотисту стелить постіль,
Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)
— Які слова допомогли вам відгадати загадку? (Розфарбувала, жовті
шати одягає, жде білу сестрицю.)
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми поговоримо про осінь, про її красу, вивчимо назви
осінніх місяців, складемо казку про осінь.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 15–18)
— Яка нині пора року? Назвіть її місяці.
— Відгадайте загадку (с. 15).
— Розгляньте малюнки. Розкажіть, які зміни відбуваються у цю пору року в лісі, в саду, на городі.
— Який місяць починає осінь? Як його називають у народі? Чому?
— Розгляньте малюнки на с. 16 і назвіть квіти, які можна побачити у вересні.
— Який другий місяць осені? Як у народі говорять про цей місяць? Чому?
— Який місяць є третім місяцем осені? Чим він нас зустрічає?
— Прочитайте вірш Анатолія Житкевича «Листопад» (с. 17).
— Про які ознаки осені у ньому йдеться?
— Назвіть окремо ознаки живої і неживої природи.
— Чому в народі кажуть: «Листопад білими кіньми їде»?
— Як ще називають листопад? Чому?
— Коли буває «бабине літо»?
— Які бувають дві осені?
Перевір себе
— Назви осінні місяці. Як у народі називають місяць вересень? Поясни чому.
— Назви основні ознаки осені. Які зміни відбуваються у неживій природі?
— Коли буває «бабине літо»? Дізнайся, чому цю пору так назвали.
— Чому люди дякують осені? За що ти любиш осінь?
Для допитливих
Назву місяця вересень пов’язують з вічнозеленим кущем — вересом, що цвіте в українському Поліссі. Масове цвітіння цієї медоносної рослини припадає саме на місяць вересень.
Підсумок. Осінні місяці: вересень, жовтень, листопад. Восени дні стають коротшими, а ночі — довшими. Сонце піднімається на небосхилі вже не так високо, як улітку, тому його промені слабше прогрівають землю. Температура повітря знижується, з’являються перші заморозки.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Р обота над загадками про овочі
У ч и т е л ь
Звозить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
І вантажить гарбузи
На машини і вози...
Йде до гаю, де гриби
Виростають щодоби.
На чолі іскриться піт —
Сто турбот і сто робіт.
М. Сингаївський
— А тепер перевіримо, які ви, діти, кмітливі та спостережливі. Відгадайте, які овочі збирають на полях, а фрукти — у садах у вересні. Група дітей читають загадки про овочі. Коли звучить правильна відгадка, дитина, яка читала загадку, одягає на голову корону із зображенням цього
овоча.
********************
Не стелюсь я спати долі,
Дерусь вгору. Я — ... (квасоля).
********************
Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять,
Всі мене їдять і хвалять.
Звати як мене?.. (Картопля)
********************
Повз, мов танк, я на городі.
Повз на грудині й загруз.
Та чомусь мене в народі
Звуть не танк. А як?.. (Гарбуз).
********************
Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю.
Гарбузову господиню
Усі знають. Хто я?.. (Диня).
********************
Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив’язали нас в рядках
На зелених ланцюжках.
Гарбуза ми сини й дочки.
Звати як нас?.. (Огірочки).
********************
В темній я живу коморі,
А коса моя — надворі.
Гарбузова я сестриця.
Мене звати... (морковиця).
********************
Ми цукрові, ми кормові,
Є брати у нас столові.
Ми зростаєм всі рядками.
Люди звуть нас... (буряками).
2. Т ворче завдання. Складання казки про Осінь
— Спробуємо скласти казку про синочків Осені? А розпочнемо її так, як зазвичай починаються казки.
Жила-була на світі Осінь...
— Як звали синочків Осені? (Вересень, Жовтень, Листопад — сини Осені.)
— Де вони жили? (Жили вони окремо від своєї матусі.)
— Що вирішила Осінь одного разу зробити? (Вирішила відвідати своїх синів.)
— До кого першого Осінь пішла в гості? (До Вересня.)
— Що вона побачила в господарстві старшого синочка? (Син веселий, лагідний, багатий.)
— Чим же порадував її середній син? (Різнокольоровим убранням дерев, золотими килимами.)
— Як зустрів свою матір Листопад? (Голими деревами, пустими полями.)
Учні добирають заголовок до казки та переказують її.
Зразок
Казка про Осінь
Жила-була на світі Осінь. У неї були сини — Вересень, Жовтень, Листопад. Вони жили та господарювали окремо. Вирішила мати Осінь відвідати кожного з них, побачити, як вони поживають. Спочатку заглянула в господарство старшого сина Вересня. Там вона побачила свого сина лагідного, веселого, багатого, щедрого. Задоволена матуся вирушила далі в гості до середнього сина. Жовтень зустрів її різнобарвністю кольорів, золоті килими постелив матері під ноги. Але йому ніколи було й поговорити зі старенькою, весь час малює син, усе в роботі. Помандрувала Осінь у гості до Листопада, найменшого сина. А він струшує сердито листя з дерев, лякає пташок. Засмутилася матуся, повернулася додому стомлена й заснула міцним сном на цілий рік.
3. Г ра «Добери назви місяців»
... — рум’янець року.
... — жовтню син, а зимі рідний брат.
... стелить землю листям, а... — снігом.
... пахне яблуками, а... — капустою.
... ходить по краю та й виганяє птахів із гаю.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— За якою порою року йде осінь?
— Скільки осінніх місяців? Назвіть їх.
— Який з цих місяців вінчає початок осені, який — середину, а який є передвісником зими? (Вересень — початок осені, жовтень — середина, листопад — кінець цієї пори року.)
VII. До машнє завдання
С. 15–18. Під час екскурсії, прогулянок, дорогою до школи (дому) спостерігайте за змінами у живій і неживій природі у різні пори року (місяці). Свої спостереження записуйте у зошит. Обов’язково зазначайте дату побаченого. За можливості, фотографуйте або замальовуйте побачене.
Інсценізація «Біля ставка восени»
У вчителя в руках м’яка іграшка — жабка. На дошці — фотографія ставка восени.
У ч и т е л ь. Розкажи, будь ласка, жабко, що відбувається з твоїм ставком восени?
Ж а б к а. Він змінюється!!! Улітку я такого не спостерігала.
У ч и т е л ь. Що так сильно тебе дивує?
Ж а б к а. Вода стала холодною, водні рослини опускаються на дно, і доведеться всім жабам ховатися в мул до весни.
У ч и т е л ь. Ось у чому справа! Ми з учнями спробуємо в усьому розібратися.
— Як ви вважаєте, чому вода в ставку стала холодною? (Настала осінь, похолоднішало, і вода стала холодною.)
— А чому жаби ховаються в мул? (Щоб їх не з’їли хижі риби.)
— А хто окрім жаб ще живе в ставку? (Різні риби, різні жучки, равлики.)
— Як ви вважаєте, чому водні рослини опускаються на дно? (Щоб не замерзнути.)
— А чому вони можуть замерзнути на поверхні ставка? (Сонце світить не так жарко, вода погано прогрівається, рослинам бракує сонячного тепла.)
— Правильно. Незабаром настане зима, і вода в ставку замерзне — перетвориться на лід. Але на лід перетвориться тільки поверхня ставка, а на самій глибині вода не замерзне, і саме це допоможе водним рослинам перезимувати і не загинути. Якщо ж рослини залишаться на поверхні ставка, то вони замерзнуть і загинуть.
— Діти, подивіться на фотографію, якою прозорою стала вода в ставку. По її поверхні пливе листя, опале з дерев. Подивіться уважно, що відбивається у воді ставка? (Небо, хмари.)
— Згадайте, яким ставок буває влітку? Вода в нім така сама холодна, як восени? Чому тепла?
— На березі ставка — пісок. Як ви вважаєте, який він на дотик? (Холодний, вологий)
— Чому? (Восени на вулиці холодно. Сонечко гріє не так жарко, пісок не нагрівається. Часто йдуть дощі, і тому пісок вологий.)
Ж а б к а. Тепер я зрозуміла, чому вода в ставку холодна і чому водні рослини зникли і навіщо жаби в мул ховаються,— настала осінь.
У ч и т е л ь. Але, мила жабко, не сумуй. Осінь — теж чудова пора! Подивись, яким сумним, але дуже красивим став твій ставок! Як красиво відбиваються в нім хмари, а опале листя пливе, немов маленькі кораблики.
— Чому так змінився ставок?
— Чим осінній ставок відрізняється від літнього ставка?
Немає коментарів:
Дописати коментар