Календарне планування 2 клас
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
121 година
І СЕМЕСТР –
57 години (3 години на тиждень)
ІІ семестр –
64 години (4 години на тиждень)
(за
підручником: Савченко О. Я. Підруч. для 2 кл. – К.: Видавничий дім «Освіта»,
2012)
№
|
Дата за планом
|
Скориг. дата
|
Зміст уроку
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
учнів
|
Примітки
|
Розділ «В рідній школі – рідне слово»
Тема. Наче вулик наша школа
|
|||||
1
|
Дзвоник
кличе нас до школи. (Д. Павличко
«Школа»; Л. Глібов «Бачити – не бачить…») |
Коло читання
Учень/учениця:
має уявлення про те, які твори за жанровим, тематичним
спрямуванням опрацьовувалися на уроках літературного читання;
правильно називає кілька українських народних казок,
прізвища українських письменників та їхні твори, з якими неодноразово
зустрічалися під час навчання
|
|||
2
|
Які
бувають школи? (В. Фетисов «Хто чого
вчиться»; С. Жупанин «У Лісовій музичній школі») |
||||
3
|
Чи вмієте
ви дружити? (М.Чумарна «Хто сьогодні зірка в класі?»; Л. Вахніна
«Кордон»)
|
||||
4
|
Хитрощі
не люблять совісті(В.
Сухомлинський «Як Наталя у Лисиці хитринку купила», Г. Бойко «Ділові
розмови»)
|
||||
5
|
Сила перед розумом никне (казка «Сильніше за силу»,
Н. Кулик «Ромасеве яблуко і Петрикова груша», прислів'я). Підсумок за темою
|
||||
6
|
Урок позакласного читання. Шкільними стежинами
|
||||
Тема. Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово…
|
|||||
7
|
Колискові
пісеньки – перлинки української мови
(М.Сингаївський «Колискова пісня, колискова...»; колискові пісні, записані
поетом Миколою Сингаївським, «Ой люлі, ой люлі...», «Тиха ніченька
теплесенька...», «Ходить котик по
горі...»)
|
Літературознавча пропедевтика
Учень/учениця:
висловлюється щодо теми твору — що в ньому зображено,
про що він написаний;
відповідає на запитання про кого, про що йдеться у
творі? Що основне хотів сказати письменник? (з допомогою вчителя);
визначає в епічному творі складники сюжету: початок,
основну частину, кінцівку, виділяє в тексті подію, випадок, епізод;
відтворює послідовність подій у творі;
усвідомлює наявність персонажа (низки персонажів) як
дійової особи (дійових осіб) у
будь-якому епічному творі; розрізняє їх за
характером поведінки, вчинків (позитивні,
негативні та ін.);
має уявлення про
один зі способів зображення персонажів — опис його зовнішності;
має початкове уявлення про автора як творця; правильно
називає твір (прізвище письменника, заголовок); виявляє розуміння того, що
кожний авторський твір написаний на ту чи іншу тему;
пояснює зображувальні можливості художнього слова як
засобу створення художнього образу: людини, природи, тварини; що за допомогою
слів можна уявити те, про що мовилося у творі;
розрізняє найпростіші жанрові особливості
малих фольклорних форм (дитячі народні
ігри, лічилки, мирилки, співаночки, скоромовки,
загадки), а також літературних форм
(казки, оповідання, вірші)
|
|||
8
|
Пісні та ігри, рідні з
дитинства (українські народні дитячі пісеньки «Кукуріку, півнику», «Добрий
вечір, зайчику»,
дитячі заклички)
|
||||
9
|
Осінь –
золотокоса красуня. (В.Скуратівський «Прощальний листопад»,
В.Скомаровський «Лісова колиска», Д.Павличко «Небеса прозорі…», картина
О.Шовкуненка «Осінь»
|
||||
10
|
Дивись
так, щоб побачити, слухай так, щоб почути.
(В.Сухомлинський «Я хочу сказати своє слово»
|
||||
11
|
Як багато може розповісти одне
слово (А. Коваль
«Слова розповідають»; Л. Компанієць «Ковалівна»; О. Пчілка
«Журавель», Н.Кир’ян «Словенятко»)
|
||||
12
|
Урок позакласного читання. Осінь щедра, осінь золотава.
|
||||
13
|
Скільки є
в нас, любі друзі, для звертання
ніжних слів. (А. М'ястківський «Неня») |
||||
14
|
Народ
скаже – як зав’яже («В’язка народних прислів’їв», скоромовки, лічилки,
«Жменька загадок з твого класу»)
|
||||
15
|
У серці ніжну і погідну
збережемо мову рідну!(М.
Хоросницька «Матусин заповіт»; І.Січовик «Тими самими словами») Підсумок за темою. Перевірна робота
|
||||
Розділ Казка вчить, як на світі жить
Тема. Українські народні казки
|
|||||
16
|
У світі
казки чарівної (українська народна казка «Рукавичка»)
|
Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного:
уміє придумувати словесні картини до епізодів; розповіді
за малюнками;бере участь у групових і колективних інсценізаціях прочитаного
(читання за ролями, передача голосом, жестами, мімікою характеру персонажів);
бере участь в обговоренні творчих робіт однокласників;
висловлює оцінні судження;
уміє розповісти твір від імені дійової особи; зі зміною
часу подій; уміє заповнювати пропущені рими шляхом добору слів, поданих для
римування (індивідуально або у процесі групової чи парної роботи; з допомогою
вчителя)
|
|||
17
|
На язиці медок, а на думці льодок (українська
народна казка «Лисиця та їжак»)
|
||||
18
|
Урок позакласного читання. Українські народні казки про тварин.
|
||||
19
|
Казка –
вигадка, та в ній, щось повчальне зрозумій
(українська народна казка «Цап та баран»)
|
||||
20
|
По роботі
й нагорода (українська народна казка «Півник і двоє мишенят)
Підсумок за темою
|
||||
Тема. Казки народів Європи
|
|||||
21
|
Хитра
Лисичка – герой багатьох казок. (Вступ до розділу.
Російська народна казка «Лисичка»)
|
Формування і розвиток навички читання:
читає наприкінці навчального року вголос правильно,
свідомо, плавно цілими словами (допускається поскладове читання важких
слів);набуває початкових умінь читати мовчки;користується прийомами розвитку
темпу читання вголос (за завданням учителя виконує вправи з розвитку
оперативного поля читання, зорового і смислового сприймання слів, вправляння
читання у різному темпі тощо);
читає вголос у темпі наприкінці I семестру
35–45 слів за хвилину; наприкінці II
семе-
стру — 50–60 слів за хвилину;
|
|||
22
|
Легкого
хліба не буває. (Білоруська народна казка «Легкий хліб»)
|
||||
23
|
Коли щось
робиш, думай про наслідки (Болгарська народна казка «Виноградар і змія»)
|
||||
24
|
Урок позакласного читання. Казка мовить просто, а розуму у ній
багато.
|
||||
25
|
Чому
виникла війна між тваринами?(Чеська народна казка «Собаки,
коти та миші»)
|
||||
26
|
Не кажи,
що знаєш, а покажи, як умієш (Англійська народна казка «Сорочаче гніздо») Підсумок
за темою. Перевірна робота
|
||||
Розділ. Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини…
Тема. Рідна домівка, рідна сім’я – тут виростає доля моя
|
|||||
27
|
Ой роде наш красний, роде наш
прекрасний. (Вступ до теми. «Роде наш красний» (українська
народна пісня); «В цьому двору, як у вінку!» (з
народного))
|
виконує за завданням вчителя спеціальні вправи, метою
яких є тренування мовленнєвого апарату, відпрацювання правильної артикуляції
звуків рідної мови (чітке вимовляння скоромовок, чистомовок; поєднання голосних
та приголосних звуків, закінчення слів, багатоскладових слів та ін.);
вимовляє у процесі читання слова з дотриманням норм
орфоепії та правильно їх наголошує (за винятком важких для цієї вікової групи
слів).
розуміє, може пояснити значення слів, ужитих у тексті у
прямому та переносному значеннях (за винятком незнайомих, незрозумілих слів,
а також слів з високим ступенем образності);
виявляє в тексті незрозумілі слова і вирази, користується
виносками;
розуміє, що слова в реченні, речення і частини тексту
пов’язані між собою за змістом;
виявляє уміння смислової здогадки під час виконання
спеціальних вправ, прогнозує орієнтовний зміст тексту, окремих його частин за
заголовком, ілюстраціями та ін.;
виявляє розуміння цілісного змісту твору, пояснює
зв’язки між фактами, подіями.
користується найпростішими інтонаційними засобами
виразності: дотримується пауз, обумовлених розділовими знаками у тексті, ритмікою
тексту; правильно інтонує кінець речення; регулює темп читання, силу голосу
(за завданням та з допомогою учителя)
|
|||
28
|
Я і моя
родина. (В. Гринько «Сім», В.Сухомлинський «Тетянка
усміхається!»)
|
||||
29
|
На сонці
тепло, а біля матері добре (В.Лучук «Тільки мама», прислів’я. Г.Могильницька
«Бабусина радість», «Приховала» (з народного))
|
||||
30
|
Урок позакласного читання. У колі рідної сім’ї
|
||||
31
|
Весняні
дива. (В.Чухліб «Повінь»)
|
||||
32
|
Молодець
проти овець. (А.Григорук «Молодець проти овець»)
|
||||
33
|
Незвичайна
яблуня (А.М’ястківський «Казка про яблуню»)
|
||||
34
|
Чи легко
приносити радість іншим? (В.Сухомлинський «Покинуте кошеня», А.Костецький
«Хвостата мова»)
|
||||
35
|
Ми в цьому
світі не самі. (Н.Кир’ян «Ми в цьому світі не самі») Підсумок за
темою
|
||||
36
|
Урок позакласного читання. Твій друг – книга (бібліотечний урок)
|
||||
Тема. Добридень тобі, Україно моя!
|
|||||
37
|
Нема без
кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини…
(А.Костецький «Батьківщина», М.Чернявський «Рідний край»)
|
Досвід читацької діяльності:
пояснює (на елементарному рівні) функції (призначення)
жанрів дитячого ігрового фольклору, їх ритмічну будову, способи виконання;
правильно їх називає;
бере участь у колективному розучуванні зразків дитячого
ігрового фольклору і відтворенні їх в ігровій формі;
пояснює призначення загадок, образний, асоціативний
характер опису предмета, який слід відгадати;
знає напам’ять кілька загадок, уміє загадувати їх
одноліткам;
усвідомлює елементарні жанрові особливості народної
казки: наявність у змісті вигадки, фантазії; розповідає про особливості побудови:
традиційний зачин, кінцівка, повтори;
визначає, правильно називає героїв казок про тварин; на
основі спостережень за поведінкою вчинками, персонажів у казках, розповідає про
домінуючі риси їхніх характерів, передає це голосом під час читання, інсценування;
висловлює елементарні узагальнені оцінні судження; пояснює, що літературна
казка — це авторський твір;
|
|||
38
|
Над самим
Дніпром, на горах, Київ виріс і розцвів (Н. Забіла «Древній Київ»
|
||||
39
|
Калина –
символ рідної землі (В.Скуратівський «Калина», С.Жупанин «Буду я природі
другом»)
|
||||
40
|
Людина
починається з добра(Г. Демченко «Калинка»)
|
||||
41
|
|||||
42
|
Урок позакласного читання. Без верби і калини нема України
|
||||
43
|
Де
найкраще місце на землі? (Д. Павличко «Де найкраще місце на землі?»)Підсумок за
темою. Перевірна робота
|
||||
Розділ. Зимонько-снігуронько, наша білогрудонько…
|
|||||
44
|
Білі шати
зими (Вступ до розділу. О.Копиленко «Зима йде»,
В.Скомаровський «Казкові шати», народні порівняння)
|
виявляє практично ознаки віршованого тексту: графічну
форму, наявність рими, ритму;
на елементарному
рівні розрізняє вірші за емоційним забарвленням (веселі, сумні);
виділяє в тексті слова, словосполучення, розділові знаки,
що вказують на відповідні темп, силу голосу, тон звучання (з допомогою вчителя).
Після
попередньої підготовки читає виразно вірш; користується найпростішими
прийомами заучування віршів напам’ять (за опорними словами, опорними малюнками,
строфами);
на кінець навчального року знає напам’ять 6–7 віршів;
розрізняє оповідання за найпростішими жанровими
ознаками; виділяє, правильно називає персонажів оповідання;
висловлює свою думку щодо поведінки героїв, виявляє розуміння
авторського ставлення до персонажів, їхніх вчинків
|
|||
45
|
Мов
метелики сріблисті, сніжинки біленькі, чисті
(О.Сенатович «Веселий сніг», Л.Костенко «Синички на снігу», Н.Кир’ян «Зимові
слова», А.Качан «Крихта хліба»)
|
||||
46
|
Стоїть на узліссі ялинка моя —
не зрубайте її!(С. Носань
«Ялинка»; Олесь «Ялинка», Л.Глібов «Зимня пісенька»)
|
||||
47
|
Вже Різдво
прийшло до хати, всім пора колядувати! (О.Воропай
«Коляда», А.М’ястківський «На щастя, на здоров’я. на Новий рік!»,колядки,
В.Малишко «Веселий Новий рік». Підсумок за темою
|
||||
48
|
Урок позакласного читання. Кришталева зимонька в срібнім кожушку!
|
Немає коментарів:
Дописати коментар