Українська мова 2 клас Тема: Інтонаційне виділення в реченнях слів, найважливіших для висловлення думки

Українська мова 2 клас

Тема: Інтонаційне виділення в реченнях слів, найважливіших для висловлення думки

Мета: закріплювати знання учнів про типи речень за метою висловлювання; вчити інтонаційно виділяти в реченнях слова, найважливіші для висловлення думки; розвивати вміння узагальнювати, порівнювати; виховувати бажання допомагати пернатим друзям.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 93, вправа 238)
— Прочитайте записане речення.
Робота в парі
Один учень ставить запитання із вправи 238, а інший — відповідає.
2. Р обота над загадкою

Хитра я і довгохвоста.
На курей я вельми ласа —
В них таке смачненьке м’ясо...
Вовку — братку я сестриця,
А зовуть мене... (лисиця).
3. Г ра «Знаки загубилися»
— Лисичка бігла, хвостиком махнула, знаки в реченнях зачепила. Відновіть текст, розставте розділові знаки. Запишіть текст у зошити. Ми ходили до зимового лісу... Дерева і кущі виблискують на сонці від морозу... Хто ж це їх пофарбував... Та це ж чарівниця — зима...
— Прочитайте розповідні неокличні речення.
— Прочитайте питальне речення.
— Прочитайте розповідне окличне речення.
4. Г ра «Мікрофон»
— Що виражає речення?
— Які речення називаються розповідними?
— На які групи за інтонацією діляться розповідні речення?
— Які речення називаються питальними?
— Який знак ставиться в кінці питального речення?
III. По відомлення теми й мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо працювати над розповідними і питальними реченнями. Вчитимемося виділяти в реченні слова, які є найважливішими для вираження думки.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. В иконання вправи 239 (с. 93)
— Прочитайте виразно вірш.
— Кого побачила автор біля годівниці?
— Що її здивувало у поведінці горобчика?
— Прочитайте питальні речення. Виділене слово вимовляйте з більшою силою голосу.
— Дайте повні відповіді на запитання.
— Запишіть їх у зошити.
Висновок. Коли ми запитуємо, то підвищуємо голос на тому слові, яке показує, про що запитуємо.
— Як ви допомагаєте пташкам узимку?
2. Т ворче завдання
— Прочитайте текст. Поставте запитання до виділених слів, використовуючи слова-«чомучки»: Хто? Де? Хто? Які? Один учень запитує, інший відповідає, і навпаки.
Славко захворів. Він лежить у лікарні. Петрик і Наталка допомагають йому вчити уроки. Гарні друзі у Славка!
— Запишіть питальні речення.
3. Ф ізкультхвилинка
4. Р обота над скоромовкою
— Прочитайте скоромовки спочатку повільно, а потім — швидко (с. 93, вправа 240).
— Яке слово в скоромовці однаково читається зліва направо і справа наліво?
— Які інші слова, що так само читаються, ви знаєте? (Алла, Пилип, око, корок, піп, тут, зараз)
5. І нтонування питальних речень. Учись виразно читати! (с. 93–94, вправа 241)
— Прочитайте питальне речення так, щоб одержати відповідь, подану в дужках.
Учора малята проводили ранок казок? (Так, проводили.)
Учора малята проводили ранок казок? (Так, учора.)
Учора малята проводили ранок казок? (Так, ранок казок.)
Учора малята проводили ранок казок? (Так, малята.)
— Спишіть питальне речення.
— Запишіть одну з відповідей, яка вам найбільше сподобалася.
6. Г ра «Зачаровані слова»
А в т о м о б і л ь
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
345 9634 1345 78910 58910 315 289 23451
V. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Які речення називаються питальними?
— Що ставимо в кінці питального речення?
— Ч им відрізняється питальне речення від розповідного?
— Який вид роботи вам найбільше сподобався на уроці?
VI. До машнє завдання

Загадка про лисицю

Загадка про лисицю

Хитра я і довгохвоста.
На курей я вельми ласа —
В них таке смачненьке м’ясо...
Вовку — братку я сестриця,
А зовуть мене... (лисиця).

Загадка про книгу

Загадка про книгу

Не кущ, а з листочками.
Не сорочка, а зшита. (Книга)

Загадка про знак питання

Загадка про знак питання

Він після речення, цитати
Вмостився схожий на гачок,
Всіх нас примушує питати,
А сам ні пари з вуст — мовчок! (Знак питання)

Українська мова 2 клас Тема: Питальні речення. Роз ділові знаки в кінці питальних речень. Логічний наголос у питальних реченнях

Українська мова 2 клас

Тема: Питальні речення. Роз ділові знаки в кінці питальних речень. Логічний наголос у питальних реченнях

Мета: дати учням уявлення про питальні речення; формувати навички інтонування питальних речень; розвивати усне мовлення учнів; виховувати бережливе ставлення до книги.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 91, вправа 234)
— Прочитайте текст з утворених речень.
— Розкажіть, що ви дізналися про іній.
2. Г ра «Слова загубились»
— Доповніть речення словами з довідки. Запишіть їх.
Прийшла зима. Випало ... снігу. Діти надумали ... гірку. Вони взялися ...
до роботи.
Гірка ... на славу. Як весело взимку!
(Багато, зробити, дружно, вийшла)
— Скільки речень ви записали?
— Доведіть, що це речення.
— Прочитайте розповідні неокличні речення.
— Прочитайте розповідні окличні речення.
— Який розділовий знак ставиться в кінці розповідного неокличного речення?
— Який розділовий знак ставиться в кінці розповідного окличного речення?
III. Мо тивація навчальної діяльності
1. Р обота над загадкою
Не кущ, а з листочками.
Не сорочка, а зшита. (Книга)
— Складіть речення зі словом книга.
2. К аліграфічна хвилинка
Бб біб л от ек ка
— Яке слово можна утворити?
3. Г ра «Роз’єднай слова»
— Утворіть речення і запишіть його.
Дітипідклеїликнигиушкільнійбібліотеці.
— Яке це речення за метою висловлювання та інтонацією?
IV. По відомлення теми й мети уроку
— Сьогодні ми будемо вивчати питальні речення, навчимося правильно інтонувати їх.
V. В ивчення нового матеріалу
1. В иконання вправи 235 (с. 91–92)
1) Робота за малюнком.
— Розгляньте малюнок у підручнику на с. 92.
— Кого зображено на малюнку?
— Що роблять діти в бібліотеці?
— Хто видає школярам книги?
— Як потрібно ставитись до книги? Чому?
2) Читання в особах розмови бібліотекаря з читачем.
— Спробуйте продовжити цей діалог.
3) Вибіркове читання речень.
— Прочитайте речення, в яких про щось запитується.
— Як ви вважаєте, як такі речення можна назвати? (Питальними)
— Який знак стоїть у кінці таких речень?
Загадка
Він після речення, цитати
Вмостився схожий на гачок,
Всіх нас примушує питати,
А сам ні пари з вуст — мовчок! (Знак питання)
Висновок. Речення, в якому про щось запитується, називається питальним. У кінці питального речення ставиться знак питання.
— Випишіть питальні речення.
2. Ознайомлення з правилом (с. 92)
— Яке речення називається питальним?
— Що ставимо в кінці питального речення?
3. Ф ізкультхвилинка
4. В иконання вправи 236 (с. 92)
Робота в парах
— Запитайте одне одного про те, що вас цікавить, і дайте одне одному відповідь.
5. Ц ікаво знати!
У розмові двох осіб речення-запитання і речення-відповіді називаються репліками.
VI. Уз агальнення й систематизація знань (див. додаток на с. 122)
VII. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— З якими новими реченнями ви ознайомилися на сьогоднішньому уроці? (Питальними)
— Ч ому ці речення називаються питальними? (Бо в них про когось чи про щось запитується.)
— Що ставимо в кінці питальних речень? (Знак питання.)
VIII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Роз повідні речення. Роз ділові знаки в кінці роз повідного речення

Українська мова 2 клас

Тема: Роз повідні речення. Роз ділові знаки в кінці роз повідного речення

Мета: дати учням уявлення про розповідне речення; формувати навички інтонування розповідних речень; розвивати мовлення, пам’ять, увагу учнів; виховувати любов до природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 90, вправа 230)
— Прочитайте речення, які ви склали зі слів кожного рядка.
— Запишіть на дошці звукові моделі слів теплі краї.
2. Р обота з деформованим текстом
— Красуня зима ходить луками, лісами і полями. Пролетіла вона і над нашим містом. І вам школярам надіслала повідомлення на сніжинках. Але віхола переплутала слова. Розставте слова так, щоб вийшли речення.
Дерева, шати, білі, одягли.
Скував, річку, мороз, міцний.
Сніговою, під, ковдрою, звірі, сплять.
Перевірка.
— Які звірі не впадають у сплячку?
3. С ловникова робота
— Відгадайте загадку.
- Влітку наїдається, а взимку висипається? (Ведмідь)
— Скільки складів у цьому слові?
— Виконайте його звуко-буквений аналіз.
4. К аліграфічна хвилинка
Вв ве вед мі ідь
— Запишіть каліграфічно прислів’я, поясніть його зміст.
У ведмедя десять пісень, і всі про мед.
III. По відомлення теми й мети уроку
— Сьогодні на уроці ми ознайомимося з розповідними реченнями, з розділовими знаками в кінці таких речень, а також будемо вчитися вимовляти ці речення з правильною інтонацією.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. П ояснення вчителя
Настав казковий вечір.
Настав казковий вечір!
— Прочитайте перше речення. Про що в ньому розповідається?
— А щоб дізнатися, який знак ставимо в кінці цього речення, відгадайте загадку.
Маленька, менша від мачини,
Ні з ким не стану на борню,
А при читанні, коли треба,
Й людини мову зупиню. (Крапка)
Д. Білоус
— То що ставимо в кінці розповідного речення?
Висновок. Речення, в якому про щось розповідається або повідомляється, називається розповідним. У кінці розповідного речення ставиться крапка.
Цвітуть сади. Шумлять гаї.
Це речення розповідні.
Розкажуть щось тобі й мені,
І крапку ставимо в кінці.
— Прочитайте друге речення. Про що говориться в другому реченні? (Настав казковий вечір!)
— Ч им відрізняється друге речення від першого? (Розділовими знаками.)
— Що стоїть у кінці другого речення? (Знак оклику.)
Висновок. Якщо розповідне речення вимовляється з особливим почуттям, із захопленням, радістю, то в кінці такого речення ставиться знак оклику.
2. В иконання вправи 231 (с. 90)
— Прочитайте виразно текст.
— Із скількох речень складається перша строфа вірша?
— Про що йдеться в кожному з них?
— Як потрібно читати останнє речення? (З особливим почуттям, із захопленням.)
— Яким словом у другому реченні замінено слово сніжок?
3. Ознайомлення із правилом (с. 90)
— Яке речення називається розповідним?
— Що ставимо в кінці розповідного речення.
— Наведіть приклади власних розповідних речень.
4. Ф ізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань (див. додаток на с. 104)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Які речення називаються розповідними?
— На які групи розподіляються розповідні речення за інтонацією?
Для підбиття підсумку діти обирають одне з речень:
- Я задоволений, але...
- Я дізнався...
- Я не задоволений, тому що...
- У мене гарний настрій, тому що...
VII. До машнє завдання

Загадка про крапку

Загадка про крапку

Маленька, менша від мачини,
Ні з ким не стану на борню,
А при читанні, коли треба,
Й людини мову зупиню. (Крапка)

Українська мова 2 клас Тема: По діл тексту на речення. Зв’язо к слів у реченні. Перевірна робота. Ко нтрольне списування тексту «Ліс»

Українська мова 2 клас

Тема: По діл тексту на речення. Зв’язо к слів у реченні. Перевірна робота. Ко нтрольне списування тексту «Ліс»

Мета: закріпити знання учнів про речення як складову частину зв’язного мовлення, вміння ділити текст на речення, відокремлювати речення одне від одного, встановлювати зв’язок слів у реченні; формувати орфографічну увагу; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 89, вправа 226)
— Прочитайте речення, які ви записали вдома.
— Зачитайте речення, яке відповідає схемі в підручнику. (Спить ліс. Спорожніло поле.)
2. Г ра «Мікрофон»
— Що таке текст?
— З чого складаються речення?
— Як позначається на письмі початок і кінець речення?
— Як пишуться слова в реченні?
— Що виражає речення?
3. К аліграфічна хвилинка
Урок продовжим без зупинки
З каліграфічної хвилинки.
— Запишіть каліграфічно:
К к ов рою ко ковдрою
— Усно складіть речення з цим словом.
III. По відомлення теми й мети уроку
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися ділити текст на речення, встановлювати зв’язок слів у реченні.
IV. Мо тивація навчальної діяльності
1. П оділ тексту на речення (с. 89, вправа 227)
— Прочитайте мовчки.
— Установіть межі речення.
— Прочитайте вголос, позначаючи кінець кожного речення зниженням голосу і паузою.
Учитель показує малюнок ковдри і малюнок засніженого поля.
— Поясніть, чому сніг порівнюють з білою ковдрою.
— Спишіть текст.
— Перше слово в кожному реченні пишіть з великої букви. У кінці речення ставте крапку.
2. Р обота з дидактичним матеріалом. Зв’язок слів у реченні
Весело стрибає білка з гілка на гілка.
Весело стрибає білка з гілки на гілку.
— Яку групу слів не можна назвати реченням? Чому?
3. Ознайомлення з правилом (с. 89)
4. В иконання тренувальної вправи 228 (с. 89)
— Прочитайте записи. Яку групу слів не можна назвати реченням? Чому?
— Перебудуйте їх так, щоб вийшло речення. Прочитайте речення.
5. Ф ізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Р обота з деформованим текстом (с. 90, вправа 229)
— Прочитайте. Як ви гадаєте, про яку пору року йдеться? Які зміни відбулися в природі?
— Зверніть увагу на слова в дужках.
— Скажіть, чи пов’язані вони з іншими словами в реченні?
— Змініть слова в дужках так, щоб утворилися речення. Запишіть текст.
Перевірка виконаної вправи.
2. П еревірна робота. Контрольне списування
Ліс
Чудовий ліс узимку. Виблискують пухнасті шапки на столітніх соснах. Ось і сонечко зазирнуло до лісу. Заіскрились шишки на гілках ялинок. Вітерець весело грає з березами та осиками. Білою пухнастою ковдрою вкрилися галявини. Ліс виспівує свою зимову пісню.
Пальчикова гімнастика
3. Р обота з дидактичним матеріалом. Робота в групах
Кожна група отримує картку із завданням прочитати слова. Із слів кожного рядка утворити прислів’я. Пояснити його зміст.
До, язик, Києва, доведе.
Під, камінь, лежачий, і, не тече, вода.
Бджола, а, мала, та, й, працює.
З, великий, іскри, буває, малої, вогонь.
Звітування груп.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Що нового дізналися на уроці? (Слова в реченні зв’язані між собою.)
— Що навчилися робити? (Училися ділити текст на речення, встановлювати межі речення.)
Вправа «Незавершене речення»
— На сьогоднішньому уроці я удосконалив свої знання про...
— На сьогоднішньому уроці найважливішим відкриттям було...
— На сьогоднішньому уроці я навчився...
— На сьогоднішньому уроці мені запам’яталися такі види роботи...
— Мені було цікаво, коли...
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема:Речення. Основні оз наки речення

Українська мова 2 клас

Тема:Речення. Основні оз наки речення

Мета: формувати в учнів поняття про речення як одиницю мовлення, що виражає закінчену думку; розвивати вміння розрізняти на слух завершене і незавершене речення; виховувати доброзичливе ставлення до природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А наліз перевірної роботи
III. По відомлення теми й мети уроку
— Сьогодні ми помандруємо казковою країною «Речення», де пригадаємо, з чого складається речення, навчимося правильно складати і записувати речення. А допомагати нам буде веселий герой. Відгадайте загадку — і дізнаєтесь, хто він.
Я — клубочок не простий.
Я — клубочок чарівний.
Я тобі допоможу
І дорогу покажу.
Я від діда утік,
І від баби утік.
Ти тепер за мною йди
І знання собі знайди. (Колобок)
Каліграфічна хвилинка
— На кого схожий Колобок? (На сонечко.)
— На яку букву починається слово сонечко?
— Сьогодні ми повторимо написання букви «ес».
С с со сві ос схо
— Запишіть каліграфічно речення.
Сонце світить, та не гріє.
— Коли так кажуть? Поясніть.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Г ра «Кращий знавець мови»
— Колобок пропонує вам зіграти в гру. Хто першим правильну відповідь дав, той фішку отримав. Хто назбирає більше фішок, той і переможець.
— З чого складається текст? (З речень.)
— Як відокремлюються речення в усному мовленні? (Паузою)
— А в писемному? (Розділовими знаками.)
— З чого складається речення? (Зі слів.)
— Як пишуться слова в реченні? (Окремо)
— З якої букви пишеться перше слово в реченні?
— Що ставимо в кінці речення?
Оголошення переможця.
2. І нтонування речень (с. 88, вправа 222)
— Прочитайте виразно текст. Кінець кожного речення позначайте зниженням голосу і паузою.
— Скільки абзаців у цьому тексті?
— Про що розповідається в першому абзаці?
— Скільки в ньому речень?
— Спишіть друге речення. (Твій обов’язок — добре вчитися.)
— Про що розповідається в другому абзаці?
— Скільки в ньому речень?
— Спишіть перше речення. (У школі тебе навчають учителі.)
3. С ловникова робота
Учитель — той, хто вчить, викладає навчальний предмет у школі.
— Складіть речення зі словом учителька і запишіть в зошиті.
4. С творення проблемної ситуації (с. 88, вправа 223)
— Прочитайте кожну групу слів.
— Зіставте ці дві групи слів.
— Яка з них виражає закінчену думку, а яка — ні?
— Отже, що можна сказати про речення? (Речення виражає закінчену думку.)
5. Ознайомлення з правилом (с. 88)
6. Б есіда про допомогу пташкам узимку
— Яких птахів можна побачити взимку в місті?
— Як ви гадаєте, чи легко пережити пташкам морози взимку?
— Як діти і дорослі можуть допомогти пернатим друзям?
7. Ф ізкультхвилинка
V. Закріплення вивченого матеріалу (див. додаток на с. 96)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Як називається країна, якою ми сьогодні мандрували?
— З чого складаються речення?
— Що є головною ознакою речення?
— Якщо вам було цікаво мандрувати, намалюйте Колобка, який посміхається.
— Якщо вам було складно, намалюйте Колобка, який сумує.
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Ко нтроль та оцінювання знань за темою «Мо ва і мовлення. Текст»

Українська мова 2 клас

Тема: Ко нтроль та оцінювання знань за темою «Мо ва і мовлення. Текст»

Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темою «Мова і мовлення. Текст»; розвивати мислення, уяву учнів; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. По відомлення теми й мети уроку
III. Ко нтроль знань
1 варіант
1. Обери правильну відповідь.
Усне мовлення має бути:
а) швидким, тихим, зрозумілим;
б) правильним, зрозумілим, виразним;
в) голосним, правильним, швидким.
2. Доповни речення.
Людям мова потрібна...
а) для письма;
б) для читання;
в) для спілкування.
3. Підкресли звертання.
— Що ти, донечко, шепочеш?
І чому це ти не спиш?
— Я, матусю, спати хочу,
Але треба вивчить вірш.
4. Встав слова ввічливості.
Оленка та Мар’янка малюють. Оленка сказала:
— Мар’янко, дай, ____, жовту фарбу.
Мар’янка дала фарбу й сказала:
— ____.
Оленка відповіла:
— ____.
5. Виконай завдання.
а) Пронумеруй речення так, щоб утворився текст. Підкресли зачин тексту.
Вони дружно почали ліпити хатку.
Навесні повернулися ластівки.
У гніздечку з’явилися ластів’ята.
Вони веселим щебетанням зустрічали сонечко.
б) Визнач тип тексту.
Ялинковий шишкар такий яскраво-червоний, немов стигла ягода. У нього дзьоб міцний. Кінчики його у протилежні боки загнуті. Так і працює з ранку до вечора — шишки трощить.
а) Розповідь;
б) міркування;
в) опис.
2 варіант
1. Обери правильну відповідь.
Писемне мовлення має бути:
а) розбірливим, швидким, охайним;
б) без помилок, розбірливим, повільним;
в) каліграфічним, розбірливим, охайним, без помилок.
2. Доповни речення.
Людям мова потрібна...
а) для спілкування;
б) для листування;
в) для читання.
3. Підкресли звертання.
— Мамо, я впав у калюжу.
— Як, у нових штанях, сину?
— Все сталося так швидко, що я не встиг їх зняти.
4. Встав слова ввічливості.
Мами немає вдома. Прийшла мамина знайома.
Тарас зустрів її біля дверей.
— ____, Тарасику! Мама вдома?
— Ні, мама незабаром прийде. Сідайте, ____, ось стілець.
— ____, Тарасику!
5. Виконай завдання.
а) Пронумеруй речення так, щоб утворився текст. Підкресліть кінцівку тексту.
Раптом із яру вискочив вовк.
Молодий пастух пас овець.
Це трапилось у гірському селі.
Пастух кинувся на вовка і прогнав його.
Він схопив вівцю.
б) Визнач тип тексту.
Заєць — гризун великого розміру. У нього довгі ноги, великі вуха, короткий хвіст. Пухнасте хутро влітку сіре, а взимку біле.
а) Опис;
б) розповідь;
в) міркування.
IV. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Які труднощі виникли у вас під час виконання завдань?

Українська мова 2 клас Тема: Перевірна робота. Ко нтрольний диктант

Українська мова 2 клас

Тема: Перевірна робота. Ко нтрольний диктант

Мета: перевірити вміння учнів писати під диктування речення, що містять слова, вимову і правопис яких потрібно запам’ятати, добирати заголовок до тексту, застосовувати правила переносу слів, навички звуко-буквеного аналізу слів; виховувати любов до своєї країни.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. По відомлення теми й мети уроку
III. Ко нтроль знань
1 варіант
1. Д иктант
Український рушник пройшов крізь віки. Жодне свято не обходилось без рушників. Рушники бувають вишивані й ткані. Кожен куточок України має свої кольорові гами, своє оздоблення рушників. (26 слів)
2. Ф ізкультхвилинка
Всі піднесли руки — раз!
На носках стоїть весь клас.
Два — присіли, руки вниз,
На сусіда подивись.
Раз! — і вгору,
Два! — і вниз,
На сусіда подивись.
Будем дружно ми вставати,
Щоб ногам роботу дати.
Раз — присіли, два — піднялись.
Хай мужніє ваше тіло.
Хто старався присідати,
Може вже відпочивати.
3. Г раматичне завдання
- Доберіть і запишіть заголовок до тексту.
- Випишіть трискладове слово.
- Складіть звукові моделі слів свято, рушник.
2 варіант
1. Д иктант
Людина має право завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння. Без рідної мови людина — дикун. Без неї немає нас як народу, немає минулого, немає й майбутнього. Знання рідної мови — священний обов’язок кожного українця. (33 слова)
2. Ф ізкультхвилинка
3. Г раматичне завдання
- Доберіть і запишіть заголовок до тексту.
- Складіть звукову модель слова коріння.
- Підкресліть слова, які не можна переносити.
3 варіант
1. Д иктант
Яке гарне місто Київ! У ньому багато парків і садів. Вулиці широкі. Будинки високі. Під землею казкові станції метро. Я люблю милуватися красою цього чудового міста. А ви були в столиці України?
2. Ф ізкультхвилинка
3. Г раматичне завдання
- Доберіть і запишіть заголовок до тексту.
- Складіть звукову модель слова столиця.
- Слово Україна поділити на склади для переносу.
IV. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Які труднощі виникли у вас під час виконання завдання?
— Як ви написали слова Україна, Київ? Чому?

Українська мова 2 клас Тема: Урок роз витку зв’язного мовлення. Складання зв’язного висловлювання на задану тему

Українська мова 2 клас

Тема: Урок роз витку зв’язного мовлення. Складання зв’язного висловлювання на задану тему

Мета: формувати в учнів практичні уявлення про зв’язне висловлювання як єдине ціле на основі вмінь упізнавати істотні ознаки тексту в процесі його сприйняття; розвивати мовлення, вміння порівнювати; виховувати культуру мовлення.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. Зіставлення тексту і набору слів
Спочатку вчитель читає окремі слова: кіт, очі, кинувся, ніс, бігти, гніздо, клювати, дерево, ворона, пташенята, побачив, вліз, стара, одного разу, Васька, вона, злякався.
А потім читає текст:
Одного разу кіт Васька побачив у гнізді пташенят. Але тільки він виліз на дерево, як прилетіла стара ворона. Вона стала клювати кота в очі і ніс, злякався кіт і кинувся бігти.
— Що ви почули під час першого читання?
— Що звучало під час другого читання?
Висновок. У другому випадку діти переконуються в тому, що можна красиво розповісти, а розказане показати, зобразити за допомогою картинки абонамалювати. А в першому випадку — набір слів.
2. Зіставлення тексту й одного речення.
У цьому завданні текст порівнюється з діафільмом, а речення — з одним кадром цього самого діафільму.
- Він жив у Альошиним чоботі.
- У Альоші був їжачок. Він жив у Альошиним чоботі.
— Що ви почули під час першого читання?
— Що звучало під час другого читання?
Висновок. У першому випадку незрозуміло, про кого йдеться, а в другому
випадку зрозуміло, про кого йде мова, можна намалювати картинку.
3. Зіставлення тексту і набору речень
— Зіставте дві групи речень. Визначте, який із них є текстом.
- Восени деякі пташки летять у вирій. У зайця довгі вуха і короткий хвіст. Укрився багрянцем клен. Присмерком садок зустрів нас тишею і казковим убранням дерев.
- Жовтокоса чарівниця-осінь примчала на золотому коні у ліс. Торкнулася чарівною паличкою верхівок дерев. І зашелестіли на них багряні шати. На землі рясніє барвистий килим. Чудово навкруги!
III. Оголошення теми і мети уроку
— Сьогодні ми будемо складати зв’язне висловлювання на задану тему.
IV. Ро бота над темою уроку
1. С кладання пам’ятки «Як створити текст»
План розповіді про подію
1) Намалюй подумки подію, про яку будеш розповідати.
2) Поміркуй, про які предмети треба розповісти.
3) Подумки розташуй предмети в таблицю.
4) Порахуй, скільки в твоєму оповіданні речень.
План розповіді про предмет
1) Намалюй предмет оповідання (подумки).
2) Що ти побачив?
3) Подумки потримай предмет — який він?
4) До яких предметів його можна віднести?
2. Р обота в парах
— Складіть текст про свою улюблену іграшку, використовуючи слова: машина, люблю, їде, тато, бережу.
3. Р обота в групах
— Придумайте цікаву історію, використовуючи слова: Василько, вовк, заєць, дивився, злякався, втік, повернувся, розсміявся, мультфільм.
4. Ф ізкультхвилинка
5. С амостійна робота
Складіть і запишіть зв’язне висловлювання на тему «Мій котик».
Перевірка роботи. (Враховується зміст і граматична правильність побудови речень.)
Двоє-троє учнів читають речення, інші аналізують їх.
Зразок
1) У мене є іграшковий котик. Він рудого кольору. Я з ним граюся.
2) У мене живе кіт Мурчик. Усі його дуже люблять.
6. Р обота в парах. Гра «Коректор»
Учні обмінюються зошитами, читають роботи, дають поради одне одному.
V. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Що на уроці запам’яталося?
— Яка розповідь найбільше сподобалася? Чим саме?
VI. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Типи текстів: роз повідь, опис, міркування

Українська мова 2 клас

Тема: Типи текстів: роз повідь, опис, міркування

Мета: формувати в учнів уявлення про різні висловлювання залежно від поставленої мети; вдосконалювати вміння визначати складові частини тексту; розширювати словниковий запас учнів; виховувати любов до тварин.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 85, вправа 219)
— Прочитайте кінцівку тексту.
— Якими ласкавими словами ви звертаєтеся до тата?
— Вимовте звуки, які позначає буква я в словах ялинових і Ганнуся.
2. П обудова тексту за поданим планом
— Прочитайте речення. Перебудуйте і запишіть текст за планом.
Хвиля накрила її і ледве не потопила.
Мурашка спустилася до струмка напитись.
Вона побачила, що мурашка тоне і кинула їй гілку.
Голубка несла гілку.
Мурашка сіла на гілку і врятувалася.
План
1) Мурашка.
2) Голубка.
3) Порятунок.
— Скільки частин буде у вашому тексті? Скільки абзаців?
— Як починаємо писати кожен абзац?
Перевірка робіт
— Прочитайте записаний текст. Доберіть до нього заголовок.
III. По відомлення теми й мети уроку
— Сьогодні на уроці ми дізнаємося, які бувають тексти, будемо вчитися розрізняти їх за видами.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота з дидактичним матеріалом. Колективний аналіз текстів
- Ромашка росте у полі. Дівчата полюбляють плести віночки з ромашок. Ромашка символізує доброту, ніжність.
- Ромашка — трав’яниста рослина. Рівна, висока з яскравою жовтою голівкою, в білих прозорих пелюстках.
- Ромашка — корисна лікарська рослина. Вона лікує людину від застуди. Ромашка відмінний заспокійливий засіб, корисний для здорового сну і відпочинку. Чашка чаю з ромашки на ніч, заспокоїть нерви, зніме напругу, прискорить засипання.
— Про що говориться в кожному з текстів? (Про ромашку.)
— Це у них спільне?
— Про що ви дізналися з першого тексту? (Де росте ромашка. Нею прикрашають дівочі віночки. Що вона символізує.) Це розповідь.
— Що дізналися з другого тексту? (Який зовнішній вигляд цієї квітки). Це опис.
— Про що дізналися з третього тексту? (Яку користь приносить ромашка.) Це міркування. У тексті пояснюється, чому саме ромашка — корисна лікарська рослина.
— Які бувають тексти?
— Отже, є три типи текстів: текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування.
2. В иконання тренувальної вправи 220 (с. 85–86)
— Прочитайте тексти.
— Про кого в них розповідається? (Про зайця.)
— Перший текст — це опис чи розповідь? Чому?
— Що ви можете сказати про другий текст? (Це текст-опис, бо в ньому описується зовнішній вигляд зайця.)
— Ч ому заєць на зиму змінює колір свого хутра?
— У якому з поданих текстів ви знайдете відповідь на це запитання?
(У третьому.)
— Як називається третій текст? (Текст-міркування)
3. В ізьміть до уваги!
Ознайомлення учнів з теоретичними відомостями щодо існування типів текстів (с. 86).
4. К аліграфічна хвилинка
З з єць заєць
5. С ловникова робота
Загадка
- Від страху тремтить, швидко біжить.
— Запишіть відгадку. Виконайте звуко-буквений аналіз слова заєць.
— Запишіть речення.
Заєць від куща, а жаба від зайця тікає.
— Поясніть, як ви зрозуміли приказку.
6. П родовження роботи над виконанням вправи 220
— Спишіть друге речення тексту-міркування.
— Поясніть, замість якого слова вжито він.
— Поділіть на склади слово заєць. Назвіть букви в ненаголошеному складі.
7. Ф ізкультхвилинка
V. Закріплення та усвідомлення вивченого матеріалу
(див. додаток на с. 92)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— З якими типами текстів ви ознайомилися на уроці?
— Які тексти (описи чи розповіді) найчастіше трапляються в нашому мовленні?
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Закріплення знань про будову тексту. Складання тексту за початком і кінцівкою на основі ілюстрації

Українська мова 2 клас

Тема: Закріплення знань про будову тексту. Складання тексту за початком і кінцівкою на основі ілюстрації

Мета: закріпити знання учнів про будову тексту, його складові частини; навчати спостерігати за роллю абзаців у тексті, переказувати діалогічний текст за особами; складати текст за початком і кінцівкою; розвивати мовлення учнів; виховувати почуття чесності, бажання допомагати літнім людям.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 83, вправа 215)
— Прочитайте речення, в кінці яких стоїть знак питання.
— Прочитайте речення, в кінці яких стоїть знак оклику.
— Як можна перенести слова візьму, булькне?
— Ч ому в дідуся був сумний настрій? Які речення це пояснюють?
2. Ф ронтальне опитування
— Що таке текст? З яких частин він складається?
— Як слід писати кожну частину тексту?
3. Г ра «Зроби висновок»
Учитель читає речення, а діти визначають, до якої частини тексту вони належать.
— Спробуйте за прочитаними частинами зробити висновок — про що йтиметься в тексті далі.
- Це побачив Василько. Він узяв пташку додому. Доглядав її і годував. Скоро крило зажило. (Це основна частина.)
— Придумайте зачин і кінцівку тексту.
- Улітку Оксанка з подружками часто ходила в ліс по гриби та ягоди. Одного разу... (Це зачин.)
— Як ви гадаєте, що було далі?
- Бабуся подякувала дітям і пригостила їх горішками. (Це кінцівка.)
— За що могла подякувати бабуся дітям?
III. По відомлення теми й мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо працювати над текстами. Поговоримо про роль абзаців у тексті. Будемо вчитися переказувати текст за особами; складати текст за початком і кінцівкою.
IV. Закріплення знань
1. В иконання вправи 216 (с. 83)
1) Читання уривка казки вчителем, передача голосом розмови двох білочок та слів лисички.
2) Читання уривка казки учнями.
3) Робота над основною частиною тексту; читання за особами.
4) Переказування казки в особах.
— Доберіть до казки заголовок і початок.
— Ч ому лисичці вдалося перехитрити білочок?
— Який висновок повинні зробити для себе обидві білочки?
— Ч ого навчає ця казка?
5) Самостійна робота.
— Запишіть початок казки в зошити.
Зразок. Під великим старим горіхом сперечалися дві білочки.
2. Р озвиток мовлення. Складання тексту за початком і кінцівкою на основі
ілюстрації (с. 84, вправа 217)
— Прочитайте початок розповіді. Про що ви дізналися?
— Ч и можна зрозуміти, про що йтиметься в тексті далі?
— Прочитайте кінцівку. Про що в ній ідеться?
— Яка частина тексту відсутня?
— Складіть її за малюнком на с. 87 підручника.
— Спишіть кінцівку розповіді.
— А як ви ставитеся до літніх людей?
3. Ф ізкультхвилинка
4. Р обота з дидактичним матеріалом (див. Додаток на с. 90)
5. Ч итання пам’ятки з таблиці
Пам’ятай!
Текст можна поділити на абзаци. Абзац включає одне або декілька речень. Ці речення зв’язані між собою за змістом. Абзаци також зв’язані між собою за змістом. Кожний абзац починається з нового рядка.
5. Ц ікаво знати!
Абзац ще називають червоним рядком. Є такий вислів: «Пишемо з червоного рядка». Чому рядок, з якого починається абзац, називають червоним, а не білим або синім? А ось чому. У давні часи книги переписували від руки. Перед писарем стояло дві чорнильниці. У одній чорнило — чорне, а в другій — червоне. Весь текст писали чорним чорнилом, а коли починали писати нову сторінку, міняли пензлика і малювали гарний візерунок першої літери червоним кольором. Червоний рядок — це означало гарний рядок. Отже, абзац — це частина тексту від одного червоного рядка до іншого.
— Ч и будь-яка частина тексту може починатися з абзацу? (Ні, тільки та, в якій є головна думка.)
6. В иконання вправи 218 (с. 84–85)
— Відгадайте загадку. Хто це? (Кіт — кит)
— Прочитайте текст. Що цікавого ви дізналися з тексту?
Робота в парах
— Поставте одне одному запитання по тексту і дайте на них відповіді.
Каліграфічна хвилинка
п’я ся де п’ятдесят
— Спишіть назви чисел, які зустрілися в тексті. (Тридцять три, п’ятдесят, чотири)
Взаємоперевірка робіт.
V. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Які відкриття ви зробили для себе на уроці? З яким настроєм завершуємо наш урок?
Діти піднімають розділові знаки:
? — не все зрозумів, потрібна допомога;
. — урок сподобався;
! — все зрозумів, було цікаво.
VI. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Будова тексту. Спостереження за роллю абзаців у тексті

Українська мова 2 клас

Тема: Будова тексту. Спостереження за роллю абзаців у тексті

Мета: дати учням уявлення про будову тексту, його частини; розвивати вміння виділяти в тексті зачин, основну частину, кінцівку, абзаци; розвивати мовлення учнів; поповнювати словниковий запас; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку
I. Організаційна частина
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 81, вправа 212)
— Поясніть, як ви розумієте записані прислів’я.
— Розкажіть свої прислів’я, загадки про книгу.
2. Г ра «Слово загубилося»
— З останніх букв поданих слів утворіть нове слово.
Дід, синиця, кит, море, канал. (Дятел)
3. Р обота над скоромовкою
У дуплі у дятла дім,
Дятленятам добре в нім.
— Який звук найчастіше повторюється? ([д])
4. К аліграфічна хвилинка
Написання букви Дд.
— Роз’єднайте слова. Напишіть каліграфічно.
Дятелвзимкуїстьнасіннязшишок.
5. С амостійна робота
Моделювання тексту з окремих речень
— Прочитайте речення.
Від його міцного дзьоба не сховається жодна комаха.
Дятел дуже корисний птах.
Цілий день він проводить огляд своєї ділянки.
Дятел справжній санітар лісу.
— Ч и можна назвати ці речення текстом? Чому? Доведіть власну думку.
— Розташуйте речення в правильному порядку, щоб вийшов текст.
— Доберіть до тексту заголовок.
III. По відомлення теми й мети уроку
— Сьогодні ми будемо спостерігати за тим, як будується текст, з яких частин він складається.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р озповідь учителя
— Текст — немов будинок. Він має свій початок. Будинок починають будувати з фундаменту. Текст починають будувати з одного чи кількох речень, що становлять його початок, або зачин. У зачині коротко повідомляється те, про що йтиметься в тексті. Далі у будинку зводять стіни, у тексті — складають основну частину. З неї ми дізнаємося про основне, головне, про що хотів повідомити автор у тексті. Будинок завершується дахом. І в текстах має бути висновок. Це кінцівка тексту.
2. Ознайомлення з правилом (с. 82)
3. В иконання вправи 213 (с. 82)
Слухання тексту учнями. Складання відповідей на запитання до тексту
— Де діти знайшли білочку?
— Яка лапка була в білочки?
— Де діти поселили звірка?
— Що сталося з лапкою згодом?
— Куди діти віднесли білочку?
— Прочитайте перше речення тексту. Як ви вважаєте, яка це частина тексту? (Зачин)
— Ч и можна зрозуміти, про що йтиметься далі в тексті?
— Про що? (Про білочку)
— Про що розповідає 2-ге, 3-тє речення? Це — основна частина.
— Прочитайте кінцівку. Ці речення завершують текст, підводять до висновку.
— Отже, з яких частин складається текст?
— Доберіть заголовок до прочитаного тексту.
4. Ознайомлення з поняттям «абзац»
— Зверніть увагу на те, що кожна частина тексту пишеться з нового рядка.
Це — абзац.
— Скільки в тексті частин? (3) Скільки буде абзаців? (Теж 3.)
— Запишіть по пам’яті зачин тексту в зошити.
5. Ф ізкультхвилинка
V. Закріплення та усвідомлення вивченого матеріалу
(див. додаток на с. 88)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— З яких частин складається текст?
— Як виділяється кожна частина тексту на письмі?
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: До бирання заголовків. Вправляння у стислому переказуванні тексту

Українська мова 2 клас

Тема: До бирання заголовків. Вправляння у стислому переказуванні тексту

Мета: навчати учнів добирати заголовки до текстів, встановлювати їхню відповідність змісту того чи іншого тексту; розвивати усне мовлення, вміння будувати зв’язні висловлювання; виховувати бережливе ставлення до книжок.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 80–81, вправа 209)
— Який заголовок обрали до тексту?
— Поясніть значення слова ґроно. Вимовте звуки у цьому слові.
— Замініть слово ґроно близькими за значенням словами. (Кетяг, китиця)
2. Р обота над деформованим текстом
— Запишіть речення так, щоб вийшов текст. Доберіть до нього заголовок. Подули сильні вітри. Золотим килимом укрило воно землю. Прийшла золота осінь. Облетіло листя з дерев.
— З чого складається текст?
— Що можна дібрати до тексту?
— Як зв’язані між собою речення в тексті?
III. Мо тивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми й мети уроку
— Сьогодні на уроці ми повправляємося у добиранні заголовків до текстів. Заголовок повинен відповідати змісту тексту. Прочитавши заголовок, людина має зрозуміти, про що йтиметься.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота над загадкою
Не кущ, а з листочками,
Не сорочка, а зшита.
Не людина, а всіх научає. (Книжка)
2. Б есіда за вправою 210 (с. 81)
— Які книги ви любите читати?
— Де вдома ви зберігаєте книжки?
— Які правила поводження з книгою ви пам’ятаєте?
— Запишіть назви улюблених книжок.
3. В иконання вправи 209 (с. 80)
— Доведіть, що це текст.
— Розкажіть, про яку лікарню йдеться в тексті.
— Із завдання 3 доберіть заголовок до тексту. Поясніть свій вибір. (Усі заголовки не зовсім зрозумілі, окрім третього.)
4. К аліграфічна хвилинка
кн иж ня лікарня книжка
Книжкова лікарня
5. В иконання вправи 211 (с. 81). Вправляння у стислому переказуванні тексту
— Прочитайте текст.
111
— Що означає слово бібліотека?
— Коротко розкажіть, про що йдеться в тексті.
— Доберіть заголовок.
— Закінчіть речення та запишіть його в зошити.
Слова у ній, їх ужито в тексті замість слів ..., ... (бібліотека, книги).
6. Ознайомлення з правилом зв’язку речень у тексті (с. 81)
— Ч ому потрібно уникати повторень одного й того самого слова у тексті?
7. Ф ізкультхвилинка
V. Закріплення та усвідомлення вивченого матеріалу
1. Р обота в групах
— Прочитайте текст.
— Доберіть заголовок з поданих варіантів.
— Обґрунтуйте свою відповідь.
Уже осінь. Білочка готується до зими. Цілий день вона носить жолуді, горіхи. Сушить і складає їх у своєму дуплі. З такими запасами не страшно звірятку взимку.
а) Білочка.
б) Осінь.
в) Осінні клопоти.
г) Скоро зима.
2. Г ра «Зоряний час»
— Відшукайте в слові бібліотекар інші слова. (Літо, біб, літак, лікар, рак, бібліотека, лак)
3. Н авчальний діалог «У бібліотеці»
— Уявіть, що ви прийшли в бібліотеку. Вам необхідно обміняти книгу.
— Складіть діалог за опорними словами та словосполученнями. (Здати, прочитав, сподобалася, найбільше сподобались, малюнки, причитати, про тварин, вибирай, на полиці)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Ч и сподобалося вам добирати заголовки до текстів?
— Хто був гостем на нашому уроці? (Книжка)
— Де зберігаються книги у нашій школі?
VII. До машнє завдання

Загадка про книжку

Загадка про книжку

Не кущ, а з листочками,
Не сорочка, а зшита.
Не людина, а всіх научає. (Книжка)

Українська мова 2 клас Тема: По няття про текст. Роз різнення групи окремих речень і тексту. Заголовок, його відповідність змісту тексту

Українська мова 2 клас

Тема: По няття про текст. Роз різнення групи окремих речень і тексту. Заголовок, його відповідність змісту тексту

Мета: ознайомити учнів з поняттям «текст», навчати розрізняти окремі речення і текст; розвивати вміння добирати заголовки до тексту відповідно до його змісту; виховувати спостережливість, бережливе ставлення до природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. П еревірка домашнього завдання (с. 77, вправа 204)
— Що ви можете сказати про хлопчика?
— Прочитайте речення зі звертанням.
— Які слова ввічливості ви підкреслили?
III. А ктуалізація опорних знань
— Що таке мова? (Все те, про що ми говоримо, читаємо, пишемо.)
— Для чого нам потрібна мова? (Щоб спілкуватися.)
— Яким буває мовлення? (Усним і писемним.)
Гра «Яке це мовлення?»
Хлопчики піднімають руку, якщо почують про усне мовлення. Дівчатка піднімають руку, якщо почують про писемне мовлення.
- Двоє учнів розмовляють.
- Учитель пише на дошці.
- Бабуся розмовляє по телефону.
- Тато читає газету.
- Діти пишуть у зошитах.
IV. По відомлення теми й мети уроку
— Наша мова складається з речень. Сьогодні на уроці ми дізнаємося, що саме утворюють декілька речень, але спочатку проведемо хвилинку каліграфії.
V. К аліграфічна хвилинка
— Напишіть каліграфічно.
У у Ук укр їн
VI. С ловникова робота
Загадка
У світі одна — наша мати вона. (Україна)
— Україна — це край, в якому ми живемо. З якої букви будемо писати назву нашого краю?
— Запишіть речення, вписуючи пропущені слова: українці, Україна, український.
___ — одна з найбільших країн Європи. Основне населення держави — ___
Державна мова — ___
VII. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота з дидактичним матеріалом
Бджола — це комаха. Мурашки — лісові санітари. До нас у вікно залетіла муха. Вони поїдають шкідливих гусениць і тлю. Мурахи — лісові мешканці. Мурашник — це їх місто. Різнобарвний метелик сів на квітку. Зруйнувати мурашник — загине мурашина сім’я.
— Скільки речень у 1-му стовпчику? (4)
— Про кого йдеться в кожному реченні? (Про бджолу, муху, мурах, метелика.)
— Скільки малюнків можна намалювати? (4)
— Ч и можна дібрати заголовок до цих речень?
— Прочитайте, що написано в другому стовпчику.
— Скільки тут речень? (4)
— Про кого йдеться в кожному реченні? (Про мурашок.)
— Скільки малюнків можна намалювати? (1)
— Ч и можна дібрати заголовок до всіх цих речень?
Висновок. Порівняйте записи. Чим вони схожі? (Вони про комах.)
— Ч им вони відрізняються? (У першому стовпчику — про різних комах, це різні речення. А в другому — всі про мурашок. Речення зв’язані за змістом.)
2. Р обота за підручником (с. 79)
Вправа 205
— Прочитайте написане ліворуч і праворуч.
— Де речення зв’язані між собою, а де — ні?
— Доведіть свою думку.
— Який заголовок написано ліворуч?
— Ч и можна до написаного праворуч дібрати заголовок? Чому?
Ознайомлення з правилом (с. 79)
— Що утворює текст?
— Як розміщені речення у тексті?
— Що можна дібрати до тексту?
Робота з деформованим текстом (вправа 206)
— Змініть порядок речень так, щоб можна було прочитати текст.
— Запишіть його в зошит.
3. Ф ізкультхвилинка
VIII. Закріплення та усвідомлення вивченого матеріалу (див. додаток на с. 84)
IX. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— З чого складається текст?
— Що можна дібрати до тексту?
— Як зв’язані між собою речення в тексті?
— Що вам найбільше сподобалося на уроці?
— Що для вас було складним?
X. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Слова ввічливості

Українська мова 2 клас

Тема: Слова ввічливості


Мета: навчати школярів уживати слова та вислови ввічливості в різних мовленнєвих ситуаціях; формувати культуру мовлення; виховувати загальну культуру.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. П еревірка домашнього завдання (с. 76, вправа 201)
— Прочитайте записані речення.
— Як називається столиця України?
— Яка головна вулиця міста?
— Що ви знаєте про Київ?
— Назвіть кількість букв, звуків у цьому слові.
— Що ви помітили? (Букв — 4, а звуків — 5.)
— Ч ому звуків більше, ніж букв?
III. А ктуалізація опорних знань
1. С писування
— Запишіть речення. Підкресліть у них слова-звертання.
Україно! Край милий, край золотавий.
Вчіться, діти! Мудра книжка скаже вам чогось багато.
2. С ловникова робота
— Яким словом можна замінити слово Україна? (Батьківщина)
— Що таке Батьківщина?
Знаєш ти, що таке Батьківщина?
Батьківщина — це ліс осінній,
Це домівка твоя і школа,
І гаряче сонячне коло.
Батьківщина — це труд і свято,
Батьківщина — це мама і тато,
Це твої найщиріші друзі
І бджола у веснянім лузі.
Батьківщина — це рідна мова,
Це дотримане чесне слово.
А. Костецький
3. К аліграфічна хвилинка
Бб ба об бу уб бе
— Доповніть речення.
Я люблю свою...
IV. Мо тивація навчальної діяльності
— Усі слова в українській мові цікаві, потрібні. Та є серед них «чарівні» — ті, які мають магічну силу.
— Хто здогадався, що це за слова?
— Скажіть, будь ласка, а якими словами вітаються один з одним українці? Запис на дошці висловлювань учнів
— Добрий день! Добрий вечір! Добрий ранок! Доброго здоров’я! Здоровенькі були! Здрастуйте! Привіт!
— Як називаються такі слова? (Ввічливі)
V. По відомлення теми й мети уроку
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися вживати слова ввічливості в різних мовленнєвих ситуаціях.
VI. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 76–77)
Вправа 202
— Прочитайте текст.
— Про який давній звичай українського народу розповів письменник?
— Які слова, близькі за значенням, можна дібрати до слова чудесний? (Чудовий, розкішний, прекрасний, незрівнянний)
— Спишіть останнє речення.
— Як ви розумієте вислів знаменує собою? (Означає, являє)
— Поділіть виділені слова на склади для переносу.
Вправа 203 (робота в групах)
— Прочитайте подані слова. Запам’ятайте їх.
— Повчіться вимовляти їх, звертаючись до рідних, учителів, друзів.
— Запишіть ці слова в зошити.
1-ша група записує слова привітання.
2-га група записує слова прощання.
3-тя група записує слова прохання.
Цікаво знати. Запам’ятай!
Треба говорити: «Дякую вам», а не «Дякую вас», «Пробачте мені», а не «Пробачте мене».
2. Ф ізкультхвилинка
VII. Закріплення та усвідомлення вивченого матеріалу (див. додаток на с. 80)
VIII. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Про які нові слова ви почули сьогодні на уроці?
— Які ввічливі слова ви запам’ятали?
— Як почуває себе людина, до якої звертаються ввічливо?
Гра «Закінчи речення»
— Ми вже знаємо правила письма, правила поведінки у школі, а сьогодні пригадаємо правила мовного спілкування, які повинна знати кожна культурна людина.
Коли говориш — не... (горлань).
Слів поганих — не... (вживай).
На всі боки — не... (крутись).
У вічі співрозмовнику... (дивись).
Говори спокійно, чемно,
Спілкуватись тоді буде дуже ...(приємно).
IX. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Сила голосу і швидкість мовлення. Практичне оз найомлення зі словами звертаннями

Українська мова 2 клас

Тема: Сила голосу і швидкість мовлення. Практичне оз найомлення зі словами звертаннями

Мета: дати учням уявлення про залежність сили голосу і швидкості мовлення від мовленнєвої ситуації; розвивати вміння користуватися у своєму мовленні словами-звертаннями; володіти у процесі читання монологічних і діалогічних текстів силою голосу і темпом мовлення, наближеним до природного говоріння і спілкування; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 74, вправа 197)
— Назвіть пропущені букви в словах слон, лисиця, ведмідь.
— Усно опишіть лисицю.
— Прочитайте записані слова за алфавітом. (Виразно, ганок, дитина, завдання, олень, читання, шофер)
2. Г ра «Знавці мови»
Клас об’єднується у групи. Кожна група отримує запитання. Після обговорення група дає відповіді на запитання. Виграє та група, яка дасть більшу кількість правильних відповідей.
Картка 1
— Яке мовлення — усне чи писемне — з’явилося раніше? (Усне)
— Що спонукало людей до створення мови? (Бажання розуміти одне одного.)
Картка 2
— Якими знаками ми користуємося, щоб записувати слова? (Буквами)
— А для чого нам потрібна мова?
Картка 3
— Які мови є спорідненими до української мови?
— Як потрібно ставитися до своєї мови?
Картка 4
— Хто володіє усним мовленням? (Той, хто вміє говорити, хто знає мову.)
— Яке значення для людини має писемне мовлення?
III. По відомлення теми, мети уроку
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р озв’язування проблемної ситуації «Від чого залежить сила нашого голосу?»
Слухання колискової пісні «Котику сіренький» (діти підспівують).
— Як ви співали колискову пісню? Чому?
— А як ви будете розмовляти в музеї, в церкві? Обґрунтуйте свої відповіді.
— Ч и завжди ви говорите тихо?
— Інколи вам хочеться покричати. Де ви можете це зробити? (На стадіоні.)
— Отже, ми розв’язали проблему. Сила голосу залежить від мовленнєвої ситуації.
2. Р обота за підручником (с. 74–76)
Вправа 199
— Розгляньте малюнки. Де знаходяться діти на першому малюнку? (У бібліотеці.)
Словникова робота
Бібліотека — установа, де збираються книги, журнали, газети для громадського користування.
— Як можна спілкуватися у бібліотеці? (Пошепки)
— Складіть і запишіть речення про те, що зображено на першому малюнку. (Петрик і Мар’янка у бібліотеці. Петрик пошепки звертається до Мар’янки.)
— Що зображено на другому малюнку?
— А як потрібно відповідати на уроці? (На уроці потрібно відповідати звичайним голосом.)
Вправа 198
Гра «Хто швидше?»
— Прочитайте скоромовку в різному темпі.
— Який звук найчастіше повторюється в скоромовці? ([з])
— Які різні приголосні звуки вимовляємо у словах заліз і злізь?
— Побудуйте звукові моделі перших двох слів і порівняйте їх. Так ми говоримо!
— Поясніть, коли так говорять: «Строчить, як з кулемета», «Треба тягти за язик»?
3. Ф ізкультхвилинка
V. Закріплення вивченого матеріалу (див. додаток на с. 60)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Від чого залежить сила голосу і швидкість мовлення?
— Як треба розмовляти в автобусі, на стадіоні?
— За допомогою яких знаків на письмі виділяються слова-звертання?
Гра «Упіймай помилку»
— Виправте помилки.
Дмитрик (у) прочитай, будь ласка, вірш.
Олена (о) Михайлівна (о), дозвольте зайти до класу.
Україна (о)! Ти моя молитва...
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Урок роз витку зв’язного мовлення. Складання 2–3 речень на задані теми

Українська мова 2 клас

Тема: Урок роз витку зв’язного мовлення. Складання 2–3 речень на задані теми

Мета: навчати учнів складати 2–3 речення на задані теми; розвивати вміння визначати послідовність і зв’язність речень у тексті, встановлювати смислову залежність між реченнями; виховувати культуру писемного мовлення.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. В ибіркове списування
Йшов Мишко по лісу. Біля дуба. Він знайшов гриб. Мишко був радий. Гриб великий. Хлопчик відніс гриб додому.
(Йшов Мишко по лісу. Він знайшов гриб. Мишко був радий. Хлопчик відніс
гриб додому.)
2. Р обота над деформованим текстом
— Спишіть і позначте межі речень.
Була сильна спека поле і ліс чекали дощу насунулася темна хмара гримнув грім застукали великі краплі дощу.
(Була сильна спека. Поле і ліс чекали дощу. Насунулася темна хмара. Гримнув грім. Застукали великі краплі дощу.)
III. Оголошення теми і мети уроку
— Сьогодні ми будемо вчитися складати речення на задані теми.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. С амодиктант
— Складіть зі слів речення і запишіть його, диктуючи собі по складах.
Навесні, в, купаються, горобці, калюжах.
(Навесні горобці купаються в калюжах.)
— Складіть ще одне речення про горобця, щоб вийшов текст. Запишіть його.
2. Р обота в групах
— Прочитайте початок казки.
У казковому місті жив ляльковий майстер. Він виготовляв чудові іграшки.
Одного разу до майстра прийшов...
— Придумайте продовження казки.
— Складіть текст з 3–4 речень на тему «Дятел — корисна птиця». Почніть текст реченням: Не дарма дятла лісовим доктором називають!
3. Ф ізкультхвилинка
4. С амостійна робота
— Прочитайте і порівняйте два заголовки: «Наш клас», «Наш клас дружний».
— Однакові вони чи відрізняються один від одного? Поясніть.
— Складіть текст, використовуючи один із заголовків. Напишіть 2–3 речення.
Перевірка роботи. (Враховується зміст і граматична правильність побудови речень.)
Двоє-троє учнів читають речення, решта — аналізують їх.
5. Р обота в парах. Гра «Коректор»
Учні обмінюються зошитами, читають роботи, дають поради одне одному.
V. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Ч ого ви навчилися на уроці?
— Яке речення вам сподобалося найбільше?
VI. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Усне і писемне мовлення. Перевірна робота. Аудіювання

Українська мова 2 клас

Тема: Усне і писемне мовлення. Перевірна робота. Аудіювання

Мета: дати учням поняття про усне і писемне мовлення; вдосконалювати вміння дотримуватися правил усного і писемного мовлення; перевірити вміння учнів сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного прослуховування; виховувати повагу до людей похилого віку, бажання їм допомогти.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 71–72, вправа 191)
— Що нового дізналися про козаків? Розкажіть.
— Зачитайте слова, які відповідають на питання що робили?. (Ставали, йшли, розорювали, засівали, будували, займалися, захищали)
— Як можна перенести слова означає, вільна?
— Як ви розумієте прислів’я: «Козацькому роду нема переводу»?
2. Р обота над загадками (див. Додаток на с. 58)
III. Мо тивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми й мети уроку
— Ми почали вивчати тему «Мова і мовлення». Яким може бути наше мовлення?
Робота за таблицею
Мовлення
Усне Писемне
Вуста (губи) Пишу
Говоримо і слухаємо Пишемо і читаємо
— Сьогодні на уроці ми поговоримо про усне і писемне мовлення, будемо вчитися правил мовного спілкування, а також перевіримо, як ви вмієте сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного прослуховування.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р озповідь учителя
— Свої думки люди найчастіше передавали одне одному в усній формі, тобто за допомогою органів мовлення, бо за їх допомогою ми вимовляємо звуки, слова, речення. Казки, легенди, народні прикмети прийшли до нас з давнини, бо люди передавали їх із вуст у вуста (давні назви губ). Так виникло усне мовлення. Пізніше люди почали записувати свої думки або читати думки інших людей. Так виникло писемне мовлення.
2. Р обота за підручником (с. 72–74)
Вправа 192
1) Бесіда за малюнком.
— Яка пора року зображена? Де заховалися лісові тварини?
— Хто з цих звірят на зиму засинає, а хто одягає теплу шубку?
— Якого кольору шубка в зайчика взимку? Чому?
2) Усне складання речення про одну з тварин.
3) Відповідність звукової моделі слову.
— Назви яких тварин позначено звуковими моделями?
— Яким мовленням усним чи письмовим ви користувалися під час виконання вправи?
Ознайомлення з вимогами до усного мовлення (с. 73)
— Яким повинне бути усне мовлення? (Чітким, виразним, зрозумілим)
Вибіркове списування (вправа 193)
— Прочитайте текст уголос. Про яку пору року йдеться?
— Спишіть речення, яке відповідає поданій схемі. (З дерев повільно опадали різнокольорові листочки.)
— Поділіть для переносу слово повільно.
Ознайомлення з вимогами до писемного мовлення (с. 73)
— Яким повинне бути писемне мовлення? (Каліграфічним, розбірливим, охайним, без помилок.)
3. Ф ізкультхвилинка
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Р обота над образними висловами (с. 73–74, вправа 194)
— Як ви розумієте вислів підійти навшпиньках? Хто бажає показати, як це робиться?
— Прочитайте два тексти. Порівняйте їх.
— У якому тексті про вечір говориться образно? (У другому.)
— Поясніть, як ви розумієте виділений вислів?
— До слова незабаром доберіть слово, близьке за значенням. (Скоро)
2. С амостійна робота (с. 74, вправа 195)
Перевірка виконаної роботи.
— Прочитайте утворені словосполучення.
— Як ви читали записані словосполучення? (Виразно)
— На який склад падає наголос у цьому слові?
3. А удіювання (див. Додаток на с. 64)
4. Р озвиток зв’язного мовлення. Казка «Курочка Ряба» (с. 74, вправа 196)
Бесіда за малюнком
— Розгляньте малюнок і скажіть, до якої він казки?
— Пригадайте, чому плакали дід та баба. Розкажіть коротко.
— Підпишіть малюнок словами з казки.
— Що кудкудаче курочка? Запишіть.
— Усно поділіть на склади слово яєчко. Що ви помітили? (Букви «я», «є» утворюють склад.)
VI. П ідбиття підсумків уроку. Рефлексія
— Які види мовлення ви запам’ятали?
— Ч им усне мовлення відрізняється від писемного?
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: По няття про мову. Українська мова — державна мова України

Українська мова 2 клас

Тема: По няття про мову. Українська мова — державна мова України

Мета: розширити уявлення учнів про мову як найважливіший скарб українського народу, про існування різних мов; вчити спостерігати за звучанням, написанням і значенням слів у споріднених мовах; розвивати усне мовлення учнів, каліграфічні навички письма; виховувати любов до рідної мови, бажання більше дізнаватися про неї.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. К аліграфічна хвилинка
Урок почнемо без зупинки
З каліграфічної хвилинки
У у Уу ур ук ск ий
Україна український
— Що означає кожне слово?
— Назвіть голосні звуки в слові Україна.
— Поділіть на склади слово український.
— Які мови ви ще знаєте?
III. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
— Утворіть словосполучення.
росіяни українська
французи англійська
українці французька
англійці російська
— Складіть речення з однією парою слів на вибір.
— Який висновок можна зробити зі складених вами речень? (Кожний народ має свою мову.)
IV. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми з’ясуємо поняття рідна мова, ознайомимось із мовами, спорідненими з українською мовою. Дізнаємось про слова, що нагадують нам про історичне минуле нашого народу.
V. В ивчення нового матеріалу
1. Б есіда
— Ч и можуть росіяни розмовляти англійською мовою?
— А українці — французькою?
— Ч и можна вважати ці мови їх рідними мовами? Чому?
— А яка мова для них рідна?
— У чому полягає різниця між рідною і нерідною мовами?
— Назвіть свою рідну мову. Як ви до неї ставитеся?
— А як ви будете ставитися до мови інших народів? Чому?
2. Р обота за підручником (с. 70, вправа 187)
— Прочитайте текст. Про що ви дізналися з тексту?
— Які мови є близькими до української мови? (Російська, білоруська)
— Як ви гадаєте, чому?
3. П одорож до слов’янської родини (див. Додаток на с. 54)
4. С постереження за звучанням, написанням і значенням слів у споріднених мовах (с. 70, вправа 188)
— Прочитайте текст. Що цікавого дізналися?
— Назвіть зображені предмети. Дізнайтеся, як вони називаються в інших мовах.
— Запишіть назви овочів у тій послідовності, як вони зображені. (Картопля, цибуля, огірок, буряк)
— Поставте знак наголосу в цих словах.
— Ч и можна вважати, що ці слова записані за алфавітом? Чому?
5. Ф ізкультхвилинка
6. П родовження роботи за підручником (с. 71)
Вправа 189
— Прочитайте виразно текст.
— У якій країні ми живемо? Як зветься наша мова? Як ми ставимося до рідної мови?
— Яка мова є державною мовою України?
— Спишіть каліграфічно останнє речення.
Вправа 190 (робота в групах)
Кожна група записує своє висловлювання і пояснює його зміст.
1-ша група пояснює зміст першого висловлювання; 2-га група — зміст другого висловлювання; 3-тя група — зміст третього висловлювання; 4-та група — зміст четвертого висловлювання.
— Як ви розумієте значення слова скарб?
— Прочитайте пояснення з підручника на с. 74.
Висновок. Найбільший скарб українського народу — це його рідна мова.
7. С тарі й нові слова в українській мові (див. Додаток на с. 56)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Що цікавого дізналися на уроці?
— Які мови є спорідненими до української мови?
— Як потрібно ставитись до своєї мови?
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Перенос слів з апострофом. Звуко-буквений аналіз слів

Українська мова 2 клас

Тема: Перенос слів з апострофом. Звуко-буквений аналіз слів

Мета: навчати учнів правильно переносити слова з апострофом; розвивати навички грамотного письма; виховувати уважність.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 67, вправа 181)
— У яких словах ви поставили апостроф?
— Назвіть слово, у якому буква ю позначає один звук.
— А в яких словах ця буква позначає два звуки?
2. С кладання словосполучень
— Складіть словосполучення, додаючи слова з апострофом.
З гусячого ____;
____ чай;
подарунок для ____;
дружні ____.
Слова для довідок: Мар’яни, хлоп’ята, п’ють, пір’я.
3. Д иктант
Черв’як, подвір’я, пір’я, м’ята, здоров’я, б’ють, п’ять, солов’ї, сім’я, в’є.
III. По відомлення теми і мети уроку
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 67–68)
Вправа 182
— Прочитайте скоромовку. Потренуйтеся швидко її промовляти.
— Вивчіть її напам’ять і запишіть з пам’яті. Перевірте написане за підручником.
— Побудуйте звукову модель виділеного слова.
Вправа 183 (робота в парах)
Учні читають жартівливий вірш.
— Розкажіть одне одному, в які комп’ютерні ігри ви любите гратися.
— Запишіть на вибір одне з виділених слів і побудуйте його звукову модель. Перевірте одне в одного складені моделі.
— Прочитайте і запам’ятайте правило на с. 67.
Вправа 184
Учні читають сполучення слів, виділені слова замінюють за зразком, записують утворені сполучення слів.
— Поділіть для переносу слова кам’яний і дерев’яний. Поясніть, чи можна ці слова перенести різними способами.
Вправа 185 (робота в парах)
Учні читають вірш, виписують слова з апострофом, поділяючи їх для переносу.
— Поміркуйте і скажіть, як звучатимуть імена цих дітей, коли вони стануть дорослими.
2. Ф ізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Г ра «Запиши та поділи»
— Запишіть слова, поділяючи їх для переносу.
М’ясо, пам’ять, рум’яний, хлоп’ята, пам’ятник, дев’ять.
2. Г ра «З якої казки?»
— Прочитайте, правильно вимовляючи слова з апострофом. Відгадайте, з якої казки цей уривок.
Ото вискакує з води проклятий змій, що розженеться проти Кожум’яки, то він його булавою луп та луп, аж луна йде.
— Спишіть. Підкресліть слова з апострофом.
3. К оли так кажуть?
Причепився, як реп’ях до кожуха.
— Спишіть, поділяючи слова для переносу. Поставте наголос.
— Як треба переносити слова?
4. Звуко-буквений аналіз слів
Сім’я —
П’ють —
5. Г ра «Так — ні»
Учитель називає слово. Якщо при його написанні вживається апостроф, учні кажуть «так», у іншому випадку — «ні».
П’є, бур’ян, пір’я, здоров’я, солов’ї, лялька, хлоп’ята, в’ється, буря, б’ють, цвяхи, п’ють, в’яне, моря.
6. Г ра «Утвори за зразком»
Зразок: торф — торф’яний.
Камінь — ...
Риба — ...
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Ч ого навчалися на уроці?
— Наведіть приклади слів з апострофом.
— Що слід пам’ятати при переносі слів з апострофом?
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Тренувальні вправи у вимовлянні, читанні та написанні слів з апострофом

Українська мова 2 клас

Тема: Тренувальні вправи у вимовлянні, читанні та написанні слів з апострофом

Мета: навчати учнів уживати апостроф після твердих приголосних б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї, які позначають по два звуки, переносити слова з апострофом; розвивати мовлення, мислення; виховувати сумлінне ставлення до навчання.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 65, вправа 178)
— Поясніть уживання апострофа у словах.
— Прочитайте речення, яке відповідає схемі.
2. Г ра «Допоможи Незнайкові»
— Прочитайте слова. Чи подобається вам їх звучання? Запишіть слова без помилок.
Буряк, ряд, бурян, подвіря, Рябко, піря.
— Ч ому в одних словах поставили апостроф, а в інших — ні?
— Підкресли букви, між якими стоїть апостроф.
3. Г ра «З якої казки?»
— Прочитайте, правильно вимовляючи слова з апострофом. Відгадайте, із якої казки цей уривок.
На ранок баба набрала мичок і погнала солом’яного бичка пасти.
— Спишіть. Поставте наголос.
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми будемо вдосконалювати вимову слів з апострофом перед я, ю, є, ї.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 66)
Вправа 179
— Прочитайте речення.
— Спишіть, вставляючи за потреби пропущені букви або апостроф.
— Виконайте звуко-буквений аналіз виділених слів.
Вправа 180 (робота в парах)
Учні читають вірш, роблять висновок із прочитаного.
— Прочитайте висновок поета. Як ви його розумієте?
— Випишіть слова з апострофом. Поясніть одне одному їх написання.
2. Ф ізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Р обота над загадками
— Прочитайте та відгадайте загадки. Випишіть слова з апострофом.
- Хвіст гачком, ніс п’ятачком. (Свиня)
- Скручений, зв’язаний, та не плаче, а по хаті скаче. (Віник)
— Поясніть уживання апострофа в словах.
2. С писування
— Прочитайте слова. Спишіть, вставляючи за потреби апостроф.
П ять, дев ять, десять, б ють, реп ях, р юкзак, р ядно, бур як, бур я, весілл я, черв ячок.
— Поясніть уживання апострофа в словах.
— Складіть звукову модель слова дев’ять.
3. Запис слів з апострофом під диктування
Пір’я, буря, в’юн, гравюра, б’ють, бюро, матір’ю, рюкзак, бар’єр, Рєпін, сім’я, духмяний.
— Прочитайте слова, у яких поставили апостроф. Поясніть його вживання.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Після яких приголосних ставиться апостроф?
— Скільки звуків позначають букви я, ю, є, ї після апострофа?
VII. До машнє завдання

Загадка про віник

Загадка про віник

Скручений, зв’язаний,
та не плаче, а по хаті скаче. (Віник)

Загадка про свиню

Загадка про свиню

Хвіст гачком, ніс п’ятачком. (Свиня)

Українська мова 2 клас Тема: Апостроф. Правило вживання апострофа

Українська мова 2 клас

Тема: Апостроф. Правило вживання апострофа

Мета: поглибити знання учнів про апостроф; вчити правильно вимовляти, читати і списувати слова з апострофом; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; формувати пізнавальні інтереси.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 64, вправа 173)
— Які слова з подовженими м’якими приголосними ви підкреслили?
— Яке слово ви поділили для переносу по-різному?
— Ч ому не підкресленим залишилося слово неодмінно?
2. Г ра «У два стовпчики»
— Запишіть спочатку слова, у яких букви я, ю, є, ї позначають два звуки, а потім — ті слова, у яких вони пом’якшують попередній приголосний.
Ясен, лялька, юшка, поїзд, стоїть, тюльпан, ллє, єнот.
— Які звуки можуть позначати букви я, ю, є, ї?
— Скільки звуків позначають ці букви у словах кожного стовпчика?
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися читати і писати слова, у яких букви я, ю, є, ї позначають два звуки після твердих приголосних.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 64–65)
Вправа 174
— Відгадайте загадку. (Апостроф)
— Запишіть слово апостроф. Вимовте останній звук, підкресліть букву, що його позначає, назвіть її.
Вправа 175
— Прочитайте слова. Після апострофа на місці букв я, ю, є, ї чітко вимовляйте по два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі].
— Спишіть слова. Підкресліть букви, між якими стоїть апостроф.
— Зробіть висновок, після яких букв і перед якими ставиться апостроф.
— Звірте свій висновок з правилом на с. 67.
Вправа 176
Учні читають і списують словосполучення, пояснюють уживання апострофа в словах.
Усно складають речення з поданими словосполученнями.
Візьміть до уваги!
Букви перед апострофом позначають тверді приголосні звуки.
Вправа 177
— Прочитайте і спишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф.
— Назвіть однакові букви в словах пір’я і моря. Зробіть висновок, чи однакові звуки позначено цими буквами?
— Складіть звукові моделі цих слів.
2. Ф ізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Г ра «Обведи потрібне»
— Обведіть букви, після яких може ставитися апостроф.
д, г, б, п, в, л, ф, м, т, р
2. Г ра «За алфавітом»
Спишіть слова за алфавітним порядком. Поставте наголос.
П’ять, б’ють, здоров’я, солов’ї, полум’я, рюкзак, м’ята, реп’ях, пір’я.
— Поясніть уживання апострофа в словах.
3. Г ра «З якої казки?»
— Прочитайте, правильно вимовляючи слова з апострофом. Відгадайте, з якої казки цей уривок.
Напоїла курочка півника м’ятою, приклала гірчичник,— і пройшло.
— Спишіть, підкресліть букви, між якими стоїть апостроф.
4. Р обота над загадками
— Прочитайте і відгадайте загадки. Випишіть слова з апострофом.
- Сам маленький, а шубка дерев’яна.
- Люблять мене, поважають, а б’ють мене, коли грають.
— Складіть звукову модель слова б’ють.
5. К оли так кажуть?
— Слова з апострофом слід читати так, щоб після твердих приголосних перед я, ю, є, ї звучав [й].
Робить п’яте через десяте. (Робити як-небудь.)
— Спишіть, поділяючи слова для переносу. Поставте наголос.
— Як треба переносити слова?
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Як вимовляються приголосні перед апострофом? Наведіть приклади.
— Перед якими буквами пишеться апостроф? Наведіть приклади.
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Закріплення вивченого про подовжені м’які приголосні звуки

Українська мова 2 клас

Тема: Закріплення вивченого про подовжені м’які приголосні звуки

Мета: узагальнити знання учнів про подовжені м’які приголосні звуки та правила написання слів із ними; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання (с. 63, вправа 170)
— Прочитайте слова з подовженими м’якими приголосними звуками.
— Як ви їх поділили для переносу?
2. Г ра «Прочитай — запиши»
— За допомогою звукових моделей прочитайте і запишіть слова.
[л’:е], [багат’:а], [вуг’іл’:а], [суд’:а], [нас’ін’:а], [зан’ат’:а], [взут’:а], [мал’уван’:а].
III. По відомлення теми і мети уроку
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 63–64)
Вправа 171
— Розкажіть, що ви знаєте про туризм і туристів.
— Прочитайте поради туристу.
— Які слова в порадах туристу стосуються теми, яку ми вивчаємо?
Вправа 172
— Прочитайте народні прикмети.
— Спишіть їх. Підкресліть слова з подовженими м’якими приголосними. Поясніть їх правопис.
— Складіть звукові моделі підкреслених слів.
2. Ф ізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Г ра «“Зайве” слово»
— Підкресліть «зайве» слово. Поясніть свій вибір.
Волосся, життя, багаття, п’ятниця, ллє, малювання.
2. Г ра «Добери слово»
— До поданих ознак доберіть слова з подвоєними приголосними.
Чорне — золоте —
чисте — цікаве —
міцні — велике —
3. Г ра «Добери прислів’я»
— Вставте у прислів’я пропущені слова з подвоєними буквами.
Дерево міцне ____, а людина — ____.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Які правила написання слів повторили на уроці?
— Яке завдання було найскладнішим?
VII. До машнє завдання

Українська мова 2 клас Тема: Звуко-буквений аналіз слів із подовженими приголосними звуками

Українська мова 2 клас

Тема: Звуко-буквений аналіз слів із подовженими приголосними звуками

Мета: закріпити знання учнів про подовжені м’які приголосні звуки та написання слів із ними; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати турботливе ставлення до тварин.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань
1. П еревірка домашнього завдання
Учні читають складені поради «Бережи книжки».
2. С кладання речень
— Побудуйте речення з кожної групи слів. Підкресліть буквосполучення ьо.
1) Льону, кольору, квітки, синього.
2) Соловйова, у, успішно, польоти, льотчика, проходять.
3. Р обота над загадкою
— Прочитайте загадку. Відгадку запишіть.
— Складіть звукову модель слова-відгадки.
На вазі не зважиш, на базарі не купиш.
III. По відомлення теми і мети уроку
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 61–62)
Вправа 167
Учні читають і списують слова, виконують усний звуко-буквений аналіз цих слів за зразком, поданим у таблиці.
Вправа 168
Учитель читає текст.
Учні дають відповіді на запитання.
— Ч им укриті схили Чернечої гори?
— Які дерева ростуть на Чернечій горі?
— Які кущі ростуть на Чернечій горі?
— Послухайте ще раз цей текст.
— Випишіть слова з подовженими м’якими приголосними звуками.
— Складіть звукові моделі цих слів.
Хвилинка спілкування
— Що тобі відомо про Чернечу гору?
— На ній — могила Тараса Шевченка.
— А ти знаєш, де вона знаходиться?
— У місті Каневі, над Дніпром.
— Як цю гору називають у народі?
— Продовжіть розмову.
2. Ф ізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
— Запишіть слова, поділяючи їх для переносу.
Взуття, життя, обличчя, узлісся.
— З’єднайте слово і його ознаку.
Ящірка щасливий
щітка прудка
друг нова
день щирий
— Яка буква, що позначає два звуки, зустрічається у кожному словосполученні?
— Які ще букви можуть позначати два звуки? Наведіть приклади.
— Поставте наголос у словах-ознаках.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Ч ого навчилися на уроці?
— Які слова з подовженими приголосними запам’ятали?
VII. До машнє завдання

Природа 2 клас Тема: Рослини і тварини луків

Природа 2 клас

Тема: Рослини і тварини луків

Мета: ознайомити учнів з розмаїттям рослин і тварин луків; вчити пояснювати зв’язки у живій природі на прикладі луки; розвивати пізнавальну активність, уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати і робити висновки; виховувати почуття прекрасного.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
1. П еревірка домашнього завдання
— Коли ліс нам дякує, а коли — ображається?
2. Р озгадування кросворда «Луки»
1) Не мотор, а гуде, не пілот,
а летить, не гадюка, а жалить. (Бджола)
2) Сам чорний, та не ворон, є роги,
та не бик, шість ніг без копит. (Жук)
3) Летить — пищить, сяде — мовчить. (Комар)
4) На капусті я вродився
І капустою живився,
На капусті я умер,
Та ізнов ожив тепер.
Тільки вже й не той я став,
Що в капусті плазував:
Не плазую, а літаю,
Бо прегарні крильця маю. (Метелик)
III. По відомлення теми і мети уроку
— Тема нашого уроку — «Рослини і тварини луків».
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 129–131)
— Пригадайте, які тварини мешкають на луці.
— Що таке лука? Доведіть, що влітку лука нагадує барвистий килим.
— Розгляньте фотографії на с. 129. Які трави можна зустріти на луці? Розкажіть, що ви про них прочитали.
— Розгляньте фотографії на с. 130. Яких птахів можна побачити на луці? Розкажіть про них.
Перевір себе
— Яку місцевість називають лукою?
— Які рослини ростуть на луках? За якими ознаками їх можна розпізнати? Під час розповіді скористайся фотографіями.
— Чому на луках багато комах, птахів?
— Як люди використовують луки?
— Складіть ланцюг живлення у живій природі на луці влітку.
— Прочитайте розповідь (с. 131). Висловіть власну думку. Хто з дітей має рацію? Чому луку треба берегти, так само як і ліс, парк, водойму?
Підсумок. Лука — частина природи, де живуть різні рослини і тварини. Луки треба берегти.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. С кладання правил поведінки на луках
— Чи може хто-небудь знищити луки? (Людина)
— Чим вона може завдати шкоди? (Рвати траву, знищувати квіти, комах, спалювати траву, бездумно ловити тварин.)
— Що ми можемо зробити, щоб зберегти рослини і тварин луків? (Дотримуватися правил поведінки на луках.)
Правила поведінки на луках
1) Не рвіть оберемки квітів.
2) Не ловіть метеликів, не розорюйте гнізда джмелів. Без цих комах у багатьох рослин не відбудеться опилення — не буде плодів і насіння.
3) Не знищуйте гусінь. Більшість з них жодної шкоди людині не завдають.
4) Не підпалюйте на луках суху торішню траву. У вогні гинуть підземні частини багатьох рослин, сонечка, джмелі, гнізда птахів.
5) Бережливо ставтеся до птахів, ящірок, жаб. Якщо їх не стане, комахи знищать рослини.
2. Р обота в парах (див. Додаток на с. 132)
3. Г ра «Четвертий “зайвий”»
— У кожній групі підкресліть «зайве» слово, поясніть свій вибір.
- Бабка, коник, перепілка, сонечко.
- Жаба, метелик, джміль, жук.
4. Г ра «Переставлені склади»
— Переставте склади так, щоб утворилися слова — назви тварин і рослин, що зустрічаються на луках.
БА ЖА, РА ВЕЛЬ ЖУ, ШИ НА НЮ КО, РЕ ПЕ ПІЛ КА,
КАЧ ДЕР, КА Я ЩІР, КА ЛЕ ЛЕ, ТИ КРО
(Жаба, журавель, конюшина, перепілка, деркач, ящірка, лелека, кроти)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Які рослини луків ви запам’ятали?
— Які живі істоти зустрічаються на луках?
— Як людина впливає на луки?
— Як треба охороняти луки?
VII. До машнє завдання

Загадка про метелика

Загадка про метелика

На капусті я вродився
І капустою живився,
На капусті я умер,
Та ізнов ожив тепер.
Тільки вже й не той я став,
Що в капусті плазував:
Не плазую, а літаю,
Бо прегарні крильця маю. (Метелик)

Загадка про жука

Загадка про жука

Сам чорний, та не ворон, є роги,
та не бик, шість ніг без копит. (Жук)

Загадка про бджолу

Загадка про бджолу

Не мотор, а гуде, не пілот,
а летить, не гадюка, а жалить. (Бджола)

Природа 2 клас Тема: Ко ли ліс дякує, а коли ображається

Природа 2 клас

Тема: Ко ли ліс дякує, а коли ображається

Мета: навчати учнів оцінювати власний вклад у збереження природи; розвивати пізнавальну активність; виховувати любов до рідного краю і бережливе ставлення до лісів.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
Перевірка домашнього завдання
Учні презентують пам’ятки «Правила поведінки в лісі».
— Які справи з охорони природи зробили ви, ваші друзі, рідні?
III. По відомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми помандруємо у ліс і поміркуємо, коли ліс нам дякує, а коли — ображається.
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 146)
— Пригадай про свої добрі і погані вчинки під час екскурсії чи прогулянок у лісі. За які з них ліс тобі вдячний, а за які — ображається?
— Прочитай і доповни речення. Поміркуй, за яку поведінку ліс тобі подякує, а за яку — образиться.
- Коли ти знайдеш гніздо пташки...
- Коли зустрінеш у лісі маленьких дитинчат звірів (лисеня, їжаченя, зайченя)...
- Коли побачиш гарно розквітлі рослини...
- Коли збираєш гриби...
- Коли побачиш у лісі мурашник...
- Коли обідаєш на лісовій галявині...
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Ч итання й обговорення оповідання В. О. Сухомлинського «Соромно перед соловейком»
Соромно перед соловейком
Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати. Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись. Соловейко перестав співати. Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.
— Навіщо ти забрала сміття? — запитала Оля.— Це ж у лісі... Ніхто не бачить...
— Соромно перед соловейком...— тихо відповіла Ліда.
— Про кого оповідання?
— Що робили дівчатка? Яка з дівчаток вам більше подобається? Чому?
— Чому Ліді стало соромно перед соловейком?
2. Р обота над прислів’ями і приказками
- Багато лісу — не рубай, мало лісу — бережи, нема лісу — посади.
- Ліс навесні веселить, літом холодить, восени годує, взимку зігріває.
- Одна людина залишає в лісі слід, сотня — стежку, тисяча — пустелю.
- Зрубав одне дерево — посади троє.
- Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.
- Від природи бери те, що вона дає, та й за те дякуй.
3. П оетична хвилинка
Не хочу
Метелика ловити я не хочу:
Він — квітка неба, хай живе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було мені й тобі!
І квітку лісову не стану рвати,
Її додому я не понесу,
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу!
І ні стеблинку, гілку, чи травинку
Я не ображу: це — страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе тремка живинка,
Що світиться довірою до всіх.
А. Костецький
— Що ви зрозуміли, слухаючи вірш?
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Про що йшлося на уроці?
— Що вас зацікавило?
— Про що хотіли б дізнатися більше?
— Коли ж ліс нам дякує, а коли — ображається?
VII. До машнє завдання

Природа 2 клас Тема: Охорона лісу

Природа 2 клас

Тема: Охорона лісу

Мета: обговорити з учнями інформацію про збереження лісу; довести необхідність збереження лісу; розвивати естетичне сприйняття навколишнього, мислення, спостережливість; виховувати любов до природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
1. П еревірка домашнього завдання
Учні в парах розповідають одне одному про одну з тварин лісу.
2. Р обота в групах
1) Прочитайте текст і скажіть, яка його головна думка.
Багато корисного приносить людині ліс. Він очищає повітря, дає їжу, деревину для будівництва. У лісах живе багато тварин. А скільки різних квітів можна побачити у лісі! Будь-якої пори року ліс чарує нас своєю красою.
2) До чого закликає матінка-природа?
Не ламай на дереві гілку,
Не вбивай стрибунця і бджілку,
Не брудни джерельцю водиці,
І не псуй чистої криниці.
Не зривай квітку, бо зів’яне,
І трави не топчи, бо її не стане.
III. По відомлення теми і мети уроку
— Тема сьогоднішнього уроку — «Охорона лісу».
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 127–128)
— Яке значення лісу для тварин? Для людини?
— Розгляньте фотографію на с. 127. Доведіть, що без лісів життя на Землі неможливе.
— Які предмети люди виготовляють з деревини?
— Що ще роблять з деревини?
— Назвіть дари лісу.
— Як люди дбають про ліси?
Перевір себе
— Розгляньте малюнок на с. 128. Поясніть, як шкодить лісу така поведінка.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. А наліз ситуацій
— Послухайте, будь ласка, розповідь про те, як діти відпочивали в неділю у лісі.
Прийшли діти до лісу без дорослих. Дорогою до великої галявини вони слухали гучну музику. На привалі наламали гілок, ледве розпалили вогнище. Пограли, поїли. Покидали пакети і банки, ситі і задоволені пішли додому. Вогні вогнища підморгували їм на прощання. На галявині знайшли маленького їжачка, подумали, що його кинула мама, забрали із собою. З оберемком лісових квітів діти повернулися додому.
— Як ви вважаєте, чи правильно поводилися діти на природі?
— Щоб правильно поводитися, що необхідно знати?
— Як мали вчинити діти? (Відповіді дітей.)
— Якої шкоди завдають природі люди такою поведінкою?
— Відомо, що в кущах гніздяться багато птахів. Що станеться, якщо в лісі вирубати всі кущі? (Під деревами і кущами тварини ховаються від негоди, на гілках влаштовують свої житла. У лісі зникнуть птахи.)
— А що станеться, якщо в лісі вирубати сосни і ялини? (Насінням ялини і сосни годуються багато птахів і звірів. Зникнуть птахи і звірі.)
2. Т естування
Ліс називають природним багатством. Чому?
1) У лісі живуть дикі звірі;
2) ліс стримує сильні вітри;
3) ліс очищує повітря.
3. В ікторина «Зелений друг»
З конверта зеленого кольору діти дістають запитання, читають їх уголос і відповідають на них.
— Скільки рослин загинуло б, якщо кожен з 28 учнів нашого класу зірвав би всього по 10 квітів?
— Чому багато рослин не дадуть плодів, якщо діти ловитимуть метеликів і інших комах?
— Якщо побачив в лісі маленького їжачка, чи можна його брати додому?
— Якщо побачив мухомор, чи потрібно його розтоптати?
— Якщо ви пішли в похід, що потрібно зробити після того, як відпочили в лісі і збираєтеся додому?
Висновок. У природі немає нічого зайвого. У ній усе взаємопов’язано.
4. С кладання пам’ятки «Правила поведінки у лісі влітку»
- Не ламати кущів та дерев. Рослина — жива істота, кожен листочок виділяє в повітря кисень, необхідний для дихання тваринам і людям.
- Не пошкоджувати кору дерев. Із нанесеної рани витікає сік, через яку в дерево можуть проникнути мікроорганізми.
- Не ламати квітучих рослин. Кожна зірвана квітка — це комашка, яка залишилася без їжі, це насіння, з якого не виросла рослина. Від нашої звички зривати гарні рослини багато з них опинилися під загрозою зникнення.
- Не ловити комах. Не знищувати павуків, жаб. Комахи запилюють рослини.
- Не ловити диких тварин і не забирати їх додому. Дикі тварини не можуть жити в неволі. Вони загинуть.
- Не руйнувати гнізда. Порушені гнізда птахи покидають. З яєць, які там були, вже не вилупляться пташенята.
yy Не розводити багаття. Пожежа, яка може виникнути від залишеного багаття, знищує рослини і тварини, спричиняючи іноді стихійні лиха.
- Не залишати сміття.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Що ви порадили би друзям, які йдуть відпочивати у ліс?
VII. До машнє завдання

Природа 2 клас Тема: Тварини лісу

Природа 2 клас

Тема: Тварини лісу

Мета: поглибити знання учнів про тварин лісу; розвивати мислення, пам’ять; виховувати дбайливе ставлення до всього живого навколо нас.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
1. П еревірка домашнього завдання
Учні в парах розповідають одне одному підготовлену розповідь про рослину лісу.
2. С лухання вірша
А я у гай ход ила ...
А я у гай ходила
По квітку ось яку!
А там дерева-люлі
І все отак зозулі:
— Ку-ку!
Я зайчика зустріла,
Дрімав він на горбку,
Була б його спіймала,
Зозуля ізлякала:
— Ку-ку!
П. Тичина
— Кого зустріла дівчинка у гаю?
— А кого ви бачили, коли бували в лісі?
III. По відомлення теми і мети уроку
— Тема сьогоднішнього уроку — «Тварини лісу».
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 124–127)
— Пригадайте, які тварини мешкають у лісі. Які із цих тварин — звірі?
— Доведіть, що ліс для багатьох тварин — рідна домівка.
— Розгляньте фотографії на с. 124. Назвіть найбільших тварин наших лісів.
— Що ви прочитали про лося? Як його впізнати? Чим він живиться?
— Де живуть у лісі дикі кабани? Опишіть їх зовнішність.
— Чим вони живляться?
— Розгляньте фотографії на с. 125. Розкажіть про вовка і лисицю. Які особливі ознаки цих звірів? Чим живиться вовк? Доведіть, лисиця — всеїдна тварина.
— Для чого білка використовує свій довгий пухнастий хвіст?
— Пригадайте, чим живиться білка.
— Які птахи наповнюють ліс дзвінким співом? Яку користь приносять усі ці птахи?
— Який птах у лісі особливо помітний? Розгляньте фотографію на с. 125. Опишіть дятла.
— Розгляньте фотографії на с. 126. Які комахи найбільше завдають шкоди деревам? Як саме?
— Яку користь приносять руді лісові мурашки? Чому не можна руйнувати мурашників?
— Поміркуйте. Що сталося б з деревами, якби в лісі не було птахів? Чому?
— Чому треба оберігати не тільки самих тварин, а й ті місця, в яких вони живуть?
— Складіть ланцюг живлення у лісі влітку (с. 127).
Підсумок. У лісі життя тварин пов’язане з добуванням корму. У лісі «зайвих» тварин не існує.
2. Фізкультхвилинка
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Г ра «Хто живе у лісі?»
— Серед перелічених тварин визначте тих, що живуть у лісі.
Білка, горобець, собака, рись, їжак, ластівка, морська свинка, бурий ведмідь, гуска, лелека, лось, шишкар, дятел, мурашка, зозуля.
2. Г ра «Хто де живе?»
— Правильно помістіть звірів у свої будиночки.
Хто живе? Де живе?
Ведмідь лігво
Лисиця гайно
Білка барліг
Вовк нора
(Ведмідь — барліг, лисиця — нора, білка — гайно, вовк — лігво.)
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Які тварини живуть у лісі?
— Кого називають санітарами лісу? (Рудих мурашок, бо вони знищують безліч шкідливих комах.)
— Чим корисні птахи лісу? (Знищують безліч комах, які завдають шкоди деревам.)
VII. До машнє завдання

Природа 2 клас Тема: Рослини лісу

Природа 2 клас

Тема: Рослини лісу

Мета: поглибити знання учнів про рослини лісу; ознайомити учнів з корисними і отруйними лісовими ягодами; розвивати вміння спостерігати, логічно і творчо мислити; виховувати пізнавальний інтерес; прищеплювати любов до природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. А ктуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
1. П еревірка домашнього завдання
— Як з настанням літа змінюються рослини?
— Що відбувається в житті тварин улітку?
2. Б есіда
— А чи бували ви в лісі?
— Як ви розумієте, що таке ліс?
— Які дерева ростуть у лісі?
— На які групи ви можете їх розподілити і за якими ознаками? (Хвойні, листяні)
— Які дерева належать до листяних? Чому? Наведіть приклади.
— Які дерева належать до хвойних? Чому? Наведіть приклади.
— Чим відрізняються листяні дерева від хвойних?
— Діти, а як називаються ліси, у яких ростуть тільки листяні дерева? (Листяний ліс, гай, діброва)
— Як називаються ліси, у яких ростуть тільки хвойні дерева? (Хвойний ліс, бір)
— А тепер давайте «перемішаємо» листяні і хвойні дерева. Який ліс у нас вийшов? Як називається такий ліс? Чому? (Мішаний)
— Які ще рослини є в лісі?
III. По відомлення теми і мети уроку
— Тема сьогоднішнього уроку — «Рослини лісу».
IV. В ивчення нового матеріалу
1. Р обота за підручником (с. 120–123)
— Пригадайте, які ліси називають хвойними, а які — листяними.
— Від чого залежить назва лісу?
— Доведіть, що у лісі кожна група рослин утворює свій «поверх» — ярус.
— Прочитайте наведені тексти (с. 121–122). Виберіть будь-який текст з них і підготуйте повідомлення про рослину лісу. Користуйтеся таким планом.
1) Назва рослини.
2) Група, до якої належить рослина: дерево, кущ, трав’яниста рослина.
3) Зовнішній вигляд рослини.
4) Де росте.
— Додатково скористайтеся довідниками, ілюстраціями.
Робота в групах. Робота з гербарієм
— Порівняйте гілки, листки, плоди різних кущів (наприклад, шипшини і калини). Чим вони схожі? Чим відрізняються?
— Розгляньте малюнки (с. 123). Опишіть будь-яку трав’янисту рослину.
Для допитливих
Дерева і гриби потрібні одне одному. Так, нитки грибниці гриба підосичника обплітають коріння осики і дістають з нього поживні речовини. Водночас грибниця гриба вбирає з ґрунту воду з поживними речовинами і постачає їх дереву. Отже гриб і дерево приносять користь один одному.
Підсумок. Ліси бувають хвойні, листяні, мішані. У лісі рослини утворюють яруси.
2. Фізкультхвилинка
Імітація збирання ягід
Сунички — нахиляються, збирають у траві; малина — рвуть стоячи; аґрус — рвуть навприсядки; вишні — дістають з висоти; виноград — з висоти; чорниця — присідають; обліпиха — стоячи; вовчі ягоди — викидають геть.
V. Уз агальнення й систематизація знань
1. Г ра «Де мій дім?»
Учитель демонструє чи називає рослини, а діти розповідають, де вони
ростуть.
Сосна — у лісі;
жито — у полі;
ромашка — у лузі;
дуб — у лісі;
очерет — у болоті;
пшениця — у полі;
водяні лілії — у річці;
ліщина — у лісі;
троянда — у саду;
волошки — у полі.
2. Г ра «Не помились!»
— Закресліть назви отруйних ягід.
Журавлина, суниця, чорниця, беладонна, пасльон, вороняче око, вовчі ягоди, обліпиха, малина.
— Підкресліть назви ягід, які можна збирати.
Малина, чорниця, морошка, брусниця, пасльон, суниця, вовчі ягоди, беладонна.
VI. П ідбиття підсумків. Рефлексія
— Що нового дізналися на уроці?
— Наведіть приклади дерев лісу.
— Наведіть приклади кущів лісу.
— Наведіть приклади лісових ягід.
VII. До машнє завдання