Приємно бути акуратним

Приємно бути акуратним

Нумо, глянемо,
Що в ньому,
Поки йде завзята гра,
Бо ж портфель,
Усім відомо,
Є обличчям школяра!..
Ось — книжки.
Та що це з ними?!
Чом вони у плямах синіх,
Пошматовані, брудні?
Страшно глянути на них!
Подивіться на сторінку
 — Не сторінка,
А «картинка»,
Помальована така!

А що в портфелі?

Ось — дрібніші речі далі:

Ручка й гумка у пеналі,

Два обдертих олівці 

Та чотири камінці.

А навіщо камінці?

Щоб ганяти горобців 

Чи жбурляти нишком-тишком 

У якусь бездомну кішку.

Ну а це...

Невже — шкарпетка?

Так, звичайно, це вона!

А чому вона в портфелі —

Те Юрко і сам не зна...

Анатолій Костецький

Які речі були в Юрковому портфелі?

Спочатку назвіть їх, а потім опишіть їхній вигляд.

Про що свідчить опис речей?

В якому вони були стані?

Як характеризує портфель Юрка?

Слово «акуратний» почали вживати на початку вісімнадцятого століття, запозичивши його з польської мови. Проте і в польській мові це слово — чужинець, бо назву його поляки взяли з латинської мови. І як приємно бути акуратним! Бо це означає бути ... (старанним, ретельним, сумлінним, дбайливим, совісним, скрупульозним). Акуратний — який уважно виконує щось.

Як ви розумієте це прислів’я?

Це гарне прислів’я. Коли вдома чисто — підлога заметена, ніде ані порошинки, а віконні шибки такі прозорі, неначе їх зовсім нема, коли рослини на підвіконнях свіжі, зелені — хіба не радієш, перебуваючи у такій оселі? Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана хата.

Не випадково в народній пісні мати навчає доньку:

Тримай хаточку, як у віночку,

І рушничок на кілочку;

Тримай відерця всі чистесенькі І води повнесенькі.

Діти, а ви допомагаєте своїм батькам?

Якщо в кімнаті, де ти живеш, розгардіяш, брудна підлога, все припало пилом, речі скрізь порозкидані — не звинувачуй нікого, окрім себе самого. Не думай, що за це мають відповідати мама, бабуся, старша сестра. У них і без того безліч обов’язків. Прибирання кімнати, де ти живеш, а тим більше власного куточка — це твій клопіт. І ні на кого цей клопіт не перекладай.

Правила прибирання кімнати

•   Насамперед надінь фартушок і хустинку.

•   Відчини кватирку.

•   Візьми ледь вологу ганчірку і повитирай з усіх меблів та підвіконь пил та прибери інше сміття.

•   Тепер можна пропилососити або позамітати підлогу.

•   Неодмінно повимітай пил з-під столу, ліжка та шафи. Хоч звідти пилу не видно — не лінуйся.

•   Попідмітай кімнату аж до дверей, збери сміття на совок і викинь у сміттєве відро.

•   Після того візьми вологу ганчірку і повитирай стіл, стільці, полички — скрізь, де ти тільки помітиш пил.

•   Поліровані меблі обтирають сухою й м’якенькою ганчіркою.

Послухайте оповідання і поміркуйте, чому після прибирання у Каті скрізь лежить пил, наче вона й не прибирала?

Катя наводить чистоту й порядок

—             Як тобі не соромно! — зауважила Каті мама. — В кімнаті розгардіяш, а ти сидиш і читаєш книжку.

—Зараз буде чистота і порядок! — вигукнула Катя і взялася до роботи.

Ухопивши ганчірку, почала енергійно витирати пил із меблів, а потім швидко замела підлогу.

«З-під ліжка можна не вимітати, — подумала вона. — Та й з-під столу також».

—От і все! — сказала Катя через чверть години. — Але чому знову скрізь лежить пил, наче я й не прибирала?

С. Могилевська

Давайте нагадаємо дівчинці правила прибирання кімнати. (Вправа «Мікрофон»).

У твоєму власному куточку теж повинен панувати зразковий порядок.

•   Не тримай на письмовому столі нічого зайвого. І неухильно додержуйся правила: кожній речі — своє місце.

•   Коли ти працюєш, пам’ятай, що світло має падати зліва.

•           Біля столу почепи поличку для книжок. На неї, ближче до столу, постав підручники, а далі нехай стоять книжки для читання. Не забувай добре поводитися з книжками, зошитами, їх можна «одягти» в гарнесенькі суконьки-обкладинки, зробити для книжок закладки. Клади зошити завжди в папку, а шкільне приладдя в пенал.

•   Слідкуй, щоб у портфелі не було зайвих речей, щоб усі речі лежали на своїх місцях.

Отже, що створює домашній затишок?

А чи можеш ти підтримувати чистоту і порядок? Чому говорять, що портфель — обличчя господаря?

А ось дещо з історії. Збираючи шкільний ранець, ви, друзі, навряд чи здогадуєтеся, скільки цікавого могли б розповісти про себе всі предмети, що називаються «шкільним приладдям».

Найстарішими з усіх приладів є лінійка та циркуль. На стінах і куполах храмів і будинків Давніх Вавілонії та Ассирії збереглися такі рівні прямі лінії, такі правильні кола, що без циркуля та лінійки їх просто неможливо було б провести. А існували ці держави близько трьох тисячоліть тому.

Найстаріший залізний циркуль знайшли у Франції, трохи «молодші» — під час розкопок давньоримського міста Помпеї (з бронзи).

Лінійками користувалися ще давні єгиптяни.

Лінійка, до якої ми звикли, з поділками на сантиметри та міліметри, з’явилася не так давно, після того, як у 1792 році за пропозицією Паризької академії наук за одиницю довжини було прийнято один метр.

Щодо олівця, то його історія бере початок із Давнього Єгипту, з невеликої палички із тростинки, якою писали давньоєгипетські жерці. З шістнадцятого століття в Італії та Англії почали застосовувати стрижні з графіту, від яких веде свій родовід сучасний олівець у дерев’яній оболонці.

Самописними ручками користувалися ще у стародавній Вірменії, 800 років тому. А от кулькову ручку винай­шли наприкінці 30-х років двадцятого століття в Угорщині брати Біро. Але з фарбою, якою вона мала писати, було гірше. Вона або засихала і приклеювала кульку, або текла, залишаючи плями на папері. Лише в 1942 році почалося виробництво кулькових ручок: після то го, як американець Фран Січ ви гадав нове чорнило з гліцерину, а брати Біро удосконалили його і перетворили на густу пасту. Скільки кулькових ручок лежить зараз у шкільних портфелях! Кожна з них — маленький пам’ятник розуму людини і людській наполегливості.

Про історію яких шкільних помічників ти дізнався? Що тебе найбільше зацікавило?

А про що б ти розповів своїм друзям?

Діти, Юрко нам надіслав телеграму. Він усе чув і зрозумів, що до своїх речей треба ставитися охайно, берегти їх, доглядати за ними.

Телеграма (вивчення вірша напам’ять).

Портфель — мій друг і помічник. 
Я до портфеля дуже звик.

І він без мене ні на крок:

Зі мною йде він на урок. 
Портфель для мене залюбки 
І ручку носить, і книжки.