Хлібу ціни немає

Хлібу ціни немає

Як називають людину, яка випікає або продає хліб?

Отже, для того щоб маленьке зернятко стало хлібом, треба три сили: земля, сонце і праця. Я думаю, що кожен із вас тепер зрозумів вислів: «Хлібу ціни немає». Шануючи хліб, ми шануємо працю всіх людей, які допомогли зернятку стати хлібом.
Честь і слава хліборобам,
Що живуть в моїм селі!
Хлібороби хліб нам роблять,
Знайте й ви про це, малі.

М. Познанська

Чому треба шанувати хліб?
Хліб — це не тільки духмяні хлібини, а й макарони, манна каша, бублики, печиво й медяники, тістечка. Українська національна кухня славиться родичами хліба.
Хто віддав силу своїх рук хлібові?
Запам’ятайте поради та намагайтеся жити за ними
Назвіть їх. (Вправа «Мікрофон»),
□ Бережи хліб, бо він — усьому голова.
□ Не кидайся хлібом, поважай працю хлібороба.
□ Не бери собі шматка більшого, аніж зможеш з’їсти.
□ Не залишай на столі шматочок, який не доїв.
□ Пам’ятай, що хліб — жива душа землі, сонця і неба.
□ Від старших людей вчися шанувати хліб.
У давнину хліб був мірилом життя. З пелюшок дитину привчали любити й шанувати хліб. Люди, які пережили війну, голод, дійсно знають йому ціну. Послухайте бувальщину, яку розповідала мені бабуся. У роки війни німці спалили хату, а бабусю з трьома маленькими дітками забрали в полон. Пішки їх гнали з однієї області в іншу, щоб потім відправити до Німеччини. Маленькому хлопчику було 8 місяців. Щоб він не помер від голоду, бабуся жува¬ла хліб, замотувала в серветку і давала маленькому Миколці сосати цю хлібну кульку. Хлібна кулька і врятувала хлопчикові життя. їх не встигли відправити до Німеччини, бо радянські війська розпочали наступ. Село бомби¬ли, бабуся з дітками могла загинути. Але один німецький солдат допоміг бабусі разом із дітьми перебратися в глибокий рівчак і дав їм хлібину, порадивши там сидіти, бо знав, що іде наступ і скоро російські війська звільнять полонених. Коли бабуся про це розповідала, то завжди плакала.


Як хліб урятував дітей від смерті?
«Хліб — мірило життя», — як ви розумієте цей вислів?