Етика 4 клас Тема. Етикет ввічливої людини. Поняття етикету. Поведінка ввічливої людини

Етика 4 клас

Тема. Етикет ввічливої людини. Поняття етикету. Поведінка ввічливої людини

Мета: дати поняття етикету; обґрунтувати значення етикету для кожної людини; спонукати до вироблення власних суджень та оцінок; на основі практичних дій довести пріоритет старшого.

Обладнання: фішка світлофора, таблиця «Правил ввічливої людини», серія малюнків на тему «Що таке добре, що таке погано».

ХІД УРОКУ

I.   Організація класу

II.    Мотивація навчальної діяльності

—   Діти, ви — жителі найпрекраснішої країни, що має назву Дитинство. Ви — майбутнє нашої України, її гордість. Якими ви станете людьми, за якими правилами будете жити, залежить від вас.

III.    Оголошення теми і мети уроку

—   Сьогодні на уроці ми поговоримо про ввічливість. А чи знаєте ви, що таке ввічливість? Чи можете себе назвати ввічливою людиною?

IV.   Вивчення нового матеріалу

1.  Розповідь вчителя про ввічливість.

—     Ввічлива людина дотримується правил пристойності (етикету), виявляє уважність, люб’язність, чемність. А що таке етикет?

Етикет — це гарні манери, правила поведінки. Дотримуватися його — володіти гарними манерами, знати та виконувати правила поведінки. Слово етикет за походженням французьке.

Є версія, що слово ввічливий утворилося від вислову «той, хто ди­виться у вічі». Справді, правила етикету передбачають, що співбесідники дивляться один одному в очі: у вічі — ввічливий. Ввічлива людина не ховатиме своїх очей, щиро дивитиметься у вічі. Вона не забуде подяку­вати за зроблене їй добро.

2.   Розвиток мовлення.

—    Як ви думаєте, діти, чи можна дібрати в українській мові слова- синоніми до слова ввічливий?

Ввічливий

Вихований Тактовний Привітний Шанобливий Чемний Уважний Ґречний

3.  Розгляд ілюстрованих ситуацій.

—    Поряд із вами живуть старші люди, які особливо потребують ввіч­ливого ставлення до себе. То ж яку людину можна назвати ввічливою, а яку — ні?

—   Давайте розглянемо серії малюнків. Подумайте і скажіть, хто із дітей чемний, ввічливий, а хто — ні. Із кожної ситуації ми зробимо висновок і сформулюємо правило ввічливої людини.

Ситуація 1. На зупинці стоять люди. Підійшов автобус. Першими в нього забігли хлопчики і зайняли вільні місця.

Ситуація 2. На зупинці стоять люди. Підійшов автобус. Діти спершу пропустили літніх людей, а тоді зайшли самі.

—   Скажіть, яких дітей можна назвати ввічливими, а яких — ні? Давайте сформулюємо перше правило ввічливої людини.

В транспорт першими пропускають літніх людей

Ситуація 1. Хлопчик біжить сходами, а по сходах піднімається бабуся із валізами. Хлопчик зупиняється і допомагає бабусі занести сумки до квартири.

Ситуація 2. Хлопчик біжить сходами, а по сходах піднімається бабуся із валізами. Він мчить щодуху, мало не збиває бабусю з ніг, і навіть не зупиняється.

—  То який із хлопчиків повівся ввічливо?

—  Сформулюємо друге правило ввічливої людини.

Завжди допомагай старшим людям

Ситуація 1. В гості до Галинки приїхала бабуся із села. Вона була старенька. Галинка радо зустріла бабусю. Вони разом пообідали, і бабуся багато цікавого розповіла дівчинці.

Ситуація 2. В гості до Оленки приїхала бабуся із села. Вона була старенька. Коли сіли обідати, у бабусі тремтіли руки, і вона пролила суп на скатертину. Оленка засміялася.

—  То ж сформулюємо третє правило ввічливої людини.

Поважайте старших людей та їхню старість

4.   Проблемні ситуації.

—  Ми розглядали ілюстрації за участю інших дітей. Як би ви вчинили в таких випадках і чи змогли б назвати себе ввічливою людиною?

Ситуація 1. Вас на вулиці чекають товариші, а мама попросила схо­дити в магазин. Ваші дії?

Ситуація 2. По вулиці іде старенький дідусь. Він несе в сумці яблука. Сумка випала із рук, яблука розсипалися.

Ситуація 3. Ви з татусем ідете по лісовій стежині. Назустріч вам

—  незнайома жінка. Ви привітаєтеся?

5.   Робота в зошитах. Запис правил ввічливої людини.

V.   Закріплення матеріалу

Гра «Світлофор ввічливості».

1.  Хлопчик звертається до мами: «Дай їсти». (Червоний колір світло­фора)

2.  «Пробачте, будь ласка, я штовхнула вас ненавмисне», — сказала дівчин­ка в автобусі. (Зелений колір світлофора)

3.  «Давайте, бабусю, я вам допоможу», — сказав хлопчик, беручи у бабусі відро води. (Зелений колір світлофора)

4.   Оксанка пройшла по щойно вимитій мамою підлозі, а на ній залиши­лися брудні сліди. (Червоний колір світлофора)

VI.   Підсумок уроку

—  Яку людину можна назвати ввічливою? Чому? За які вчинки?

—  Як називають людину, яка не дотримується цих правил?

—   Як необхідно поводитися, щоб люди могли назвати вас ввічливою людиною?