Тема «Звук [о], буква “О”»
ОКСАНЧИНА МРІЯ
Одного разу дядечко Остап подарував Оксанці два квитки до цирку, який гастролював у їхньому місті. Оксанка дуже зраділа, адже жодного разу цирко¬вої вистави не бачила. І ось настав той день, коли Оксанка одягла оксамитову сукню і з мамою пішла на циркову виставу.
Дівчинка не могла дочекатися початку й дуже зраділа, коли веселі клоуни вийшли на арену. Затамувавши подих, Оксанка дивилася на кумедних ведмежат, довговухого віслючка, величезного слона, який ставав на одне коліно й вітався з глядачами, помахуючи довгим хоботом.
Аж ось на арену, схожу на велике коло, вийшла гімнастка. Розмальовані клоуни кидали їй обручі, а вона так швидко та вправно крутила їх на шиї, руках, талії і навіть на ногах, що Оксанці захотілося й собі попробувати побавитися з обручем. Здавалося, це так просто! Мама побачила захоплений погляд донечки й пообіцяла купити дівчинці обруч.
Оксанка враз уявила, як одного дня і вона виступатиме отак на арені. А глядачі плескатимуть у долоні й даруватимуть багато квітів.
Наступного дня мама принесла Оксанці великий оранжевий обруч. Дівчинка зраділа й одразу взялася крутити його навколо себе. Проте обруч чомусь не був такий слухняний, як у гімнастки в цирку.
Оксанка засмутилася, сіла на підлогу й раптом почула: «О-о-о! Не сумуй, подружко! Щоб стати гімнасткою й виступати в цирку, потрібно багато працювати, тренуватися щодня. І я, фея гімнастики, допоможу тобі...» Дівчинка здивовано озирнулася — навколо не було нікого. Лише обруч стояв коло стіни. Раптом він ожив і покотився, а з нього всміхалася привітна дівчинка-гімнастка: «Уставай, Оксанко, будемо тренуватися. У нас із тобою все вийде...» Ось така історія трапилася з малою Оксанкою.
А ми, діти, зауважимо, що й обруч, й арена цирку нагадують букву «О», яку ми сьогодні вивчаємо.
1. Хто хотів стати гімнасткою?
2. Яку букву вам нагадує обруч, арена цирку?
3. Чи є у вашому класі хлопчики й дівчатка, чиє ім'я починається на букву «О»?
Немає коментарів:
Дописати коментар